Звільнення від Духовних пут!
09/04/2003 | Анатолій
Панове!
Пропоную вашій увазі 2 розділи статті мого друга Олексія Трачука - голови товариства "Коло Ра", які я взяв на власному Сайті п. Вільнодума. Дуже вже хочеться почути Ваші СВІЖІ думки.
З повагою, Анатолій
1. Звільнення від духовних пут.
Суспільні відносини у всіх епохах життя людства можуть бути оцінені загальним рівнем культури, тобто можливістю творчого самовияву кожної людини і суспільства в цілому. Протилежним культурі являється експлуатація людини людиною. З моменту виникнення рабства на Землі гармонійні відносини людини з Природою були розірвані.
Крім того підневільна праця, в т.ч. творчість людини "на замовлення", розділяє дійсність творчої індивідуальності від можливості реалізувати свою мрію. Талановита, але залежна людина втрачає відчуття єдності з Природою, з безмежністю Космосу. Поступово людство дрейфувало у віртуальну дійсність перевернутих цінностей, коли совість, честь - основні людські якості - стають пережитком, засоби обміну - гроші, банки визначають стратегію розвитку держав, а патологічно хворі люди - розв`язують війни.
Де той хронологічний рубіж між творчістю як потребою душі, потребою відтворити радість буття і експлуатацією цієї потреби? Як нам відомо рабство, підневільна праця виникли в ІІІ тис. до н.е. в перших державах та цивілізаціях на планеті. Всяка експлуатація опирається на релігію та її інститути - церкву, канони, заповіді, вчення, ритуали.
Експлуатація людини - приносить експлуататорам самі високі прибутки, тому такі живучі у всі часи різні форми рабства. Для утримання людей в рабстві тисячоліттями фараони, царі, феодали, вожді, секретарі ЦК використовували прихований вплив на свідомість рабів спеціально підготовлених жреців, священників, парторгів, комісарів, екстрасенсів, стукачів і т.д.
Тисячолітнє духовне поневолення України - "зміїний потоп" догматизму візантійського християнства - розвінчав великий український філософ Григорій Сковорода. Про стан активності тодішнього (та і нинішнього) суспільства він писав "Світ спить - глибоко протягнувшись… А наставники, що пасуть Ізраїля, не тільки не пробуджують його, але ще погладжують "Спи не бійся". Звільнившись від біблійних ілюзій, Сковорода відчув необхідність поділитись з людьми горизонтами, які йому відкрились, царством небесним, яке він знайшов в серці, дусі своєму.
Цей вогонь (його духу) був підземним струмом і мотором численних творів Сковороди. Ця притаєна на дні душі активність святого борця за справу Духа дала йому силу, розгін і завзяття до праці над невтомним пробуджуванням духовного життя на Україні. Він не ходив, а бігав…і перемірював старечими ногами кільканадцять разів вздовж і поперек цілу велику Україну. Тільки активне, аж до болю сильне прагнення піднести своїх земляків на ті висоти духа, у яких сам він жив, пояснює нам невтомну силу Сковороди, яку він знаходив у собі для своєї мандрівки. Те саме болюче прагнення стрічаємо в Т.Г.Шевченка - вицідити з жил народу сукровату кров і налити туди чистої святої козацької.
2. В чому заключається сутність духовного, філософсько-релігійного пролому у світовідчуванні Сковороди?
Учень і біограф Сковороди, Ковалинський писав "Серце його дотепер почитало Бога неначе раб, а відтепер полюбило його немов друг." Ця коротенька вістка є дуже важлива. Вона вказує на те, що в цьому моменті завершилась важлива революція, якої виразом є ціла творчість Сковороди
"Бог - це тиран, вседержатель, а ти - його нікчемний раб, черв, порох, підніжок, - ось основне наставлення Біблії.
Бог - це ти сам, це божественний первень твого духа. Бог - це божественний Чоловік. Ти є другом Бога, сином Бога, самим Богом, - ось основне наставлення сковородинського світовідчування.
Ти є раб Бога! - Ні! - Ти є сам Богом ! - Пропасть ділить ці два світовідчування".
Пропоную вашій увазі 2 розділи статті мого друга Олексія Трачука - голови товариства "Коло Ра", які я взяв на власному Сайті п. Вільнодума. Дуже вже хочеться почути Ваші СВІЖІ думки.
З повагою, Анатолій
1. Звільнення від духовних пут.
Суспільні відносини у всіх епохах життя людства можуть бути оцінені загальним рівнем культури, тобто можливістю творчого самовияву кожної людини і суспільства в цілому. Протилежним культурі являється експлуатація людини людиною. З моменту виникнення рабства на Землі гармонійні відносини людини з Природою були розірвані.
Крім того підневільна праця, в т.ч. творчість людини "на замовлення", розділяє дійсність творчої індивідуальності від можливості реалізувати свою мрію. Талановита, але залежна людина втрачає відчуття єдності з Природою, з безмежністю Космосу. Поступово людство дрейфувало у віртуальну дійсність перевернутих цінностей, коли совість, честь - основні людські якості - стають пережитком, засоби обміну - гроші, банки визначають стратегію розвитку держав, а патологічно хворі люди - розв`язують війни.
Де той хронологічний рубіж між творчістю як потребою душі, потребою відтворити радість буття і експлуатацією цієї потреби? Як нам відомо рабство, підневільна праця виникли в ІІІ тис. до н.е. в перших державах та цивілізаціях на планеті. Всяка експлуатація опирається на релігію та її інститути - церкву, канони, заповіді, вчення, ритуали.
