Що ж таки являє собою християнство?
02/07/2004 | Георгій
Дорогі форумники,
Може, спробуємо ще раз проаналізувати суть християнства - тільки без агітпропу чи виливів негативних емоцій, ненависті?
Пропоную почати з мого попереднього допису на цю тему:
http://maidan.org.ua/n/rel/1072825181
Попереджаю, що гілка буде ретельно модеруватися, образи і персональні претензії негайно видалятимуться.
Може, спробуємо ще раз проаналізувати суть християнства - тільки без агітпропу чи виливів негативних емоцій, ненависті?
Пропоную почати з мого попереднього допису на цю тему:
http://maidan.org.ua/n/rel/1072825181
Попереджаю, що гілка буде ретельно модеруватися, образи і персональні претензії негайно видалятимуться.
Відповіді
2004.02.14 | Георгій
Re: Що ж таки являє собою християнство?
Ну добре, як ніхто інший не хоче, я сам спробую. Ось моя спроба зробити коротеньке резюме християнської релігії на кшталт тих, що вже зроблені про юдаїзм, іслам, і головні східні релігії. Прошу зауважити, що я намагаюся робити це резюме не як віруючий християнин, а як людина, яка просто намагається об'єктивно вивчити суть головних релігій людства. Як завжди, дуже прошу коментувати, виправляти, доповнювати і т.д.Християнство є на даний момент найпоширенішою релігією світу (більше мільйярду прихильників). Ця релігія виникла на території сучасної Палестини (тодішня римська провінція Юдея) і в Малій Азії в першій половині 1-го ст. н.н. Головним постулатом цієї релігії є віра в Ісуса Христа як володаря, спасителя і преображаючої сили людства і всього сущого. Згідно з християнським вченням, єдиний Бог - творець всесвіту - предвічно існує як Трійця, тобто Він є одна сутність у трьох божественних Особах (Отець, Син і Святий Дух). Людство, створене цим Богом, є предметом особливої любові і уваги свого творця. Коли це людство відвернулося від Бога і впало у гріх (зіпсувалося, захворіло), Бог-Отець послав до нього свого Сина, щоби той "підняв" впале людство, "вилікував" його, повернув його до такого стану, в якому воно може знову злитися зі своїм творцем у безмежній любові (християни називають це "спасінням"). Бог-Син воплотився, народився від єврейської жінки на ім'я Марія (приблизно в 4 р. до н.е.) і жив на землі як людина на ім'я Ісус. Усім своїм життям, своєю проповіддю Божого (Небесного) Царства, своєю мученицькою смертю і своїм чудесним воскресінням Ісус - Божий "помазанець" (євр. Месія, грецьке Христос) - показав людям все, чого Бог від них бажає, і все, що їм треба робити для того, щоби отримати спасіння. Це вчення Христа записане в книжках, які називаються Євангеліями (від грецького "добра звістка"), і також зберігається в християнській церковній традиції.
Після смерті, воскресіння і вознесіння Христа (тобто його поверення з фізичного Всесвіту на "небо," до незбагненого людині місця перебування Бога) його вчення стало розповсюджуватися завдяки праці його найближчих учнів (апостолів) і також групи проповідників-євангелістів (серед яких були і чоловіки, і жінки). Відповідно Христовій обіцянці, через 50 днів після його воскресіння на цю групу апостолів і проповідників зійшов Святий Дух, який наповнив їх особливою чудесною силою і став "рухати" ними в їх праці. Так була заснована Церква (від грецького "кюріякон," тобто "від Господа," інший синонім "екклесіа" - "покликані") - спільнота віручих у Христа, якою він сам керує через присутність в ній Святого Духа. Вже через кілька років після Христового воскресіння Церква нараховувала багато тисяч вірних і розповсюдилась по всіх теренах тодішньої "ойкумени" (греко-римського світу). Історія ранньої Церкви описана в книзі під назвою "Дії апостолів," написаній проповідником-євангелістом (і також лікарем) на ім'я Лука, і в апостольських листах таких видатних учнів Христа, як Св. Петро, Яків, Павло і ін.
