Цікава книжка
11/09/2003 | Георгій
Дорогі форумники,
Хочу поділитися з Вами враженнями від невеличкої книжечки, яку я цими днями прочитав. Її автор - Ллойд Гірінг (перепрошую, в мене нема твердого "г" з хвостиком нагору), професор-емерітус релігійних студій Університету Вікторії у Веллінгтоні, Нова Зеландія. Називається вона дуже парадоксально і шокуюче-епатуюче: "Християнство без Бога."
Одразу скажу, що я не згоден з багатьма положеннями цієї праці, але мене одразу захопила ерудиція, логіка і енергія її автора. Гірінг дуже професійно, але разом з тим простою мовою проводить аналіз релігійної семіотики (системи позначень), і при цьому веде читача до думки, що поняття "Бог" є продуктом певної лінгвістично-культурної еволюції людського суспільства. Далі він зупиняється на ключових моментах історії християнства і показує, як світогляд людини-християнина паралельно культурному і науково-технічному прогресові переростав з "внутрішнього" по відношенню до Біблії і церковної традиції у "зовнішній" по відношенню до цих чинників. Гірінг потім описує суть теїстичного світогляду і його альтернатив (атеїзм, деїзм, пантеїзм, панентеїзм, містицизм) і поступово вводить тезу, що людина може поділяти головні концепції християнського ставлення до життя, християнської етики, моралі, поділяючи при цьому БУДЬ-ЯКИЙ із цих альтернативних світоглядів. В останніх розділах книги автор наголошує, що, на його думку, сучасне християнство як система моральних цінностей іде вбік від теїстичної до атеїстичної основи. Це, на думку Гірінга, добре, тому що це робить християнську спільноту більш інклюзивною і активною в таких загальнолюдських справах, як боротьба за мир, роззброєння, охорона природнього середовища і культурний прогрес.
Бібліографічні дані книжки: Lloyd Geering, "Christianity Without God," Polebridge Press, Santa Rosa, CA, 2002, 157 pp., ISBN 0-944344-92-5.
Хочу поділитися з Вами враженнями від невеличкої книжечки, яку я цими днями прочитав. Її автор - Ллойд Гірінг (перепрошую, в мене нема твердого "г" з хвостиком нагору), професор-емерітус релігійних студій Університету Вікторії у Веллінгтоні, Нова Зеландія. Називається вона дуже парадоксально і шокуюче-епатуюче: "Християнство без Бога."
Одразу скажу, що я не згоден з багатьма положеннями цієї праці, але мене одразу захопила ерудиція, логіка і енергія її автора. Гірінг дуже професійно, але разом з тим простою мовою проводить аналіз релігійної семіотики (системи позначень), і при цьому веде читача до думки, що поняття "Бог" є продуктом певної лінгвістично-культурної еволюції людського суспільства. Далі він зупиняється на ключових моментах історії християнства і показує, як світогляд людини-християнина паралельно культурному і науково-технічному прогресові переростав з "внутрішнього" по відношенню до Біблії і церковної традиції у "зовнішній" по відношенню до цих чинників. Гірінг потім описує суть теїстичного світогляду і його альтернатив (атеїзм, деїзм, пантеїзм, панентеїзм, містицизм) і поступово вводить тезу, що людина може поділяти головні концепції християнського ставлення до життя, християнської етики, моралі, поділяючи при цьому БУДЬ-ЯКИЙ із цих альтернативних світоглядів. В останніх розділах книги автор наголошує, що, на його думку, сучасне християнство як система моральних цінностей іде вбік від теїстичної до атеїстичної основи. Це, на думку Гірінга, добре, тому що це робить християнську спільноту більш інклюзивною і активною в таких загальнолюдських справах, як боротьба за мир, роззброєння, охорона природнього середовища і культурний прогрес.
Бібліографічні дані книжки: Lloyd Geering, "Christianity Without God," Polebridge Press, Santa Rosa, CA, 2002, 157 pp., ISBN 0-944344-92-5.
Відповіді
2003.11.16 | Георгій
Оце, мабуть, сподобається п. Вільнодуму...
... і іншим противникам теїзму. Маленька цитата з книжки Гірінга:"We too must go that far back to establish the parameters of the new global and ecological culture and to create the forms of spirituality most appropriate to it. The need for pure air, clean water, nutritious food, adequate shelter, the regeneration of the species and the overcoming of all threats to human survival have once again become our most vital concerns. In our time these are the genuinely RELIGIOUS issues to which we must 'devote' ourselves.
... All those who...are trying to make a positive response to these issues, have something in common with the Christian movement in the first century. The first Christians were also concerned with the future of the world. They were expecting a new world to break in upon them very soon - sometimes they called it the Kingdom of God, sometimes they spoke of it as 'a new heaven and new earth', and sometimes 'the return of the Christ'. But they were definitely future-oriented.
The big difference between them and those who are future-oriented today is that they simply had to wait patiently until God did it all for them in his own good time. Secular futurists today, however, know that the world's future is, as never before in human history, dependent upon us humans. Because the modern global, secular, humanist world stands in unbroken line of descent from the Christendom of the past, we can justifiably speak of this post-Christian dispensation as a further, but different form of Christianity; it is now 'Christianity without God'. We humans must now shoulder full responsibility for the kind of future to be experienced by our children, grandchildren, and all later descendants; we can no longer shrug off our responsibility by transferring it to divine shoulders. Today WE are called upon to make decisions (as in genetic modification) which previously were thought to be the sole prerogative of 'God'."
(Pp. 142-143, капіталізація моя. --ГП.)
(Дісклеймер: я не поділяю погляду автора, що християнство зараз просто повинне стати "християнством без Бога," але мені подобається думка про обов'язок АКТИВНОЇ участі християн у розв'язанні світових - а також регіональних і національних - проблем. Це для мене як свіжий вітерець після трьох-з-гаком річного спілкування зі Свідками Єгови. --ГП)
2003.11.16 | Вільнодум
Ні, мені це не подобається...
...бо надумано. Автор робить типову помилку для писак від християнства - забуває про "національність", як основу і рушійну силу духовності. Інтернаціональну доктрину християнства неможливо поєднати з Національними доктринами сучасного розвитку країн без глибокого розуміння поняття "нації". Це змогли зробити тільки декілька людей. Одним із них був Олесь Бердник, і я скоро подам статтю, де це буде освітлене.Мені також не подобається, що все, що Ви шукаєте в цих книжках, реально НІЯКОГО відношення до України не має. Ви зараз дасте лавину аргументів, що це має відношення до України, на які я не буду відповідати, бо вже зробив мій висновок.
2003.11.16 | Георгій
Помиляєтеся! Ось ще одна цитата з Гірінга.
"In 'Cristianity without God' there is still a place for rituals and festivals. They will celebrate everything we have to value in human existence, such as the importance of healthy human relationships and THE RICH INHERITANCE OF HUMAN CULTURE." (Стор. 144; капіталізація моя. --ГП)Мова іде про людську культуру, яка, безумовно, глибоко національна. Гірінг з цим не ворогує. До речі, християни-теїсти теж.