Експлуатація людини - приносить експлуататорам самі високі прибутки, тому такі живучі у всі часи різні форми рабства. Для утримання людей в рабстві тисячоліттями фараони, царі, феодали, вожді, секретарі ЦК використовували прихований вплив на свідомість рабів спеціально підготовлених жреців, священників, парторгів, комісарів, екстрасенсів, стукачів і т.д.
Тисячолітнє духовне поневолення України - "зміїний потоп" догматизму візантійського християнства - розвінчав великий український філософ Григорій Сковорода. Про стан активності тодішнього (та і нинішнього) суспільства він писав "Світ спить - глибоко протягнувшись… А наставники, що пасуть Ізраїля, не тільки не пробуджують його, але ще погладжують "Спи не бійся". Звільнившись від біблійних ілюзій, Сковорода відчув необхідність поділитись з людьми горизонтами, які йому відкрились, царством небесним, яке він знайшов в серці, дусі своєму.
Цей вогонь (його духу) був підземним струмом і мотором численних творів Сковороди. Ця притаєна на дні душі активність святого борця за справу Духа дала йому силу, розгін і завзяття до праці над невтомним пробуджуванням духовного життя на Україні. Він не ходив, а бігав…і перемірював старечими ногами кільканадцять разів вздовж і поперек цілу велику Україну. Тільки активне, аж до болю сильне прагнення піднести своїх земляків на ті висоти духа, у яких сам він жив, пояснює нам невтомну силу Сковороди, яку він знаходив у собі для своєї мандрівки. Те саме болюче прагнення стрічаємо в Т.Г.Шевченка - вицідити з жил народу сукровату кров і налити туди чистої святої козацької.
2. В чому заключається сутність духовного, філософсько-релігійного пролому у світовідчуванні Сковороди?
Учень і біограф Сковороди, Ковалинський писав "Серце його дотепер почитало Бога неначе раб, а відтепер полюбило його немов друг." Ця коротенька вістка є дуже важлива. Вона вказує на те, що в цьому моменті завершилась важлива революція, якої виразом є ціла творчість Сковороди
"Бог - це тиран, вседержатель, а ти - його нікчемний раб, черв, порох, підніжок, - ось основне наставлення Біблії.
Бог - це ти сам, це божественний первень твого духа. Бог - це божественний Чоловік. Ти є другом Бога, сином Бога, самим Богом, - ось основне наставлення сковородинського світовідчування.
Ти є раб Бога! - Ні! - Ти є сам Богом ! - Пропасть ділить ці два світовідчування".
Відповіді
2003.09.04 | Георгій
Re: Звільнення від Духовних пут!
>Учень і біограф Сковороди, Ковалинський писав "Серце його дотепер почитало Бога неначе раб, а відтепер полюбило його немов друг."(ГП) Ну і порівняйте це з Галатів 4:6,7: "...Бог послав у ваші серця Духа Сина Свого, що викликує: "Авва, Отче!" Тому ти вже не раб, але син. А як син, то й спадкоємець Божий через Христа." Як бачите, апостол Павло робив духовні відкриття, дуже близькі до тих, що їх пізніше зробив Григорій Савич Сковорода.
>Ця коротенька вістка є дуже важлива. Вона вказує на те, що в цьому моменті завершилась важлива революція, якої виразом є ціла творчість Сковороди.
(ГП) Так. Але і багато інших християн пережили, переживають і переживатимуть цю революцію. Це є один з проявів християнської конверсії, навернення.
>"Бог - це тиран, вседержатель, а ти - його нікчемний раб, черв, порох, підніжок, - ось основне наставлення Біблії.
(ГП) Не зовсім так. Біблія дійсно возвеличує Бога і дає людині пораду й настанову пам'ятати про Божу велич. Але сам Бог, за Біблією, безмежно любить людей в цілому і кожну конкретну людину зокрема. Авраама Біблія називає Божим ДРУГОМ або ПРИЯТЕЛЕМ (Якова 2:23). Новий Завіт каже, що Бог так ПОЛЮБИВ світ, що послав у нього Свого єдинородного сина, щоби кожний міг врятуватися від загибелі (Івана 3:16).
>Бог - це ти сам, це божественний первень твого духа. Бог - це божественний Чоловік. Ти є другом Бога, сином Бога, самим Богом, - ось основне наставлення сковородинського світовідчування.
(ГП) За християнською вірою, людина не тотожна Богові, а зараз взагалі перебуває у стані гріхопадіння, АЛЕ вона завдяки Божій любові може, і повинна, проходити процес так званого "теозису," або "обожіння" - слідуючи прикладу Христа, наближуватися до Бога.
>Ти є раб Бога! - Ні! - Ти є сам Богом ! - Пропасть ділить ці два світовідчування".
(ГП) Не така вже й глибока, якщо мати відкритий розум і щире серце.
P.S. Я їду до Нового Орлеану до завтра. Пане Анатолію, помодеруйте за мене, добре? Просто слідкуйте, щоби ніхто не лаявся. --ГП
2003.09.08 | Мінор
Re: Звільнення від Духовних пут!
Георгій пише:> >"Бог - це тиран, вседержатель, а ти - його нікчемний раб, черв, порох, підніжок, - ось основне наставлення Біблії.
> (ГП) Не зовсім так. Біблія дійсно возвеличує Бога і дає людині пораду й настанову пам'ятати про Божу велич. Але сам Бог, за Біблією, безмежно любить людей в цілому і кожну конкретну людину зокрема.
Чи може Бог любити раба? Чом би й ні.
Чи може бути Пан, ласкавим і величним? Звісно може.
