Ідоловірство
10/16/2005 | Вільнодум
ІДОЛОВІРСТВО
Наші розмови дуже часто зводяться до суперечок між двома світобаченнями:
1. Світобачення через Науку.
2. Світобачення через Віру.
Це, звичайно, узагальнуюче кажучи, все є трошки складнішим. Я почав роздумувати над цим питанням і мені здається, що ми ставимо питання НЕ правильно. Ні одна із вище названих двох позицій не може мати достатньо чіткої аргументації своєї ПРАВДИ, тому що обидві позиції використовують ЕКВІВАЛЕНТНІ аргументи. Тому-то всі диспути кінчуються НІЧИМ, - кожна сторона залишається “при своїх” переконаннях і без розуміння іншої сторони іде “спати одна”. Тут подрібно мати новий погляд на проблему непорозуміння.
Я заявляю, що ми маємо не суперечку між позиціями Науки і Віри, а суперечку між світобаченнями Ідоловірства і Вільнодумства! Я заявляю, що до світобачення Ідоловірства відносяться всі віри і науки, які створюють в людській психіці розуміння Життя через Абсолют. Базуючись на цьому Абсолюті, людина намагається будувати аргументи своєї позиції, планує майбутнє України, або своє власне. Де-хто виступає проти створення якої б то не було концепції Абсолюта Життя, навіть йдуть далі, заперечують необхідність “писаної мудрості”, віддаючи “віжжі” розвитку в руки стихійності Національних Традицій і Звичаїв.
Ідоловірцями виступають майже всі “згруповані” позиціонери, серед яких знаємо: - Рідновірів, Християн, Юдеїв, Мусульман і Атеїстів-Науковців.
Вільнодумами виступають люди, яких не відразу можна розпізнати, означити, бо вони не є “згруповані” докупи організацією чи структурою, їх єднає тільки одне – ВІЛЬНОДУМСТВО, яке по-іншому називають ще – “скептицизмом”.
Фрідріх Ніцше означив ці дві людські “ментальні субстанції” дуже глибоко і чітко (див. витримку із його твору “Антихрист” http://orianity.mykola.com/chytalka2.html). Ніцше називає Ідоловірців – “людьми переконання”, а Вільнодумів так і називає – “вільнодумами”, в деяких інших перекладах – “скептиками”. Рекомендую прочитати цю статтю перед тим, як читати далі, щоб було зрозуміло, що я кажу.
Таким чином, Ідоловірець – це людина переконань! Цими “переконаннями” для Ф.Ніцше є християнська віра, але для нас стає самоочевидним, що такими “переконаннями” можуть бути не тільки християнська віра, а люба інша віра, яка специфічно, як описав Ніцше, обмежує мислення. Прикладами таких “переконань” у Ніцше є християнство, але ним може бути з таким же успіхом – юдейство, мусульманство, рідновірство. Таким “переконанням” може бути не тільки віра а любе інше “обмежуюче переконання”, включаючи атеїстичне “переконання”, яке по-праву підпадає під цю категорію, якщо людина, як каже Ніцше--
“... не має свободи відповісти на запитання, “правда” це чи “неправда”, відповідно до наполягань його власної свідомості: чесність такої відповіді приведе його до негайного падіння. “
Тому атеїст з “обмежуючими переконаннями” є таким же віруючим, як і християнин, по означенню. Таким чином, наші суперечки на цьому форумі були в своїй більшості між “віруючими” різних гатунків. Але серед нас були і вільнодуми. Я є одним із них.
Подумаємо, яким загальним словом можна назвати всіх, хто має обмежуюче мислення “переконання”? Мені здається, що найкращим узагальнуючим словом тут буде – ІДОЛОВІРЕЦЬ. Тому що людина переконань відноситься до свого “переконання”, як до “ідола”. Вона або молиться на нього, вклоняється йому, або шукає в своєму переконанні відповіді на все суще і всесутнісне. Це є стан персональної Свідомості, є стан до-віри зовнішньому джерелу Мудрості, яким є Бог, для одних, або Наука, для інших. В обох випадках людина ставить себе в позицію “приймача” цієї “зовнішньої” мудрості.
Чим відрізняється Вільнодумство від Ідоловірства? Тільки одним – станом персональної Свідомості, в якій людина робить СЕБЕ останнім розумовим елементом пізнання світу! Вільнодум не заперечує джерел Мудрості, р’яно їх вивчає, аналізує, пізнає, але він/вона ніколи не створює “обмежуюче переконання”, яке існує само по-собі “іззовні” власного розуму, таким чином є неможливим для негайного відкидання або змінення! Всі правди, які існують в світі для Вільнодума є тимчасовими, перехідними, є ШЛЯХОМ до вищої мудрості і розуміння, яке є вічно-недосягаємим. Вільнодум не має КУМИРІВ, як у знаннях своїх, так і у до-вірі знанням інших. Вільнодум довіряє тільки собі самому.
