Духовність американського українця " я не росіянин, я українець"
06/18/2004 | Лігіон
Джек Паланс відмовився від російської нагороди
--------------------------------------------------------------------------------
Переклав з англійської Ігор САПОВСЬКИЙ, Львів
--------------------------------------------------------------------------------
По-своєму безпрецедентна подія сталася в США, на тижні російського кіно. Актор Джек Паланс відмовився від звання народного артиста Росії, наголосивши, що він — українець і не має нічого спільного з російським кінематографом. Чому це сталося, спробували розібратися експерти «Дня». Можна лише додати, що цей інцидент досить повчальний. Хоч як це дивно, для нас самих. Коли ми начебто з делікатності мовчимо, чуючи, як росіяни й Олександра Довженка, й Сергія Параджанова, й Кіру Муратову називають «своїми» режисерами. Хоча їхній внесок в українську культуру величезний. Як, власне, і вплив України на їхню творчість.
Кульмінацією тижня «Російських ночей» у Лос-Анджелесі стала церемонія нагородження, що пройшла 22 квітня у «Pacific Design Center» на заході Голівуда. Ця урочиста подія відбулася в кінці «фестивалю, який звеличує внесок росіян у світ мистецтва». Програма кінематографічного, театрального й музичного візуального мистецтва була частково профінансована міністерством культури Росії і пройшла під патронатом президента Росії Володимира Путіна.
Звання народних артистів Росії мали отримати два актори — лауреати премії «Оскар» Дастін Гофман і Джек Паланс, родовід яких сягає України.
Отримуючи нагороду, Дастін Гофман зауважив, що його батьки родом із «Києва, що в Росії» і висловив вдячність «російському народові» за допомогу в перемозі над Німеччиною. Він подякував їм за те, що вони врятували його бабусю, яка б могла «перетворилась на шматок мила».
Наступним на черзі отримати найвищу мистецьку нагороду російського уряду був Джек Паланс. Уроджений Володимир (Волтер) Палагнюк 1918 року в Пенсільванії, у 1992 році Паланс отримав нагороду «Оскар» Американської академії кіномистецтва за незабутньо зіграну роль Кучерика (Curly) у фільмі «City Slickers», який з’явився в прокаті в країнах колишнього Радянського Союзу під назвою «Міські пройдисвіти» або «Міські піжони». Паланс, який по-козацькому пишається своїм українським корінням, є головою Голлівудської фундації «Тризуб».
Після того, як його представили, Паланс сказав: «Я почуваюсь так, неначе я помилково зайшов не в ту кімнату. Я гадаю, що російський кінематограф цікавий, але я не маю нічого спільного із Росією або російським кінематографом. Мої батьки народилися в Україні: я — українець. Я не росіянин. Тому прошу вашого вибачення, але мені тут не місце. Буде краще, якщо ми підемо».
Після цього Паланс і його супутники піднялися й покинули зал. Його супроводжували ще чотири гості, серед яких були його дружина Елейн і президент Голлівудської фундації «Тризуб» Пітер Борисов. Паланс відмовився прийняти нагороду навіть за лаштунками або переглянути фільм «72 метри», показ якого став фіналом фестивалю.
Розмовляючи телефоном із Лос Анджелесу, Борисов прокоментував слова Гофмана: «Я не гадаю, що це неодмінно вина Гофмана. Я вважаю трагедією те, що він навіть не знає своєї сімейної історії. Його необізнаність з елементарними фактами шокує. Дуже невтішним є те, що Гофман потурає — сподіваюсь, несвідомо — обмовлянню українців (а тому й самого себе), як він це зробив, підтримавши фестиваль, який продемонстрував вкрай образливий і расистський фільм «72 метри».
Борисов має на увазі фільм Володимира Хотиненка «Сімдесят два метри», що вийшов у 2003 році. Фільм побудований на драмі, яка розгорнулась на борту підводного човна «Слов’янка». Українці в ньому змальовуються як невмілі дурні, до яких часто застосовується расистське й принизливе слово «хохол».
«Це є продовженням одвічних спроб винайти історію й культуру для Росії шляхом викрадення спершу української церкви, потім української історії і, врешті-решт, української культури», — сказав Борисов, який вважає фестиваль частиною «скоординованої кампанії світового масштабу, націленої на популяризацію Росії й російської культури, під час якої робляться спроби показати Україну невід’ємною частиною Росії». «Я переконаний, що якби Джек прийняв цю неправильно сформульовану нагороду, в Росії б це розрекламували як те, що він визнав себе народним артистом Росії». Як сказав Борисов, «Джек дуже гордий з того, що він українець, і не дозволить нікому використовувати його ім’я або персону».
