СОЮЗЫ И ПОПЫ !
09/24/2003 | настрадамус
Отношение Т.Г. Шевченко к правящей церкви , и к Евро. христианству.
Отношение к церкви:
Церков-домовина
Розвалиться... и з-пид неи
Встане Украина .
И развие тьму неволи,
Свит правды засвитыть,
И помолятся на воли невольничи диты!...
.. а это отношение к протестанту как к миссии для славян:
..Про чеха святого,
Великого мученыка,
Про славного Гуса !
Приймы , отче. А я тихо
Богу помолюся...
..Отак у келии правдивий
Иван Гус думав розирвать
Оковы адови!.. и дыво,
Святее дыво показать
Очам незрящым .
===== == (спалили) == Щоб не втикла сира птаха На славянскее поле........!!!
..И сонце хоче подивиться,
Що будуть с праведним робить ?!
..
..И чехи Гуса проводжали,
Мов диты батька...
Из этого понятно о том шо необходимо было ориентировать украину на свет европейской реформации , а не на азиатское мракобесие ! Пророк пишет: " Церков-домовина Розвалиться... и з-пид неи Встане Украина . И развие тьму неволи, Свит правды засвитыть, И помолятся на воли невольничи диты!...
Роль православия сегодня (полит отдел российской империи) в отношению к союзам под москву ? "Церковь-гроб" ,это по российски перевел ...
Православие это имперская идея , и оно может быть только мацковским , к вашему сожалению патриоты!
А украинская(православная) церковь им даже выгодна , шоб патриоты защищали саму идею православия ! А значит автоматически и имперскую !
Исследуя творчество Шевченко , в вопросе его отношения к религии , я нахожу его приверженность к свету Европейской реформации и негатив к правящей-православной .
Здесь приведены строки которые однозначно указывают на его взгляды , Шоб об этом так писать .нужно было хорошо знать суть вопроса ,т.е. Кто был Гус, за шо и против чего он выступал, знать суть учения христианства-Евангелия .
Отношение к церкви:
Церков-домовина
Розвалиться... и з-пид неи
Встане Украина .
И развие тьму неволи,
Свит правды засвитыть,
И помолятся на воли невольничи диты!...
.. а это отношение к протестанту как к миссии для славян:
..Про чеха святого,
Великого мученыка,
Про славного Гуса !
Приймы , отче. А я тихо
Богу помолюся...
..Отак у келии правдивий
Иван Гус думав розирвать
Оковы адови!.. и дыво,
Святее дыво показать
Очам незрящым .
===== == (спалили) == Щоб не втикла сира птаха На славянскее поле........!!!
..И сонце хоче подивиться,
Що будуть с праведним робить ?!
..
..И чехи Гуса проводжали,
Мов диты батька...
Из этого понятно о том шо необходимо было ориентировать украину на свет европейской реформации , а не на азиатское мракобесие ! Пророк пишет: " Церков-домовина Розвалиться... и з-пид неи Встане Украина . И развие тьму неволи, Свит правды засвитыть, И помолятся на воли невольничи диты!...
Роль православия сегодня (полит отдел российской империи) в отношению к союзам под москву ? "Церковь-гроб" ,это по российски перевел ...
Православие это имперская идея , и оно может быть только мацковским , к вашему сожалению патриоты!
А украинская(православная) церковь им даже выгодна , шоб патриоты защищали саму идею православия ! А значит автоматически и имперскую !
Исследуя творчество Шевченко , в вопросе его отношения к религии , я нахожу его приверженность к свету Европейской реформации и негатив к правящей-православной .
Здесь приведены строки которые однозначно указывают на его взгляды , Шоб об этом так писать .нужно было хорошо знать суть вопроса ,т.е. Кто был Гус, за шо и против чего он выступал, знать суть учения христианства-Евангелия .
Відповіді
2003.09.24 | Максим’як
Re: СОЮЗЫ И ПОПЫ !
Чудова розвідка!2003.09.24 | Світлана
Re: СОЮЗЫ И ПОПЫ !
Ви молодець, Нострадамус! Саме це й мучає свідомість українця невідповідність його психології тоталіторизму російського або й просто православія2003.09.28 | Галаган
Та що вас "українцев" тільки не мучає, диви як усі подряпались
Страшно подивитись. А те що ви за палку ковбаси гнілої німецької, Батьківщину та Віру зторгуєте, чи то дивина.Добре хоч вас таких одиниці.
Галаган.
2003.09.24 | Navigator
ЄЕП - любовне загравання перед статевим актом в брутальній формі
Пане Настрадамусе, Ви надзвичайно влучно б"єте по першій голові химери Православіє - самодержавіє - народність(великорусская).Ця потвора зжерла сотні мільйонів людей. Вже зголодніла й хоче ЩЕ !!!
Голова Православіє після реінкарнації з КПСС взагалі то хреститься, то звіздиться.
Православіє(Кпссс, КГБ) - самодержавіє(тоталітаризм, комунофашизм) - народність(великорусская)( на цьому етапі - ЄЕП - любовне загравання перед статевим актом).
2003.09.24 | Балаганов
Про Тараса
Раз уж помянули Тараса..В здравой памяти, не отягченные приступом ксенофобии и исключительно в благородных целях просвещения "свободных журналистов" (свободный ведь не означает просвещенный или там образованный?), но никак не из желания разжечь всяческую рознь между братскими народами мы и вынуждены предоставить слово самому "толерантному" Тарасу.
- Крови, крови мало! Шляхетской мне крови хочется испить! Хочу, хочу видеть, как она темнеет, как она густеет, - заклинает поэт, например, устами "святого праведного" Гонты в "Гайдамаках".
Там же запорожец говорит:
"Чтоб ляхи поганые, бешеные собаки, каялись, потому что идет Зализняк (<душа родная") Черным шляхом с гайдамаками, чтоб ляхов вешать, резать...>
А гайдамак ему вторит сладострастно:
"И вешать, и мучить! Хорошо, ей-богу, хорошо! Ну, так! Право, дал бы рубль, если б не пропил вчера".
Кстати, кроме ляхов, любимые герои Тараса гайдамаки резали в поэме весьма охоче и жидов.
"Гайдамаки - не воины, разбойники, воры, пятно в нашей истории..." Врете, людоморы! За святую правду-волю разбойник не встанет... не зарежет лукавого сына>, - писал Тарас Григорьевич.
После этого призыв поэта: "Чернобровые, любитесь, да не с москалями, москали - чужие люди, глумятся над вами" выглядит вполне невинным.
Еще цитат? Нет проблем:
- Оживут гетманы в золотом жупане, проснется воля, казак запоет. Ни жида, ни ляха, а в степях Украйны, дай-то Боже милый, блеснет булава.
А вот опус к сведению религиозных организаций, одна из которых (УПЦ Киевского патриархата), говорят, намерена даже канонизировать Кобзаря:
- Засветися... Будем лучше с багряницы драть онучи, из кадил табак курить, печь иконами топить... А кропилом будем, брате, подметать пол в новой хате!
Также толерантен был Кобзарь к крымским татарам:
- Пусть же там, на Украине... Там родилась, красовалась казацкая воля; там татарами и шляхтой засевала поле. Засевала трупом поле...
И к москалям:
- Ляхи были - все взяли, кровь повыпивали, а москали и свет божий в путы заковали.
И к неграм:
- Французов ругаем. Продаем или в карты проигрываем людей... не негров... а таких крещеных... но простых.
Да ведь даже умирая Тарас завещал "злою вражескою кровью волю окропить". Враги указаны выше почти в полном составе.
В этой связи вполне логичным могло бы выглядеть следующее публичное заявление "свободных журналистов" к администрации Президента, прокуратуре, службе безопасности, милиции и народным депутатам с требованием немедленно изъять из обращения все сочинения ксенофоба Тараса Шевченко, а также по всей строгости закона наказать те издательства, которые тиражировали его книги по крайней мере в продолжение последних одинадцати с половиной лет существования цивилизованного и толерантного в отношении национальностей государства Украина.
Александр Мащенко, "Крымское время"
2003.09.24 | Navigator
Re: Про Белінського і Достоєвського
Процитувати, чи так заткнетесь? Певец ідіотських висновків.По вашому раби повинні цілувати батіг?
Чи тільки російський?
2003.09.24 | Тульский пряник
Про Огоновского
Очень интересно прочитать о том как фигуру Т.Г. Шевченко спустя века обожествляют. И приписывают ему выводы, которых он явно не делал.Я порылся и нашёл воспоминания его современников 1876 год и где - в Галичине:
"...Вот пришло из Праги новое двухтомное изданiе "Кобзаря", в которое попали стихи и поэмы дотолЪ неиздававшiеся. Это было в пятнадцатую годовщину смерти Шевченко. НынЪшнiй читатель, знающiй, каким ореолом святости окружен у галичан "пророк и мученик Украины - Руси", подумает, что "Кобзарь" был встрЪчен с колокольным звоном. ВстрЪча, однако, вышла совсЪм иной. Весь клерикальный Львов кипЪл возмущенiем. Требовали отмЪны вечеров и празднеств, назначенных по случаю траурной годовщины. Профессор Омельян Огоновскiй написал в "Русском СiонЪ": "Заявляю публично, що если бы я був знав, що в Станиславови устрояется вечер в память Шевченко, то бувбим учеником моим таки из кафедри заказав удил в том брати".
Причина такой реакцiи заключалась в стихах "апостола", совершенно неприлично звучавших для церковнаго уха: "Все брехня: попи й цари". Или:
. . . . . будем, брате,
3 багряниць онучи драти,
Люльки з кадил закуряти,
"Явленными" печь топити,
Кропилами будем, брате,
Нову хату вымитати.
Атеизм Тараса Григорьевича был замЪчен еще в Россiи, гдЪ на него составили, однажды, протокол по поводу богохульных рЪчей. Максимович сам разсказывал Костомарову, что под Каневым Шевченко держал рЪчь в шинкЪ про Божiю Матерь, называя ее "покрыткой" и отрицая непорочное зачатiе. Поэма его "Марiя", написанная, видимо, под впечатлЪнiем пушкинской Гаврилiады, вполнЪ подтверждает наличiе у него таких взглядов. Особенно возмутила Огоновскаго сцена с Архангелом Гаврiилом, когда он "у ярочку догнав Марiю...". Едва ли, однако, не самыми одiозными были стихи о ПапЪ Римском:
На апостольском престолЪ
Чернец годованый сидить.
"Одно еще було отрадою нашою, - писал Огоновскiй, - що у нас не було до сих пор контррелегiйных (антирелигiозных) писем в языци руським. Теперь, однако, и тии появились, а то в роди поэзiй шевченковских"..."
2003.09.24 | Полтавський вареник
Re: Про Пушкіна
Ваще всьо коли перебував на території України в Одесі в подяку за дружбу Воронцова і його щиру підтримку відтрахав воронцовську дружину. Рідкою сволотою був в приватному житті.От і всьо.
Ваше.
2003.09.24 | Игорь
Ай да Пушкин! Ай да сукин сын!
.2003.09.24 | Тульский пряник
Re: Про Раневскую
http://maidan.org.ua/n/free/10643930852003.09.24 | Navigator
Раневська - єврейська Сафо... (-)
2003.09.24 | Тульский пряник
Но это не мешало ей быть МЕГАЗВЕЗДОЙ! (-)
2003.09.28 | Галаган
А ти свічку тримав, чи з дамами не виходить ? Заздришь ? :)) -
2003.09.24 | Игорь
Общечеловечьи ценности
Это напоминает мне позицию идеологов США, запрещающих, как расистские, такие произведения, как "Хижина дяди Тома", "приключения Геккельберри Финна" и т.д.Что, новые костры из книг будем жечь, ориентируясь на "самую демократичную страну"?