Членів Христової Церкви, християн, спочатку розглядали як секту юдейської релігії, але згодом стали розглядати як віруючих в інше віровчення, що здавалося небезпечним тодішнім римським володарям через те, що його адепти категорично відмовлялися визнати божественність імператора. Християн стали жорстоко переслідувати, але тим не менш їх Церква продовжувала зростати і укріпилася. В 4-му ст. н.е. християнська релігія стала в Римській імперії легальною і набула нових рис завдяки тому, що її прихильниками стали імператори. Між 4-м і 12-м сторіччями н.е. християнство поширилося на всі країни Європи, велику частину Азії і північної Африки і стало найважливішою державотворчою силою того, що ми зараз називаємо "західною цивілізацією." У 15-16 сторіччях християнство досягло також американського континенту і стало таким чином світовою релігією. Розповсюдження християнства було часто насильницьким і брутальним (що не дивно, тому що такою була практично вся тодішня історія), але воно, разом з тим, супроводжувалося утворенням шкіл, університетів, бібліотек і т.д., тобто виконувало культурницьку, цивілізаторську, "облагороджуючу" людство роботу.
Зараз існує кілька відгалужень християнства (православ'я, католицизм, протестантизм), які розходяться в поглядах на деякі аспекти християнського віровчення і практичної діяльності Церкви. Але всіх християн світу, незалежно від їх належності до того чи іншого відгалуження, об'єднує віра в Христа і бажання слідувати його заповідям. Всі християни сповідають так звані Символи Віри і інші доктрини, прийняті найбільш авторитетними Вселенськими церковними соборами в 4-му - 7-му сторіччях н.е. Всі християни вірять у те, що люди будуть спасені Божою благодаттю через віру, яка спонукає людину на добрі діла. Всі християни вірять у вічне життя, вокресіння мертвих і суд Христа над кожною людиною за її вчинки. Всі християни вважають Христа однією з трьох божественних осіб Св. Трійці, володарем усього сущого і головою всесвітньої Церкви. Всі християни вірять у доктрину первородного гріха, розглядають себе як грішників і прагнуть розкаяння і виправлення (реформації). Всі християни прагнуть відвернутися від таких проявів гріха у світі, як ненависть, пожадливість, брехливість, заздрісність, пиха, насильництво, ідолянство. Всі християни прагнуть наповнитися такими "плодами Святого Духа," як любов, радість, мир, терпіння, доброта, благочесність, вірність, м'якосердність і самоконтроль. Всі християни вірять, що вони самі, своїми людськими зусиллями, не здатні досягнути повного виправлення, але що Бог виправляє їх своєю благодаттю, тоді як їх задачею є тільки не відкидати цю благодать.
Зараз християнство переживає деяку кризу, як через внутрішні розколи, так і через атаки іззовні, головним чином від адептів матеріалістичного, позитивістського світогляду і різноманітних версій неоязичництва. Але в ньому іде потужний екуменічний рух, і воно завжди приволікає до себе нових прихильників завдяки своєму людяному, зцілюючому характерові і завдяки своїм могутнім ідеалам спасіння і вічного життя.
2004.02.14 | tmp
Re: Що ж таки являє собою християнство?
Георгій пише:> ... Прошу зауважити, що я намагаюся робити це резюме не як віруючий християнин, а як людина, яка просто намагається об'єктивно вивчити суть головних релігій людства. Як завжди, дуже прошу коментувати, виправляти, доповнювати і т.д.
