Пинчуку
10/20/2005 | Golub
Просто неимоверно, вы что так и ничего не поняли?, тут же всех подряд мочат!!!!!!!
А может вы и в самом деле тот - которым вас назвали?
Полная абстиненция, ни кто даже и не пошевелился, как будто так и должно быть, Что творится, разве вы не поняли что всем раздают черную метку?
Подобные вещи крайне опасны, просто удивительно что никто не обращает внимания!!!
Разве нельзя народ оградить от запретного дерева, что б остальные хоть не гибли? Или вам на это плевать?
А может вы и в самом деле тот - которым вас назвали?
Полная абстиненция, ни кто даже и не пошевелился, как будто так и должно быть, Что творится, разве вы не поняли что всем раздают черную метку?
Подобные вещи крайне опасны, просто удивительно что никто не обращает внимания!!!
Разве нельзя народ оградить от запретного дерева, что б остальные хоть не гибли? Или вам на это плевать?
Відповіді
2005.10.20 | Георгій
Відповім пізніше, зараз нема часу...
Не хвилюйтесь так, все буде добре. Кажу Вам, Христос сильніший за сатану і взагалі за всіх і за все. Вірте, і матимете життя з Ним навіки.2005.10.20 | Георгій
Тепер детальніше
Повернувся з лекції, маю трохи часу, відповім Вам трохи детальніше.Golub пише:
> Просто неимоверно, вы что так и ничего не поняли?, тут же всех подряд мочат!!!!!!!
(ГП) Так, я знаю. Серед учaсників цього форуму дійсно є люди, які з точки зору християн висловлюють жахливі, смертельно небезпечні, вбивчі своїм відвертим богохульством думки. Але що поробиш? Дуже багато людей не вірять в існування Бога і навряд чи колись повірять, аж до того моменту, поки вони не предстануть перед Ним як перед їх суворим, невблаганним Суддею. Кальвін називав таких людей "репробатами." Проповідувати таким людям Євангелію не просто позбавлено смислу, а й шкідливо, тому що вони стають ще гіршими богохульниками, коли чують Добру Звістку - деякі з них просто-таки казяться від неї, у дуже буквальному сенсі цього слова. Але тих людей, які вірять у Бога і почули Добру Звістку про Христа і Його воскресіння, це не повинно турбувати. Як кажуть пресвітеріани, у Бога більше милосердя, ніж у людей гріха. Бог спасе все, що можна спасти, візьме до себе все, що не буде загублене (а щось таки буде загублене - але так вже тому і бути). Головне, Ви заспокойтеся, не переживайте так. Вірте самі. Говоріть про Вашу віру тільки з тими, хто хоче Вас слухати. Робіть те, що залежить від Вас для Вашого власного добробуту і для інших, а на решту речей хай буде Божа воля.
> А может вы и в самом деле тот - которым вас назвали?
(ГП) Та як вже мене тільки люди не називали.... Я насправді просто звичайна грішна людина і християнин.
> Полная абстиненция, ни кто даже и не пошевелился, как будто так и должно быть, Что творится, разве вы не поняли что всем раздают черную метку?
(ГП) Її роздають вже тисячі років. Ще раз, не хвилюйтеся. Вірте, і все буде добре. Христос сильніший за того, хто роздає чорну мітку.
> Подобные вещи крайне опасны, просто удивительно что никто не обращает внимания!!!
(ГП) Не зовсім так. Я, наприклад, зовсім не байдужий до того, що деякі люди на цьому форумі - причому люди, очевидно, дуже хороші, розумні, добрі - мають таку страшну, сліпу, затяту невіру у Бога. Мені це болить. Але я, з іншого боку, знаю, що віра приходить тільки від Самого Бога. Сама по собі людина вірити у Бога не починає. Започаткувати в людині віру є роботою Святого Духа, а Він, як відомо, "віє, де хоче" (див. Івана 3:8). Очевидно, є люди, яких Святий Дух просто обминає. Вони ніколи не увірують. І ні Ви, ні я, ні ще хтось інший нічого з цим зробити не може.
> Разве нельзя народ оградить от запретного дерева, что б остальные хоть не гибли? Или вам на это плевать?
(ГП) Хтось загине. Хтось не загине. На це дійсно тільки Божа воля, а не наша.
2005.10.20 | Социст
Єгова забороняє, а пан Георгій дозволяє.
