Відповіді

• 2005.04.16 | Nemesis

  Та Ви що! патріарх Російської ПЦ - атеїст?

  tmp пише:
  
  > Размножаться атеисты не умеют.
  
  Патріарх Російської ПЦ теж не вміє. Він що, атеїст?
  
  > В этой ситуации любая антиклерикальная кампания в прессе или в классе является неумышленным (надеюсь) геноцидом.
  
  Значить кампанія проти наприклад манастирів не є антиклерікальна?
  
  
  >Любая попытка атаки на христианско-традиционную семью, в том числе под видом терпимости к гомосексуализму, в этой перспективе воспринимается как еще один нож, добивающий физическое существование: а) русского народа, б) вообще европейской культуры в целом, так как весь «белый» мир идет к тому же бесславному концу.
  
  Не кидайтеся цеглиною, якщо живете в скляному домі пане Кураєв. Бо де монахи (ченці) там десь поруч і гомосексуалізм вештається.
  згорнути/розгорнути гілку відповідей

  • 2005.04.16 | tmp

    он монах.. :) (-)

  • 2005.04.18 | Koala

    Re: Та Ви що! патріарх Російської ПЦ - атеїст?

    Я десь бачив компромат на Алексія ІІ, що в нього є син. Якщо буде треба форумчанам, пошукаю, але скоріше за все це брехня. З історичних прикладів: патріарх Московський Філарет мав сина - Михайла Федоровича Романова, першого царя з династії Романових...

• 2005.04.16 | Михайло

  Re: Про геноцид і гомосексуалізм!

  tmp пише:
  
  > ... Сегодня многодетные семьи только у церковных людей. На долю атеистов приходится 1,2 ребенка на семью. Это означает, что к концу столетия атеистов просто не остаентся: они вымрут как мамонты и тем самым докажут, что атеизм есть тупиковая ветвь эволюции.
  
  Хибна думка, оскільки побудована на незаконній математичній екстраполяції!
  Навпаки, зараз кількість атеїстів не Землі за Ведичними джерелами складає біля 75%! Вона незмінною буде ще біля 427000 років!
  
  > В этой ситуации любая антиклерикальная кампания в прессе или в классе является неумышленным (надеюсь) геноцидом. Любая попытка атаки на христианско-традиционную семью, в том числе под видом терпимости к гомосексуализму, в этой перспективе воспринимается как еще один нож, добивающий физическое существование: а) русского народа, б) вообще европейской культуры в целом, так как весь «белый» мир идет к тому же бесславному концу.(c) А. Кураев http://kreml.org/interview/84061924
  
  Гомосексуалізм існує з початку творення матеріального Всесвіту, оскільки в черговий цикл еволюції входять всі грішники з попереднього циклу! Тому, коли Господь Брахма творив Всесвіт, з його чола були породжені і гомосексуалісти, які зразу ж накинулись на нього, щоб зробити свою справу!....
  
  > ИМХО, верно подметил..Что думаете панове?...Если угодно, поставьте вместо "русского народа" любой другой, например "украинского", "славянского", а вместо " христианско-традиционную" просто - на "традиционную".
  
  Неправильний висновок!
  
  АУМ ТАТ САТ!
  бмв
  згорнути/розгорнути гілку відповідей

  • 2005.04.16 | tmp

    а какой же правильный?! (-)