Балаганов пише:
> В этой связи вполне логичным могло бы выглядеть следующее публичное заявление "свободных журналистов" к администрации Президента, прокуратуре, службе безопасности, милиции и народным депутатам с требованием немедленно изъять из обращения все сочинения ксенофоба Тараса Шевченко, а также по всей строгости закона наказать те издательства, которые тиражировали его книги по крайней мере в продолжение последних одинадцати с половиной лет существования цивилизованного и толерантного в отношении национальностей государства Украина.
>
> Александр Мащенко, "Крымское время"
2003.09.24 | Dworkin
Re: СОЮЗЫ И ПОПЫ !
Честно говоря, не могу я с Вами согласиться в этом вопросе:настрадамус пише:
> Церков-домовина
> Розвалиться... и з-пид неи
> Встане Украина .
Если вернуться к этому стиху, то речь идет о конкретном здании (Церкви в с. Субботове, где похоронен Хмельницкий), а не о Православной церкви вообще.
настрадамус пише:
> ..Про чеха святого,
> Великого мученыка,
> Про славного Гуса !
> Приймы , отче. А я тихо
> Богу помолюся...
Я не спорю, что Шевченко симпатизировал Гусу и вообще реформации. Но не могу согласиться, что это оптимальный путь для Украины.
Украинский народ исторически сформировался именно как ПРАВОСЛАВНЫЙ. Тут и Крещение Руси, и исторические связи с Грецией и Византией, и освободительная борьба украинцев против польского католицизма.
Именно Православие было НАРОДООБРАЗУЮЩЕЙ религией украинцев, иначе произошла бы ассимиляция в поляков еще в дохмельницкие времена.
А что до Шевченка, то при всем моем к нему уважении, принятьего за пророка (особенно в религиозной сфере) я не могу.
У Шевченко даже есть строки:
...бо так люблю
Я ту Україну убогу,
Що прокляну святого Бога,
За неї душу положу...
В советские времена из-за этой цитаты ему приписывали "богоборчество", но я не думаю, что надо так буквально воспринимать это как призыв, к отказу от Бога вообще.
> А украинская(православная) церковь им даже выгодна , шоб патриоты защищали саму идею православия ! А значит автоматически и имперскую !
Имперская идея - НЕ ЕСТЬ ПРОБЛЕМА ПРАВОСЛАВИЯ. Это скорее проблема некотрых людей своеобразно понимающий Православие. Так что вместо того чтобы бороться с Православтием вообще, лучше давайте бороться и политической пропагандой некоторых священнослужителей из Московского патриархата.
2003.09.24 | Анатолій
І ще про Т.Г. Шевченка ---
РЕЛІГІЙНІСТЬ Т.Г.ШЕВЧЕНКА
Свідомі українці-патріоти справедливо цінують Тараса Шевченка як великого патріота, геніального поета, одного з найбільших будителів народу. І справді, майже кожна сторінка "Кобзаря" - це палкий заклик любити свій народ і край, це пророцький осуд всякої неправди і неволі. Могутній протест проти неправди у Шевченка сполучений з глибокою правдивою вірою, що випливає з глибин його єства.Спроби декого зробити Шевченка атеїстом просто є нелогічними. Адже ніхто з українських письменників не використовував так часто і з такою глибокою побожністю ім'я Бога, як Т.Шевченко. В усьому "Кобзарі" ім'я Бога використано 495 разів і в марно тільки 12. І з 230 творів "Кобзаря" ми маємо 25 суто релігійного змісту.До Бога Шевченко звертається з глибокою любов'ю і пошаною: "милий Боже", "святий Боже", "Господь Бог мій" і т. д. Це є найкращим доказом того, що Шевченко не був атеїстом. У своїх релігійних творах, а ці твори у Шевченка є прекрасними, він з великою пошаною використовує слово "Бог".
Як же пояснити вирази Шевченка, що на перший погляд здаються богохульними? Так, ці вирази є богохульними для ортодоксальної заскорузлої антилюдської обрядовості . Тому що в Шевченкових творах немає жодного виразу, який говорив би про його безбожництво. У поемі "Сон" Шевченко називає Бога "милим". Україні він радить: "Годуй діток; жива правда у Господа Бога". У цій самій поемі, змальовуючи з обуренням сваволю поміщиків, злиденне життя й нестерпні страждання кріпаків в Україні, він каже, що коли .може бути таке зло, то очевидно: "Нема Господа на небі". Так, це протест щодо нав”язаного Україні нерідного, не народного бога, Шевченко говорить, що Бог: "... може бачить, та помагає як оті гори предковічні". В поемі "Сон" Шевченко висловлює таке почуття: "Я Богу помолюсь... Я так люблю мою Україну убогу, що прокляну святого Бога. За неї душу погублю". Але це не доказ безбожності Шевченка, а прояв його глибокої любові до свого народу, до свого Бога, а не імпортованого з російських земель або з Візантії. Отже, таке саме почуття до народу ми знаходимо і в Шевченка, у нього і на думці не було хулити свого Бога.
Чимало Шевченкових творів чужі народу України Церкви вважають за богохульні. Наприклад, твір "Світе ясний, світе тихий" скерований проти московської ортодоксальної церкви, проти німо-обрядовщини в церковній мові, що мертвить дух і гасить Боже світло в людських душах. У поемі "Юродивий" Шевченко обурюється проти ока, що спить в кіоті, запитує, чи воно бачить усі ті кривди, що діються в Україні, за яку у Шевченка розривалася душа.
Треба раз і назавжди запам'ятати, що всі ніби богохульні вирази у творчості Шевченка скеровані не проти Бога, а проти московської ортодоксальної бездуховщини, мертвотності християнського духу, проти усього того, що Шевченко називає візантійщиною. Все це чуже для України, від чого народ страждає і сьогодні. Шевченко змальовує двох богів, а саме: бог "московито візантійський", Бог Всевишній (не юдейський Демон), якого він палко любив, про якого говорить: "Збрешуть люди, візантійський Саваоф одурить, не одурить Бог". "Візантійський Саваоф" для Шевченка - це загарбницько чужий Демон на біду Україні, які він не сприймав усім своїм серцем. На жаль, сьогодні таким самим фарисейсько-московським духом інтриг пройняті всі так звані Українські християнські церкви, бо не послухали слів Ісусових, що треба берегтися фарисейсько-саддукейської закваски, що в старі міхи нового вина не наливають. Не можуть старі прогнилі кадри нести чисту ідею, повну життя і свіжості. Не повернуть вони ні чистої, Української Православної Церкви, яка несла і нестиме світло в серця людей, ні Щасливої України.
Не мав жодних симпатій Т. Шевченко не тільки до московсько-візантійської Церкви, але й до римо-католиків. Можливо, що ці церкви відійшли далеко від чистого Бога, від чесності і любові. А що за церква без чистого та людяного Всевишнього, Багатопроявленого, Всемогутнього? Фальшивка! Найкращим доказом цього є його поема Т. Шевченко "Єретик". Ортодоксал
2003.09.24 | Анатолій
Re: І ще про Т.Г. Шевченка --- (повністю)
РЕЛІГІЙНІСТЬ Т.Г.ШЕВЧЕНКА
Свідомі українці-патріоти справедливо цінують Тараса Шевченка як великого патріота, геніального поета, одного з найбільших будителів народу. І справді, майже кожна сторінка "Кобзаря" - це палкий заклик любити свій народ і край, це пророцький осуд всякої неправди і неволі. Могутній протест проти неправди у Шевченка сполучений з глибокою правдивою вірою, що випливає з глибин його єства.Спроби декого зробити Шевченка атеїстом просто є нелогічними. Адже ніхто з українських письменників не використовував так часто і з такою глибокою побожністю ім'я Бога, як Т.Шевченко. В усьому "Кобзарі" ім'я Бога використано 495 разів і в марно тільки 12. І з 230 творів "Кобзаря" ми маємо 25 суто релігійного змісту.До Бога Шевченко звертається з глибокою любов'ю і пошаною: "милий Боже", "святий Боже", "Господь Бог мій" і т. д. Це є найкращим доказом того, що Шевченко не був атеїстом. У своїх релігійних творах, а ці твори у Шевченка є прекрасними, він з великою пошаною використовує слово "Бог".
Як же пояснити вирази Шевченка, що на перший погляд здаються богохульними? Так, ці вирази є богохульними для ортодоксальної заскорузлої антилюдської обрядовості . Тому що в Шевченкових творах немає жодного виразу, який говорив би про його безбожництво. У поемі "Сон" Шевченко називає Бога "милим". Україні він радить: "Годуй діток; жива правда у Господа Бога". У цій самій поемі, змальовуючи з обуренням сваволю поміщиків, злиденне життя й нестерпні страждання кріпаків в Україні, він каже, що коли .може бути таке зло, то очевидно: "Нема Господа на небі". Так, це протест щодо нав”язаного Україні нерідного, не народного бога, Шевченко говорить, що Бог: "... може бачить, та помагає як оті гори предковічні". В поемі "Сон" Шевченко висловлює таке почуття: "Я Богу помолюсь... Я так люблю мою Україну убогу, що прокляну святого Бога. За неї душу погублю". Але це не доказ безбожності Шевченка, а прояв його глибокої любові до свого народу, до свого Бога, а не імпортованого з російських земель або з Візантії. Отже, таке саме почуття до народу ми знаходимо і в Шевченка, у нього і на думці не було хулити свого Бога.
Чимало Шевченкових творів чужі народу України Церкви вважають за богохульні. Наприклад, твір "Світе ясний, світе тихий" скерований проти московської ортодоксальної церкви, проти німо-обрядовщини в церковній мові, що мертвить дух і гасить Боже світло в людських душах. У поемі "Юродивий" Шевченко обурюється проти ока, що спить в кіоті, запитує, чи воно бачить усі ті кривди, що діються в Україні, за яку у Шевченка розривалася душа.
Треба раз і назавжди запам'ятати, що всі ніби богохульні вирази у творчості Шевченка скеровані не проти Бога, а проти московської ортодоксальної бездуховщини, мертвотності християнського духу, проти усього того, що Шевченко називає візантійщиною. Все це чуже для України, від чого народ страждає і сьогодні. Шевченко змальовує двох богів, а саме: бог "московито візантійський", Бог Всевишній (не юдейський Демон), якого він палко любив, про якого говорить: "Збрешуть люди, візантійський Саваоф одурить, не одурить Бог". "Візантійський Саваоф" для Шевченка - це загарбницько чужий Демон на біду Україні, які він не сприймав усім своїм серцем. На жаль, сьогодні таким самим фарисейсько-московським духом інтриг пройняті всі так звані Українські християнські церкви, бо не послухали слів Ісусових, що треба берегтися фарисейсько-саддукейської закваски, що в старі міхи нового вина не наливають. Не можуть старі прогнилі кадри нести чисту ідею, повну життя і свіжості. Не повернуть вони ні чистої, Української Православної Церкви, яка несла і нестиме світло в серця людей, ні Щасливої України.