Пан Георгій пише:> Golub пише:
> > Разве нельзя народ оградить от запретного дерева, что б остальные хоть не гибли? Или вам на это плевать?
> (ГП) Хтось загине. Хтось не загине. На це дійсно тільки Божа воля, а не наша.
Це, дійсно, щось нове в історії світу. Виявляється, що людині вільно бути вільною, бо їй так бог дозволяє. А навіщо тоді людей чортом лякали?
Ще одне запитання без відповіді...
2005.10.21 | Георгій
Quod scribsi, scribsi...
... а чортом Вас ніхто не лякав.2005.10.21 | Социст
Re: Quod scribsi, scribsi...
Пан Георгій пише:> ... а чортом Вас ніхто не лякав.
А при чому тут я? Я Вас питав наступне: „А навіщо тоді людей чортом лякали?“
Ще одне запитання без відповіді...
2005.10.21 | Георгій
Re: Quod scribsi, scribsi...
Социст пише:> Я Вас питав наступне: „А навіщо тоді людей чортом лякали?“
(ГП) Взагалі-то Біблія нікого не лякає рівнісінько нічим. Люди лякаються самі. Щодо чорта або диявола: біблійна оповідь про диявола починається з першого розділу книги Йова, де читачеві розповідають про щось таке, що взагалі не має прямого відношення до людини, а натомість має значно ширший КОСМІЧНИЙ масштаб. Згідно з цією історією, диявол це є істота іншої природи, ніж людина. Це могутній ангел, який повстав проти Бога. Він хоче замінити Бога, зайняти Його місце. Мета усього його життя - довести, що він правий, що він заслуговує на Боже місце, заслуговує на те, щоби бути центром всесвіту і об'єктом загального поклоніння. Заради здійснення цієї мети диявол постійно бреше, намагаючися скомпрометувати Бога. Наприклад, у перших розділах книги Йова він каже у присутності інших ангелів, що люди насправді не люблять Бога, а поклоняються Йому тільки заради якогось зиску. У книзі Буття він каже людям, що вони (люди) насправді такі самі безсмертні і всемогутні, як і Бог, і що вони (люди) є автономні, вільні встановлювати закон для самих себе. І в книзі Йова, і в книзі Буття Бог дозволяє подіям розвиватися так, як того хоче диявол, але все рівно Бог, а не диявол, виявляється правим. У книзі Буття люди впадають у гріх, але Бог оголошує їм, що Він вже має для людства план спасіння (Буття 3:15). У книзі Йова виснажений стражданнями Йов накидається на Бога з довжелезним списком звинувачень, але коли Бог задає йому кілька простих питань, типу "а де ти був, коли Я творив світ?" - визнає Божу суверенність і за це отримує Боже благословення.
> Ще одне запитання без відповіді...
(ГП) Можна подумати, Ви хочете якихось відповідей, окрім тих, які Ви вже маєте.
2005.10.21 | Материалистка
Re: Quod scribsi, scribsi...
Шановний пане Георгію!(Слава пану Гарнаку
Як Ви вважаєте, чи є якісь інші причини того, що людина не є віруючою, крім тієї, яку Ви назвали ("святий дух не повіяв"). Питаю Вас, не як віруючу людину, а як викладача human psychology.
2005.10.22 | Георгій
Причини невіри
Материалистка пише:> Як Ви вважаєте, чи є якісь інші причини того, що людина не є віруючою, крім тієї, яку Ви назвали ("святий дух не повіяв"). Питаю Вас, не як віруючу людину, а як викладача human psychology.
(ГП) Я не викладаю психологію (мій фах - біологічні дисципліни, серед них фізіологія людини, але психологія - ні). Але все рівно спробую відповісти. Думаю, ми з Вами по-різному розуміємо поняття "віра" і "віруюча (або невіруюча) людина." У християнстві віра - це не просто уява людини, що от десь там існує якась божественна сила чи божественні сили. Це визнання людиною, словом і ділом, того беззаперечного факту, що жертвенна смерть Ісуса Христа на голгофському хресті викупила її, цю людину, від прокляття гріха. Це визнання приходить до дуже небагатьох людей і часто дуже неодразу, а поступово, після багатьох років поступового, повільного, іноді болісного усвідомлення своєї природньої відчуженості від Бога і свого духовного відродження завдяки Божій ласці, Божому дарункові благодаті. Як пише проф. Р.Ч. Спраул, якого я цитував у моїй відповіді п. Вільнодуму у гілці про свідчення вченого-фізика, не віра приходить першою, а духовне відродження потім - навпаки, відродження (або, біблійною мовою, "народження згори") повинно відбутися першим, а віра вже є його наслідком. Абсолютна більшість людей, таким чином, з точки зору християнської доктрини є невіруючі. Я сам про себе ще теж не можу сказати, що я вже цілком і повністю віруючий - швидше, я є на шляху до віри. З точки зору матеріалістичного світогляду, психології і т.д. стан невіри є абсолютно нормальним станом людини. Християнство не заперечує, до речі, що воно є свого роду аномалією, дивацтвом, незрозумілим освіченим матеріалістам (див. про це, наприклад, 1 Коринфян 1:18-31).