Для Вільнодума, як казав Карлос Кастанеда, – “Всі шляхи однакові – всі шляхи ведуть в нікуда!”
Якщо для Ідоловірця життя концентрується навкруги Ідола (віри, науки), через персональні дії возвеличення Ідола або захисту Наукових постулатів, то для Вільнодума життя концентрується тільки на одному – ПРОЦЕСІ ШЛЯХУ ЖИТТЯ і персонального самоутверження, яке має дуже складний характер. Вільнодум не знає майбутнього, не відкидає пройдешнього, але живе тільки сучасним.
Іншою важливою відмінністю Ідоловірця і Вільнодума є їх Свідомості. Свідомість Ідоловірця має застаріле світосприйняття, є еволюційно відсталою. Свідомість Вільдумна є вищим рівнем культурно-світоглядного і біологічного розвитку. Доказом цьому є процес занепаду Ідоловірських світобачень і все більший розвиток і поступ світобачень Вільнодумних. Сучасні всплески-відродження вір на Україні є тимчасовим феноменом, як наприклад, поява Рідновірства. Тому доказом є майже моментальний з появою розпад Рідновірства на багато фракцій.
Для тих хто є знайомий з терміном “космічна свідомість” буде зрозуміло, що свідомість Вільнодума є ближче до Космічної Свідомості ніж свідомість Ідоловірця, який ніколи не досягне рівня Космічної Свідомості без персональних світоглядних змін.
Останнім пунктом хочу сказати, що Національний Спосіб Життя, який розвиває Оріянство, ця Українська Духовна Мудрість, яка будується сама-по-собі, є світобаченням Вільнодумства. В цьому плані багато людей мають інтуїтивне бачення, яким цей Спосіб Життя має бути. Залишилось тільки вивести це бачення з тенетів інтуїції на світло Дня і тоді ми всі разом побачимо наш ШЛЯХ ЖИТТЯ, на який можна буде “встати” і “крокувати” по ньому далі. Бо Ідолів нам не треба, але ШЛЯХ нам конче треба мати. Навіть якщо цей шлях веде “в нікуда” нам цей Шлях треба мати і він є важливим для персонального щастя людини бо ми маємо бути на цьому Шляху РАЗОМ!
Микола Пономаренко (Вільнодум)
15-го жовтня, 7514 (2005) року
Наші розмови дуже часто зводяться до суперечок між двома світобаченнями:
1. Світобачення через Науку.
2. Світобачення через Віру.
Це, звичайно, узагальнуюче кажучи, все є трошки складнішим. Я почав роздумувати над цим питанням і мені здається, що ми ставимо питання НЕ правильно. Ні одна із вище названих двох позицій не може мати достатньо чіткої аргументації своєї ПРАВДИ, тому що обидві позиції використовують ЕКВІВАЛЕНТНІ аргументи. Тому-то всі диспути кінчуються НІЧИМ, - кожна сторона залишається “при своїх” переконаннях і без розуміння іншої сторони іде “спати одна”. Тут подрібно мати новий погляд на проблему непорозуміння.
Я заявляю, що ми маємо не суперечку між позиціями Науки і Віри, а суперечку між світобаченнями Ідоловірства і Вільнодумства! Я заявляю, що до світобачення Ідоловірства відносяться всі віри і науки, які створюють в людській психіці розуміння Життя через Абсолют. Базуючись на цьому Абсолюті, людина намагається будувати аргументи своєї позиції, планує майбутнє України, або своє власне. Де-хто виступає проти створення якої б то не було концепції Абсолюта Життя, навіть йдуть далі, заперечують необхідність “писаної мудрості”, віддаючи “віжжі” розвитку в руки стихійності Національних Традицій і Звичаїв.
Ідоловірцями виступають майже всі “згруповані” позиціонери, серед яких знаємо: - Рідновірів, Християн, Юдеїв, Мусульман і Атеїстів-Науковців.
Вільнодумами виступають люди, яких не відразу можна розпізнати, означити, бо вони не є “згруповані” докупи організацією чи структурою, їх єднає тільки одне – ВІЛЬНОДУМСТВО, яке по-іншому називають ще – “скептицизмом”.
Фрідріх Ніцше означив ці дві людські “ментальні субстанції” дуже глибоко і чітко (див. витримку із його твору “Антихрист” http://orianity.mykola.com/chytalka2.html). Ніцше називає Ідоловірців – “людьми переконання”, а Вільнодумів так і називає – “вільнодумами”, в деяких інших перекладах – “скептиками”. Рекомендую прочитати цю статтю перед тим, як читати далі, щоб було зрозуміло, що я кажу.
