Одне питання до пана Анатолія
04/01/2004 | черговий
Спочатку факти. З історичних документів відомо, що у 1655 р. один шляхтич-землевласник, за професією – рядовий кінноти, назвемо його, наприклад, N прийняв чернечий постриг у Києво-Межигірському монастирі.
Ця обитель віддавна була твердинею українського козацтва. Як писав Дм. Яворницький про запорожців, ’’багато хто з них сам після бурхливого, сповненого всіляких військових пригод життя, закінчував свої дні в мурах цієї священої й заповітної для них обітелі’’
Виникає питання – в якого бога вірували у монастирі у цей час і кому наш N мав би молитися?
Ця обитель віддавна була твердинею українського козацтва. Як писав Дм. Яворницький про запорожців, ’’багато хто з них сам після бурхливого, сповненого всіляких військових пригод життя, закінчував свої дні в мурах цієї священої й заповітної для них обітелі’’
Виникає питання – в якого бога вірували у монастирі у цей час і кому наш N мав би молитися?
Відповіді
2004.04.02 | Анатолій
Одна відповідь до пана Чергового!
У м. Переяслав-Хмельницькому, котре в ті часи, про які Ви запитуєте, поряд з колєгіумом, в якому працював Г. Сковорода, стоїть велика однокупольна церква, що має з північного боку також велику дзвіницю. На стінах цієї церкви цеглою вимощені хрести господа Сварога! Переяславські попи юдо-християнської церкви не знають що це за знаки. Коли в Переяславському музеї запитав про дату будівництва цієї церкви, то отримав відповідь 1695 - 1700 рр.У м. Києві, у Видубицькому монастирі, в однокупольній Михайлівській церкві, яка була побудована у 11 столітті, на стелі першого поверху нанесено малюнок Зірки Господа Ра, Зірки Господа Дажбога та Всевидюче око Господа Пана. Місцеві попи знають тільки Всевидюче око і поєднують його з юдейським демоном Єговою. Всі інші знаки попи не знають.
Щодо того, яких богів сповідували в Україні до юдо-християнської навали з московії. Так от, сповідувався один Всевишній бог (не Єгова) та 108 його проявів. В тому числі і Ісус Христос, як втілення живого бога, якому ВОЛХВИ принесли дари, коли він народився, і якого ЮДЕЇ, керовані юдейським демоном Єговою, розіп"яли на хресті.
З цих трьох ремарок я гадаю, якщо Ви себе відносите до роду гомо сапієнс, Ви маєте можливість самому зробити висновки.
Довідковий матеріал можете також отримати на сайті www.oratania.com.ua
З повагою, Анатолій
2004.04.02 | черговий
Друге питання до пана Анатолія
тобто прибулець, який прийшов жити та молитися до цього монастиря
1) звертався у своїх молитвах, крім Ісуса Христа, ще до 107 різних богів? Славив Ра, Пана та Дажбога замість християнських святих?
2) поняття не мав про християнського Бога-Отця та Старий Заповіт? Не читав, наприклад, Псалтирь під час богослужінь?
3)не називав себе християнином?
Пане Кондратьєв, ви ще не здогадалися, ким був отой N і якою була його подальша доля?
2004.04.02 | Георгій
Re: Одна відповідь до пана Чергового!
Анатолій пише:> У м. Переяслав-Хмельницькому, котре в ті часи, про які Ви запитуєте, поряд з колєгіумом, в якому працював Г. Сковорода, стоїть велика однокупольна церква, що має з північного боку також велику дзвіницю. На стінах цієї церкви цеглою вимощені хрести господа Сварога! Переяславські попи юдо-християнської церкви не знають що це за знаки. Коли в Переяславському музеї запитав про дату будівництва цієї церкви, то отримав відповідь 1695 - 1700 рр. У м. Києві, у Видубицькому монастирі, в однокупольній Михайлівській церкві, яка була побудована у 11 столітті, на стелі першого поверху нанесено малюнок Зірки Господа Ра, Зірки Господа Дажбога та Всевидюче око Господа Пана.
(ГП) Це дуже цікаво, але це ж не доводить, що українські християни тоді сповідували багатобожжя, молилися богам Ра, Дажбогові і Панові. От на Нотр-Дамі в Парижі є скульптурні зображення всяких чортів. То що, невже це означає, що французи у 13-14 сторіччі молилися цим чортам?
> Щодо того, яких богів сповідували в Україні до юдо-християнської навали з московії. Так от, сповідувався один Всевишній бог (не Єгова) та 108 його проявів.
(ГП) А може, 109 чи 110? Які Ви маєте докази?
>В тому числі і Ісус Христос, як втілення живого бога, якому ВОЛХВИ принесли дари, коли він народився, і якого ЮДЕЇ, керовані юдейським демоном Єговою, розіп"яли на хресті.
(ГП) "Самі себе і життя наше Христу Богові доручімо." Це вірш з літургії Василя Великого (4 ст. н.е.), що його співають священики всіх українських православних церков. І в 17-му сторіччі співали, і в 16-му, і задовго до всякої "московської навали." Щось не звучить мені цей вірш як твердження, що Христос є тільки одним з 108 проявів Всевишнього...
> З цих трьох ремарок я гадаю, якщо Ви себе відносите до роду гомо сапієнс, Ви маєте можливість самому зробити висновки. Довідковий матеріал можете також отримати на сайті www.oratania.com.ua
(ГП) Помагай Вам Боже.
2004.04.04 | Анатолій
Друга відповідь до пана Чергового!
Пане Черговий. Нижче наведено вірш Маркіяна шашкевича, який він написав у 1837 році. Як відомо, Маркіян Шашкевич був сином священника і сам також згодом став священником. Але в той час, коли він був студентом, він написав саме нижченаведений вірш. Проаналізуйте його (ГП не зміг) і зробіть висновок.Анатолій
ЗГАДКА.
Заспіваю що минуло
Передвіцький згану час,
Як весело колись було
Як то сумно нині в нас!
Світовида лиця ясні
За Лабою Славлян чтив,
Купайловий танок красний
Царинами вітром спів.
Гай ся на честь славной Лади
Піньом дівиць розглядав,
Мир в подяці для Коляди
Веселячи снопу клав.
Над ярою Полтавою
Суд Любушин мир давав,
Над Дніпром Славутицьою
Так Ярослав ся вславляв.
По за білими водами
Білий гніздо орел вив,
А руськими сторонами
Звін вічовий гомотів.
Новгорода сила й слава
Світом цілим зголосила,
Києва золота глава
Під небеса ся звела.
Слави дочка величава
На світ цілий сяяла,
Піснь Люмира піснь Бояна
Голосніше їй гула.
Нині думка йде сумненько
Темним лісом гомонить,
За Дунай, Дніпро туженько
Згадка журна лиш летить.
По над Дністра берег крутий
Гамор галич розлягать –
Там сум душу хапле лютий
В безвість гадка пропадать.
Городища де бували
Десь могили ся звели,
Богів храми де стояли
Грехіт мохи поросли.
По за води по за тихі
З славой гаразд пробував –
Загудівши вихор лихий
І сліди їх позмітав.
Красна Ретра з Арковою
Пилом вічним припали,
Діти вірні з матерньою
Десь в безвістях ізчезли...
Де ворони ся злітають
Колись славний стояв тин,
Тяжкі мраки десь лягають
Як на ногах татарин.
Щастя гаразд з під могили
Гомонем лиш залітать,
Як славляни колись жили
Журна думка лиш згадать.
Із Русина щирой груди
В побратимий летить край,
Побратимі де суть люди
По за Вому за Дунай.
Руслан (Маркіян) Шашкевич
Зі збірки “Русалка Дністровая”
1837 р.
2004.04.05 | Анатолій
Третя відповідь до пана Чергового!
Пане Черговий, Ви ще не заморилися від свого інкогнітського чергування?Читайте нижче рядки з моєї статті про Переяславську раду - як останній Хрисвтовий похід проти України-Русі.
Анатолій
.....
Як пише у своїй розвідці “Переяславський вибір Богдана Хмельницького 1654 року” Віктор Горобець (Київ) “... 22 червня (ст.ст.) Олексій Михайлович (Цар Московії) звернувся до Хмельницького з грамотою, в якій містилося повідомлення про рішення “...вас принять под нашу царского величества высокую руку, яко да не будете врагом креста Христова в притчю и в поношение...”. Про що говорить це, так зване запрошення до об’єднання? Про що можуть говорити московського царя слова “щоб не були ворогами хреста Христового...” А що, дозвольте спитати, до цього Україна була ворогом хреста Христового?
Як пише у своєму творі “Історія Русів” Георгій Кониський – Архієпископ Білоруський (Москва. Університетська типографія, 1846 р с 186), цитується мовою оригіналу – Після прибуття до Чигирина посланців Царських Гетьман Хмельницький скликав чиновників і найповажніших Козаків од війська, що займали тоді всі уряди Малоросійські, і, оголосивши їм про прибуття до нього послів Царських, які запрошують його з військом і народом до поєднання з Царством Московським, і бувших раніше у нього посланців Турецьких і Польських разом з Татарськими, які вимагали у нього настійно поєднання з їхніми державами і піднесення з ними зброї на Царство Московське за їхні претензії, пропонував при тому, щоб чини і війська, прийнявши до зрілого розміркування всі тії вимоги чужоземні, вирішили одноголосно, котру з них вибрати корисну й заснувати на ній своє майбутнє становище. Бо “за обставинами сьогоденними треба нам бути неодмінно на чиєму-небуть боці, коли нейтралітет не приймається, та і на грядущу пору заздрість та інтереси сусідів не облишать нас у спокої та без спроб, як я й давніше вам казав, а тепер надія і самі ви бачите”. Молоді чиновники та Козаки висловили першу згоду свою на поєднання з Турками, упевнюючи, що “у них військовий народ в особливій повазі та пошані, а для селян нема у них ні аренд Жидівських, ні великих податків та індуктів, які є в Польші; а що найважливіше , то нема у них кріпаків і людей на продаж, або крестьянства, як у Московщині теє водиться: і все те видно і ймовірно в сусідніх Князівствах Молдавському і Волоському, котрі нам можуть правити за взірець. І коли нам за словами Гетьмана неможливо пробути самими собою, без сторонньої протекції, то Турецька протекція є від всіх інших надійніша і пожиточніша, і, не дивлячись на їхнє бусурманство, кожен Турок, що заприсягнувся одною своєю бородою, ніколи вже присяги своєї не переступить і слова свого не зламає. Християнські ж клятви і навіть присяги бувають лише маскою, під котрою ховаються лукавства, зрадництва і всілякого роду неправди; і найважливіші їхні дії, називані політикою та міністерією, що суттю своєю один хитрий обман, і чим обман той виходить більшим і шкідливішим, тим уславлюються і звеличуються творці його, як найперші в державах і єдині у них розумні люди або великі міністри і політики”...
2004.04.05 | черговий
Увага - вірна відповідь!
Пане Анатолію, я задав вам декілька цілком конкретних питань – і Ви замість відповідей на них починаєте займатися якимось словоблудієм. Яке відношення має М.Шашкевич, який пописував собі віршики на початку XIX ст. до мого межигірського ченця середини XVII ст.? Я Вам про Фому, а Ви мені – про Ярьому.Добре, перш ніж відкрити свої карти, напишу дещо про Шашкевича. Бідолашний попович жив у тому романтичному віці, коли народи Східної Європи –чехи, хорвати, словаки, румуни, росіяни, литовці тощо активно шукали, а за відсутністю результатів пошуків - вигадували своє славне минуле, а все для того, щоб довести сусідам свої права у сучасності. Мовляв, ми не просто такий собі об’єкт вивчення етнографії, а нащадки прадідів великих, горда та історична нація. Не минула ця чаша і Галичини, яка також віддала належне романтичному панславізму. Усі сотворіння кабінетної міфології, ймовірність існування яких історично не доведена, оспівувались романтиками у віршах і прозою. Недаремно ж Шашкевич згадує Любушин суд – у ті часи ця створена Вацлавом Ганкою підробка вважалася символом віри чеського національного відродження та видатним твором давньослов’янської літератури. Це про цю категорію людей Шевченко писав – ’’і Коллара ви читаєте з усієї сили, І Шафарика, І Ганку, і в слов’янофіли так і претесь…’’. Так що будувати якусь картину минулого на підставі мрій про золоте минуле Шашкевича – даремна справа.
А тепер, увага, починаємо детективну історію юдо-християнської навали на перуновірчу Україну. Отож, історія N.
Жив собі на світі лицар … – не бідний, були й нього й земельки, й селяни, які на нього цю земельку орали. А звали його – ну, нехай Іван. Все у нашого героя йшло добре, одружився Іван і народила йому дружина чотирьох дітей. І все б було гаразд, якби одного року не вирішив володар цієї країни йти у великий похід, щоб захистити своїх одновірців від ворогів. Що ж, довелося й Івану закинути улюблену охоту, попрощатися з родиною, сісти на бойового коня та їхати з військом – бо земельку та селян треба було відпрацювати.
Похід Івана був успішним, але сталося лихо – у країні спалахнула жахлива епідемія. Армію вдалося врятувати завдяки щільним карантинам, але у столиці ледь не половина людей загинула. Померла від пошесті і вся родина нещасливого лицаря.
Іван відчув своє горе як гнів Божий і вирішив віддалитися від світу. Не знаю вже, як йому вдалося уладнати справи зі своїм командуванням, але у 1655 р. колишній воїн постукав до брам саме Києво-Межигірського монастиря (чи пак капища Перуна-Ра-Дажбога?) і там був прийнятий у ченці (чи може таки волхви?) і змінив своє ім’я на …– ще не здогадалися?
З цим новим іменем колишній рейтар у 1674 р. був висвячений у патріархи Московські та всєя Русі. І звали його – Іоаким. Так він і пройшов все життя – посвячений від київських волхвів
Ну що, пане Анатолію, ви мені на це скажете? Від вельмишановного пана Пінчука теж хотілося б почути коментар
2004.04.05 | Анатолій
Відповідь правильна, але не коректна!
(Ч) пише...Так що будувати якусь картину минулого на підставі мрій про золоте минуле Шашкевича – даремна справаЯ може дати відповідь Вашими ж словами - Так що будувати якусь картину минулого на підставі горя ченця Якима – даремна справа...
Як я розумію, Ви, як ретивий юдо-християнин, не приймете ніякий доказ, бо Ваша вірність юдейському богові стовідсоткова.
З чим я Вас і поздоровляю. Але при цьому смію Вам нагадати, що під проводом та під іменем юдейського бога в Європі за часів святої інквізиції винищено близько 100 мільйонів людей. І в цій різні найбільше відзначився юдейський вихрист Торквемада, на руках якого кров більше 10 тисяч людей.
Радійте за нього та моліться йому...
Анатолій
2004.04.05 | черговий
Остаточний висновок
Отож, підведемо підсумки дискусії1) на церквах у Переяславі та Києві один пан-поганець роздивився орнаменти, які він сам називає ’’Зірка Господа Ра’’, ’’Зірка Господа Дажбога’’ та ’’Всевидюче око Господа Пана’’, і на підставі цього зробив висновок, що ці храми буцімто належали відповідно Пану, Ра та Дажбогу.
Проте – немає жодних доказів того, що ці орнаменти дійсно були пов’язані з згаданими богами і що такі символи богів існували взагалі. Єдиний доказ – особисте бажання пана-поганця, щоб це було саме так.
Немає жодних доказів, що ці орнаменти були символом чогось священного взагалі, а не лише художнім візерунком. Перефразуючи дідуся Фрейда, іноді орнамент … це лише орнамент.
Натомість мозаїки із зображеннями християнських святих у Софії та Михайлівському соборі збереглися до наших часів. І ніяких сумнівів щодо їх належності саме до християнського пантеону немає.