2005.10.22 | Материалистка
Все змішалось в домі Облонських
Шановний пане Георгію!Ви називаєте себе не зовсім віруючим, пан Анатоль пише "ми, віруючі". Я вже перестаю орієнтуватись в вашій орієнтації, панове.
Як Ви вважаєте, чому людина стає атеїстом, тобто відкидає будь-яку релігію? Чому їй не потрібен Бог?
Пишіть, як справді думаєте.
2005.10.23 | Георгій
Мені більше подобається інший крилатий вираз Льова Миколайовича
"Ежели я бьіл бьі не я, а красивейший, умнейший и лучший в мире человек, я сию же минуту на коленях просил бьі руки и любви Вашей."("Війна і Мир," т. 2, самісінький кінець, цитую за пам'яттю.)
А якщо серйозно, я вже Вам відповів - і я дійсно серйозно так думаю. Невіра чи атеїзм є абсолютно нормальний, природній стан людини - такої людини, якою вона є за її теперешньою фізичною природою. Протестанти-реформати називають цей природний, нормальний стан "нерегенерованим станом." Людина переходить з цього стану у "ненормальний" стан віри тоді, коли Святий Дух робить в ній роботу "регенерації," духовного переродження.
2005.10.23 | Анатоль
На перший погляд майже правильно, але...
Пояснення Георгія зводиться до того, що людина народжується безбожником, тобто твариною з класу ссавців, або звірів.І лише тривала робота над нею чогось високого, божественного (Святого Духу) (а також і робота над собою) перетворює її з тварини на віруючого.
На перший погляд ніби все вірно.
Спрвді, людина народжується лише з тваринними інстинктами.
А ідеологію, мораль одержує вже в процесі життя.
Але ж питання було: Як появляються атеїсти?
Чи так вже й легко для звичайної людини стати атеїстом?
Зовсім ні.
По-перше. Людина народжується з дитячими інстинктами, на основі яких і формується потім віра у всесильного і доброго абстрактного "Батька".
По-друге. Змалку вона чує про бога по телевізорі, по радіо, від людей.
Бачить церкви і маси віруючих на релігійні свята.
Зустрічає згадки про нього в жудожній літературі і пресі...
Тобто бог чи христос для дитини не менш реальний ніж Буратіно, Ленін, Ющенко чи черепашки-ніндзя.
Підрісши, вона взнає, що Буратіно і черепашки не настільки реальні, як Ленін, чи Ющенко.
А щодо бога, то деякі люди взагалі сумніваються, чи є він.
Але таких мало. А по телевізору так і взагалі нема.
Тож швидше за все - бог є. Не можуть же стільки людей помилятись. В тому числі і визначних вчених.
Саме такий стан є нормою, тобто найбільш поширеним.
Тож чи просто стати атеїстом, абсолютно переконаним, що ніякого бога нема і бути не може?
Напевно, що ні.
Як же появляються атеїсти?
Поскільки питання не до мене, лишаю його відкритим...
2005.10.23 | Материалистка
Ipsa scientia potentia est
Шановний пане Георгію!Дякую, з самого ранку - і така приємність... Якось само собою подумалось: "А чи не вставити, нарешті, зуби і перестати горбитись і охати при ходінні?"
Ви пишете:
"Віра - це визнання людиною, словом і ділом, того беззаперечного факту, що жертвенна смерть Ісуса Христа на голгофському хресті викупила її, цю людину, від прокляття гріха."
(М)
Пане Георгію, будь-яка думка сама по собі не погана і не гарна. Оцінку людям, подіям, ідеям даємо ми самі, виходячи з власних бажань, страхів, надій. Ви пишете, що над людиною є (було) прокляття гріха. Якщо Ви "пропустили через себе" цю думку, то я Вас, чесно кажучи, не розумію. Тому що вважаю, що про себе треба думати найкраще ЗАВЖДИ, а погано про нас завжди є кому думати. Треба ж зберігати рівновагу між зовнішнім і внутрішнім світами.