    Михайло пише:
    > tmp пише:
    >
    > > ... Сегодня многодетные семьи только у церковных людей. На долю атеистов приходится 1,2 ребенка на семью. Это означает, что к концу столетия атеистов просто не остаентся: они вымрут как мамонты и тем самым докажут, что атеизм есть тупиковая ветвь эволюции.
    >
    > Хибна думка, оскільки побудована на незаконній математичній екстраполяції!
    > Навпаки, зараз кількість атеїстів не Землі за Ведичними джерелами складає біля 75%! Вона незмінною буде ще біля 427000 років!
    >
    > > В этой ситуации любая антиклерикальная кампания в прессе или в классе является неумышленным (надеюсь) геноцидом. Любая попытка атаки на христианско-традиционную семью, в том числе под видом терпимости к гомосексуализму, в этой перспективе воспринимается как еще один нож, добивающий физическое существование: а) русского народа, б) вообще европейской культуры в целом, так как весь «белый» мир идет к тому же бесславному концу.(c) А. Кураев http://kreml.org/interview/84061924
    >
    > Гомосексуалізм існує з початку творення матеріального Всесвіту, оскільки в черговий цикл еволюції входять всі грішники з попереднього циклу! Тому, коли Господь Брахма творив Всесвіт, з його чола були породжені і гомосексуалісти, які зразу ж накинулись на нього, щоб зробити свою справу!....
    >
    > > ИМХО, верно подметил..Что думаете панове?...Если угодно, поставьте вместо "русского народа" любой другой, например "украинского", "славянского", а вместо " христианско-традиционную" просто - на "традиционную".
    >
    > Неправильний висновок!
    >
    > АУМ ТАТ САТ!
    > бмв
    згорнути/розгорнути гілку відповідей

    • 2005.04.18 | Михайло

      Re: Скорочення народжуваності може вести до знищення нації!

      tmp пише:
      >... Сегодня многодетные семьи только у церковных людей. На долю атеистов приходится 1,2 ребенка на семью. Это означает, что к концу столетия атеистов просто не остаентся: они вымрут как мамонты и тем самым докажут, что атеизм есть тупиковая ветвь эволюции... ИМХО, верно подметил..Что думаете панове?...Если угодно, поставьте вместо "русского народа" любой другой, например "украинского", "славянского", а вместо " христианско-традиционную" просто - на "традиционную".
      
      Неправильний висновок!
      Абсолютно правильна частина твердження про те, що атеїзм- глухий кут!
      Але скорочення народжуваності веде не до знищення атеїзму, бо він буде завжди присутнім в матеріальних Всесвітах! Скорочення народжуваності може бути змінним у часі, а також вести до знищення того чи іншого народу як такого!
      АУМ ТАТ САТ!
      бмв
      згорнути/розгорнути гілку відповідей

      • 2005.04.18 | Социст

        Re: Скорочення народжуваності може вести до знищення нації!

        Пан Михайло пише:
        
        > Але скорочення народжуваності веде не до знищення атеїзму, бо він буде завжди присутнім в матеріальних Всесвітах!
        
        Пораженческі доктрини! От зараза...

• 2005.04.16 | Георгій

  Re: Любая антиклерикальная кампания в прессе является геноцидом

  Складне питання...
  
  Щодо того, чи іде "бєлий мір" к "бєсславному концу," я думаю - абсолютно ні. Через кілька тисяч років рас на Земній кулі, швидше всього, не буде. Всі будуть перемішані, і таким чином не буде ні білої частини людства з її культурою, ні чорної, ні жовтої. Яка саме буде культура, передбачити, думаю, неможливо. Але такі досягнення "білої" культури, як, скажімо, класична грецька філософія, мабуть, все-таки залишаться назавжди. Говорити про їх "безславний кінець" я б не став.
  
  Чи треба людям народжувати якомога більше дітей - думаю, ні. Я знаю, що дехто з християн зі мною не погодиться, тому що люди вичитують з Біблії ідею, що всі діти нібито завжди від Бога і що не народжувати їх подружнім парам негарно. Але є і інша точка зору (також, до речі, розповсюджена серед християн): Бог сказав ПЕРШІЙ людській парі "плодіться і розмножуйтеся," але Він при цьому не обов'язково мав на увазі, що ВСІ людські пари повинні віднині і довіку народжувати якомога більше дітей. Дітей треба РОСТИТИ, а це складно, і ресурси нашої планети дуже обмежені (а особливо за умов нинішнього дикого, жорстокого, нелюдського соціально-політичного устрою).
  