Але чи влаштовує нас бути люблячим рабом і великодушного і доброго Пана? Чи може краще самим намагатися стати величним Паном, вичавлюючи з себе раба?
> >Бог - це ти сам, це божественний первень твого духа. Бог - це божественний Чоловік. Ти є другом Бога, сином Бога, самим Богом, - ось основне наставлення сковородинського світовідчування.
> (ГП) За християнською вірою, людина не тотожна Богові, а зараз взагалі перебуває у стані гріхопадіння, АЛЕ вона завдяки Божій любові може, і повинна, проходити процес так званого "теозису," або "обожіння" - слідуючи прикладу Христа, наближуватися до Бога.
Григорій, ви, як людина, яка краще від мене знає Біблію, не полінуйтесь кинути посилання, як буде час. А саме, - де у Біблії, людину закликають (заохочують)стати Богом, стати рівним з Богом, наблизитися до Нього? Тільки в останньому тверджені є пастка і я прошу не займатися софістикою - я знайомий з концепцією Раю та Божого Суду і читав Одкровення Іоана Богослова. Я запитую про інше "наближення до Бога".
Але, я підозрюю, що нічого такого ви там не знайдете, хіба окрім випадку з Богоборцем.
2003.09.08 | Георгій
Біблія про теозис
Мінор пише:> Чи може Бог любити раба? Чом би й ні. Чи може бути Пан, ласкавим і величним? Звісно може. Але чи влаштовує нас бути люблячим рабом і великодушного і доброго Пана? Чи може краще самим намагатися стати величним Паном, вичавлюючи з себе раба?
(ГП) Раба людей, раба насолод, раба амбіцій, раба фобій - так, треба вичавлювати. І Христос, його приклад, дуже в цьому допомагає.
> > >Бог - це ти сам, це божественний первень твого духа. Бог - це божественний Чоловік. Ти є другом Бога, сином Бога, самим Богом, - ось основне наставлення сковородинського світовідчування.
(ГП) Не можу це коментувати, мушу прочитати першоджерело. Якщо безвідносно Сковороди - особисто я дуже добре усвідомлюю, що я не є самим Богом, і що я відділений, відокремлений від Бога недосконалістю моєї людської природи. З іншого боку, я також усвідомлюю, що ШЛЯХ повного єднання з Богом для мене дійсно відкритий, хоча цей шлях не є моментом, а є довгою, складною боротьбою, яка триватиме все моє життя.
> Григорій, ви, як людина, яка краще від мене знає Біблію, не полінуйтесь кинути посилання, як буде час. А саме, - де у Біблії, людину закликають (заохочують)стати Богом, стати рівним з Богом, наблизитися до Нього? Тільки в останньому тверджені є пастка і я прошу не займатися софістикою - я знайомий з концепцією Раю та Божого Суду і читав Одкровення Іоана Богослова. Я запитую про інше "наближення до Бога". Але, я підозрюю, що нічого такого ви там не знайдете, хіба окрім випадку з Богоборцем.
(ГП) Стати "рівним" з Богм, тобто перебрати його повноваги, замінити його волю своєю людською волею Біблія дійсно не закликає. Але в Біблії можна знайти концепцію теозису (обожіння) людини, тобто її такого наближення до Бога, коли вона і Бог вже є чимось абсолютно одним. Ця концепція починає розгортатися вже в Бутті, де Бог, створивши людину, називає її, як і інше своє твориво, "вельми доброю" (Буття 1:31). Іншими словами, людина запланована Богом як таке створіння, яке ПОВНІСТЮ відповідає всім його стандартам і у цьому плані є такою ж, як і він сам - "богоподібною." Далі, людина відвертається від Бога, впадає у гріх непослуху, бунту (як я вже писав, це нагадує мені чотирьохрічного хлопчика, який з усієї сили вириває свою руку з батькової і кидається бігти через шосе, по якому зі швидкістю сто кілометрів на годину несуться тисячі машин). У такому стані людина перестає бути богоподібною, машини її розчавлюють, вона стає немічною, хворіє, вмирає, і злоститься, роблячи на шляху до своєї тепер неминучої смерті багато зла. Але Бог поправляє цю ситуацію - він являє людям себе в особі Христа. Ті, хто приймає Христа, стають на ШЛЯХ повернення до первинного стану людської "богоподібності." Вони, звичайно, не стають одразу фізично і духовно досконалими, безсмертними; але вони поступово, шляхом боротьби зі своєю немічною і злою природою "одягають" на себе нову, тепер вже богоподібну особу, постійно пам'ятаючи про Христа і маючи собі за мету слідувати його прикладу (Римлян 12:1-21, Ефесян 4:20-24). Цей шлях людини і є шляхом її обожіння, шляхом, яким вона (а також все інше Боже твориво) іде під керівництвом Христа (Об'явлення 21:1, 5, 6, 22:1-5, 1 Коринтян 15:28).
2003.09.08 | Franko
Re: Звільнення від Духовних пут!
Мінор пише:> Георгій пише:
> > >"Бог - це тиран, вседержатель, а ти - його нікчемний раб, черв, порох, підніжок, - ось основне наставлення Біблії.
> > (ГП) Не зовсім так. Біблія дійсно возвеличує Бога і дає людині пораду й настанову пам'ятати про Божу велич. Але сам Бог, за Біблією, безмежно любить людей в цілому і кожну конкретну людину зокрема.
>
> Чи може Бог любити раба? Чом би й ні.
> Чи може бути Пан, ласкавим і величним? Звісно може.
> Але чи влаштовує нас бути люблячим рабом і великодушного і доброго Пана? Чи може краще самим намагатися стати величним Паном, вичавлюючи з себе раба?