Не мав жодних симпатій Т. Шевченко не тільки до московсько-візантійської Церкви, але й до римо-католиків. Можливо, що ці церкви відійшли далеко від чистого Бога, від чесності і любові. А що за церква без чистого та людяного Всевишнього, Багатопроявленого, Всемогутнього? Фальшивка! Найкращим доказом цього є його поема Т. Шевченко "Єретик". Ортодоксальне та католицьке духовенство ж порівнює з воронами, гадюками, собаками, у них "в ясних ризах ... люті очі " тощо. Що ми можем спостерігати і сьогодні. В так званих християнських церквах більшість служителів - не слуги правди і любові, а слуги інтриг і злих пороків, які розділюють народ, один проти одного і проти Бога..
Піп не дбає за Україну, вона йому чужа, а дбає він лише за сите черево і повну кишеню. Волхв Відо-Вістичного Православ”я любить свій народ і служить Всевишньому, Всепроявленому Богу всім серцем і життям. Сьогодні Волхви повертаються на рідну українську землю і саме вони будуть складати кістяк духовного відродження України-Русі і стануть духовним золотом нації. І саме рідні українські Волхви допоможуть народу Укра%
2003.09.24 | Dworkin
Re: І ще про Т.Г. Шевченка --- (повністю)
Анатолій пише:>
> РЕЛІГІЙНІСТЬ Т.Г.ШЕВЧЕНКА
Це тільки підтревджує спіцефічість поглядів Шевченка.
Але я би там не було, Шевченко - тільки людина (хоч і велика).
І не треба ставити знак рівності між Шевченком і українским народом.
А також не треба, так буквально сприймати творчість Великого Поета
2003.09.24 | Анатолій
Re: І ще про Т.Г. Шевченка --- (повністю)
РЕЛІГІЙНІСТЬ Т.Г.ШЕВЧЕНКА
Свідомі українці-патріоти справедливо цінують Тараса Шевченка як великого патріота, геніального поета, одного з найбільших будителів народу. І справді, майже кожна сторінка "Кобзаря" - це палкий заклик любити свій народ і край, це пророцький осуд всякої неправди і неволі. Могутній протест проти неправди у Шевченка сполучений з глибокою правдивою вірою, що випливає з глибин його єства.Спроби декого зробити Шевченка атеїстом просто є нелогічними. Адже ніхто з українських письменників не використовував так часто і з такою глибокою побожністю ім'я Бога, як Т.Шевченко. В усьому "Кобзарі" ім'я Бога використано 495 разів і в марно тільки 12. І з 230 творів "Кобзаря" ми маємо 25 суто релігійного змісту.До Бога Шевченко звертається з глибокою любов'ю і пошаною: "милий Боже", "святий Боже", "Господь Бог мій" і т. д. Це є найкращим доказом того, що Шевченко не був атеїстом. У своїх релігійних творах, а ці твори у Шевченка є прекрасними, він з великою пошаною використовує слово "Бог".
Як же пояснити вирази Шевченка, що на перший погляд здаються богохульними? Так, ці вирази є богохульними для ортодоксальної заскорузлої антилюдської обрядовості . Тому що в Шевченкових творах немає жодного виразу, який говорив би про його безбожництво. У поемі "Сон" Шевченко називає Бога "милим". Україні він радить: "Годуй діток; жива правда у Господа Бога". У цій самій поемі, змальовуючи з обуренням сваволю поміщиків, злиденне життя й нестерпні страждання кріпаків в Україні, він каже, що коли .може бути таке зло, то очевидно: "Нема Господа на небі". Так, це протест щодо нав”язаного Україні нерідного, не народного бога, Шевченко говорить, що Бог: "... може бачить, та помагає як оті гори предковічні". В поемі "Сон" Шевченко висловлює таке почуття: "Я Богу помолюсь... Я так люблю мою Україну убогу, що прокляну святого Бога. За неї душу погублю". Але це не доказ безбожності Шевченка, а прояв його глибокої любові до свого народу, до свого Бога, а не імпортованого з російських земель або з Візантії. Отже, таке саме почуття до народу ми знаходимо і в Шевченка, у нього і на думці не було хулити свого Бога.
Чимало Шевченкових творів чужі народу України Церкви вважають за богохульні. Наприклад, твір "Світе ясний, світе тихий" скерований проти московської ортодоксальної церкви, проти німо-обрядовщини в церковній мові, що мертвить дух і гасить Боже світло в людських душах. У поемі "Юродивий" Шевченко обурюється проти ока, що спить в кіоті, запитує, чи воно бачить усі ті кривди, що діються в Україні, за яку у Шевченка розривалася душа.
Треба раз і назавжди запам'ятати, що всі ніби богохульні вирази у творчості Шевченка скеровані не проти Бога, а проти московської ортодоксальної бездуховщини, мертвотності християнського духу, проти усього того, що Шевченко називає візантійщиною. Все це чуже для України, від чого народ страждає і сьогодні. Шевченко змальовує двох богів, а саме: бог "московито візантійський", Бог Всевишній (не юдейський Демон), якого він палко любив, про якого говорить: "Збрешуть люди, візантійський Саваоф одурить, не одурить Бог". "Візантійський Саваоф" для Шевченка - це загарбницько чужий Демон на біду Україні, які він не сприймав усім своїм серцем. На жаль, сьогодні таким самим фарисейсько-московським духом інтриг пройняті всі так звані Українські християнські церкви, бо не послухали слів Ісусових, що треба берегтися фарисейсько-саддукейської закваски, що в старі міхи нового вина не наливають. Не можуть старі прогнилі кадри нести чисту ідею, повну життя і свіжості. Не повернуть вони ні чистої, Української Православної Церкви, яка несла і нестиме світло в серця людей, ні Щасливої України.
Не мав жодних симпатій Т. Шевченко не тільки до московсько-візантійської Церкви, але й до римо-католиків. Можливо, що ці церкви відійшли далеко від чистого Бога, від чесності і любові. А що за церква без чистого та людяного Всевишнього, Багатопроявленого, Всемогутнього? Фальшивка! Найкращим доказом цього є його поема Т. Шевченко "Єретик". Ортодоксальне та католицьке духовенство ж порівнює з воронами, гадюками, собаками, у них "в ясних ризах ... люті очі " тощо. Що ми можем спостерігати і сьогодні. В так званих християнських церквах більшість служителів - не слуги правди і любові, а слуги інтриг і злих пороків, які розділюють народ, один проти одного і проти Бога..
Піп не дбає за Україну, вона йому чужа, а дбає він лише за сите черево і повну кишеню. Волхв Відо-Вістичного Православ”я любить свій народ і служить Всевишньому, Всепроявленому Богу всім серцем і життям. Сьогодні Волхви повертаються на рідну українську землю і саме вони будуть складати кістяк духовного відродження України-Русі і стануть духовним золотом нації. І саме рідні українські Волхви допоможуть народу України встати з колін, вилікуватися фізично та духовно. Про таких священиків мріяв Тарас Шевченко, а попів висміював.
Які ж були, властиво, релігійні погляди Шевченка? Він глибоко вірив у чисту, непорочну молитву. Його твори сповнені порад молитися Божомку синові. Він не раз пише про свої молитви. Поет вірив Христові і любив його, ненавидів фарисейство й ідольство. Ми знаходимо в Шевченка без кінця краю суто релігійні вирази, ними повний "Кобзар". В "Невільнику" читаємо: "Скрізь неправда, де не гляну, скрізь Господа лають". В "Кавказі" він визнає: "Христе, Сине Божий". В "Неофітах" він називає Христа "Сином Божим у плоті" і т. д. Шевченко завжди попереджає "сторонніх людей", вдивляючися зором мудреця в глибінь наступних поколінь і сам віщуючи:
"Не смійтеся, чужі люди!
Церква-домовина
Розвалиться, а з під неї
Встане Україна,
Розвіє тьму неволі,
Світ правди засвітить,
Помоляться на волі
Невольничі діти". ("Суботів")
Це пророцтво здійснюється на наших очах. Московсько-візантійська і фарисейська Церкви розвалюються і наближається день, коли в Україні кожний матиме можливість вільно славити савого Всевишнього Бога, Багатопроявленого, Всемогутнього .
При всьому бажанні чужим, неукраїнським церквам важко зробити Шевченка московсько-візантійським чи римським фарисеєм чи, як атеїстам, зобразити і безбожником, всупереч глибоким релігійним почуттям, що так яскраво передані у творах.
У Тараса Шевченка, як у стародавніх українських Волхвів, глибока релігійність поєднана з гострим протестом проти релігійного лицемірства і всякої неправди. Візьмімо хоча б такі його рядки:
"Храми, каплиці, ікони,
ставники, мірри і дим,
перед образом Твоїм Неутомленні поклони
За кражу, за війну, за кров:
Щоб братню кров пролити, просять,
А потім в дар Тобі приносять
З пожару вкрадений покров..." ("Кавказ")
Або:
"Кругом неправда і неволя,
Народ замучений мовчить,
А на апостольськім престолі
Чернець годований сидить,*
Людською кровію торгує
І рай у найми оддає!
О, Боже! Суд Твій правий всує,
І всує царствіє Твоє!" ("Єретик")
До речі, ці найкращі рядки творчості Шевченка церковники-ортодокси викинули з нового видання Т. Шевченка українською мовою для всіх вірних, видрукуваного перед другою світовою війною.
Тарас Шевченко з великим захопленням перекладає і наслідує стародавніх Волхвів, бо відчуває в них рідний дух. Дуже важко уявити, як лицемірний піп може читати такі рядки, які свідчать проти нього. Правду, любов і братерство Шевченко вважає за найдорожче добро, якого бажає собі і всім людям: "Мені ж, о Господи, подай Любити правду на земл !" ("Молитви") До якої з євангельських течій релігійні погляди Т. Шевченка найближчі? В "Неофітах" він визнає божественність Ісуса Христа і називає Його "Сином Божим у плоті". В поемі "Марія" він зображає, що Христос народився так, як усі люди. В усякому разі Шевченко має незвичайно взнеслі погляди на Христа і в поемі "Марія" стверджує, що Його народження не мало винятковий характер. Христос навчав, що слова, які люди казатимуть проти Сина Людського, простяться їм, але залишається без прощення гріх проти Всевишнього, бо це гріх проти самої істини, самої правди, людини самої себе. Отже, ми шануємо Тараса Шевченка не тільки, як геніального поета і будителя народу, але як великого пророка духовного відродження Україниі, як то було до московського фізичного та духовного поневолення. До того часу, поки наш нарід матиме в руках "Кобзаря" та твори Сковороди, не переведуться в Україні люди, які відроджують правдивість і духовність Відо-Вістичного Православ”я Русі-України.
Анатолій
2003.09.24 | Анатолій
Дворкін, не лукавте, прошу, це Вам не личить... (-)
2003.09.24 | Світлана
Re: Дворкін, не лукавить. Він виправдовується
Дворкін, не лукавить. Він виправдовується.2003.09.24 | Dworkin
Я не виправдовуюсь, я - роз'яснюю ;) (-)
2003.09.24 | Dworkin
Поясніть Ваші претензії, будь ласка! (-)
2003.09.24 | Анатолій
Якось дивно, що проти Москви пишуть московською мовою!?(-)
2003.09.24 | Dworkin
Істина не має певної мови ;) (-)
2003.09.24 | Игорь
Про западное христианство
Тарас Шевченко.Полякам.
Ще як були ми козаками,
А унії не чуть було,
Отам-то весело жилось!
Братались з вольними ляхами,
Пишались вольними степами,
В садах кохалися, цвіли,
Неначе лілії, дівчата.