Загалом у кінотеатрі «Silver Screen», що в «Pacific Design Center», було продемонстровано двадцять фільмів, серед яких і «Аероград», знятий українським кінорежисером Олександром Довженком у 1935 році. У програмі фестивалю не вказувалось, що Довженко був українцем, а натомість його було названо «сином неписьменних селян», якому властиві «елементи селянської мудрості й пасторальних традицій».
«Цей останній інцидент є ще однією частиною довгої історії геноциду, що забрав життя десяти мільйонів українців у 1933 році і який продовжується у витонченішій формі й досі і в повному обсязі фінансується й пропагується Росією, — сказав Борисов. — Путін знає, що Російська імперія неможлива без України, а тому він веде наступ на всіх фронтах: військовому, промисловому, енергетичному, релігійному й культурному».
--------------------------------------------------------------------------------
Переклав з англійської Ігор САПОВСЬКИЙ, Львів
--------------------------------------------------------------------------------
По-своєму безпрецедентна подія сталася в США, на тижні російського кіно. Актор Джек Паланс відмовився від звання народного артиста Росії, наголосивши, що він — українець і не має нічого спільного з російським кінематографом. Чому це сталося, спробували розібратися експерти «Дня». Можна лише додати, що цей інцидент досить повчальний. Хоч як це дивно, для нас самих. Коли ми начебто з делікатності мовчимо, чуючи, як росіяни й Олександра Довженка, й Сергія Параджанова, й Кіру Муратову називають «своїми» режисерами. Хоча їхній внесок в українську культуру величезний. Як, власне, і вплив України на їхню творчість.
Кульмінацією тижня «Російських ночей» у Лос-Анджелесі стала церемонія нагородження, що пройшла 22 квітня у «Pacific Design Center» на заході Голівуда. Ця урочиста подія відбулася в кінці «фестивалю, який звеличує внесок росіян у світ мистецтва». Програма кінематографічного, театрального й музичного візуального мистецтва була частково профінансована міністерством культури Росії і пройшла під патронатом президента Росії Володимира Путіна.
Звання народних артистів Росії мали отримати два актори — лауреати премії «Оскар» Дастін Гофман і Джек Паланс, родовід яких сягає України.
Отримуючи нагороду, Дастін Гофман зауважив, що його батьки родом із «Києва, що в Росії» і висловив вдячність «російському народові» за допомогу в перемозі над Німеччиною. Він подякував їм за те, що вони врятували його бабусю, яка б могла «перетворилась на шматок мила».
Наступним на черзі отримати найвищу мистецьку нагороду російського уряду був Джек Паланс. Уроджений Володимир (Волтер) Палагнюк 1918 року в Пенсільванії, у 1992 році Паланс отримав нагороду «Оскар» Американської академії кіномистецтва за незабутньо зіграну роль Кучерика (Curly) у фільмі «City Slickers», який з’явився в прокаті в країнах колишнього Радянського Союзу під назвою «Міські пройдисвіти» або «Міські піжони». Паланс, який по-козацькому пишається своїм українським корінням, є головою Голлівудської фундації «Тризуб».
Після того, як його представили, Паланс сказав: «Я почуваюсь так, неначе я помилково зайшов не в ту кімнату. Я гадаю, що російський кінематограф цікавий, але я не маю нічого спільного із Росією або російським кінематографом. Мої батьки народилися в Україні: я — українець. Я не росіянин. Тому прошу вашого вибачення, але мені тут не місце. Буде краще, якщо ми підемо».
Після цього Паланс і його супутники піднялися й покинули зал. Його супроводжували ще чотири гості, серед яких були його дружина Елейн і президент Голлівудської фундації «Тризуб» Пітер Борисов. Паланс відмовився прийняти нагороду навіть за лаштунками або переглянути фільм «72 метри», показ якого став фіналом фестивалю.
Розмовляючи телефоном із Лос Анджелесу, Борисов прокоментував слова Гофмана: «Я не гадаю, що це неодмінно вина Гофмана. Я вважаю трагедією те, що він навіть не знає своєї сімейної історії. Його необізнаність з елементарними фактами шокує. Дуже невтішним є те, що Гофман потурає — сподіваюсь, несвідомо — обмовлянню українців (а тому й самого себе), як він це зробив, підтримавши фестиваль, який продемонстрував вкрай образливий і расистський фільм «72 метри».