таки зауважу:
Попытка объективно изучить суть христианства бесплодна. Можно объективно изучить объект, субъект, причины и следствия. Можно несколькими методами (онтологическими) доказать существование Бога, причем Единого, можно и методом "от противного".. Почему собственно более и менее "интеллектуально приподнятые" люди так или иначе, но приходят как минимум к агностицизму? Просто получается масса дыр в логике и "закрыть" их ничем кроме "Абсолюта" просто невозможно. Фраза того же Байрона (в смысле ФБекона) "Знание - сила" продолжется как "Ибо оно приближает к Богу" (по памяти).
Но Суть самого христианства познать объективно невозможно, потому что невозможно этого сделать без попытки познания его Центра - Бога, т.е. невозможно без веры (истинного знания) в Бога, а это дело всей жизни.
> Зараз християнство переживає деяку кризу, як через внутрішні розколи, так і через атаки іззовні, головним чином від адептів матеріалістичного, позитивістського світогляду і різноманітних версій неоязичництва. Але в ньому іде потужний екуменічний рух, і воно завжди приволікає до себе нових прихильників завдяки своєму людяному, зцілюючому характерові і завдяки своїм могутнім ідеалам спасіння і вічного життя.
Я бы не стал рассматривать экуменическое движение, как "наш атвет" каким-то атакам. Как таковой атаки со стороны позитивизма я лично не вижу. Мне кажется идет атака на человека, его мозг, ментальность, душу. Позитивизм и вся современная барабанная дробь философских голов о стены логики абсолютно индеферентна к религиям вообще - это их принцип и главное зло. ВОзможно и сами парадоксы (например обычных необычных множеств) есть лишь легкая усмешка свыше: "Ребята, не все даже очевидное объяснимо"..
Отсюда концепция двух истин: научных и ненаучиных, сомнений и т.д. Позитивизм не отменял религию - он ее подменил. "Анти" не обязательно "против", а хуже - "вместо". Я уверен, что Антихрист не против Христа, возможно даже "за", но он вместо Него.
Само оснавательницо позитивизма и социологии секретаршо Сен-Симона очень обижалось когда его обвиняли в противодействии христианству и христианской философии. Оно все время кричало, что оно есть христиано. Но оно просто... отменило христианство в людях и стало рассматривать мою религию, как занимательный "научный", социологический феномен. Не без нашей помощи, к сожалению..
Кстати, ап. Павел не был против философий и мирских (светских) учений. Судя по его словам он вопиет, предостеригает именно против подмены.
2004.02.15 | Георгій
Re: Що ж таки являє собою християнство?
tmp пише:> Попытка объективно изучить суть христианства бесплодна. Можно объективно изучить объект, субъект, причины и следствия. Можно несколькими методами (онтологическими) доказать существование Бога, причем Единого, можно и методом "от противного".. Почему собственно более и менее "интеллектуально приподнятые" люди так или иначе, но приходят как минимум к агностицизму? Просто получается масса дыр в логике и "закрыть" их ничем кроме "Абсолюта" просто невозможно. Фраза того же Байрона (в смысле ФБекона) "Знание - сила" продолжется как "Ибо оно приближает к Богу" (по памяти).
(ГП) Я з цим повністю згідний. Моя фраза про об'єктивність не означає, що я вірю в об'єктивні методи доказу існування Бога чи правильності своєї релігії. Я тільки хотів підкреслити, що я в цьому дописі не хочу нікого агітувати за християнство. Натомість, я хотів просто висвітлити деякі принципові положення християнської релігійної доктрини і історії.
> Но Суть самого христианства познать объективно невозможно, потому что невозможно этого сделать без попытки познания его Центра - Бога, т.е. невозможно без веры (истинного знания) в Бога, а это дело всей жизни.
(ГП) Точно.
> (...) Позитивизм не отменял религию - он ее подменил. "Анти" не обязательно "против", а хуже - "вместо". Я уверен, что Антихрист не против Христа, возможно даже "за", но он вместо Него.
(ГП) Цікава думка!