Таким чином, Ідоловірець – це людина переконань! Цими “переконаннями” для Ф.Ніцше є християнська віра, але для нас стає самоочевидним, що такими “переконаннями” можуть бути не тільки християнська віра, а люба інша віра, яка специфічно, як описав Ніцше, обмежує мислення. Прикладами таких “переконань” у Ніцше є християнство, але ним може бути з таким же успіхом – юдейство, мусульманство, рідновірство. Таким “переконанням” може бути не тільки віра а любе інше “обмежуюче переконання”, включаючи атеїстичне “переконання”, яке по-праву підпадає під цю категорію, якщо людина, як каже Ніцше--
“... не має свободи відповісти на запитання, “правда” це чи “неправда”, відповідно до наполягань його власної свідомості: чесність такої відповіді приведе його до негайного падіння. “
Тому атеїст з “обмежуючими переконаннями” є таким же віруючим, як і християнин, по означенню. Таким чином, наші суперечки на цьому форумі були в своїй більшості між “віруючими” різних гатунків. Але серед нас були і вільнодуми. Я є одним із них.
Подумаємо, яким загальним словом можна назвати всіх, хто має обмежуюче мислення “переконання”? Мені здається, що найкращим узагальнуючим словом тут буде – ІДОЛОВІРЕЦЬ. Тому що людина переконань відноситься до свого “переконання”, як до “ідола”. Вона або молиться на нього, вклоняється йому, або шукає в своєму переконанні відповіді на все суще і всесутнісне. Це є стан персональної Свідомості, є стан до-віри зовнішньому джерелу Мудрості, яким є Бог, для одних, або Наука, для інших. В обох випадках людина ставить себе в позицію “приймача” цієї “зовнішньої” мудрості.
Чим відрізняється Вільнодумство від Ідоловірства? Тільки одним – станом персональної Свідомості, в якій людина робить СЕБЕ останнім розумовим елементом пізнання світу! Вільнодум не заперечує джерел Мудрості, р’яно їх вивчає, аналізує, пізнає, але він/вона ніколи не створює “обмежуюче переконання”, яке існує само по-собі “іззовні” власного розуму, таким чином є неможливим для негайного відкидання або змінення! Всі правди, які існують в світі для Вільнодума є тимчасовими, перехідними, є ШЛЯХОМ до вищої мудрості і розуміння, яке є вічно-недосягаємим. Вільнодум не має КУМИРІВ, як у знаннях своїх, так і у до-вірі знанням інших. Вільнодум довіряє тільки собі самому.
Для Вільнодума, як казав Карлос Кастанеда, – “Всі шляхи однакові – всі шляхи ведуть в нікуда!”
Якщо для Ідоловірця життя концентрується навкруги Ідола (віри, науки), через персональні дії возвеличення Ідола або захисту Наукових постулатів, то для Вільнодума життя концентрується тільки на одному – ПРОЦЕСІ ШЛЯХУ ЖИТТЯ і персонального самоутверження, яке має дуже складний характер. Вільнодум не знає майбутнього, не відкидає пройдешнього, але живе тільки сучасним.
Іншою важливою відмінністю Ідоловірця і Вільнодума є їх Свідомості. Свідомість Ідоловірця має застаріле світосприйняття, є еволюційно відсталою. Свідомість Вільдумна є вищим рівнем культурно-світоглядного і біологічного розвитку. Доказом цьому є процес занепаду Ідоловірських світобачень і все більший розвиток і поступ світобачень Вільнодумних. Сучасні всплески-відродження вір на Україні є тимчасовим феноменом, як наприклад, поява Рідновірства. Тому доказом є майже моментальний з появою розпад Рідновірства на багато фракцій.
Для тих хто є знайомий з терміном “космічна свідомість” буде зрозуміло, що свідомість Вільнодума є ближче до Космічної Свідомості ніж свідомість Ідоловірця, який ніколи не досягне рівня Космічної Свідомості без персональних світоглядних змін.
Останнім пунктом хочу сказати, що Національний Спосіб Життя, який розвиває Оріянство, ця Українська Духовна Мудрість, яка будується сама-по-собі, є світобаченням Вільнодумства. В цьому плані багато людей мають інтуїтивне бачення, яким цей Спосіб Життя має бути. Залишилось тільки вивести це бачення з тенетів інтуїції на світло Дня і тоді ми всі разом побачимо наш ШЛЯХ ЖИТТЯ, на який можна буде “встати” і “крокувати” по ньому далі. Бо Ідолів нам не треба, але ШЛЯХ нам конче треба мати. Навіть якщо цей шлях веде “в нікуда” нам цей Шлях треба мати і він є важливим для персонального щастя людини бо ми маємо бути на цьому Шляху РАЗОМ!
