МАЙДАН - За вільну людину у вільній країні


Архіви Форумів Майдану

чудеса в наші дні

11/24/2002 | Горицвіт
15.11.02 В БОЛЬНИЧНОМ ХРАМЕ КИЕВА ПРОИЗОШЛО ЧУДЕСНОЕ ОТОБРАЖЕНИЕ ИКОН НА ПОКРЫВАЮЩЕЕ ИХ СТЕКЛО

В храме Веры, Надежды, Любви и матери их Софии при Киевской областной клинической больнице произошло чудесное отображение икон на покрывавших их стеклах. Иконы Владимирской Божьей Матери и Спасителя — обычные литографии, пребывающие в храме со дня его основания. "Знаменательно, — рассказывает настоятель храма протоиерей Александр Ворона — что чудо отображения произошло 3 июня, в день празднования иконы Владимирской Божьей Матери. После службы, когда прихожане разошлись, я решил протереть икону и вдруг увидел довольно четкие контуры на стекле. Затем я заметил такое же отображение на парной иконе Спасителя. А 8 сентября нас пригласили с иконой в Вышгород, откуда икона Владимирской Божьей матери начинала свой путь во Владимир. На утренней службе, во время чтения акафиста, на глазах у всех на стекле выступила капелька. Впоследствии капельки жидкости, правда, без запаха, стали выступать на иконах периодически". Интересно, что со временем отображения на стекле становятся более контрастными. Для желающих поклониться иконам сообщаем адрес храма: Киев, ул. Боговутовская, 1.


"СЕДМИЦА" - Православные новости за неделю"
http://www.sedmica.orthodoxy.ru/60-20-11-02.htm#20

Відповіді

  • 2002.11.24 | Гура

    Re: чудеса в наші дні

    Щоб невідоме явище стало "чудом" (на деякий час), треба довести, що ні один з відомих природничих законів його не пояснює. А поки що - це просто "непояснений факт" (якщо це не махінація).

    Доречі - одного разу, коли я був маленький (може 8-10 років) і був ОДИН в кімнаті, товсте скло, яке лежало на столі, раптом з гучним хлопком покололося на дрібні шматки. Я був від нього на відстані 1 метра і НІЧОГО не робив. Ніяких вибухів також в той час не трапилося. Можна пояснювати це "втомленостю скла", але це лише припущення.
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2002.11.25 | Анатолій

      Re: чудеса в наші дні

      Шановні панове!
      Ці, так звані чудеса дуже легко пояснити, але тільки не з точки зору Юдео-Християнства.
      Так от, маляр, котрий пише ікону, вкладає в неї, як кажуть у народі, свою душу. Вчені це пояснюють, як вкладанням своєї енергії. І все залежить саме від цієї енергії. Якщо вона чиста і досить потужна, то колись зрезонує з такою ж чистою і потужною, і, як говорить фізика, пройде резонанс енергій, котрі можуть навіть відобразитися на склі.
      Панове, треба уже звикнути до того, що чудес на світі не буває. Є тільки невміння їх пояснити, або бажання їх так пояснити. Два роки тому одна жіночка методами лікувального китайського цигуну зняла післяінфарктні рубці з мого серця. Я засвідчився у цьому, провівши необхідні аналізи. Але і це не є чудо. Китайці просто це пояснюють- це є елементарне знання природи людини і елементарне уміння працювати з енергіями людини.
      Ну а Юдео-Християни Вам, панове українці, наговорять що завгодно, аби Ви, як вівці, а точніше барани, бігли до них. Біжіть, як розуму немає.
      З повагою до тих, у кого є розум,
      Анатолій
      згорнути/розгорнути гілку відповідей
      • 2002.11.25 | Хлоя

        Довідка для просвітлених.