Пишалася синами мати,
Синами вольними... Росли,
Росли сини і веселили
Старії скорбнії літа...
Аж поки іменем Христа
Прийшли ксьондзи і запалили
Наш тихий рай. І розлили
Широке море сльоз і крові,
А сирот іменем Христовим
Замордували, розп'яли-
Поникли голови козачі,
Неначе стоптана трава.
Украйна плаче, стогне-плаче!
За головою голова
Додолу пада. Кат лютує,
А ксьондз скаженим язиком
Кричить: „Te deum! алілуя! ..»
Отак-то, ляше, друже, брате!
Неситії ксьондзи, магнати
Нас порізнили, розвели,
А ми б і досі так жили.
Подай же руку козакові
І серце чистеє подай!
І знову іменем Христовим
Ми оновим наш тихий рай.
[Після 22 червня 1847,
Орська кріпость — 1850, Оренбург]
2003.09.24 | Анатолій
Як на мене, Шевченко був Православним, але не християнином!
Свідоцтва високого рівня розвитку найдревніших цивілізацій, які представлені сьогодні в деяких виданнях в Україні та за кордоном, змушують нас задуматися над питанням: чому вірування древніх цивілізацій пов’язані з такою великою кількістю богів? За загальноприйнятою сьогодні уявою, єдинобожжя - це вершина розвитку релігійної думки, і тому важко зрозуміти, чому розвинута цивілізація була наділена таким релігійним “примітивізмом” як багатобожжя? Думка, що після всесвітнього потопу люди почали придумувати собі все нових та нових богів не витримує критики, тому що існування однакових та схожих назв богів у народів, які живуть на різних континентах, говорить про те, що всі народи планети раніше мали єдину культуру та єдину релігію. Якщо порівняти старіші релігії з тими, що недавно виникли, то знаходимо, що як молодша релігія, так вона нетерпиміша від попередніх. На прикладі виродження принципу терпимості, який є мірою духовності, можна сміливо говорити про виродження моралі. Більш того, в період РАЮ на Землі принцип терпимості був основним, що залишилося в в усних та письмових джерелах, правда, у різних народів цей час називається по-різному: Рай, Сатья-Юга, Вирій, Ірій, Золотий Вік, тощо. Тому можна говорити про виродження моралі та про рух людської цивілізації під проводом сучасних релігій до самознищення. Щоб його зупинити, необхідно відновити коріння, на якому трималося дерево древньої культури Людства, без якого сьогодні воно засихає.Нашій цивілізації передувала цивілізація ГІПЕРБОРІЇВ. Як відомо з історії, греки своїх богів - Аполона та Деметру отримали з Гіперборії. Так так, саме з Гіперборії. Проблема меншовартості, яку ми українці самі вбили собі у підсвідомість, не дозволяє нам навіть правильно перекласти з російської мови такі слова як Гіперборія, Віди, Авіста. Ми все пишемо Гіперборея, Веди, Авеста. Ми ніяк не можемо не вклонитися більшому-молодшому брату. Слава Богу, у мене ця проблема відсутня і я пишу так, як я пишу.Так от, Гіперборійці, і це очевидно, були Великими Орійцями (Гіпербола - перебільшення, возвеличення), найближчими нащадками яких сьогодні є ми - українці. Вивчаючи праці Індійських філософів, зокрема Б.Г.Тілака, а також індійські та руські Віди, нам стає відомо, що Гіперборійці жили на Північному полюсі. Нажаль, ця велика цивілізація загинула у останньому Всесвітньому потопі, і після нього та через наступ холодів, залишки цієї цивілізації пішли на південь всіх земних континентів. Цивілізація Гіпорборіїв мала єдину загальнопланетну культуру і не була розділена за національностями. На це вказують такі факти, як пошана ведмедя скрізь, де він водиться, використання деяких однакових музикальних інструментів (щипкових, барабанів, духових) в Америці, Європі, Азії, вчення про існування Душі практично у всіх народів. Ці та інші факти показують на те, що на Землі раніше жив єдиний великий народ зі спільною культурою та спільною мовою.
Як буде показано пізніше, культурний та духовно-філософський концепт, якого дотримувались Гіперборії, а потім їх нащадки ОРІЇ, називався “ПРАВОСЛАВ’Я”.
То що ж таке “Православ’я” і які його базові принципи розглянемо далі.
Термін Православ’я у Християн-ортодоксів з’явився у 1656 році завдячуючи реформам Никона. Як відомо з історії, до XII століття включно на Русі сповідувалося Відо-Вістичне Православ'я з єдиним всевишнім Богом та 108 проявами його на Землі, в т.ч. і зі Спасом. Але після ХІІ ст. юдео-християни, проводячи політику знищення священних знань на Русі, яке зберегало у собі Відо-Вістичне Православ’я, обмаравши його, огульно назвали ЯЗИЧНИЦТВОМ, приписавши йому неіснуючі біди, відкинули всіх богів-проявів Всевишнього і протипоставили їм Спаса-Ісуса. Відомо також, що в 1054 р. н.е. християнство розкололося на дві течії, Римську та Ромейську. Саме Ромейську (грецьку) течію Никон, бажаючи повернути до першоджерел (за що і постраждав), пристосував Православне християнство, але вже з Всевишнім Богом Вітцем та рівним йому сином – Ісусом. Цього вчення, як відомо, сам Ісус не проповідував, як не проповідував і християнства інших ухилів також.
Висновок - термін Православ'я не має НІЯКОГО ВІДНОШЕННЯ ДО СУЧАСНОГО ХРИСТИЯНСТВА. То що ж таке ПРАВОСЛАВ’Я?
ПРАВОСЛАВ’Я - це найдревніше з відомих у світі культурне та духовно-філософське вчення, яке було залишене нам у спадок попередньою расою - Гіперборіями, або Великими Оріями. Назва цього вчення походить від назви Першобогів - ПРАВ та СЛАВ. Ця органічна культурна духовно-філософська система була Богоцентричною релігією дуже високого інтелектуального рівня. Жерці, або волхви цієї релігії були людьми високого рівня знань, що давало їм можливість телепортуватися та відвідувати інші планети з тілом та без нього, ходити по воді, зцілювати будь-які хвороби, виходити на прямі контакти з Всевишнім та іншими його проявами на Землі - Богами та духами, створювати своїх богів (егрегори або психополя). Спілкування між волхвами та Богами відбувалося телепатично, між волхвами та людьми мовою Дева (звідси індійська абетка Девангарі), або як пише пані Блавацька - мовою Сензар. Між іншим, саме цією мовою спілкуються душі людей. Є багато підстав мовою Дева називати староруську - українську мову.
СХІД. На долю сходу випала честь зберігати по-зернах частинки Православ'я. Нажаль, всі ці частинки є елементами сектанства, але зібравши їх докупи, проаналізуваши та просіявши їх через розум високодуховних осіб ми отримаємо релігійно-філософську систему минулого-майбутнього. Як Ви знаєте, Індія зберегла Віди, що були записані санскритом у XVII віці до н.е., а до цього вони були усною традицією брахманів, духовні обряди та деякі духовні практики, такі як йоги. Китай зберіг практики цілительства - Цигун, практику самовдосконалення Гун-Фу (українською - Гопак) та практику взаємодії з природою Фен-Шуй. Японія віднайшла нам Рейкі. В Україні зберігаються народні обряди, у Тибеті - філософія.
СВІТ СЬОГОДНІ. Більшість людей в Україні знає і вірить у реінкарнацію - це є елементом Православ’я, більшість знає про нетрадиційну медицину (біоенергетика, екстрасенсорика, травництво) і користується цими практиками для покращення свого здоров'я – і це є елементом Православ'я, більшість вірить у Життя після Смерті – і це є елементом Православ'я, більшість вірить у те, що ми у Всесвіті не одні – і це є елементом Православ'я, більшість розуміє про можливість мандрівок у Всесвіті з тілом та без нього – і це є елементом Православ'я.
МАЙБУТНЄ. Нажаль, викривлене юдео-християнство так і не пристосувалося до сучасних умов науки та духовності і гадаю в цьому вигляді, в якому воно зараз знаходиться, а саме - догматизм, застаріла обрядовість, приниження особи, виховання страху перед Богом (бомбування на страх), не розуміння що є духовність - довго не втримається і поступово відімре, або трансформується (якщо вистачить розуму) у старе – сучасне Православ’я.
КУЛЬТУРНА ФІЛОСОФСЬКО-ДУХОВНА СИСТЕМА ПРАВОСЛАВ’Я - ЦЕ ВЧЕННЯ МИНУЛОГО ТА МАЙБУТНЬОГО БУТТЯ НАРОДІВ СВІТУ, АЛЕ У ПЕРШУ ЧЕРГУ УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ.
ВИЗВОЛЯЙМО БОГА.
У всесвітній історії важко знайти разючіший приклад руйнівних наслідків духовного іга, ніж масовий психоз, ворожнеча, повний моральний розклад, занепад і погибель незліченної лічби племен, націй та цілих рас в результаті діяльності єговопоклонників. Причому, прийоми і методи цієї діяльності по винахідливості ледве сягають рівня риболовного гачка, але за ефективністю перевершують Чорнобиль. Гідна подиву здатність мільйонів періодично потрапляти в одні і ті ж тенети і косяками зникати в імлі століть не знаходячи засобів порятунку, не попередивши нащадків, або хоча б сусідів про смертельну небезпеку. Одні і ті ж методи підкупу, обману, залякування. Одна і та ж підміна ідеалу ідолом. Одна і та ж інквізиція – репресії церкви, чи репресії проти церкви. Репресії партії, чи репресії проти партії. Один і той же результат – винищення тубільців за допомогою Війни, чи без неї. Змінюються назви держав і народів від єгиптян та ассірійців до могікан та українців, вдосконалюються технічні можливості, але суть геноциду стабільна, як могила. В чім же корінь стабільності? Звернемо увагу, що там, де винищені, або винищуються корінні нації, як правило, панує культ біблії, так званої “священної” книги. Порівнявши Китай, де споконвіку живуть китайці, а культу біблії практично немає, і Європу, де упень знищені франки, сакси, пруси, венеди, гуни, кельти, латинці, руси, даки, де сьогодні винищуються мешканці ексЮгославії, зате авторитет “книги книг” – є незаперечним, ловиш себе на думці, що славнозвісний попівський собака закопаний саме тут, за допомогою біблії. Нажаль, мало хто з філософів чи дослідників звертає на таку витончену психологічну “дрібницю”, а, насправді, психотропну диверсію біблеїстів, як використання в перекладах суперкниги чужого для неї слова і поняття БОГ (God, Deus, Gott). Метою такої диверсії є нейтралізація природного етнічного богорозуміння – єдиної сили, здатної протистояти теологічній експансії єговопоклонників, яка завжди передує фізичному винищенню аборигенів. В результаті аналогічних фокусам ярмаркових наперсників маніпуляцій, Бог всякого племені, до якого приходить біблія рідною мовою, несподівано опиняється, ніби злочинець, в ув’язненні за наскрізь іржавими старозаповітними гратами. Професійні перекладачі знають, що, навіть, перекладаючи прості поняття, як “стіл”, “лід”, “дерево” з мови на мову можуть виникати певні нюанси і навіть ускладнення, бо африканський бушмен, чи баварський німець можуть мати різні уявлення і словесні відповідники для позначення одних і тих же речей та явищ.