> Само оснавательницо позитивизма и социологии секретаршо Сен-Симона очень обижалось когда его обвиняли в противодействии христианству и христианской философии. Оно все время кричало, что оно есть христиано. Но оно просто... отменило христианство в людях и стало рассматривать мою религию, как занимательный "научный", социологический феномен. Не без нашей помощи, к сожалению..
(ГП) Кого Ви маєте на увазі - Конта, Ренана..?
> Кстати, ап. Павел не был против философий и мирских (светских) учений. Судя по его словам он вопиет, предостеригает именно против подмены.
(ГП) Згідний.
2004.02.15 | tmp
Re: Що ж таки являє собою християнство?
Георгій пише:> (ГП) Кого Ви маєте на увазі - Конта, Ренана..?
Первое.
Кстати..
======
... Но не вздумай использовать науку (я имею в виду науку настоящую) как средство против христианства. Наука вынудит его задуматься над реальностями, которых он не может ни коснуться, ни увидеть. Среди современных физиков есть печальные тому примеры. А если уж ему непременно нужно барахтаться в науке, пусть займется экономикой или социологией. Не давай ему убежать от этой бесценной "действительной жизни". Пусть лучше совсем не видит научной литературы.
Твой любящий
дядя Баламут
=====
2004.02.15 | Р.М.
Проблеми в цінностях
tmp пише:> Кстати, ап. Павел не был против философий и мирских (светских) учений. Судя по его словам он вопиет, предостеригает именно против подмены.
Проблема не в світських (мирських) вченнях, а в світських "цінностях" до яких ми привязуємось.
Головне питання полягає в тому, куди напрвлені наші устремління і заради чого ми живемо: чи заради земного тимчасового, котре маємо, чи заради вічного прийдешнього, в котре віримо.
2004.02.15 | tmp
Так точно... :( (-)
2004.02.15 | Георгій
Але питання в тому, ЯК жити для вічного прийдешнього
Р.М. пише:> Проблема не в світських (мирських) вченнях, а в світських "цінностях" до яких ми привязуємось. Головне питання полягає в тому, куди напрвлені наші устремління і заради чого ми живемо: чи заради земного тимчасового, котре маємо, чи заради вічного прийдешнього, в котре віримо.
(ГП) Правильно, але ж ми не будемо заради вічного прийдешнього тільки сидіти склавши руки, молитися і просити Бога, щоби він якомога швидше припинив це наше земне тимчасове і дарував нам вічне прийдешнє. Ми повинні достойно і з користю для інших прожити наше земне життя. І на цьому нашому коротенькому, але такому важливому земному шляху, хіба варто відкидати такі світські цінності (без лапок), як, наприклад, покращення умов життя людей, побудова справедливішого суспільства?
2004.02.15 | Р.М.
Виконувати Божі заповіді
і це буде саме тим, - без лапок.Георгій пише:
> І на цьому нашому коротенькому, але такому важливому земному шляху, хіба варто відкидати такі світські цінності (без лапок), як, наприклад, покращення умов життя людей, побудова справедливішого суспільства?
2004.02.16 | tmp
сколько ангелов на кончике иглы?
Я иногда задумываюсь почему же так важно сколько ангелов уместится на кончике иглы?Почему католические и православные богословы уже почти тысячу лет спорят о Filioque? Почему так бесконечна важна лишь одна йота в греческих "омоусиос" и "омиусиос"?
Наверное, именно за этими как-бы "изысками" вся наша цивилизация, те ценности о которых Вы говорите и которые мы почему-то называем "вечными"..
Почему "вечные"? Что это значит?
Просто то, что они давно? А может быть они давно и оттого уже устарели? А вдруг они портятся? Или улучшаются? Ведь если эти ценности есть, то они в бытии, и даже более того - они ценности тварные и есть во времени. А ведь все что есть во времени изменяется!
Почему мы, христиане не можем сказать, что то, что Бог заповедал вчера уже завтра не есть актуальным? Только лишь от того, что Бог вне времени? От того, что для Него нет "вчера", "сейчас", "завтра"? А сами заповеди разве есть Бог?