Чи може батько любити сина? Звісно. Може бути ласкавим і величним.
Маленьку дитину може не влаштовувати бути люблячим сином (який є великою мірою рабом!), і він може хотіти стати татком. Але для цього треба вміти дуже багато речей, і бути чимось якісно іншим. Мала дитина того не зуміє, звичайно. Тому усі її крики "Я хочу бути татом!!!" будуть смішними, поки вона, наприклад, не заробляє гроші, не годує сім"ю, і так далі.
Так само можна сказати про чайник, який раптом схотів стати телевізором. Або навпаки. Це безглуздо.
Ми не можемо стати Паном просто тому, що нездатні набути усіх наявних Йому властивостей, багато з яких не можемо навіть зрозуміти й осягнути. Це об"єктивна реальність. "Нельзя обьять необьятное (с)".
З іншого боку, дитина поступить набагато мудріше, якщо, будучи дитиною, буде максимально жити своїм дитинством (я ніколи не відчував себе рабом, завжди сином), ловити від нього кайф і використовувати даний їй час і ресурси для власного зросту. Дитина ніколи не стане більшою за Батька, але вона може наближатися до нього, ставати подібною до нього. Немає такої можливості, такої властивості, якої Бог би не захотів дати людині. Але для того їй треба звільнитися від гріха і зробити величезну роботу.
Крім того, Богові є кепсько. Його болить уся несправедливість світу, він цей проект з великими труднощами доводить до пуття, йдучи при цьому на великі жертви (чого вартий Хрест). Бути Богом означає бути Безмежно Відповідальним, а не просто сидіти собі на небі і командувати янголами. У Бога постійний головний біль
2003.09.10 | Мінор
Ви не марсіянин - Ви софіст :-)
Franko пише:> Маленьку дитину може не влаштовувати бути люблячим сином (який є великою мірою рабом!), і він може хотіти стати татком. Але для цього треба вміти дуже багато речей, і бути чимось якісно іншим. Мала дитина того не зуміє, звичайно. Тому усі її крики "Я хочу бути татом!!!" будуть смішними, поки вона, наприклад, не заробляє гроші, не годує сім"ю, і так далі.
Але дитина, яка не мріє і не хоче стати татом виростає інфантом, постійно чіпляючись за давно пройдене дитинство, бажаючи батьківської опіки, батьківського прощення, тікаючи від дорослих проблем.
2000 років - це вже не дитинство, дитинством була інквізиція. Це навіть не отроцтво, яким став Ренесанс. Це навіть не затята молодість скривавленого 20 сторіччя. 2000 років - це мудрість літнього віку, коли час знову осмислити себе і світ і без гонитви, без поспіху та догматичної затятості. Інакше людство буде нагадувати ту 50-річну жінку, яка одягнувши червоне міні її молодості з однолітком чоловіком у коротких шортиках на одряблих ногах, пішла кататися на скейті.
> Так само можна сказати про чайник, який раптом схотів стати телевізором. Або навпаки. Це безглуздо.
Софістика. Чайник на відміну від людини не розвивається.
> Ми не можемо стати Паном просто тому, що нездатні набути усіх наявних Йому властивостей, багато з яких не можемо навіть зрозуміти й осягнути. Це об"єктивна реальність. "Нельзя обьять необьятное (с)".
Мені здається Він цього би хотів. Саме Він багаторазово звертаючись до своїх учнів показував їм приклад поведінки, яку ми тепер називаємо Його іменем. А "об"єктивна реальність" - це щось настільки принизливо матеріалістичне, про що навіть говорити не хочеться на такому форумі.
> З іншого боку, дитина поступить набагато мудріше, якщо, будучи дитиною, буде максимально жити своїм дитинством (я ніколи не відчував себе рабом, завжди сином), ловити від нього кайф і використовувати даний їй час і ресурси для власного зросту. Дитина ніколи не стане більшою за Батька, але вона може наближатися до нього, ставати подібною до нього.
Погана дитина ніколи не стає більшою за батька і навіть рівною з ним. Але кожен справжній Батько мріє, щоб його Син був сильніший і мудріший за нього самого.
Доречі, у Вас діти є? Невже Ви цього ще не відчули?
> Крім того, Богові є кепсько. Його болить уся несправедливість світу, він цей проект з великими труднощами доводить до пуття, йдучи при цьому на великі жертви (чого вартий Хрест).
Мені важко судити про Його труднощі зараз. Але часом мені здається, що Він вирішує ці всі труднощі просто с посмішкою, заввиграшки. Ці труднощі видаються нам труднощами з нашої заниженої точки зору.
>Бути Богом означає бути Безмежно Відповідальним, а не просто сидіти собі на небі і командувати янголами. У Бога постійний головний біль
Але чого він хоче Від нас тепер? Останні Його одкровення були 2000 літ тому.
2003.09.10 | Franko
Можливо, не зовсім коректні аналогії
Мінор пише:> Franko пише:
>
> > Маленьку дитину може не влаштовувати бути люблячим сином (який є великою мірою рабом!), і він може хотіти стати татком. Але для цього треба вміти дуже багато речей, і бути чимось якісно іншим. Мала дитина того не зуміє, звичайно. Тому усі її крики "Я хочу бути татом!!!" будуть смішними, поки вона, наприклад, не заробляє гроші, не годує сім"ю, і так далі.
>
> Але дитина, яка не мріє і не хоче стати татом виростає інфантом, постійно чіпляючись за давно пройдене дитинство, бажаючи батьківської опіки, батьківського прощення, тікаючи від дорослих проблем.
