Важне питання до пана Пінчука
12/27/2002 | Лана
Шановний пане Пінчук!
Чи ви можете пояснити мені дуже важне поняття для мене у моєму віруванні. Хоч я і вірю у загробне життя, та є збаламучена деякими поясненнями наших православних священників.
Коли насправді людина переходить у загробне життя? Чи зразу після смерти, чи після другого приходу Ісуса Христа. Якщо зразу, то чому священники запечатують гріб до "другого пришедствія". Тобто до страшного суду, коли будуть суджені і мертві і живі.
Зазделегідь дякую.
Чи ви можете пояснити мені дуже важне поняття для мене у моєму віруванні. Хоч я і вірю у загробне життя, та є збаламучена деякими поясненнями наших православних священників.
Коли насправді людина переходить у загробне життя? Чи зразу після смерти, чи після другого приходу Ісуса Христа. Якщо зразу, то чому священники запечатують гріб до "другого пришедствія". Тобто до страшного суду, коли будуть суджені і мертві і живі.
Зазделегідь дякую.
Відповіді
2002.12.28 | Георгій Пінчук
Re: Важне питання до пана Пінчука
Дорога пані Лано,Це питання дійсно надзвичайно складне. Біблія багато говорить про життя після фізичної смерті людини, але деталі цього життя описані часто дуже метафоричною мовою і інтерпретуються різними дослідниками Св. Письма по-різному.
Багато християн, як представників традиційних "кафоличних" церков, так і протестантів, інтерпретують біблійні дані про життя після фізичної смерті приблизно так. Коли тіло вмирає, душа - певна нематеріальна субстанція, яка за життя тіла співіснувала з ним, а після смерті продовжує існувати - якимось чином чекає на воскресіння мертвих. Коли саме станеться це воскресіння, знає тільки Бог, але колись воно неодмінно станеться; тоді мертві "почують голос" Христа і "повиходять ті, що чинили добро, на воскресення життя, а котрі зло чинили, на воскресення Суду" (Івана 5:25-29). Тоді, за інтерпретацією цих християн, душі людей з"єднаються з новими тілами (а ці тіла можуть бути зовсім іншими, ніж наші теперешні - вони можуть стати "нетлінними"), і люди одержать або вічне блаженство з Богом, або вічне покарання у стані необерненого "від"єднання" від Бога.
Інші християни (зокрема, адвентисти і також Свідки Єгови) не бачать у Біблії вказівок на окреме існування так званої "душі." Згідно з їх розумінням Св. Письма, ми не "маємо" душу, а "Є" душами. Дійсно, Буття 2:7 каже про Адама, що він "СТАВ" живою душею, а не "отримав" душу на додаток до тіла. Тому, за інтерпретацією адвентистів і Свідків, нічого в людині не "переживає" смерть і не існує окремо від мертвого тіла. Бог під час воскрешення мертвих не з"єднає нові тіла з існуючими окремо душами, а фактично створить точно тих самих людей (повністю, цілих осіб) ще раз. Така інтерпретація не суперечить наведеним вище рядкам з Івана 5, і також дуже гармонує з відомими визначеннями стану мертвих у книзі Екклезіаста. (Там сказано, що мертві "нічого не знають," тобто нічого в них не існує свідомо, не має думок, переживань, почуттів і т.д.) Інші християни заперечують такій інтерпретації. Вони важають, що, наприклад, терст Луки 16:19-31 (історія про багатія і бідного Лазаря) прямо вказує на існування людської душі, окремої від тіла і такої, що має певні переживання, може відчувати або блаженство, або муки. Але адвентисти і Свідки вважають, що історія про багатія і Лазаря є притчею, алегорією про муки хворої совісті людини, яка звикла жити в неправді. Так чи інакше, воскресіння мертвих, описане в Івана 5 і в багатьох інших місцях Св. Письма, стосується цілих людей, а не окремих "душ." У цьому корінна відміна християнської концепції воскресіння і життя після смерті від концепції стародавніх єгиптян, вавілонян, греків і багатьох інших народів, які під "потойбічним" життям розуміють життя тільки окремих від людських тіл "душ."
Мабуть, заслуговує окремої уваги питання про "пекельний вогонь" і "муки" грішників, які будуть в нього вкинуті. Це також дуже суперечлива концепція. Деякі християни сприймають муки в пекельному вогні дуже буквально, і при цьому цитують, наприклад, Об"явлення 21:8. Інші вважають пекельний вогонь метафорою, яка вказує не на завдавання грішникам фізичних мук, а на НЕОБЕРНЕНЕ ЗНИЩЕННЯ, анігіляцію пез можливості воскресіння. Дійсно, якщо подивитися на інші рядки Об"явлення, де згадується цей пекельний "вогонь," видно, що туди буде вкинутий сатана (20:10), а також смерть і саме пекло (20:14). Як відомо з Біблії, сатана не є людиною, він є зіпсований ангел, а анголам фізичий вогонь мук не завдає (можна тут згадати, що ангел говорив з Мойсеєм з середини палаючого куща). Тим більше не можуть мучитися у фізичному полум"ї смерть (яка взагалі не є істотою, а є явищем), чи саме пекло. Щодо слова "мучити," яке кілька разів зустрічається в Об"явленні, то його грецький оригінал, "басанізо," можна також перекласти як "заключати в тюрму," "замикати у в"язницю" тощо (споріднений іменник "басаністес," тюремщик, зустрічається, наприклад, у Матвія 18:34). Іншими словами, невиправні грішники будуть не "мучені вічно," а "ув"язнені навічно" у полоні необерненої смерті, з якої нема повернення. (Це гармонує з висловом Св. Павла з 2 Солунян 1:9 про їх "вічну погибель" - у деяких перекладах, "вічну руїну"). Так звана "адамічна" смерть людини, тобто фізичне помирання від старості, хвороб, нещасних випадків, тощо, теж буде "замкнута до в"язниці," тобто необернено скасована - люди більше не будуть помирати. Так само скасоване за непотрібністю буде і "пекло" (грецьє "гайдес"), місце, де тимчасово перебувають мертві, призначені Богом на воскрешення. Цей "гайдес" теж вже буде не потрібний, після того як він "випорожнить" своїх мертвих (тобто після того, як ті з мертвих, кого Бог забажає воскресити, будуть воскрешені) (Об"явлення 20:13, 14).