Вот что мне подсказал Максим Исповедник:
"Ревнителям (веры) следует исследовать, какие создания (Свои) Богу надлежало помыслить как начинающие быть, и какие как не начинающие быть. Ибо, если Он почивал от дел, которые начинал творить, то ясно, что Он не почивал от тех дел, которые не начинал творить. Стало быть, возможно, что творения Божий (обратите внимание! в этом его рассуждении "творения" во множественном числе, "Божий" - нет. -tmp), бытие которых начиналось во времени, суть все сопричаствующие сущие, как, например различные сущности сущих, поскольку их бытию предшествовало небытие. Бог же был тогда, когда сопричаствующие сущие (еще) не были. Творения же Божий, бытие которых не начиналось во времени, возможно, суть те сущие, которые допускают сопричастие себе; им сопричаствуют по благодати сопричаствующие сущие.
Таковыми, например, являются: благость и все то, что входит в это понятие, а также просто всякая жизнь, бессмертие, простота, неизменность, беспредельность и то, что сущностным образом созерцается окрест Бога, - они суть и творения Божий, и не начинали быть во времени. Ведь никогда добродетели или чему-либо из вышеназванного не предшествовало небытие, хотя и сопричаствующие им (сущие) сами по себе начинали быть во времени.
Ибо всякая добродетель безначальна, и время не предшествует ей, поскольку она имеет от вечности своим Родителем единственнейшего Бога"
Многие (и я) восхищаются картинами Рафаэля и древними иконами, Собором Парижской Богоматери и Лаврой, созерцают красоту нашего обряда и даже причащаются к ним. Но для меня вышеприведенная фраза св. Максима, обладает красотой не меньшей чем творения Рафаэля. Там каждое слово буквально "стреляет", ничего лишнего, но ничего нет и недосказанного.
Там можно переставить с места на место пару слов, но это будет уже не Мадонна Рафаэля, а стадо обезьян.
Но главное там, как и в каждом творении - преданный смысл (предание) идущее от него. Не знаю, может быть я чет понавнушал себе, но каждый раз, когда я берусь за чтение его текстов, у меня возникает ощущение просто радости.. Вероятно дело в какой-то обратной проекции (как в православной иконе), когда фокус смещен не в глубь картины (у нас текста), а на созерцающего (читающего).. Получается действительно какой-то факт предания вам, на вас, когда предается "из текста", а не погружение "в текст" (как в детективном романе или обычной живописи)..
Тоже, но только еще яснее - в Писании..
В общем действительно все это несколько путанно, надо подумать еще..
Ага, собственно я отвлекся..
Так вот те ценности, о которых Вы говорите, св. Максим обозначил как то, что есть окрест Бога, Его творения. Творения, которые тварны, есть, но не имеющие начало своего бытия, а значит не имеющие конца и от времени независящие.
Как это можно понять? - Да никак!
Это надо просто знать, истинно знать, как знал Максим, т.е. верить.
О чем я собсно?
Да ни о чем, о схоластике..
2004.02.16 | Тестер
Re: Я не знаю какие звуки издавало бы кислое
молоко, падая из воздушного шара в порожнюю кастрюлю...2004.02.16 | tmp
а я знаю только то, что знаю :) (-)
2004.02.14 | Р.М.
Re: Що ж таки являє собою християнство?
Християнство - це не тільки слідування Божим заповідям. В цьому воно багато в чому подібне до інших світових релігій. Головна особистість християнства полягає в тому, що на землю в Божій Особі зійшов Христос Іскупитель, прихід Котрого дав можливість людству вибратися з тупику, в якому воно опинилося, і вийти на якісно інший етап розвитку своєї свідомості.Христос - Істиний Бог Іскупитель. Його прихід і Його жертва є найвизначнішою подією на даному земному етапі розвитку людської свідомості. Виконання самих заповідей без Христової жертви не могли б принести спасіння людству.