2) Початковий поет-романтик М.Шашкевич пише вірш, у якому намагається уявити колишню славу слов’янських народів за часів язичництва і на цій підставі пан-поганець робить якісь далекосяжні, хоча й малозрозумілі висновки. Поема Шашкевича – художній твір, а не історичний документ – здається не треба пояснювати різницю між обома жанрами? Проте з одним положенням вірша я не можу не погодитися, а саме:
Богів храми де стояли
Грехіт мохи поросли.
І з цим – не посперечаєшся. Можна лити крокодилячі сльози над поруганими капищами, але й сліди їх вже поросли тисячолітнім мохом. Sic transit gloria mundi…
3) Пан-поганець наводить наступну цитату з листа російського царя Олексія “...вас принять под нашу царского величества высокую руку, яко да не будете врагом креста Христова в притчю и в поношение...”. І далі коментує - Про що говорить це, так зване запрошення до об’єднання? Про що можуть говорити московського царя слова “щоб не були ворогами хреста Христового...” А що, дозвольте спитати, до цього Україна була ворогом хреста Христового?
Насправді ж поганець – внаслідок притаманного йому неуцтва – не зрозумів змісту фрази царя. Олексій чітко аргументував своє рішення тим, щоб одновірці-козаки ’’да не будете врагом креста Христова в притчю и в поношение...” – тобто не піддавалися наругам з боку ворогів хреста Христового, якими цар вважав мусульман-татар та католиків-поляків, а не православних українців-черкас. Якби горе-відун потрапив до справжніх козаків та став би їм доводити, що вони, мовляв, вороги Христа, то його марне життя швидко скінчилося б у дніпровській воді, чи не дуже швидко – на гострій палі. Бо поганців ох як козаки не любили…
4) Відун-відуненко цитує ’’Історію русів’’- чомусь вважаючи, що цитує її мовою оригіналу (sic!). Насправді згаданий твір, який приписується архієпископу Г.Кониському, був написаний російською літературною мовою кінця XVIII ст. і являє собою не історичний твір у стислому розумінні цього слова, а політичний памфлет, де під маскою розповіді про часто-густо вигадані події давнини викладаються бажання нащадків давньої козацької верхівки довести свої аристократичні коріння. Про те, що твір відбиває реальності пізніших часів свідчить й процитований дажбоженятком уривок – там робиться посилання на існування у Росії кріпацтва у тому вигляді, яким цей стан став у 18-19 ст., тоді як остаточно селяни були прикріплені до землі лише у 1649 р., перші випадки продажу селян без землі – згідно з Г.В.Вернадським – відстежені лише у 60-х рр. 17 ст., а масовим явищем стали лише наприкінці віку. І не московський цар присилав своїх послів до Хмельницького, пропонуючи прийняти його у протекцію, а все було з точністю до навпаки – Хмельницький ледь не шантажував царя, погрожуючи, серед іншого, тим, що піддасться туркам.
5) Постриження рейтара Івана Савелова у київському начебто язичницькому монастирі є реальним історичним фактом і це підтверджує його збережений заповіт. Як пише про патріарха російський історик А.П.Богданов: ’’ Почему для иноческого "обещания" московский дворянин избрал Киев?!
Если бы Савелов ходил в поход с князем Трубецким на Украину, как историки думали ранее, можно было бы решить, что, сражённый горем, он затворился в первом же крупном монастыре, желая "плакатися грехов моих тамо, или уединенно в пустыни, или во отшельничестве кончит жизнь мою". Не исключено, конечно, что он ездил в Киев гонцом, но пока это только предположение. Как бы то ни было, Иоаким выбрал Киев, мечтал быть в своем "обещании" погребенным и перед смертью горько сетовал, что ему не дали там в молитве и покаянии скончаться. Став патриархом, этот смиренный инок подчинил себе всю Киевскую митрополию, а Межигорский монастырь сделал патриаршей ставропигией.
Эти мелочи жизни не упоминаются в Завещании. Монастырю Иоаким оставил 3000 рублей для завершения начатой им постройки великолепной Преображенской церкви. Беспокоило старца, что "ради дальнего от Межигорского Преображенского монастыря расстояния и великого неудобства" он не может просить погрести там свое тело.
http://www.sedmitza.ru/index.html?did=5101
Ну от і уявіть собі забобонного середньовічного московита, який молиться Пану та Перуну? Не можете? І я не можу. Бо - не було такого.
6) Коли у поганого закінчилися усі його куці аргументи, він переходить на звичайнісіньку демагогію, тобто словоблудіє. Приклад:
- Як я розумію, Ви, як ретивий юдо-християнин…
Я ніде не стверджував, що я – християнин, тим більше – ретивий. Я можу бути агностиком, атеїстом чи крішнаїтом – це моя особиста справа, оскільки у нас в країні свобода віри (і, на жаль, свобода словоблудія, чому пан А. є доказом)
…не приймете ніякий доказ, бо Ваша вірність юдейському богові стовідсоткова.
Цілком навпаки – я навів свої контраргументи проти аргументів відуненка, а сам відуненко замість відповіді на мої питання почав далі бризкатися своєю слинкою. Врачу, исцелися сам…
…З чим я Вас і поздоровляю.
З чим? З тим, що я християнин? Що ж, християн в Україні декілька мільйонів, у світі – мільярди. Є з чим вітати. А ось пан-поганець – один як перст, ну може ще жалюгідна купка прихильників розміром у півтори людини. (голос единицы тоньше писка… - Маяковський). Тому від щирого серця прийміть мої співчуття.
- Але при цьому смію Вам нагадати, що під проводом та під іменем юдейського бога в Європі за часів святої інквізиції винищено близько 100 мільйонів людей. І в цій різні найбільше відзначився юдейський вихрист Торквемада, на руках якого кров більше 10 тисяч людей.
Давайте по порядку:
1) цифра 100 млн для кількості жертв інквізиції – неймовірна. Ніколи населення Європи у Середні віки не досягало такого розміру.
2) Юдейське походження Томаса Торквемади жодною мірою не вплинуло на його дії. Цілком навпаки – адже палив він, головним чином, новохрещених-юдеїв, так званих маранів. Отож, пане відун, ви черговий раз піймали облизня. А все завдяки вашому дрімучому невігластву.
3) Я не належу до католицької церкви, отож маю опосередковане відношення до цих страхіть. Крім того, нагадаю, що діючий папа офіційно засудив діяння інквізиції всупереч догмату про папську непогрішимість. Жодний інший ієрарх іншої віри поки що нічого подібного не зробив.
4) І головне – якими б не були Торквемада чи патріарх Іоаким, вони існували, були реальними людьми, від них залишилися десятки документів, які підтверджують їх існування на землі. Вони – були. А ось жерці Перуна в 1654 р. існують лише у запамороченій голові відуна. Бо він їх вигадав – і повірив в їх існування.
Добре, підвожу підсумок. Пане Анатолій, невже я вас не знаю і не знаю вашого ганебного сайту і не знаю, що будь-яка дискусія з вами не має сенсу, бо ваш закукурічений розум не здатний сприйняти жоден доказ? Я взагалі не сперечаюся з історичною фольксою – бо не збираюся порпатися у мареннях навіжених. Мені просто хотілося посадити горе-відуна до калюжі. Що я і зробив.
Із зневагою,
Черговий
2004.04.05 | Анатолій
Re: Остаточний висновок - чергове хамство та сліпота...
Пане засліплений Черговий!Справа у тому, що Ваша злоба та відверте хамство не дала Вам можливості побачити наступне-
...Християнські ж клятви і навіть присяги бувають лише маскою, під котрою ховаються лукавства, зрадництва і всілякого роду неправди; і найважливіші їхні дії, називані політикою та міністерією, що суттю своєю один хитрий обман, і чим обман той виходить більшим і шкідливішим, тим уславлюються і звеличуються творці його, як найперші в державах і єдині у них розумні люди або великі міністри і політики”...
Це ж бо слова Кониського, архіманрита юдо-християнської церкви білоруської... Чомусь Ви їх не бачите, а й Цікаво чому? Мабуть тому, що Вам не хочеться цього бачити.
Як би Ви не хамили, не обзивали мене поганцем, не бризкали злобою, а очі інколи, я б радив, відкривати було б не зле...
Бувайте, злобливий інкогніто.
Анатолій
2004.04.05 | черговий
Нєча на зєркало пєнять, колі ...
чого це, пророче, Ви ображаєтесь на епітет ’’поганець’’, ’’поганий’’? Латиною paganus - це і є язичник, ким Ви і є.Ви, перуновіре, протягом свого тут перебування десятки, якщо не сотні разів оплювали і мою віру, і людей, які її сповідують найганебнішими словами. І після цього маєте нахабство вимагати чемного до себе ставлення? Даруйте, це ж смішно!
І останнє - Історія русів лише приписується Кониському. Хоча б тому, що, судячи із завуальованої критики християнства, автор її був - ні, не язичником, їх тоді не існувало, а звичайнісіньким масоном. Тоді - як і зараз - їх було багацько і перші незалижницькі гуртки в Україні повставали саме на основі масонських лож. Це Вам так, для загальної інформації.
А тепер - бувайте.
2004.04.05 | Анатолій
Панові латинському, тобто юдо-християнському зеркалові...
Цікава у Вас логіка, пане латинське-юдо-християнське зеркакало.Як тільки йде все гладко - то Ви на коні. Як тільки щось проти Вас, то Маркіян Шашкевич - замріяний юнак, а архімандрит Кониський є масоном. Цікава логіка. Читсто юдо-християнська.
А ось ще:
Як пише Андрій Яковлів “До 300 річчя т.з. возз’єднання”, – “Спільними між цими народами була тільки православна віра, але й в церковно-обрядовій царині між українцями і московинами було немало розходжень”. Ці розходження були перш за все у релігійному базисі та догматах – Відо-Вістизм (один Всевишній бог та 108 його проявів на Землі) в українців, та юдо-християнство (з Всевишнім юдейським богом) у московитів. Що цікаво, і в Україні, і в Московії сповідувався за бога Ісус Христос, але в Україні як один з 108 відо-вістичних богів, а в Московії – як триєдиний бог, що сидить праворуч від юдейського Сава-ота – Єгови – Яхве.
Гадаю, що саме через цю розбіжність у базисах віри “... у 1482 році москвини намовляють татарського хана Манглі Гірея напасти на Київ і пограбувати його, а вдячний хан, зруйнувавши місто, посилає в дарунок московському царю золоту чашу і дискос з пограбованої ним київської Святої Софії” (Роман Божеський, “Переяславська умова в планах Б. Хмельницького та “Переяславська легенда”).
(про 108 богів, не лякайтеся, то не масонська, то моя вставка)
Анатолій
2004.04.05 | черговий
Панові пророку
Анатолій пише:> Цікава у Вас логіка, пане латинське-юдо-християнське зеркакало.
> Як тільки йде все гладко - то Ви на коні. Як тільки щось проти Вас, то Маркіян Шашкевич - замріяний юнак,
так воно і було
а архімандрит Кониський є масоном.
1) Кониський - не архімандрит, а архієпископ
2) Авторство Історії русів було приписано Кониському
3) Її справжній невідомий автор досить вірогідно належав до масонерії - як і більшість діячів українського відродження.
Цікава логіка. Читсто юдо-християнська.
> А ось ще:
> Як пише Андрій Яковлів “До 300 річчя т.з. возз’єднання”, – “Спільними між цими народами була тільки православна віра, але й в церковно-обрядовій царині між українцями і московинами було немало розходжень”. Ці розходження були перш за все у релігійному базисі та догматах – Відо-Вістизм один Всевишній бог та 108 його проявів на Землі) в українців, та юдо-християнство (з Всевишнім юдейським богом) у московитів. Що цікаво, і в Україні, і в Московії сповідувався за бога Ісус Христос, але в Україні як один з 108 відо-вістичних богів, а в Московії – як триєдиний бог, що сидить праворуч від юдейського Сава-ота – Єгови – Яхве.
1) розходження між українською та російською церквами існували дійсно, але ці роходження були внутрішньоправославними - наприклад, київська церква при хрещенні практикувала поливання водою, а московська - занурення.
2) відо-вістизм вигаданий А.Кондратьєвим
Гадаю, що саме через цю розбіжність у базисах віри “... у 1482 році москвини намовляють татарського хана Манглі Гірея напасти на Київ і пограбувати його, а вдячний хан, зруйнувавши місто, посилає в дарунок московському царю золоту чашу і дискос з пограбованої ним київської Святої Софії” (Роман Божеський, “Переяславська умова в планах Б. Хмельницького та “Переяславська легенда”).
1) напад Менглі-Гірея на Київ був викликаний не якимось розбіжностями у базисах віри, а набагато більш прозаїчними речами - Велике князівство Литовське підтримувало ворога Москви золотоординського хана Ахмата і тому московські князі змушені були шукати й собі союзника серед татарських ханів, який міг би нейтралізувати союз Золотої Орди та ВКЛ. Такого й знайшли в особі Менглі-Гірея. Що ж з вовками жити, по вовчи вити - якби не наїзд кримчаків, то литовці спільно с золотоординцями зробили б те саме у Москві. І до речі, це що, теж з Перунового капища дискос був?
> (про 108 богів, не лякайтеся, то не масонська, то моя вставка)
Що і треба було довести - Ваша. А в історії цього не було - це ви туди встромили свою вигадку.
> Анатолій
далі - щоб вже не відповідати по наступних темах. Так, я християнин. Але свою віру обговорювати я не збираюсь і нікому її не нав’язую. І пишу виключно про історичні моменти.
Адью...
2004.04.05 | Анатолій
Ну тоді Ви вже дайте відповідь мені, пане юдо-християнине!
Не дарма Ви навіть маєте світський титул історика. І хоча Ви заінкогнітувалися, Ваше прізвище мені відоме. Ховайтеся, коли бажаєте... Своє ж бо я не приховую.Так от-
1. Чому Андрій Боголюбський, за юдо-християнською традицією правовірний християнин, у 1169 році пограбував Київ та Вишгород і понищив досить багато людей?
2. Чому Данило Галицький, за юдо-християнською традицією правовірний християнин, у 1238 році пограбував Київ і особливо побезчинствував у Михайлівському соборі?
3. Чому у Слові о полку Ігоревім, написаному, як доведено, у 1198 році, не згадується ні про хрещення Русі, ні про християнство, ні про юдейського Єгову, ні навіть про Ісуса? Ну скажіть - підробка...
4. Чому тоді, коли Хан Гирей у 1482 році грабував Київ, на куполах Софії Київської не було хрестів? А було голих 12 куполів. Що, мо українці були мусульманами?
5. Чому Никон у Московії в 1652 році почавши свої реформи, першим що зробив, то перейменував Правовір"я (ортодоксію) у Православ"я?
6. У мене для Вас ще багато ЧОМУ, і Ваш історичний титул дозволяє Вам це знати. А от, чи дозволяє правду казати Ваш нещодавно прийнятий сан юдо-християнина, якого Ви ще соромитеся, ми подивимося.
Чекаю, хоч Ви й до мене без поваги.
Анатолій
2004.04.05 | черговий
відповіді по всіх пунктах
Не дарма Ви навіть маєте світський титул історика.Ні, не маю
І хоча Ви заінкогнітувалися, Ваше прізвище мені відоме. Ховайтеся, коли бажаєте... Своє ж бо я не приховую.
Цікаво його почути. Обіцяю, якщо вгадаєте – підтверджу.
Так от-
1. Чому Андрій Боголюбський, за юдо-християнською традицією правовірний християнин, у 1169 році пограбував Київ та Вишгород і понищив досить багато людей?
а) Андрій Боголюбський ніколи не грабував Києва
б) у березні 1169 р. він був у Торжку, де керував війною проти Новгорода.