Ще раз, точна інтерпретація біблійних текстів, які говорять про життя після цмерті, непроста і часто викликає суперечки. Але для будь-якого християнина очевидно, що повернення зі смерті назад до життя, причому до значно кращого, "справжнього" життя, щасливого і необмежено довгого життя в Божому Царстві, можливе. Бог обіцяє це життя тим, хто щиро увірує в нього і в його Сина, Ісуса Христа (Івана 3:16, Римлян 6:20-23).
Сподіваюся, що це було Вам хоч трохи корисним і що інші, хто добре знає Біблію і християнську теологію, зробить для Вас кращі, повніші роз"яснення.
--Георгій
2002.12.28 | P.M.
Дві відповіді
Лана пише:> Коли насправді людина переходить у загробне життя? Чи зразу після смерти, чи після другого приходу Ісуса Христа.
Питання дійсно дуже складне і в першу чергу тому, що наше людське мислення нерозривно пов'язане з поняттям часу. Людська логіка не дозволяє людині уявити себе поза часом. Але нам слід розуміти, що душа є ВІЧНОЮ. Не можливо сказати коли саме, в якому проміжку часу була створена Богом людська душа. Відлік часу ми можемо вести від початку створення Всесвіту у трьохвимірному часовому просторі, але душа існувала вже й тоді. Душа не підлягає ні смерті ні старінню, на противагу людському тілові тому вона є вічною.
Очевидно, що наше людське існування на землі є тимчасовим випробовуванням. Це, свого роду, іспит для душі, який оприділить її подальше вічне, тобто позачасове перебування або в Раю, або в Пеклі.
Коли людина помирає, людська душа покидає наш трьохвимірний часовий простір і переміщається в інше, зовсім нам невідоме середовище, де часу немає. Тому Ваше запитання має дві відповіді. Для людей, котрі зараз живуть, це станеться після другого приходу Ісуса Христа, а для душ, котрі відійшли у вічність - зразу.
2002.12.29 | Георгій Пінчук
Re: Дві відповіді
> Відлік часу ми можемо вести від початку створення Всесвіту у трьохвимірному часовому просторі, але душа існувала вже й тоді.(ГП) Пане Р.М., але ж, згідно з Біблією, Бог створив спочатку ангелів, потім фізичний всесвіт, а вже потім біосферу і людей. Чи Ви вважаєте, що "дух," про який говорить Буття 2:7, і є людською душею, і що ця душа вже існувала до того як Адам був створений "з пороху земного" (тобто як матеріальна особа)? Але для позначення цього "духу" і для позначення того, що перекладається як "душа," Біблія завжди використовує різні слова ("руаг" і "пнеума" для "духа," "нефеш" і "псюхе" для "душі"). І потім, навіть якщо прийняти, що кожний з нас має окремий специфічний для цієї даної особи нематеріальний "дух," цей "дух все рівно був у певний момент часу *створений* Богом, тобто він не зовсім вічний?
І ще, про іншість часу ... але мушу бігти, напишу окремо. Дякую Вам і пані Лані за цікаву розмову.
2002.12.29 | Рибалка
Re: Дві відповіді
Такі питання:1) Що таке душа
2) Що таке дух
Якщо відповісте на ці питання то можна буде відповісти на попереднє питання.
2002.12.29 | Георгій Пінчук
Re: Дві відповіді
Рибалка пише:> Такі питання:
> 1) Що таке душа
> 2) Що таке дух
> Якщо відповісте на ці питання то можна буде відповісти на попереднє питання.
(ГП) Згоден. Але в тому й річ, що дати ці визначення, базуючися виключно на Біблії і не входячи у протиріччя з церковними традиціями, не так вже й просто. Всі православні і католицькі катехизи одноголосно стверджують, що душа є частиною людини, яка, на відміну від тіла, безсмертна. Але ж Біблія десятки, якщо не сотні, разів, каже, що душа, яка грішить, приречена на смерть, ПОМРЕ (див., напр., Єзекіїля 18:4 i 18:20), що Бог, на відміну від людини, може ВБИТИ душу (а не тільки тіло) (Матв. 10:28), і т.д. Свідки Єгови наполягають на такій інтерпретації біблійних текстів, що душа (нефеш, псюхе) - це є ціла істота, здатна жити. (До речі, і в не-Свідківських перекладах Біблії можна десятки разів побачити примітку типа, "тут душа означає життя," або "уша у біблійній мові - це часто життя.") Ми Є душами, кожний з нас є душею. Душа кожної людини абсолютно унікальна, ідіосинкратична для даної людини (тоді як тіло може помінятися, стати принципово іншим після воскресіння). Але душа не є чимось таким, що "живе" своїм життям всередині тіла і відлітає кудись у вирій чи провалюється в пекло окремо від тіла після смерті тіла. Дух (руаг, пневма), з іншого боку, це щось принципово інше. (Про це в окремому повідомленні, бо зараз мушу бігти.)
2002.12.30 | P.M.
Re: Дві відповіді
Георгій Пінчук пише:> Але ж Біблія десятки, якщо не сотні, разів, каже, що душа, яка грішить, приречена на смерть
Тілесна смерть є остаточною (часовою).
Смерть душі є вічною (позачасовою), це її стан.