"Пишу я вам, дітоньки, що гріхи вам прощаються ради Ймення Його" 1Ів.2:12.
"Він ублагання за наші гріхи, і не тільки за наші, але й за гріхи всього світу" 1Ів.2:2.
2004.02.15 | Георгій
Суттєве зауваження, дякую!
Р.М. пише:> Християнство - це не тільки слідування Божим заповідям. В цьому воно багато в чому подібне до інших світових релігій. Головна особистість християнства полягає в тому, що на землю в Божій Особі зійшов Христос Іскупитель, прихід Котрого дав можливість людству вибратися з тупику, в якому воно опинилося, і вийти на якісно інший етап розвитку своєї свідомості.
ГП) Так, це дійсно одне з центральних положень християнського вчення. Правда, тут є деякі розходження між різними християнами, в тому, як насправді розуміти Христову жертву. Іноді можна почути чи прочитати такі думки, що Христос страждав і вмер за нас для того, щоби "звести рахунки" між людством-боржником і Богом, якому людство завинило. Але мені така версія викуплення подобається менше, ніж версія викуплення як духовного пробудження і зцілення хворих на первородний гріх людей. Адже Богові насправді ніякі жертви не потрібні, навіть і Христова жертва. Тобто Христос не "розплачувався" зі Своїм Отцем за мої гріхи - Він "заплатив" за мої гріхи в іншому смислі, в тому, що я тепер, після Його приходу на землю, служіння людям, мученицької смерті і воскресіння, маю можливість увірувати в Нього і завдяки цій вірі дати Йому змінити мене на щось краще. Як мінімум на усвідомлення своєї власної гріховності і бажання бути прощеним.
> Христос - Істиний Бог Іскупитель. Його прихід і Його жертва є найвизначнішою подією на даному земному етапі розвитку людської свідомості. Виконання самих заповідей без Христової жертви не могли б принести спасіння людству.
(ГП) Так.
> "Пишу я вам, дітоньки, що гріхи вам прощаються ради Ймення Його" 1Ів.2:12.
> "Він ублагання за наші гріхи, і не тільки за наші, але й за гріхи всього світу" 1Ів.2:2.
2004.02.14 | tmp
и Честертон..
"Свободомыслящие христиане вечно делают христианству неуместные комплименты.Послушать их, до христианства не было ни благоговения, ни жалости; любой средневековый христианин знал, что это не так.
По их словам, христианство замечательно тем, что первым призвало к опрощению, самообузданию, духовности и честности.
Меня сочтут очень узким (что бы ни значило это слово) (5 баллов
Его исключительность в том, что оно - исключительно, а в простоте или правдивости ничего исключительного нет, к ним стремились всегда и всюду.
Христианство было ответом на загадку, а не последним из общих мест скучной беседы"
ГКЧ
2004.02.14 | Р.М.
Re: и Честертон..
tmp пише:> "Свободомыслящие христиане вечно делают христианству неуместные комплименты.
Думки завжди свобідні, хоча і різні. А істина комплементів не потребує.
> Послушать их, до христианства не было ни благоговения, ни жалости; любой средневековый христианин знал, что это не так.
Не про благоговіння і жалість йдеться, а про Христову жертву, яка в буквальному смислі спасла світ.
Уявіть собі, все живе огорнуте смертельним мороком,.. і тут сходить життєдайне сонце.
2004.03.03 | Георгій
Цікавий англомовний сайт
http://www.religioustolerance.org/christ.htmАвтори порівнюють погляди різних християнських конфесій на визначення понять "християнство" і "християнин." Наводиться стисла, але цікава порівняльна характеристика консервативного і ліберального християнства.
2004.03.03 | Георгій
Ось тут дуже цікаво...
... про різні течії всередині християнства:http://www.religioustolerance.org/christ7.htm