Відповіді

• 2003.10.15 | Георгій

  Гумор гумором, а це для мене зараз найболючіше питання

  Десь вже з місяць чи не найцентральнішим питанням для мене є питання, наскільки ми самі створюємо собі Бога за нашим образом і подобою. Найбільш розповсюджена відповідь християн на таке питання - вивчай Боже слово і ходи до церкви, тоді тобі все стане ясно... а як і тоді не стане, тоді ти в полоні диявола і гордині. Не знаю...
  згорнути/розгорнути гілку відповідей

  • 2003.10.15 | Тестер

    Re: Господь не судить...

    Господь не судить - Він сумує гріх.
    І тягарем - невиплакані слюзи.
    Не намагайтесь зрозуміти всіх,
    себе не розгадавши на дорозі.
    
    Куди наш шлях? У виміри які?
    І що ятриться в збудженому серці:
    Чи втра, що палає крізь віки?
    Жива вода? Чи яд для списа смерті?...

  • 2003.10.15 | Тестер

    Re: І ще про ...

    Дай мудрості, Боже, тоді помолитись,
    Коли від обурення мозок пече.
    Стоїть нікчемота, блюзнірством сповита,
    І нудно патяка про сутність речей.
    
    Про речі - нехай, декларує про віру.
    Вихрещує лоба, в очах маячня...
    Безкарність її перетворює в звіра,
    А силу відчує - півмертве ягня.
    
    Та лиш ризикни: прихисти чи підтримай -
    По лікоть відтята зубами рука,
    І знову гримований вірою схимник,
    що кігті до часу хова в кулаках.
    згорнути/розгорнути гілку відповідей

    • 2003.10.15 | Георгій

      У мене трохи інший підхід

      Я як раз вірю, що Господь СУДИТЬ (хоча й сумує), а те, що деякі релігійні люди недосконалі ("нікчемота"), мене не турбує - ми всі недосконалі, віруючі й невіруючі. Моя проблема в іншому, а саме в тому, про що я писав у своїх повідомленнях під титулом "Релігія, духовність і мистецтво" (особливо в заключенні). Я маю дуже сильну естетичну ідею Бога як особи, яка втілює в собі все повністю гармонійне, бездоганно прекрасне, добре, і справедливе. ТАКИЙ Бог не засудить людину за те, що вона, наприклад, народилася гомосексуалом, полюбила іншу людину своєї статі і хоче мати з цією людиною таке саме подружнє життя, як ї хтось інший, хто народився гетеросексуалом. ТАКИЙ Бог не скаже людині, що як ти не віруєш саме отак, ти підеш до пекла.
      
      Звичайно, на все це мені кажуть: ти, мовляв, сам собі створюєш свого Бога згідно з твоїми ліберальними переконаннями (пан Олелько навіть порівняв це зі створенням золотого теляти ізраїльтянами). Але я не можу позбутися від думки, що ТЕ САМЕ роблять, і робили на протязі багатьох сторіч, і люди з консервативними переконаннями. Не Біблія формувала ці переконання - навпаки, пре-формована консервативно-охоронницька ідея сердитого, мстивого Бога, який вистрелює командами-заповідями "роби так, а ні - підеш до пекла," впливала і продовжує впливати на біблійну герменевтику, а через неї - і на практичну проповідницьку діяльність багатьох християнських церков.
      
      Люди з консервативними переконаннями також можуть вірити, що Бог є Любов, що він здатен, і хоче, простити всіх грішників, якщо вони розкаються. Тут я з ними. Проте не можна не помітити, що з плином часу, з розвитком соціуму християни міняють свої погляди на те, який гріх є більшим, а який меншим. Перші християни, апостоли почали з того, що оголосили НЕ гріхом відхід від тих староєврейських ритуалів, за недотримання яких Левит і Повторення Закону погрожують найжахливішими карами. Трохи пізніше християни перестали дивитися як на гріх прийняття участі в політиці, попри прямої вказівки Христа бути "не від світу цього." Перелюб оголошений книгами Закону одним з найстрашніших гріхів, поруч з убивством і ідолянством; Христос ОТОТОЖНИВ повторний шлюб з перелюбом, а сучасні християнські церкви БЛАГОСЛОВЛЯЮТЬ, ОСВЯЧУЮТЬ другий і третій шлюб, тобто, з точки зору Христа, схвалюють перелюб. І так далі.
      
      Поки що я нічого кращого не можу придумати, ніж згодитися з тими, хто пропонує християнинові просто жити в гармонії з власним серцем, яке знаходиться в процесі постійної зміни під впливом Христа. Це хоча б в якійсь мірі дозволить людині уникнути творіння собі Бога за власним - чи то ліберальним, чи то консервативним - образом і подобою.
      згорнути/розгорнути гілку відповідей

      • 2003.10.15 | Гура

        Re: У мене трохи інший підхід

        Ви самі практично сказали: "Бог є гармонія". І це правда в алегорично-філософському сенсі. Тобто "все зі всім" взаємодіє та розвивається у просторі та часі по законам гармонії. Це означає, що не існує абсолютної довільності, натомість існують "перериви неперервності", які мають деякий приорітет перед іншими станами/формами матерії. Саме в таких станах і можливе більш-менш стабільне співіснування у просторі та часі конкретних форм матерії. Більше нічого у Всесвіті немає. Це породжує і життя, як одну з форм матерії і так звану "мораль". А все, що люди вичитують у всяких "Бібліях" чи ще десь - то "догматичний дитячий лемент з вкрапліннями конкретного обмеженого і тому помилкового досвіду".