Борисов має на увазі фільм Володимира Хотиненка «Сімдесят два метри», що вийшов у 2003 році. Фільм побудований на драмі, яка розгорнулась на борту підводного човна «Слов’янка». Українці в ньому змальовуються як невмілі дурні, до яких часто застосовується расистське й принизливе слово «хохол».
«Це є продовженням одвічних спроб винайти історію й культуру для Росії шляхом викрадення спершу української церкви, потім української історії і, врешті-решт, української культури», — сказав Борисов, який вважає фестиваль частиною «скоординованої кампанії світового масштабу, націленої на популяризацію Росії й російської культури, під час якої робляться спроби показати Україну невід’ємною частиною Росії». «Я переконаний, що якби Джек прийняв цю неправильно сформульовану нагороду, в Росії б це розрекламували як те, що він визнав себе народним артистом Росії». Як сказав Борисов, «Джек дуже гордий з того, що він українець, і не дозволить нікому використовувати його ім’я або персону».
Загалом у кінотеатрі «Silver Screen», що в «Pacific Design Center», було продемонстровано двадцять фільмів, серед яких і «Аероград», знятий українським кінорежисером Олександром Довженком у 1935 році. У програмі фестивалю не вказувалось, що Довженко був українцем, а натомість його було названо «сином неписьменних селян», якому властиві «елементи селянської мудрості й пасторальних традицій».
«Цей останній інцидент є ще однією частиною довгої історії геноциду, що забрав життя десяти мільйонів українців у 1933 році і який продовжується у витонченішій формі й досі і в повному обсязі фінансується й пропагується Росією, — сказав Борисов. — Путін знає, що Російська імперія неможлива без України, а тому він веде наступ на всіх фронтах: військовому, промисловому, енергетичному, релігійному й культурному».
Відповіді
2004.06.18 | Тестер
Re: Ця тема обговорюється на вільному форумі (-)
2004.06.18 | Лігіон
Re: Ця тема обговорюється ..з дещо перекрученою правдою
Для чого і для кого додано таку не точність на "вільному форумі"?"-Джек Паланс дещо ніяково сказав, що має враження, що перебуває на фестивалі російських фільмів за якоюсь помилкою, додавши, втім, що вважає російське кіно цікавим.-"
Джек ніколи не сказав що "вважає російске кіно цікавим". Навпаки він був ображений таким насвітленням українців і вийшов із залі.
Хтось навмисно хоче перекрутити правду.
2006.01.26 | Социст
"У них своя свадьба, а у нас своя свадьба!"(--)
2004.06.18 | Георгій
Духовність американського мейнстріму
Думаю, не тільки Путін винний в тому, що американці майже зовсім нічого не знають про українців і вічно плутають їх з росіянами. Тут велику роль грає вся новітня історія США і відповідне виховання американського мейнстріму. Вже кілька поколінь американців виховано так, що Росія існує і є чимось дуже великим і дуже серйозним: донедавна була головним суперником США, а зараз нібито стає їх союзником у "війні з тероризмом."Це положення займає в голові середнього американця дуже суттєве місце. Суттєве тому, що американці виховуються в дусі суперництва і постійного самоствердження, для чого потрібний "інший" - ворог, суперник (теперешній чи принаймні колишній, недавній). Росія є саме таким "іншим," "другим," по відношенню до якого американці вже кілька десятиріч самостверджуються. І при цьому їх пропаганда завжди малювала цього "іншого" як абсолютний моноліт. Наприклад, в американських школах на стінах висіли карти світу, де вся територія СРСР була замальована чорною фарбою. Діти таким чином звикали до думки, що "Росія" - це щось одне, неділиме, суцільне і тому дуже загрозливе.
Зараз відбувається зміна: по-перше, "Росія" (тобто СРСР) вже довела, що вона зовсім не моноліт, а по-друге, найголовнішим "іншим" американська пропаганда зараз малює не "Росію," а "світовий тероризм" (тобто фактично ісламський світ). Але ця зміна іде дуже повільно. Американські голови потребують ще не рік і не два - можливо, років зо двадцять - щоби старий стереотип змінився на щось нове. А поки що принаймні частина з них, завдяки старому стереотипові, дуже погано сприймає ідею навіть про просто існування такої сутності, як Україна і українці. Російська пропаганда, звичайно ж, дуже радіє цій ситуації і використовує її.
2004.06.18 | Тгоцкий
Про карты - неужто действительно так?
ИМХО, это признак крайней ксенофобии. В СССР на карте США обозначались желтым - вполне нейтральный цвет.Кстати, раз черным - наверное, и надписей никаких на этом участке карты не было?
2004.06.18 | Георгій
Re: Про карты - неужто действительно так?
