Re: Вітання всім зі святом Святом Святої Трійці (П’ятидесятниці)
Дякую, пане Марку, і з радістю приєднуюся до Вашого привітання.
Дійсно, свято П'ятидесятниці дуже старовинне. Євреї під час їх перебування під Мойсеєвим Законом святкували його під назвою Свята Жнив первоплоду праці (Вихід 23:16), або Свята Тижнів (Вихід 34:22), або Дня первоплоду (Числа 28:26). Вони тоді ще не вживали слова "П'ятидесятниця," але завжди відмічали це свято рівно на 50-й день після дня 16 нісана. Той день (16 нісана) був днем староєврейської Пасхи, коли в ознаку пам'яті про "перескочення" (гебр. "pesakh") смерті через доми, обмазані кров'ю ягняти євреї приносили в жертву однорічне ягня. На п'ятидесятий день після Пасхи, що приходився на 6 сівана за їх календарем, вони приносили "хлібну жертву" - ак звані "хліби колихання," тобто великі буханці хліба, спечені з квашеного тіста (Левит 23:15-17). (Мешканці стародавньої Палестини збирали влітку два врожаї пшениці, і перший з них приходився на початок сівану, тобто на на наш червень.)
Енциклопедія "Insight on the Scriptures," посилаючися на книгу Йосифа Флавія "Єврейська старовина," пише, що свято Жнив первоплоду праці було в ті часи дуже веселим і гостинним (на відміну від свята Пасхи, яке традиційно відмічалося у вузькому сімейному колі). Безумовно, інші народи теж мали веселі і гарні свята першого врожаю або приходу літа.
Для християн свято П'ятидесятниці означає в першу чергу день народження нашої християнської церкви. В той день, приблизно о дев'ятій годині ранку, крихітна тоді ще жменька учнів Христа - переважно галілеяни - зненацька одержала від Бога через посередництво його Святого Духа здатність говорити іншими мовами (Дії Апостолів 2:1-13). Цікаво, що вони стали проповідувати не якимись незрозумілими мовами, а справжніми, живими мовами народів, які жили навколо Палестини або мали з населенням Палестини торгівельні чи адміністративні стосунки (напр., мовами парфян, мідян, еламітів, малоазійських провінцій, Єгипту, Лівії, Кірени, і латиною). Таким чином, людству, і особливо тій його частині, що мешкала у греко-римському світі ("oikumene"), була надана можливість почути Боже слово безпосередньо від тих, хто чув його від Христа. Це лінгвістичне чудо стало наймогутнішим чинником надзвичайно швидкого поширення християнської ідеї в oikumene, а також і в більш віддалених частинах світу (так, легенда каже, що апостол Андрій проповідував навіть на берегах нашого Дніпра).
Веселих усім Зелених свят, щастя, любові, радості, добра, і Божої ласки!
Відповіді
2002.06.23 | Георгій Пінчук
Re: Вітання всім зі святом Святом Святої Трійці (П’ятидесятниці)
Дякую, пане Марку, і з радістю приєднуюся до Вашого привітання.Дійсно, свято П'ятидесятниці дуже старовинне. Євреї під час їх перебування під Мойсеєвим Законом святкували його під назвою Свята Жнив первоплоду праці (Вихід 23:16), або Свята Тижнів (Вихід 34:22), або Дня первоплоду (Числа 28:26). Вони тоді ще не вживали слова "П'ятидесятниця," але завжди відмічали це свято рівно на 50-й день після дня 16 нісана. Той день (16 нісана) був днем староєврейської Пасхи, коли в ознаку пам'яті про "перескочення" (гебр. "pesakh") смерті через доми, обмазані кров'ю ягняти євреї приносили в жертву однорічне ягня. На п'ятидесятий день після Пасхи, що приходився на 6 сівана за їх календарем, вони приносили "хлібну жертву" - ак звані "хліби колихання," тобто великі буханці хліба, спечені з квашеного тіста (Левит 23:15-17). (Мешканці стародавньої Палестини збирали влітку два врожаї пшениці, і перший з них приходився на початок сівану, тобто на на наш червень.)
Енциклопедія "Insight on the Scriptures," посилаючися на книгу Йосифа Флавія "Єврейська старовина," пише, що свято Жнив первоплоду праці було в ті часи дуже веселим і гостинним (на відміну від свята Пасхи, яке традиційно відмічалося у вузькому сімейному колі). Безумовно, інші народи теж мали веселі і гарні свята першого врожаю або приходу літа.
Для християн свято П'ятидесятниці означає в першу чергу день народження нашої християнської церкви. В той день, приблизно о дев'ятій годині ранку, крихітна тоді ще жменька учнів Христа - переважно галілеяни - зненацька одержала від Бога через посередництво його Святого Духа здатність говорити іншими мовами (Дії Апостолів 2:1-13). Цікаво, що вони стали проповідувати не якимись незрозумілими мовами, а справжніми, живими мовами народів, які жили навколо Палестини або мали з населенням Палестини торгівельні чи адміністративні стосунки (напр., мовами парфян, мідян, еламітів, малоазійських провінцій, Єгипту, Лівії, Кірени, і латиною). Таким чином, людству, і особливо тій його частині, що мешкала у греко-римському світі ("oikumene"), була надана можливість почути Боже слово безпосередньо від тих, хто чув його від Христа. Це лінгвістичне чудо стало наймогутнішим чинником надзвичайно швидкого поширення християнської ідеї в oikumene, а також і в більш віддалених частинах світу (так, легенда каже, що апостол Андрій проповідував навіть на берегах нашого Дніпра).
Веселих усім Зелених свят, щастя, любові, радості, добра, і Божої ласки!
--Георгій