Історичні зміни людської свідомості і сутність Бога.
11/21/2003 | Вільнодум
Історичні зміни людської свідомості і сутність Бога.
Микола Пономаренко (mykola@mykola.com)
21 листопада, 7512 року (2003)
Свідомість людини змінювалася від нижчих до вищих рівнів за час історії людства. Ці зміни проходили не поступово, а були відносно швидкими, майже “скачковими”, тобто наша свідомість змінювалась до ЯКІСНО ІНШОГО СТАНУ за відносно короткий час і у напрямку ускладнення. На кожному рівні свідомість залишалася протягом відносно довгого часу, проходила кількісне і якісне закріплення, доки не приходив час для нового, вищого рівня свідомості. Тут є дія закону діалектики – перехід кількості в нову якість, де накоплення кількості веде до скачкоподібного переходу до нової якості. Кожен рівень свідомості відрізнявся від попереднього не кількістю знань і розвитком культурних і суспіульних характеристик людини, а повністю відмінним СПОСОБОМ МИСЛЕННЯ людини. Таких РІВНІВ СВІДОМОСТІ ми знаємо ЧОТИРИ і вони будуть розглянуті нижче.
Ці якісні скачки свідомості підтвержені науковими дослідженнями в сфері психології і роботи мозку відносно недавно, приблизно за останні декілька десятоліть. До такого ж висновку приводить вивчення найстаріших письмових документів. Відмінність людського мисляння просліжується також через вивчення історичних, археолологічних, лінгвістичних і інших матеріалів, якщо дослідник ставить це предметом вивчення, що, як не дивно, науковці до недавнього не ставили, і приймали за аксіому, що Людина розумово була за увесь історичний час свого існування ОДНАКОВОЮ, якщо розглядати її здатності мислення і світосприйняття. Є навіть інші думки, і ми їх часто чуємо в сфарі духовній, що Людина була РОЗУМНІШОЮ, і наші пращури знали секрети Буття, які нам не дано! Як виявляється, це є зовсім не так. Людський розум змінювався і змінювався нядзвийчайно сильно, отримуючи нові, якісно нові форми, в напрямку ускладнення і покращення. Кожна зміна свідомості людини була пов’язана з отриманням людиною якісно нових здібностей. Також важливо відмітити, що кожен Перехід до нового мислення викликала ОДНА принципова причина, яка була каталізатором перемін.
Людство уже пройшло через ТРИ “переходи-скачки”, або “рівні свідомості”. Зараз ми знаходимося на порозі нової зміни, нового Переходу до ЧЕТВЕРТОГО рівня свідомості.
Приводимо список рівнів людської свідомості. Кожен має свій відмінний СПОСІБ МИСЛЕННЯ і головну ПРИЧИНУ, яка була “каталізатором” зміни свідомості.
1). ПРИМІТИВНЕ мислення. Розвиток свідомості започаткувало використання РУЧНОГО ІНСТРУМЕНТУ.
2). ДВУХ-КАМЕРНЕ мислення. Розвиток свідомості започаткувало СЛОВО.
3). СУЧАСНЕ мислення. Розвиток свідомості започаткувало ПИСЬМО.
4). КОСМІЧНЕ мислення. Розвиток свідомості початкує ВІРТУАЛЬНЕ СПІЛКУВАННЯ (яке ми ведемо зараз тут!)
Розглянемо 3-й рівень свідомості (сучасне мислення), який нам найкраще знаємо, бо в ньому живемо. Щоб зрозуміти, як ми досягли цього рівня і чим він характерний, нам потрібно знати яким був попередній, 2-й рівень? Дослідники вважають [1], що другий рівень свідомості закінчився приблизно ТРИ з лишнім тисячі років тому назад. До того часу люди мали, так зване, двух-камерне мислення. Особливість цього мислення була в тому, що люди не відчували себе в просторі і часі, як зараз, і не мали рівня здібностей логічного мислення, які маємо ми, а жили “інстинктивно”, виконуючи більшість із своїх життєвих функцій автоматично, майже не думаючи, а коли життя вносило потребу робити якесь рішення, в так звані моменти “кризису”, то людина не починала логічно мислити і шукати рішення, як це вона робить зараз, а чула “голос”, який казав людині, що робити. Це була особливість двух-камерного мислення, відмінна функціональнісь мозку, яка достатньо добре досліджена психологами [1] і підтвержується стилем древніх писемних творів і вивченням історичних подій людської діяльності.
З релігійної точки зору двух-камерне мислення було часом, коли Бог розмовляв і направляв людину “прямим спілкуванням” з її мозком. Тобто людина керувалася голосом самого Бога для повсякденного життя, бо ще не мала достатньо розвиненої вільної волі і Бог не міг довірити їй саму себе. Але прийшов час, коли голос Бога замовк, тобто Бог відпустив людину “в люди”, де людині потрібно було самій приймати рішення. Наступив час, коли людина отримала вільну волю і стала нею керуватися для свого власного розвитку. Слово “релігія” перекладається, яка “звязок”. Можливо релігії і виникли, як бажання відновити “звязок” з Богом.
Потреба швидко приймати рішення і мати білш-менш універсальні, однозначні рішення, була викликана суспільним розвитком і ускладненням життя людей, збільшенням населення, ускладненням спілкування. Цікаво, що до таких ускладнень життя привело СЛОВО, тобто мова, яка виникла під кінець примітивного рівня мислення (1-го) і на початку двух-камерного мислення (2-го). Слово, діючи на людську свідомість, розвивало її, творило цей другий рівень свідомості – “двухкамерної свідомості”. Як цей процес працював є окрема розмова. Ця стаття описує загальний шлях переходів свідомості через різні рівні. Тобто, на другому рівні (двухкамерної свідомості) мав місце великий розвиток усної мови. На другому рівні писемності, як такої, в теперішньому розумінні, не існувало. Були зародки, але “зародки” – це “несформований плід” наступного рівня свідомості.
Початок переходу до 3-го рівня свідомості, - сучасного рівня, почався зникненням “голосів” в головах людей, - тобто зникненням структури двух-камерного мислення мозку. Цей процес знаменувався появою нової форми людських спільностей – варн, або “шкіл знань” [3]. Це час зародження відомої зараз варни жреців, або браманів. Ця варна утворилась, коли люди ще “чули” внутрішні голоси, але вже почали переходити до “вільної волі” сучасного світосприйняття. ВСІ люди тоді чули голоси, але одні чули “розумніші” голоси, а інші, скажемо так, “дурніші”. Мудріші слова (від Бога?) отримували, звичайно, ті, які стали пізніше жрецями, вождями, кастою браманів або кшатріїв. Жреці передавали почуті “Слова від Бога” людям, і люди відчували, що ці слова мудрі, і слухалися жреців, запитували у них поради, покорялись їх волі. Цей процес поступово перейшов у культові обряди і в соціальні класові рівні.
З ускладненням життя, “голоси” почали зникати і з’явилась потреба в іншими формах отримання інформації. З’явилась також потреба збереження наймудріших слів-рішень “почутих від Бога”. Таким чином появилася потреба запису “голосів-думок” для майбутнього використання. Це дало поштовх винаходу писемності і створенню початкових “писаних” законів, інструкцій, записів для майбутнього користування.
З цього моменту (винайдення писемності) почався процес переходу до нового, вищого, 3-го рівня свідомості. Цей перехід почався, як було сказано, більше 3-х тисяч літ тому назад і закінчується зараз, в нашій сучасності. Він був відносно коротким в порівнянні з попереднім, а наступний буде ще коротшим. З приходом 3-го рівня свідомості людина почала відчувати себе в просторі і часі – отримала вільну волю. Людина отримала ряд здібностей, яких раніше не мала, як наприклад, здатність розпізнавати велику кількість кольорів, здатність розуміти музику і творити їх. Та найголовніше, людина почала МИСЛИТИ по іншому, її мозок почав працювати по іншому, її мислення ніби отримало третю координату простору, думаючи математичною категорією. Голоси богів чулися все рідше, поки зовсім не замовкли. Та память людини, можливо генетична память, постійно їх шукає і хоче почути. Шукає по сей день.