Я чув це від американки, яка вчилася в середній школі у 1960-і роки. Вона була дочкою військового льотчика і тому весь час міняла школи (сім'я постійно переїжджала з міста в місто), але чорний колір був скрізь. Про те, який був напис, я не пам'ятаю, але цілком можливо, що цей напис був "Russia."Ще цікаво, що американці боялися "Росію" набагато більше, ніж пересічний радянський громадянин боявся США. Мені мої друзі-американці розповідали, яка жахлива паніка була в народі під час Карибської кризи 1962 року. Люди просто тремтіли. Всі були впевнені, що от прямо зараз почнеться війна з "Росією." Закуповували сіль, сірники, зривали дітей з занять у школі для тренування у бомбосховищах, і т.д. У нас нічого подібного не було.
2004.06.18 | Тгоцкий
Re: Про карты - неужто действительно так?
Во время Карибского кризиса что у нас было - но знаю, но в 80-е учения по гражданской обороне в школах проводили. Нас, помнится, всей школой эвакуировали за город. Еще учили шить ватно-марлевые повязки. А потом, по возвращении в школу, фильмы "На следующий день" и "Письма мертвого человека" демонстрировали. Так что советские люди ядерной войны боялись не меньше американцев.2004.06.20 | VENED
это внутриукраинская проблема
>(Борисов)Путін знає, що Російська імперія неможлива без України, а тому він веде наступ на всіх фронтах: військовому, промисловому, енергетичному, релігійному й культурному»Почему это "Російська імперія неможлива без України". Если РФ и сейчас - империя, как пишет большинство майдановцев, то значит - вполне возможна? Или РФ сейчас не империя? Ну ладно, этот пафос на совести этого Борисова. Рф, нравится ему, или не нравится - вполне самодостаточное государство. Если на Украине видят наступление на культурном, например фронте, так ведь отключить российсое ТВ и прикрыть российскую прессу можно за одну неделю. Как сделал этоЛукашенко. Никто в Москве(правительство, администрация президента) и не заметит, а заметит, так не прореагирует. Все же это внутриукраинская проблема - формирование собственного информационного пространства.
Что-то с перевод еще не так. "Я не россиянин"? наверное правильнее "Я не русский". I am not Russian
Россиянин - это употребляется всмысле гражданин РФ, а не в этническом. Буряты - россияне, но не русские. Большая разница - "россиянин" и "русский"
2004.06.21 | Анатолій
Re: это внутриукраинская проблема? Так ли, Венеду!
Господин Венед!Да будет Вам известно, что согласно правилам русского языка НАЦИОНАЛЬНОСТЬ может "обзываться" только именем существительным, но никак не прилагательным. РУССКИЙ - это имя прилагательное к слову данник, т.е. плательщика налогов. Когда наши русинские, т. е. староукраинские налоговые инспекторы приходили в северовосточные провинции Киевской Руси, то к своему сожалению они не всегда видели словянские лица и слышали русский язык, а по-этому они на всякий случай спрашивали - "Чей ты данник?". Житель той местности отвечал -"Русский (в смысле данник)", т.е. налоги они платили Руси,и конечно же Киевской. И так этот ответ постепенно прирос к жителям северовосточных частей Киевской Руси, что стал привычным и стал вроде как национальностью. Так что, перестаньте себя тешить своей русскостью и знайте, Россия - это значит на старорусском, т.е. украинском языке - "страна рассеяных людей" не в смысле невнимательных, а в смысле диаспоры Руси. Даже и сегодня Ваши провинциальные старики называют свою страну "Рассея". Разве не так?
Так что, если правильно, то на сегодня надо не изображать из себя Великоросов, а называть себя так, как называл Вас Борис Ельцин - рассияне. Но ника не русские.
И тогда ни у кого к Вам не будет претензий. И Вы сами себя после этого зауважаете.
Анатолий
2004.06.22 | VENED
"Лицо славянской национальности"
>Да будет Вам известно, что согласно правилам русского языка НАЦИОНАЛЬНОСТЬ может "обзываться" только именем существительным, но никак не прилагательным.Очевидно, нет правил без исключений: в советских паспортах национальность так писали: русский, русская. Белоруссы еще сто лет назад себя называли "Тутэйшие" в смысле, местные мы. Так что иногда прилагательные для обозначения национальности все же используются.
Журналисты теперь пишут "лицо кавказской национальности", "лицо славянской национальности". Это довольно безграмотно, хотя "кавказская раса" существует, только журналисты об этом не знают.