  А при чому тут гомосексуалізм, я взагалі не розумію. Гомосексуалів дуже мало, десь пара відсотків від усього людства, і їх кількість не росте (росте тільки кількість *признань* гомосексуалів, і те тільки у маленькій жменці країн світу; у більшості країн люди думають про те, як не вмерти з голоду чи від інфекційних хвороб, і проблеми типу скільки серед нас гомосексуалів там просто не стоять).
  згорнути/розгорнути гілку відповідей

  • 2005.04.16 | P.M.

    Re: пару запитаннячок

    Георгій пише:
    > Бог сказав ПЕРШІЙ людській парі "плодіться і розмножуйтеся," але Він при цьому не обов'язково мав на увазі, що ВСІ людські пари повинні віднині і довіку народжувати якомога більше дітей.
    А що Бог мав нв увазі, говорячи, "плодіться і розмножуйтеся" ?..
    
    > Дітей треба РОСТИТИ, а це складно, і ресурси нашої планети дуже обмежені
    То Ви, вважаєте, що для Бога може бути щось складно?.
    
    > Я належу до Пресвітеріанської церкви. На відміну від наших "молодших братів"-євангельників, ми, "стара," традиційна гілка протестантизму, організовані за ієрархічним принципом, так само як і православні і католики (тільки наша ієрархія не особиста, а колективна - замість єпископів і архієпископів, ми маємо пресвітерії і синоди). Тому абсолютно всі питання в нашій церкві вирішуються організовано, і ми дотримуємося жорсткої дисципліни - якщо колегіальне рішення про той чи інший аспект церковного життя прийняте, ми йому підкоряємося.
    Пане Георгію, скажіть будь ласка. Ваші погдяди повністю збігаються з поглядами Вашої церкви, чи може Ви собі іноді дозволяєте трохи інтерпритації?
    згорнути/розгорнути гілку відповідей

    • 2005.04.17 | tmp

      Re: пару запитаннячок

      P.M. пише:
      >> Георгій пише:
      >> Дітей треба РОСТИТИ, а це складно, і ресурси нашої планети дуже обмежені
      > То Ви, вважаєте, що для Бога може бути щось складно?
      
      Я бы даже сказал, что такого рода рассуждения вообще не имеют никакого отношения к христианству. Здесь что-то вроде мальтузианства..
      
      ИМХО, в принципе, любую науко/гуманообразную чертовщину даже маскирующуюся под христианство, довольно просто отличить - надо выяснить как сие чудо мысли относится к жизни (смерти), ну и к себе родимому.
      
      И все

    • 2005.04.18 | Георгій

      Re: пару запитаннячок

      P.M. пише:
      > Георгій пише:
      > > Бог сказав ПЕРШІЙ людській парі "плодіться і розмножуйтеся," але Він при цьому не обов'язково мав на увазі, що ВСІ людські пари повинні віднині і довіку народжувати якомога більше дітей.
      > А що Бог мав нв увазі, говорячи, "плодіться і розмножуйтеся" ?..
      (ГП) Там ще є далі: "... оволодійте землею..." Оволоділи? Подумайте на хвилиночку, наприклад, про Судан чи ще декілька подібних країн Африки, де люди досі животіють у повній залежності від "землі." Людство продовжує розмножуватися, але землею, тобто природою, воно не оволоділо. Кожну секунду десь 15-20 душ на нашій планеті гине від голоду.
      
      > > Дітей треба РОСТИТИ, а це складно, і ресурси нашої планети дуже обмежені
      > То Ви, вважаєте, що для Бога може бути щось складно?.
      (ГП) Так. Для Бога, я впевнений, дуже складно досі терпіти нашу дурість. Наші ідіотські злі амбіції. Наше золото- і владолюбство. Той чудовий порядок, який ми завели на цій планеті, якою Він звелів нам "оволодіти." Те, що ми продовжуємо човптися через те, чий народ кращий, або чи "білий" світ іде до "славного" чи "безславного" кінця, тоді, коли в Уганді 50% людей інфіковані вірусом імунодефіциту, а в українських селах зникають один за одним фельдшерсько-акушерські пункти.
      