Стосовно ж перекладу назви центральної біблійної персони, професор Шаян зауважує: “Новіші перекладачі біблії звертають увагу, що в оригіналі слово “Бог” дуже часто звучить ім’ям власним єврейського “бога”, себто “Яхве”. Відповідні місця треба отже перекладати “яхве твій Пан”, або “яхве твій Володар”... Зміст остається усе незмінно той самий. “Бог, Господь твій”, чи “яхве твій Володар”, усе залишається одним і тим самим “Демоном єврейської раси”, що жене її на найбільш криваві підбої і народовбивства”. Українське ж, як і всеслов’янське, праіндоєвропейське слово і поняття БОГ в основі своїй має ментальне наповнення повністю протилежне ненависній, ксенофобській, біблійній природі Єгова (Яхве, Саваота, Адоная). Саме тому скрізь у біблії, де використовується НАШЕ СЛОВО БОГ, для ясності мусимо відновити, хай в українській транскрипції, але відповідні старогеборейські терміни. Тим не менше, НАШ БОГ, підступно прикований перекладачами до старозаповітної колісниці, перебуває в юдео-християнській неволі вже понад тисячоліття, з часів Кирила та Мефодія.
Бог, Бус, Буг, Біг, Бож, Матір Божа, Бозя (дит), польська Матка Боска, як і великомучениця Боснія, якій ворогами слов’янства нав’язані нескінченні, криваві антиБожі змагання, всі ці слова і поняття ніколи не належали до біблійних. Але хитрі шахраї від теології та перекладацтва (не дарма під час створення грецького перекладу біблії-Септаугінти 2300 років тому брало участь 72 рабини) шляхом простої підміни слова нав’язали НАШОМУ БОГОВІ роль аналога Єгови. При цьому, українці автоматично були обернені на “рабів Божих” – тобто на рабів Єгови, хоча БОГ ніколи не збирався нав’язувати рабства своїм Дажбожим синам та онукам. Коли ж ми, українці, припинимо цей нечестивий антиБожий шабаш? Адже сьогодні нікому і в голову не приходить перекладати прізвища Ейнштейн, Вайсберг, Васерман чи Шварцман, як Самотній камінь, Біла гора, Водяна або Чорна людина! Між іншим, як перегукуються ці єговообрані прізвиська з тубільними іменами корінних американців, яких прибульці з юдео-християнської цивілізації винищили упень, попередньо оббрехавши і звинувативши їх у дикунстві, хоча демон племені Абрама, Ісака та Янкеля - Єгова за жадобою крові перевершує всіх дикунів та людожерів Старого та Нового Світу. Хто в цьому сумнівається, хай перечитає п’ятикнижжя Мойсея.
Отже – довідка: НАШЕ РІДНЕ УКРАЇНСЬКЕ СЛОВО БОГ у відповідних місцях майбутніх перекладів біблії обов’язково мусимо замінити термінами, про які, до речі, сьогодні має змогу знати всякий бурсак будь-якої богословської (єговословської) школи середнього ступеня:
І.1. Елохім – Множина від Ель: могутність, %
2003.09.24 | настрадамус
Анатолий это панос, на радость врагам Украины! .......
Ляхи были - все взяли, кровь повыпивали, а москали и свет божий в путы заковали.Так вот нам он и указал шо мацкали для нас хуже чем поляки ! Еслебы слушали.... , ..Не путайте христианство , какое понимал Шевченко и православие которым вас одурили ...
2003.09.24 | Анатолій
Як на мене, Шевченко був Православним, але не християнином!
Свідоцтва високого рівня розвитку найдревніших цивілізацій, які представлені сьогодні в деяких виданнях в Україні та за кордоном, змушують нас задуматися над питанням: чому вірування древніх цивілізацій пов’язані з такою великою кількістю богів? За загальноприйнятою сьогодні уявою, єдинобожжя - це вершина розвитку релігійної думки, і тому важко зрозуміти, чому розвинута цивілізація була наділена таким релігійним “примітивізмом” як багатобожжя? Думка, що після всесвітнього потопу люди почали придумувати собі все нових та нових богів не витримує критики, тому що існування однакових та схожих назв богів у народів, які живуть на різних континентах, говорить про те, що всі народи планети раніше мали єдину культуру та єдину релігію. Якщо порівняти старіші релігії з тими, що недавно виникли, то знаходимо, що як молодша релігія, так вона нетерпиміша від попередніх. На прикладі виродження принципу терпимості, який є мірою духовності, можна сміливо говорити про виродження моралі. Більш того, в період РАЮ на Землі принцип терпимості був основним, що залишилося в в усних та письмових джерелах, правда, у різних народів цей час називається по-різному: Рай, Сатья-Юга, Вирій, Ірій, Золотий Вік, тощо. Тому можна говорити про виродження моралі та про рух людської цивілізації під проводом сучасних релігій до самознищення. Щоб його зупинити, необхідно відновити коріння, на якому трималося дерево древньої культури Людства, без якого сьогодні воно засихає.Нашій цивілізації передувала цивілізація ГІПЕРБОРІЇВ. Як відомо з історії, греки своїх богів - Аполона та Деметру отримали з Гіперборії. Так так, саме з Гіперборії. Проблема меншовартості, яку ми українці самі вбили собі у підсвідомість, не дозволяє нам навіть правильно перекласти з російської мови такі слова як Гіперборія, Віди, Авіста. Ми все пишемо Гіперборея, Веди, Авеста. Ми ніяк не можемо не вклонитися більшому-молодшому брату. Слава Богу, у мене ця проблема відсутня і я пишу так, як я пишу.Так от, Гіперборійці, і це очевидно, були Великими Орійцями (Гіпербола - перебільшення, возвеличення), найближчими нащадками яких сьогодні є ми - українці. Вивчаючи праці Індійських філософів, зокрема Б.Г.Тілака, а також індійські та руські Віди, нам стає відомо, що Гіперборійці жили на Північному полюсі. Нажаль, ця велика цивілізація загинула у останньому Всесвітньому потопі, і після нього та через наступ холодів, залишки цієї цивілізації пішли на південь всіх земних континентів. Цивілізація Гіпорборіїв мала єдину загальнопланетну культуру і не була розділена за національностями. На це вказують такі факти, як пошана ведмедя скрізь, де він водиться, використання деяких однакових музикальних інструментів (щипкових, барабанів, духових) в Америці, Європі, Азії, вчення про існування Душі практично у всіх народів. Ці та інші факти показують на те, що на Землі раніше жив єдиний великий народ зі спільною культурою та спільною мовою.
Як буде показано пізніше, культурний та духовно-філософський концепт, якого дотримувались Гіперборії, а потім їх нащадки ОРІЇ, називався “ПРАВОСЛАВ’Я”.
То що ж таке “Православ’я” і які його базові принципи розглянемо далі.
Термін Православ’я у Християн-ортодоксів з’явився у 1656 році завдячуючи реформам Никона. Як відомо з історії, до XII століття включно на Русі сповідувалося Відо-Вістичне Православ'я з єдиним всевишнім Богом та 108 проявами його на Землі, в т.ч. і зі Спасом. Але після ХІІ ст. юдео-християни, проводячи політику знищення священних знань на Русі, яке зберегало у собі Відо-Вістичне Православ’я, обмаравши його, огульно назвали ЯЗИЧНИЦТВОМ, приписавши йому неіснуючі біди, відкинули всіх богів-проявів Всевишнього і протипоставили їм Спаса-Ісуса. Відомо також, що в 1054 р. н.е. християнство розкололося на дві течії, Римську та Ромейську. Саме Ромейську (грецьку) течію Никон, бажаючи повернути до першоджерел (за що і постраждав), пристосував Православне християнство, але вже з Всевишнім Богом Вітцем та рівним йому сином – Ісусом. Цього вчення, як відомо, сам Ісус не проповідував, як не проповідував і християнства інших ухилів також.
Висновок - термін Православ'я не має НІЯКОГО ВІДНОШЕННЯ ДО СУЧАСНОГО ХРИСТИЯНСТВА. То що ж таке ПРАВОСЛАВ’Я?
ПРАВОСЛАВ’Я - це найдревніше з відомих у світі культурне та духовно-філософське вчення, яке було залишене нам у спадок попередньою расою - Гіперборіями, або Великими Оріями. Назва цього вчення походить від назви Першобогів - ПРАВ та СЛАВ. Ця органічна культурна духовно-філософська система була Богоцентричною релігією дуже високого інтелектуального рівня. Жерці, або волхви цієї релігії були людьми високого рівня знань, що давало їм можливість телепортуватися та відвідувати інші планети з тілом та без нього, ходити по воді, зцілювати будь-які хвороби, виходити на прямі контакти з Всевишнім та іншими його проявами на Землі - Богами та духами, створювати своїх богів (егрегори або психополя). Спілкування між волхвами та Богами відбувалося телепатично, між волхвами та людьми мовою Дева (звідси індійська абетка Девангарі), або як пише пані Блавацька - мовою Сензар. Між іншим, саме цією мовою спілкуються душі людей. Є багато підстав мовою Дева називати староруську - українську мову.
СХІД. На долю сходу випала честь зберігати по-зернах частинки Православ'я. Нажаль, всі ці частинки є елементами сектанства, але зібравши їх докупи, проаналізуваши та просіявши їх через розум високодуховних осіб ми отримаємо релігійно-філософську систему минулого-майбутнього. Як Ви знаєте, Індія зберегла Віди, що були записані санскритом у XVII віці до н.е., а до цього вони були усною традицією брахманів, духовні обряди та деякі духовні практики, такі як йоги. Китай зберіг практики цілительства - Цигун, практику самовдосконалення Гун-Фу (українською - Гопак) та практику взаємодії з природою Фен-Шуй. Японія віднайшла нам Рейкі. В Україні зберігаються народні обряди, у Тибеті - філософія.
СВІТ СЬОГОДНІ. Більшість людей в Україні знає і вірить у реінкарнацію - це є елементом Православ’я, більшість знає про нетрадиційну медицину (біоенергетика, екстрасенсорика, травництво) і користується цими практиками для покращення свого здоров'я – і це є елементом Православ'я, більшість вірить у Життя після Смерті – і це є елементом Православ'я, більшість вірить у те, що ми у Всесвіті не одні – і це є елементом Православ'я, більшість розуміє про можливість мандрівок у Всесвіті з тілом та без нього – і це є елементом Православ'я.
МАЙБУТНЄ. Нажаль, викривлене юдео-християнство так і не пристосувалося до сучасних умов науки та духовності і гадаю в цьому вигляді, в якому воно зараз знаходиться, а саме - догматизм, застаріла обрядовість, приниження особи, виховання страху перед Богом (бомбування на страх), не розуміння що є духовність - довго не втримається і поступово відімре, або трансформується (якщо вистачить розуму) у старе – сучасне Православ’я.
КУЛЬТУРНА ФІЛОСОФСЬКО-ДУХОВНА СИСТЕМА ПРАВОСЛАВ’Я - ЦЕ ВЧЕННЯ МИНУЛОГО ТА МАЙБУТНЬОГО БУТТЯ НАРОДІВ СВІТУ, АЛЕ У ПЕРШУ ЧЕРГУ УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ.
ВИЗВОЛЯЙМО БОГА.