Микола Пономаренко (Вільнодум)
15-го жовтня, 7514 (2005) року
Відповіді
2005.10.16 | P.M.
Вільнодумство -- до пори до часу..
.. допоки не припече.А от коли добряче припече, думки хутенько стають підневільними того місця, котре припекли.
ПО-СПРАВЖНЬОМУ ВІЛЬНОЮ ДУМКА МОЖЕ БУТИ ЛИШЕ ПОЗА ФІЗИЧНИМ ТІЛОМ.
2005.10.17 | Социст
А де Ви бачили думку всередині фізичного тіла?(-)
2005.10.17 | P.M.
Re: Думки не бачать, думки думають (-)
2005.10.17 | Социст
А Вам тіло думати заважає?(-)
2005.10.18 | P.M.
Re: Думати ні,.
.. але от думки, нажаль не всі, можуть сприйматися свідомістю, закутою в фізичне тіло.Діяльність свідомості земної людини грунтується на її відчуттях: (слух, зір, дотик, самк, нюх). Усе, що поза цими відчуттями, немає підтвердження для тілесної свідомості, тобто є нереальним.
Для того, аби позареальні відчуття, стали реальними, людська свідомість мусить позбутися свого тіла.
2005.10.18 | Социст
Re: Думати ні,.
Позбуватися тіла зовсім не обов'язково. Для таких випадків філософи придумали процедуру абстрагування. Люди мислять абстракціями, а не руками і ногами. А для цього від тілесних даних абстрагуються, а не відрізують собі вуха чи очі, чи руки.Абстрагуйте, і не треба буде позбуватися свого тіла!
2005.10.18 | P.M.
Re: справа не в абстрагуванні
Социст пише:> Позбуватися тіла зовсім не обов'язково. Для таких випадків філософи придумали процедуру абстрагування. Люди мислять абстракціями, а не руками і ногами. А для цього від тілесних даних абстрагуються, а не відрізують собі вуха чи очі, чи руки.
Відрізати нічого не потрібно. От, скажімо, тібетські монахи, що би досягнути подібного стану, перекривкали собі шарфом доступ повітря. Деякі окультисти вчать повністю відключатись від думок.
Я цього не схвалюю. На все воля Божа і ми маємо смиренно коритися їй. Якщо Святий Дух захоче, -- Він просвітить.
> Абстрагуйте, і не треба буде позбуватися свого тіла!
Справа в тому, що не завжди ті думки, котрі існують поза земною свідомістю, можна передати на словах.
Саме тому об'явлення св. Івана богослова виглядають для нас дивними і незрозумілими.
2005.10.18 | Социст
Якщо неможливо передати словами, тоді й думки немає!(-)
2005.10.19 | P.M.
Re: А що, Вас обов'язково потрібно послати ...
.. аби Ви зрозумілиПане Социсте, не ображайтесь, будь ласка.
Це я так, аби зрозуміліше було.
2005.10.19 | Социст
Re: А що, Вас обов'язково потрібно послати ...
Перш за все кожен, хто має дотик з філософією, повинен навчитись розрізняти думки від дій. Думкою займається лише той, хто формулює її словами, реченнями, дописами, тезами. А той, хто не займається думкою, думає лише про те, кого куди послати. Наскільки мені відомо, існують дуже багато форумів для тих, кому нетерпиться ляси точити, чи балакати про погоду та про життя.Не забруднюйте форуму!
2005.10.19 | P.M.
Re: А що, Вас обов'язково потрібно послати ...
Социст пише:> Перш за все кожен, хто має дотик з філософією, повинен навчитись розрізняти думки від дій. Думкою займається лише той, хто формулює її словами, реченнями, дописами, тезами.
Хіба можливо пояснити на словах, що є солодке, не покуштувавши його..
Слова не творять думок, вони їх відтворюють в нашій уяві.
> А той, хто не займається думкою, думає лише про те, кого куди послати. Наскільки мені відомо, існують дуже багато форумів для тих, кому нетерпиться ляси точити.
Ну ще раз вибачте!
В своє оправдання хотів би сказати, що на цьому форумі святих немає
2005.10.19 | harnack
Re: А що, Вас обов'язково потрібно послати ...
P.M. пише:> Социст пише:
> > Перш за все кожен, хто має дотик з філософією, повинен навчитись розрізняти думки від дій. Думкою займається лише той, хто формулює її словами, реченнями, дописами, тезами.
> Хіба можливо пояснити на словах, що є солодке, не покуштувавши його..
> Слова не творять думок, вони їх відтворюють в нашій уяві.