        ИУДЕО-ХРИСТИАНСТВО, общее название для неортодоксальных течений и сект, выделившихся из cреды евреев-христиан на рубеже 1 и 2 вв. Диапазон их взглядов был весьма широк: от тех, что считали Иисуса Христа только Пророком, на Которого сошел Дух Божий, до тех, что верили в Его мессианство и рождение от Девы. Все они сохраняли *древнеевр. язык как священный, придерживались ветхозав. обычаев (в т.ч. обрезания и хранения субботы). В лит-ре термином И.-х. нередко обозначают первоапостольскую Общину до вхождения в нее «эллинов», а также Иерусалимскую церковь, руководимую ап.Иаковом Праведным; однако такое смешение понятий неоправданно.

        Иерусалимская церковь была органич. частью Великой Церкви, между тем как И.-х. от нее обособилось и во 2 в. рассматривалось уже как сектантское течение (св.*Иустин, свт.*Ириней Лионский).

        Христ. церковь в Иудее в 30-х гг. 1 в. насчитывала, согласно Деян 2:41 и Деян 4:4, ок. 8 тыс. членов (в то время как фарисеев, по *Иосифу Флавию, было ок. 6 тыс., а *ессеев, по *Филону, — ок. 4 тыс.), но после войны 66-70-х гг. члены этой церкви рассеялись и к 130 фактически растворились в «эллинской» среде. Иудео-христианские общины, напротив, уцелели (в Галилее и различных областях Сирии). Окончательно поглотил их только ислам. Еще в 3 в. *Оригену было известно мнение, что 144 тыс. «запечатленных» (Откр 7:4) соответствует числу иудео-христиан; но он этого мнения не разделял, полагая, что в действительности их насчитывалось меньше. И.-х. включало три группировки: 1) назореи (евр.ноцрим), ближе всего стоявшие к Великой Церкви; 2) евиониты, или *эбиониты (евр.эбионим, бедняки); 3) елкасаиты, группа, основанная в сев. Сирии неким Элкасаем, соединившим идеи И.-х. с элементами гностицизма. Для истории НЗ И.-х. представляет интерес в силу своих генетич. связей с Иерусалимской церковью. Оно имело собств. Евангелие, к-рое иногда называли Евангелием евреев (см. ст. Апокрифы), а иногда давали ему имя ап.Матфея. По уцелевшим цитатам можно заключить, что оно не было тождественно с нашим 1-м Евангелием, а могло быть переработкой одного из текстов *досиноптической традиции. И.-х. не было затронуто греко-римским влиянием, что сказалось даже в самоназваниях общин. Мн. из иудео-христиан отвергали учение ап.Павла о Законе. Из кругов И.-х. вышли т. н. *Климентины. И.-х. исчезло окончательно ок. 6-7 вв.



        Тому невіглаством, я вважаю, є не позиція сучасних християн, які нібито не хочуть знати якоїсь там нововигаданої історії дерев*яних дощечок, яких ніхто в очі не бачив, а саме та, яка не розрізняє понять і вішає всім вигідні для себе ярлики, абсолютно не піклуючись про істину, і маючи в голові самі таємниці, які її "возвеличують" до небес, а не Бога-правдолюбця. Не Бога-Любов, а бога-ненависть.
        згорнути/розгорнути гілку відповідей
        • 2002.11.26 | Анатолій

          Re: Довідка для засліплених.

          Пані Хлойо!
          Я до Вас з усією повагою, як до українки -
          Прошу цитувати з української, а не з РосЮдоХристиянської.
          Поважайте себе і любіть ЯК УКРАЇНКУ. Я казав, кажу і буду
          казати- УКРАЇНКИ НАЙКРАЩІ ЖІНКИ У СВІТІ. Поважайте себе,
          українки і не вклоняйтеся юдоросіянам.
          Анатолій
          згорнути/розгорнути гілку відповідей
          • 2003.05.22 | Augusto

            О, новеньке!

            >не вклоняйтеся юдоросіянам

            Юдоросіяне! Найближче що личить на це, фрагмент з кіна про Штірлиця: "пархаті донські казакі".
        • 2003.05.22 | Георгій

          Вітаю, пані Хлоє!