У всесвітній історії важко знайти разючіший приклад руйнівних наслідків духовного іга, ніж масовий психоз, ворожнеча, повний моральний розклад, занепад і погибель незліченної лічби племен, націй та цілих рас в результаті діяльності єговопоклонників. Причому, прийоми і методи цієї діяльності по винахідливості ледве сягають рівня риболовного гачка, але за ефективністю перевершують Чорнобиль. Гідна подиву здатність мільйонів періодично потрапляти в одні і ті ж тенети і косяками зникати в імлі століть не знаходячи засобів порятунку, не попередивши нащадків, або хоча б сусідів про смертельну небезпеку. Одні і ті ж методи підкупу, обману, залякування. Одна і та ж підміна ідеалу ідолом. Одна і та ж інквізиція – репресії церкви, чи репресії проти церкви. Репресії партії, чи репресії проти партії. Один і той же результат – винищення тубільців за допомогою Війни, чи без неї. Змінюються назви держав і народів від єгиптян та ассірійців до могікан та українців, вдосконалюються технічні можливості, але суть геноциду стабільна, як могила. В чім же корінь стабільності? Звернемо увагу, що там, де винищені, або винищуються корінні нації, як правило, панує культ біблії, так званої “священної” книги. Порівнявши Китай, де споконвіку живуть китайці, а культу біблії практично немає, і Європу, де упень знищені франки, сакси, пруси, венеди, гуни, кельти, латинці, руси, даки, де сьогодні винищуються мешканці ексЮгославії, зате авторитет “книги книг” – є незаперечним, ловиш себе на думці, що славнозвісний попівський собака закопаний саме тут, за допомогою біблії. Нажаль, мало хто з філософів чи дослідників звертає на таку витончену психологічну “дрібницю”, а, насправді, психотропну диверсію біблеїстів, як використання в перекладах суперкниги чужого для неї слова і поняття БОГ (God, Deus, Gott). Метою такої диверсії є нейтралізація природного етнічного богорозуміння – єдиної сили, здатної протистояти теологічній експансії єговопоклонників, яка завжди передує фізичному винищенню аборигенів. В результаті аналогічних фокусам ярмаркових наперсників маніпуляцій, Бог всякого племені, до якого приходить біблія рідною мовою, несподівано опиняється, ніби злочинець, в ув’язненні за наскрізь іржавими стар%E
2003.09.24 | Dworkin
Тільки не приплітайте сюди "Велесової книги" ;)
Анатолій пише:> Висновок - термін Православ'я не має НІЯКОГО ВІДНОШЕННЯ ДО СУЧАСНОГО ХРИСТИЯНСТВА. То що ж таке ПРАВОСЛАВ’Я?
Дякую. Я знайомий з висовками "дослідників" так званої "Велесової книги", "Хляху оріїв" та "РУН-віри"
Але ці книги на жаль, не мають під собою наукового підгрунтя
Тому українске ЯЗИЧНИЧТВО, до я кого належать все ці течиї можно сміливо "винести за дужки" з ЦИЄЇ дискусії
2003.09.24 | Світлана
Re: Ігорю Про християнство і православних попів
До 1850 року можливо й не потрібно звертатися. Можливо ви не знаєте, що кожен четвертий українець на разі католик. І думаю кількість їх буде рости. Тому, що порівняти меси,- гарною українською і проповіді кудлатих, бородатих, товстих російськомовних попів серед чаду їхніх проповідей, не на користь останніх. Тим більше теперішню їхню розкіш серед бідного народу-чужинця. Російські попи ні чим не відрізняються від баньдюків, відмиваючи їхні гроші через свої церкви-кремлі. Подивіться на поведінку попів в Києво-печерській Лаврі, і туди багатьом не захочеться йти2003.09.24 | Анатолій
Українці повернуться до свого Відо-Вістичного Православ"я! (-)
2003.09.24 | Игорь
Re: Про католичество і православие
Повертался, чтобы ответить Настрадамусу. Тогда у ляхов была поговорка - "Украинец и собака - вера однака". Некоторые сейчас стали это забывать.Сейчас, вы пишете - 25%. Не могу судить о цифрах, но хочу сказать - если упорно насаждать католичество, не жалея ни средств (а их у католиков много награблено за века), ни усилий, как это делается сейчас в Украине - то самые нестойкие могут переметнуться. Особенно этим грешит молодежь - без опыта жизни, без нравственных ориентиров, обманутая и запутанная пропагандой Запада, она является лакомой приманкой просветителей нового мирового порядка.
Не, с другой стороны, даже если католиков - 25%, то православных всяко больше.
Вам не нравятся бороды попов. Детский сад. А католические священники - педофилы, значит, нравятся?
Насчет выманивания грошей - вообще не понял. Собирание пожертвований, по вашему - это бандитизм? А ограбление колоний католиками - это святость?
Світлана пише:
> До 1850 року можливо й не потрібно звертатися. Можливо ви не знаєте, що кожен четвертий українець на разі католик. І думаю кількість їх буде рости. Тому, що порівняти меси,- гарною українською і проповіді кудлатих, бородатих, товстих російськомовних попів серед чаду їхніх проповідей, не на користь останніх. Тим більше теперішню їхню розкіш серед бідного народу-чужинця. Російські попи ні чим не відрізняються від баньдюків, відмиваючи їхні гроші через свої церкви-кремлі. Подивіться на поведінку попів в Києво-печерській Лаврі, і туди багатьом не захочеться йти
2003.09.24 | Світлана
Re: Ігорю. прочитайте
Ігорю, по- перше, -прочитайте соціальну доктрину католиків. По-друге, - подивіться, як живуть в католицьких та протестантських країнах. І по-третє, -порівнйте життя цих країн з життям в православних країнах. Ця різниця у відсотках (зараз не пам'ятаю, на жаль, але така статистика є), - вражаюча, не на корить придавивившого особу, - православія. Тим більше, що ви знаєте, що московське православіє завжди служило владі. Починаючи з Петра І, і його Тайного Сіноду, ад до тепер. Не дарма, далеко не всі росіяни, вважають РПЦ Церквою. Багато, дуже багато росіян, її не вважає такою.Почитайте російські газети, знайдете там недавнього листа одного з священиків РПЦ до Путіна, де він називає фсб-івські, кгб-істські чини теперішніх батюшок РПЦ, так званих пастирів і їх аморальну поведінку. І нічого в цьому дивного не має. Тому що РПЦ славило більшовізм і вождя Сталіна. А в Україні їхні нащадки виконують ворожу роль, агентів впливу Москви, п'ятої колони в Україні, яка розквітла махровим, ядовитим цвітом. І цей її розквіт співпадає з приходом до влади в Україні Кучми і всього його кгб-фсб-ного супроводу. Ви пам'ятаєте похорони Владики Володимира? А що, ви знаєте про владику Йосипа Сліпого? Ви думаю повинні відчувати різницю між мсковським православієм і українським християнством. Правда, якщо ви не дурень, і не повний виконавець. Я думаю, що вам просто треба видушити в Україні тих, хто ще думає і аналізує. І тоді, таким, як ви стане легше. Знову з'явиться одна на всіх думка. І ця думка буде з Москви, а українці, як вам здається здадуться вам навсєгда? Вірю, що цього не станеться. Тому, що дуже по-дурному працюєте
2003.09.24 | Игорь
Прочитал
Світлана пише:> Ігорю, по- перше, -прочитайте соціальну доктрину католиків. По-друге, - подивіться, як живуть в католицьких та протестантських країнах. І по-третє, -порівнйте життя цих країн з життям в православних країнах.
С удивлением узнал, что, оказывается, целью Церкви является повышение благосостояния прихожан. Я все же считаю, что цель ее - это спасение душ. Посмотрим с этой точки зрения на Запад и Восток:
Запад - строительство общества потребления, педерастические браки, отказ от семейных ценностей, ревизия Библии. Церковники-педофилы - это лишь частность общего морального загнивания западной цивилизации.
Взамен морального загнивания Запад предлагает много материальных ценностей. Напомнить, кто, согласно Библии, любит соблазнять людей хорошей материальной жизнью?
2003.09.28 | Галаган
Ігор, не слухайте цю жінку.
Ігорю, по- перше, -прочитайте соціальну доктрину католиків. По-друге, - подивіться, як живуть в католицьких та протестантських країнах. І по-третє, -порівнйте життя цих країн з життям в православних країнах.
Ця різниця у відсотках (зараз не пам'ятаю, на жаль, але така статистика є), - вражаюча, не на корить придавивившого особу, - православія.
Ігор, ця жінка, хоче купити в вас віру, за ковбасу ?
Вона думає, що православні, такі як і вони й продаються за горілку із салом. Та за занавєсачки над віконцями
Традиційний рівень життя руських селян відомий кожному, хто хоч раз мав сумління зазирнути в підручник. Ви подивитеся на її істерику.
Бреше, бо знає: руські Віру свою не продають. Це католицький винахід - індульгенція. То вона і нашого брата за свогог сприймає.
Тим більше, що ви знаєте, що московське православіє завжди служило владі. Починаючи з Петра І, і його Тайного Сіноду, ад до тепер. Не дарма, далеко не всі росіяни, вважають РПЦ Церквою. Багато, дуже багато росіян, її не вважає такою.
Пусті балачки. Наша Церква єдина кафолічна, в неї віруємо згідно Символу Віри. А вона брехло.
Почитайте російські газети, знайдете там недавнього листа одного з священиків РПЦ до Путіна, де він називає фсб-івські, кгб-істські чини теперішніх батюшок РПЦ, так званих пастирів і їх аморальну поведінку.
Як казав незабвєнний проф. Преображенський : меньше читайте советских газет перед обедом.
Я б подивився на тих католиків, які б зазнали такого приниження, яке зазнала наша Церква віфд більшовиків. Щоб звинувачувати в більшовізмі православіє, потрібно бути або брихухою, або падлюкою, або просто невігласкою.
Може нагадати хто з Нотердама стуті святих позбивав, і коли їх на місце поставили ? А про бравих марсельських артилеристів не розказати ?
Читайте історію, менше звертатимете увагу на брехух та істеричок.
І нічого в цьому дивного не має. Тому що РПЦ славило більшовізм і вождя Сталіна.
Вона мовчить про церковну опозицію, бо брехуха. Або просто не знає.
А в Україні їхні нащадки виконують ворожу роль, агентів впливу Москви, п'ятої колони в Україні, яка розквітла махровим, ядовитим цвітом.
Ну от, класична паранойя.
І цей її розквіт співпадає з приходом до влади в Україні Кучми і всього його кгб-фсб-ного супроводу. Ви пам'ятаєте похорони Владики Володимира? А що, ви знаєте про владику Йосипа Сліпого? Ви думаю повинні відчувати різницю між мсковським православієм і українським християнством.
Ага, відчуваємо. Українське православіє за німецьки сардельки продається. Ну це по її словам.
Правда, якщо ви не дурень, і не повний виконавець.
Отак Ігорь, або продайся за сардельку, що німець вже пержовував, або ти дурень.
Я думаю, що вам просто треба видушити в Україні тих, хто ще думає і аналізує.
Та ні, не вірте, їх ніхто не видушує. Вони м"яко сплять, солодко їдять в лікарні Павлова. Пійдіть, Ігорю, подивиться.
І тоді, таким, як ви стане легше. Знову з'явиться одна на всіх думка. І ця думка буде з Москви, а українці, як вам здається здадуться вам навсєгда? Вірю, що цього не станеться. Тому, що дуже по-дурному працюєте
Не має слів. Остання барикади проти Москви. пійду в ФСБ стукану.