>
(Гарнак): Браво, пане Р.М.-е - Ви вже намуштрували всіх у теології, а тепер візьміться за проповідь нової психолінгвістики. Кому, якщо не Вам достеменно відоменько яке співвідношення між думками і мовою, що Вас і пхне нарозумити пана Социста. Бо, напевне, Ви керовані Панею Всезнайкою ВІРОЮ! Кумедствуйте й надалі - Вас Бог сюди не дарма а обо'вязково послав ...Бо Вас таки обо'вязково потрібно кудись послати самим паном Богом. (Гей - це лиш жарт і причта!)
> > А той, хто не займається думкою, думає лише про те, кого куди послати. Наскільки мені відомо, існують дуже багато форумів для тих, кому нетерпиться ляси точити.
> Ну ще раз вибачте!
> В своє оправдання хотів би сказати, що на цьому форумі святих немає
2005.10.20 | P.M.
Re: Порада harnack(ові)
harnack пише:> > (Р.М.) Слова не творять думок, вони їх відтворюють в нашій уяві.
> (Гарнак): Браво, пане Р.М.-е - Ви вже намуштрували всіх у теології, а тепер візьміться за проповідь нової психолінгвістики.
Зізнаюсь, що психолінгвіст з мене куди гірший
> Кому, якщо не Вам достеменно відоменько яке співвідношення між думками і мовою, що Вас і пхне нарозумити пана Социста.
В даному випадку йшлося не про звучуння мови, а про зміст слів.
Слова, як символи, не можуть творити думок, вони можуть їх передавати.
> Бо, напевне, Ви керовані Панею Всезнайкою ВІРОЮ! Кумедствуйте й надалі - Вас Бог сюди не дарма а обо'вязково послав ... Бо Вас таки обо'вязково потрібно кудись послати самим паном Богом. (Гей - це лиш жарт і причта!)
Ну що ж, можна й пожартувати.
До речі, пане Гарначе, Ви так р'яно вболіваєте за нашу мову (і маєте рацію), проте нік Ваш чомусь написаний латинським шрифтом і звучить якось харкаво
ГАРНАК українською, презентується куди краще.
Не треба бути психолінгвістом, аби докумекати хто ж серед представників мовних груп полюбляє харкавити
2005.10.20 | harnack
Re: Порада harnack(ові)
P.M. пише:> harnack пише:
> > > (Р.М.) Слова не творять думок, вони їх відтворюють в нашій уяві.
> > (Гарнак): Браво, пане Р.М.-е - Ви вже намуштрували всіх у теології, а тепер візьміться за проповідь нової психолінгвістики.
> Зізнаюсь, що психолінгвіст з мене куди гірший
>
> > Кому, якщо не Вам достеменно відоменько яке співвідношення між думками і мовою, що Вас і пхне нарозумити пана Социста.
> В даному випадку йшлося не про звучуння мови, а про зміст слів.
> Слова, як символи, не можуть творити думок, вони можуть їх передавати.
>
(Гарнак): Ага! Йой...
> > Бо, напевне, Ви керовані Панею Всезнайкою ВІРОЮ! Кумедствуйте й надалі - Вас Бог сюди не дарма а обо'вязково послав ... Бо Вас таки обо'вязково потрібно кудись послати самим паном Богом. (Гей - це лиш жарт і причта!)
> Ну що ж, можна й пожартувати.
>
>
> До речі, пане Гарначе, Ви так р'яно вболіваєте за нашу мову (і маєте рацію), проте нік Ваш чомусь написаний латинським шрифтом і звучить якось харкаво
> ГАРНАК українською, презентується куди краще.
> Не треба бути психолінгвістом, аби докумекати хто ж серед представників мовних груп полюбляє харкавити
(Гарнак): Я навмисне пишу свій нік й українською, аби не схибились такі як Ви. Але, виглядає, Пані Всезнайка Віра і тут Вам підшепнула як треба упорядкувати лінгвістичні речі у цьому грішному світі.
Почитайте трішки з цієї гілки, що Професор Вакуленко понаписав, поміркуйте здоровенько над прочитаним, мабуть сама пані Віра трішки нарозумиться:
http://www2.maidanua.org/news/view.php3?bn=maidan_mova&trs=-1&key=1111032157&first=1118557248&last=1110819229
2005.10.20 | P.M.
Re: Порада harnack(ові)
harnack пише:> (Гарнак): Я навмисне пишу свій нік й українською, аби не схибились такі як Ви. Але, виглядає, Пані Всезнайка Віра і тут Вам підшепнула як треба упорядкувати лінгвістичні речі у цьому грішному світі.
Не переживайте, не схиблюсь. Пані Віра з панею Надею і панею Любцею мої добрі коліжанки
Але нік краще писати українською.