2003.01.02 | Рибалка
Re: Дві відповіді
Ось цікава стаття: http://www.logon.org/Ukrainian/S/P143.htmЩо ви про це думаєте?
2003.01.02 | Георгій Пінчук
Re: Дві відповіді
Я чув іншу трактовку поняття "нефілім," а саме таку, що це були діти від шлюбів ангелів ("Божих синів," порівн. Буття 6:4 і Йова 37:7 з приміткою) і людей. Щодо концепції "витирання" певних людей з пам"яті Бога, то тут я цілком згодний. До речі, "гроби" в Івана 5:28 по-грецьки звучать як "мнемеіоі" (пам"ятні місця, порівн. з такими словами як "мнемоніка," і т.п.), що може означати не фізичні гроби чи могили, а щось типу дискретних відсіків-ячейок Божої пам"яті. Бог дійсно пам"ятає про кожного з нас і воскресить нас, використовуючи "запис" про нас у своїй пам"яті. Але він може і стерти цей запис, якщо захоче, і тоді ніякого воскресіння для цієї людини не буде. --ГП2003.01.02 | Марко
суботники, адвентисти, євреї за Христа
Виглядає, що ці матеріали мають відношення до гілки суботників адвентистів (які відкидають догмат Трійці, подібно як і Свідки ****), або євреїв за Христа (Jews for Jesus) чи Іудаїстських Християн. Їхня самоназва і опис "символу віри" дещо збиває з пантелику.Характерний акцент на суботу... "Роль Четвертої Заповіді в исторії суботніх християнських церков Бога [170]"
http://www.logon.org/ukrainian/S/P170.htm
Тобто дотримання Закону Суботи і святих Днів, включаючи Єврейську Пасху, відкидання догмату Трійці, святкування Святих Днів включно зі Спокутою, Свято Кущів і останнього Великого Дня, а також, що найважливіше, Нові Місяці. Дотримування законів їжі, які назагал відомі як "кошер".
"Таким чином сьомий день призначений для поклоніння. Жоден християнин не може служити Богу без дотримання Субот. Встановлення дня поклоніння, відмінного від сьомого дня, не тільки порушує цю заповідь, він стає символом ідолопоклоніння, що суперечить волі Бога. Це акт повстання, а отже, він дорівнює відьмовству (1 Самуїла 15:23). Згідно з другою заповіддю, яка захищає четверту, це є ідолопоклонінням. Встановлення календаря, що чергує ці дні, є таким же ідолопоклонінням."
"Четверта заповідь включає всю систему біблійного поклоніння, що складається з Нових Місяців, Свят Врожаю і Святих Днів, а також сплати десятини (див. роботу Десятина (№ 161)), відповідно до системи перших плодів і Заповітної Жатви (див. роботу Заповіт Божий (№ 152))."
"Важливо зазначити, що віросповідання Адвентистів Сьомого Дня стало офіційно триунітарним тільки після публікації Питань Доктрини у 1958 році."
"Християнські Церкви Бога – це церква, що дотримується Субот і усіх аспектів ранньої церковної системи, включно з біблійним унітарним главенством Бога."
Пане Юрію, а Церква Христа про яку Ви згадували, який день вонм святкують неділлю/суботу і які основні свята. Також як стосовно догмату Трійці в Церкві Христа ?
Георгій Пінчук пише:
> щось типу дискретних відсіків-ячейок Божої пам"яті.
дискретних комірок, або чарунків пам"яті. Слово "ячейка" не українського походження.
М.
2003.01.02 | Георгій Пінчук
Re: суботники, адвентисти, євреї за Христа
Свідки Єгови кардинально відрізняються від адвентистів, євреїв за Христа чи Церков Бога тим, що не святкують суботи чи будь-якого іншого календарного дня. Вони при цьому базуються на ідеї, що староєврейський Закон (Тора), як такий, вже виконаний життям і хресною жертвою Христа, тому буквально дотримуватися параграфів цього Закону є свого роду "прокляттям" і "рабством під Законом," яке є несумісним з християнством (Галатів 3:10-29, 4:1-7, 4:21-31, 5:1). ЦХ теж не святкує ніяких календарних днів. Неділя є традиційним днем релігійних зборів і у Свідків, і в ЦХ.Дякую за лінгвістичну поправку, пане Марку!
--Георгій (Юрій :) )
2003.01.02 | Марко
Re: суботники, адвентисти, євреї за Христа
Георгій Пінчук пише:> Свідки Єгови кардинально відрізняються від адвентистів, євреїв за Христа чи Церков Бога тим, що не святкують суботи чи будь-якого іншого календарного дня. Вони при цьому базуються на ідеї, що староєврейський Закон (Тора), як такий, вже виконаний життям і хресною жертвою Христа, тому буквально дотримуватися параграфів цього Закону є свого роду "прокляттям" і "рабством під Законом," яке є несумісним з християнством (Галатів 3:10-29, 4:1-7, 4:21-31, 5:1).
Логічно і нема чого додати, хіба те що Старий Закон був доповнений Євангелієм, а тому буквальне дотримання Старого Закону не має сили перед Отцем, без дотримання Нового.
>ЦХ теж не святкує ніяких календарних днів. Неділя є традиційним днем релігійних зборів і у Свідків, і в ЦХ.
Зрозуміло, це вносить певну ясність.
> Дякую за лінгвістичну поправку, пане Марку!
>
> --Георгій (Юрій :) )
:-)))), очевидно то не Ваша провина (Юрій/Георгій), це подібно
до твердого і м'якого г. Якщо паспорти писали за Союзу по
французькій фонетиці з російським нахилом то навіть Георгій
мабуть написали Georgij, а не Heorhij, що зрозуміло також
помилка, як ми тепер знаємо :-)))
А як стосовно Трійці в Церкві Христа ?