> 2000 років - це вже не дитинство, дитинством була інквізиція. Це навіть не отроцтво, яким став Ренесанс. Це навіть не затята молодість скривавленого 20 сторіччя. 2000 років - це мудрість літнього віку, коли час знову осмислити себе і світ і без гонитви, без поспіху та догматичної затятості. Інакше людство буде нагадувати ту 50-річну жінку, яка одягнувши червоне міні її молодості з однолітком чоловіком у коротких шортиках на одряблих ногах, пішла кататися на скейті.
Ви маєте рацію. Я не маю чим заперечити. В мене є моя певна віра, мої переконання, які мені важко пояснити раціональними арґументами. Бачите, якби я собі вибирав істину, я би вибрав щось подібне до Вашого. Але в мені всередині щось є, що підказує, що насправді є саме так, а не інакше. Нас такими створив Бог: обмеженими у можливостях в порівнянні з Ним. Ми можемо (і маємо право, тут я з п.Георгієм згоден) наближатися до Нього за нашими якостями, але не можемо стати рівним йому.
Бачите, я розумію, що "знадвору" здається, що у християнина рабська психологія. Очевидно, мені не вдасться переконати в протилежному Анатолія, але спробую це описати Вам. Для мене Бог -- це навіть не батько, а друг (мій знайомий священник у молитві до Ісуса каже йому "брате"). Він є досконало добрим, і він є люблячим. Мені цього достатньо, щоб позбутися будь-якого дискомфорту у співжитті з Ним. Я добре знаю, що він об"єктивно кращий за мене, бо я не можу не грішити, а він може, і так далі. Я також знаю, що моя "гіршість" -- це об"єктивна (спричинена цілим рядом історичних фактів, пов"язані з правом людини свобідного вибору) і ТИМЧАСОВА реальність, і Бог ніколи не дивиться на мен зверхньо, він не втішається тим, він прагне підняти мене до свого рівня, товаришує зі мною. Коли я вчиню щось погане, я не караюся тим, що Бог мені помститься чи що я піду до пекла. Мені зле, бо моєму дуже доброму другові в цей момент було боляче, а також тому, що я СОБІ наніс рану... Саме розуміння того, що Він люблячий і досконалий, спонукає до того, що почуття провини досить швидко зникає, лишаючи по собі певні раціональні міркування і досвід того, як більше не чинити зла. Воно діє.
Мені хочеться навести ще одну, можливо, коректнішу аналогію. Є дві подружки: одна красуня, інша так собі. І ця красуня є свідомою своєї краси, поводить себе як гарна жінка, проте абсолютно позбавлена будь-якої пихи з цього приводу, природня, невимушена і т.д. (прямо як моя Марічка). Тепер якою може бути її подружка? Вона може мати дві різних позиції. Позиція перша (а-ля пан Анатолій): "Ніяка вона не гарніша!!! Вона така сама, як я! І взагалі, їй приносить задоволення дивитися на мене, що я менш гарна, вона собі має з того насолоду і зловтішається тим!!! Вона мені не потрібна, я йду шукати собі іншіх подружок!!" Позиція ця при тому, що Красуня щиро любить свою Подружку і абсолютно не звертає уваги на різницю в зовнішності, є невірною, безглуздою. А можна зайняти іншу позицію: "Так, у нас різна зовнішність, ми такими вродилися, вона є гарнішою. Але чому я повинна комплексувати з цього, якщо такою є об"єктивна данність? Краще я буду тішитися з її любові, брати від неї все найкраще, знати, що вона повнотою приймає мене, якою я є, а сама -- вдосконалюватися і наближатися до неї в її красі". Отакою є позиція християн. Ніяких комплексів, ніякого самобичування, ніякого надмірного самоприниження. Бог любить мене, Бог приймає мене таким, яким я є. Богові зле, коли мені зле. Я маю право і можливість наслідувати Його і набувати Його якостей. Які проблеми?
Духовне зростання людини, на моє глибоке переконання -- це і є перехід від моделі раба до моделі друга. Господь Христос казав -- не називаю вас більше рабами, але друзями. Це в офіційному документі християн таке сказано! Сам Бог спонукає нас міняти матрицю поведінки. Оце і є та зрілість, про яку Ви кажете.
> Доречі, у Вас діти є? Невже Ви цього ще не відчули?
Ні, мені 22 роки, і я лише за кілька місяців одружуюся
> Але чого він хоче Від нас тепер? Останні Його одкровення були 2000 літ тому.
Вони актуальні й зараз. Більше того, вони ВИЧЕРПНІ (Ви читали текст Євангелії повністю? читається запоєм і лишає феноменальні враження). А крім того, кожен християнин має особисту гарячу лінію до Бога через своє серце.
2003.09.08 | Franko
"Ти є раб Бога! - Ні! - Ти є сам Богом !"
Це майже дослівно є одною з фундаментальних тез сатанізму.Більше того, Сатанізм повторює більшість тих тверджень, якими нас частують поборники християнства. З подивом я помітив, що все, про що вони говорять, вже давно вигадано сатаністами. Сатаністи, грубо кажучи, не вірять в Сатану, і взагалі не вірять у якусь уособлену вищість.
Satanism has been referred to as an "unreligion" in the sense that it does not subscribe to the notion of an anthropomorphic deity and, by extension, some being who must be worshiped, its most common misconception. Others say that Satanism is challenging popular notions of how 'religion' is defined, not content with the dictates of Judeo-Christian strictures. Both are valid opinions.( http://www.satanism101.com/satfaq.html )
Зразу згадується шановний Анатолій, співпадає не тільки зміст, але й стилістика.