в) суздальською армією керували його син Мстислав Андрійович, а крім того участь у поході брали князі Гліб Переяславський, Роман Смоленський, Давид Вишгородський, Рюрик Овручський, Мстислав Торопецький, Володимир Дорогобузький та два новгород-сіверських, у тому числі відомий Ігор Святославич
г) ніколи ще в історії спільність віри не рятувала переможені міста від грабунків. Так було в язичницькі часи, так було й у християнські
д) цікаво, як Давид, князь вишгородський у цьому поході зміг пограбувати своє місто?
2. Чому Данило Галицький, за юдо-християнською традицією правовірний християнин, у 1238 році пограбував Київ і особливо побезчинствував у Михайлівському соборі?
Данило Галицький лише позабирав найцінніші ікони та священні предмети до заснованих ним церков у Холмі та Галичі. Механіка – та сама, що й у першому випадку – молитви молитвами, а золото золотом.
3. Чому у Слові о полку Ігоревім, написаному, як доведено, у 1198 році, не згадується ні про хрещення Русі, ні про християнство, ні про юдейського Єгову, ні навіть про Ісуса? Ну скажіть - підробка...
Цитую Слово:
Здрави князи и дружина,
побарая за христьяны
на поганыя плъки!
Княземъ слава, а дружинЂ!
Аминь.
http://www.litopys.kiev.ua/
4. Чому тоді, коли Хан Гирей у 1482 році грабував Київ, на куполах Софії Київської не було хрестів? А було голих 12 куполів. Що, мо українці були мусульманами?
У якому документі це зафіксоване? Звідки Ви про таке почули?
5. Чому Никон у Московії в 1652 році почавши свої реформи, першим що зробив, то перейменував Правовір"я (ортодоксію) у Православ"я?
Це знову Ваша вигадка. Цитую документ 1611 року – умови обрання королевича Владислава московським царем:
’’А будучи государю королевичу Владиславу Жигимонтовичу на Российском государстве, церкви Божия на Москве и по всем городам и по селам в Московском государстве и во всем Российском царствии чтити и украшати во всем по прежнему обычаю и от разоренья ото всякаго оберегати.
И святым Божиим иконам и пречистыя Богородицы и всем святым и чудотворным мощем поклонятися и почитати. И святительскому и священническому чину[5] и всем православным христианам быть в православной христианской вере греческаго закона по-прежнему.
И римския веры и иных розных вер костелов и всяких иных вер молебных храмов в Московском государстве и по городам и по селам нигде не ставити. А что говорил гетман по королевскому ответу, чтоб в царствующем граде Москве хотя б один римской костел быта мог для людей польских и литовских, которые при государе королевиче мешкати будут, о том государю королевичу с патриархом, и со всем духовным чином, и с бояры, и со всеми думными людьми говорити.
А христианския нашия православныя веры греческаго закона ничем не рушати и не безчестити. И иных никаких вер не вводити, чтоб наша святая православная вера греческаго закона имела свою целость и красоту по прежнему.
(Из договора патриарха Гермогена и бояр с гетманом Жолкевским о призвании польского королевича Владислава на Российский престол. 17 августа 1610 г.)
http://www.sedmitza.ru/index.html?did=6797
6. У мене для Вас ще багато ЧОМУ, і Ваш історичний титул дозволяє Вам це знати. А от, чи дозволяє правду казати Ваш нещодавно прийнятий сан юдо-християнина, якого Ви ще соромитеся, ми подивимося.
Чекаю, хоч Ви й до мене без поваги.
Анатолій
От і дочекались. Ще питання є? І як там моє прізвище?
2004.04.06 | Анатолій
Re: відповіді по всіх пунктах - ОК, читайте далі...
Не дарма Ви навіть маєте світський титул історика.Ні, не маю
І хоча Ви заінкогнітувалися, Ваше прізвище мені відоме. Ховайтеся, коли бажаєте... Своє ж бо я не приховую.
Цікаво його почути. Обіцяю, якщо вгадаєте – підтверджу.
(А) Не вірю, пане Іцик!
Так от-
1. Чому Андрій Боголюбський, за юдо-християнською традицією правовірний християнин, у 1169 році пограбував Київ та Вишгород і понищив досить багато людей?
а) Андрій Боголюбський ніколи не грабував Києва
б) у березні 1169 р. він був у Торжку, де керував війною проти Новгорода.
(А) Ваші дані розходяться з історичними даними.
в) суздальською армією керували його син Мстислав Андрійович, а крім того участь у поході брали князі Гліб Переяславський, Роман Смоленський, Давид Вишгородський, Рюрик Овручський, Мстислав Торопецький, Володимир Дорогобузький та два новгород-сіверських, у тому числі відомий Ігор Святославич
г) ніколи ще в історії спільність віри не рятувала переможені міста від грабунків. Так було в язичницькі часи, так було й у християнські
д) цікаво, як Давид, князь вишгородський у цьому поході зміг пограбувати своє місто?
(А) А про ІКОНУ та пограбування церкви Ви забули?
2. Чому Данило Галицький, за юдо-християнською традицією правовірний християнин, у 1238 році пограбував Київ і особливо побезчинствував у Михайлівському соборі?
Данило Галицький лише позабирав найцінніші ікони та священні предмети до заснованих ним церков у Холмі та Галичі. Механіка – та сама, що й у першому випадку – молитви молитвами, а золото золотом. (А) О, про це я і говорю - юдейство принесло нам культ золотого тільця.
(А) Ваші дані розходяться з історичними. А при цьому, якби Ви задумалися, то тут би спливло те, що духовність та релігійність була різною. Але підемо далі...
3. Чому у Слові о полку Ігоревім, написаному, як доведено, у 1198 році, не згадується ні про хрещення Русі, ні про християнство, ні про юдейського Єгову, ні навіть про Ісуса? Ну скажіть - підробка...
Цитую Слово:
Здрави князи и дружина,
побарая за христьяны
на поганыя плъки!
Княземъ слава, а дружинЂ!
Аминь.
http://www.litopys.kiev.ua/
(А)Шкода, що Ви не подивилися трошки раніше, а рядок 501 говорить-
Ігор іде по Боричевому до Святої Богородиці Пирогощі. Тут би Ваші слова були б доречніші та смішніші. Щодо наведених Вами рядків 508-509, то, на жаль, більшість вчених доводять, що вони вставлені пізніше під час переписування "Слова". Особисто я б хотів щоб ці рядки були нге вставленими, а оригінальними, тоді б стовідсотково була б доведена моя теорія, що на ті часи не було двовіпр"я, а була одна віра, яка називалася Відо-Вістизмом і в якій (а про це говорить Слово) почитувався Всевишній бог (не юдейський Єгова) та його прояви, імена яких згадується у Слові. І навіть те, що Ігор іде до Святої Богородиці Пирогощі - це говорить про те, що він іде до Святої Богородиці, до якої Пирун приходить в гості. І ця свята богородиця була, є і буде на ім"я МАКОША. Точно та ж особа, яка зображена в св. Софії і сьогодні називається Оранта Київська. Якщо Вам це не відомо, тоді я вже не допоможу.
4. Чому тоді, коли Хан Гирей у 1482 році грабував Київ, на куполах Софії Київської не було хрестів? А було голих 12 куполів. Що, мо українці були мусульманами?
У якому документі це зафіксоване? Звідки Ви про таке почули?
(А)Та не почув, а побачив у музеї Св. Софії. Підіть, заплатіть за квиток і подивіться. Мо тоді Ви вхнаєте, що сучасті куполи та хрести на Св. Софії з"явилися тільки у 17 столітті. Тобто тоді, коли сюди придибали Ваші москалі разом зі своєю моделлю юдо-християнства.
5. Чому Никон у Московії в 1652 році почавши свої реформи, першим що зробив, то перейменував Правовір"я (ортодоксію) у Православ"я?(А) Це не вигадка, а історичні відомості, про які навіть у радянські часи, не розуміючи всієї фізики, елементарно розповідалося всима вчителями історії.
Це знову Ваша вигадка. Цитую документ 1611 року – умови обрання королевича Владислава московським царем:
’’А будучи государю королевичу Владиславу Жигимонтовичу на Российском государстве, церкви Божия на Москве и по всем городам и по селам в Московском государстве и во всем Российском царствии чтити и украшати во всем по прежнему обычаю и от разоренья ото всякаго оберегати.
И святым Божиим иконам и пречистыя Богородицы и всем святым и чудотворным мощем поклонятися и почитати. И святительскому и священническому чину[5] и всем православным христианам быть в православной христианской вере греческаго закона по-прежнему.
И римския веры и иных розных вер костелов и всяких иных вер молебных храмов в Московском государстве и по городам и по селам нигде не ставити. А что говорил гетман по королевскому ответу, чтоб в царствующем граде Москве хотя б один римской костел быта мог для людей польских и литовских, которые при государе королевиче мешкати будут, о том государю королевичу с патриархом, и со всем духовным чином, и с бояры, и со всеми думными людьми говорити.
А христианския нашия православныя веры греческаго закона ничем не рушати и не безчестити. И иных никаких вер не вводити, чтоб наша святая православная вера греческаго закона имела свою целость и красоту по прежнему.
(Из договора патриарха Гермогена и бояр с гетманом Жолкевским о призвании польского королевича Владислава на Российский престол. 17 августа 1610 г.)
http://www.sedmitza.ru/index.html?did=6797
(А) Нормальна людина знає, що папір є неджовговічним і тексти ПОСТІЙНО переписувалися. Невже Вам невідомі факти переписувань? Саме так і переписувалося за Міллєра, Байєра та Шльотцера. І темер вже Ви є шльотцер.
6. У мене для Вас ще багато ЧОМУ, і Ваш історичний титул дозволяє Вам це знати. А от, чи дозволяє правду казати Ваш нещодавно прийнятий сан юдо-християнина, якого Ви ще соромитеся, ми подивимося.
Чекаю, хоч Ви й до мене без поваги.
Анатолій
От і дочекались. Ще питання є? І як там моє прізвище?
(А)Зверху я вже написав, але Ви ж його, як і свого сану соромитеся, тоді мабуть є чого. Адже в народі не дарма кажуть - Бог шельму мітить. Таким чином Бог відмітив Савла - був рижий, довгоносий, лисий, клишоногий, малий та товстий. Вас також відмічено, тому і соромитеся. Я ж свого не соромлюся, його знає кожний.
Анатолій
2004.04.06 | черговий
ще порція ляпасів поганину
(А) Не вірю, пане Іцик!Моє прізвище – не Іцик. І ім’я моє теж – не Іцик. Отож не вгадали.
(А) Ваші дані розходяться з історичними даними.
Я не можу зараз довести, що Андрій був саме у Торжку, а не в Москві чи Боголюбові – про це мені казав А.Абакумов, де він взяв цю інформацію я не знаю. Але у Києві Андрія не було – можете самі відкрити Іпатіївський літопис на http://www.litopys.kiev.ua/ та подивитися під 1169 р. – там є перелік князів, що брали участь у нападі
(А) А про ІКОНУ та пограбування церкви Ви забули?
Ікону Богоматері (а не Макоші – зверніть увагу!) Андрій перевіз з Вишгорода у 1155 р., за 14 років до київського походу.
(А) О, про це я і говорю - юдейство принесло нам культ золотого тільця.
(А)Шкода, що Ви не подивилися трошки раніше, а рядок 501 говорить-
Ігор іде по Боричевому до Святої Богородиці Пирогощі. Тут би Ваші слова були б доречніші та смішніші. Щодо наведених Вами рядків 508-509, то, на жаль, більшість вчених доводять, що вони вставлені пізніше під час переписування "Слова".
Оля-ля! Знову якась гидота переписала текст та закаламутила джерельну криницю паганства. А навіщо тоді цей невідомий юдо-християнин не повикидав з тексту усіх Дажбогов та Стрибогов та не позамінював їх ангелами та архангелами? Звідки ж така непослідовність у правках? Висновок один – не було правок. Було елементарне двовір’я, про яке Вам вже неодноразово намагався пояснити п.Пінчук. Проте Вам – як об стінку горохом.
а була одна віра, яка називалася Відо-Вістизмом і в якій (а про це говорить Слово)
Це – повторюю - вигадана Вами віра. І не треба нав’язувати створені Вами всесвітари та дупотари в якості давньої релігії Русі. Місце народження цих віст достеменно відомо усім – це Ваша квартира.
Ігор іде до Святої Богородиці Пирогощі - це говорить про те, що він іде до Святої Богородиці, до якої Пирун приходить в гості. І ця свята богородиця була, є і буде на ім"я МАКОША. Точно та ж особа, яка зображена в св. Софії і сьогодні називається Оранта Київська. Якщо Вам це не відомо, тоді я вже не допоможу.
Богородиця – це Богородиця, а Макош - …це лише Макош. Немає ніяких доказів, щоб пов’язувати київський топонім Пирогоща з маловідомою язичницькою богинею, тим більше на підставі такої дитячої етимології. А допомоги мені від Вас не потрібно. І взагалі, уся Ваша аргументація зводиться до фрази Вашого попередника у наукових трудах профессора Вибегалло –’’мои труды читать надо!’’. Я прочитав і нічого розумного не знайшов.
У якому документі це зафіксоване? Звідки Ви про таке почули?
(А)Та не почув, а побачив у музеї Св. Софії. Підіть, заплатіть за квиток і подивіться. Мо тоді Ви вхнаєте, що сучасті куполи та хрести на Св. Софії з"явилися тільки у 17 столітті. Тобто тоді, коли сюди придибали Ваші москалі разом зі своєю моделлю юдо-християнства.
Ні, це вже зовсім абзац. Брати за основу модель храма, створену в сучасні часи і доводити, що це, мовляв, його автентичний вигляд! Це суцільне безглуздя.
Ось Вам гравюра Я.Вестерфельда - урочистий в’їзд Януша Радзивілла до Києва у 1651 році –
http://heraldry.com.ua/index.php3?lang=E&context=info&id=1397
чи голі там бані на церквах, чи ні?
5А) Це не вигадка, а історичні відомості, про які навіть у радянські часи, не розуміючи всієї фізики, елементарно розповідалося всима вчителями історії.
Я теж вчився у радянській школі. Але історик щось нам нічого не розповідав про буцімто переіменування правовір’я у православ’є. У якому радянському підручнику таке написано, перуне?
(А) Нормальна людина знає, що папір є неджовговічним і тексти ПОСТІЙНО переписувалися. Невже Вам невідомі факти переписувань? Саме так і переписувалося за Міллєра, Байєра та Шльотцера. І темер вже Ви є шльотцер.
Базіканина про начебто підробку літописів злонаміреними німцями Міллером та Шльоцером, які винні лише тому, що вони – німці (от, ганьба!) – вже давно стала базою для агресивних невігласів. От тикаєш такого панка у Слово чи літописний текст, а він волає – цього нічого не було, це все Міллер вигадав і переписав. Тобто Нестор – це фальсифікація, Сильвестр – вигадка Байера, замість Гермогена ще якійсь німець чи іцик писав, а от вискубані відуном з нечесаної голови божевільні марення – свята істина. Так, і, зрештою, хто це тут заздалегідь закидав мені (’’знаю, що скажете …’’), що я оголошу ’’Слово’ підробкою? І хто звинувачував мене у ’’юдо-християнській логіці’’? Отож оці Ваші викрутаси я маю вважати зразком паганської логіки - так і буду. Скільки Вам ще треба текстів 16-17 ст., де християнська віра у Росії називається православною? Десяти вистачить? Можу пошукати. Тільки як найду - то тоді язика проковтнете.
(А)Зверху я вже написав, але Ви ж його, як і свого сану соромитеся, тоді мабуть є чого. Адже в народі не дарма кажуть - Бог шельму мітить. Таким чином Бог відмітив Савла - був рижий, довгоносий, лисий, клишоногий, малий та товстий. Вас також відмічено, тому і соромитеся. Я ж свого не соромлюся, його знає кожний.
У народі кажуть – кого Бог покарати хоче, того розуму лишає. Це про Вас, вістуне.