      > > Я належу до Пресвітеріанської церкви. На відміну від наших "молодших братів"-євангельників, ми, "стара," традиційна гілка протестантизму, організовані за ієрархічним принципом, так само як і православні і католики (тільки наша ієрархія не особиста, а колективна - замість єпископів і архієпископів, ми маємо пресвітерії і синоди). Тому абсолютно всі питання в нашій церкві вирішуються організовано, і ми дотримуємося жорсткої дисципліни - якщо колегіальне рішення про той чи інший аспект церковного життя прийняте, ми йому підкоряємося.
      > Пане Георгію, скажіть будь ласка. Ваші погдяди повністю збігаються з поглядами Вашої церкви, чи може Ви собі іноді дозволяєте трохи інтерпритації?
      (ГП) Моя церква не тоталітарна. У нас кожна людина має свої власні погляди. Ніхто нікого не силує думати так чи інакше. Ми маємо Книгу Конфесій і Книгу Порядку, і діємо завжди в узгоді з положеннями Книги Порядку. Але в нас ніхто нікому не каже, що такий-то вірш Св. Письма від тепер і довіку усім треба розуміти саме отак.
      згорнути/розгорнути гілку відповідей

      • 2005.04.19 | P.M.

        Re: пару запитаннячок

        Все ж, Ви уникнули прямої відповіді на перші два запитання.
        Одних благих намірів недостатньо, треба уміти їх реалізовувати.
        Так!!! В першу чергу, -- любити Ближнього! Але чи означає любити, бути добреньким? Що для одного добре, для іншого зле. Усім не догодиш. Справедливим треба бути, а правда -- У Бога. Тож дослуховуватися треба до Нього, до Св. Писма, котре продиктоване Святим Духом. І жодної "самодєятєльності".

  • 2005.04.16 | tmp

    Re: Любая антиклерикальная кампания в прессе является геноцидом

    Георгій пише:
    > Складне питання...
    > Щодо того, чи іде "бєлий мір" к "бєсславному концу," я думаю - абсолютно ні. Через кілька тисяч років рас на Земній кулі, швидше всього, не буде. Всі будуть перемішані, і таким чином не буде ні білої частини людства з її культурою, ні чорної, ні жовтої.
    
    У меня в отношении Вами предположенного довольно пессимистические ожидания... Пофутурологируем маленько..
    
    Весьма вероятно, что некоторые нации так и не захотят даже и через несколько тысяч лет слиться с остальным человечеством в одну расу "общечеловеков" и даже более того - будут готовы ради этой цели отдавать жизни свои и тех, с кем сливаться им будет противно, что скорее всего и приведет к необходимости или исчезновения всего рода человеческого, или оставления состояния дел "как есть".
    
    Есть, знате ли, у нас такие "крепкие орешки" среди народностей..
    згорнути/розгорнути гілку відповідей

    • 2005.04.18 | Englishman

      А мне вариант Георгия представяется более правдоподобным

      В благополучной Швейцарии наблюдаю множество смешанных пар, то же самое видел и во Франции с Голландией. То ли народец там "некрепий" живет, то ли уровень кульурного развития позволил местным быстрее через расовые предрассудки переступить...

• 2005.04.18 | Социст

  Загроза деспотіїї Московії.

  Пан Кураев пише:
  
  По данным Института генетики Академии наук к 20-му году в Москве, заметьте, в самом процветающем городе, численность русского населения снизится с 7-ми миллионов до 6-ти, зато численность чечено-ингушской диаспоры в Москве, уже достигнет миллиона человек. По данным французских социологов, если в каком нибудь квартале, или городке численность мигрантов достигает 12% населения, то у коренного населения наступает ощущение оккупации.
  
  Відчувають загрозу деспотії Московії, тому й про сім'ю запіклувались. Але апокаліптична спекуляція не спасе цю деспотію від саморозпаду...
  згорнути/розгорнути гілку відповідей

  • 2005.04.19 | Анатолій

    А я вбачаю дещо інше...