А якби пані не була брехухою, вона б нам розповіла про Марію Тюодор, інквізицію, що була заборонена на Русі, як такова. Та багато чого. про гравюри Герарда Давида, Дюрера, Кранаха. Проо чудову книжку Мішеля Фуко "Надзирать и наказывать". Та чи вона про це знає.
Та й би тільки своїх поскубати, та бути фарцофшицею в обміні Віри на сало.
Тьху. Дурна баба.
Галаган.
2003.09.28 | Георгій
Теза про краще життя в католицьких і протестантських країнах...
... досить-таки хибна. Валентин Пікуль у своєму романі "Фаворит" дуже добре описує (спираючися, до речі, на документи), як німецька протестантська принцеса Софія-Августа-Фредеріка фон Ангальдт-Цербст (майбутня російська імператриця Катерина ІІ) була вражена заможністю, ситістю, розкішшю життя в російських землях, порівняно з її зачуханим і вічно напівголодним померанським курфюрством.Взагалі поняття "рівень життя" важко визначити. Подивіться чудовий сучасний американський фільм під назвою "My Big Fat Greek Wedding." Там змальована величезна родина імігрантів-греків (дуже православна), яка живе в Чікаго. Дівчина з цієї родини, на горе своєму батькові - полум"яному греколюбу - виходить заміж за "нормального" американця ірландського походження. Батьки нареченого (його тато - юрист, очевидно дуже заможна людина) приходять на відвідини родини нареченої і приносять маленький тортик з дірочкою всередині (так званий "bunt"). І, о жах, раптом вони бачать зібрання кількох десятків веселих, розкутих, щасливих людей, які співають, танцюють, регочуть, і смажать на вертелах цілих баранів. Ці двоє "нормальних" американців з верхівки середнього класу раптом відчувають себе жалюгідними зі своїм ідіотським тортиком - вони ніколи не вміли отак по-"гаргантюантськи" веселитися, радіти життю, з усіма своїми грішми, респектабельністю тощо.
2003.10.02 | Тульский пряник
Большая греческая свадьба.
Забавный пример Вы привели, но очень характерный.Греки православные - и "хлебосольность" у нас в крови. Но это в большей степени относится к Кавказу.
Кому не известно тамошнее гостепреимство? Это не "чискэйк" там какой-нибудь
Да и не следует забывать, что говоря о Кавказе я имел ввиду армян и грузин. Хотя и остальные народы живущие там этим славятся.
2003.09.24 | Dworkin
Только давайте без взаимных "наездов" :)
Можно сколько угодно вспоминать взаимные обиды католиков, православных и мусульман на территории Украины на протяжении веков.Но врядли "наезды" нас приблизят к Истине. Скорее удалят от основной темы разговора, а именно того, что украинцы - народ православный!
2003.09.24 | Георгій
Не варто ототожнювати православ"я з сучасною РПЦ
Православні церкви, на відміну від римо-католицької церкви, є "соборноправні," а не жорстко-ієрархічні. Тобто якщо Вам, мирянину, не подобається, що Ваш священик бородатий і говорить чужою Вам мовою, Ви цілком здатні це змінити, висловивши Ваші претензії на помісному соборі. У США українські православні священики акуратно голять обличчя і служать (а також спілкуються зі своєю паствою) чистою сучасною українською мовою.2003.09.24 | Тульский пряник
Какая ересть: украинцы - католики из глубины веков.
Обратимся к Шевченко и вспомним, как он относился к унии, не говоря уже о католицизме, который унёс жизни не одного православного на территории соыременной Украине во времена Речи Посполитой. И который так яростно проповедует Светлана.Ще як були ми козаками,
А унiї не чуть було,
Отам-то весело жилось!
Братались з вольними ляхами,
Пишались вольними степами,
В садах кохалися, цвiли,
Неначе лiлiї дiвчата.
Пишалися синами мати,
Синами вольними... росли,
Росли сини i веселили
Старiї скорбнiї лiта...
Аж поки iменем Христа
Прийшли ксьондзи i запалили
Наш тихий край. I розлили
Широке море сльоз i кровi,
А сирот iменем Христовим
Замордували, розп'яли...
Поникли голови козачi,
неначе стоптана трава.
Украйна плаче, стогне-плаче!
За головою голова
Додолу пада. Кат лютує,
А ксьондз скаженим язиком
Кричить: " Te deum! алiлуя!..."
Здесь по-моему предельно ясно описано что сделал католицизм с православными, причина возникновения унии и его отношения к ней.
Світлана пише:
> До 1850 року можливо й не потрібно звертатися. Можливо ви не знаєте, що кожен четвертий українець на разі католик. І думаю кількість їх буде рости.
2003.09.24 | Navigator
Шановні, релігія СЛУЖИЛА прикриттям зовсім інших речей і була
лише фіговим листком на цілях колонізаторів - як і комунізм чи неєпнутий простір...2003.09.24 | настрадамус
Re: Шановні, релігія СЛУЖИЛА прикриттям зовсім інших речей і була
-2003 14:47, Тульский пряникПричина такой реакцiи заключалась в стихах "апостола", совершенно неприлично звучавших для церковнаго уха: "Все брехня: попи й цари". Или:
. . . . . будем, брате,
3 багряниць онучи драти,
Люльки з кадил закуряти,
"Явленными" печь топити,
Кропилами будем, брате,
Нову хату вымитати.
== ЭТО ТАК ОН О ПРАВОСЛАВИИ !.. а ВОТ КАК о Истинных христианах..
Читаем вместе !
Про чеха святого,
Великого мученыка,
Про славного Гуса !
Приймы , отче. А я тихо
Богу помолюся...
..Отак у келии правдивий
Иван Гус думав розирвать
Оковы адови!.. и дыво,
Святее дыво показать
Очам незрящым .
===== == (спалили) == ..Щоб не втикла сира птаха На славянскее поле........!!!
..И сонце хоче подивиться,
Що будуть с праведним робить ?!
..Став Гус перед ними!
И окынув нечестывых
Орлими очима.
..И чехи Гуса проводжали,
Мов диты батька...
Ну шо , не понятно ? или не хотите понять ... басурмане православные... А Шевченко это свет разума который вам трудно урозуметь гааспаада .....
2003.09.24 | Dworkin
Бусурмани - це про турків ;)
настрадамус пише:> Ну шо , не понятно ? или не хотите понять ... басурмане православные... А Шевченко это свет разума который вам трудно урозуметь гааспаада .....
А висмикувати окремі цитати можно хоч з Біблії. Але це буде маніпуляция фактими, а не докази.
У Шевчекка є не меньше доказів проти католиків, наприклад.
Я допускаю, навіть, що Шевченко симпатизував реформації - але це, ак кажуть, його особиста справа
А вікове прагнення українського народу - його боротьбя і його кров була саме за Православ'я!
2003.09.24 | Світлана
Re: православниє, що ви знаєте про гідність?
Західне християнство, на відміну від РПЦ, (з її батюшками-обжорами та п'яницями), було оплотом спротиву проти деспотії володаря. Згадайте, хоч один з російських класиків, написав щось во-славу російським попам? Згадайте про роль Церкви в Польщі в період боротьби з комуністами. Про роль Греко-Католицької Церкви, яка була в підпіллі разом з борцями за волю України. Відміна західного християнства від православія, в тому, що західне - піднімає особу до шляхетного вчинку, як наприклад боротьба за ідеали, а православіє опускає до тупого послушанія і доносітєльства. Згадайте роль західного християнства в обороні людських прав(хоча б ту ж Католицьку Соціальну Доктрину) і чи є така Доктрина В РПЦ, щоб в ній людині надавалося право на повстання проти влади. Ось через це бояться апологєти російського правлславія західного християнства, задурюючи нам голову своїми словєсними поносами.РПЦ захищає тоталірне мислення пригнобленого населення. Її методи такі ж, як і методи тих земних вождів, яким вона прислужує. Ось і вся різниця.Все інше дріб'язок і словоблудіє
2003.09.24 | Dworkin
А що взагалі християнство каже про гідність? :)
Ставити "гідність" поперед "смирення" - то не є принцип Християнства взагалі!То є принцип "Братства" Корчинського!
2003.09.24 | Тульский пряник
А что вы знаете про греко-католическую "гідність"?
Світлана пише:>Згадайте про роль Греко-Католицької Церкви, яка була в підпіллі разом з борцями за волю України. Відміна західного християнства від православія, в тому, що західне - піднімає особу до шляхетного вчинку, як наприклад боротьба за ідеали, а православіє опускає до тупого послушанія і доносітєльства.
Как Вы и просите меня "згадую" про роль Греко-католической церкви в разные периоды украинской истории - во времена Австро-Венгрии и во времена Фашистской Германии во главе с Андреем Шептицким.
Часть I. Австро-Венгрия.
"Русское униатское духовенство (священники были с университетским образованием) было чрезвычайно любимо и уважаемо народом, так как оно всегда возглавляло борьбу за Русь, русскую веру и за улучшение его материального положения, было его вождем, помощником, учителем и утешителем во всех скорбях и страданиях в тяжелой неволе. Ватикан и поляки решают уничтожить это духовенство. Для этой цели возглавляют они русскую униатскую церковь поляком, графом Шептыцким, возвысив его в сан митрополита. Мечтая стать униатским патриархом “Великой Украины от Кавказа до Карпат” после разгрома России и перевода всех русских людей Южной Руси в унию, Шептыцкий относился с “нерадивостью к миссии, для которой наметили его поляки, в планы которых вовсе не входило создание Украины под Габсбургами или Гогенцолернами, а исключительно ополячение русского населения для будущей Польши. Он отдался со всей пылкостью молодости (ему было всего 35 лет, когда его сделали митрополитом) служению Австрии, Германии и Ватикану для осуществления плана разгрома России и мечты о патриаршестве. Тщеславный и честолюбивый Шептыцкий служил им, нужно признать, всею душою. Несмотря на свой высокий сан, он, переодетый в штатского с подложным паспортом, не раз пробирался в Россию , где с украинствующими помещиками и интеллигентами подготовлял вторжение Австро-Венгрии и Германии на "Украину", о чем он лично докладывал Францу-Иосифу, как его тайный советник по "украинским делам", а секретно от него сообщал о сем и германским властям, как это было обнаружено в 1915 г. во время обыска русской разведкой его палаты во Львове, где между другими компрометирующими документами была и копия его записки Вильгельму XI о прогрессе "украинского движения в России". Мечтательный и жадный к титулам и власти граф, пытаясь прибавить к будущему титулу патриарха титул кардинала, часто ездил в Рим, где он услаждал слух Ватикана своими россказнями о недалеком разгроме схизматической России и о присоединении к св. Престолу под скипетром Его Апостольского Величества Императора Франца-Иосифа 35 млн "украинских овечек". Но ???????? шлягуны-магнаты и польские иезуиты, имевшие влияние в Ватикане, мстя Шептыцкому за ослушание, не допустили возвышения его в кардиналы. После создания новой Польши и присоединения к ней Галичины Шептыцкий, надеясь на Гитлера, не переставал мечтать о патриаршестве и ратовал, как и прежде, за разгром России. Но по воле карающего рока все его идеи, идеалы, мечты и грезы потерпели полное и страшное крушение."
И.И. Терех
Из журнала “Свободное слово Карпатской Руси”, 1960, № 5-6)
Часть II. Фашистская Германия.
"Його Високопревосходительству Фюрерові Великонімецької імпери Адольфу Гітлерові. Берлін, рейхсканцелярія.