Ви ніколи не бачили мого обличчя і не можете знати, які у мене ноги, чи маю я лисину, чи рудий, я чи чорнявий. Вам хочеться уявляти мене потворою, жидом, обрізаним тощо – на здоров’я, уявляйте. Тільки розуму у Вас не побільшає.
2004.04.07 | Анатолій
З терпынням до юдо-християнина, який хоче бути Савлом!
Пане М-Іцику, нижче наводжу Вам коротеньку статтю про фальшування історії вашими улюбленцями.Щодо Софійського собору - то тільки Ваша лінь може Вас виправдати.
Щодо того, що у Софійському соборі зображена Макоша - то Ви це проковтнули. Дякую.
Щодо двовір"я - то це Ваша та юдо-християн вигадка. Бо як я Вам вже казав, вченні про останні рядки Слова кажуть - приписка.
Щодо Велесової книги - скажіть, що це підробка.
Анатолій
ЯК ФАЛЬШУВАЛАСЯ ДУХОВНА ІСТОРІЯ РУСІ-УКРАЇНИ!
Мадам Фіке, тобто російська імператриця Катерина ІІ добре влаштувавшись на троні, почала цікавитися історією Русі та Московії. Зважте, на той час у 60-ті та 70-ті роки 18 століття цілісної історичної імперської науки не існувало.
Десь у 1692 році боярин Лизлов Андрій Іванович написав першу цілісну історію під назвою “Скифська історія”. Та московська влада заборонила її навіть друкувати. Хоча вона ходила серед знаті у рукописному варіанті. Уже в кінці 40 х років 18 століття Татіщев Василь Микитович написав книгу “Історія Російская з самих дрєвніх врємен”. Та її теж заборонили, визнавши шкідливою. Згодом навіть рукописи Татіщева були знищені. Багато хто з істориків вважають, що ті рукописи прибрала до своїх рук сама Катерина. Нагадаю, що ще за Петра І вийшов Указ з повелінням звезти до Москви геть усі архіви та першодруки. Катерина ІІ перевидала той указ, але вже з погрозами за невиконання. Отож, всі архіви України-Русі були пограбовані вщент і вивезені до Москви. Щось подібне було вчинено і з архівами інших народів, що тоді входили до російської імперії.
У 1884 році було видано щоденник, що називався “Памятниє запіскі АВ Храповіцкого статс-сєкрєтаря Імпєратріци Катєріни ІІ”(В.О.Ключевскій).За цим щоденником Катерина ІІ 4 грудня 1783 року видала Указ, яким повеліла створити “Комісію для составлєнія запісок о дрєвнєй історії, прєімущєствєнно Росії” под начальством і наблюдєнієм графа АП Шувалова”. Читаємо з цього Указу “... назначіть до 10 чєловєк, коториє совокупнимі трудамі составілі би полєзниє запіскі о дрєвнєй історії, прєімуществєнно же касающієся Росії, дєлая краткіє випіскі із дрєвніх рускіх лєтопісєй і інозємних пісатєлєй по ізвєстному (Катирині ІІ) своєобразному плану. Еті учьониє составляют “собраніє” , но їх ізбіраєт Шувалов... і прєдставляєт імпєратріце. Мєжду члєнамі етого собранія должно бить трі ілі четирє чєловєка, нє обрємєньонних другімі должностямі ілі достаточно досужіх, чтоби трудітся над етім поручєнним ім дєлом, получая за етот труд особоє вознаграждєніє. Собраніє будєт состоять под височайшим покровітєльством. Начальствуюшій над нім прєдставляєт Імпєратріце труди собранія, коториє с єйо дозволєнія пєчатаются в вольной тіпографії...”
Там є дуже багато цікавих записів. Один з них зроблено 24 вересня 1791 року. “Позван, і часть врємєні читалі мнє Россійскую Історію. Тут єсть прімєчаніє о Татарах і іх сілє прі нашествії іх на Русь. Жизнь святого Алєксандра Нєвского, без чудєс”.
Страшне свідчення. Катерина ІІ та Храповицький знали про існування іншої версії життя Олександра Невського. Але нам повідали саме ті “чудєса”. Не стану приводити десятки таких свідчень.
23 червня 1791 року. “Прінялісь за Російскую історію; говорілі со мной о Нєсторє. Я (Храповицький) nous l’avons vri en original” Тобто з французької – МИ ЙОГО БАЧИЛИ В ОРИГІНАЛІ. Сподіваюсь, ви пам”ятаєте, що Нестор написав “Повість врем”яних літ”.
На сцену фальшування спливає одна особа – Герард Фрідріх Міллєр – російський професор історії, запрошений до Москви ще Пєтром І. Він був винятково догідливою особою всім царям, а особливо Катерині ІІ. Саме Міллєр за наказом Катерини ІІ з 1773 по 1784 рік об”їхав всі міста та монастирі, вишукуючи та звозячи до Москви та С. Петербургу давні руські архіви та золотоординські стародруки.
Про це фальшування писати можна безкінечно, але ми маємо розуміти, що саме Катерині ІІ треба бути вдячним за сотні літописів, які з”явилися за часи її правління. Саме ММ Кармазін пише про те, що саме за Катерини ІІ з”явилися сотні літописів, такі як Пушкінський (Лаврентієвський), Троїцький, Іпатіївський, Хлєбніківський, Кенігсберзький, Ростовський, Воскресенський, Львівський, Архівський тощо. І саме Катерині ІІ ми маємо бути вдячні за остаточну втрату “Повісті врем”яних літ” Великого Нестора.
Ну а повернувшись до “Історії Скіфів” відзначимо, що у бібліографії А. Лізлов не послався на жодний “Русскій лєтопісний свод”, бо він тоді не знав про їх існування.
Між іншим, і Пьотр І також не знав про існування “Русскіх лєтопісних сводов” , бо звертався до українця Феофана Прокоповича, аби той написав хоч якусь “Історію Росії”
Нижче наводжу ще один приклад фальшування-
Що говорять хроніки, які дійшли до нас про хрещення Русі? “Повість временних літ”, Лаврентієвський список 1377 р.? Ось цікаве для нас місце у сучасній редакції: “Володимир повелів опрокинути ідолів – одних порубати, а інших спалити. Перуна ж він наказав прив”язати до хвоста коня і волочити його згори Боричівим узвозом до Ручая і приставив дванадцять мужів колотити його палицями”.
Ніби-то картина справжнісінької наруги. Але давайте подивимося на цей текст, як він відтворений у справжній редакції: “...повеле кумири іспроверщи, ови ісещи, а другія огневі придати. Перуна ж повеле прив’язати коневі к хвосту і влещи з гори по Боричеву на Ручай, 12 мужа пристиви теті жезлем” У примітках додано: “Усі добавлені чи виправлені слова виділяються курсивом. Пропущені слова (в основному (?) це слова, помилково повторені писцем) не зумовлюються”. Таким чином, курсив – це “добавлене чи виправлене”. Замітимо також: древнє слово “теті” перекладено “колотити”, хоча загалом “колотити” має у староруській приблизну відповідність зі словом “таті”, та й слово “таті” означає убивати, різати, розбійничати. Значить, 12 мужів за наказом князя мали різати (убивати) дерев”яного ідола дерев’яними ж палицями? Повний нонсенс. А якщо детальніше розібратися, то древнє “теті” має досить точне значення – шанувати як батька та матір, надавати почесті. Саме тому сьогодні: тато – батько, тьотя – сестра матері, тесть – батько дружини, теща – мати дружини (нажаль, цими перекладами займалися не українці). Таку шану насправді віддавали зображенням богів: русичі завжди сприймали богів, як своїх пращурів.
Далі, у сучасній редакції добавлено слово “взвоз”, якого не має у оригіналі. Той, хто не знає української перекладає його як “везти”. Але будь-який українець знає, що узвозом називається схил, гора. А на Боричивім узвозі якраз і знаходився Пантеон дванадцяти Богів. Літопис же констатує: дерев’яні зображення богів були витягнуті із землі, перевезені Боричевим узвозом (чи перевезений тільки один Перун, що сприймався на Русі як покровитель князівської влади та бойової сили княжої дружини (бо кмети – дружинники – наслідували Синам Грома Гіперборії) і у супроводі почесного ескорту волхвів (жезл – укр. патериця, відзнака волхвів), доставлений до Ручая.
Що зберегла Північна Традиція про це? Відомо наступне. Після витягування зображення богів відбувся турнір витязів і було запалено священний вогонь. Зображення були на колісниці провезені перед капищем Рода, якому віддавали почесті не тільки як Першопочатку, Джерелу, але і як Порогу, Великій Межі. Далі вони були охрещені у Дніпрі, куди були доставлені через Ручай у супроводі 12 волхвів аж до самих Порогів (символічно до Великої Межі).
Дуже цікаво, якби Володимир справді вирішив знищувати і посрамляти богів, глумитися над ними, то як він так “мудро” вибрав ті ж води Дніпра, які наступного дня слугували б знаряддям залученням до християнської віри, хрещення?
Можуть заперечити на це: “Хрещення дерев’яного ідола – неможливо!” Дамо відповідь: таке було і не тільки у нашій землі; більш того, такий обряд регулярно проводять і зараз. У Відичній Індії на Новий рік ставлять ідола на пагорбі біля річки, а за деякий час (між святами Желі та Стрибога (7-19.01.) витягують це дерев’яне зображення і кидають у річку. А ідол цей не хто небуть, а Індра, якому тисячоліття вклоняються у Індії. То що це, систематичне глумління?
Періодичне віддання дерев’яного зображення бога воді чи вогню – це дуже древній Відичний обряд. Цей обряд має залучати увагу віруючого до того, що Зображене вище і довговічніше череди своїх конкретних священних зображень, бо його природа коріниться не у властивостях матеріалу, а в Природі Бога Єдиного. Цим розумінням Відизм і відрізняється від язичництва. Коли на Русі ще до Володимира вибирали місце, де на річці ставити місто, то за водою пускали дерев’яне зображення бога (частіше Перуна – покровителя аристократії) і починали будувати там, де його приб’є до берега. “Де бог вибере”, казали люди.
Ось що пише Київський Синопсис про дерев’яне зображення Перуна, яке князь Володимир пустив плисти по Дніпру. Люди, що стояли уздовж берега кричали “Видибай”, що означало – випливай і подбай про нас. І бог насправді виплив, і це місце сприйняли настільки святим, що там побудували Видубицький монастир, у найстарішій Михайлівській церкві якого ви можете і зараз побачити зображення зірки Господа Ра, хреста Господа Дажбога та Всевидючого ока - Господа Пана і ще раз пересвідчитися, що наші пращури володіли знаннями Відо-Вістичного Православ’я і вміло користувалися ними.
Благочестивий відо-вістчний закон про священні зображення дожив і до наших днів. Ось що писав про звичаї старообрядців письменник В. Солоухін у документальному романі “Чаша”. “Ікони, що вже дуже старі, старовіри знищують двома способами: або пускають за водою у річку, або спалюють”.
Ось вам і поругання ідолів, ніби-то очевидне у древньому тексті, але загримоване різними додатками та виправленнями.
Виникає питання, чому ж спеціалісти – історики завжди “добавляють та виправляють” так, що на загал складається гіпнотично стійке зображення протиставлення різних ступеней однієї релігії? Ми не хотіли б приписати тут комусь упередженність чи несумлінність. Причина, гадаю, у іншому. Отже, літописи (тобто копії, що послідовно знімаються з метою розмноження та збереження інформації) починаючи вже з ХІІ століття мають вставки у оригінальні тексти. Інформаційну війну винайшли не сьогодні. Досить тільки переіначити декілька слів у ключових документах, і цим буде закладено фундамент духовного протиріччя, які на загал обов’язково приведуть до заколотів та ослаблення держави. Саме таку вставку ми бачимо зразу ж після наведеного раніше Лаврентієвського літопису. “Великий Ти, Господи, і чудні справи Твої! Вчора ще був у пошані у людей, а сьогодні у нарузі” За змістом та стилем ці фрази ніяк не вписуються у хроніку. Це не що інше, як цитата з проповіді про Страсті Христові! Дуже вдало придуманий прийом. Приписаний ніби благочестивий фрагмент не викличе підозру у підробці у християн. Прямо нічого не сказано, а між тим дії Володимира у результаті присутності зразу за їх описом зазначеної фрази асоціюються саме з поруганням. Тому далі поступово вже само собою буде “добавлено чи виправлено” все, що “недостатнє” у цьому сенсі.
Прикладів подібних вставок, дії яких нагадують сучасне нейролінгвістичне програмування, можна навести ще багато. Інформаційна диверсія проводилася і продовжує проводитися за всіма правилами, наслідки “ходів” прораховуються набагато вперед. Ті, хто бажав ослаблення Русі досягли, чого хотіли. Різні рівні одної релігії були протипоставлені, як ворожі. Це привело до духовної слабкості держави, що ми бачимо і до нині. А духовно слабка нація не може побудувати економічно розвинутого суспільства, суспільства для людей, не може створити державу, яка має бути побудована на принципах любові та етики.
Анатолій
2004.04.07 | Юдо-християнин
До речі, сенкс за PR! Юдо-християнство - ум, чєсть і совєcть(-)
2004.04.07 | Анатолій
То юдо-християнство - це секс чи сенс? уточніть(-)
2004.04.08 | Юдо-християнин
Це Ваша фобія (-)
2004.04.07 | черговий
Кесарю - кесарево, слесарю - слесарево
Пане М-Іцику, нижче наводжу Вам коротеньку статтю про фальшування історії вашими улюбленцями
Я так зрозумів, що Ви утотожнили мене з проф. Ю.Мициком? Це Ви мали на увазі, натякаючи на мій буцімто ’’юдо-християнській сан’’, якого я начебто ’’соромлюсь’’? Пальцем у небо. Я – 1) не професіональний історик 2) не священник УПЦ-КП і 3) не Ю.Мицик. Проте – як хочете, так і називайте.
Щодо Софійського собору - то тільки Ваша лінь може Вас виправдати.
Я зараз не у Києві. А ось Ваша лінь навіть завадила ткнути пальцем у подане мною посилання з гравюрою 1651 р.
Щодо того, що у Софійському соборі зображена Макоша - то Ви це проковтнули. Дякую.
Я чітко сказав – Богородиця – це Богородиця, а Макоша – це Макоша. У софійському соборі – Діва-марія Богородиця, а у Вашій голові – Макоша. Ось й уся різниця.
Ви ж натомість проковтнули постриження московського ’’юдо-християнина’’ Івана у ’’язичницькому’’ Києво-Межигірському монастирі – бо нічим пояснити це не змогли. А про інші мої докази (літописи, Слово, патріарший заповіт), заволали, що це –фальсифікація, до чого я ще повернусь).
Щодо двовір"я - то це Ваша та юдо-християн вигадка. Бо як я Вам вже казав, вченні про останні рядки Слова кажуть - приписка.
Як вчені? А.Кондратьєв так каже – для мене він не авторитет. Я, здається, досить ясно сказав – якби хтось навмисно хотів би наповнити Слово християнством, то довів би цю працю до кінця й позамінював би там усіх поганських богів на християнських святих. Але якщо цього не зроблено, то тоді немає підстав говорити про дописку.
Про побутування язичницьких явлень на Русі свідчить лише одне Слово і це є одним з аргументів критиків його неавтентичності – Мазона, Зиміна та Кіннана (до цього ми ще повернемося). А про функціонування християнства на Русі свідчать сотні текстів. Ось хоч хронологію почитайте:
http://litopys.narod.ru/rizne/eu_lit.htm
Там здебільшого все проповіді, повчання, патерики та житія святих. А ось боготорів та вістарів- не спостерігається. Бо писали їх через тисячу років. Отож
Щодо Велесової книги - скажіть, що це підробка.