    . ПРИЧИНИ ВИМИРАННЯ УКРАЇНСЬКОЇ ЛЮДНОСТІ
    До вітчизняних прогнозів ненормальної демографічної ситуації в Україні додались й ООНівські. Вони підтверджують те, про що ми вже знаємо, але ніби не усвідомлюємо: до 2050 р. українців в Україні залишиться 20-25 млн., тобто лише 40-50% від того числа, із яким переступили межу третього тисячоліття.
    Мета цієї лекції – донести народу України інформацію про морально-етичні та духовні проблеми вимирання української людності та надати шляхи до подолання цієї духовно-моральної кризи.
    Мораль, як одна з основних складових частин духовності, є сукупністю правил і норм поведінки, які забезпечують людській спільноті загалом і кожному індивіду зокрема можливість існування в цьому світі. Дві кардинальні підвалини лежать у будівлі людської моралі: стосунки сильного і слабкого та стосунки чоловіка і жінки, що забезпечують продовження роду. Зосередимось на другій підвалині — продовженні, або відтворенні роду. У людській спільноті має місце два види статевих стосунків: полішлюб, або полігамію та моношлюб, або моногамію. В первісному суспільстві, яке тривало мільйони років, переважала полігамія; починаючи з т.зв. стародавнього світу (5-4 тис. р. до н.л.) перевагу мала моногамія. Кажемо саме про перевагу якогось із видів статевих стосунків, бо в абсолютному виразі вона ніколи не існувала. Можна припустити, що і в первісному суспільстві зустрічались двоє закоханих, які не уявляли собі статевого життя з іншим, так само як і в найбільш суворих суспільствах, де подружня невірність каралась або карається смертю, завжди знайдуться “влюбливі”, які не задовольняться єдиним коханням. Отже, йдеться про співвідношення полігамії і моногамії на різних етапах існування людини та про їхній вплив на відтворення людності.
    Полігамія є характерною моральною нормою первісного суспільства, в якому люди живуть племенами і в силу примітивних засобів для існування можуть тільки колективно вижити.
    Поступовий перехід від рослинної їжі до полювання на диких тварин, згодом приручення і домашнє розведення їх (тваринництво), далі землеробство, поділ праці і спеціалізація занять, перетворення сильними слабких у рабів як джерело статків привели до накопичення багатства, яким сильні не захотіли ділитися зі слабкими, отож виникає приватна власність з атрибутами, які мали її захистити: сім’єю і державою. Сім’я — це організована форма моногамії і моральною стає саме вона.
    Нас цікавить питання, чи існують стосовно відтворення людських спільнот розбіжності між полігамією й моногамією? Існують і дуже великі, вони навіть є діаметрально протилежні. Полігамія не сприяє відтворенню людського роду, моногамія — навпаки. Причин тут багато, найвагоміші такі. По-перше, біологічні. Жінка, яка знає багатьох чоловіків, відносно рідше вагітніє у порівнянні з тією, що знає одного чоловіка. Це пояснюється біологічною природою запліднення, більшою інтенсивністю руйнування статевих клітин, що надходять від багатьох чоловіків.
    Полігамія є першопричиною цілого букету венеричних хвороб: трихомоніазу, гонореї, сифілісу, хламідіозу, а тепер ще й СНІДу. Усі ці болячки ведуть до захворювань статевої сфери і безпліддя, передовсім серед жінок.
    Порівняно недавно генетики відкрили таке явище, як телегонія. Суть його полягає у зв’язку цноти з якістю суспільства. Вирішальним є вплив на дитину першого в житті жінки чоловіка. Саме він закладає генофонд, навіть коли жінка народжує дитину від іншого чоловіка, тобто він є генним батьком її майбутніх дітей.
    Видатний учений Ломброзо, досліджуючи родоводи багатьох відомих і простих людей, довів, що доброчесні характеристики батьків передаються у спадок менше, ніж згубні, передаються також і хвороби, причому в гіршій формі.