1) неприємності у сім'ї і вона "зриває" свій поганий настрій на мені;
2) просто погане самопочуття, викликане погодою;
3) всі люди різні і підлагоджуватись під потреби кожного надто дороге задоволення. Більш того, є несумісні люди і таких треба вміти розрізняти, тому що для несумісних кожний рух сусіда - привід виявити невдоволення одне одним;
4) крім того, у людей, як і у звірів, є потреба мати свій власний простір, у тварин фізичний (територія полювання), у людей, крім цього, ще й психологічний. Якщо весь час поступатись, бути такою собі "матір'ю Терезою", то завжди знайдуться бажаючі сісти на шию, або просто "давити", щоб подивитись "а де ж межа у цієї людини, коли вона почне сердитись". Люди краще себе відчувають, коли території чітко визначені - це можна робити, це ні. Тоді формуються критерії "добре-погано", відношення стають стабільними і визначеними. При чому ж тут гріх? Звичайна утруска, підгонка і шліфовка.
2005.10.23 | Георгій
Отут головна розбіжність
Материалистка пише:> Шановний пане Георгію!
>
> Дякую, з самого ранку - і така приємність... Якось само собою подумалось: "А чи не вставити, нарешті, зуби і перестати горбитись і охати при ходінні?"
(ГП) Ой, я не мав на увазі себе і Вас, пані Матеріалістко. Просто згадав щирого українця Петруся Безбородька, і як його переживання щодо дійсно ну майже тринадцятирічної (шістнадцятирічної) сопливої Наташі.
> Ви пишете:
> "Віра - це визнання людиною, словом і ділом, того беззаперечного факту, що жертвенна смерть Ісуса Христа на голгофському хресті викупила її, цю людину, від прокляття гріха."
(ГП) Так. Усвідомлення Христової спокути. До речі, по-російськи спокута - "искупление," слово, яке може навіть дещо сильніше, ніж українське, передає смисл спокути водночас як дії і як цінності, ціни (того ж кореня, що і "купити," "купувати").
> (М) Пане Георгію, будь-яка думка сама по собі не погана і не гарна. Оцінку людям, подіям, ідеям даємо ми самі, виходячи з власних бажань, страхів, надій. Ви пишете, що над людиною є (було) прокляття гріха. Якщо Ви "пропустили через себе" цю думку, то я Вас, чесно кажучи, не розумію. Тому що вважаю, що про себе треба думати найкраще ЗАВЖДИ, а погано про нас завжди є кому думати.
(ГП) Отут велика розбіжність між секулярними гуманістами і християнами. Християнство зовсім не проти позитивної самооцінки, але воно, на відміну від гуманістичної філософії, стоїть на тому, що гріх є реальність і ВСІ люди є грішними (починаючи з самого себе). Іншими словами, навіть і тоді, коли ми знаходимося у повному мирі з собою, родичами, сусідами, навколишнім середовищем і т.д., ми все рівно не є повністю "здоровими." Якби воно було інакше, на нашій планеті вже давно панував би мир, щастя і взагалі рай. Але ж воно не так. Гріх постійно вкрадається в усі людські стосунки на всіх рівнях, чи то у родинах, чи у політиці, і постійно приносить людям, незважаючи навіть і на деякий прогрес, все нові і нові нещастя. Саме тому - через гріх - Бог, вища реальність, Творець і суверен усього сущого, згідно з нашою вірою, послав до нас Свого Сина.
>Треба ж зберігати рівновагу між зовнішнім і внутрішнім світами.
(ГП) За нашою вірою, біда не у тому, що ми недостатньо доброзичливі, а в тому, що ми пихаті і себелюбні. Ми, до тих пір поки Бог нас не покличе, не віримо в існування якогось вищого за самих нас Закону, якого треба слухатися. Як дитина, яку тато тримає за руку і не пускає бігти через шосе, а вона виривається, тому що ну дуже вже хочеться через те шосе перебігти. Я знаю, що секулярний гуманізм не визнає такого визначення стану людини, але тут нам з Вами просто доведеться згодитися мати кожному свою думку, тому що ми навряд чи одне одного переконаємо.
