Відповіді

• 2002.07.02 | Георгій Пінчук

  Re: Дорога слави Ісуса

  Карло писав(ла):
  > Цікаво, на скільки розтяглася та дорога. Як я розумію, Ісус до певного віку не дуже виділявся серед людей, але потім різко почав пропагувати своє (Боже) вчення, а невдовзі його стратили, він ожив і піднявся на небо. Скільки ж продовжувався цей стрибок у безсмертя Ісуса, чи є якісь хоч приблизні дати початку і кінця таких дій? Скільки часу зайняло це все - місяць, два, рік? Чи було це дуже помітним явищем на тлі тогочасного суспільного життя?
  
  (ГП) Євангелія від Луки дає нам свідоцтво, що Ісус був дуже розвинутим підлітком, оскільки вже у віці 12 років він приймав участь у розмові інтерпретаторів Тори, як рівний з рівними, що викликало подив (Луки 2:41-47). Лука також свідчить, що дитиною Ісус "зростав у силі і наповнявся мудрості, і Божа ласка була з ним" (Луки 2:40), але, разом з тим, він не був бунтарем, а залишався слухняним своїм батькам (Луки 2:51). Далі Євангелія не містять ніяких свідоцтв про його життя, аж поки йому не виповнилося приблизно 30 років; у цьому віці він охристився від свого родича Івана Христителя і почав проповідницьку діяльність(Луки 3:1, 2, 21).Апокрифічні Євангелії, зокрема Євангелія від Хоми, свідчать про те, що Ісус вже дитиною мав якусь надзвичайну владу над природніми силами і творив чуда. Але це (як і багато інших фрагментів апокрифічних книг) суперечить іншим фрагментам Біблії, зокрема свідченню Євангелії від Івана, що перетворення води на вино на весіллі в Кані було ПЕРШИМ чудом Христа (Івана 2:11). Швидше всього, Ісус до 30 років був дуже скромною, тихою людиною, яка важко працювала теслею, заробляючи собі і родині (матері і молодшим братам і сестрам) на життя. Його прийомний батько Йосип, очевидно, помер до початку проповідницької діяльності Христа, тому йому самому конче треба було прогодувати матір і як мінімум 4 братів і 2 сестер (Матв. 13:55, 56). Але він все-таки навчився грамоті, про що свідчить Луки 4:16-20. Там сказано, що Ісус *читав* фрагмент з книги Ісайї. Той самий пасаж з Луки свідчить і про те, що Ісус навчився староєврейській (гебрейській) мові, якою була написана книга Ісайї. (Ця мова вже давно, ще приблизно з кінця 5 - початку 4 ст. до н.е. перестала бути розмовною мовою євреїв; у сучасній державі Ізраїль її відновили досить штучно. Рідною мовою Ісуса була, швидше всього, арамейська мова; крім того, він, як і практично всі мешканці тодішньої Римської імперії, вільно говорив по-грецьки. Чи користувався він латиною, невідомо, оскільки латина була мовою майже виключно римської адміністрації і вузького кола аристократів-патриціїв.) Отже, Христос у молоді роки був непересічно розвинутою і добре, як на ті часи, освіченою людиною. Проте, знову ж таки, нічого видатного він до 30 років не зробив. Його покликання стало реалізуватися саме після його хрещення, під час його публічного проповідництва.
  
  >Бо, якщо неупереджено дивитися, якщо людина починає пропагувати ідею, що вона Бог
  
  (ГП) Точніше, Божий Син. Христос ніколи не казав, що він є Бог.
  
  >і це тягнеться не дуже довго, а потім вона зникає, це тим більше при слаій інфориатизованості того часу, не дуже то буде помітно людям тієї епохи. Це якось випрвдовує те, що істоирки не помітили такої особистості, як Ісус і про нього ми взнаємо з нарисів його учнів.
  
  (ГП) Окрім слабої інфраструктури, треба ще зауважити, що Христос дуже не хотів ніякої земної слави, ніяких лаврів політичного лідера. Він всіляко уникав високих посад і дешевої людської популярності. Івана 6:14, 15 містить дуже красномовне свідчення, що коли одного разу натовп, ейфоризований його промовами, хотів зробити його "царем," Ісус ВТІК (цілком фізично) і заховався від людей на якійсь горі.
  
  > Правда дива його досить промовисті і яскраві. Так що якийсь резонанс повинен був би бути. А далі мабуть заслуга його учнів у тому що вони розповсюдили це вчення. Отже питання про дати.
  