          Давно Вас не було тут видно... Як матимете хвилинку, прошу, гляньте на мій "Опит громадської думки." Мене цікавить Ваш внесок. --ГП
          згорнути/розгорнути гілку відповідей
          • 2003.05.22 | Рибалка

            Re: Вітаю, пані Хлоє!

            Ви гляньте на дату "Хлоя . 25-11-2002 20:39"
            Це ще з минулого року :)
            згорнути/розгорнути гілку відповідей
            • 2003.05.22 | Augusto

              Неможна бути занадто ввічливим!

              Дуже добре робить пан Георгій - вітається! :)
    • 2002.11.25 | Хлоя

      Як кажуть,...

      ...Наука завжди права. Не дайте фактам ввести Вас в оману.
      згорнути/розгорнути гілку відповідей
      • 2002.11.25 | Гура

        В оману вводять не факти,

        а їх невірна інтерпретація. Щоб цого не сталося, треба вміти всебічно аналізувати явище, намагаючись бути об"ективним та застосовуючи набуті людством знання. А сказати "це чудо" - це легше всього, і думати навіть не треба. Так не цікаво жити. Якщо б Бог навіть існував би, його треба було б вивчати, як природне явище - мені було б дуже цікаво дізнатися, які принципи їм керують і "що в нього всередині" :-).
      • 2003.05.22 | пан Roller

        culture/1053575641

        22-05-2003 07:05, пан Roller
        ІВАНОФРАНКІВСЬК culture/1053575641 Маричка



        22-05-2003 06:54
        Радила їм перейти до Української Греко-Католицької Церкви або до УАПЦ. На, що у відповідь почула таке, що волося дубом стало.


        СЛОВА ПІСНІ, ЯКУ МЕНІ СПІВАЛИ В ІВАНОФРАНКІВСЬКУ НА ПРИЙНЯТТІ

        Слова Володимира Вихруща, музика Владислава Толмачева

        П'є моє коріння сік землі
        День лежить на білому крилі,
        Подих вітру схилює жита,
        Пролітають втомлені літа.

        З роду в рід кладе життя мости,
        Без коріння саду не цвісти,
        Без стремління човен не пливе,
        Без коріння сохне все живе.

        З нами у добрі й у журбі,
        Материнські очі голубі,
        Чарівлива пісня живить нас,
        І сумління сповідає час.

        Є в садах моїх мале село,
        Є криниця — чисте джерело,
        А коли вертаюсь з доріг,
        Я цілую батьківський поріг!






        ІВАНОФРАНКІВСЬК
        П'ЯТНИЦЯ: 25. 5. 1990.

        http://maidan.org.ua/n/culture/1053575641

        Пройшлася я головною, чи не єдиною вулицею села до прекрасної церкви, на якій виднів напис "1000 - ліття Хрещення України". Вишивок в церкві маса! Багатьох з них саме робота моїх тіток. Церква належить Єпархії Московської Православної Церкви. Селяни, які зібралися біля церкви, щоби мене побачити ніяк не розуміли, що в Україні діє Українська Автокефальна Православна Церква.

        Радила їм перейти до Української Греко-Католицької Церкви або до УАПЦ. На, що у відповідь почула таке, що волося дубом стало.
        УГКЦ - нас знову долучить до Польщі! А "кефальна" чи яка там церква... нам не потрібна. Яка різниця? Аби православна — аби Богу молитися, бо він один! http://maidan.org.ua/n/culture/1053575641
    • 2002.11.25 | Горицвіт

      Re: чудеса в наші дні

      Не чекав я, що Ви будете відповідати на ці мироточиві ікони так серйозно. Що ж, в кожного бувають моменти, коли зраджує почуття гумору. :-)


      >
      > Доречі - одного разу, коли я був маленький (може 8-10 років) і був ОДИН в кімнаті, товсте скло, яке лежало на столі, раптом з гучним хлопком покололося на дрібні шматки. Я був від нього на відстані 1 метра і НІЧОГО не робив. Ніяких вибухів також в той час не трапилося. Можна пояснювати це "втомленостю скла", але це лише припущення.