Так і скажу. Причому голосно. Іпатіївський, Лаврентіївський ті інші літописи – не підробка. Заповіт патріарха Іоакима – не підробка. Умови патріарха Гермогена польським послам – не підробка. Києво-Печерський патерик - не підробка. А Велесова книга - фальсифікація, створена російським емігрантом Ю.Миролюбовим у 50-х рр. ХХ ст. Так само як підробкою та фальсифікацією є Ваше ’’відо-вістичне православ’я’’. Для загального набуття розуму рекомендується читати:
В.П.Козлов. "Дощечки Изенбека", или Умершая "Жар-птица"
http://janaberestova.narod.ru/kozlov.html
О. В. Творогов Что же такое "Влесова книга"?
http://www.russiancity.ru/books/b32.htm
В.Прибыловский. “Священные писания’’ русских неоязычников
http://www.religare.ru/print490.htm#2
А.Лизлов був не боярин, а стольник. Хоча для Вас все фіолетово. Свою історію він здебільшого просто переписував у польського історика М.Стрийковського. Ніякої заборони на її ивданні не було, просто сам Лизлов помер десь після 1696 р. і його рукописом зацікавилися лише через 80 р., до речі той самий Міллер. Інші рукописи також збереглися, так-що цьвінькати про фальсифікацію не треба.
Про це фальшування писати можна безкінечно, але ми маємо розуміти, що саме Катерині ІІ треба бути вдячним за сотні літописів, які з”явилися за часи її правління. Саме ММ Кармазін пише про те, що саме за Катерини ІІ з”явилися сотні літописів, такі як Пушкінський (Лаврентієвський), Троїцький, Іпатіївський, Хлєбніківський, Кенігсберзький, Ростовський, Воскресенський, Львівський, Архівський тощо.
При Катерині літописи почали систематично збиратися, за що честь їй та хвала! А їх обсяг – Ви навіть уявити собі не зможете. Жоден Міллер, жоден Шльоцер не здатний протягом кількох років написати:
1) ПСРЛ, т. 1. Лаврентиевская летопись. Троицкая летопись / под ред. Я.И.Бередникова. — СПб., 1846. — 257 с. (Текст поділено на "Літопис Нестора" та продовження (після 1110 р.). Контрольні списки - Радз., Акад., Іпат. та Хлібн.)
2) ПСРЛ, т. 1. Лаврентьевская летопись / под ред. Е.Ф.Карского. Изд. 2. — Л., 1926. — 543 стб. Контрольні списки - Акад. та Радз. http://litopys.org.ua/lavrlet/lavr.htm
3) ПСРЛ, т. 2. Ипатиевская и Густинская летопись. — СПб., 1843; Изд. 2. — Л., 1927. — 738 с. (Іпат. після 1111 року.)
4) ПСРЛ, т. 2. Ипатьевская летопись. — СПб., 1908 (М., 1962; М., 1998; М., 2001). — XVI — 938 стб. http://litopys.org.ua/ipatlet/ipat.htm
5) ПСРЛ, т. 3. I, II, III Новгородские летописи. — СПб., 1841. — 856 с.
6) ПСРЛ, т. 4. IV Новгородская летопись. I Псковская летопись. — СПб., 1901. — 688 с.
7) ПСРЛ, т. 5. II Псковская летопись. Часть I Софийской летописи. — СПб., 1848.— 656 с.
8) ПСРЛ, т. 6. Часть I, II Софийской летописи. — СПб., 1853. — 589 с.
9) ПСРЛ, т. 7. Воскресенская летопись. — СПб., 1856. — 544 с.
10) ПСРЛ, т. 8. Воскресенская Летопись. — СПб., 1858. — 509 с.
11) ПСРЛ, т. 9. Патриаршая, или Никоновская летопись. Ч. 1. — СПб., 1862. — 256 с.
12) ПСРЛ, т. 10. Патриаршая, или Никоновская летопись. Ч.2. — СПб., 1885. — 244 с.
13) ПСРЛ, т. 11. Патриаршая, или Никоновская летопись.Ч.3. — СПб., 1897. — 254 с.
14) ПСРЛ, т. 12. Патриаршая, или Никоновская летопись. Ч.4. — СПб., 1901. — 266 с.
15) ПСРЛ, т. 13. Патриаршая, или Никоновская летопись. Ч.5. — СПб., 1904. — 534 с.
16) ПСРЛ, т. 14. Повесть о честном житиии царя и великого князя Федора Ивановича всея Руси. Новый летописец. Указатели к Никоновской летописи (т.9-14). — М., 1965. — 154 — 288 с.
17) ПСРЛ, т. 15, вып. 1. Рогожский летописец. — Л., 1922. — 504 стб.
18) ПСРЛ, т. 15. Тверский летописный сборник. — СПб., 1863. — 506 с.
19) ПСРЛ. т. 16. Летопись Аврамки. — СПб., 1889. — 294 с.
20) ПСРЛ, т. 17. Литовско-белорусские летописи. — СПб., 1907. — 316 с.
21) ПСРЛ, т. 18. Симеоновская летопись. — СПб., 1914. — 398 с.
22) ПСРЛ, т. 20. Львовская летопись. — СПб., ч. 1, 1910. — 265 с.; ч. 2, 1914. — 274 с. [Подробная летопись от начала России до Полтавской баталии. Изд. Н.А.Львова. СПб., 1799]
23) ПСРЛ, т. 24. Типографская летопись. — Петроград, 1924; М., 2000. — 439 с. http://hbar.phys.msu.su/gorm/chrons/tipograf.htm
24) ПСРЛ, т. 25. Московский летописный свод. — Петроград, 1927. — 470 с.
25) ПСРЛ, т. 27, Никаноровская летопись. Сокращенные летописные своды XV века / Отв. ред. А.Н.Насонов. — М.-Л., 1962. — 420 с. [Родословець рос. князів по рук. Бел. N 1512 та по рук. Арх. N 365]
26) ПСРЛ, т. 28. Летописный свод 1497 г. Летописный свод 1518 г. (Уваровская летопись) / Подгот. к печати К.Н.Сербиной. Указатели составлены Р.Б.Мюллер. Отв. ред. М.Н.Тихомиров. — М.-Л., 1963. — 412 с.
27) ПСРЛ, т. 29. Летописец начала царства царя и великого князя Ивана Васильевича. Александро-Невская летопись. Лебедевская летопись. — М., 1965. — 391 с.
28) ПСРЛ, т. 30. Владимирский летописец. Новгородская вторая (Архивская) летопись / Отв. ред. М.Н.Тихомиров. — М., 1965. — 240 с.
29) ПСРЛ, т. 32. Литовская и Жмоитская хроника. — М., 1978. — 320 с. http://litopys.org.ua/psrl3235/lytov.htm
30) ПСРЛ, т. 34. Постниковский, Пискаревский, Московский и Бельский летописцы. — М., 1978. — 303 с.
31) ПСРЛ, т. 35. Летописи Белорусско-Литовские. — М., 1980. — 306 с. http://litopys.org.ua/psrl3235/lytov.htm
32) ПСРЛ, т. 37. Устюжские и вологодские летописи XVI-XVIII вв. — Л., 1982. — 227 с.
33) ПСРЛ, т. 38. Радзивиловская летопись. — Л., 1989. — 177 с.
34) ПСРЛ, т. 40. Густынская летопись. — СПб., 2003. — 202 с.
35) ПСРЛ, Т. 42. Новгородская Карамзинская летопись / Под ред. Я.С. Лурье. — СПб., 2002. — 224 с.
Ось моя джерельна база. Як Лютер казав – на цьому стою і інакше не можу. А що Ви можете їй протиставити?
1) Ю.Миролюбов. Велесова книга
2) А.Кондратьєв. Відо-Вістичне православ’я і бла-бла-бла…
Куценько виходить, перунченко!
Хочете бовкнути, що це Міллер їх понаписував? А про автограф митрополита (а не волхва – зарубайте собі на носу, відуне) Петра Могили на т.зв. Хлєбніковському списку Іпатіївського літопису нічого не чули? Про автограф молдавського логофета 17 ст. Мароци на цьому ж рукописі не знаєте? От, просвіщайтеся – передмова С.Клосса до публікації Іпатіївського літопису на: http://litopys.narod.ru/ipatlet/ipatdod01.htm
Ви не в курсі, що фрагменти літописів й у наші часи знаходять? Див.
Я.Книш. Фрагмент невідомого списку Іпатіївського літопису у Біблотеці на
http://www.litopys.kiev.ua/
Якщо Ви вже почали стару пісню усіх фолькс-хісториків про фальсифікацію літописів, які їх дурні базікання спростовують, то нагадую, що й Слово було знайдено саме при Катерині тим самим Мусіним-Пушкіном при досить загадкових обставин й при не менш загадкових обставин зникло буцімто у пожежі 1812 р. Звинувачуючи Катерину та її оточення у фальсифікації історичних документів, Ви тим самим рубаєте той самий сук, на якому сидите. Адже набагато легше підробити 2-3 сторінки тексту Слова, опублікувати, а потім сказати, що все згоріло, ніж створити 35 томів і декілька десятків тисяч сторінок тексту). Отож
Що зберегла Північна Традиція про це? Відомо наступне. Після витягування зображення богів відбувся турнір витязів і було запалено священний вогонь. Зображення були на колісниці провезені перед капищем Рода, якому віддавали почесті не тільки як Першопочатку, Джерелу, але і як Порогу, Великій Межі. Далі вони були охрещені у Дніпрі, куди були доставлені через Ручай у супроводі 12 волхвів аж до самих Порогів (символічно до Великої Межі).
Північну Традицію Ви теж вигадали. А щодо перуна – то хай діти Ваші свого тату так шанують. Жезлієм:)
Поплив Ваш Перун і – з кінцями. Більш йому вже не вплисти. За тисячоліття топляк вже розклався остаточно. Якщо хочете цю гнилу деревину витягнути з воду та бити йому чолом – бийте, на здоров’я. Але не лізьте, слюсарю, в історію. Бо тут Вам немає нічого шукати.
Отож:
КОНЕЦ ФОЛЬКСЕ – ТАНЦУЮТ ВСЕ
2004.04.08 | Анатолій
Re: Кесарю - кесарево, слесарю - слесарево
Пане М-Іцику, нижче наводжу Вам коротеньку статтю про фальшування історії вашими улюбленцямиЯ так зрозумів, що Ви утотожнили мене з проф. Ю.Мициком? Це Ви мали на увазі, натякаючи на мій буцімто ’’юдо-християнській сан’’, якого я начебто ’’соромлюсь’’? Пальцем у небо. Я – 1) не професіональний історик 2) не священник УПЦ-КП і 3) не Ю.Мицик. Проте – як хочете, так і називайте.
(А) Пане Черговий - людина, яка соромиться свого імені та свого віросповідування ніяк, крім Іцик називатися не може. В Києві ще таких називають - ШЛЕПЕР!
Щодо Софійського собору - то тільки Ваша лінь може Вас виправдати.
Я зараз не у Києві. А ось Ваша лінь навіть завадила ткнути пальцем у подане мною посилання з гравюрою 1651 р.
Щодо того, що у Софійському соборі зображена Макоша - то Ви це проковтнули. Дякую.
Я чітко сказав – Богородиця – це Богородиця, а Макоша – це Макоша. У софійському соборі – Діва-марія Богородиця, а у Вашій голові – Макоша. Ось й уся різниця.
(А)Для Вас богородицею є тільки Марія. Соррі, сер, це повна розумова обмеженність. Не мною, а більшістю незаангажованих вченими доведжено, що Оранта Києвська є Макошею.
Ви ж натомість проковтнули постриження московського ’’юдо-християнина’’ Івана у ’’язичницькому’’ Києво-Межигірському монастирі – бо нічим пояснити це не змогли. А про інші мої докази (літописи, Слово, патріарший заповіт), заволали, що це –фальсифікація, до чого я ще повернусь).
А) А мені йогго постриження до самісінької... Бо на Подолі і сьогодні можна постригтися в юдеї.
Щодо двовір"я - то це Ваша та юдо-християн вигадка. Бо як я Вам вже казав, вченні про останні рядки Слова кажуть - приписка.
Як вчені? А.Кондратьєв так каже – для мене він не авторитет. Я, здається, досить ясно сказав – якби хтось навмисно хотів би наповнити Слово християнством, то довів би цю працю до кінця й позамінював би там усіх поганських богів на християнських святих. Але якщо цього не зроблено, то тоді немає підстав говорити про дописку.
Про побутування язичницьких явлень на Русі свідчить лише одне Слово і це є одним з аргументів критиків його неавтентичності – Мазона, Зиміна та Кіннана (до цього ми ще повернемося). А про функціонування християнства на Русі свідчать сотні текстів. Ось хоч хронологію почитайте:
http://litopys.narod.ru/rizne/eu_lit.htm
(А) Читайте уважніше, шльотцеру мій - ці хлопці і зробили приписки, про які я кажу!
Там здебільшого все проповіді, повчання, патерики та житія святих. А ось боготорів та вістарів- не спостерігається. Бо писали їх через тисячу років. Отож
Щодо Велесової книги - скажіть, що це підробка.
Так і скажу. Причому голосно. Іпатіївський, Лаврентіївський ті інші літописи – не підробка. Заповіт патріарха Іоакима – не підробка. Умови патріарха Гермогена польським послам – не підробка. Києво-Печерський патерик - не підробка. А Велесова книга - фальсифікація, створена російським емігрантом Ю.Миролюбовим у 50-х рр. ХХ ст. Так само як підробкою та фальсифікацією є Ваше ’’відо-вістичне православ’я’’. Для загального набуття розуму рекомендується читати:
В.П.Козлов. "Дощечки Изенбека", или Умершая "Жар-птица"
http://janaberestova.narod.ru/kozlov.html
О. В. Творогов Что же такое "Влесова книга"?
http://www.russiancity.ru/books/b32.htm
В.Прибыловский. “Священные писания’’ русских неоязычников
http://www.religare.ru/print490.htm#2
(А)Яценко, як та особа, яка найбільше пропрацювала з Велесовою книгою, говорить про невігластво Творогова. Я розумію, що всім Іцикам миліше москаль-вчений, ніж українець, але це вже Ваша проблема не сприймати українських вчених.
А.Лизлов був не боярин, а стольник. Хоча для Вас все фіолетово. Свою історію він здебільшого просто переписував у польського історика М.Стрийковського. Ніякої заборони на її ивданні не було, просто сам Лизлов помер десь після 1696 р. і його рукописом зацікавилися лише через 80 р., до речі той самий Міллер. Інші рукописи також збереглися, так-що цьвінькати про фальсифікацію не треба.
(А) Я не цьвінькаю, а користуюся даними вчених. І в моїй статті саме і наведені підробки. Якщо Ви їх не бачите, це, соррі, і є Ваша сліпота. Мабуть, якби про підробки занговорив Абрам чи москаль, Ви б побачили. І саме тому першою інституцією, яка сказала про підробку Велесової книги після опублікування її у Жар птиці був саме Єрусалимський університет. Бо гоям знати знання не могі.
Про це фальшування писати можна безкінечно, але ми маємо розуміти, що саме Катерині ІІ треба бути вдячним за сотні літописів, які з”явилися за часи її правління. Саме ММ Кармазін пише про те, що саме за Катерини ІІ з”явилися сотні літописів, такі як Пушкінський (Лаврентієвський), Троїцький, Іпатіївський, Хлєбніківський, Кенігсберзький, Ростовський, Воскресенський, Львівський, Архівський тощо.
(А) Про вдячність гнобительці України та спеціаліста з підробки краще б помовчали, пане юдо...
При Катерині літописи почали систематично збиратися, за що честь їй та хвала! А їх обсяг – Ви навіть уявити собі не зможете. Жоден Міллер, жоден Шльоцер не здатний протягом кількох років написати:
1) ПСРЛ, т. 1. Лаврентиевская летопись. Троицкая летопись / под ред. Я.И.Бередникова. — СПб., 1846. — 257 с. (Текст поділено на "Літопис Нестора" та продовження (після 1110 р.). Контрольні списки - Радз., Акад., Іпат. та Хлібн.)