  (ГП) Мабуть, найточніше буде сказати, що активна діяльність Христа на землі продовжувалася приблизно три роки, від 28-30 до 31-33 р. н.е.
  
  > Прочитав сьогодні низку дописів Анатолія, зокрема адресовані мені. Я такими серіями зараз відповісти не можу, тому підсумую - цініі як на мене зауваження. Багато хто каже й пише, що християнство з'явилося на підгрунті індійських і можливо інщих попередніх релігій. Тут нічого дивного, як ми знамо, і марксизм відверто зізнавався, шо виник з трьох складових частин.
  
  (ГП) Звичайно, християнство всмоктало в себе багато впливів різних культур і інших релігій, але все-таки в основі воно було продовженням біблійної релігійної і філософської концепції. Знову ж таки, які б ми не знаходили зв"язки між вченням Христа і вченнями інших релігійних діячів (зокрема, авторів Вед, Будди і інших), все-таки не можна забувати, що Христос закликав людей визнавати ТІЛьКИ ОДНОГО БОГА, А САМЕ БОГА, ПРО ЯКОГО МОВА ІДЕ В БІБЛІЇ (див., напр., Марка 12:29).

• 2002.07.03 | Anatoliy

  Re: Дорога слави Ісуса

  Пане Карпо!
  Я гадаю, що Ви ставите запитання, то маєте читати й інші постинги. Поряд з Вашим запитанням, є Вам відповідь. Я її Вам дублюю.
  З повагою, Анатолій
  
  ЄВАНГЕЛІЄ ІСУСА ХРИСТА ВІД АРІЇВ.
  
