Чи є віра у Бога заслугою?
02/08/2003 | Горпина Пінчук
У тім числі перед ним? Наведу приклад з життя. Ось наприклад, живе через дорогу кум Семен. Приходить він до мене і каже, а знаєш, Горпино, я в тебе вірю, вірю що ти є. Що я йому відповім? "Тю на тебе, я й так знаю, що я є." Що то за заслуга. Чи він буде ходити по сусідах і говорити, що я є. Тю, скажу, дурний, більше нічим йому зайнятися чи що. Вони й так це знають, а як і не знають, так що? Хіба не так з Богом? Як той же Семен весь час каже, що він вірить у Бога, що Бог є. Що від того Богові. Хіба смішно повинно бути - ходить якийсь дядько і розповідає, що він є. Яка невидаль. От якби той дядько щось добре робив, то інша справа, а стверджувати, що хтось мовляв, є, то справа дурна. Так я вважаю, що треба робити гарні справи безвідносно до того, є Бог чи нема, а ходити та розповідати, що він є, марна витрата часу і ніякої заслуги ні перед ким не містить.
Відповіді
2003.02.08 | Георгій Пінчук
Re: Чи є віра у Бога заслугою?
Звчайно, тільки за те, що дядько бігає і всім каже, "а от я вірю, що Бог існує," ніякого зиску він від того не має. Як дуже сильно сказав про це брат Христа Яків, "Ти віриш, що Бог є? Ну і що, чорти теж вірять, і тремтять." Річ не в тому, щоби от просто задекларувати свою віру в те, що якийсь там Бог існує. Річ у тому, щоби ВИЗНАТИ його, Бога, зверхність, старшинство, авторитет. Зрозуміти, на підставі його записаного людьми Слова, Біблії, чого він від нас хоче, і робити зусилля для того, щоби відповідати його вимогам і стандартам. --ГП2003.02.11 | Тетяна
Re: Чи є віра у Бога заслугою?
Та якi в нього вимоги i стандарти? Невже все можливо вимiрювати стандартами?2003.02.11 | Георгій Пінчук
Re: Чи є віра у Бога заслугою?
Тетяна пише:> Та якi в нього вимоги i стандарти? Невже все можливо вимiрювати стандартами?
(ГП) Так. Цей стандарт - любов людини до Бога і свого ближнього, служіння Богові і блюжньому. Все можна вимірювати цим стандартом.
2003.02.19 | Горпина Пінчук
Віру у Бога не можна розуміти вузько!
Принаймні я б це так розуміла, якщо була б віруючою. Тобто ніяк не можна вважати, що віра у те, що Бог існує, сама по собі може означати якусь заслугу. Коли Ісус чи хтось інший казав, що той хто увірує, спасеться, мабуть малося на увазі не просто віра у існування, а практичні висновки з цього і виконання його заповідей та гарні справи індивіда. Така парадигма виправдовуавла б віру і для атеїстів, бо могла б спричинити добрі справи і проти цього жоден атеїст не підняв би зброї. Та власне це саме довів і племінник, бо як він каже і чорт вірить у Бога, та це не значить, що він молодець. Напроти людина може й не замислюватися над існуванням Бога, одначе вести себе належним (гарним) чином і я це вважаю рівнозначним тій самій вірі, про яку казав Ісус. Значить, людина підсвідомо вірить, що треба чинити добро, а є це Богом чи усвідомленою необхідністю творити добро, другорядна справа.