І якого змісту там буде проповідь на Василя ? :-)
М.
2003.01.03 | Георгій Пінчук
Re: суботники, адвентисти, євреї за Христа
> А як стосовно Трійці в Церкві Христа ?(ГП) Ви знаєте, пане Марку, я за два роки мого перебування з ЦХ дуже мало чув там про Трійцю. ЦХ визнає божественність Христа на підставі Івана 1:1, але всі молитви вони завжди адресують ТІЛьКИ Отцеві, оскільки Христос так вчив (Матвія 6:6, 6:9, Луки 11:2, 13). Коли я вже почав вивчати Біблію разом зі Свідками, я запитав в одного з дияконів нашої старквілльської ЦХ, що він думає про біблійні вірші, які свідчать, що Христос і його Отець є двома окремими особами (напр. Івана 8:17, 18, Марка 13:32, Матвія 20:20-23, 1 Коринфян 11:3 і інші). Він мені на це сказав, дуже відверто, що він не розуміє справжньої природи відносин між Христом і його Отцем. На зборах ЦХ часто співають один дуже гарний і старовинний протестантський гімн, де є слова, "... God in three persons, blessed Trinity." Але ні в молитвах, ні в проповідях цей мотив "одного Бога в трьох особах" я там ніколи не чув. Всі проповіді в ЦХ базуються виключно на Біблії (де цього мотиву нема), і на тому, як вживати біблійні принципи в нашому повсякденному житті.
>І якого змісту там буде проповідь на Василя ? :-)
(ГП) Думаю, що співати "посій в мене в городчику" там не будуть. :))))
М
--Г.
2003.01.08 | Лана
Re: Трійця підтвердженя обявленням при хрещенні Ісуса
Коли Предтеча Іван христив в Йорданській річці Ісуса, Бог обявився у трьох особах.Чути було голос Отця-" Це Син мій улюблений, якого я вподобав-"
А ДУХ у вигляді голубиному зявився над Христом.
І так був один Бог у трьох видах.
Щось так як сонце, ясність, тепло. А все це СОНЦЕ. Це так, щоб краще зрозуміти Божу істину.
Часом не бачимо сонця, але відчуваємо його тепло тішимося його ясністю.
2003.01.08 | Георгій Пінчук
Re: Трійця підтвердженя обявленням при хрещенні Ісуса
Пані Лано, але ж тепло і світло не говорять, не думають і не діють в окремості від планети, яку ми звемо Сонцем. Вони також не мають власної волі. Христос говорив, діяв, думав, мав власну волю, він тільки підкорив її волі свого Отця, цілком свідомо. --ГП2003.01.02 | Марко
доповнення до суботників
http://www.logon.org/ukrainian/S/A1.htm3.2.5.2 Субота
"Ми повинні дотримуватися сьомого дня Суботи (з Виходу 20:8-11; Второзаконня 5:12-15), виконуючи заповідь Божу, одну з десяти заповідей. Це непорушний Закон для людей навіки. Субота – свята. Кожен, хто її осквернить, загине, і душа його буде стята (Вихід 31:14-15). Це є безкінечним заповітом для народу Ізраїлю і знаком назавжди між ними та Богом, творцем їхнім (Вихід 31:15-16). Всі християни є духовним Ізраїлем і всі неєвреї, врешті-решт, стануть народом Ізраїлевим."
Незрозуміло, що автори мають на увазі в цій фразі "Всі християни, врешті-решт, стануть народом Ізраїлевим." ?
2003.01.13 | андрій
Re: суботники, адвентисти, євреї за Христа
Шановний пане Марко,вибачте, не можу втриматись від репліки. Ви виправили пана Георгія за слово "ячейка", бо воно "не українського походження". Що ж тоді робити зі словом "дискретних"? Отут зразу видно глибокі українські коріння!
Іноді ми забуваємо, що "все тече, все міняється", в тому числі мова, етнос і т.д. А також, що у мові все колись у когось було запозичено. Просто, щось -- раніше (то ми вже й забули про цей факт, а щось -- пізніше).
Пробачте за жартівливий тон.
З повагою,
андрій
2003.01.03 | P.M.
Re: Дві відповіді
Рибалка пише:> Ось цікава стаття: http://www.logon.org/Ukrainian/S/P143.htm
> Що ви про це думаєте?
Думаю, що все це безпідставно.
Адам є першою людиною Буття 1:26-27, Буття 2:7. Усіх інших істот, котрі, можливо, були перед Адамом, за людей вважати не можна.
Так само немає жодних підстав називати людьми народжених від Божих синів і людських дочок Буття 6:4. Там говориться про велетнів і силачів, але не стверджується, що це були люди.
2003.01.03 | Георгій Пінчук
Re: Дві відповіді
P.M. пише:> Рибалка пише:
> > Ось цікава стаття: http://www.logon.org/Ukrainian/S/P143.htm
> > Що ви про це думаєте?
>
> Думаю, що все це безпідставно.
> Адам є першою людиною Буття 1:26-27, Буття 2:7. Усіх інших істот, котрі, можливо, були перед Адамом, за людей вважати не можна.
> Так само немає жодних підстав називати людьми народжених від Божих синів і людських дочок Буття 6:4. Там говориться про велетнів і силачів, але не стверджується, що це були люди.
(ГП) Згоден. "Божими синами" Біблія називає ангелів, маючи на увазі, що вони були створені до фізичного Всесвіту (див. примітку до Йова 38, вірш, де йдеться про ангелів, які кричали від радості, що Богом створені зірки і планети). Щодо нащадків від шлюбів між ангелами і людськими дочками (очевидно такими, що їх Бог не схвалював), то це, очевидно, були не зовсім люди, а щось типу героїв старогрецьких міфів (Геракл і ін.) Всі вони безслідно зникли, загинули під час Потопу (2 Петра 2:5). Легенди про них залишилися, але самі вони ніколи вже не житимуть.