      • 2003.10.16 | Franko

        Я дужe радий, що Ви підняли для сeбe цe питання.

        Чeсно кажучи, я думав, що Ви вважаєтe образ лібeрального Бога, який Ви собі створили, єдино вірним і бeзсумнівним. Я тішуся, що Ви розумієтe, що пeрeконання самої людини мають вeликий вплив на сприйняття людиною Бога. В Ентоні дe Мeлло є класна притча про тe, як мурашку спитали, як виглядає Бог. Мурашка сказала: "Звичайно, Бог створив нас за своїм образом і подобою." -- "Значить, він виглядає як мурашка?" -- "Так!" -- "А в чому з тоді різниця між вами й ним?" -- "Бачитe, у нас є жало. А в Бога їх два!"
        
        Моє сприйняття Бога, і я цe знаю, також є далeким від істини. Я тeж собі уявляю якогось Бога і нe знаю, яим він є насправді -- знаю лишe його базові, фундамeнтальні якості, часто протилeжні, а самe тому нeобхідні до синтeзу. Цeй синтeз кожна людина робить по-своєму. Бог часто виявляє якості, які я б нe хотів в Ньому бачити. Я нe можу їх запeрeчувати, алe й часто нe можу його зрозуміти. Sистeма християнських цінностeй, сприйняття Бога в мeнe вжe досить давно застабілізувалося, алe часто цим цeмeнтуючим чинником є розуміння: "Дeяких рeчeй я наразі нe можу зрозуміти." Так само, як мавпа шимпанзe, або 10річна дитина, нe здатна зрозуміти, що такe нeвласний інтeграл, хоч насправді вона можe бути вeльми нeскромної думки про свої здібності, і, як Гура (нe ображайтeся) запeрeчувати існування усього, що нeможливо зрозуміти і уявити. Мавпа, звісно, можe успішно пояснювати собі явища навколишнйого світу бeз інтeгралів -- алe цe мe означає, що нeвласний інтeграл -- цe дурний міф.
        
        Для мeнe є очeвидним конфлікт між Sтарим і Новим завітами, алe дeсь глибоко всeрeдині я розумію, що цe поєднання двох найвищих чeснот -- справeдливості і любові.
        згорнути/розгорнути гілку відповідей

        • 2003.10.16 | Гура

          Уточнюю

          Я не заперечую "існування усього, що нeможливо зрозуміти і уявити". Я заперечую існування "нематеріального", тобто такого, що не взаімодіє з матерією, а значить, "існує" поза простором та часом.
          згорнути/розгорнути гілку відповідей

          • 2003.10.16 | Гура

            А ще точніше - :-)

            Я стверджую, що нічого неможливо сказати про існування "нематеріального", тобто такого, що не взаімодіє з матерією, а значить, "існує" поза простором та часом.
            згорнути/розгорнути гілку відповідей

            • 2003.10.16 | Franko

              Ура! Гуро, просто Ви молодeць!

              Гура пише:
              > Я стверджую, що нічого неможливо сказати про існування "нематеріального", тобто такого, що не взаімодіє з матерією, а значить, "існує" поза простором та часом.
              
              А тому припиніть діставати віруючих: Ви -- такий самий віруючий, як і ми. Просто Ви віритe в нeіснування нeматeріального. А ми віримо в існування. І з точки зору формальної логіки ми різного знаку, алe однакові за модулeм.
              згорнути/розгорнути гілку відповідей

              • 2003.10.16 | Гура

                Уважніше, мій друже :-)

                Franko пише:
                > Гура пише:
                > > Я стверджую, що нічого неможливо сказати про існування "нематеріального", тобто такого, що не взаімодіє з матерією, а значить, "існує" поза простором та часом.
                >
                >...Ви віритe в нeіснування нeматeріального...
                
                Помилка. З вищенаведеної моєї фрази ТАКЕ не випливає. Більше цього, я ЗАПЕРЕЧУЮ там це!
                
                

              • 2003.10.27 | Якщо взяти за об"єкти логіки процеси

                Re: Ура! Гуро, просто Ви молодeць!

                то хто назве процес появи Перщотворця.
                Якщо це не образ, створений у вашій голові.
                Формальна логіка людини оперує чи маніпулює з образами об"єктів матеріального світу, моральними та філософськими категоріями.
                Коли думка реалізується в собор, чи технологію, чи річ, ми маємо справу з процесами перетворення чи реалізації образів в матерію. Але коли існує об"єкт, то йому передує процес і процес фізичний.
                А віруючі кажуть "щось повинно бути". І це щось, тобто їхнє нерозуміння вони називають Богом.
                Тобто питання зводиться до "А що було, коли нічого не було?".