Час Переходу від двух-камерного мислення до сучасного припадає на час занепаду Трипільської цивілізації. Я роблю припущення, що трипільці, можливо, мали двух-камерне мислення? Їх поведінка, їх мистецтво, спосіб життя, може бути тому підтверженням, якщо подумати. Коли двух-камерне мислення зникло – зникло Трипілля! Цю мою здогадку, наскільки я знаю, ні один науковець поки що не розглянув, хоча декому я цю здогадку описав детально. Більш детально, ніж у цьому дописі.
Розвиток людини на 3-му рівні свідомості прогресував. В той же час, зародки нового, майбутнього рівня свідомості, 4-го, уже мали прояви протягом 3-го рівня свідомості. Це була поява людей, які мали надзвичайне світобачення і розуміння світу, що дослідники приписують цим людям вищий (четвертий) рівень свідомості, який відомий тепер під назвою “космічної свідомості” [2], тієї свідомості, до якої ми всі, все людство, зараз прямуємо. Серед людей космічної свідомості називають таких людей, як Ісус Христос, Мухамед, Буда, Данте, Уолт Вітман, Сократ, Тарас Шевченко, Григорій Сковорода, і ряд інших. Це були люди, які вже бачили світ по-іншому, ніж їх сучасники, бачили те, що іншим ще не було дано бачити.
Що ми хотіли б зрозуміти, взнати, так це якраз те, що “бачили” ці люди “космічної свідомості” і як нам досягти такого ж рівня мислення. Мені здається, що це можна зробити тільки шляхом розвитку нашої власної свідомості, який можливий тільки через РОЗУМІННЯ її функцій і суті. Це є те саме, що багато людей називає Духовністю, або Вірою, або пізнанням сутності Бога. Я підхожу до цієї концепції через РОЗУМ. Інші шукають відмінні шляхи, - медитації, молитви, кабала, наркотики, транс... Я в ці шляхи не вірю. Я бачу ці “інші” шляхи, як заперечення РОЗУМУ, як зусилля людей попередніх (нищих) рівнів свідомостей. Деякі із цих шляхів дають результат самозаспокоєння, є корисні для психики, але вони ніколи не можуть і не приведуть до 4-го рівня свідомості.
Коли я кажу за таке, то люди часто запитують – “Так у що Ви вірете? Як Ви розумієте Бога? Яка природа Його сутності?”
Я відповідаю приблизно так--
--- Я ВІРУЮ В ЛЮДСЬКУ СВІДОМІСТЬ,
як божественний елемент Космосу, як один із багатьох етапів людського існування, як першоматерію, як присутність Бога в людському житті.
Про це вчили великі пророки світу, включаючи Ісуса Христа. Я вірую у вчення Христа, як я сам його розумію. Тому називаю себе християнином. Я не вірю в офіційну інтерпретацію вчення Христа церквою.
Розвиток світу і розвиток людської свідомості взаємозв'язані і нерозривні. Це є святим процесом Творення, і кожна людина є Його елементом.
Коли людина "ВІРИТЬ", то вона створює "СИМВОЛ ВІРИ" в своїй свідомості. Створений мозком “символ віри” існує в свідомості як субстанція мозку, до якої людина відноситься, як до існуючої реальності поза межами тіла і власної свідомості. Насправді, реально, нічого немає "поза межами" свідомості, є тільки “образ” створений в самій свідомості. Тобто свідомість створює "ТІЛО-ВІРИ" до якого відноситься, як до окремої субстанції, яку свідомість пізнає як реальність.
Це означає, що ми віримо в те, що ми самі створили своєю уявою, своєю свідомістю, приклавши для цього своє власне вольове зусилля. Це означає, що Вільна Воля (Бог) існує, як предмет нашого уявлення, або Є нашим у-ЯВ-ленням, а не існує як реальність поза межами свідомості, яку не можна пізнати-досягти людським розумом. Реальність є реальна, не залежна від нашого розуму, і може бути пізнана розумом і стати зрозумілою нами, якщо ми підійдемо до реальності з правильним методами для її розуміння. Але Віра створює образ, який здається РЕАЛЬНИМ для нашої свідомості і викликає в ній специфічні духовні почуття. Тобто ВІРА є РІВНЯННЯ ПОЧУТТЯ ЗІ ЗНАННЯМ. І це "почуття" людині дуже потрібне для повноцінного життя.
Таким чином, відповідаючи на запитання, в чому природа сутності Бога, кажу -- в сутності нашої власної свідомості. Цю “сутність” нам буде дано пізнати на наступному рівні нашої свідомості, до якого йдемо. Але вже зараз нам ясно, що Бог є частиною нас самих, він є власне СУТНІСТЮ ЛЮДСЬКОЇ СВІДОМОСТІ.
Хай Буде!
Зсилки:
[1] Julian Jaynes “The Origin of Consciousness in The Break-Down of The Bicameral Mind”.
[2] Richard M. Bucke, M.D. “Cosmic Cosciousness”.
[3] P.D. Ouspensky, “The Psychology of Man’s Possible Evolution”.
Микола Пономаренко (mykola@mykola.com)
21 листопада, 7512 року (2003)
Свідомість людини змінювалася від нижчих до вищих рівнів за час історії людства. Ці зміни проходили не поступово, а були відносно швидкими, майже “скачковими”, тобто наша свідомість змінювалась до ЯКІСНО ІНШОГО СТАНУ за відносно короткий час і у напрямку ускладнення. На кожному рівні свідомість залишалася протягом відносно довгого часу, проходила кількісне і якісне закріплення, доки не приходив час для нового, вищого рівня свідомості. Тут є дія закону діалектики – перехід кількості в нову якість, де накоплення кількості веде до скачкоподібного переходу до нової якості. Кожен рівень свідомості відрізнявся від попереднього не кількістю знань і розвитком культурних і суспіульних характеристик людини, а повністю відмінним СПОСОБОМ МИСЛЕННЯ людини. Таких РІВНІВ СВІДОМОСТІ ми знаємо ЧОТИРИ і вони будуть розглянуті нижче.
Ці якісні скачки свідомості підтвержені науковими дослідженнями в сфері психології і роботи мозку відносно недавно, приблизно за останні декілька десятоліть. До такого ж висновку приводить вивчення найстаріших письмових документів. Відмінність людського мисляння просліжується також через вивчення історичних, археолологічних, лінгвістичних і інших матеріалів, якщо дослідник ставить це предметом вивчення, що, як не дивно, науковці до недавнього не ставили, і приймали за аксіому, що Людина розумово була за увесь історичний час свого існування ОДНАКОВОЮ, якщо розглядати її здатності мислення і світосприйняття. Є навіть інші думки, і ми їх часто чуємо в сфарі духовній, що Людина була РОЗУМНІШОЮ, і наші пращури знали секрети Буття, які нам не дано! Як виявляється, це є зовсім не так. Людський розум змінювався і змінювався нядзвийчайно сильно, отримуючи нові, якісно нові форми, в напрямку ускладнення і покращення. Кожна зміна свідомості людини була пов’язана з отриманням людиною якісно нових здібностей. Також важливо відмітити, що кожен Перехід до нового мислення викликала ОДНА принципова причина, яка була каталізатором перемін.
Людство уже пройшло через ТРИ “переходи-скачки”, або “рівні свідомості”. Зараз ми знаходимося на порозі нової зміни, нового Переходу до ЧЕТВЕРТОГО рівня свідомості.
Приводимо список рівнів людської свідомості. Кожен має свій відмінний СПОСІБ МИСЛЕННЯ і головну ПРИЧИНУ, яка була “каталізатором” зміни свідомості.
1). ПРИМІТИВНЕ мислення. Розвиток свідомості започаткувало використання РУЧНОГО ІНСТРУМЕНТУ.
2). ДВУХ-КАМЕРНЕ мислення. Розвиток свідомості започаткувало СЛОВО.
3). СУЧАСНЕ мислення. Розвиток свідомості започаткувало ПИСЬМО.
4). КОСМІЧНЕ мислення. Розвиток свідомості початкує ВІРТУАЛЬНЕ СПІЛКУВАННЯ (яке ми ведемо зараз тут!)