2003.01.07 | Лана
Re: Дві відповіді. Дякую всім!
Надзвичайно вдячна всім, які взяли участь в цій дискусії. Я таки знайшла відповідь.До тепер я думала, що є лише тіло і душа. Перечитавши всі дописи, зрозуміла, що є ще і ДУХ. Тоді, коли душа може померти ( залежно від суду Господнього) ДУХ є вічним. ДУХ - це частинка Бога, який Він вдихнув в людину. Після смерти душа живе без тіла в незнаному для нас місці , чекаючи на суд Божий. Якщо душа звільнена від гріхів, вона перейде у вічність і житиме з Богом в іншому нетлінному тілі в якому буде ДУХ Божий. Коли ж буде засуджена на відокремлення через свої гріхи, вона просто перестане існувати. Ті що вірять у реокорнацію, можуть потішити себе тим, що душа ще раз увійде у тіло новонародженої дитини і буде вести краще життя, очищаючи себе від попередніх гріхів.Заключення-
Живім по законам Божим і вічні ми будемо з Ним!
Ще раз моя особиста вдячність панові Пінчуку, який так вміло зміг втримати цю важну дискусію.
2002.12.29 | P.M.
Re: Дві відповіді
Рибалка пише:> 1) Що таке душа
> 2) Що таке дух
Особисто я, не посилаючись на жодні довідники, вважаю.
Душа - це нематеріальна особистість.
Дух - це її наповнення.
2002.12.29 | P.M.
Re: Дві відповіді
Георгій Пінчук пише:> (ГП) Пане Р.М., але ж, згідно з Біблією, Бог створив спочатку ангелів, потім фізичний всесвіт, а вже потім біосферу і людей. Чи Ви вважаєте, що "дух," про який говорить Буття 2:7, і є людською душею, і що ця душа вже існувала до того як Адам був створений "з пороху земного" (тобто як матеріальна особа)? Але для позначення цього "духу" і для позначення того, що перекладається як "душа," Біблія завжди використовує різні слова ("руаг" і "пнеума" для "духа," "нефеш" і "псюхе" для "душі"). І потім, навіть якщо прийняти, що кожний з нас має окремий специфічний для цієї даної особи нематеріальний "дух," цей "дух все рівно був у певний момент часу *створений* Богом, тобто він не зовсім вічний?
У Буття 2:7 написано:"І створив (уформував) Бог людину з пороху земного. І дихання (віддих) життя вдихнув у ніздрі її,- І стала людина живою душею".
Бог створив людину, її тіло з матеріального невічного земного пороху. Своїм диханням Господь Бог оживив людину.
Я вважаю, що Господнє дихання, Його віддих. якраз і є людська душа. Чому я вважаю, що душа безсмертна? Тому, що вона походить від Самого Бога, є Його частиною, Його диханням.І це зовсім не суттєво чим дихаєГосподь, якою субстанцією. Головне, що цей віддих походить з Його Вічних Уст.
2002.12.30 | Георгій Пінчук
Re: Дві відповіді
Так, Біблія дійсно говорить, що Бог оживив Адама, вдихнувши в нього свій животворчий "дух"-"руаг." Біблія також говорить, що цей "дух" однаковий у людей і тварин (Екклезіаст 3:19). Але коли Біблія говорить про "душу," а не "дух," людини, вона завжди вживає інше слово, і наполягає на тому, що ця душа смертна, що Бог може, якщо хоче, зробити так, щоби вона, ця душа-"нефеш"-"псюхе" припинила своє існування. І, знову ж таки, іде в Біблії нема вказівок на те, що ця душа відокремлюється від тіла в момент фізичної смерті тіла і продовжує своє існування, коли тіло розкладається на складові елементи. Коли людина в Біблії вмирає, вона вмирає вся, повністю. І коли Бог її воскрешує, він також воскрешує ЇЇ, ЛЮДИНУ, ВСЮ ЛЮДИНУ, а не якусь її складову частину. Мені особисто дуже кидається в очі, що Біблія обіцяє життя в Божому Царстві НАМ, ЛЮДЯМ, а не якимось нашим окремим складовим елементам, чи то матеріальним, чи то нематеріальним. Наші тіла можуть дійсно змінитися і стати "нетлінними," але вічне життя чи вічна смерть у так званій "геєні" обіцяна НАМ, а не нашим окремим від решти нас "душам" або вічним і незмінним "сутностям." Останнє є елементом вчення Сократа і Платона, а також численних східних релігій, але авторам Біблії така концепція навряд чи була відома.2002.12.29 | Анатолій
Третя відповідь!
Пані Лано! Вибачте за втручання, але я хотів би пояснити Вам, що коїться з душею людини після Смерті з точки зору українського Православ"я (не християнського).Дух людини є енерго-інформаційним Божественним утворенням і існує вічно. Душа, як одне з енергетичних тіл є "одягом", тобто оболонкою Духу і його "транспортним засобом". Взагалі, людина складається з семи тіл - 1-фізичного,2 -ефірного,3-астрального, 4-ментального,
5-каузального, 6-Душі, 7-Духу.