2) ПСРЛ, т. 1. Лаврентьевская летопись / под ред. Е.Ф.Карского. Изд. 2. — Л., 1926. — 543 стб. Контрольні списки - Акад. та Радз. http://litopys.org.ua/lavrlet/lavr.htm
3) ПСРЛ, т. 2. Ипатиевская и Густинская летопись. — СПб., 1843; Изд. 2. — Л., 1927. — 738 с. (Іпат. після 1111 року.)
4) ПСРЛ, т. 2. Ипатьевская летопись. — СПб., 1908 (М., 1962; М., 1998; М., 2001). — XVI — 938 стб. http://litopys.org.ua/ipatlet/ipat.htm
5) ПСРЛ, т. 3. I, II, III Новгородские летописи. — СПб., 1841. — 856 с.
6) ПСРЛ, т. 4. IV Новгородская летопись. I Псковская летопись. — СПб., 1901. — 688 с.
7) ПСРЛ, т. 5. II Псковская летопись. Часть I Софийской летописи. — СПб., 1848.— 656 с.
8) ПСРЛ, т. 6. Часть I, II Софийской летописи. — СПб., 1853. — 589 с.
9) ПСРЛ, т. 7. Воскресенская летопись. — СПб., 1856. — 544 с.
10) ПСРЛ, т. 8. Воскресенская Летопись. — СПб., 1858. — 509 с.
11) ПСРЛ, т. 9. Патриаршая, или Никоновская летопись. Ч. 1. — СПб., 1862. — 256 с.
12) ПСРЛ, т. 10. Патриаршая, или Никоновская летопись. Ч.2. — СПб., 1885. — 244 с.
13) ПСРЛ, т. 11. Патриаршая, или Никоновская летопись.Ч.3. — СПб., 1897. — 254 с.
14) ПСРЛ, т. 12. Патриаршая, или Никоновская летопись. Ч.4. — СПб., 1901. — 266 с.
15) ПСРЛ, т. 13. Патриаршая, или Никоновская летопись. Ч.5. — СПб., 1904. — 534 с.
16) ПСРЛ, т. 14. Повесть о честном житиии царя и великого князя Федора Ивановича всея Руси. Новый летописец. Указатели к Никоновской летописи (т.9-14). — М., 1965. — 154 — 288 с.
17) ПСРЛ, т. 15, вып. 1. Рогожский летописец. — Л., 1922. — 504 стб.
18) ПСРЛ, т. 15. Тверский летописный сборник. — СПб., 1863. — 506 с.
19) ПСРЛ. т. 16. Летопись Аврамки. — СПб., 1889. — 294 с.
20) ПСРЛ, т. 17. Литовско-белорусские летописи. — СПб., 1907. — 316 с.
21) ПСРЛ, т. 18. Симеоновская летопись. — СПб., 1914. — 398 с.
22) ПСРЛ, т. 20. Львовская летопись. — СПб., ч. 1, 1910. — 265 с.; ч. 2, 1914. — 274 с. [Подробная летопись от начала России до Полтавской баталии. Изд. Н.А.Львова. СПб., 1799]
23) ПСРЛ, т. 24. Типографская летопись. — Петроград, 1924; М., 2000. — 439 с. http://hbar.phys.msu.su/gorm/chrons/tipograf.htm
24) ПСРЛ, т. 25. Московский летописный свод. — Петроград, 1927. — 470 с.
25) ПСРЛ, т. 27, Никаноровская летопись. Сокращенные летописные своды XV века / Отв. ред. А.Н.Насонов. — М.-Л., 1962. — 420 с. [Родословець рос. князів по рук. Бел. N 1512 та по рук. Арх. N 365]
26) ПСРЛ, т. 28. Летописный свод 1497 г. Летописный свод 1518 г. (Уваровская летопись) / Подгот. к печати К.Н.Сербиной. Указатели составлены Р.Б.Мюллер. Отв. ред. М.Н.Тихомиров. — М.-Л., 1963. — 412 с.
27) ПСРЛ, т. 29. Летописец начала царства царя и великого князя Ивана Васильевича. Александро-Невская летопись. Лебедевская летопись. — М., 1965. — 391 с.
28) ПСРЛ, т. 30. Владимирский летописец. Новгородская вторая (Архивская) летопись / Отв. ред. М.Н.Тихомиров. — М., 1965. — 240 с.
29) ПСРЛ, т. 32. Литовская и Жмоитская хроника. — М., 1978. — 320 с. http://litopys.org.ua/psrl3235/lytov.htm
30) ПСРЛ, т. 34. Постниковский, Пискаревский, Московский и Бельский летописцы. — М., 1978. — 303 с.
31) ПСРЛ, т. 35. Летописи Белорусско-Литовские. — М., 1980. — 306 с. http://litopys.org.ua/psrl3235/lytov.htm
32) ПСРЛ, т. 37. Устюжские и вологодские летописи XVI-XVIII вв. — Л., 1982. — 227 с.
33) ПСРЛ, т. 38. Радзивиловская летопись. — Л., 1989. — 177 с.
34) ПСРЛ, т. 40. Густынская летопись. — СПб., 2003. — 202 с.
35) ПСРЛ, Т. 42. Новгородская Карамзинская летопись / Под ред. Я.С. Лурье. — СПб., 2002. — 224 с.
Ось моя джерельна база. Як Лютер казав – на цьому стою і інакше не можу. А що Ви можете їй протиставити?
1) Ю.Миролюбов. Велесова книга
2) А.Кондратьєв. Відо-Вістичне православ’я і бла-бла-бла…
Куценько виходить, перунченко!
Хочете бовкнути, що це Міллер їх понаписував? А про автограф митрополита (а не волхва – зарубайте собі на носу, відуне) Петра Могили на т.зв. Хлєбніковському списку Іпатіївського літопису нічого не чули? Про автограф молдавського логофета 17 ст. Мароци на цьому ж рукописі не знаєте? От, просвіщайтеся – передмова С.Клосса до публікації Іпатіївського літопису на: http://litopys.narod.ru/ipatlet/ipatdod01.htm
(А) Шлепере, скільки Вам треба автографів Кучми, приходьте, зроблю. Крім того, коли жив молдаванин Могила і коли з"явився літопис - співставте.
Ви не в курсі, що фрагменти літописів й у наші часи знаходять? Див.
Я.Книш. Фрагмент невідомого списку Іпатіївського літопису у Біблотеці на
http://www.litopys.kiev.ua/
Якщо Ви вже почали стару пісню усіх фолькс-хісториків про фальсифікацію літописів, які їх дурні базікання спростовують, то нагадую, що й Слово було знайдено саме при Катерині тим самим Мусіним-Пушкіном при досить загадкових обставин й при не менш загадкових обставин зникло буцімто у пожежі 1812 р. Звинувачуючи Катерину та її оточення у фальсифікації історичних документів, Ви тим самим рубаєте той самий сук, на якому сидите. Адже набагато легше підробити 2-3 сторінки тексту Слова, опублікувати, а потім сказати, що все згоріло, ніж створити 35 томів і декілька десятків тисяч сторінок тексту). Отож
(А) Як було створене Савлом вчення, на якого працювали сотні равинів, точно так і підроблялися під час переписувань і історичні тексти. На секретаря Катеринки Ви уваги, ясно, не звертаєте...
Що зберегла Північна Традиція про це? Відомо наступне. Після витягування зображення богів відбувся турнір витязів і було запалено священний вогонь. Зображення були на колісниці провезені перед капищем Рода, якому віддавали почесті не тільки як Першопочатку, Джерелу, але і як Порогу, Великій Межі. Далі вони були охрещені у Дніпрі, куди були доставлені через Ручай у супроводі 12 волхвів аж до самих Порогів (символічно до Великої Межі).
Північну Традицію Ви теж вигадали. А щодо перуна – то хай діти Ваші свого тату так шанують. Жезлієм:)
Поплив Ваш Перун і – з кінцями. Більш йому вже не вплисти. За тисячоліття топляк вже розклався остаточно. Якщо хочете цю гнилу деревину витягнути з воду та бити йому чолом – бийте, на здоров’я. Але не лізьте, слюсарю, в історію. Бо тут Вам немає нічого шукати.
Отож:
КОНЕЦ ФОЛЬКСЕ – ТАНЦУЮТ ВСЕ
Танцюйте, пане юдо-християни, шаманьте, але ваші танці то є все що ви можете на могилі юдо-християнства. Правда Ви ще можете повбивати, історія має багато прикладів з вбивства людей озвірілими юдо-християнами, але хрєн вам. Мо зустрінемося і Ви попробуєте на мені свої юдо-християнські силу та злобу.
Анатолій
2004.04.08 | черговий
Re: Кесарю - кесарево, слесарю - слесарево
> (А) Пане Черговий - людина, яка соромиться свого імені та свого віросповідування ніяк, крім Іцик називатися не може. В Києві ще таких називають - ШЛЕПЕР!Свого віросповідування я не соромлюся. Я - християнин. Але говорити про свою віру з навіженим не збираюсь.
Відкривати чи ні моє ім’я - це моя особиста справа. Своїх друзів Іциків та Шлеперів з Євбазу засуньте собі туди, куди запорожці запросили поцілувати Мехмеда IV
(А)Для Вас богородицею є тільки Марія. Соррі, сер, це повна розумова обмеженність. Не мною, а більшістю незаангажованих вченими доведжено, що Оранта Києвська є Макошею.
Ось Вам грецький прототип - ікона Богоматері-Оранти з Афін
http://www.holyspirit.ru/images/Oranta(Afini).jpg
А Ма-Коші Вашій місце там, де й її виплодку Кощію - під землею.
> А) А мені йогго постриження до самісінької... Бо на Подолі і сьогодні можна постригтися в юдеї.
Бачу, що постриглися, бо навіть ідишу навчилися (чи це у Вас від народження рідна мова?) А аргумент - не спростували. Бо - не можете.
http://litopys.narod.ru/rizne/eu_lit.htm
> (А) Читайте уважніше, шльотцеру мій - ці хлопці і зробили приписки, про які я кажу!
усю руську літературу 10-17 століть написали шльотцери? не смішіть, бо Ваше невігластво вже набуває дійсно космічного розміру.
(А)Яценко, як та особа, яка найбільше пропрацювала з Велесовою книгою, говорить про невігластво Творогова. Я розумію, що всім Іцикам миліше москаль-вчений, ніж українець, але це вже Ваша проблема не сприймати українських вчених.
О.Творогов - шанований та професійний історик, а Б.Яценко - жалюгідний писарчук, який паразитує на тотальному незнанні історії у нашій країні. І не має жодної різниці, хто з них москаль, а кто українець. Бо жодне українство не виправдовує глупоти та політичної ангажованості. А все тому, що істина - одна.
(А) Я не цьвінькаю, а користуюся даними вчених. І в моїй статті саме і наведені підробки. Якщо Ви їх не бачите, це, соррі, і є Ваша сліпота. Мабуть, якби про підробки занговорив Абрам чи москаль, Ви б побачили. І саме тому першою інституцією, яка сказала про підробку Велесової книги після опублікування її у Жар птиці був саме Єрусалимський університет. Бо гоям знати знання не могі.
Ви корстувалися книгою дурковатого бевзя Бєлінського під назвою ’’Страна Моксель’’. Я прочитав цей соромотний опус і не знайшов там нічого крім сліпоти та ненависті. Якщо шльотцери підробили всі 35 томів літописів, то ми нічого й не знаємо про Русь взагалі
> (А) Про вдячність гнобительці України та спеціаліста з підробки краще б помовчали, пане юдо...
пане поганцю, я завжди віділяю мух від котлет. Політика Катерини щодо України - це одна справа, а зібрання нею літописів - зовсім інша.
> (А) Шлепере, скільки Вам треба автографів Кучми, приходьте, зроблю. Крім того, коли жив молдаванин Могила і коли з"явився літопис - співставте.
Не знав, що Ви крім сіяння поганства та вивчення ідиш зі шлеперами займаєтеся ще й підробкою документів, причому професійно. Це багато чого пояснює. Але Ви знову сіли у калюжу, врунченко-перунченко. Коли жив молдаванин Могила всім відомо, у середині 17 ст. А коли цей літопис, за Вашими словами, мав би виготовити міллер зі шльоцером - наприкінці 18 ст., тобто на 150 р. пізніше? Ось Вам дулю - у самісіньку пику
> (А) Як було створене Савлом вчення, на якого працювали сотні равинів, точно так і підроблялися під час переписувань і історичні тексти. На секретаря Катеринки Ви уваги, ясно, не звертаєте...
Хто такий секретар Катерини - Храповицький? Він що - раввін? Крім того, Ви у своїй хворості переплутали Євангелія та Талмуд - останній дійсно редагували сотні раввінів, причому як раз у цей час, так що роботи їм вистачало і без Савла з Тарса, якого вони, до речі багаторазів били. А аргумент мій Ви не спростували. Є 35 томів літописів і начебто був рукопис Слова, причому й те і те відкрили ті самі люди. Що є більш вірогідним - відповідь зрозуміла. Отож не плюйте у колодязь, з якого п’єте
> Танцюйте, пане юдо-християни, шаманьте, але ваші танці то є все що ви можете на могилі юдо-християнства. Правда Ви ще можете повбивати, історія має багато прикладів з вбивства людей озвірілими юдо-християнами, але хрєн вам. Мо зустрінемося і Ви попробуєте на мені свої юдо-християнські силу та злобу.
Ви як той невловимий Джо, якого ніхто не ловить, бо він нафіг нікому не потрібний. Перуньте собі, як Вам заманеться - мені це без різниці.
Я витратив три дні, щоб довести Ваше невігластво та неуцтво всім відвідувачам форуму, що я й зробив.
Бувайте
2004.04.08 | Анатолій
Re: Кесарю - кесарево, слесарю - слесарево
> (А) Пане Черговий - людина, яка соромиться свого імені та свого віросповідування ніяк, крім Іцик називатися не може. В Києві ще таких називають - ШЛЕПЕР!Свого віросповідування я не соромлюся. Я - християнин. Але говорити про свою віру з навіженим не збираюсь.
Відкривати чи ні моє ім’я - це моя особиста справа. Своїх друзів Іциків та Шлеперів з Євбазу засуньте собі туди, куди запорожці запросили поцілувати Мехмеда IV
(А) Зустрінемося, якщо не боїтеся, з великою радістю Вам і засуну. Адже запорожці, які писали листа юдо-мусульманину, не були юдо-християнами.
(А)Для Вас богородицею є тільки Марія. Соррі, сер, це повна розумова обмеженність. Не мною, а більшістю незаангажованих вченими доведжено, що Оранта Києвська є Макошею.
Ось Вам грецький прототип - ікона Богоматері-Оранти з Афін
http://www.holyspirit.ru/images/Oranta(Afini).jpg
А Ма-Коші Вашій місце там, де й її виплодку Кощію - під землею.
(А) Маразм крєпчаєт, як кажуть східні сусіди. Макоша, як мати коша та її зображення були вже тоді, коли Ваш обрізаний Мойша ще не народився. То хто міг заборонити змалювати її грекам?
> А) А мені йогго постриження до самісінької... Бо на Подолі і сьогодні можна постригтися в юдеї.
Бачу, що постриглися, бо навіть ідишу навчилися (чи це у Вас від народження рідна мова?) А аргумент - не спростували. Бо - не можете.
(А) Аргументу не бачу. А мову ідиш справді чув змалку, мабуть так як і Ви церковнослав"янську. Єдине, що мене радує, то я церковнослав"янську, а точніше фракійську змалку не чув. Бо мав дідусів і бабусь, які знали про церковні гидоти і до церкви не ходили.
http://litopys.narod.ru/rizne/eu_lit.htm
> (А) Читайте уважніше, шльотцеру мій - ці хлопці і зробили приписки, про які я кажу!
усю руську літературу 10-17 століть написали шльотцери? не смішіть, бо Ваше невігластво вже набуває дійсно космічного розміру.