  Дві тисячі років тому Богиня УСА (Уранішня Зоря), котра живе на Вищій Райській планеті Сонце, послала возвишеного учителя ІСУСА (ІС-УСА) в Юдею, народ котрої, очолюваний фарисеями (санкскр. вихідці від того що проходить мимо Великої та Малої Ведмедиці Змія), вибрав шлях підкорення інших народів, підкорення Природи та господ-ства над нею. Про прихід Ісуса було відомо зарані. А саме, в ведичних текстах Бхавійша Пурана (санскр.Зафіксовані події майбутнього), з посиланням на пророцтво Махаража Шалевахина, за три тисячі років до пришестя Ісуса з прямим посиланням саме цього імені, зпрогнозовано його явлення на Землю, місце його народження, імена його батьків, його діяння, його страждання від “амалекітів” –юдейських фарисеїв. В збережених до цього часу текстах “Євангелія” також є рядки, котрі дають посилання на це пророцтво,
  “Євангеліє від Матвія”, (26: 23-24)
  “Він же сказав у відповідь: той що опустив зі мною руку у страву, цей продасть Мене; байдуже, Син Людський іде як написано про Нього”.
  Откровення пророка Магомета хоча і зроблені вже після розп”яття Ісуса, але теж ні у кого з авторитетних містиків не викликають сумнівів.
  “Коран”. (Сура 3. Сімейство Імрана, 40-43);
  “І сказали янголи “О Мар”ям! Ось Аллах радує тебе вістю про слово від Нього, ім”я якого месія Іса, син Мар”ям...” “Сказав він: “Так! Аллах творить, що бажає. Коли він вирішить якусь справу, він тільки скаже йому: “Будь!”- і воно буває.” “І навчить він його писанням та мудрості, и Торі, і Євангелії, і зробить посланником до синів Ізраїла”.
  Отже, його чекали.
  Висвітимо три історичних факта, що збереглися в древніх документах для тих українців, котрі сьогодні приймають себе як наступники Ісуса:
  По-перше, Ісус народився десь на 7 років раніше, ніж це приймає офіційна Церква. Це легко перевірити, бо саме правлячий в часи цезаря Августа Єрусалимський цар Ірод Актина, від котрого батьки Ісуса тікали до Єгипту бо він видав розпорядження щодо вбивства дитини Ісуса, відповідно до багатьох збережених історичних документів, вмер за 4 роки до офіційного Різдва Христового.
  По-друге, фарисеї, що заховали від свого народу містичні Знання і старанно ховають ці Знання від нас, внесли до Біблії небелиці щодо непорочного зачаття Ісуса Дівою Марією. Нагадуємо читачам, що мати Ісуса названа Дівою, що означає Богиня і, як написано в Академічному санскритсько-російському словнику, ім”я її Марія, що свідчить до її відношення до Бога любові. Значить, вона була інкарнацією на Землі Богині Любові. Істина в тому, що навіть якщо її син не був зачатий її чоловіком Йосипом, а Богом любові, то у відповідності з Відами, статися це могло тільки природним шляхом за всіма законами матеріального світу. Щодо слів, що Ісус цнотливо народжений говорить, що він народжений Богинею.
  По-третє, біографія Ісуса з 12 до 30 років просто заборонена до вивчення всіма Християнськими церквамі і сектами. Заборонено будь-який погляд християнина в бік Сходу. Якщо грамотна людина навіть поверхово ознайомиться з Ведичними текстами, а особливо з санскритсько-російським (нажаль українського не знайшлося) словником, як зразу ж відкриються всі руйнівні для Юдо-християнства таїни.
  Але це вже не таїни. Ми розкриваємо їх вам на сторінках цього Євангелія.
  Ісус, коли ще був дитиною, тихенько пробирався до тих мандрівників, котрі відрізнялися містичними знаннями. Маючи Бежественне походження та призначення, він вивчав ці науки з таким успіхом, що на юдійському святі песах в Єрусалимі, найвидатніші вчені та вчителі закону Ізраїля, в т.ч. глава Синедріону Галліл, проти традиції почитування старості та підлеглості юнацтва, з глибокою повагою вислухали лекцію Ісуса, котрому було всього 10 з половиною років. Після цього Галліл упросив Йосипа та Марію залишити їх сина Ісуса на один рік для освіти в Єрусалимському храмі. Через рік Ісус повернувся до Назарету. Коли Ісусу виповнилося 12 років, мандруючий по Близькому Сходу Раввана (принц індійського штату Оріса) почув як він сперечається з фарисеями у храмі і запросив його до себе в Індію. Ісус помандрував до Пенджабу, ненадовго зупинився у джайнів, а потім на чотири роки залишився у храмі, названого одним з епітетів Вишня –Владика Світу (Джаган-натха). Сьогодні місто, в якому знаходиться цей храм на березі Індійського океану, називається Джаганнатхапурі.
  Інформація про візити Ісуса зберігається в багатьох монастирах Сходу в формі рукописів та документів того часу. Тисячі древніх свитків та книг про Ісуса мовою палі зберігається в монастирях Тибету у Лхасі. Найбільше відомий текст мовою палі, котрий зберігається в бібліотеці ламаїстського монастира Хеміс в Ладаці, що на півночі Індії, з котрого приходили волхви до немовляти Ісуса. Під назвою “Тибетське Євангеліє” ці тексти опубліковані в Харківському журналі “Вєра і разум” в 1910 році і в тому ж році окремою брошурою в Петербурзі, видавництвом “Вєстнік знанія”.
  “Тибетське Євангеліє” (Гл.V, вірш 1-5):
  “Чотирнадцяти років молодий Ісса, благословенний Богом, переправився на другий берег Інду і поселився у Арійців, в благословенній Богом країні”.
  В храмі Владика Світу Ісуса навчав жрець Ламас Брам. Там розумний учень вивчив Віди а також містичну йогу. Він оволодів декількома містичними сідхами – вмів ходити по воді, перетворювати одні матеріальні речі в другі, проходити кріз стіни, зменшувати розміри свого тіла до тих меж, щоби вільно входити всередину каменя, зберігати та контролювати життя в своєму тілі навіть тоді, коли тіло знаходиться у стані клінічної смерті.