У час смерті фізичного тіла всі інші тіла її є живими і навіть функціонують. Прикладів багато навіть не у духовній літературі. Всі На третій день всі тіла відділяються від вже мертвого фізичного і також поступово розкладаються. Найстійкіші тіла - це Душа та Дух. Але прихїоде час і душевне тіло може бути розкладено і залишається тількм безсмертний Дух. Про ці переходи добре описано у доктора Моуді. Між іншим, пан Пінчук також читав його, але через ортодоксію християнства не зрозумів, чи не захотів зрозуміти Моуді. Посмертна душа та дух зберігають свідомість людини, її особистість та ідентифікацію і можуть переміщуватися у просторі практично без обмежень. Низького духовного рівня Душа попадає у ілюзії нею створені на Землі і дуже часто не може навіть вийти з них. Душа дуже низького, тваринного рівня - наркомани, алкаші, бандюки, злодюги, вбивці - як правило розформовується у енергіях астралу. Душі високодуховного рівня зустрічаються та спілкуються з душами своїх рідних, близьких, коханих. Після "звітування" за своє минуле життя Душа, як правило, знову втілюється у нове тіло дитини у череві матері. Пам"ять цієї сутності поступово блокується і після приблизно трьох років дитина вже не пам"ятає своїх попередніх втілень. А якщо навіть пам"ятає, то батьки, які у цьому нічого не розуміють, допомагають їй забути про це. Таким чином, ми вічні і вічно втілюємося, про що говорив наш спас Ісус Христос. Ну а те що роблять священники християнських церков, які виконують диявольські обряди для повторного невтілення людини Ви знаєте самі і це не дарма у Вас викликало нерозуміння. Той хто має очі, побачить.
З повагою, Анатолій
2003.01.02 | Volodya
Re: Третя відповідь!
Анатолій, певне, переплутав з Православ'ям щось інше. Тому що немає "нехристиянського" Православ'я.Біблія не дає чіткого "плану заходів" щодо померлих -- знаємо лише, що "померлі у Христі оживуть".
Володя
Анатолій пише:
> з точки зору українського Православ"я (не християнського)
2003.01.03 | Анатолій
Re: Третя відповідь! Для Volodya
Пане Володя!Вчитися треба, особливо коли не знаєш. Нижче - це для Вас.
З повагою, та надією на Ваше відкривання очей. Анатолій
Що таке Православ”я?
Вивчаючи найбільші світові релігії (Християнство, Іслам, Відичний Індуїзм та його похідну Буддизм, Герметизм та Зороастризм) можна зробити висновок, що кожна з релігій з”явилася на світ для того, щоби стати моральною та духовною опорою для людей, відкриваючи кожному народу єдину для всіх Істину у формі, яка найдоступніша для даного рівня людської Свідомості. Але через те, що Ноосфера Землі давно вже розділена на дві сфери впливу – демонічну та божест-венну, після кожного нового типу релігійного вчення, яке вводилося Єрархією Менталу, протилежна сторона надавала своїх “тлумачів”, котрі докорінно перекру-чували Істину. Завжди знаходився хтось, хто відповідно до наданої йому влади та незалежно від рівня власної духовності, рахував, що має право по-своєму робити будь-які інтерпретації того чи іншого положення релігійного вчення, перекручуючи його початкові постулати і підганяючи його до власних потреб та його власного світосприйняття. Людина і надалі , залежно від власної вигоди, дозволяє собі вирішувати, чому бути істинним, а чому ні. Саме так і сталося з Християнством, котре (за проф. В.В. Даниловим) спотворив так званий апостол Павел (Савел).
За сучасними Християнськими та комуно-матеріалістичними історичними трактуваннями, ми звикли до того що ми (сучасна цивілізація) є вінець творіння, а наших пращурів сприймаємо примітивними “недолюдьми”. А чи так було дійсно? Коли ми читаємо в китайських хроніках про «ящик», котрий міг рахувати, або в наших казках про «тарілочку», через котру можна бачити будь-яку точку планети, ми ніяк не можемо збагнути, що йдеться про комп”ютер та відеосистему. Нам якось краще прийняти наших пращурів недорозвинутими, але добре подумавши, все таки приходиться признавати, що вони були висококультурними індивідами.
В наш час за останками черепа можна відновити обличчя людини, а чому би нам за останками древніх традицій та історичних фактів не відновити втрачену культуру?
Свідоцтва високого рівня розвитку найдревніших цивілізацій, котрі представлені сьогодні в деяких виданнях в Україні та за кордоном, заставляють нас задуматися над питанням: чому вірування древніх цивілізацій пов”язані з такою великою кількістю богів? За загальноприйнятою сьогодні уяво, однобожжя- це вершина розвитку релігійної думки, і тому важко зрозуміти, чому розвинута цивілізація була наділена таким релігійним “примітивізмом” як багатобожжя? Думка, що після всесвітнього потопу люди почали придумувати собі все нових та нових богів не витримує критики, тому що існування однакових та схожих назв богів у народів, котрі живуть на різних континентах, говорить про те, що всі народи планети раніше мали єдину культуру та єдину релігію. Якщо порівняти старіші релігії з тими, що недавно виникли, то знаходимо, що як молодша релігія, так вона нетерпиміша від попередніх. На прикладі виродження принципу терпимості, котрий є мірою духовності, можна сміливо говорити про виродження моралі. Більш того, в період РАЮ на Землі принцип терпимості був основним, що залишилося в в усних та письмових джерелах, правда, у різних народів цей час називається по-різному: Рай, Сатья-Юга, Вирій, Ірій, Золотий Вік, тощо. Тому можна говорити про вирод-ження моралі та про рух людської цивілізації під проводом сучасних релігій до самознищення. Щоби його зупинити, необхідно відновити коріння, на котрому трималася древня культура Людства, без котрої сьогодні воно засихає.
