03/24/2004 | Анатолій (за Трачука)

Україна має стати ноосферною (1) державою


1. Звільнення від духовних пут.

Суспільні відносини у всіх епохах життя людства можуть бути оцінені загальним рівнем культури, тобто можливістю творчого самовияву кожної людини і суспільства в цілому. Протилежним культурі являється експлуатація людини людиною. З моменту виникнення рабства на Землі гармонійні відносини людини з Природою були розірвані.

Крім того підневільна праця, в т.ч. творчість людини "на замовлення", розділяє дійсність творчої індивідуальності від можливості реалізувати свою мрію. Талановита, але залежна людина втрачає відчуття єдності з Природою, з безмежністю Космосу. Поступово людство дрейфувало у віртуальну дійсність перевернутих цінностей, коли совість, честь - основні людські якості - стають пережитком, засоби обміну - гроші, банки визначають стратегію розвитку держав, а патологічно хворі люди - розв`язують війни.

Де той хронологічний рубіж між творчістю як потребою душі, потребою відтворити радість буття і експлуатацією цієї потреби?

Як нам відомо, рабство, підневільна праця виникли в ІІІ тис. до н.е. в перших державах та цивілізаціях на планеті. Всяка експлуатація опирається на релігію та її інститути - церкву, канони, заповіді, вчення, ритуали.

Експлуатація людини - приносить експлуататорам самі високі прибутки, тому такі живучі у всі часи різні форми рабства. Для утримання людей в рабстві тисячоліттями фараони, царі, феодали, вожді, секретарі ЦК використовували прихований вплив на свідомість рабів спеціально підготовлених жреців, священників, парторгів, комісарів, екстрасенсів, стукачів і т.д.

Тисячолітнє духовне поневолення України - "зміїний потоп" догматизму візантійського християнства - розвінчав великий український філософ Григорій Сковорода. Про стан активності тодішнього (та і нинішнього) суспільства він писав "Світ спить - глибоко протягнувшись… А наставники, що пасуть Ізраїля, не тільки не пробуджують його, але ще погладжують "Спи не бійся". Звільнившись від біблійних ілюзій, Сковорода відчув необхідність поділитись з людьми горизонтами, які йому відкрились, царством небесним, яке він знайшов в серці, дусі своєму.

Цей вогонь (його духу) був підземним струмом і мотором численних творів Сковороди. Ця притаєна на дні душі активність святого борця за справу Духа дала йому силу, розгін і завзяття до праці над невтомним пробуджуванням духовного життя на Україні. Він не ходив, а бігав…і перемірював старечими ногами кільканадцять разів вздовж і поперек цілу велику Україну. Тільки активне, аж до болю сильне прагнення піднести своїх земляків на ті висоти духа, у яких сам він жив, пояснює нам невтомну силу Сковороди, яку він знаходив у собі для своєї мандрівки. Те саме болюче прагнення стрічаємо в Т.Г.Шевченка - вицідити з жил народу сукровату кров і налити туди чистої святої козацької.

2. В чому заключається сутність духовного, філософсько-релігійного пролому у світовідчуванні Сковороди?

Учень і біограф Сковороди, Ковалинський писав

"Серце його дотепер почитало Бога неначе раб, а відтепер полюбило його немов друг."

Ця коротенька вістка є дуже важлива. Вона вказує на те, що в цьому моменті завершилась важлива революція, якої виразом є ціла творчість Сковороди

"Бог - це тиран, вседержатель, а ти - його нікчемний раб, черв, порох, підніжок, - ось основне наставлення Біблії.

Бог - це ти сам, це божественний первень твого духа. Бог - це божественний Чоловік. Ти є другом Бога, сином Бога, самим Богом, - ось основне наставлення сковородинського світовідчування.

Ти є раб Бога! - Ні! - Ти є сам Богом ! - Пропасть ділить ці два світовідчування".

3. Трипільська культура - Золотий вік людства.