> Почитайте трішки з цієї гілки, що Професор Вакуленко понаписав, поміркуйте здоровенько над прочитаним, мабуть сама пані Віра трішки нарозумиться:
Читаємо..
> (Гарнак пише:) Але я зустрічаю на цьому сайті і на інших систематичне „хавкання”: ХАЙ-ТЕК, ХОБІ, НОУ-ХАУ, ХЕППІ-ЕНД, ХЕППЕНІНГ, ІМХО .... /Х/арна українська мова хоче бачити „Г” замість „Х”!!! І якщо українці можуть вимовляти ГАЙ-ТЕК і ГОБІ по-англійськи, то хай роблять те саме й по-українськи!
Ага! ГА-МЕРИКА, ГОЛІ-БАБИ...
2005.10.16 | Анатоль
Пане Вільнодуме. Я радий, що Ви нарешті знайшли своє місце.
А то претензії на науковість Ваших довільнодумних "теорій" мене просто коробили.А от царина довільнодумних сентенцій - саме Ваше.
Я Вас вітаю.
2005.10.16 | Вільнодум
Re: Пане Анатоль-ю, я радий, що Ви радий
А чи впізнали Ви себе "Ідолопоклонником від Науки"?2005.10.17 | Анатоль
Я повністю з Вами згоден!
Переконайте ще пана Анатолія, щоб і він свої вірування не обзивав науковими.Вони в нього, як і Ваші, заслуговують на більше.
Я б назвав їх Духовними, Душевними, Інтуїтивними, такими, що грунтуються на ЗНАННЯХ з Тонких Світів. І ще багато чого хорошого можна про них сказати.
А слово "наука" взагалі будемо вважати недостойним і лайливим (десь між скотолозством і юдо-християнством).
І попросимо пана Георгія внести його до сприску лайок.
2005.10.17 | Социст
Спекуляція наукою та релігією.
Панове Анатоль та Вільнодум не враховують того факту, що спекулювати можливо як наукою, так і релігією. Є автори, які шукають „наукове“ обгрунтування існування бога. Я вже приводив тут такий текст (http://www2.maidan.org.ua/n/rel/1129115146). Є також і такі діячі науки, які не допускають ніякої критики науки як такої, і які вважають лише свою власну точку зору науковою, а всі інші альтернативні точки зору – псевдонауковими чи антинауковими. Це – такі собі священники від науки.Я з самого початку моєї присутности на цьому форумі підтримую вільнодумство та пошуки оріянської самосвідомости паном Вільнодумом. Я пару раз йому вказував на його помилки. Але я також декілька разів йому натякував, що без стійкої системи засад обгрунтувати йому нічого не вдасться. Він мені декілька разів обіцяв, що скоро така система буде. Нажаль, пан Вільнодум дуже легко відволікається на теми церкви, які є взагалі зайвою тратою часу. Бо самих церковників він переконати не взмозі. Їх може переконати лише сам Христос. По російській землі вже ходять аж два Христи, але наші християни зволікають цим фактом. Тобто, істина як така їх зовсім не цікавить, також як і сам Христос. Пан Вільнодум, однак, спокою не знаходить і продовжує свою битву далі...
Будь-яка філософія, що не спирається на непорушну систему засад, стає приводом для різноманітних спекуляцій, які лише віддаляють її від адекватного її сприйняття іншіми. Тому питання онтологічних засад є таким важливим.
А від пана Анатолія я очікую сценарій апокаліпсиса. Але він як вільна людина діє згідно з іншими дороговказами. Нічого більш цікавого, крім апокаліпсиса, у всіх явищах людського світу, пов'язаних з поняттями бога та царства божого, я не бачу. Але, мабуть, рівень спекулятивности цього форуму ще не достатньо високий, щоб цей апокаліпсис освітити. А все решта – суєта віруючих людей, що не здатні подолати особистий апокаліпсис свого особистого життя.
2005.10.17 | Вільнодум
Re: Дякую, пане Социст!
Я згідний, що сперечання з церковниками - марна трата часу. Останній диспут з +О цьому ще один доказ. Не знаю, чому до мене ніяк не дійде?!!!Я займаюсь розробкою засад Оріянства. Почав писати книгу, і вже маю загальний зміст і недороблені тексти зібраними. Я не хочу виносити це на обговорення, бо буде інша трата часу - розказувати і доказувати те, що є недороблене... Розумієте? Але з Вами персонально можу поділитися, якщо хочете. Напишіть мені на: mykola@mykola.com .
Хай Щастить!
-- Вільнодум
2005.10.18 | Вільнодум
Re: Анатоль. Для Вас - роздуми перед сном!