Нашій цивілізації передувала цивілізація ГІПЕРБОРІЇВ. Як відомо з історії, греки своїх богів - Аполона та Деметру отримали з Гіперборії. Так так, саме з Гіперборії. Принцип меншовартосності, котрий ми українці самі вбили собі у підсвідомість, не дозволяє нам навіть перекласти з російської мови такі слова як Гіперборія, Віди, Авіста. Ми все пишемо Гіпербореи, Веды, Авеста. Ми ніяк не можемо не вклонитися більшому-молодшому брату.(Слава Богу, у мене цей принцип відсутній і я пишу так, як я пишу). Так от, Гіперборії, і це очевидно, є Великі Орії (Гіпербола- перебільшення, возвеличення), нащадками котрих сьогодні є ми- українці. Вивчаючи праці Індійських філософів, зокрема Т.Г.Тілака, а також індійські Віди, нам стає відомо, що Гіперборії жили на Північному полюсі. Нажаль, ця велика цивілізація загинула у останньому всесвітньму потопі, і після нього та через наступ холодів, залишки цієї цивілізації рухалися на південь всіх земних континентів. Цивілізація Гіпорборіїв мала єдину загальнопланетну культуру і не була розділена за національностями. На це вказують такі факти, як почт ведмедя скрізь, де він водиться, використання деяких однакових музикальних інструментів (щипкових, барабанів, духових) в Америці, Європі, Азії, розповсюдженність пірамід по всьому світу, вчення про існування душі практично у всіх народів. Ці та інші факти показують на те, що на Землі раніше жив єдиний великий народ зі спільною культурою та спільною мовою.
Як буде показано пізніше, культурний та духовно-філософський концепт, якого дотримувались Гіперборії, а потім їх нащадки ОРІЇ, називався “ПРАВОСЛАВ”Я”. То що ж це таке “Православ”я” і які його базові принципи розглянемо далі.
Термін православ"я у Християн-ортодоксів з"явився у 1656 році завдячуючи реформам Никона. Як Вам я думаю відомо, що до цієї дати на Русі сповідувалося дві релігії- Християнство і Православ"я, котре юдео-Християни, обхаюючи називали ЯЗИЧНИЦТВО. Ви мабуть знаєте також, що в 1054 р. н.е. Християнство розкололось на дві течії, Римську та Ромейську. Саме Ромейську (грецьку) течію Никон пристосував до тодішніх умов (за що і постраждав), а саме штучно зкомпілював Православне Християнство, якого як відомо, Ісус не проповідував. При цьому можна сказати, що Ісус не проповідував і Католицького Християнства також. Висновок- термін Православ"я не має НІЯКОГО ВІДНОШЕННЯ ДО ХРИСТИЯНСТВА. То що ж таке ПРАВОСЛАВ”Я?
ПРАВОСЛАВ”Я - це найдревніше з відомих у світі культурне та духовно-філософське вчення, котре залишено було нам у спадок попередньою расою- Гіперборіями, або Великими Оріями. Назва цього вчення походить від назви Першобогів- Прав та Слав. Ця органічна духовно-філософська система була релігією дуже високого інтелектуального та духовного рівня. Жерці, або волхви цієї релігії були людьми дуже високого духовного рівня, що давало їм можливість телепортуватися та відвідувати інші планети з тілом та без нього, ходити по воді, перетворювати воду не тільки у вино, а навіть у пиво (жарт), зцілювати будь-які хвороби, виходити на прямі контакти з Всевишнім та іншими Богами та духами, створювати своїх богів (ергрегори або психополя).Спілкування між волхвами та Богами відбувалося телепатично, між волхвами та людьми мовою Дева (звідси індійська абетка Девангарі), або як пише пані Блавацька- мовою Сензар. Між іншим, саме цією мовою спілкуються душі людей. Пізніше ця мова спростилася і перетворилася на пракрит та санскрит. Є багато підстав мовою Дева (проф В.А.Шемшук) називати староруську- українську мову.
СХІД. На долю сходу випала честь зберігати по зернах частинки Православ"я. Нажаль, всі ці частинки є елементами сектанства, але зібравши їх докупи, проаналізуваши та просіявши їх через розум високодуховних осіб ми отримаємо релігійно-філософську систему минулого-майбутнього. Як Ви знаєте, Індія зберегла Віди, котрі написані були санскритом у XVII віці до н.е., а до цього були усною традицією брахманів, духовні обряди та деякі духовні практики, такі як йога. Китай зберіг практики цілительства- Цигун, та практики самовдосконалення Конг-Фу (по українськи- Гопак), практику взаємодії з природою Фен-Шуй, Японія віднайшла нам Рейкі, В Україні зберігаються народні обряди, у Тибеті- філософія.
СВІТ СЬОГОДНІ. Більшість нормальних людей знає і вірить у реінкарнацію -це елемент Православ"я, більшість знає про нетрадиційну медицину (екстрасенсо-рика, травництво) і користується цими практиками для покращення свого здоров"я -це елемент Православ"я, більшість вірить у загробне існування (читайте Моуді) -це елемент Православ"я, більшість вірить у те, що ми у Всесвіті не одні -це елемент Православ"я, більшість розуміє про можливість манрівок у Всесвіті з тілом та без- це елемент Православ"я.
МАЙБУТНЄ. Нажаль, застаріле юдео-Християнство так і не пристосувалося до сучасних умов, науки та духовності і я думаю в цьому вигляді, в якому воно зараз знаходиться, а саме- зацикленість на догматизм, застаріла обрядовість, приниження особи, не розуміння що є духовність, воно довго не втримається і поступово відімре, або трансформується у сучасне-старе Православ"я. КУЛЬТУРНА ФІЛОСОФСЬКО-ДУХОВНА СИСТЕМА ПРАВОСЛАВ"Я- ЦЕ РЕЛІГІЙНА СИСТЕМА МИНУЛОГО та МАЙБУТНЬОГО БУТТЯ НАРОДІВ СВІТУ, але в першу чергу українського народу.