  Покинувши храм, Ісус ще два роки проповідував у Індії в містах Раджгир, Варанаси та ін. Трохи згодом йому прийшлося рятуватися від брахманів, котрі почали своє брахманське положення передавати у спадщину і за його викриття хибності цього задумали його вбити.
  Ісус іде в Непал, де проводить ще 6 років, вивчаючи Ведичні Священні тексти і ознайомлюючись з виниклим за 500 років до його візиту, буддизмом. В Бенаресі його вчителем був видатний цілитель Індії Удрака. В Гімалаях в м. Капилавасту –Учитель Менгесте , найвидатніший мудрець всього Сходу. І скрізь після Ісуса залишилася слава та документальні свідчення.
  В архівах Ватикану до сьогоднішнього дня зберігаються, але заборонені для вивчення близько 60 древніх рукописів, котрі розповідають про Іссу (так Ісус названий у всіх Східних текстах, включаючи Коран), котрі за різних часів привезені з Єгипту, Китаю, Індії, Тибету, Аравії християнськими місіонерами.
  З Гімалаїв двадцятирічний Ісус іде в Персію. Між ним та зороастрійськими священниками Авестійцями виникає ворожнеча. Зороастрійські жерці виганяють Ісуса в пустелю в розрахунку, що на нього нападуть дикі звірі. Але Ісус, знаючи свою долю, добирається до Палестини. Коротка зустріч з матір”ю і він іде до явсеїв (ессеїв) до Єгипту. А в 30 років повертається знову на свою Земну Батьківщину.
  Про всі ці факти його біографії говорять і сховані в запасниках Ватикану свитки та фрагменти, знайдені археологами після 1947 року буля Мертвого моря в Ізраїлі та в Наг-хамаді в Єгипті.
  Юдеї знаходилися тоді (як між іншим, знаходяться і зараз) на рівні “карма міманса”-служками Богу Шиві, котрий надів на себе личину Диявола в епоху Калі-Юга. Через це загалом найзаслуженіші з них можуть попасти лише на рівень (планету) Вітала до Бога Шиви і його Дружини Бавані та інші нижчі Райські рівні, котрі описані в “Книзі Бога В”яза” і де проживши до кінця Сварожого Дня, вони обов”язково будуть знищені часом разом зі своїм матеріальним світом.
  Щоби дати ім можливість узнати шлях назад на Вищі Райські рівні, Богиня УСА прислала до них Ісуса (що прилетів від (із) Уси), але перед цим до них прийшов його двоюрідній брат –Іван, син Єлизавети, сестри Марії та праведника Захарї. Іван вісімнадцять років виховувався у явсеїв в Єгипті у Учителя Мафіно і отримав прозвище Предтеча., Іван Христитель. Це своє прозвище він мав задовго до катування Ісуса і виникло воно не від знаряддя вбивства- хрест, а від імені енергії любові Всевишнього- Харі, обряд запрошення пригостити котрою (любов”ю) мовою Богів звучить “істи”. Таким чином, використовуючи санскритську, в якій голосні звуки після приголосних не пишуться і не оголошуються, отримуємо Христ-итель – що буквально означає “той, котрий пропонує пригоститися Харі”. Харі- це відповідність енергії любові Всевишнього.
  Іван Христив водою конкретних юдеїв- слуг Диявола, котрі покаялися, готуючи іх до прийняття Ведичних Знань і повернення до раніше вірним Богам. Прийняття деякими з юдеїв хрещення від Ісусового брата Івана –це перехід на рівень “карма-канди”, “карма-йоги”, де людина озброєна Ведичними Знаннями першого ступеня , свідомо покращує свою карму доброчинними справами і отримує можливість попасти на Вищі Райські рівні.
  Опис древнього обряду хрещення, очищення водою, котрий проводив Іван навіть з Ісусом, закарбовано в “Євангеліє світу від явсеїв”, котре заховане від людей Ватиканом. Цей обряд складається з семиденного посту серед природи, спеціальні дихальні практики та повітряні ванни. Потім багаторазове промивання шлунку чистою водою, обмивання в річці, сонячні ванни. Це процес очищення тіла, проходження перших аскез для підготовки свідомості з метою переходу на другий ступінь самосвідомості “дж”яна-канда”. Цьому вчили явсеї – древнє релігійне Братство.
  У Івана єговісти, котрі покаялися, Христилися і таким чином, готувалися до обряду вогневого посвячення (ініціації вогнем), котре мав проводити очікуваний Учитель, котрий ніс знання рівня Анти “бхакти-йоги” –Знання про особисту концепцію Бога, про особисті взаємовідношення любові до Всевишнього. Про можливість перестати бути нематеріальною іскрою в матеріальному тілі, розвинути цю іскру в матеріальному тілі і пішовши до Світу Безмежжя, зберегти індивідуальну свідомість, залишившись особою і продовжуючи там своє вічне, повне щастя життя.
  Цей третій етап навчання завершується Ведичним обрядом посвячення (ініціації), прийняттям Учителя і Ведійського ім”я учнем. Проходить спалювання на вогнищі карми і навоводиться містичний зв”язок з Богом .
  “Євангеліє від Матвія”
  “Я охрещую вас у воді в покаяння, але той що іде за мною сильніший від мене, я не достоїн понести взуття Його”.
  Зверніть увагу також на те, що 11 апостолів Ісуса були галілеянами (яфетичними, білими), крім одного семіта і всім одинадцяти він дав арійські імена, крім Юди тільки тому, що він мав його продати.
  З Біблії ми знаємо і те, що після повернення Ісуса на Близький Схід, його брат Іван Христитель був закатований царем Іродом на прохання Іродіади, дочки його коханки Соломії. Соломія затамувала злість на Івана за відмову від порушення ним целібату, обов”язкового для містиків-явсеїв і котрий не вступив з нею у статевий зв”язок. А згодом, за вимогою фарисейського Синедріону, римський намісник Пілат вув змушений закатувати і того, котрий прийшов від Богині Уранішньої Зорі –Ісуса.
