МАЙДАН - За вільну людину у вільній країні


Архіви Форумів Майдану

Поведінка віруючої людини у комерції

03/06/2003 | Горпина Пінчук
Як я трохи комерцую, то мені цікаво, як себе веде віруюча людина у комерції, її відношення до комерційної тайни, шанси, що вона скаже правду чи збреше. Хоча ми вже неодноразово впевнялися, що поведінка віруючої людини реально майже нічим не відрізняється від поведінки невіруючої, все таки апріорі хотілося б вірити, що вона менше бреше. Але! Справа у тому, що на питання, відповідь на яке може видати комерційну таємницю і призведе до збитків відповідаючого, можна відповідати кількома засобами:
-сказати правду;
-збрехати;
-відмовитися відповідати.
Хоча останній варіант може нести у собі і відповідь, бо мовчання теж можна змістовно інтерпретувати. Мій досвід вказує, що віруюча людина у такому разі більш за все таки збреше, як і невіруюча людина, бо це є мабуть оптимальна тактика. Як колись помітив племінник, віруюча людина може спокійнісінько красти програми через властивість людини самовиправдовуватися. Тут самовиправдання теж досить природнє, адже чому віруюча людина повинна нести збитки через те, що скаже правду, а питання, яке провокує на видачу тайни, є фактично провокуючим і нечемним. Чи виправдовують віруючі ТАКУ брехню, як повели себе б у такій ситуації і що б радили у такій ситуації іншим?

Відповіді

  • 2003.03.06 | Георгій Пінчук

    Re: Поведінка віруючої людини у комерції

    Цікаве питання (нарешті). Думаю, що іноді можна відмовитися відповідати - це не буде тим самим, що брехати. Деякі країни навіть у своїх конституціях гарантують громадянинові право прилюдно відмовитися відповідати на питання, які можуть цю людину інкримінувати (знаменита П"ята Поправка до Конституції США). Але треба так і казати, що я, мовляв, відмовляюся відповідати на це запитання, а не просто уникати відповіді. Останнє буде по-англійськи називатися "lying by omission." (Хоча це більше стосується не таких питань, як комерційна таємниця, а швидше стосунків в людських родинах тощо.)
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2003.03.07 | Горпина Пінчук

      Як я вже казала, є випадки, коли невідповідь інформативна

      Ось приклад. Підприємці А и В купували товар на фірмі Д. Але потім А запідозрив, що В бере товар дешевше на якійсь іншій фірмі С, бо клієнти від нього тікають до В мабуть тому, що він завдяки дешевшим закупкам може дешевше і продавати. От А і питає В: "слухай, ти дійсно продовжуєш купувати товар на фірмі Д?". Якщо В відмовиться відповідати, то значить він дійсно знайшов якусь вигіднішу фірму і А треба чимдуж її шукати. У В фактично є два варіанти: чи визнати, що він знайшов іншу фірму шляхом прямого підтвердженння чи відмови відповідати, чи якомога натуральніше збрехати. Лругий варіант безумовно, оптимальний з огляду на можливі збитки. Та віруючим не годиться брехати. Як би вчинив племінник? Чи допускає віра ТАКУ брехню, необхідну для справи? Можна ще згадати заспокійливу брехню лікарів. Чи може брехати зовсім не заборонено для віруючих і це "вчитано" у віру?
      згорнути/розгорнути гілку відповідей
      • 2003.03.07 | Augusto

        Звідки др. Пінчук знає, що б вчинив ваш племінник?

        Ви так сильно брешете, що повірити вам може хіба людина не від цього світу.:):

        06-03-2003 18:44 <----<<<
  • 2003.03.07 | Анатолій

    Треба бути чесним, перш за все,ПЕРЕД СОБОЮ, (-)

  • 2003.03.07 | ВБ

    Re: Поведінка віруючої людини у комерції

    Я завжди кажу правду, правду і тільки правду.Клянусь!!!
    Але не всю правду!!! Оце і вся мудрість і тайна комерції 8-))).


Copyleft (C) maidan.org.ua - 2000-2024. Цей сайт підтримує Громадська організація Інформаційний центр "Майдан Моніторинг".