А ось це вже певне представництво ідей багатьох персонажів форуму, що Бог -- це якась сумарна енергія всіх віруючих, якась мета-сутність, творена людьми:
In Satanism, Satan is an archetype, a representation of certain qualities that the Satanist embodies including rational self-interest, avoidance of oppressive mentalities, the questioning of all, and a perseverance towards success and human potential.(там само)
Сатанізм ідеологічно тісно пов"язаний з поганством:
Satanism, to one degree or another, embraces additional cultural and religious ideas, concepts and imagery such as those of ancient Rome and ancient Greece, Zoroasterism, Asatru, Aztec, Hindu and a multitude of others.(там же)
Тепер щодо вислову, винесеного в заголовок:
"Hail Satan!" (the exclamation point is optional, though preferred) is often another way of saying "Hail Me!" Since we Satanists embody the qualities of the archetype of Satan, it stands to reason that the phrase is both apropos and analogous.І, нарешті:
What is divine in the world that I can claim to worship?
What is sacred? My life is sacred.What is worshipped? The reality I observe is worshipped, as it is my creation.
Who is God? I am god.
http://www.dpjs.co.uk/worship.html
Воістину, немає нічого нового під сонцем. Всі антихристияни є по суті одним і тим же.
2003.09.09 | Тестер
Re: Франко, а якже буддисти, мусульмани...
Живуть же якось люди...2003.09.09 | Franko
Що Ви маєте на увазі?
Буддисти чи мусульмани є в першу чергу буддистами чи мусульманами...А сатаністи, як і язичники, і багато інших сект, є в першу чергу антихристиянами... Саме це я хотів підкреслити.
2003.09.09 | sych
Re: Що Ви маєте на увазі?
Franko пише:> А сатаністи, як і язичники, і багато інших сект, є в першу чергу антихристиянами... Саме це я хотів підкреслити.
А звідки ви взяли що язичники є по суті антихристиянами? З наведеного вами веб сайту?
І навіщо мішати все разом - язичники, сатаністи. Знову ж тому шо ви щось там вичитали на тому придурковатому сатаніньскому сайті?
2003.09.09 | Franko
Re: Що Ви маєте на увазі?
> А звідки ви взяли що язичники є по суті антихристиянами? З наведеного вами веб сайту?А що язичники (вточню -- ті, до яких відноситься пан Анатолій) є антихристиянами, то це кидається в очі. Тематику постингів шановного Анатолія фактично на 100 відсотків складає боротьба з християнством. Його одновірці менш фанатично, але цілком послідовно ведуть ту саму лінію; в них протиставлення себе християнству якщо не на першому, то точно на другому місці в системі цінностей (християни взагалі нікому себе не протиставляють, тільки злу).
> І навіщо мішати все разом - язичники, сатаністи. Знову ж тому шо ви щось там вичитали на тому придурковатому сатаніньскому сайті?
Я не "мішав все разом". Я проаналізував і порівняв. А "придуркуватий" сайт цілком збігаєтсья в поглядах з іншими "придуркуватими" сайтами на сатаністську тематику, бо сатанізм один (і грунтується на т.зв. біблії сатаніста).
2003.09.09 | Тестер
Re: Звільнення від Духовних пут!
Треба робити себе, як це зробив пан Анатолій, своїм трудом!!!!!2003.09.09 | Анатолій
Вперше бачу такого, що вважає себе за українця.
Пане Франко!Вибачайте, але я вперше чую та мо й бачу такого українця, котрий думки та висловлювання великого українського філософа Сковороди вважає за сатанинські. Взавтра цей, з дозволу сказаьти, українець назве сатанинською книжку І.Франка "Сотворення світу". Післязавтра - Шевченка, за його слова про жиидівського Єгову, ну а далі пішло, поїхало. Отже, він тільки пай-хлопчик, а всі інші сатанисти. Отакої...
Пане Франко, ВИ ДАЛЕКО НЕ УКРАЇНЕЦЬ! Якщо є чим, замисліться над цим.
Анатолій
2003.09.09 | Franko
Який Ви неадекватний... :-)
Тому розмовляю з Вами виключно заради власного задоволення, не очікуючи від Вас жодного ефекту в стилі спроб зрозуміти точку зору опонента.Анатолій пише:
> Пане Франко!
> Вибачайте, але я вперше чую та мо й бачу такого українця, котрий думки та висловлювання великого українського філософа Сковороди вважає за сатанинські.
Ні. Сковорода був великим християнським філософом. У його працях я знаходив багато речей, відмінних від сучасного розуміння християнства. Але він молодець.
> Взавтра цей, з дозволу сказаьти, українець назве сатанинською книжку І.Франка "Сотворення світу".
Носитеся Ви з нею, як з писаною торбою. Франко (Іван) не був пророком, янголом, Богом. Ну написав собі щось та й написав. Свої якісь гіпотези, думки. Ви не навели жодного доказу його правоти (окрім того, що Вам подобається його точка зору).
Якщо сантехнік напише книжку про те, що в мові С++ нарешті з"явився оператор виходу з багатьох вкладених циклів -- я проігнорую це, бо він до С++ має дуже побіжне відношення. Незважаючи на те, що мені дуже хочеться, щоб такий оператор з"явився.
> Післязавтра - Шевченка, за його слова про жиидівського Єгову, ну а далі пішло, поїхало.
Шевченко теж був глибоко віруючим християнином. Мені основне, що я це відчуваю в його творах. Так, він страждав, не розуміючи проблему несправедливості світу, він не раз писав образливі для Бога речі. Але це і є доказом його глибокої ВІРИ. Набагато краще так вірити, ніж бути байдужим.