    По-друге, соціальні причини. Полігамія, коли вона стає аморальною, призводить до такого явища, як штучне переривання вагітності. Людям, що живуть у полігамії, не до народження дітей. Статевий акт для них — не засіб продовження роду, а засіб отримання чуттєвого задоволення, нарівні з вином, гулянками тощо.
    Єдиним критерієм правильності теоретичних міркувань є практика. Історія відтворення людської спільноти дає переконливі докази наведеним постулатам.
    Перші сучасні людські цивілізації виникли в стародавніх Єгипті, Китаї, Індії, Вавилоні, Ассирії та Оратанії, тобто Трипільській Праукраїні. Показовим є порівняння їх. Усі вони зробили неоціненний внесок у розвиток духовності, науки, культури, мистецтва. Була, однак, між ними одна суттєва різниця — ставлення до сім’ї. В Оратанії, Китаї та Індії сім’я була культом, її охорона стала першим родовим та державним пріоритетом. Згідно із законами Ману (Закони Ману та Віди до країн Сходу були принесені стародавніми орійцями, тобто прукраїнцями), кожного, хто прагнув одружитися, ретельно досліджували як чоловіка. Жоден рахман (у Індії брамин) не одружувався з дівчиною, що мала спадкові хвороби, якою б багатою вона не була. У трактатах з медицини в давньому Китаї та в індійських Аюр-відах (науках життя) цілі розділи відведено питанням шлюбу та дотримання статевої гігієни.
    Нічого подібного не бачимо в давньому Єгипті, де духовність та мораль насаджувалися левітами – жерцями відвертого дияволізму. Тут процвітає полігамія, більше того, буденним є подружнє життя між близькими родичами. Так, діти фараонів брали шлюби між собою, щоб легше утримати владу. Юдейська Тора, а згодом і біблійний Старий Заповіт також пропагують статеві відносини між родичами. Згадайте хоча б дочок Лота, які мали статеві контакти з власним батьком. Шлюб та статевий зв’язок між близькими родичами призводить, як відомо, до виродження потомства.
    Отож людність в Оратанії, Китаї та Індії потужно збільшувалась, а в Єгипті занепадала, поки остаточно не була звойована арабами і не розчинилась в їхньому морі.
    Тут можна зробити певний відступ і навести цікавий історичний факт. Звичаєвий-родовий спосіб життя забороняв шлюби між родичами аж до сьомого коліна, виходячи із відичних знань та історичного досвіду. Стародавні дохристиянські волхви особливо пильнували за “коронованими” сім’ями, і це слід поставити їм у заслугу. В школі нас учили, що київський князь Ярослав діяв мудро, породичавшись з монаршими династіями Європи. Хай вам при цьому буде відомо, що не він слав сватів до Польщі чи Франції, а навпаки, до нього засилали, бо Київська Русь на той час мала значно міцніші духовні, економічні та військові позиції у Європі, ніж інші держави.
    Повчальні ідеї щодо відтворення людності знаходимо в давніх Греції та Римі. У Спарті допускалась полігамія. Якщо чужа дружина подобалась юнакові, він міг жити з нею, правда, попередньо спитавши дозволу у її власного чоловіка. Платон висуває ідею добору подружніх пар. На його думку, найкращі з чоловіків мали поєднуватись з найкращими із жінок і такі шлюби мала підтримувати держава, шлюби гірших мали всіляко обмежуватись. Ми й досі захоплюємось зображеннями давньогрецьких атлетів, їхніми містами з ваннами й лазнями, але давні греки залишили нам на своїх вазах та чашах і сцени п’яних оргій, що стали масовим явищем і не сприяли відтворенню людності.
    У давньому Римі розвинулись гірші традиції попередників. Чистота сімейних стосунків тут була зневажена. Римським внеском у відтворення людності став погляд на шлюб як на тяжку ношу, яку варто нести лише заради матеріального збагачення. Тут народилась традиція, яка в кінці XIX ст. у Франції набула форми афоризму: “робіть не дітей, а заощадження”. Вільні люди Риму обмежували дітонародження, широко застосовували аборти, життя проводили в любовних утіхах і гулянні. Результат відомий: вони були покарані слов”янськими народами, які за своєю звичаєвістю були набагато моральніші.
