02/15/2005 | Тестер

http://obozrevatel.com
Вважається, що цього дня в 483 році до нашої ери помер Сиддхартха Гаутама, відоміший як Будда.
У буддизмі вважається, що буддою, тобто "просвітленою" може стати будь-яка жива істота. Засновником буддизму був один з будд, який народився в Індії, в долині річки Гангу, в середньому його течії. Це відбулося біля VII-V століть до нашої ери. Він з'явився на Землю після безлічі перероджень, накопичуючи в кожному з них чесноти, для того, щоб врятувати всі живі істоти - позбавити їх від страждань.
Для свого втілення Будда вибрав сина правителя з роду Гаутама індійського племені шакья. Тому, коли він став відлюдником, йому дали ще одне його ім'я - Шакьямуні ("відлюдник з племені шакья"). Лише пізніше за нього назвали Буддою ("просвітлений вищим знанням", що "осяє істиною").
По легенді, його мати Майя побачила уві сні, що їй до боку увійшов білий слон. Після цього з її пахви народився син. Крик, який він видав при народженні, почули всі боги і зраділи його приходу. Мудрець Асита передбачив йому незвичайне майбутнє. Немовля назвали Сиддхартхой, що означає той, що "виконав своє призначення".
Хлопчик відрізнявся надзвичайному розумом і здібностями. Повелитель шакьев Шуддходана оточив сина багатством і розкішшю, дитина знала тільки радощі життя, він одержав хороше виховання і освіту. Непомітно Сиддхартха Гаутама виріс, потім оженився на красивій дівчині, у нього народився син. Ніщо не затьмарювало його щастя. Але одного разу, виїхавши за межі палацу, молодий принц побачив в місті покритого язвами виснаженого хворого, потім - зігнутого протягом років убогого дряхлого старого, потім - похоронну процесію і, нарешті, зануреного в глибокі і нелегкі роздуми аскета (ченця, який веде строгий спосіб життя і відмовляється від всіх задоволень).
Ці чотири зустрічі корінним чином змінили світогляд безтурботного принца. Він взнав, що в світі існують нещастя, хвороби, смерть, що миром править страждання ("дукха"). В ту ж ніч Сиддхарха Гаутама пішов з отчого будинку і став відлюдником (тоді-то йому і дали ще одне його ім'я - Шакьямуні - "відлюдник з племені шакья"). Поголивши голову, одягаючись в грубий одяг, він почав мандрувати, зраджуючи себе самокатуванню і самобичуванню, прагнучи спокутувати юні роки розкішного і безтурботного життя і, найголовніше, прагнучи пізнати велику істину, що дозволяє знайти шлях, що веде мир до позбавлення від страждань.
Протягом семи років він безрезультатно катував себе і вивчав священні тексти жерців-брахманів. І лише переставши голодувати і відмовившися від помилкових премудростей, після довгого і глибокого споглядання - зосередження (медитації) Сиддхартха Гаутама, Шакьямуні, що прозве, досяг раптового прояснення. Це трапилося на березі ріки Наїранджани, в містечку Урувілва, коли він сидів під деревом бодхи (деревом пізнання). Він пізнав таємниці і внутрішні причини кругообороту життя, відкривши "чотири благородні істини": існує страждання (істина страждання); страждання має причину (істина причини); страждання можна припинити (істина звільнення); є шлях до припинення страждання (істина шляху).
Благородним серединним восьмирічним шляхом до припинення страждання є шлях, який уникає крайнощів - прагнень до задоволень або самокатування. Восьмерічним він називається тому, що складається з 8 ступенів або кроків. Це правильні розуміння, рішучість (намір), думка, мова, дія, життя, зусилля і медитація (зосередження, самадхи).
Пізнавши ці благородні істини і серединний восьмерічний шлях, Гаутама, що став Буддою ("просвітлений вищим знанням", що "осяє істиною"), декілька днів просидів під священним деревом, не в силах рушити з місця. В цей час злий демон Мара закликав Будду, не сповіщати людям благородні істини, а самому тут же зануритися в нірвану. Будда виніс ці спокуси і, прийшовши в містечко "Оленячий парк" (зараз Сарнатх), недалеко від міста Варанаси (Бенареса), прочитав там першу проповідь. Його слухали п'ять аскетів, що стали його учнями, і два олені. В цій бенаресськой проповіді стисло висловлені основи нового навчання, яке звичайно називається "дхарма". Таким чином, як говорять буддисти, він "привів в рух колесо дхарми". Кількість послідовників все збільшувалася. Оточений ними, Будда ходив сорок років по містах і селах долини Гангу, проповідуючи дхарму: життя і страждання - одне і те ж; причиною страждань є бажання; шляхом до знищення страждань є знищення бажань; за цим шляхом лежить звільнення - нірвана.
Помер Будда, коли йому виповнилося 80 років, в Кушинагаре (зараз Касие). Він ліг під деревом бодхи в "позу лева" (на правому боку, права рука під головою, ліва витягнута уздовж тулуба, ноги випрямлені) і сказав тим, що зібрався навкруги нього: "Тепер, про ченці, мені нічого більше сказати вам, крім того, що все створене приречене на руйнування. Прагніть всіма силами до порятунку". Відхід Будди з життя буддисти називають "великим переходом в нірвану". Вважається, що Будда прийшов в світ, досяг прояснення і перейшов в нірвану в день травневого повного місяця - "тричі святий день".
Буддизм став однією з чотирьох світових релігій (разом з християнством, іудаїзмом і ісламом). Буддисти вірять, що після смерті будь-яка жива істота знову відроджується у вигляді іншої істоти. Кожний своїми думками, бажаннями, словами і діями в попередніх життях, тобто кармою, створює форму наступного перевтілення. Але будь-яке перевтілення приносить страждання. Тому слід перервати болісний ланцюг нескінченних перероджень, досягнувши нірвани - "відсутності павутини бажань".