  На відміну від Будди, Ісус не засновував нової релігії. Він лише хотів повернути юдеям (а попутно і іншим симітським народам) “Євангеліє”, тобто втрачені ними Древньоарійські Ведичні Знання – про культурну традицію котрою ідуть для досягнення найвищої любові. В самих текстах “Євангелія” постійно підкреслюється, що до євреїв і тільки до євреїв прийшов Ісус і тільки до них посилав своїх учнів- Апостолів, бо всі інші народи ще жили відповідно до настанов Від, були язичники- в край котрих сходять Боги.
  “Євангеліє від Матвія” (10: 5-6):
  “Цих дванадцять послав Ісус і заповідав їм, говорячи: на шлях до язичників не ходіть, і у місто Самарянське не заходьте, а ідіть до загиблих овець дома Ізраілева”.
  “Євангеліє від Матвія” (9: 12-13):
  “...не здоровий має нужду у лікарі, але хворі.... Бо я прийшов призвати не праведників, а грішників до каяття)
  Гадаю ясно, що Ісус не міг дати для масової юдейської свідомості Анту, Вищий рівень Знань світогляду про любов до Всевишнього. Тому, навіть для найкращим своїм учням він втаїні давав Знання найвищого рівня, котрі не входять в сьогоднішню нашу редакцію.
  “Євангеліє від Івана” (16:12)
  “Ще багато маю сказати вам, та тепер не можете все вмістити”
  Обряд пропозиції їсти Харі (пожертва іжі, хліба) є вкрай важливим, бо в пропозиції пригостити конкретного Бога зашифровано ключ до отримання бажаного результату, досягнення конкретної мети життя.
  В Україні, наприклад, будь-яка мати , даючи освячену нею їжу дитині, каже-
  “Їж, їж, ням, ням”.(санскрит- шукай, шукай там Вищу істину)
  Ісус поступово давав освіту (просвітлював) своїм учням, бо Найвище знання це Найкраща зброя. І передача його в руки тих, чия свідомість не готова до цього, подібна до передачі в руки дитині чи нерозумному бактеріологічної чи ядерної зброї.
  Ісус відмінив обрізання, як містичний обряд вбивства Всевишнього Хайя. Він власноручно виганяв торгашів з храму. З мужністю заперечував заповіді, залишені юдеям тим, котрий прийшов щоб зв”язати з Майєю (Мойсей).
  “Євангеліє від Івана” (8: 38,49)
  “Я кажу те, що бачив у Отця Мого, а ви робите те, що бачили у отця вашого”.
  “Ваш отець диявол; і ви хочете виконувати похоті отця вашого. Він був людиновбивцею від початку і не встояв у істині, бо не має в нього істини. Коли він бреше, він говорить своє, бо він брехун і батько брехні”.
  Ці слова Ісуса настільки однозначні, що будь-яка спроба шукати в них іншу, приховану думку розрахована тільки на невігласів.
  “Ваш отець” -це сказано не про конкретного батька, а про містичного покровителя синів Ізраїлевих. Між іншим, ще ніхто не осудив великого італійського художника XVI сторіччя Мікеланжело, котрий виліпив скульптуру Мойсея з рогами. Бо він, ліплячи його, опирався на ще досить відомі в його час древнєіндуїстські тексти. Саме так, з рогами, малювали Мойсея всі художники середньовіччя. Під час розкопок древньошумерських поселень знайдені статуетки, що показують шумерів та древніх семітів. І там семіти зоображені з рогами.
  В «Корані» Мойсея названо “Мусса” –“той що дає красти, грабувати, знищувати”. Заповіді –“Знання для тих хто контролюється та захищається обособленим цифрою шість”, про це він продиктував зі слів постійно являючогося йому з неба “Сущого”. Зауважимо – не Всюдисущого, а просто Сущого. І про це однозначно свідчать слова Ісуса, не підкоректувавшого, а відмінившого всі десять заповідей Мойсея і надавшого взамін сім своїх. Пряму протилежність заповідей Мойсея та Ісуса не може побачити тільки той, хто не бажає бачити, або сліпий.
  “Євангеліє від Матвія” (5: 33-34,37)
  “Сказано древнім: не преступай клятви, виконуй перед Господом клятви твої. А Я кажу вам: не клянись зовсім... Але хай буде слово ваше:да,да; ні,ні; а що поверх цього, те від лукавого”. “Поверх цього”, як ясно із тексту- клятва. “Лукавий” -то Сатана. І Мойсеєва вимога дати клятву, заключити заповіт (угоду) і дотримуватися цієї угоди, за словами Ісуса – це від Сатани. Ісус знав, що юдаїзм з самого початку був не релігією, а одною з форм демонізму. Бажаючи повернути в Юдею арійський світогляд, він називав лицемірних ідеологів єврейських соціально-культових структур так, як їх називали Боги і як вони себе називали- фарисеї (санскр. ті що вийшли від Змія, що між Великою та Малою Ведмедицями)
  Деякі сьгоднішні політикани, прочитавши наше пояснення, назвуть і після цього юдаїзм та його похідну- Християнство одними з Богоцентричних релігій, що говорить про прості масонські виверти, або, пробачте, про останню стадію спотворенності розуму. Зміст слів Ісуса пояснюється в них самих і немає потреби в додатковому тлумаченні: “Сатанинське зборище, що називає себе Юдеями”.
  На заміну фарисейського вчення Ісув відновив втрачену на Близькому Сході і принесену їм туди з Індії вчення про особисті відношення любові з Всевишнім.
  І ще. Одним з імен Бога Сонця є РА. Тому учні Ісуса, неодноразово звертаючись до нього, кажуть Раві. Ра-ві (санскр. Птиця від Бога Сонця)
  Всім відомо також, хто вимагав від Пілата катування Ісуса –раввини. Рав-вин (санскр. Той, хто проходить мимо Бога Сонця).
  Не багатьом досі відомо, що Ісус залишився живий і пішов до Індії. Проживши 108 років він пішов зі свого тіла. І до цього часу в селищі Роза-Балт, в штаті Кашмір, зберігається його могила. Ось уже близько 2000 років до цієї могили нескінченним потоком ідуть відвідувачі і несуть Ісусу квіти. Нажаль, це паломництво постійно замовчується всими масмедіа, котрі, як правило, знаходяться в руках у юдеїв. Шкода.
  Слава Ісусу Христу.
  згорнути/розгорнути гілку відповідей