    З I до початку XIX ст. людство зросло до одного мільярда, або більше ніж у 60 разів. Можуть заперечити, що цьому сприяли досягнення науки, зокрема медицини. Ні, до XIX ст. медицина залишалась абсолютно безсилою щодо зниження смертності людей, в першу чергу, від основної причини — епідемічних хвороб. Саме переселення народів, хрестові походи, безперервні війни призводили до масового поширення епідемічних хвороб та розпусти. У XIV ст. епідемія чуми під назвою “чорна смерть” знищила четверту частину тодішнього людства. Не медицині, а високій моральності панівної європейської нації – русинам (українцям) мають завдячувати за свій порятунок народи Європи. Перейнявши високі духовні та моральні сімейно-родові цінності, подолавши згубні традиції відтворення нащадків у давніх Греції і Римі, Європа потужно нарощувала число своїх мешканців.
    Про сімейну мораль цього періоду можна довідатись із праць багатьох видатних мислителів, як-от Томас Мор чи Томмазо Кампанелла. Зокрема, про те, що особам, які мали статеві стосунки до шлюбу, вступати в нього заборонялось, на них накладалось суворе стягнення; батьки, що не уберегли цноту своїх дітей, були поганьблені. До шлюбу допускались здорові пари. Подружня невірність першого разу каралась в’язницею, а повторна — смертю. Усе, що стосувалось відтворення потомства, мало бути першочерговою турботою держави. Звісно, на практиці не всі ці норми дотримувались, але відповідна громадська атмосфера була забезпечена.
    Духовна та моральна чистота народу Київської Русі, а потім України була справжнім взірцем для всіх націй та народів Євро-Азійського континенту. Такий високий рівень духовності та моралі забезпечувався наслідуванням орійської звичаєвості. З татаро-московським спаленням Києва у 1482 році та наступним просуванням у ХVІI ст. в Україну з московських земель юдо-християнської релігійності спостерігається поступовий занепад цих якостей і на теренах України.
    Перелом настав у ХІХ ст. Велика французька революція проголосила нові моральні цінності. Її гасла — свобода, рівність, братерство; кожна людина — коваль свого щастя. Держава, як апарат пригнічення людини, мала вмерти. Франція – держава, що побудована на юдо-християнських засадах, і її ідеї поширились переважно у т.з. християнському світі. Реалізація ідей французької революції пішла двома шляхами. Хронологічно перший полягав у тому, щоб поновити колективну власність (як у первісному суспільстві) і зробити всіх людей рівними й щасливими. Реалізувати цей шлях у Західній Європі не вдалося, в тодішній Росії, як виявилося на наше горе, вдалося.
    Моральний кодекс будівничого диктатури пролетаріату, соціалізму і комунізму формально не визнав повернення до полігамії як моральної норми за колективної форми власності, але фактично було зроблено все, щоб ця полігамія переважала у відносинах чоловіка і жінки. Згадаймо, українська народна родова мораль у нашій країні була розтоптана, а Відо-Вістична, Звичаєва духовність принижена. Мільйони, переважно чоловіків, надягли однострої і пішли на “гражданскую” та інші війни; мільйони, переважно чоловіків, були заслані в табори, що призвело до різкої диспропорції у співвідношенні чоловіків і жінок. Формально моногамна молода сім’я, однак, перші 10-15 років подружнього життя, коли й відтворюється потомство, жила по “общагах”, нерідко в різних кімнатах. Чомусь щорічно мільйони радянських чоловіків і жінок за профспілковими путівками порізно їздили в санаторії й курорти (сімейні путівки починались десь на рівні функціонерів обкому партії).
    Уся оця руйнація нав’язала нам полігамію, з усіма її наслідками. Річ не лише в масовому поширенні так званих “випадкових статевих зв’язків”, а в шлюбній реальності. Наводимо дані за 2001 рік: в Україні зареєстровано 309602 шлюби і 181334 розлучення, або 58,6% числа шлюбів. Отже, переважна більшість шлюбів розпадається, потім повторюється у новому варіанті, ще раз повторюється (правда не у 100% випадків ). І так далі. Таким чином, нав’язана нам полігамія, на превеликий жаль, стала нормою в нашому суспільстві.