> И так этот ответ постепенно прирос к жителям северовосточных частей Киевской Руси, что стал привычным и стал вроде как национальностью. Так что, перестаньте себя тешить своей русскостью и знайте,
Я себя не тешу "русскостью" (скорее "малороссостью"), я потомственный дворянин Киевской губернии, Васильковского уезда. А если бы "тешил", то на Майдане бы вообще не появился.
>Россия - это значит на старорусском, т.е. украинском языке -"страна рассеяных людей" не в смысле невнимательных, а в смысле диаспоры Руси. Даже и сегодня Ваши провинциальные старики называют свою страну "Рассея". Разве не так?
Это одна из версий. А есть версия - что "Россия" это "Русь" по-гречески.
>Так что, если правильно, то на сегодня надо не изображать из себя Великоросов, а называть себя так, как называл Вас Борис Ельцин - рассияне. Но ника не русские.
Ельцин употреблял это слово(россияне, а не рассеяне) в смысле гражданства - "обладатели российских паспортов, не зависимости от национальности - это и есть россияне". Тем не менее в средние века "Великая" Русь употреблялось - "Царь Великия и Малыя и Белая Руси...."
Слово "великоросс" в смысле национальности, кажется, последний раз употреблял Ленин в статье "О нац. гордости великороссов". В этническом смысле слово "россиянин" помню только в стихе Есенина: "когда пару красивых степных россиянок отдавал за коня печенег". Он это поэтическая форма, не более.
>И тогда ни у кого к Вам не будет претензий.
А в чем могут быть претензии? Как у греков к македонцам, которые против того чтобы македонцы так себя называли? (Macedonia is GREEK!!!!) И свое новое государство(Former Yugoslavian Republic Macedonia)? Это редкий пример, и к тому же у греков нет поддержки в ЕС.
>И Вы сами себя после этого зауважаете.
Не очень понятно, что Вы имеете ввиду. Не употреблять прилагательное русский или русская? Российская литература вместо русская литература?
Российский язык вместо русского языка? А Россию предлагаете называть Former Soviet Union? как на Олимпиаде 1992 в Барселоне?
В современных российский паспортах национальность уже не указывается. Да и в анкетах тоже. Единственно, добровольно можно ее указать в переписи.
А теперь к Вам пара вопросов - "украинский" и "старорусский" это одно и то же? Или в чем разница? "Украинец" - это в каких ситуациях национальность, а в каких гражданство? Или только национальность?
"Старорусский" это до 14 века? До какого?
2004.06.22 | Георгій
Термінологія
Дійсно, має сенс розрізняти терміни "русский" і "россиянин" - перше вказує на етнічність, тоді як друге на громадянство. Але в українській мові такої термінології не існує... Українською мовою ми кажемо "українець" - маючи при цьому на увазі або етнічного українця, або громадянина України, в залежності від контексту. Так само ми кажемо "росіянин," маючи на увазі, в залежності від контексту, або особу російської (великороської) етнічності, або громадянина Росії чи особу російської культури. І в англійській мові нема окремого терміну для кожного з цих двох понять. "Russian" може означати особу російського етнічного чи культурного походження (так, наприклад, Володимир Набоков чи Сергій Дягілев є Russians, хоча перший жив у США, а другий у Франції), а може означати особу з російським громадянством (так, наприклад, Борис Бєрєзовський є для англомовних людей Russian постільки, поскільки він має російське громадянство і незважаючи на його єврейську етнічність). Аналогічно, Джозеф Конрад (етнічний поляк) або Сомерсет Моем (етнічний француз) для англомовних людей є English, а Альберт Ейнштейн (етнічний єврей з Німеччини) - American, тому що він прийняв американське громадянство. Томас С. Еліот в усіх американських довідкових матеріалах називається "great British poet," хоча він народився в американському штаті Міссурі і став британським підданим тільки незадовго до своєї смерті.Щодо Пеленса, він, безумовно, мав на увазі і те, і друге - він, дійсно, не є ні етнічним "русским," ні громадянином Росії. Він американець українського походження або етнічний і культурний українець.
2004.06.22 | VENED
Re: Термінологія
Абсолютно верно, пан Георгий. В российских заграничных паспортах пишут: Гражданство/Nationalityроссийское/russian
гражданство federation
Собственно, у французов то же самое. Там же нет речи о том гасконец ты или бретонец, а о французском гражданстве.
А термин "россиянин" совсем молод, ему и лет-то 12. Поэтому, когда переводят слова известного голливудского актера, то вернее будет " Я не русский, я украинец", потому что то что он не "россиянин" и так все знают, он - американец, по гражданству.
2004.06.23 | Легион
Лігіон /= Легіон (-)