Анатоль пише:> Переконайте ще пана Анатолія, щоб і він свої вірування не обзивав науковими. Вони в нього, як і Ваші, заслуговують на більше. Я б назвав їх Духовними, Душевними, Інтуїтивними, такими, що грунтуються на ЗНАННЯХ з Тонких Світів. І ще багато чого хорошого можна про них сказати. А слово "наука" взагалі будемо вважати недостойним і лайливим (десь між скотолозством і юдо-християнством). І попросимо пана Георгія внести його до сприску лайок.
(В-дум) Пане Анатоль! Я перечитав написане і захотілося Вам сказати де-що, на сон грядущий (для мене сон, а де Ви живете - не знаю)!
Я не писав за предмет Науки, як Вam здалося, а писав за персональне людське "відношення" до предмету Науки, чи предмету Віри, не має значення. Мова йшла за ПСИХОЛОГІЮ пізнання світу, якщо хочете. За це писав і Ніцше. Подумайте самі, яка різниця в тому, що написано в книгах, якщо люди не реагують на написане, або навпаки - реагують бездумно і діють безмозгло?!
Цими "книгами" можуть бути релігійні книги, але також і наукові книги. Тепер, якщо людина СПРИЙМАЄ написане з повною ДО-ВІРОЮ, то будь це наукова книга, чи релігійна, людина є, по-означенню, ІДОЛОВІРЕЦЬ, а не ВІЛЬНОДУМ! Розумієте? Предметом розгляду тут є людське відношення а не суть джерела інформації.
Не сприймайте слово "ідоловірство" або "вільнодумство" в моєму дописі в загальноприйнятих означеннях, будь ласка. Я надав цим словам специфічне означення, як мені здається досить чітко, притягнувши навіть Ніцше собі на допомогу
Так от, цим джерелом знань в одному випадку може виступати Біблія, а в іншому - Термодинаміка, і різниця не в тому, ЩО написано
в цих книгах, а в тому, ЯК людина відноситься до написаного.
Я кажу, що відношення (до-віра) до ЛЮБОГО джерела знань має бути "вільнодумним", тобто "скептичним". Ці два слова є синоніми. Бо нема АБСОЛЮТНИХ знань у світі. На жаль, ми маємо дуже багато прикладів відношення до наукових знань, по моєму означенню, "ідоловірне", тобто з абсолютною довірою, і таким чином робимо собі "кумира" навіть із науки! Що, між іншим, навіть більш небезпечніше, ніж робити "кумира" із релігії. Згадайте, наприклад, теорію Марксизму-Ленінізму. Це ж була НАУКА! Пан Социст привів інший приклад подібного.
З надією на порозуміння,
-- Вільнодум
2005.10.18 | Анатоль
Утро вечера мудреней.
Для тих, хто займається наукою, існуючі наукові концепції не є священою коровою.Кожен не проти спростувати існуючу теорію і придумати свою.
Показати помилковість існуючої концепції важливіше і престижніше, ніж одержати ще одне підтверження.
Кожен аспірант хотів би спростувати Ейнштейна, Шенона чи інших корифеїв, показати помилковість тих чи інших загальноприйнятих положень.
Тож Ваші уявлення про сферу науки як заповідник ідолопоклонства не відповідають дійсності.
2005.10.18 | Вільнодум
Re: Утро вечера мудреней.
Анатоль пише:> Для тих, хто займається наукою, існуючі наукові концепції не є священою коровою. Кожен не проти спростувати існуючу теорію і придумати свою. Показати помилковість існуючої концепції важливіше і престижніше, ніж одержати ще одне підтверження. Кожен аспірант хотів би спростувати Ейнштейна, Шенона чи інших корифеїв, показати помилковість тих чи інших загальноприйнятих положень. Тож Ваші уявлення про сферу науки як заповідник ідолопоклонства не відповідають дійсності.
(В-дум) В цілому я згідний. Якщо мені треба було б вклонитися якомусь "ідолу", то я б з більшою охотою вклонився ідолу Науки, ніж ідолу Релігії!
Сказавши це, хочу відмітити, і Ви не будете заперечувати (надіюсь), що в сфері наук онтологічних картина трошки інша від сфери наук точних. І навіть в точних науках періодично існують періоди "ідоловірства", від якого, щоб відірватися, багато часу займає. Згадайте "ефір", згадайте "температурну смерть всесвіту", згадайте віршик (російською):
***
Был этот мир глубокой тьмой окутан.
Да будет свет! И вот явился Нютон.
Но Сатана не долго ждал реванша,
Пришёл Ейнштейн - и стало всё, как раньше!
***
Будемо чекати нового світанку! Бо скоро вечір!
-- Вільнодум
2005.10.16 | P.M.