    З втратою національної духовності та моралі, поверненням у ХХ ст. в Україну полігамії, вбивства дітей в утробі матері (аборти) набули гігантських розмірів і з початку 60 років перевищили дітонародження; венеричні хвороби зросли в сотні разів, пияцтво й наркоманія збільшилися в десятки і сотні разів. Все це врешті-решт призвело до вимирання нації (з 1991 р.), темпи якого наростають.
    Бути чи не бути — це драматичне запитання стосовно української нації нині розв’язується на наших очах. З одного боку створюється омана, що, т.з. християнські церкви різних конфесій прагнуть поновити т.з. високі моральні цінності, з іншого, розповсюдження юдо-християнськими церквами відвертого дияволізму роблять все, щоб знищити мораль дотла. Біда в тому, що влада в Україні здебільшого належала не українцям, а антиукраїнцям. Засоби масової інформації, переважно електронні, теж у їхніх руках. Отож вони практично цілодобово потужно розкладають нашу націю. Якщо зіставити фінансові і кадрові потужності національних та антиукраїнських сил, що володіють інформацією в країні, то сили явно нерівні, перевага на боці антиукраїнців.
    Антиукраїнці здебільшого складаються з людей, які не люблять подавати своєї національності, а їхні лідери послуговуються псевдонімами. Разом з церквами юдо-християнського сповідування вони насаджують нам “інтернаціоналізм”, глобалізм, гудять національну обмеженість, сміються над патріархальними сімейними традиціями. Це — для нас, а придивіться, що вони залишають собі. Пропагують ті ж моральні цінності, зокрема полігамію? В жодному разі. У них панує моногамія, причому на твердій етнічній основі. Моногамія, але поліетнічна, трапляється у них як рідкість і заохочується в єдиному випадку, коли треба імплементуватись в короновані родини, починаючи від Сталіна і, закінчуючи Кучмою. Звісно, нам би треба мати власну голову на плечах, не слухати все це, роззявивши рота, але десь маємо тяжкий кармічний спадок.
    Україна — не єдина вимираюча нація. Вимирають і наші одвічні вороги — північно-східні сусіди. До того ж 2050 року росіян залишиться 70-80 млн. (із теперішніх 140). Дивує їхня агресивна шовіністична налаштованість. Рятуватися треба, а вони по-колишньому марять “приращенієм” земель. А хто ж на теперішній велетенській території залишиться господарювати?
    Зупинився природний приріст людності і в Європі. Після французької революції, врахувавши досвід жовтневої революції, її народи стали на шлях побудови т. з. громадянського суспільства. Вони уникнули багатьох руйнацій, що їх перенесли ми, тепер об’єднуються, але мораль уражена там лицемірством, подвійними стандартами і, особливо, давньоримським синдромом. Меншою мірою, але їхнє майбутнє теж примарне із врахуванням таких цифр. Тепер на планеті проживає 6 млрд. людей. Один мільярд належить до країн, де людність вимирає або практично зупинилась у своєму природному розвитку. Це — країни Європи і Північної Америки. Цей мільярд, що становить 16% людської спільноти, споживає тепер 90% земних благ. У стосунках чоловіків і жінок тут переважає тіньова полігамія. Решта п’ять мільярдів відноситься до країн, де людність потужно зростає. Це передовсім Китай, Індія та мусульманський світ. Тут панує моногамія. Співвідношення двох діаметрально протилежних спільнот 1:5. Але вже через п’ять десятиліть воно зміниться до 1:8, а далі ще зменшуватиметься не на користь теперішнього мільярда. Цей мільярд, поки що має вирішальну перевагу в технологіях, але набуття їх — річ наживна. Гадаю, що за ці п’ять десятиліть різниця в технологіях зникне, і доля цього мільярду повторить долю давніх Єгипту і Риму.
    
    Якщо бажаєте, далі буде.
    Анатолій