(А) Саме так, шльотцери. І Вас я також відношу до них. Невже Ви нічого не знаєте про ан=гресивне просування юдо-християнства східного толку і про нейролінгвістичну ввійну, яку вони проводять. Не знаєте? Я зрозумів так, що Вам вже ні я, ні хто інший не допоможе.
(А)Яценко, як та особа, яка найбільше пропрацювала з Велесовою книгою, говорить про невігластво Творогова. Я розумію, що всім Іцикам миліше москаль-вчений, ніж українець, але це вже Ваша проблема не сприймати українських вчених.
О.Творогов - шанований та професійний історик, а Б.Яценко - жалюгідний писарчук, який паразитує на тотальному незнанні історії у нашій країні. І не має жодної різниці, хто з них москаль, а кто українець. Бо жодне українство не виправдовує глупоти та політичної ангажованості. А все тому, що істина - одна.
(А) Треба бути крім москалеспрямованим, ще й повним МУДАКОМ, щоб так казати на Яценка. Цей дід, якого я особисто знаю і шаную як справжнього українця, почав працювати з Велесовою книгою ще у совєтські часи і зазнав через це багато поневірянь, а ТИ невігласе, дозволяєш лити на вчену людину бруд. Бидло ти - це вже українською.
(А) Я не цьвінькаю, а користуюся даними вчених. І в моїй статті саме і наведені підробки. Якщо Ви їх не бачите, це, соррі, і є Ваша сліпота. Мабуть, якби про підробки занговорив Абрам чи москаль, Ви б побачили. І саме тому першою інституцією, яка сказала про підробку Велесової книги після опублікування її у Жар птиці був саме Єрусалимський університет. Бо гоям знати знання не могі.
Ви корстувалися книгою дурковатого бевзя Бєлінського під назвою ’’Страна Моксель’’. Я прочитав цей соромотний опус і не знайшов там нічого крім сліпоти та ненависті. Якщо шльотцери підробили всі 35 томів літописів, то ми нічого й не знаємо про Русь взагалі
(А) А ти й насправді незнаєш. Добре хоч в цьому з цим погодився. Бо якщо вірити таким як ти невігласам - то Русь це країна Абрамів, Ісааків, мойш та іншої погані. Вір в це, а я знаю, що це не так.
> (А) Про вдячність гнобительці України та спеціаліста з підробки краще б помовчали, пане юдо...
пане поганцю, я завжди віділяю мух від котлет. Політика Катерини щодо України - це одна справа, а зібрання нею літописів - зовсім інша.
(А) Не вішай мені локшину хоча б про мадам фіке. Як низькоморальна людина може бути патріотом - точно так, як і юдо-християнин...
> (А) Шлепере, скільки Вам треба автографів Кучми, приходьте, зроблю. Крім того, коли жив молдаванин Могила і коли з"явився літопис - співставте.
Не знав, що Ви крім сіяння поганства та вивчення ідиш зі шлеперами займаєтеся ще й підробкою документів, причому професійно. Це багато чого пояснює. Але Ви знову сіли у калюжу, врунченко-перунченко. Коли жив молдаванин Могила всім відомо, у середині 17 ст. А коли цей літопис, за Вашими словами, мав би виготовити міллер зі шльоцером - наприкінці 18 ст., тобто на 150 р. пізніше? Ось Вам дулю - у самісіньку пику
(А) Немає розуму, не вилікуєш. Папери довго не живуть, їх переписують, переписано і автографи. Розум треба мати...
> (А) Як було створене Савлом вчення, на якого працювали сотні равинів, точно так і підроблялися під час переписувань і історичні тексти. На секретаря Катеринки Ви уваги, ясно, не звертаєте...
Хто такий секретар Катерини - Храповицький? Він що - раввін? Крім того, Ви у своїй хворості переплутали Євангелія та Талмуд - останній дійсно редагували сотні раввінів, причому як раз у цей час, так що роботи їм вистачало і без Савла з Тарса, якого вони, до речі багаторазів били. А аргумент мій Ви не спростували. Є 35 томів літописів і начебто був рукопис Слова, причому й те і те відкрили ті самі люди. Що є більш вірогідним - відповідь зрозуміла. Отож не плюйте у колодязь, з якого п’єте
(А)Вас жиди бити не будуть, Ви для них знахідка. А Савлові 14 робіт з
описом чудес більше, ніж зробив Ісус вигадувала саме така як ти команде. Це сьогодні відомо всім, хіба що за винятком такого коня, як ти.
> Танцюйте, пане юдо-християни, шаманьте, але ваші танці то є все що ви можете на могилі юдо-християнства. Правда Ви ще можете повбивати, історія має багато прикладів з вбивства людей озвірілими юдо-християнами, але хрєн вам. Мо зустрінемося і Ви попробуєте на мені свої юдо-християнські силу та злобу.
Ви як той невловимий Джо, якого ніхто не ловить, бо він нафіг нікому не потрібний. Перуньте собі, як Вам заманеться - мені це без різниці.
Я витратив три дні, щоб довести Ваше невігластво та неуцтво всім відвідувачам форуму, що я й зробив.
Бувайте
(А) Щодо неуцтва - то ми ще побачимо, (покажи хоча б одну свою власну працю)а от щодо юдо-християнської нелюбові всього українського, себто манкуртизму - то це сьогодні у тебе інкогніто-черговий, видно неозброєнним оком. А начитаний дурак ЗАВЖДИ був страшніший від неначитаного.
Все!
2004.04.08 | черговий
останнє адью поганцю
те, що ТИ, викидень бісів, крім того, що неук, ще й хам нарваний, це я добре знав і раніше, так що нічого нового я тут не почув. Як кидатися лайном у шановних істориків, хоча б того ж Толочка, то ти вважаєш своїм невід’ємним правом, а як твоїх ідолів торкнулися, то на своїй євбазівській мові гевалт волаєш.Сперечатися з тобою я й раніше не збирався, бо не бачу сенсу. А прийшов лише щоб твій скальп зняти та на воротах своїх причепити (цілком язичницький звичай, між іншим).
Думаю, що тебе та тобі подібних саме равини й розводять і плекають -щоб такими як ти неуками компрометувати Україну та сіяти розбрат між українцями, від чого борони нас усіх Боже.
Отож, поцілуй свого куруючого ребе в ...
2004.04.05 | Георгій
Оце мене найбільше тривожить
>Ви, перуновіре, протягом свого тут перебування десятки, якщо не сотні разів оплювали і мою віру, і людей, які її сповідують найганебнішими словами.(ГП) Точно. При цьому п. Анатолій і іже з ним вважають, що роблять дуже важливу, патріотичну справу.
2004.04.05 | Анатолій
Re: Оце мене найбільше тривожить -анегдот в тему.
Сидить чукча в чумі, слухає приймач та й каже дружині - Щось мене турбує цей Гондурас. Чукчанка відповідає - Турбує? Не чухай!!Пане Георгію - Турбує? Не чухайте!!!!
Я вже казав, кажу і ще казатиму - для мене головне надати інформацію українцям щодо пригноблення юдо-християнством української духовності. Отже, я робив, робля і буду робити це, як би ви всі, панове юдо-християни, не скакали...
Вішайте ярлики - спам та агітпроп, видаляйте та блокуйте, а караван буде іти...
Анатолій
2004.04.05 | Георгій
Отут я з Вами згідний
> Я вже казав, кажу і ще казатиму - для мене головне надати інформацію українцям щодо пригноблення юдо-християнством української духовності. Отже, я робив, робля і буду робити це, як би ви всі, панове юдо-християни, не скакали...Вішайте ярлики - спам та агітпроп, видаляйте та блокуйте, а караван буде іти...(ГП) Я не маю сумніву, що Ваш караван іде і буде йти. Мене тільки цікавить, наскільки він, цей караван, великий та потужний. П. Черговий вважає, що Ви дуже самотні, що Ваш голос, за Маяковським, "тоньше писка." Не знаю, не впевнений... Я не живу в Україні, але звідси, з мого далекого містечка на Місісіпщині, я бачу отакий спектр Вашої підтримки:
1. "Гратулюю Вам, пане Анатолію, за те, що підтримуєте українське. Доки ми, українці, не об'єднаємося і не дамо відсіч усяким гнобителям, а особливо москалям, життя нам не буде. А біблія дійсно про жидів, мене воно не цікавить, моя віра православна, українська. Я належу до греко-католицької церкви, бо вона патріотична, але проти жидів та москалів я з Вами, не те, що цей модератор-русофіл"(Адріяна, Шевченко, Ваня і ще купа тролів, які всі пишуть дуже схожою діяспорянською говіркою).
2. "Анатолій робить корисну справу, написав цікаву і розумну книжку. В ній є думки, які перегукуються з моїми власними спогадами про рідне Полісся, про звичаї моїх предків. Я православний, християнин, але риторика відірваних від реальної України емігрантів-християн про нібито цілісність Св. Письма, про єдність Старого Завіту з Новим мене не переконує. Як на мене, то Старий Завіт жахливий, аморальний, а Новий Завіт Христа - це дійсно моральний кодекс будівника Нової України. Анатолій - агресивний грубіян, але щось в його пропаганді є - наші рідні українські міфи нам дійсно потрібні, і треба шукати точки стику між ними та нашою справжньою (а не нав'язаною нам Заходом) історією" (Мінор).
3. "Ненавиджу все гниле, декадентське, слабке, усіх тих хвілосохвів, хвілантропів і підарасів. Ми повинні усвідомити, що моральна підтримка усього того декадентства, що його спеціально підсовують нам вороги українського народу - юдо-християни - це шлях до загибелі нашої Батьківщини. Не дарма юдо-християн так не любили всі по-справжньому розумні люди, наприклад Лев Толстой, Ейн Ренд. Дай їм волю, і ми всі опинимося в багнюці, бо вони розплодять підарасів і інших збоченців. Але по-справжньому зрозуміти це ми, українці, зможемо тільки тоді, коли виробимо нашу Національну Українську Оріанську Свідомість. А для цього треба вивчати нашу Національну Українську Науку, а не сліпо вірити в якогось інтернаціонального бога" (Вільнодум).
4. "Бог судитиме людей за їх справи. Хто чинить гріх, той потрапить до пекла. Пан Анатолій безумовно потрапить до пекла, як язичник, але він має рацію в тому, що застерігає проти збоченства. Модерністи ж, навпаки, підштовхують людей до збоченства своїми ідеями про алегорично-метафоричну інтерпретацію Св. Письма і так звану "толерантність" до всякої гидоти. Тому в даний момент пан Анатолій робить Ураїні добро, а модерністи - зло" (Олелько).
5. "Такий жах навколо - люди не читають хороших книжок, не думають, не прагнуть жити моральним життям. От Анатолій піднімає цікаві теми - про духовність, про наш об'єднуючий нас, українців-русскіх, спільний дух. Проте видно, що йому чинять спротив американці, які захопили увесь світ, навіть і Інтернет. Вони замість обговорення духовності нав'язують нам обговорення своєї біблії. Це спеціально, щоби нас роз'єднати, поділити і ще далі пригнобити. І секти он всякі розплодили, а культура занепадає. Вони в усьому винні, треба проти них боротися. От ми з Анатолієм і будемо боротися, русскіє нє сдаются!" (Роллер).
Що ще?
2004.04.05 | Анатолій
Дякую Вам за підбірку, україномісісліпець...(-)
2004.04.06 | Юдо-християнин
Анатолію, у вас не паранойя, але вони за вами таки стежать (-)
2004.04.06 | Георгій
Що Ви маєте на увазі?
Вони - це хто? ЦРУ, ФБР, Моссад, сіонські мудреці, масони...?2004.04.06 | Юдо-християнин
Наші. Юдо-християне;) Ми змовляємося і оточуємо. Най боїться(-)
2004.04.06 | Анатолій
Боюся тільки хворих на голову та повних дураків!
Неповних ще можна підтягнути в розумовому стані.Хворих на голову дуже часто лікувати марна справа.
А от українських МАНКУРТІВ ставлю нижче хворих та дурних.
Дай їм бог пам"яті...
Анатолій
2004.04.06 | Георгій
А, ну так... хай... :) (-)
2004.04.06 | Тестер
Re: Я маю на увазі, шмарку позавчорашній на вчорашній яєшні..
не витертих, що не треба п...ти, як не знаєш особисто людину і її справи.Для справки, Толя підтримав унсовців і їхні сім"ї, що в тюрмі сиділи, матеріально більше ніж побожні пиздуни з форуму разом взяті.
А те, що не дуже науково доводить то це можна простити.
Ти також І теорему Гауса-Вейєрштрасса точно не знаєш!
2004.04.07 | Георгій
До речі, Больцано був священик (-)
2006.01.20 | Социст
Я маю на увазі продовження розмови.(--)
2004.04.05 | Анатолій
Коли Ви вже брехати хоч перенстанете?
(Черговий)Я ніде не стверджував, що я – християнин, тим більше – ретивий. Я можу бути агностиком, атеїстом чи крішнаїтом – це моя особиста справа, оскільки у нас в країні свобода віри.(Черговий)Ви, перуновіре, протягом свого тут перебування десятки, якщо не сотні разів оплювали і мою віру, і людей, які її сповідують найганебнішими словами. І після цього маєте нахабство вимагати чемного до себе ставлення?
То хто Ви, докторе Зорге, християнин, чи вільновірний українець, чи мо кришнаїт, а мо білобратанець?
Коли Ви вже брехати перестанете? Все прикидаєтеся, то черговим інкогніто, то соромлячись свого заблудства посилаєтеся на свободу віри, то стверджуєте, що я обплював Вашу віру сотні разів...
А й справді Кониський був правий - словоблуддя, містерія, брехня - от що йде від юдо-християнства.
Ні, ще не все. Он Георгій, також показний юдо-християнин, каже буквально наступне - Я не читав книжки "Один день Івана Денисоваича, але який же гад, цей письменник..." (читайте - поганин).
Отакі хлопці Ви всі. Одне слово - галагани.
Анатолій
2004.04.05 | Георгій
Re: Увага - вірна відповідь!
>Ну що, пане Анатолію, ви мені на це скажете? Від вельмишановного пана Пінчука теж хотілося б почути коментар(ГП) Дякую за інформацію, пане Черговий. Я не маю зараз змоги багато писати, та й не особливо багато знаю про історію наших православних церков, тому щодо о. Іоакима не коментую. А загальний мій коментар - Ви абсолютно праві, неоязичники дійсно плутають історію з вигадками, займаються міфотворчістю (дехто цілком серйозно вважає, що так і треба, що на тому наш народ "повстане з руїни" і т.д.). Не думаю, що якісь раціональні аргументи на них колись подіють. Хай собі живуть, аби не втілилися в життя мрії деяких з них про створення в Україні фашистського режиму. Проте, зась їм.
2004.04.05 | Анатолій
Re: Увага - Георгієвська вірна відповідь?
(ГП) Панове, я не знаю нічого ні про Іларіона, ні про іншого російського мандрита, але ці неоязичники такі негідні.....Перефраз Георгієвої відповіді мій, зміст відповіді не втрачено.
Анатолій
2004.04.05 | черговий
Re: Увага - вірна відповідь!
я також з Вами згоден. Мої Вам співчуття - бути модератором подібного сайту це дуже невдячна справа. бо весь час доводиться лікувати невиліковне.З повагою,
Черговий
2004.04.05 | Анатолій
Чергова відповідь Георгієві!
Анатолій пише:> У м. Переяслав-Хмельницькому, котре в ті часи, про які Ви запитуєте, поряд з колєгіумом, в якому працював Г. Сковорода, стоїть велика однокупольна церква, що має з північного боку також велику дзвіницю. На стінах цієї церкви цеглою вимощені хрести господа Сварога! Переяславські попи юдо-християнської церкви не знають що це за знаки. Коли в Переяславському музеї запитав про дату будівництва цієї церкви, то отримав відповідь 1695 - 1700 рр. У м. Києві, у Видубицькому монастирі, в однокупольній Михайлівській церкві, яка була побудована у 11 столітті, на стелі першого поверху нанесено малюнок Зірки Господа Ра, Зірки Господа Дажбога та Всевидюче око Господа Пана.