Розглянемо 3-й рівень свідомості (сучасне мислення), який нам найкраще знаємо, бо в ньому живемо. Щоб зрозуміти, як ми досягли цього рівня і чим він характерний, нам потрібно знати яким був попередній, 2-й рівень? Дослідники вважають [1], що другий рівень свідомості закінчився приблизно ТРИ з лишнім тисячі років тому назад. До того часу люди мали, так зване, двух-камерне мислення. Особливість цього мислення була в тому, що люди не відчували себе в просторі і часі, як зараз, і не мали рівня здібностей логічного мислення, які маємо ми, а жили “інстинктивно”, виконуючи більшість із своїх життєвих функцій автоматично, майже не думаючи, а коли життя вносило потребу робити якесь рішення, в так звані моменти “кризису”, то людина не починала логічно мислити і шукати рішення, як це вона робить зараз, а чула “голос”, який казав людині, що робити. Це була особливість двух-камерного мислення, відмінна функціональнісь мозку, яка достатньо добре досліджена психологами [1] і підтвержується стилем древніх писемних творів і вивченням історичних подій людської діяльності.
З релігійної точки зору двух-камерне мислення було часом, коли Бог розмовляв і направляв людину “прямим спілкуванням” з її мозком. Тобто людина керувалася голосом самого Бога для повсякденного життя, бо ще не мала достатньо розвиненої вільної волі і Бог не міг довірити їй саму себе. Але прийшов час, коли голос Бога замовк, тобто Бог відпустив людину “в люди”, де людині потрібно було самій приймати рішення. Наступив час, коли людина отримала вільну волю і стала нею керуватися для свого власного розвитку. Слово “релігія” перекладається, яка “звязок”. Можливо релігії і виникли, як бажання відновити “звязок” з Богом.
Потреба швидко приймати рішення і мати білш-менш універсальні, однозначні рішення, була викликана суспільним розвитком і ускладненням життя людей, збільшенням населення, ускладненням спілкування. Цікаво, що до таких ускладнень життя привело СЛОВО, тобто мова, яка виникла під кінець примітивного рівня мислення (1-го) і на початку двух-камерного мислення (2-го). Слово, діючи на людську свідомість, розвивало її, творило цей другий рівень свідомості – “двухкамерної свідомості”. Як цей процес працював є окрема розмова. Ця стаття описує загальний шлях переходів свідомості через різні рівні. Тобто, на другому рівні (двухкамерної свідомості) мав місце великий розвиток усної мови. На другому рівні писемності, як такої, в теперішньому розумінні, не існувало. Були зародки, але “зародки” – це “несформований плід” наступного рівня свідомості.
Початок переходу до 3-го рівня свідомості, - сучасного рівня, почався зникненням “голосів” в головах людей, - тобто зникненням структури двух-камерного мислення мозку. Цей процес знаменувався появою нової форми людських спільностей – варн, або “шкіл знань” [3]. Це час зародження відомої зараз варни жреців, або браманів. Ця варна утворилась, коли люди ще “чули” внутрішні голоси, але вже почали переходити до “вільної волі” сучасного світосприйняття. ВСІ люди тоді чули голоси, але одні чули “розумніші” голоси, а інші, скажемо так, “дурніші”. Мудріші слова (від Бога?) отримували, звичайно, ті, які стали пізніше жрецями, вождями, кастою браманів або кшатріїв. Жреці передавали почуті “Слова від Бога” людям, і люди відчували, що ці слова мудрі, і слухалися жреців, запитували у них поради, покорялись їх волі. Цей процес поступово перейшов у культові обряди і в соціальні класові рівні.
З ускладненням життя, “голоси” почали зникати і з’явилась потреба в іншими формах отримання інформації. З’явилась також потреба збереження наймудріших слів-рішень “почутих від Бога”. Таким чином появилася потреба запису “голосів-думок” для майбутнього використання. Це дало поштовх винаходу писемності і створенню початкових “писаних” законів, інструкцій, записів для майбутнього користування.
З цього моменту (винайдення писемності) почався процес переходу до нового, вищого, 3-го рівня свідомості. Цей перехід почався, як було сказано, більше 3-х тисяч літ тому назад і закінчується зараз, в нашій сучасності. Він був відносно коротким в порівнянні з попереднім, а наступний буде ще коротшим. З приходом 3-го рівня свідомості людина почала відчувати себе в просторі і часі – отримала вільну волю. Людина отримала ряд здібностей, яких раніше не мала, як наприклад, здатність розпізнавати велику кількість кольорів, здатність розуміти музику і творити їх. Та найголовніше, людина почала МИСЛИТИ по іншому, її мозок почав працювати по іншому, її мислення ніби отримало третю координату простору, думаючи математичною категорією. Голоси богів чулися все рідше, поки зовсім не замовкли. Та память людини, можливо генетична память, постійно їх шукає і хоче почути. Шукає по сей день.
Час Переходу від двух-камерного мислення до сучасного припадає на час занепаду Трипільської цивілізації. Я роблю припущення, що трипільці, можливо, мали двух-камерне мислення? Їх поведінка, їх мистецтво, спосіб життя, може бути тому підтверженням, якщо подумати. Коли двух-камерне мислення зникло – зникло Трипілля! Цю мою здогадку, наскільки я знаю, ні один науковець поки що не розглянув, хоча декому я цю здогадку описав детально. Більш детально, ніж у цьому дописі.
Розвиток людини на 3-му рівні свідомості прогресував. В той же час, зародки нового, майбутнього рівня свідомості, 4-го, уже мали прояви протягом 3-го рівня свідомості. Це була поява людей, які мали надзвичайне світобачення і розуміння світу, що дослідники приписують цим людям вищий (четвертий) рівень свідомості, який відомий тепер під назвою “космічної свідомості” [2], тієї свідомості, до якої ми всі, все людство, зараз прямуємо. Серед людей космічної свідомості називають таких людей, як Ісус Христос, Мухамед, Буда, Данте, Уолт Вітман, Сократ, Тарас Шевченко, Григорій Сковорода, і ряд інших. Це були люди, які вже бачили світ по-іншому, ніж їх сучасники, бачили те, що іншим ще не було дано бачити.
Що ми хотіли б зрозуміти, взнати, так це якраз те, що “бачили” ці люди “космічної свідомості” і як нам досягти такого ж рівня мислення. Мені здається, що це можна зробити тільки шляхом розвитку нашої власної свідомості, який можливий тільки через РОЗУМІННЯ її функцій і суті. Це є те саме, що багато людей називає Духовністю, або Вірою, або пізнанням сутності Бога. Я підхожу до цієї концепції через РОЗУМ. Інші шукають відмінні шляхи, - медитації, молитви, кабала, наркотики, транс... Я в ці шляхи не вірю. Я бачу ці “інші” шляхи, як заперечення РОЗУМУ, як зусилля людей попередніх (нищих) рівнів свідомостей. Деякі із цих шляхів дають результат самозаспокоєння, є корисні для психики, але вони ніколи не можуть і не приведуть до 4-го рівня свідомості.
Коли я кажу за таке, то люди часто запитують – “Так у що Ви вірете? Як Ви розумієте Бога? Яка природа Його сутності?”
Я відповідаю приблизно так--
--- Я ВІРУЮ В ЛЮДСЬКУ СВІДОМІСТЬ,
як божественний елемент Космосу, як один із багатьох етапів людського існування, як першоматерію, як присутність Бога в людському житті.
Про це вчили великі пророки світу, включаючи Ісуса Христа. Я вірую у вчення Христа, як я сам його розумію. Тому називаю себе християнином. Я не вірю в офіційну інтерпретацію вчення Христа церквою.
Розвиток світу і розвиток людської свідомості взаємозв'язані і нерозривні. Це є святим процесом Творення, і кожна людина є Його елементом.
Коли людина "ВІРИТЬ", то вона створює "СИМВОЛ ВІРИ" в своїй свідомості. Створений мозком “символ віри” існує в свідомості як субстанція мозку, до якої людина відноситься, як до існуючої реальності поза межами тіла і власної свідомості. Насправді, реально, нічого немає "поза межами" свідомості, є тільки “образ” створений в самій свідомості. Тобто свідомість створює "ТІЛО-ВІРИ" до якого відноситься, як до окремої субстанції, яку свідомість пізнає як реальність.