  • 2002.07.04 | Карло

    Я читав цей постинг

    Саме це і спонукало задати мене це питання Пінчуку, бо я підозрював що він має іншу, не менш цікаву тоску зору.
    згорнути/розгорнути гілку відповідей

    • 2002.07.04 | Anatoliy

      Re: Я читав цей постинг

      Пане Карпо!
      Дякую за відповідь, але-
      1. Ви не інформували що звертаєтесь до п. Пінчука.
      2. Ви не висловили свою позицію щодо мого постингу.
      Якби Ви зробили те і друге, я б Вас не турбував.
      З повагою, Анатолій
      згорнути/розгорнути гілку відповідей

      • 2002.07.05 | Карло

        Просто на той момент

        та мабуть таки і зараз тут на форумі є один такий великий знавець теології та щиро віруючий, як Пінчук, якого цікаво послухати і я знаю, що віен прийде якщо навіть і не кликати :-) коли ставиться питання про Бога, так що я за умовчання звертаюся до нього, але звичайно і не проти, якщо хтось інший його випередить :-).
        Щодо Ваших уподобань щодо оріїв, я їх не досить усвідомлюю. Які народи є нащадками оріїв зараз і що орії мають спільного з арійцями?

• 2002.07.05 | Anatoliy

  Re: Дорога слави Ісуса

  Пане Карпо!
  Щодо оріїв! Арії й орії це одне і те, тільки в першому випадку транслітерація російська, в другому українська.
  Пропоную почитати книгу Велеса. В ній, незалежно від перекладача, є такі рядки- У батька Орія було три сина- Кий, Щек та Хорив......
  Далі Вам треба пояснювати, чи ні?
  З повагою, Анатолій