Соціальна організація Трипілля (V-III тис. до н.е.) відрізнялась від найдавніших класових суспільств Стародавнього Сходу, Середземномор`я, Індії та Китаю відсутністю експлуатації людини, тому Трипільську цивілізацію називають "Золотим віком людства". Саме там з'явились перші протоміста, де в центрі уваги громади-роду було не матеріальне виробництво, а людина, реалізація її кращих творчих здібностей. Знахідки археологів мальованої кераміки тих часів - тому підтвердження.

Протягом останніх ста років, після відкриття Трипільської культури Вікентієм Хвойкою, вивчення трипільських пам’яток принесло еволюційні зміни в уявлення про давню історію людства, про давню історію України. Раніше вважалось, що стародавні цивілізації обмежувались територією Близького Сходу та Східного Середземномор`я. Населенню Східної Європи відводилась роль дикунської окраїни. І раптом - знахідка глинобитних будинків, величезних поселень (протоміст площею до 450 га), знарядь праці розвинутого землеробства та тваринництва, багатокольорового тонкого столового та кухонного керамічного посуду, витончених статуеток, а також виробів із міді. Такою спадщиною могла б гордитись люба нація, кожна держава, але не імперія (Російська, а потім Радянська). Все ж відкриття Трипільської культури було поштовхом для відродження самосвідомості, національної гідності та самоповаги української нації на початку ХХ століття, що привело до активізації народної творчості, вияву душі народу.

4. Вперше наука цілісно пояснює життя без містики.

Перший президент Національної академії наук України В.І.Вернадський (1863-1945) створив цілий комплекс наук про Землю - від генетичної мінералогії до біогеохімії, радіогеології, вчення про біосферу. Недарма говорили, що він в своїй особі може представляти цілу академію. В.Вернадського ООН визнала Людиною ХХ століття.

Він показав, що речовина планети (а вона та ж і в космосі) утворюється в кругообігу "мертве-живе-мертве". "Геохімія доказує неминучість живої рідини для цього кругообігу всіх елементів і тим ставить на наукову основу питання про космічність, всесвітність живої речовини," - узагальнив Вернадський свій погляд в монографії "Жива рідина," так і не виданої повністю при його житті. В ній було висловлено принципове для вченого переконання, що життя - така ж вічна складова буття, як матерія і енергія.

В зв'язку з прийняттям еволюційного підходу у вивченні біосфери він переглянув оцінку діяльності людини по відношенню до природного середовища. Результати цієї діяльності він вивчав давно, писав про її негативні наслідки в багатьох працях по геохімії і мінералогії, але рахував її накладеною із зовні на постійний стан біосфери. Тепер же Вернадський став розглядати діяльність людини як закономірний етап розвитку біосфери. Він був певен, що відношення людини до природи і її ресурсам стане більш розумним, буде спрямоване на їх збереження. Для такого майбутнього стану біосфери, преображеної колективним розумом і працею людства під час задоволення всіх його матеріальних і духовних потреб, Вернадський використав запропонований іще в 1927р. французьким математиком Є.Леруа термін ноосфера.

Ноосферні ідеї Вернадський розвивав в 30-і роки, перш за все в роботі "Наукова думка як планетарне явище", задумані як свого роду велика філософська передмова "книги життя", над якою він тоді вже працював. Обі праці побачили світ тільки в 60-70-х роках. Звичайна біогеохімічна енергія живої речовини виробляється перш за все шляхом розмноження, але відмінним признаком людини стала форма енергії, "зв'язана з розумом", настільки нестримно ростуча і ефективна, що, на думку вченого, не дивлячись на свій молодий вік відносно земних епох, ця енергія вже стала головним фактором в геологічній історії планети. Створилась нова форма влади живого організму над біосферою, яка дає можливість "повністю переробити всю оточуючу його природу" - в розумінні перетворити і одухотворити, що і являється основною ціллю нового творчого, духовного еону буття і ноосфери.