Це означає, що ми віримо в те, що ми самі створили своєю уявою, своєю свідомістю, приклавши для цього своє власне вольове зусилля. Це означає, що Вільна Воля (Бог) існує, як предмет нашого уявлення, або Є нашим у-ЯВ-ленням, а не існує як реальність поза межами свідомості, яку не можна пізнати-досягти людським розумом. Реальність є реальна, не залежна від нашого розуму, і може бути пізнана розумом і стати зрозумілою нами, якщо ми підійдемо до реальності з правильним методами для її розуміння. Але Віра створює образ, який здається РЕАЛЬНИМ для нашої свідомості і викликає в ній специфічні духовні почуття. Тобто ВІРА є РІВНЯННЯ ПОЧУТТЯ ЗІ ЗНАННЯМ. І це "почуття" людині дуже потрібне для повноцінного життя.
Таким чином, відповідаючи на запитання, в чому природа сутності Бога, кажу -- в сутності нашої власної свідомості. Цю “сутність” нам буде дано пізнати на наступному рівні нашої свідомості, до якого йдемо. Але вже зараз нам ясно, що Бог є частиною нас самих, він є власне СУТНІСТЮ ЛЮДСЬКОЇ СВІДОМОСТІ.
Хай Буде!
Зсилки:
[1] Julian Jaynes “The Origin of Consciousness in The Break-Down of The Bicameral Mind”.
[2] Richard M. Bucke, M.D. “Cosmic Cosciousness”.
[3] P.D. Ouspensky, “The Psychology of Man’s Possible Evolution”.
Відповіді
2003.11.21 | Георгій
Re: Історичні зміни людської свідомості і сутність Бога.
Пане Миколо, Ваші роздуми дуже перегукуються з роздумами проф. Л. Гірінга, викладеними в його книжці "Християнство без Бога," на яку я недавно посилався. Там є навіть один розділ, який називається, "Was Jesus Christ the Wise Man Par Excellence?" - в ньому теж проводиться думка, що Христос був людиною з іншим, вищим рівнем свідомості, з космічним баченням світу. Ми будемо обговорювати цю книгу на занятті недільної біблійної школи в нашій старквілльській пресвітеріанській церкві.Це все дуже цікаві і важливі речі, але не треба думати, що інший, ТЕЇСТИЧНИЙ світогляд (тобто віра в реального, об'єктивно існуючого персонального Бога, який створив Всесвіт і піклується про нього) є чимось старим, спорохнявілим, реакційним, чи примітивним. Ваш пантеїстичний світогляд і теїстичний світогляд однаково мають право на існування, і не повинні один одному стояти кісткою в горлі.
2003.11.21 | Вільнодум
Re: Історичні зміни людської свідомості і сутність Бога.
Георгій пише:> Пане Миколо, Ваші роздуми дуже перегукуються з роздумами проф. Л. Гірінга, викладеними в його книжці "Християнство без Бога," на яку я недавно посилався.
(Вільнодум)-- Не читав, але зараз подивлюсь на amazon.com
>Там є навіть один розділ, який називається, "Was Jesus Christ the Wise Man Par Excellence?" - в ньому теж проводиться думка, що Христос був людиною з іншим, вищим рівнем свідомості, з космічним баченням світу.
(Вільнодум)-- ця думка не нова. Вперше її висловив, і обгрунтував, Канадський доктор Річард Бак десь в 1901 році. Він же створив цей термін "космічна свідомість".
> Ми будемо обговорювати цю книгу на занятті недільної біблійної школи в нашій старквілльській пресвітеріанській церкві. Це все дуже цікаві і важливі речі, але не треба думати, що інший, ТЕЇСТИЧНИЙ світогляд (тобто віра в реального, об'єктивно існуючого ерсонального Бога, який створив Всесвіт і піклується про нього) є чимось старим, спорохнявілим, реакційним, чи примітивним. Ваш пантеїстичний світогляд і теїстичний світогляд однаково мають право на існування, і не повинні один одному стояти кісткою в горлі.
(Вільнодум) -- "спорохнявілим" є напевно найкраще означення. Я в це глибоко вірю. Для мене це було б другорядне і не хвилювало, якби ТЕЇСТИЧНИЙ світогляд не був так тісно пов'язаним з Інтернаціональними Релігіями (див. іншу мою статтю про "народні віри і інтернаціональні релігії"). Так от, ця "сутність" ТЕЇЗМУ (християнського особливо) несе зло Україні, як я підкреслював і доводив.
2003.11.21 | Шевченко
Re: Не знаю чи "історичні"але цікаві думки
Можна більше прочитати ориґинальні думки,(на жаль подані в англійській мові) який подав Пьотр Дем'яновіч Успенський - російський автор, викладач ,містик.Всі ці думки приходять від чужинців і захоплюють тих, які не мають з дитинства духовної віри у Бога.
Відкрийте сторінку " The Thoughts of P.D. Ouspensky "
Почитати цікаво, але вірити в написану теорію, це вже інша справа. Точних доказів нема, яким шляхом ішов розвиток людини. Все це лише припущення.
2003.11.21 | Вільнодум
Якщо "не знаєте", то Вам дається можливість взнати
але Ви все про те саме -Шевченко пише:
>Точних доказів нема, яким шляхом ішов розвиток людини. Все це лише припущення.
(Вільнодум)- А те, у що Ви вірете має "точні докази"??? Все що в Бібл написано має "точні докази"???
Маю Вас розчарувати, пане Шевченко, Є ТОЧНІ ДОКАЗИ змін сутностей людського мислення за історію людства! Достатньо точні. На рівні передової сучасної науки.
Можете почати свою освіту ось тут:
http://www.julianjaynes.org/index.html
2003.11.21 | Шевченко
Re: Прочитав вступ. Далі контраверзійна наука
The primary goals of the Julian Jaynes Society are to foster discussion and a better understanding of the life, work, and theories of Julian Jaynes (1920–1997), the implications of his bicameral mind theory of consciousness, and the topic of consciousness in general.Born in West Newton, Massachusetts, Julian Jaynes did his undergraduate work at Harvard and McGill and received both his master’s and doctoral degrees in psychology from Yale. Julian Jaynes was a popular teacher, and he lectured in the Psychology Department at Princeton University from 1966 to 1990. In addition, he had numerous positions as Visiting Lecturer or Scholar in Residence in departments of philosophy, English, and archeology and in numerous medical schools. Julian Jaynes was an associate editor of the internationally renowned journal Behavioral and Brain Sciences and on the editorial board of the Journal of Mind and Behavior.
Julian Jaynes published widely, his earlier work focusing on the study of animal behavior and ethology, which eventually led him to the study of human consciousness. His more recent work culminated in 1976 in his book The Origin of Consciousness in the Breakdown of the Bicameral Mind, a nominee for the National Book Award in 1978. Criticized by some and acclaimed by others as one of the most important books of the 20th century, it remains as controversial today as when it was first published. Expanding on this book are several more recent articles published in a variety of journals such as Canadian Psychology, Behavioral and Brain Sciences, The History of Ideas, and Art/World.
Зверніть увагу на цей текст-
-----------------
Julian Jaynes published widely, his earlier work focusing on the study of animal behavior and ethology, which eventually led him to the study of human consciousness. His more recent work culminated in 1976 in his book The Origin of Consciousness in the Breakdown of the Bicameral Mind, a nominee for the National Book Award in 1978. Criticized by some and acclaimed by others as one of the most important books of the 20th century, it remains as controversial today as when it was first published
---------------
2003.11.22 | Вільнодум
пане Шевченко, що Ви хочете сказати?
Що Ви не розумієте про що йде мова, чи що Ви НЕ ХОЧЕТЕ РОЗУМІТИ про що йде мова?Мені здається, що друге.
Щиро,
Вільнодум
2003.11.22 | Шевченко
Re: Повторюю
Почитати цікаво, але вірити в написану теорію, це вже інша справа. Точних доказів нема, яким шляхом ішов розвиток людини. Все це лише припущення.2003.11.22 | Шевченко
Re: Цікавий лінк .
