02/02/2005 | Социст

Панове!

Вирішив приєднатись до вашої дискусії, хоч вона і не фізична якась, а математична. Я, правда, грунтовно й не займався тією тематикою, про яку буду писати, але у кого з нас була можливість грунтовно займатись самим Всесвітом? Все гіпотези та аксіоми, хотілося б теорії...

Пан P.M. пише:

> В процесі пізнання, перед людиною постійно виникають все нові питання і проблеми. При іх вирішенні сугубо науковий підхід не завжди може дати логічно-обгрунтовану відповідь. В таких випадках часто застосовують різні гіпотези і теорії на кшталт "кварк глюонні середовища", або "торсіонні поля", які б мали якось прояснити ситуацію, але на ділі толку від них ніякого.

Я пропоную якісну теорію (без розрахунків), але в теорії, як відомо, дуже часто ідеї цінніші від розрахунків, хоч я особисто обіцяю років через десять зайнятись такими розрахунками, але зараз я не в формі...

Згідно з моделями народження Всесвіту, з якими я особисто знайомий, Всесвіт народився внаслідок розпаду основного стану (вакууму) того всесвіту, який існував до Великого Вибуху. Моя гіпотеза стосується природи того самого вакууму, який розпався. Я думаю, що це був конденсат кварк-глюонної плазми. Принципово можливим є, що в якомусь з секторів еволюції взаємодій цієї плазми кварки починають спарюватись, а деяка частина з цих пар утворюють конденсат, характерний імпульс якого буде близьким до нуля в порівнянні з імпульсом окремих кварків, які, взагалі кажучи, могли б рухатись і з швидкістю світла, тобто, могли б бути безмасовими ферміонами. Мене приваблює сама ідея того, що кварки, як релятивіські об'єкти, могли б утворювати нерелятивіський конденсат, причому самі кварки будуть вільними, тобто своєрідними іонами глюонного заряду.

Я розумію, що для сучасних лабораторій такі вільні кварки поки що недоступні, тому моя гіпотеза є такою ж спекулятивною, як і теорія „торсіонного поля“, але, якщо конденсація кварк-глюонної плазми принципово можлива, ми могли б собі уявити, що відбувається в чорних дірах та у всесвітах, які переживають своє народження чи смерть.

> Я б хотів запропонувати інший, так би мовити логіко-філософський підхід у цьому пізнавальному процесі.
> Говорячи про фізичні поля, слід пам'ятати, що усі вони будь-то гравітаційні, електромагнітні, квантові чи інші, усі вони носять матеріальний характер. Усі вони є особливою формою МАТЕРІЇ.
> Тому спершу незавадило би визначитися , а що ж воно МАТЕРІЯ.
> Як відомо матерія є об'єктивною реальністю, яку ми здатні відчувати за допомогою п'ти своїх органів відчуття. Також відомо, що формою існування матерії є простір і час. Поза ними існування матерії не можливе, так як і не можливий простір і час без матерії.

Про матерію ми можемо сказати навіть більше. Матерія, в переважній більшості випадків утворює електронно-іонну плазму, або нейтральну речовину. Тобто, складовими частинами матерії є електрони та зв'язані стани кварків, які називаються протонами, нейтронами, мезонами і так далі, разом з відповідними античастками. Правда, пан Koala називає матерією також і гравітони, фотони, глюони та інші поля, які є переносниками взаємодій (забув згадати також про векторні бозони електрослабкої взаємодії, які, правда, мають масу покою). Але у світогляді пана Р.М. вони є скоріше складовою частиною духу, ніж матерії, бо не мають маси покою і рухаються з швидкістю світла.

Але цю саме матерію ми не здатні відчувати за допомогою п'яти своїх органів відчуття. Ми відчуваємо лише макроскопічні матеріальні тіла та явища, які, однак, не є самою матерією, а є щось на зразок того символічного туману Майя, який затуляє нам саму матерію. Я до того, що справжня матерія є такою ж нескінченною, безмежною реальністю, як і сам тей Дух, якого всі вважають саме нескінченною, безмежною реальністю. Тобто, саме з наукової точки зору, пане Р.М., Ви помиляєтесь...

> Матерія (маса, енергія) не може знаходитися в стані спокою. Елементарні частинки не можуть існувати в "застигшому" стані без будь-якого руху і взаємозв'язку. Тому що такий гіпотетичний стан матерії повністю нівелює усю науку.