Пророк еволюційного розвитку людства, Володимир Вернадський передбачав

"Зараз спроби замінити політичним чи соціальним гнобленням вільний ріст наукових пошуків приречені на невдачу, тому що коріння їх лежить так глибоко, як лежить коріння релігійних вірувань, вікова боротьба з якими закінчилась перемогою наукової думки."

Однією із передумов сучасного перевороту явилось звільнення наукової думки і наукового пошуку, звільнення її в значній степені від тиску релігійних, філософських і політичних структур … Але боротьба за можливість, яка відкрилась перед людством нового майбутнього, далеко не закінчилась, і пройде все ж декілька, вірогідно не багато, поколінь, поки воно неминуче як природній стихійний процес яскраво виявиться в ноосфері в дійсності". ("Химическое строение биосферы Земли и ее окружения". Москва, 2001р.).

5. Ноосфера і ми.

Сьогодні, в часи невпинно зростаючої комп"ютеризації, доступу до знань людства, марно сподіватись, що молодь піде в церкву, а діти будуть вивчати "Закон Божий" в школі. Соціальні проблеми молодь вирішить сама. А ми - старше покоління, можемо сприяти, або заважати нашим дітям в розбудові нової держави, в якій людина буде не рабом закріпаченим, а свідомою, відповідальною за свої вчинки особистістю. Людиною, яка бере участь в еволюції людства, створює ноосферу планети.

Найкращою профілактикою від наркоманії, СНІД, алкоголізму, духовного фанатизму, медітативної наркоманії, насильства, підміни моральних цінностей, совісті на "золотого тільця" для молоді являються знання.

6. Пізнай себе!

Дайте людині камінь (знання), на який вона зможе опертись в житті, і тоді вона переверне свій старий світ догм, духовних ілюзій рабства, зневіри в майбутнє, залежності від вчень і вірувань, "гуру" і пасторів Сходу і Заходу.

Від окремих, загалом моралістичних ідей, людина рухається в напрямі розгортання цілісного наукового етичного світосприйняття, в центрі якого лежить ідея "сродної" (за висловом Г.Сковороди) праці як основи щастя.

Дуже яскраво душа людини і народу виявляє себе в любимій творчої справі - будуванні житла, пісні, танці, вишивці, різьбленні по дереву, в традиціях, в святах, пов'язаних з циклами в природі і календарними справами хлібороба.

Академік Іван Дзюба нещодавно стверджував "Культура стає способом вираження національної ідентичності та виявлення сенсу буття народу, культура - це самостворення нації в часі та просторі". Він акцентував увагу на тому, що потрібно створити цілісну картину національної культури як узагальненого вираження творчих зусиль народу.

Щоб молода держава Україна витримала випробування часом, її потрібно будувати, як говорив національний філософ Григорій Сковорода " Не на піску, а на камені", - тобто на національній науці та культурі.

Україна відмовилась від ядерної зброї. Може першою з країн Європи не брати участі в протистоянні християнського і мусульманського світів, спровокованому терористичними нападами в США, може відмовитись від духовної зброї - релігії і стати передовою науковою, дійсно демократичною державою - ноосферною державою!

"Все людство, разом взяте, являє собою незначну масу речовини планети. Могутність його зв`язана не з його матерією, але з його мозком, з його розумом і спрямованим цим розумом його працею. В геологічній історії біосфери перед людиною відкривається неосяжне майбутнє, якщо вона зрозуміє це і не буде використовувати свій розум і свою працю на самознищення." (В.Вернадський "Химическое строение биосферы Земли и ее окружения").

Іншого шляху для еволюції людства не існує, як тільки зайняти своє місце в еволюційних процесах Природи.

Голова Товариства Коло-Ра -- Олексій Трачук
http://www.kar.net/~kolo-ra/
Е-mail: kolo-ra@mail.kar.net

Примітка:
[1] НООСФЕРА (noo-spherе)--біосфера, яка є під впливом розуму людини (noo, noos - розум, гр.)


--------------------------------------------------------------------------------

об-народ-нено Серпень, 7509 (2001) року