Для тих хто розуміє англійську мову і хотіли б пізнати, як думають інші читайте наhttp://www.tree-o-life.org
2003.11.22 | Георгій
Дійсно ціккавий
Мені особливо сподобалося оце:YOU ARE ALWAYS AT THE STARTING LINE IN THE RACE OF YOUR LIFE. (Whether the race is 80 years, 80 months, 80 days, or 80 seconds long matters not. What matters is how you CHOOSE to use the time from NOW until the end of the race.)
Мудра думка...
2003.11.22 | Вільнодум
Re: Цікавий дуже, дякую! (-)
2003.11.22 | ПоручікЪ Красной Армії
Re: І я дякую. Клас.(-)
2003.11.22 | Вільнодум
Re: Повторюю
Шевченко пише:> Почитати цікаво, але вірити в написану теорію, це вже інша справа. Точних доказів нема, яким шляхом ішов розвиток людини. Все це лише припущення.
(Вільнодум) - Точних доказів ні для чого нема, включаючи існування Бога! Але ж Ви вірете? В порівнянні до доказів існування Бога, докази різних способів мислення людини за час історії світу, змін структур її мозку, отримання нових можливостей (здатностей) світосприйняття, і тому подібного, Є ДОКАЗИ набагато більші, ніж про існування Бога.
Я совітую Вам, пане Шевченко, купити (на amazon.com) і прочитати книжку Julian Jaynes "The Origin of Conciousness...". Ви розумієте англійську. Запевняю Вас, що не пожалкуєте. З інтернетної сторінки дуже важко зробити висновок, чи зрозуміти суть його відкриття.
Пан Гура задав дуже важливе запитання - "Що є духовність?". Дійсно, ми багато за це говоримо, але до сих пір не згодились за це просте-складне поняття ДУХОВНОСТІ. Напевно з цього потрібно починати. Я відповім на запитання пана Гури, які він поставив в іншій гілці на цій гілці, бо тут тема більше для цього підходить. Але зроблю це пізніше.
2003.11.24 | Вільнодум
Духовність
Відповідаю на запитання Гури, які він поставив пану Шевченко на іншій гілці.Гура:
>1. Що таке духовність?
>2. Чим вона відрізняється від "української духовності"?
>3. Що таке "проукраїнська позиція"?
>4. Що таке "антидуховність"?
ВТС (великий тлумачний словник) дає таке означення:
ДУХОВНИЙ – зв’язаний з внутрішнім психічним життям людини, моральним світом її.
Досить непогане означення! Тобто, “духовність” – це персональний внутрішній світ людини, її “психічне життя”, її “моральний світ”. Кожна людина має духовність. Більшість мають “світлу” духовність. Але є люди з “чорною” духовністю.
Духовність є найширшим поняттям для означення “внутрішнього світу” людини. В поняття духовності входять більш вузькі поняття, як релігія, як віра, як почуття, як кохання, як ненависть, як любе відчуття людини. Все це є сферою духовності. Для прикладу, означимо найбільш підходяче поняття для цієї сторінки – поняття релігії (означення моє).
РЕЛІГІЯ -- є філісофією духовного, метафізичного життя людини. Релігія є психологією відношення людини до Всесвіту, до іншої людини, і найбільш важливе - психологією внутрішніх відносин людини до самої себе. Релігія є необхідною частиною людського життя, логічно освідомленою, але з тайною концепції Бога. Релігія - це частина розумового стану людини, яка познається менше розумом і більше "відчуттям". Цей психологічно-філософський стан розуму людина потребює в своєму житті по різних причинах. Найбільш важлива причина є в тому, що релігія вносить зміст в життя, коли раціональний розум знайти зміст уже не може. Цей стан розуму (посяг до Бога) добавляє до складності життя людини, як людини, і дає підтримку людині в часи відчаю. Ця частина людської свідомості виглядає майже як пряме спілкування з Богом, або включає Бога. Іншими словами, кожна людина носить частину Бога у своїй свідомості. Взяті разом, всі люди=людство, завершують Бога. Люди звязані через Бога – таємницю духовного життя людини. Коли людина дивиться на іншу людину вона бачить частину Бога, що їй бракує, і яка завершує її саму, як Людину. Це не означає, що Ми є Бог, це тільки означає, що Бог є з нами і між нами завжди. Чи ми помітимо Його, чи ні, залежить від кожного із нас особисто.
Це є відповідь на перше запитання.
УКРАЇНСЬКА ДУХОВНІСТЬ – є внутрішній світ такої людини, яка відчуває себе частиною української нації, потомком українського Роду. Це відчуття подібне до відчуттям сімейності. Можна жити без нього, можна також не спілкуватися із сім’єю, рідними, якщо в цьому немає потреби. Але коли така потреба є, то тоді можна сказти, що людина має “українську духовність”. Люди з цією ознакою відчувають подібних з такою ж ознакою, як рідних, “своїх”. Відношення до “українського” має свій чітко означений характер, як і у випадку сімейних стосунків. За цим відношенням стоять такі ознаки, як Національна Ідея або Національний Спосіб Життя. Коли людина ці поняття не сприймає, або не розуміє, і особливо, коли їй ці особливості “української духовності” байдужі, то людина губить звязок із нацією і є на шляху відходу від національного кореня, національних джерел, які дають натхнення. Таке відношення через декілька поколінь приводить до повного стирання національних ознак і перетворення людини національної в безродну. Така людина (безродна) буде шукати інші джерела натхнення, якими можуть бути соціальні належності, або інші людські угрупування. Але це інша розмова.
Це є відповідь на друге запитання.
ПРОУКРАЇНСЬКА ПОЗИЦІЯ – це бажання бути українцем(кою).
Це є відповідь на третє запитання.
АНТИДУХОВНІСТЬ - це алегоричний вираз для означення “негативної” або “чорної” духовності. Алегоричний тому, що нема людей БЕЗ духовності. Навіть тварини мають свій рівень духовності.
Це є відповідь на четверте запитання.
Хай Будить!
Вільнодум
2003.11.24 | Анатолій
Re: Духовність - ЩО ЦЕ ТАКЕ???
Я це питання на цьому форумі ставив тричі і стараннями пана Георгія вонго перетворювалося на хіхоньки-хаханьки. Пане Георгію, прошу Вас, помовчте.ЩО Є ДУХОВНІСТЬ?
Вірш О.Рубєжова. Переклад А.Кондратьєва
Що є духовність?
Досконалості єднання,
Злет духу до нової висоти.
І Бога пошук,
І сердець випробування,
А мудрому – просвітлення в собі,
Поетові й художнику - натхнення,
А композиторові – спів Душі.
Одному – совість,
Іншому - любов до нені,
І всі вони по-своєму праві.
Духовність – це є творчості початок,
Відваги, Волі і Добра височина,
В яких як пісня дзвінко б зазвучала
Космічної гармонії струна.
Духовність відкидає постулати,
В ній Дух Святий,
Лиш з нею ми багаті.
Анатолій
2003.11.24 | Георгій
Re: Духовність
Вільнодум пише:> УКРАЇНСЬКА ДУХОВНІСТЬ – є внутрішній світ такої людини, яка відчуває себе частиною української нації, потомком українського Роду. Це відчуття подібне до відчуттям сімейності. Можна жити без нього, можна також не спілкуватися із сім’єю, рідними, якщо в цьому немає потреби. Але коли така потреба є, то тоді можна сказти, що людина має “українську духовність”. Люди з цією ознакою відчувають подібних з такою ж ознакою, як рідних, “своїх”. Відношення до “українського” має свій чітко означений характер, як і у випадку сімейних стосунків. За цим відношенням стоять такі ознаки, як Національна Ідея або Національний Спосіб Життя. Коли людина ці поняття не сприймає, або не розуміє, і особливо, коли їй ці особливості “української духовності” байдужі, то людина губить звязок із нацією і є на шляху відходу від національного кореня, національних джерел, які дають натхнення. Таке відношення через декілька поколінь приводить до повного стирання національних ознак і перетворення людини національної в безродну. Така людина (безродна) буде шукати інші джерела натхнення, якими можуть бути соціальні належності, або інші людські угрупування. Але це інша розмова.
