Відповіді

• 2002.08.11 | Георгій Пінчук

  Дякую!

  Тільки-що повернулися. Враження прекрасні - океан, сонце, фієста і танці вечорами, зовсім інший, спокійний, безтурботний туристсько-мексиканський ритм життя. Навертати я нікого не навертав, але чув одну дуже кумедну розмову. У подвір'ї нашого готелю біля басейну лежить мама і дві доньки, одній десь 15 і другій десь 17. Всі троє з Лос Анжелеса, страшно всі з себе прогресивні, в мами ніс проштрикнутий кільцем, у дівок зачіски "могавк," і т.д. Всі троє палять цигарки, як паровози, включаючи й наймолодшу, і періодично тягають собі з бару "дринкс." Раптом мама питає молодшу дівчинку, "Так ти собі сьогодні зробила татуїровку?" Дівчинка каже, "Ні, мамо, ти знаєш, цей мексиканець, який робить тут татуїровки, сказав мені, що він не робить їх по неділях, тому що він РЕЛІГІЙНИЙ і ходить у свою, як її, ЦЕРКВУ!" Треба було бачити вираз обличчя мами...
  
  Вітаю всіх і до нових зустрічей незабаром!
  
  --ГП :)))))
  згорнути/розгорнути гілку відповідей

  • 2002.08.12 | Карло

    У мене теж кумедна історія сьогодні

    Їхав елетричкою. Тому що я наполовину вірменин, у мене у кишені завжди паспорт. Хто не забув реалії СРСР та пострадянських країн, легко здогадається, чому. Паспорт у такій чорній обкладинці. От їхав, їхав і заснув. Їду, куняю, аж тут прокидаюсь, тому що бабця, яка сидить навпроти, будить мене, штрикаючи паспортом у чорній обкладинці. Я думаю, закуняв і загубив, гарна бабця - паспорта підняла і мені дає. Усе це пронеслося у мене у голові за долі секунди і я спросонок відразу беру той паспорт і тягну собі. А бабця чомусь тягне його у свою сторону. Тягнули ми його тягнули, потім стали розбиратися. Виявляється по вагону йдуть контролери і ті, хто не має квитка, тікають. А бабця по моєму виду вирішила, що у мене то квитка точно немає і бути не може, тому вона і вирішила мене розштовхати, щоби я теж тікав. А перед тим вона дістала паспорта, бо у неї у ньому якийсь пенсійний документ, який дає право на безкоштовний проїзд. От вона мене цим паспортом як підсобним знаряддям і штовхала. А обкладинка у її паспорта була така сама, як і у мене. Ну я їй теж пояснив, що у мене такий же паспорт, дістав з широких штанин і показав навіть. Бабка виявилась не дуже смішливою, трохи навіть надулася.
    А коли я приїхав додому і розповів родичам, отут ми і посміялися досхочу. Уявіть тільки собі, бабка будить чоловіка, можна сказати, з найкращими намірами, а він відразу хапає і тягне її паспорта. Що тут можна подумати?