      Дуже цікаво. Ніколи не бачив, щоб скло так лопалося. Напевно, матріалознавці чи як їх там можуть сказати, як часто трапляються такі події.
      згорнути/розгорнути гілку відповідей
      • 2002.11.25 | Гура

        Re: чудеса в наші дні

        Горицвіт пише:
        > Не чекав я, що Ви будете на відповідати на ці мироточиві ікони так серйозно. Що ж, в кожного бувають моменти, коли зраджує почуття гумору. :-)
        >

        Так це Ви з іронією? :-)))

        >
        > >
        > > Доречі - одного разу, коли я був маленький (може 8-10 років) і був ОДИН в кімнаті, товсте скло, яке лежало на столі, раптом з гучним хлопком покололося на дрібні шматки. Я був від нього на відстані 1 метра і НІЧОГО не робив. Ніяких вибухів також в той час не трапилося. Можна пояснювати це "втомленостю скла", але це лише припущення.
        >
        >
        > Дуже цікаво. Ніколи не бачив, щоб скло так лопалося. Напевно, матріалознавці чи як їх там можуть сказати, як часто трапляються такі події.

        Так, мені й досі цікаво згадувати про це. Я ще забув додати, що на склі нічого не стояло (і раніше також). А покололося воно на сотні шматків. Моя бабуся була в іншій кімнаті і зразу прийшла на цей "хлопок". Вона також була здивована. Але я вважаю все-таки, що це - "втомленість скла".
        згорнути/розгорнути гілку відповідей
        • 2002.11.26 | Анатолій

          Дякую за гумор, пане Горицвіт! (-)

        • 2002.11.27 | Kohoutek

          Re: чудеса в наші дні

          Гура пише:
          > > > Доречі - одного разу, коли я був маленький (може 8-10 років) і був ОДИН в кімнаті, товсте скло, яке лежало на столі, раптом з гучним хлопком покололося на дрібні шматки. Я був від нього на відстані 1 метра і НІЧОГО не робив. Ніяких вибухів також в той час не трапилося. Можна пояснювати це "втомленостю скла", але це лише припущення.
          > >
          > >
          > > Дуже цікаво. Ніколи не бачив, щоб скло так лопалося. Напевно, матріалознавці чи як їх там можуть сказати, як часто трапляються такі події.
          >
          > Так, мені й досі цікаво згадувати про це. Я ще забув додати, що на склі нічого не стояло (і раніше також). А покололося воно на сотні шматків. Моя бабуся була в іншій кімнаті і зразу прийшла на цей "хлопок". Вона також була здивована. Але я вважаю все-таки, що це - "втомленість скла".

          Безумовно, це так і було. Я сам був свідком подібної події. Десь років із 10 тому я якось пішов в універмаг "Московський" на Комсомольській (тоді) площі в Москві, біля трьох вокзалів. Це було взимку. Підходячи до магазину я помітив невеличкий натовп біля дверей. Всі якось здивовано пересміювались і дивились на двірі. Їх було багато - великий універмаг. Вони були з суцільного товстого скла, до якого були прикріплені петлі і ручки. На очах у натовпа ці двірі - без будь-якого зовнішнього впливу! - розсипалися на дрібні шматочки. Міліціонери розгублено бродили серед куп уламків.
  • 2003.05.22 | Augusto

    В мене подібне чудо вже було. Неодноразово.

    Чудесне відображення картинки з газети на білу футболку під впливом простої праски, чудесний перехід фарби з шкарпеток на сорочку в пральці та ін. Екскурсії для бажаючих з демонстрацією чудесних речей, поклоніння та цілування чудесних речей за домовленостю.


Copyleft (C) maidan.org.ua - 2000-2024. Цей сайт підтримує Громадська організація Інформаційний центр "Майдан Моніторинг".