(ГП) Все вірно. Тільки от біда в тому, що деякі люди отримують зовсім "не те" натхнення від почуття свого національного кореню. Продовжуючи Вашу аналогією з родичами і сім'єю, можна сказати, що ці люди стають професійними шукачами козлів відпущення серед інших сімей, а також і серед своєї власної сім'ї, кидаючи громи і блискавки на тих своїх родичів, які, з їх точки зору, недостатньо, чи якось не так, люблять свою сім'ю. Ці шукачі козлів відпущення завжди перебільшують, утрують, вип'ячують проблеми своєї сім'ї і паралельно говорять весь час про якусь абсолютну унікальність і велич своєї сім'ї, яка не реалізується тільки тому, що сімейному життю постійно шкодять оті погані інші сім'ї (жиди, москалі, ляхи, американці тощо) і оті погані "не такі" родичі (манкурти, запроданці, космополіти, інтелігенти, збоченці і т.д.). Особисто я принципово не належу до таких шукачів козлів відпущення. Я дуже сильно відчуваю себе українцем, відчуваю в собі живий і міцний зв'язок з поколіннями моїх українських предків. Але я вважаю свою національну сім'ю точно такою самою, як всі інші національні сім'ї - нічим не гіршою і нічим не кращою. І я люблю всіх своїх родичів однаково, і не хочу валити на них вину за деякі (нормальні, такі як в усіх) проблеми, що їх має моя національна родина. Отака моя українська духовність.
2003.11.24 | Вільнодум
Re: Духовність
Георгій пише:> (ГП) Все вірно. Тільки от біда в тому, що деякі люди отримують зовсім "не те" натхнення від почуття свого національного кореню. Продовжуючи Вашу аналогією з родичами і сім'єю, [...]
(Вільнодум) - "те" чи "не те" натхнення від національного кореню є ключовим питанням Українського Способу Життя і концепції Національної Ідеї. Зараз в Україні нема сталого розуміння цих понять, бо нема ДУХОВНОЇ ЄДНОСТІ, тому і маємо, що маємо - одні мають "те" натхнення, а інші "не те". І брат іде на брата, і рвуть на куски Україну інтернаціональні організовані церкви і сотні сект!
Абсолютної "духовної єдності" звичайно бути не може, бо люди різні і процес розвитку вимагає "сподвижників", але має бути статистична більшість для стабільності, формальної національної єдності, домінуючої культури, сталого Способу Життя.
2003.11.25 | Вільнодум
А як мої відповіді сподобались пану Гурі? (-)
2003.11.25 | Гура
Не сподобались :-)
Тому що вони ненаукові, тобто некоректні (рекурсивні, неповні та зводять проблему до інших, таких само аморфних, розмитих понять).Тобто мені не подобаеться такий поверхневий підхід, який все тільки "заплутує для ясності".
Критикувати по тексту зараз не маю часу і не бачу великого сенсу. Взагалі, я вважаю, що поняття "духовність" є "збиральним літературним терміном" і тому В ПРИНЦИПІ НЕ КОРЕКТНИМ. Наприклад, більш красивим та лаконічним визначення буде таке: духовність - це здатність любити та творити. Тобто, це здатність відчувати гармонію там, де її не бачать інші. Таке визначення (яке теж ненаукове) хоча б дає можливість не спутати духовність і моральність. І воно не протиречить тому, що духовність має матеріальну природу, як все, що існує. Примітка: можна бути високодуховним, але аморальним і навпаки.
2003.11.28 | Георгій
Один Рюрикович про це
Гура пише:> духовність - це здатність любити та творити. Тобто, це здатність відчувати гармонію там, де її не бачать інші. Таке визначення (яке теж ненаукове) хоча б дає можливість не спутати духовність і моральність. І воно не протиречить тому, що духовність має матеріальну природу, як все, що існує. Примітка: можна бути високодуховним, але аморальним і навпаки.
(ГП) Ось як один пісатєлішка з північних сусідів, який був дуже духовним і все життя страшно старався (без особливого успіху) бути моральним, писав про це:
"С первого же дня, когда он увидел Катюшу, Нехлюдов почувствовал прежнее чувство к ней. Так же, как и прежде, он не мог без волнения видеть теперь большой фартук Катюши, не мог без радости сльішать ее походку, ее голос, ее смех, не мог без умиления смотреть в ее черньіе, как мокрая смородина, глаза, особенно когда она ульібалась, не мог, главное, без смущения видеть, как она краснела при встрече с ним. Он чувствовал, что влюблен, но не так, как прежде, когда єта любовь бьіла для него тайной, и он сам не решался признаться себе в том, что он любит, и когда он бьіл убежден в том, что любить можно только один раз, - теперь он бьіл влюблен, зная єто и радуясь єтому и смутно зная, хотя и скрьівал от себя, в чем состоит любовь и что из нее может вьійти.
В Нехлюдове, как и во всех людях, бьіло два человека. Один - духовньій, ищущий блага себе только такого, какое бьіло бьі благо и других людей, и другой - животньій человек, ищущий блага только себе и для єтого блага готовьій пожертвовать благом всего мира. В єтот период его сумасшествия єгоизма, вьізванного в нем петербургской и военной жизнью, єтот животньій человек властвовал в нем и совершенно задавил духовного человека. Но, увидав Катюшу и вновь почувствовав то, что он испьітьівал к ней тогда, духовньій человек поднял голову и стал заявлять свои права. И в Нехлюдове не переставая в продолжение єтих двух дней до Пасхи шла внутренняя, не сознаваемая им борьба.
В глубине души он знал, что ему надо ехать и что незачем теперь оставаться у теток, знал, что ничего из єтого не могло вьійти хорошего, но бьіло так радостно и приятно, что он не говорил єтого себе и оставался."
2003.11.25 | Георгій
Re: Духовність
Вільнодум пише:> (Вільнодум) - "те" чи "не те" натхнення від національного кореню є ключовим питанням Українського Способу Життя і концепції Національної Ідеї.
(ГП) Дуже згідний. Будь-яка хороша ідея може бути моментально перекручена і спаплюжена - і національна ідея теж. Така вже людська природа.
>Зараз в Україні нема сталого розуміння цих понять, бо нема ДУХОВНОЇ ЄДНОСТІ, тому і маємо, що маємо - одні мають "те" натхнення, а інші "не те". І брат іде на брата, і рвуть на куски Україну інтернаціональні організовані церкви і сотні сект!
(ГП) Та не такий вже великий вплив тих інтернаціональних церков і сект. Я думаю, що найбільше "рвуть" Україну звичайні, прості, щирі, добрі українці, які не слідують таким дуже "інтернаціональним" принципам, як чесність (ну трошки вкрасти ж можна), принциповість (ну і що, що я цього есдепеушника ні в що не ставлю - я все рівно за нього проголосую, бо він гроші дає мені і моїм дітям), громадська активність (а, що всі ті протести дають, все рівно нічого хорошого не вийде), людяність і толерантність до не таких, як я (от я всіх люблю, але жидів і гоміків все-таки ненавиджу, бо всі ж знають, що через них усе зло), відчуття своєї персональної і остаточної відповідальності перед Богом, підсудності Йому (та все рівно всі помремо, яка різниця, за що там боротися, аби от зараз було так-сяк нічєво). Тому і лідерів мало, і протести слабенькі, і Верховна Рада обговорює абсурдні дрібниці замість визначаючих долю нашої нації принципів, і президент, який увесь із ніг до голови обкакався, залишається в своєму кріслі.
> Абсолютної "духовної єдності" звичайно бути не може, бо люди різні і процес розвитку вимагає "сподвижників", але має бути статистична більшість для стабільності, формальної національної єдності, домінуючої культури, сталого Способу Життя.
(ГП) Спірне питання, що все-таки важливіше - "чуття єдиної родини" (П. Тичина) чи такі дійсно інтернаціональні, загальнолюдські чинники, як концепція лібералізму (в її неперекрученому тлумаченні), свободи, людської гідності, доброти, толерантності, любові.
2003.11.25 | Вільнодум
Re: Духовність- відповідь пану Георгію
Я не заперечую того, що Ви написали вище, але для торжества цих демократичних чи ліберальних ідей, якими Ви так захоплюєтесь, має бути ОСНОВА, базис (як вчив Карл МарксЦією основою. базисом, призбою (до надстройки) може бути тільки одне - НАЦІОНАЛЬНА ДУХОВНА ЄДНІСТЬ.