> Пане Франко, ВИ ДАЛЕКО НЕ УКРАЇНЕЦЬ! Якщо є чим, замисліться над цим.
> Анатолій
Franko
2003.09.10 | Анатолій
Якщо в українця є хоч трохи поваги до себе, то
то він має сприймати ПРАВДУ і маєте знати, що:1. Назва ПРАВОСЛАВ"Я, це назва першорелігії орійців, яку вони сприйняли від Гіперборійців і ця назва є складним словом, де ПРАВ та СЛАВ є першобогами Православ"я.
2. Московська ортодоксія, а саме цю релігію більшість сьогодні називає Православ"ям, взяла цю назву у 1653 році за реформ Никона. До того ця церква, як і скрізь у світі називалася ОРТОДОКСАЛЬНОЮ.
3. В Українських князівствах і до 1653 року сповідувалося саме орійське Православ"я, яке сповідувало Всевишнього бога та 108 богів - проявів Всевишнього. При цьому, живим богом у орійському Православ"ї був і є сьогодні Ісус Христос.
4. Московська ортодоксія взяла собі назву Православ"я для ДУХОВНОГО ПОНЕВОЛЕННЯ України, що й сталося після так званого "братнього об"єднання" України Московією.
5. Сьогодні Московське ортодоксальне вчення, після згвалтування України у 17 столітті, сповідується також і в Україні, АЛЕ, НА ЖАЛЬ, ВОНО НІЧОГО СПІЛЬНОГО НЕ МАЄ НІ З ПРАВОСЛАВ"ЯМ, НІ З ХРИСТИЯНСТВОМ.
Отже, панове, давайте будемо чесними, якщо не перед українською нацією, то хоча б перед Богом.
Щодо франків та йому подібних, то не марсіани вони, а зазомбовані савеліяни, і з цим нічого вже не вдієш. А те, що савеліянство та Україна з українцямси є дві різні справи, це кожному є зрозумілим.
Шкода, що ці савеліяни живуть у Львові, який я так люблю. Краще б вони жили у Старквілі і кохалися б закоханими блюменами, когутиками та юрками. Мо тоді б україні хоч на йоту полегшало.
Анатолій
2003.09.10 | Franko
Re: Якщо в українця є хоч трохи поваги до себе, то
> то він має сприймати ПРАВДУа хто уповноважений визначати, що є ПРАВДА? Може, Ви?
і маєте знати, що:
> 1. Назва ПРАВОСЛАВ"Я, це назва першорелігії орійців, яку вони сприйняли від Гіперборійців і ця назва є складним словом, де ПРАВ та СЛАВ є першобогами Православ"я.
.....
На здоров"я. Я ж греко-католик
> 5. Сьогодні Московське ортодоксальне вчення, після згвалтування України у 17 столітті, сповідується також і в Україні, АЛЕ, НА ЖАЛЬ, ВОНО НІЧОГО СПІЛЬНОГО НЕ МАЄ НІ З ПРАВОСЛАВ"ЯМ, НІ З ХРИСТИЯНСТВОМ.
Догматично московське православ"я, як на мене, цілком є християнством. Алеп практично московською церквою ці догми виконуються погано або перекручуються. Я теж не фанат МП.
> Щодо франків та йому подібних
Не треба! Я один такий!
> то не марсіани вони, а зазомбовані савеліяни
а я кажу марсіани!!
> і з цим нічого вже не вдієш. А те, що савеліянство та Україна з українцямси є дві різні справи, це кожному є зрозумілим.
отут Ви праві. Більшість українців є таки християнами, а не саве... як там?
> Шкода, що ці савеліяни живуть у Львові, який я так люблю.
справді?
> Краще б вони жили у Старквілі і кохалися б закоханими блюменами, когутиками та юрками. Мо тоді б україні хоч на йоту полегшало.
Звісно. Всі проблеми України -- саме від них.
З Вами весело
2003.09.10 | Анатолій
Ви попали в точку, пане Франко...
Саме так, всі проблеми України від духовного занепаду її мешканців. І тільки...Той, хто сьогодні сповідує СВОЄ релігійне вчення, той хто сьогодні молиться СВОЇМ богам, той і живе набагатокраще. Мали б ви відкритими очі, то прочитали б Велескнигу, яка є духовною спадщиною українського народу і побачили б там фразу, що тільки свої боги підтримують свій народ. У вас же сьогодні імпортна релігія і свою енергію у церквах ви направляєте на підживлення власників цієї релігії, а тому ви однакові старці з ортодоксами та іншими зрадниками своїх богів. І НІКОЛИ, запам"ятайте, НІКОЛИ, зрадники не житиме краще власника.
Отже, тільки за духовного відродження України, українства, української релігії є можливим зростання економічне. Іншого шляху не має...
Крім того, вам би не завадило б ще й трохи знати історії...
Анатолій
2003.09.14 | Михайло
Re: ЛЮДИНА НЕ БОГ-А СМЕРТНА ІСТОТА!
ЛЮДИНА НЕ БОГ-А СМЕРТНА ІСТОТА! ВВАЖАЮЧИ СЕБЕ БОГОМ-ЛЮДИНА ВІДКРИВАЄ СОБІ ШЛЯХ У ПРІРВУ!!!ХАРЕ КРІШНА!
АУМ ТАТ САТ!