Re: зарозумільство
Вільнодум пише:> Фрідріх Ніцше означив ці дві людські “ментальні субстанції” дуже глибоко і чітко (див. витримку із його твору “Антихрист” http://orianity.mykola.com/chytalka2.html). Ніцше називає Ідоловірців – “людьми переконання”, а Вільнодумів так і називає – “вільнодумами”, в деяких інших перекладах – “скептиками”. Рекомендую прочитати цю статтю перед тим, як читати далі, щоб було зрозуміло, що я кажу.
Справді, ментальність людей можна розділити на ці категорії: "людей переконання" -- впевнених, і "скептиків" -- тих, що сумніваються.
Сумніви походять від комплексу меншовартості, від усвідомлення своєї відірваності від узагальнених цінностей. Таким людям завжди хочеться когось перемогти, довести комусь свою спроможність, аби хоч якось самоствердитись. Це, здебільшого люди слабкої волі, лузери по своїй природі.
Людина переконань є впевненою у собі. Їй не потрібно нікого перемагати, нікому нічого доводити, бо вона й так знає і не сумнівається, хто вона є і чого вона вартує. Такі люди самостверджуються в служінні іншим, в любові до ближнього.
> Таким чином, Ідоловірець – це людина переконань! Цими “переконаннями” для Ф.Ніцше є християнська віра, але для нас стає самоочевидним, що такими “переконаннями” можуть бути не тільки християнська віра, а люба інша віра, яка специфічно, як описав Ніцше, обмежує мислення.
Тут справа не в обмеженні мислення, а в тому про ЩО думає людина, які мислі її відвідують. Чого вона прагне.
> якщо людина, як каже Ніцше-- “... не має свободи відповісти на запитання, “правда” це чи “неправда”, відповідно до наполягань його власної свідомості: чесність такої відповіді приведе його до негайного падіння. “
"Праведник сім раз упаде і сім раз підніметься".
Не треба боятися падіння! Чесність -- перш за все.
> Тому атеїст з “обмежуючими переконаннями” є таким же віруючим, як і християнин, по означенню.
Правдива віра -- в правдивого Бога.
> Таким чином, наші суперечки на цьому форумі були в своїй більшості між “віруючими” різних гатунків. Але серед нас були і вільнодуми.
Зустрічаються і по-вільнодуми.
> Подумаємо, яким загальним словом можна назвати всіх, хто має обмежуюче мислення “переконання”?
Обмежуюче (меншовартісне) мислення має той, хто хоче нав'язати його іншим.
> Мені здається, що найкращим узагальнуючим словом тут буде – ІДОЛОВІРЕЦЬ. Тому що людина переконань відноситься до свого “переконання”, як до “ідола”. Вона або молиться на нього, вклоняється йому, або шукає в своєму переконанні відповіді на все суще і всесутнісне.
Ідол -- це зовнішній речовий предмет. А свої переконання, людина носить у власному серці, у своїй свідомості.
2005.10.17 | Тестер
Монолог "Людини в пошуку".
Миколо заспокійся і насолоджуйся життям. Не треба тратити час на пошуки ніколинеіснуючого оріянства. То створений уявою міф. І цей народ, що тут живе зараз ніякого відношення до трипільців тааріїв-оріїв немає. Перші мігрували на балкани другі десь в Персію-Індію. А те, що залишились деякі слова, так у нас латині, а зараз і агліцьких запозичених досить. Але ми не кельти , не гали і не германці. Отакоєот!
2005.10.17 | Вільнодум
Re: Монолог "Людини в пошуку".
Тестер пише:> Миколо заспокійся і насолоджуйся життям. Не треба тратити час на пошуки ніколинеіснуючого оріянства. То створений уявою міф.
(В-дум) Пане Тестер, Ви, як я зрозумів, вкладаєте в слово "оріянство" своє власне розуміння означення, яке Ви виводите з кореня "ор" чи "орій". Це не так. При всій своїй зовнішній подібності, слово "оріянство" є видуманим словом. Зробіть пошук і Ви побачете, що цього слова не існувало, поки я його не ПРИДУМАВ.
Як казав Тарас Бульба - раз я тебе породив, то будеш таким, яким я хочу!
От я і зробив це слово таким, яким я хочу. Нема тут всьoго того "романтичного козацько-трипільського шароварства" в означенні, за яке Ви пишете. Найкоротше означення слова таке:
Оріянство = Шлях до Щастя
Фактично, цим терміном означена концепція Національного Способу Життя, який створює найбільш вірогідні умови для Персонального Щастя. Чому "ОР-іянство, а не щось на шквалт "Щастялогія"? Тому що - я його породив...
Хай Щастить!
-- Вільнодум
P.S. Бажаю успіхів в "судійстві" дописів інших...