Хай Буде Так!
2003.11.25 | Шевченко
Re: Національна духовна єдність
Вільнодум пише--"Цією основою. базисом, призбою (до надстройки) може бути тільки одне - НАЦІОНАЛЬНА ДУХОВНА ЄДНІСТЬ"-
-------------
Згідний з Вами. Хоч дуже тяжко дійти до такої єдности.
Гура запитував, "що це духовна єдність?" Я відповів, але чомусь не було зрозуміло. Повторюю ще раз.
Духовна єдність, це звязок з внутрішнім психічним життям людини, її моральним світом. Пов'язаність зі спільністю ідей,поглядів, прагнень
і т. ін. Якби український народ мав таку спільну духовну єдність, ніхто б не зміг опанувати його душею.
2003.11.25 | Гура
Re: Національна духовна єдність
Шевченко пише:> Вільнодум пише-
>
> -"Цією основою. базисом, призбою (до надстройки) може бути тільки одне - НАЦІОНАЛЬНА ДУХОВНА ЄДНІСТЬ"-
>
> -------------
> Згідний з Вами. Хоч дуже тяжко дійти до такої єдности.
>
> Гура запитував, "що це духовна єдність?" Я відповів, але чомусь не було зрозуміло. Повторюю ще раз.
>
> Духовна єдність, це звязок з внутрішнім психічним життям людини, її моральним світом. Пов'язаність зі спільністю ідей,поглядів, прагнень
> і т. ін. Якби український народ мав таку спільну духовну єдність, ніхто б не зміг опанувати його душею.
Вибачте, але я не розумію не тільки НАЦІОНАЛЬНОЇ духовної єдності, але й просто ДУХОВНОЇ. Кожен індивід має СВОЮ, НЕПОВТОРНУ СИСТЕМУ/МОЗАІКУ "ідей, прагнень, поглядів, уподобань і т.д.". Про яку "єдність" можна казати??? Тим більше "національну"??? Більше того, для любої більш-меньш здатної думати людини поняття "національність" повинно викликати розуміння, що це УМОВНЕ І ВІДНОСНЕ ПОНЯТТЯ, яким НЕ ВАРТО СПЕКУЛЮВАТИ. Потім, не тільки у НАРОДА, а й у людини немає ніякої "душі" - це також УМОВНИЙ, "збиральний" термін. Не можна опанувати тим, що не існує. Але якщо Ви під цим розумієте, наприклад характерні для конкретного народу звички, обряди (культуру), психологічні особливості (ментальність) то цим "опанувати" не так вже і просто. А от ЗАХОПИТИ ВЛАДУ, ВПЛИВАТИ/знищити ЕКОНОМІЧНО - досить реально. Щоб цього не трапилось треба, що КУЛЬТУРА та МЕНТАЛЬНІСТЬ НЕ ЗАВАЖАЛИ народу БУТИ/СТАТИ РАЦІОНАЛЬНИМИ, тобто ФОРМУВАТИ МАТЕРІАЛІСТИЧНИЙ/НАУКОВИЙ СВІТОГЛЯД. І тоді не потрібно видумувати ніякий "особливий національній шлях" і колупатися у своїх національних відмінностях, а треба просто ВЧИТИСЯ І ДУМАТИ, тому що "духовність" не має національності - це загальнолюдська властивість до відчуття гармонії/любові. А от мораль може мати національний аспект.
2003.11.25 | Вільнодум
Re: Національна духовна єдність
Розуміння "духовності" витікає із розуміння існування персонального внутрішнього світу людини. Яка природа цього "світу" не має при цьому значення, тільки факт такого існування.Розуміння "національної духовності" витікає із розуміння узагальненого національного світогляду, як "сімейного" елементу існування і користі такого існування.
Розуміння "національної єдності" витікає із розуміння національної відмінності і користі такої відмінності.
2003.11.28 | Шевченко
Re: Національна духовна єдність.Нема душі нема Бога
Пане Гуро, а що Ви на це?-Краще сидіти тихенько і не сперечатись про існування душі.
Бо, ану ж Є!
-"Рік 1939. У школи Галичини прислали з "центру" комуністичних вчителів. Перший урок вчителька вирішила присвятити темі атеїзму. Каже дітям: "Дорогі діти, бога у нас немає, ми - радянський народ - в бога не віримо, на чолі з товаришем Сталіним крокуємо до комунізму. Так що, давайте дружно покажемо богу дулю!"
Діти дружно показують, тільки маленький Іцик сидить, склавши руки.
Вчителька: "А ти що, ганьба нашого класу, не показуєш? А ну, негайно!"
Іцик: "Ви ж щойно сказали, що бога немає, так для чого йому дулю показувати, а якщо він такі існує, то навіщо мені псувати з ним відносини-"
2003.11.25 | Георгій
Re: Духовність- відповідь пану Георгію
Вільнодум пише:> Я не заперечую того, що Ви написали вище, але для торжества цих демократичних чи ліберальних ідей, якими Ви так захоплюєтесь,
(ГП) Так, це ліберальні ідеї (див. на цю тему коментар п. Олелька про відмінність лібералізму від модернізму), але це також і глибоко християнські ідеї. Християнство це не стільки про те, до якої церкви ходити, як хреститися чи що співати. Це головним чином про те, як жити. Чесність, принциповість, громадська активність, відповідальність перед іншим, доброта, людяність, любов до ближнього (в тому числі і не такого, як більшість) - це все дуже важливі християнські чесноти, невід'ємні елементи християнського життя.
>має бути ОСНОВА, базис (як вчив Карл Маркс
(ГП) Мене зачали в Києві, це мого батька зачали на Полтавщині.
> Цією основою. базисом, призбою (до надстройки) може бути тільки одне - НАЦІОНАЛЬНА ДУХОВНА ЄДНІСТЬ.
(ГП) Можливо, тільки треба цю національну духовну єдність правильно розуміти...
2003.11.25 | Вільнодум
Re: Духовність- відповідь пану Георгію
> > (Вільнодум) Цією основою. базисом, призбою (до надстройки) може бути тільки одне - НАЦІОНАЛЬНА ДУХОВНА ЄДНІСТЬ.> (ГП) Можливо, тільки треба цю національну духовну єдність правильно розуміти...
(Вільнодум)- Цікаво, як Ви тоді розумієте "національну духовну єдність"? Дякую.
2003.11.25 | Георгій
Re: Духовність- відповідь пану Георгію
Вільнодум пише:> Цікаво, як Ви тоді розумієте "національну духовну єдність"? Дякую.
(ГП) Прошу. Думаю, що ця національна українська духовна єдність повинна розвиватися в людях у першу чергу як почуття спільної ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ за долю землі, яка з давніх давен зветься Україною. Люди повинні все більше і більше думати, що це їх спільна земля, на ній жити їх дітям, онукам, правнукам. Яким буде життя на цій землі, залежить тільки від людей, які на ній живуть. Воно, це життя, залежить не від жидів, москалів, масонів, америкосів, комуністів, манкуртів, запроданців і т.д., а від всіх тих людей, що зараз реально живуть в реальній Україні - складній, багатоетнічній, плюралістичній, непередбаченій, але такій багатій людськими ресурсами, цікавій, рідній нам усім країні. Всі ці люди повинні позбавитися страху, забобонів, ненависті одне до одного, і працювати, діяти всім спільно, щоби уряд на тій землі був кращий, щоби майно не розкрадалося, щоби діти не росли отупілими наркоманами, і т.д. Оця спільна націленість на щось краще, на кращу долю нашій спільній Вітчизні - і є, на мою думку, українською національною духовністю, яка повинна розвиватися в нас усіх.
2003.11.25 | Вільнодум
Re: Духовність- відповідь пану Георгію
Георгій пише:> Вільнодум пише:
> > Цікаво, як Ви тоді розумієте "національну духовну єдність"? Дякую.
> (ГП) Прошу. Думаю, що ця національна українська духовна єдність повинна розвиватися в людях у першу чергу як почуття спільної ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ за долю землі, яка з давніх давен зветься Україною. {...]