Ваша Екселенціє! Як глава української греко-католицької церкви, я передаю Baшій Екселенції мої сердечні поздоровлення з приводу оволодіння столицею України, златоглавим містом на Дніпрі - Киевом! Бачимо в Вас непереможного полководця незрівнянної i славної Німецької Армії. Я буду молити Бога про благословення перемоги, що стане запорукою тривалого миру для Вашої Екселенції, німецької армії i німецького народу!
3 особливою пошаною Андрій, граф Шептицький, митрополит. Львів. 29.09.1941р."
No comments.
2003.09.24 | Dworkin
Браво, Миколайчику! ;)
Тут я з вами цілком згоден. Католицизм - буда формою релігіїного гноблення українців. Саме пориви польских "конфедератів" до покатоличення України спичинило масовий спротив та підтримку рефолюції Хмельницького населенням._______________
На жаль в українській мові немає слова "пряник", а подібні харчи називаються "миколайчиками" (їх печуть на свято Св.Миколая), тому я буду Вас звати "Тульським миколайчиком"
Або "марципаном"? Як Вам більше подобається?
2003.09.24 | Тульский пряник
Так не пасує :)
Взагалі одна особа, що зветься "Нафтусею" намагалася колись кликати мене "тістечко", тобто "пироженное", як розумієте виключно з метою образи. Сподіваюся, що Ви переслідуєте інші наміри.Не впевнений - чи є дійсний еквівалент в український, але в польскій є - "piernik". "Тульский пряник" - це скорше ідеаматичне висловлювання, як наприклад "Хохломская роспись" , або "Гжельские узоры" чи "Русский пельмень", тобто яке важко перекласти на іншу мову простим перекладом входячих в зворот слів, бо втрачається змістовна навантаженність такого національного бренду. Може щось подібне до "Український борщ" "Полтавський вареник", "Карпатський коц" і таке інше.
Саме тому наполягаю на наданні мені можливості залишити вже обраний колись нік.
2003.09.24 | Dworkin
Світлано скажіть - яка церква стояла серед Запорізьскої Січі? ;)
Може католицька?А що робив Гонта зі своїми дітьми тільки за те, що "вони - католики"?
2003.09.24 | настрадамус
И НЕ ТОЛЬКО... Запорізьскої Січі? ;)
Мы говорим не о служивых а о свете разума того и этого времени вУкраины !2003.09.24 | Dworkin
При чому тут служиві?!
Православна церква була прапором запоріжців. Неправославних не приймати до січі. Згадайте процедуру прийому у козаки: "У Бога віруєшь? А-ну, перехрестись!.."Але давайте троши відійдемо від Шевченка.
Давайте спокійно визначимось - що "классного" може принести реформція на Україну?
2003.09.24 | Navigator
Пане Дворкін, підкажіть, хто зараз втілює державницькі сили-
греко-католики чи ТА ЦЕРКВА, що стоїть на Запоріжжі ЗАРАЗ?Церква - це ідеологічне пір"я на шоломах лицарів, що йдуть в хрестовий похід. За чимось іншим.
2003.09.24 | Dworkin
Церква і держава - окремі речі
Navigator пише:> греко-католики чи ТА ЦЕРКВА, що стоїть на Запоріжжі ЗАРАЗ?
> Церква - це ідеологічне пір"я на шоломах лицарів, що йдуть в хрестовий похід. За чимось іншим.
Нажаль, ми зара йдему у хибному напрямку. Церква не може бути державницька чи недержавницька.
Державницьку позицію займають також і адвентисти, чи харизмати. До речі мусульмани та евреї дуже "за!" українську державність. Але що то має до нашої дискусії? Всім одразу бігти до церкви, що зайняла "правильну" позицію?! З релігійними переконаннями так не поводяться.
Якщо ми змішаеємо церкву з политикою, то будемо мати до політичніх та екномічних проблем - ще й релігійни!
2003.09.24 | Navigator
?? Церква не може бути державницька чи недержавницька
Пане Дворкін, це ви про МП чи про КП?2003.09.24 | Світлана
Re Дворкіну, а хто Переяслівську угоду?
А хто підписав І-шу Переяславську угоду з Москвою? І хто був за єдність з православним народом, який потім винищив українство?2003.09.24 | Dworkin
То при чому тут Православ'я?!
Поляки чи турки винищили б нас не меньше.2003.09.24 | Navigator
Re: То при чому тут Православ'я?!
Як бачите, ні при чому. Боротися за права України можна будучи і католиком, і протестантом. І навіть як виключення православним МП.2003.09.24 | Тульский пряник
Re: То при чому тут Православ'я?!
Navigator пише:> Як бачите, ні при чому. Боротися за права України можна будучи і католиком, і протестантом. І навіть як виключення православним МП.
Уж не себя ли Вы имеете ввиду, мой ненаглядный Петербуржец?
2003.09.24 | Dworkin
100% згоден!!!
Navigator пише:> Як бачите, ні при чому. Боротися за права України можна будучи і католиком, і протестантом. І навіть як виключення православним МП.
100% згоден! По моїм даним серед не тульки прихожан, алей священникив УПЦ МП багато хто підтримує незалежність України.
Але важливіше інше! Нам требу шукати НАЦІОНАЛЬНЙ та РЕЛИГИЙНОЇ ЗГОДИ у державі. Інакше Україну может залити море крові (про втрату незалежності я вже не кажу).
Релігійні питання ДУЖЕ ТОНКА СПРАВА. І записувать одни церкви та релиційні установи до СВОЇХ і ПРАВИЛЬНХ, а інши - до ЧУЖИХ і НЕПРАВИХ - це означає ГРАТИ З ВОГНЕМ!!!
Насамкінець, згадайте хоча б про право людини на свободу віровизначення! Ви ж не хочете скасовувати права людини в Україні? Чим це тоді буде відрізнятися від ідеологічного контролю за часів СРСР?!
Так що давайте краще боротися, щоб держава якнайменше впливала на релігійні установи, а релігійні установи - на державу! Це буде справді цивілізовано та демократично!
2003.09.28 | Галаган
А Ви в Лаврі були ?
Святе місце, щиро співчуваю, що Вам туди ходити не можна. А взагалі не страшно що вас жовч з"їсть ?А католиків в Україні 4 проценти, не перебільшуйте
Ви Світлана така українка, що аж сміх бере. Українки лагодні господині, а Ви якась злюка форумна. Та ще й пвне з Канади.
Взяв би в жінки, відлупцював би, як сидорову козу.
Галаган.
2003.09.24 | Майдан-ІНФОРМ
МОД Тема переїде до "Релігії та Духовності"
Через годину. Згідно Правил. Продовжуйте там.2003.09.24 | Тестер
Re: До речі. Там аналог-тема. І списів уже наламали. МОД-прав(-)
2003.09.24 | настрадамус
МОДЕРАТОР ВЫ НЕ ВИДЕТЕ СВЯЗИ ( НЕ лезте своим умом )
"...Русской православной церкви хорошо было тогда, когда плохо было русскому народу. Так было при ордынском иге, при немецкой
оккупации. Так это и сейчас, в эпоху непродуманных перемен, когда народ страдает, а церковь процветает. Чаадаев считал, что именно она насаждала у нас крепостное право, и уж вовсе бесспорно, что среди самых ярых противников отмены крепостничества были ее иерархи, в том числе новопрославленные святые..."
"...К ХХ веку у Русской православной церкви практически не осталось никакого влияния на народ. Нет, не любил он ее, так что, пожалуй, в известном споре о религиозности русского народа прав был наш верхогляд Белинский, а не наш гений Гоголь. Церковь держалась государственным насилием над совестью. В XIX веке любили цитировать М.П.Погодина, сказавшего, что если допустить в России религиозные свободы, то половина православных крестьян уйдет в раскол, а половина высшего общества перейдет в католичество.
"...
/Полный текст http://lib.ru/HISTORY/BEZHICYN/vera.txt/
2003.09.24 | Navigator
Коли мандрував Росією скрізь бачив грізні мури монастирів
і думав - який прекрасний захист від нападників за їхніми стінами отримувало населення.Потім узнав - що то була не Росія - а Карелія, Мордовія, Татарія, Якутія, земля мері і чуді... І слугували ті мури для нападу - воєнного і ідеологічного з лозунгом:
"Ти православний - значить русский"
2003.09.24 | Dworkin
Ну мури є і у Києво-Печерської лаври ;) (-)
2003.09.24 | Світлана
Re: Ну мури є і у Києво-Печерської лаври ;) (-)
Дворкін, хіба ви до цього часу не знаєли, що Києво-Печерську Лавру віддано Крачуком та тодішнім київським головою, Сабодану, ще в 1992 році. За це тоді, ще московські монахи разом з Беркутом побили членів УНС-івців і УНСО-вців, які не хотіли допустити до канцелярії Сабодана2003.09.27 | Лідія
Re: СОЮЗЫ И ПОПЫ !
Кликати до Європи-- це перейти з однієї калюжі до іншої.Який бруд брудніший Бізантійський чи Ватиканський?
Чи читали Ви євангеліє в мові орігіналу? А не той недолугий переклад, що нам підсунули попи. (До речі, поп від слова папа- тато. Бачите, як добре знали нашу мову бізантійські просвітителі?)
настрадамус пише:
> Отношение Т.Г. Шевченко к правящей церкви , и к Евро. христианству.
>
> Отношение к церкви:
>
> Церков-домовина
> Розвалиться... и з-пид неи
> Встане Украина .
> И развие тьму неволи,
> Свит правды засвитыть,
> И помолятся на воли невольничи диты!...
>
>
> .. а это отношение к протестанту как к миссии для славян:
>
> ..Про чеха святого,
> Великого мученыка,
> Про славного Гуса !
> Приймы , отче. А я тихо
> Богу помолюся...
>
> ..Отак у келии правдивий
> Иван Гус думав розирвать
> Оковы адови!.. и дыво,
> Святее дыво показать
> Очам незрящым .
>
>
> ===== == (спалили) == Щоб не втикла сира птаха На славянскее поле........!!!
>
> ..И сонце хоче подивиться,
> Що будуть с праведним робить ?!
> ..
> ..И чехи Гуса проводжали,
> Мов диты батька...
>
>
> Из этого понятно о том шо необходимо было ориентировать украину на свет европейской реформации , а не на азиатское мракобесие ! Пророк пишет: " Церков-домовина Розвалиться... и з-пид неи Встане Украина . И развие тьму неволи, Свит правды засвитыть, И помолятся на воли невольничи диты!...
>
> Роль православия сегодня (полит отдел российской империи) в отношению к союзам под москву ? "Церковь-гроб" ,это по российски перевел ...
>
> Православие это имперская идея , и оно может быть только мацковским , к вашему сожалению патриоты!
>
> А украинская(православная) церковь им даже выгодна , шоб патриоты защищали саму идею православия ! А значит автоматически и имперскую !
>
> Исследуя творчество Шевченко , в вопросе его отношения к религии , я нахожу его приверженность к свету Европейской реформации и негатив к правящей-православной .
>
> Здесь приведены строки которые однозначно указывают на его взгляды , Шоб об этом так писать .нужно было хорошо знать суть вопроса ,т.е. Кто был Гус, за шо и против чего он выступал, знать суть учения христианства-Евангелия .
2003.09.27 | Георгій
Я трохи читав, а що?
Лідія пише:>Чи читали Ви євангеліє в мові орігіналу? А не той недолугий переклад, що нам підсунули попи. (...)