2003.01.03 | orthodox
С наступающим Рождеством Христовым
Коллеги, внимательно прочитав ваши постинги, достаточно легко становится представить себе эпоху жесточайших гонений на Христианство - І-IV века. Акцентирую внимание на словах «жесточайших гонений», следствием которых было естественное появление целой плеяды святых мучеников, и что не менее важно – плеяды христианских апологетов (защитников). Позвольте объяснить почему. Именно в условиях гонения, войны - Борьбы – человек проявляет себя в полной мере, каков он есть, растет духовно и достаточно оперативно вынужден определять свои жизненные позиции и убеждения. Будучи на грани между не самодостаточным на то время языческим (включим сюда и пантеистическим, философским, гностическим) и всеопределяющим (принесшим не мир, но разделение Мф. 10, 34) христианским мировоззрением, а точнее Церковью Христовой человек, внезапно оказывается в состоянии как внутренней, так и внешней борьбы… борьбы за собственную идентификацию. «Кто я?». Отдать ли себя в руки противников Церкви Христовой на ужасные мучения, либо отречься от Христа. И это, поверьте, не дискуссия на виртуальном форуме, сидя в мягком кресле. С исторической точки зрения это было прямой и весьма значительной причиной возникновения ряда литературных трудов и монографий по христианской апологетике.Быть может я повторюсь, но благодаря тем страшным временам для Христовой Церкви, Господь даровал миру необыкновенно образованных, талантливых, безусловно, стяжавших Духа Святого людей, взявших на себя ответственность защищать Христианство во всей его полноте. Работы святого мученика Игнатия Богоносца (прямого ученика Апостола Иоанна Богослова), свт. Мученика Варнавы (прямого ученика и соратника Апостола Павла) Тертулиана, Оригена, Афанасия Александрийского, Григория Нисского – это плод долгих размышлений об основах мироздания в период апогия гонений на Христиан. Грехопадение, реинкарнация, дух, душа, тело, карма, античная философия, зароостризм, в коце концов тринитарианские споры и т.д. и т.п.– было предметом их живого интереса. Дорогие коллеги, почитайте, найдите в себе силы. Простите, но, как это не прискорбно, все «точкинад «И» уже расставлены до нас :-). Ребят, простите, но при нехватке духовной академичности, ваши умозаключения, напоминают беседу слепого електрика с глухим слесарем о тонкостях творчества И.С.Баха.
Спаси Вас Христос.
2003.01.03 | Георгій Пінчук
Re: С наступающим Рождеством Христовым
orthodox пише:>... Быть может я повторюсь, но благодаря тем страшным временам для Христовой Церкви, Господь даровал миру необыкновенно образованных, талантливых, безусловно, стяжавших Духа Святого людей, взявших на себя ответственность защищать Христианство во всей его полноте. Работы святого мученика Игнатия Богоносца (прямого ученика Апостола Иоанна Богослова), свт. Мученика Варнавы (прямого ученика и соратника Апостола Павла) Тертулиана, Оригена, Афанасия Александрийского, Григория Нисского – это плод долгих размышлений об основах мироздания в период апогия гонений на Христиан. Грехопадение, реинкарнация, дух, душа, тело, карма, античная философия, зароостризм, в коце концов тринитарианские споры и т.д. и т.п.– было предметом их живого интереса. Дорогие коллеги, почитайте, найдите в себе силы. Простите, но, как это не прискорбно, все «точкинад «И» уже расставлены до нас :-).
(ГП) Пане Ортодоксе, по-перше, а чому Ви думаєте, що ми не читали чи не читаємо чи не хочемо читати твори Отців ранньої Церкви? Я, наприклад, дещо вже читав, і ще читатиму. Але я читаю їх, як і все інше, що стосується християнства, з Біблією в руці і, як верійці з Дій 17:11, намагаюся сам переконатися, "чи так воно є." По-друге, добре, ось Ви вже прочитали всі ці твори, вони стали для Вас чимось Вашим власним, вплинуки на Ваше серве і душу. Чому ж тоді Ви так, перепрошую, кволо і непереконливо сперечаєтеся з іншими на цьому форумі? У гілці "Кредо," яку Ви самі започаткували, ми стали говорити про Євхаристію, і Ви з предметної дискусії перейшли на персональні нападки і образи (двічі порівняли мене з Юдою, хоча мова про мене особисто не йшла і не повинна була заходити). В цій гілці, де йде обговорення дуже важливих біблійних концепцій, Ви взагалі не виступили. Тепер Ви відсилаєте нас до праць Отців, і знову робите дуже персональну і образливу ремарку (див. нижче), ПІДМІНЮЮЧИ цим предметну, конкретну дискусію. Це Ваш особистий стиль, чи політика РПЦ/УПЦ-МП?
>Ребят, простите, но при нехватке духовной академичности, ваши умозаключения, напоминают беседу слепого електрика с глухим слесарем о тонкостях творчества И.С.Баха.
(ГП) Та вже пробачимо, звичайно, але що Ви самі показали на цьому форумі з Вашою "хваткою" "духовної академічності?"
> Спаси Вас Христос.
(ГП) Дякую.
2003.01.08 | Анатолій
Ортодоксу!
Пане Ортодокс. Дякую Вам за поздоровлення з Новим роком. Хай убереже Вас Христос своєю любов"ю від Дияволізму Християнської церкви.Щодо того, що вже всі крапки розставлені над і, то вибачаюся, але саме ці крапки не цікавлять Вас. Ви так і не розумієте, що є ДУХОВНІСТЬ. Якби Ви крім Й.С. Баха ще й читали Річарда Баха, то може б і знайшли шлях до духовності, а так, вивчаючи свою ортодоксію, ви навіть не крокуєте. А у наш час до Духовності треба летіти.
Між іншим, один мудрець казав, що мірилом ДУХОВНОСТІ є саме кількість агресивності до сприйняття чужих поглядів, чужих релігій, чужих вчень. Подивіться на себе і дай Вам бог повернутися до духовності.
З повагою до українців та надією на духовне зростання,
Анатолій
PS А що Ви думаєте про видіння Вашого Єрарха Алєксія ІІ?????
Мабуть скажете, як у тому фільмі - Брехня.....