(Вільнодум) - Погоджуюсь. Ключове слово тут "ВІДПОВІДАЛьНІСТь". Це вірно. Але Ви не даєте відповіді на те, як досягти стану такої "загальнонародної відповідальності"? А без відповіді на це запитання, все що Ви сказали, є, вибачаюсь, демагогією.
Відповідальність за свою землю не появиться із під землі, не може бути вихована політиками, інтернаціональними організованими церквами, як УПЦ-МП, та навіть і УПЦ-КП. Бо ні та, ні інша церква не має і НІКОЛИ не буде мати домену над "національною українською духовністю", з ЯКОЇ ота ваша "відповідальність" має вирости. Тільки з національної духовності! Іншого шляху порятунку нема для національної держави, як шлях Національної Духовної Єдності.
2003.11.25 | Георгій
Re: Духовність- відповідь пану Георгію
Вільнодум пише:> (Вільнодум) - Погоджуюсь. Ключове слово тут "ВІДПОВІДАЛьНІСТь". Це вірно. Але Ви не даєте відповіді на те, як досягти стану такої "загальнонародної відповідальності"? А без відповіді на це запитання, все що Ви сказали, є, вибачаюсь, демагогією.
(ГП) Я думаю, що однозначної відповіді на питання, звідки в людини виникає почуття відповідальності за землю, де вона живе, нема. Це дуже індивідуальна річ. Ось Вам приклад: у Георгія Гонгадзе воно виникло, швидше всього, не так, як в Юлії Тимошенко (Грігян), і не так, як в Олександра Мороза чи Степана Хмари.
> Відповідальність за свою землю не появиться із під землі, не може бути вихована політиками, інтернаціональними організованими церквами, як УПЦ-МП, та навіть і УПЦ-КП. Бо ні та, ні інша церква не має і НІКОЛИ не буде мати домену над "національною українською духовністю", з ЯКОЇ ота ваша "відповідальність" має вирости. Тільки з національної духовності! Іншого шляху порятунку нема для національної держави, як шлях Національної Духовної Єдності.
(ГП) Думаю, що є більше, ніж один шлях.
2003.11.25 | Вільнодум
Re: Духовність- відповідь пану Георгію
> (ГП) Я думаю, що однозначної відповіді на питання, звідки в людини виникає почуття відповідальності за землю, де вона живе, нема. Це дуже індивідуальна річ.(Вільнодум)- Почуття національної відповідальності є індивідуальна річ. Інакше бути не може. Але джерело цієї відповідальності є те саме для кожної людини, і це також інакше бути не може. Цим джерелом є - Україна, її Національний Спосіб Життя. Якщо людина не проймається Українською Національною Ідеєю, не проймається Українським Способом Життя, які є базовані (як призба хати) на Українській Духовності, то від такої людини чекати відповідальності неможливо, і така людина буде здатна кинути Україну без оглядки і не думати більше за неї.
Я так зробив 26 років тому назад! Тому я знаю, про що кажу. Мені тоді все українське було байдуже. Тоді, правда, не було України, а був Радянський Союз і все таке інше. Зараз я б залишити Україну не зміг.
Почуття національної відповідальності є індивідуальне, воно народжується в душі окремої людини, як її власне дитя, але мати у нього для всіх є одна - Україна!
2003.11.25 | Вільнодум
Re: Духовність- відповідь пану Георгію
>>(Вільнодум) Іншого шляху порятунку нема для національної держави, як шлях Національної Духовної Єдності.> (ГП) Думаю, що є більше, ніж один шлях.
(Вільнодум)- Всі інші шляхи є неповноційні. Всі інші дороги є одинакові - вони всі ведуть в нікуда!
2003.11.26 | Вільнодум
Re: Історичні зміни людської свідомості і сутність Бога.
Чому так мало коментарів, панове? Невже не цікаво?2003.11.26 | Вільнодум
Re: Історичні зміни людської свідомості і сутність Бога.
Чим вам не подобається вищезазначена тема, панове, що всі знову кинулися обговорювати гомосеків і лезбіянок! Чи Вас модератор зачаклував (загіпнозував) темою сексуальних збочень ? Таки так!2003.11.26 | Вільнодум
Сам п'ю, сам гуляю, сам з собою розмовляю ~ :-} (-)
2003.11.27 | Георгій
Ну чому ж
Дайте людям зібратися з думками. Мені здається, що дискусія потроху розгортається. Це складна тема, не варто чекати загального "одобрямсу" чи бурхливого потоку беззмістовних лозунгових повідомлень.2003.11.27 | Вільнодум
Не думаю, що
люди "збираються з думками". Тема дійсно серйозна, але дуже мало на цьому форумі готові для цієї теми. Їм більше до вподоби балакати за життя підарастів. Що зрозуміло, - це є елементарні смаки натовпу...Я зараз іду через період розчарованності в здатності моєї нації на зміни. Надіюсь, що цей період пройде і я повернусь до Віри
2003.11.28 | Тестер
Re: Історичні зміни людської свідомості і сутність Бога.
Миколо! Гарний підхід із чотирма рівнями свідомості і доступно викладено. Має право на існування!Я також вважаю, що все в нашій голові, тобто в свідомості.
Закони фізики також неоднозначно трактуються різними школами.
Вони також гроші заробляють.
А відносно віруючих скажу так, у кожній голові "свій бог".
Тому і стільки поглядів і церков і неформалів...
2003.11.28 | Вільнодум
Re: Історичні зміни людської свідомості і сутність Бога.
Дякую, пане Тестер!Мої пошуки розвитку людської свідомості мають дуже специфічну ціль. Я вбачаю в такому напрямку можливість для СУЧАСНОЇ людини, і особливо для українців, знайти СПІЛЬНІСТЬ духовного світобачення.
Через цю Духовну Спільність, я бачу можливість зміцнення нації, її оздоровлення, і створення Єдиної Української Національної Віри. Цей шлях є найкращим для майбутнього розквіту країни, як культурно, так і економічно.
2003.11.28 | Вільнодум
Re: Історичні зміни людської свідомості і сутність Бога.
Хочу добавити, пане Тестер, що я з Вами повністю згідний, що кожна людина має "свого Бога" в своїй свідомості, але це не значить, що церкв і вір має бути стільки, скільки є людей на світі. В цьому і є ЦІННІСТЬ національної віри, в порівнянні з інтернаціональними, що національна віра ОБ'ЄДНУЄ людей однієї нації через концепцію Національного Способу Життя, а інтернаціональні, навпаки, роз'єднують через концепцію стирання національних рис заради загальності світового місіонерства! Національні віри місіонерством не займаються!2003.12.01 | Тестер
Re: Історичні зміни людської свідомості і сутність Бога.
Так пане Миколо! Повністю згоден. Я колись вже говорив тут, що собор треба спочатку будувати в душі. І скажу ще. Для мене важливо, щоб він був УКРАЇНСЬКИМ НАЦІОНАЛЬНИМ СОБОРОМ, але сприйнятним для всіх сущих в Україні.Справа в тому, що в мене мало часу. А так би хотілось поспілкуватись більше. Мені подобається, що ти знаходиш час на викладення своїх думок на папері. І доводиш їх до народу. Це важливе просвітництво робить тобі честь. І смію тебе завірити, що твої думки мудрі!
Будьмо!
2003.11.29 | Ygirl
Re: Історичні зміни людської свідомості і сутність Бога.
Дякую пане Вільнодуме за ваш твір! Мені дуже сподобалося. Ви іноді як скажете, я впізнаю в Ваших словах те що давно сама шукаю в себе в душі. Але мені треба переватити це все подумати над тим.2003.11.29 | Вільнодум
Re: до Ygirl
Ygirl пише:> Дякую пане Вільнодуме за ваш твір! Мені дуже сподобалося. Ви іноді як скажете, я впізнаю в Ваших словах те що давно сама шукаю в себе в душі. Але мені треба переватити це все подумати над тим.
(В) Будь ласка! Я хочу запросити Вас до іншого форуму - ОРІЯНСТВO. Там Ви можете знайти більше однодумців, ніж на цьому форумі. На нього дуже легко підписатися. Треба тільки послати пусту пошту на адресу:
ORIANITY-subscribe@yahoogroups.com
Або можете з інтернету на нього попасти по адресі:
http://groups.yahoo.com/group/ORIANITY/
До зустрічі!
Вільнодум