Але макроскопічні тіла можуть бути нерухомими, якщо ми з Вами рухаємось разом з ними. Тобто, рух та спокій є відносними поняттями, які визначаються в залежності від точки зору спостерігача. Немає абсолютного руху та абсолютного спокою, а також абсолютного простору і часу. Тобто, простір і час також існують в нашій уяві саме такими, які ми їх сприймаємо. А з точки зору незалежного від нас спостерігача вони можуть бути й зовсім іншими. Наприклад, ті ж самі електрони живуть в зовсім іншому просторі і часі. А може, краще, зовсім не обмежувати реальність своїми власними уявами. Тоді й вона сама не буде обмеженою...

> Але припустити таке ми можемо, у нашому ж матеріальному всесвіті, котрий ми маємо можливість спостерігати і вивчати. Візьмемо для прикладу так звані чорні діри.
> Цілком очевидним є те, що плотність матерії не може перевищувати плотність ядра, бо тоді рух електронів по своїх орбітах навколо ядер стає неможливим, а отже матерія набуває зовсім інших нематеріальних ознак. Тому логічним буде припустити, що матерію можна вважати матерією, лише тоді, допоки її плотність не перевищить плотності атомного ядра, тобто це стан нейтронної зірки.
> Подальший процес стискування матерії до меж гравітаційного радіусу можна назвати перехідним станом матерії в нематерію.

А можна й назвати перехідним станом матерії в кварк-глюонну плазму. І будемо мати вже дві назви. Яка буде більш вдалою – майбутнє науки покаже...

> В чорній дірі матерія остаточно завмирає, перетворившись в нематерію. Рух, простір, а отже час, там є відсутніми і тому для нас, так би мовити зовнішніх спостерігачів, чорна діра фактично є застигшою миттю. без руху, простору, часу -- БЕЗ МАТЕРІЇ (маси, енергії). Тому цілком можливим є припустити, що чорні діри є праобразами ПРЕДВІЧНОГО СТАНУ, свого роду вкрапленнями ВІЧНОСТИ.

Це Ваші уяви, а може чорні діри є вкрапленнями кварк-глюонної плазми. Знову майбутнє науки покаже...

> Інший приклад. Якщо ми більш менш зуміли визначитись з віком нашого матеріального всесвіту (20 млрд.р.), то ми мусимо визнати його обМЕЖЕНІСТЬ в просторі і часі. Що є поза МЕЖАМИ матеріального всесвіту..? Очевидно, що матерії там немає. А раз немає матерії значить немає руху, немає простору, немає часу, НЕМАЄ НІЧОГО!. Принципово інший стан буття -- НЕМАТЕРІАЛЬНИЙ.

Очевидно, що там матерія є. Тільки в зовсім іншому стані. Можливо, це буде станом кварк-глюонної плазми. Знову майбутнє науки покаже...

> Звідси можна зробити окремі висновки:
> Існування матеріального Всесвіту є обмежене ПОЧАТКОМ І КІНЦЕМ, тобто ЧАСОМ. Все, що поза ЧАСОМ, носить у собі нематеріальний ВІЧНИЙ характер.
> Еволюція смертної матерії -- без сенсу, бо така еволюція КОНЕЧНА.
> По-справжньому еволюціонувати може лише вічний ДУХ.
> Вічність не підлягає науковому пізнанню. Що би пізнати Вічність -- треба там побувати. Що би там побувати, треба вирватися за межі ЧАСУ. Щоби вирватися за межі часу, треба позбутися матеріального тіла.

Звідси можна зробити окремі висновки:

Матерія пана Р.М. не існує.

Існування матеріального Всесвіту не є обмежене ПОЧАТКОМ І КІНЦЕМ, тобто ЧАСОМ. Все, що поза нашою уявою про простір і час, носить у собі також матеріальний характер.

Еволюція смертної матерії має сенс, бо така еволюція нескінченна.

По-справжньому еволюціонувати може також і матерія.

Вічність підлягає науковому пізнанню. Що би пізнати Вічність -- треба її досліджувати. Що би її досліджувати, треба вирватися за межі своїх обмежених уяв. Щоби вирватися за межі своїх обмежених уяв, треба позбутися своєї власної упередженности та відкрити свою свідомість для пізнання.