(ГП) Це дуже цікаво, але це ж не доводить, що українські християни тоді сповідували багатобожжя, молилися богам Ра, Дажбогові і Панові. От на Нотр-Дамі в Парижі є скульптурні зображення всяких чортів. То що, невже це означає, що французи у 13-14 сторіччі молилися цим чортам?
(А)Наявність чортів на соборі у Парижі - це ще один знак та доказ сатанизму релігії. Дякую за підказку.
> Щодо того, яких богів сповідували в Україні до юдо-християнської навали з московії. Так от, сповідувався один Всевишній бог (не Єгова) та 108 його проявів.
(ГП) А може, 109 чи 110? Які Ви маєте докази?
(А) Читайте, не лінуйтеся. Хоча, як я думаю, це марна справа. Не прочитаєте, бо не зможете... www.oratania.com.ua
>В тому числі і Ісус Христос, як втілення живого бога, якому ВОЛХВИ принесли дари, коли він народився, і якого ЮДЕЇ, керовані юдейським демоном Єговою, розіп"яли на хресті.
(ГП) "Самі себе і життя наше Христу Богові доручімо." Це вірш з літургії Василя Великого (4 ст. н.е.), що його співають священики всіх українських православних церков. І в 17-му сторіччі співали, і в 16-му, і задовго до всякої "московської навали." Щось не звучить мені цей вірш як твердження, що Христос є тільки одним з 108 проявів Всевишнього...
(А)Запитання до Вас - ДЕ ДОКАЗИ? А що співали до Василя? І сьогодні дехто, дещо, видумавши - співають. ТО що з того?
> З цих трьох ремарок я гадаю, якщо Ви себе відносите до роду гомо сапієнс, Ви маєте можливість самому зробити висновки. Довідковий матеріал можете також отримати на сайті www.oratania.com.ua
(ГП) Помагай Вам Боже.
(А)Дякую. Гадаю що і Вам таки колись допоможе позбавитися хиб...
2004.04.08 | Анатолій
То черговий в черговий раз спікся? Зайд гезинд...(-)
2004.04.08 | черговий
Re: То черговий в черговий раз спікся? Зайд гезинд...(-)
що таке зайд гезінд? це якась перунова мантра чи мудра? перекладіть українською, будь ласка.2004.04.08 | Анатолій
Зайд гезинд...- вашою (на ідиш) Будьте здорові! (-)
2004.04.08 | черговий
Re: Зайд гезинд...- вашою (на ідиш) Будьте здорові! (-)
моя мова - українська, ще володію російською, англійською та польською. Якщо Ви звикли спілкуватися з Вашими одновірцями на ідиш - це Ваша проблема, не моя. А до чого взагалі ця Ваша фраза - не розумію2004.04.08 | Анатолій
Re: Зайд гезинд...- вашою (на ідиш) Будьте здорові! (-)
Я корінний киянин, себто мій дід та батько народилися у Києві. Виріс поряд з євреями і пізнав багато слів на ідиш.Вважаю, що не знати мову свого духовного батька це велике неподобство. А тому юдо-християнам РАДЖУ вчити ідиш та іврит.
Шалом, шлємазл.
Анатолій
2004.04.08 | Augusto
Погано щось ти вчив мову свого духовного батька.
Анатолій пише:> Вважаю, що не знати мову свого духовного батька це велике неподобство.
> Шалом,
> Шлємазл Анатолій
Бо воно не "зайн гезинд", а "зайн гезУнд" - себто "бувай здоровий", а не "бувай видимий".
Ідіш це чисто європейський феномен, ніякого відношення до івріта не має, скоріше це варіант німецького (sein gezund), як казала колись прибиральниця в мого дідуся "добрі люди німці і розмовляють єврейською" (вона до ІІ Світовоі війни прибирала в єврейскій родині, навчилася трохи ідіша, тому німців розуміла).
Вітаю з Чистим Четвергом! Спаси тебе Христос.
2004.04.09 | Анатолій
Re: Погано щось ти вчив мову свого духовного батька.
Справа в тому, Августе, що ти вчив ідиш у прибиральниці. А через свою ментальність, що в країні Рад і прибиральниця може керувати країною, ти її так і сприйняв. На жаль, мої батьки -українські прості люи, не мали можливості мати прибиральницю, та ще й юдейку, тому цю мову я чув у своїх однолітків по двору у Києві. А коли я у шкільному віці їх спитав про відповідність цієї фрази з німецькою, то мене поправили, сказавши що є різниця, на яку Ви звернули увагу. Отож, у мене знання від однолітків, а у Вас від прибиральниці. Як їх співставити - то Ваша справа.То ж, якщо зможете, зайд шойнер менш, а якщо розуму не вистачить, то будьте шлємазлом, якщо бажаєте....
Прости Вас бог, бо не відаєте, що робите...
Анатолій
2004.04.09 | Augusto
A leben ahf dein kepele!
Hert zich ein, judo-xrystyjane! A finstere cholem auf dein kopf und auf dein hent und fiss, judo-xrystyjane!Judejs'ki judo-xrystyjane! A shandeh un a charpeh, judo-xrystyjane!
A volf farlirt zayne hor, ober nit zayn natur, judo-xrystyjane!
Az mir vill schlugen a hunt, gifintmin a schtecken, judo-xrystyjane!
Judejs'ki judo-xrystyjane! Chap a gang! Darf min gehn in kolledj, judo-xrystyjane? Dos iz alts. Ei! Ei! Gai in drerd arein!
Shalom,
a bisel shlemiel und gantseh shlimazel Anatolij
Er iz shoyn du, der nudnik!
P.S. Anatolij, gai tren zich.
2004.04.09 | Анатолій
Августо, Ви справді краще знаєте ідиш та іврит, я не проти!
А як можна не погодитися. Адже культурний юдо-християнин має знати мову свого духовного вітця, мову, якою було написано його духовне вчення, тобто мову Тори. Якщо згадати марксизм-ленінізм, то Ленін добре знав мову свого духовного вчителя Маркса - себто німецьку.Таким чином, пане юдо-християнине, Ви у своїх юдо-християнських колах заслуговуєте на пошану.
Я ж бо не маю у духовних вітцях юдеїв, а маю, Трипільців, Русинів, тобто праукраїнців, то ж мені досить моєї української.
Анатолій
2004.04.09 | Augusto
A klog iz mir! Alevei!
Mozhna pojasnity, jak mogla Biblija buty napysana idishem, jakyj v svoju chergu z'javyvsja des' z 1000 rokiv pislja napysannja Biblii? Ne inakshe jakes' chudo! Chudo!Az di bobe volt gehat beytsim volt zi geven mayn zeyde!
I xto tut bigav z vygukamy? Shchos' meni zgadujet'sja takyj sobi Anatolij. Dumaju, shcho tomu, xto ves' chas perexodyt' na idish, mabut' legshe vzagali rozmovljaty idishem?
2004.04.09 | Анатолій
Хто має очі, той побачить...
Пане Августо. Прошу Вас роззути очі і УВАЖНО читьати. Я написав Вам, що Ви краще мене володієте ІВРИТОМ ТА ІДИШЕМ. Я не писав, що ВАША біблія була написана ідишем.То ж я Вам пропоную роззути очі, шлємазл Ви наш, точніше - експерт Ви з мови духовних вітців юдо-християнства... Так точніше і почесніше.
Анатолій
2004.04.08 | Георгій
Нічого не спікся - часу нема, і настрій не той
Зараз Святий Тиждень, тому не хочеться встрявати в полеміку, настрій не той. Та й інших справ дуже багато. Але якщо Ви так хочете, відповім.Наявність зображень хімер (чортів) на Нотр-Дамі зовсім не доводить, що люди там молилися чортам, або що в християнстві є присутнім сатанізм. Дивіться чудовий допис п. Олелька у гілці про обряд в релігії N (його репліка на повідомлення п. Тестера про святкування Вербної Неділі в його дитинстві). Він там абсолютно вірно каже, що ще в глибоку старовину християнська символіка в різних народів часто перепліталася з місцевою до-християнською символікою. Ця традиція іде від отців ранньої Церкви, які вважали таке переплетення одним з найпотужніших способів донесення християнського світосприйняття до народних мас. Звідси і тролі-химери на Нотр-Дамі (графічний спосіб нагадати християнинові, що зло присутнє тут і зараз - порівняйте зі словесним способом, 1 Петра 5:8), і квіти барвінку чи вишиванки навколо ікон (добро теж присутнє тут і зараз), і зірки на церковних банях (краса Божого творіння), і багато чого іншого.
До Василя Великого загальноприйнятої літургії в Церкві не було, тому Ваше запитання не має смислу. Співали різне, але вже точно не "Господи Ра і 108 проявів Бога, помилуйте нас." Таке дійсно, як вірно каже п. Черговий, співати можуть головним чином на квартирі п. Анатолія Кондратьєва.
Помагай Вам Боже і спаси Вас Христос.
Георгій
2004.04.08 | Анатолій
То Черговий та Георгій це що, одна особа? (-)
2004.04.08 | Георгій
Ні
Я відповів тому, що Ваша репліка була адресована моєму дописові, а не дописові п. Чергового. Перепрошую, якщо Ви чекали на відповідь від нього, а не від мене.2004.04.08 | Анатолій
Георгію, я вважаю за потрібне Вам подякувати...
Дякую, пане Георгію, і я про це кажу, що зло в цих храмах присутнє і зараз... (ГП)графічний спосіб нагадати християнинові, що зло присутнє тут і заразА через Вашу лінь та знаходження часу ТІЛЬКИ на обхамлення людей не юдо-християнського спрямування, надсилаю Вам коротеньку ремарочку-
...Саме слово “боги” не сприймалося аж до ХІІ століття на Русі у вустах християнина якоюсь крамолою. Пам’ятали: святі отці усіх століть іменують у своїх писаннях Бога Єдиного і Бога богів, у числі інших славних імен Його. Це визначення виключає протиставлення богів Богу. Більш того, святий Юстин Філософ Сихемський, Афінагор Олександрійський, Теофіл Антиохійський та Василь Великий сприймали невикривлену Відо-Вістичну Традицію як предтечу Євангелія. Це глибоке розуміння, яке існувало задовго до часу що ми розглядаємо, не згасло і багато століть після. Так, грецький святий Григорій Палама, який жив за півтисячоліття після князя Володимира, вчив про “божественність нижню” та “вищу”. Вчення цього святого безумовно признається Церквою. Очевидно, що у тенденції протиставити Бога і богів сказалася дія сил, яка дуже хотіла відвернути народ від істини.
...
Ви, пане Георгію, також працюєте на ті сили, які хочуть народ відвернути від істини. Або Ви вже дійшли до такої ручки, коли і сам повірив у неістинність.
Щодо моєї квартири та моління в ній, ТО ВИ ГЛИБОКО ПОМИЛЯЄТЕСЯ, бо абстрогуєте свою квартиру на мою. Справа у тому, і я про це вже говорив досить багато разів, я не відношуся НІ ДО ЯКОЇ релігійної конфесії, а радше відніс би себе до якоїсь наукової. І в млїй квартирі ще ніразу ніхто не виголошував якісь молитви. Тому, Ваша підколка, пане юдо-християнин, ЗНОВУ попала пальцем у небо.
Дай Вам бог розуму.
Анатолій
2004.04.08 | Георгій
О! НАРЕШТІ конструктив!!!
Анатолій пише:> Більш того, святий Юстин Філософ Сихемський, Афінагор Олександрійський, Теофіл Антиохійський та Василь Великий сприймали невикривлену Відо-Вістичну Традицію як предтечу Євангелія. Це глибоке розуміння, яке існувало задовго до часу що ми розглядаємо, не згасло і багато століть після. Так, грецький святий Григорій Палама, який жив за півтисячоліття після князя Володимира, вчив про “божественність нижню” та “вищу”. Вчення цього святого безумовно признається Церквою.
(ГП) Ну, нарешті Ви почали говорити про щось предметне, а не стріляти агітпропівськими лозунгами. Давайте подискутуємо, в чому саме була суть творів Юстина Філософа, Теофіла, Василя - тільки не голослівно, а з текстами в руках, як серйозні, відповідальні люди. До речі, я маю вдома примірник тієї частини Філокалій, де є повний текст кількох творів Григорія Палами. Тільки прошу, зробімо це після Великодня. Зараз настрій у мене ну дуже вже не полемічний.
> Щодо моєї квартири та моління в ній, ТО ВИ ГЛИБОКО ПОМИЛЯЄТЕСЯ, бо абстрогуєте свою квартиру на мою. Справа у тому, і я про це вже говорив досить багато разів, я не відношуся НІ ДО ЯКОЇ релігійної конфесії, а радше відніс би себе до якоїсь наукової. І в млїй квартирі ще ніразу ніхто не виголошував якісь молитви. Тому, Ваша підколка, пане юдо-християнин, ЗНОВУ попала пальцем у небо.
(ГП) Я знаю. Я просто пожартував, маючи на увазі, що Ви багато Ваших власних фантазій, а також фантазій інших людей, домішуєте до історії світової релігії.
> Дай Вам бог розуму.
(ГП) Дякую Вам.
2004.04.08 | Анатолій
А від Чергового шлємазла - черговий юдо-шлеперизм!
(Черговий Анатолієві)те, що ТИ, викидень бісів, крім того, що неук, ще й хам нарваний, це я добре знав і раніше, так що нічого нового я тут не почув. Як кидатися лайном у шановних істориків, хоча б того ж Толочка, то ти вважаєш своїм невід’ємним правом, а як твоїх ідолів торкнулися, то на своїй євбазівській мові гевалт волаєш.Сперечатися з тобою я й раніше не збирався, бо не бачу сенсу. А прийшов лише щоб твій скальп зняти та на воротах своїх причепити (цілком язичницький звичай, між іншим).
Думаю, що тебе та тобі подібних саме равини й розводять і плекають -щоб такими як ти неуками компрометувати Україну та сіяти розбрат між українцями, від чого борони нас усіх Боже.
Отож, поцілуй свого куруючого ребе в ...
(Анатолій) Черговий опустився вже накрай і вирішив мене вивести з рівноваги. Виступаючи під псевдо, боячись навіть показати свої релігійні переконання, ця особа, між іншим досить начитана та володіюча деяким рівнем знань, але ця особа дууууже закомплексована юдо-християнством. Це те, що в психології називається ЗОМБУВАННЯМ. А з зазомбованими, та ще й інформаційно підкованими людьми, у котрих страх божий інтегрований з деякими знаннями, не те що розмовляти важко, їх навіть вилікувати важко. Вищезазначені репліки саме говорять про це. Тож я декому радив звернутися до психіатра, а цьому панові з дозволу сказати "Черговому інкогніту" я гадаю, що психіатр вже не допоможе.
Він виступає тут в захист, як він каже, поважних вчених, і приводить прізвище П. Толочко. Я особисто знайомий з його старшим братом Миколою і трохи знаю що є Толочко. Крім того, з огляду на його політичну проституцію, будь який українець скаже що є Толочко. Він виступає з піднесенням до небес росіянина Творогова і при цьому принижує Б. І. Яценка. То що це є, як не манкуртизм, замішаний на юдо-християнському зомбуючому грунті.
Спитаєте, що порадити, як вилікуватися.... Я навіть і не знаю. Гадаю, що йому рядовий психіатр не допоможе, треба виходити на вищий рівень. Якщо до мене звернетеся, пане "черговий", я, як киянин, що має багато знайомих у Києві, обов"язково Вам допоможу з лікарями найвищої кваліфікації.
Звертайтеся, всі мої координати у Вас є. Я їх не ховаю, як це роблять деякі перелякані.
Анатолій