Цікавий висновок, але чи відповідає він дійсності?:
>"Тисячолітнє духовне поневолення України - "зміїний потоп" >догматизму візантійського християнства - розвінчав великий >український філософ Григорій Сковорода. Про стан активності >тодішнього (та і нинішнього) суспільства він писав "Світ спить - >глибоко протягнувшись… А наставники, що пасуть Ізраїля, не тільки не >пробуджують його, але ще погладжують "Спи не бійся". Звільнившись >від біблійних ілюзій, Сковорода відчув необхідність поділитись з >людьми горизонтами, які йому відкрились, царством небесним, яке він >знайшов в серці, дусі своєму...Цей вогонь (його духу) був підземним >струмом і мотором численних творів Сковороди. Ця притаєна на дні >душі активність святого борця за справу Духа дала йому силу, розгін >і завзяття до праці над невтомним пробуджуванням духовного життя на >Україні. Він не ходив, а бігав…і перемірював старечими ногами >кільканадцять разів вздовж і поперек цілу велику Україну. Тільки >активне, аж до болю сильне прагнення піднести своїх земляків на ті >висоти духа, у яких сам він жив, пояснює нам невтомну силу >Сковороди, яку він знаходив у собі для своєї мандрівки. Те саме >болюче прагнення стрічаємо в Т.Г.Шевченка - вицідити з жил народу >сукровату кров і налити туди чистої святої козацької...
>2. В чому заключається сутність духовного, філософсько-релігійного >пролому у світовідчуванні Сковороди?
>Учень і біограф Сковороди, Ковалинський писав "Серце його дотепер >почитало Бога неначе раб, а відтепер полюбило його немов друг." Ця >коротенька вістка є дуже важлива. Вона вказує на те, що в цьому >моменті завершилась важлива революція, якої виразом є ціла творчість >Сковороди
>"Бог - це тиран, вседержатель, а ти - його нікчемний раб, черв, >порох, підніжок, - ось основне наставлення Біблії.
>Бог - це ти сам, це божественний первень твого духа. Бог - це >божественний Чоловік. Ти є другом Бога, сином Бога, самим Богом, - >ось основне наставлення сковородинського світовідчування.
>Ти є раб Бога! - Ні! - Ти є сам Богом ! - Пропасть ділить ці два >світовідчування".
Потрібно, мабуть, нагадати те, що більшість людей сповідує антропоцентричні погляди, що грунтуються на дарвінівській гіпотетичній теорії еволюції, яка не відповідає дійсності, оскільки в природі Богом створені певні, чітко визначені форми життя, в які, починаючи з мінеральних форм існування через тваринні форми душа поступово переселяється в людську форму існування. Людська форма- зовсім не найвища у природі- людських форм існує біля 400 000, а тваринних-8 мільйонів. Вища форми від людських -божественні форми існування духу. Єдино що правильно підмічено- це те, що людський дух ідентичний Божественному Духу, але він є складовою фрагментарною часкою Бога. Фрагмент же не може бути всеохопним цілим, тому притримуватись концепції того, що людина і є САМ БОГ- безпідставно, оскільки Бог є ДЖЕРЕЛО всього, а не людина, і Бог і Дух ЛЮДСЬКИЙ є безсмертні, а не людське тіло! ЛЮДИНА НЕ Є ТІЛО, А ЇЇ ДУХ, ЩО ЇЇ ОЖИВЛЮЄ є БЕЗСМЕРТНИМ БОЖЕСТВЕННИМ СВЯТИМ ДУХОМ, ФРАГМЕНТОМ ВСЕВИШНЬОГО!
ХАРЕ КРІШНА!
ОМ ТАТ САТ!
бм
2003.09.14 | Георгій
Re: ЛЮДИНА НЕ БОГ-А СМЕРТНА ІСТОТА!
Михайло пише:> (...) що правильно підмічено- це те, що людський дух ідентичний Божественному Духу, але він є складовою фрагментарною часкою Бога. Фрагмент же не може бути всеохопним цілим, тому притримуватись концепції того, що людина і є САМ БОГ- безпідставно, оскільки Бог є ДЖЕРЕЛО всього, а не людина, і Бог і Дух ЛЮДСЬКИЙ є безсмертні, а не людське тіло!
(ГП) Мені здається, що тут Ви дуже близькі до біблійної концепції Бога і людини. Дійсно, за Біблією, Бог є джерелом усього, в тому числі і того "Духа оживляючого," який робить людину людиною, а не просто сукупністю атомів, молекул, клітин і органів.
2003.09.14 | Михайло
Re: МИР для людей іде від БОГА !!!
Харе Крішна!АУМ ТАТ САТ!
Пан Георгій пише:
>(ГП) "Мені здається, що тут Ви дуже близькі до біблійної концепції Бога і людини. Дійсно, за Біблією, Бог є джерелом усього, в тому числі і того "Духа оживляючого," який робить людину людиною, а не просто сукупністю атомів, молекул, клітин і органів."
Абсолютно згоден з паном Георгієм, оскільки Ведична точка зору співпадає з Біблійною. По Біблії людина, як і всі інші живі істоти(!!!), створюється з глини і оживлюється Духом Божим і напочатку Богом було дозволено живитись людині земними вегетаріанськими продуктами, але з подальшою деградацією людського суспільства та з визнанням Мойсеєм важкості дотримуванням людиною заповіді "Не вбий" було зроблено з ініціативи Мойсея послаблення цієї заповіді, що привело людей до неминучої відплати за порушення цієї заповіді - виникнення величезної епохи війн у людському суспільстві. Тільки Повернення людини до чистого виконання первинних заповідей Бога принесе мир у людське суспільство.
Харе Крішна!
АУМ ТАТ САТ!
бм