2005.10.23 | Материалистка
Про розбіжність між гуманістами і християнами
Шановний пане Георгію!З Ваших слів витікає, що розбіжність між гуманістами і християнами в тому, що останні ВВАЖАЮТЬ себе
- "не повністю "здоровими"
- пихатими і себелюбними
- грішними.
Справді, давайте кожен буде думати про себе по-своєму.
2005.10.23 | P.M.
Re: Про розбіжність між гуманістами і християнами
Материалистка пише:> З Ваших слів витікає, що розбіжність між гуманістами і християнами в тому, що останні ВВАЖАЮТЬ себе "не повністю "здоровими", пихатими і себелюбними, грішними.
> Справді, давайте кожен буде думати про себе по-своєму.
А як Ви, пані Матеріалістко, про себе думаєте
2005.10.23 | Материалистка
Re: Про розбіжність між гуманістами і християнами
Шановний пане PM!Я вважаю себе доброю, розумною, симпатичною. Все, що я роблю - правильно, тому що я не "давлю" на інших, нічого від них не вимагаю, і не дозволяю "давити" на мене. Все, що я роблю для когось доброго - тому, що я так хочу. Не хочу - не роблю. І якщо вона, людина, не відповість мені тим же, це її вибір, її свободна воля, претензій не матиму. Навіщо себе примушувати посміхатись людині, яку я не поважаю, навіть якщо це мій начальник? Навіщо марширувати в ногу з іншими, коли не поділяєш їх погляди, це ж робиться від страху бути одному і незнання світу.
Як правило, люди не мають системи знань про світ, про причинно-наслідкові зв'язки, тому бачать лише конкретну ситуацію і тільки на неї реагують. Емоційно і егоїстично. Тобто негативно. Якщо бачити мотиви, що з чого витікає і чому відбувається так, а не інакше, емоцій нема. Тільки розуміння ситуації такою, яка вона є насправді, а не в кривому дзеркалі неправильних уявлень. А для того, щоб ЗНАТИ, треба вчитись весь час, думати, співставляти, а не вірити.
2005.10.24 | P.M.
Re: Про розбіжність між гуманістами і християнами
Материалистка пише:> Шановний пане PM!
> Я вважаю себе доброю, розумною, симпатичною.
Очевидно Ви такою і є.
> Все, що я роблю - правильно, тому що я не "давлю" на інших, нічого від них не вимагаю, і не дозволяю "давити" на мене.
Ви знаєте, особисто я собі не уявляю, як можна "давити" на людину на цьому інтернетівському форумі, куди люди заходять добровільно.
А от відстоювати і доводити свої думки, нікому не заборонено, аби лиш не переступати правила форуму.
> Все, що я роблю для когось доброго - тому, що я так хочу. Не хочу - не роблю. І якщо вона, людина, не відповість мені тим же, це її вибір, її свободна воля, претензій не матиму.
Робити людям добро, -- немає хочу, не хочу. Робити добро ближньому людина повинна завжди.
Ви ж поставте себе на місце тої, кому хтось міг допомогти, але не захотів. Як будете до нього відноситись?. Отак і до Вас буде відноситись той, кому Ви не зробили добро, бо Вам не захотілося.
> Навіщо себе примушувати посміхатись людині, яку я не поважаю, навіть якщо це мій начальник? Навіщо марширувати в ногу з іншими, коли не поділяєш їх погляди, це ж робиться від страху бути одному і незнання світу.
Я думаю, посмішка ніколи і нікому не завадить.
"От улыбки станет веселей, и кузнечик запиликает на скрипке ..."
А марширувати в ногу з кожним встречным/поперечным, не обов'язково. Головне навчитися не корчити гримаси.
> Як правило, люди не мають системи знань про світ, про причинно-наслідкові зв'язки, тому бачать лише конкретну ситуацію і тільки на неї реагують. Емоційно і егоїстично. Тобто негативно. Якщо бачити мотиви, що з чого витікає і чому відбувається так, а не інакше, емоцій нема. Тільки розуміння ситуації такою, яка вона є насправді, а не в кривому дзеркалі неправильних уявлень.
Той хто не має знань, але "має бога в животі", завжди зуміє подавити в собі негативні емоції і власний егоїзм.
> А для того, щоб ЗНАТИ, треба вчитись весь час, думати, співставляти, а не вірити.
А Ви можете пояснити мені темному.
Чому людині обов'язково потрібно ЗНАТИ?.
От мені цілком вистачає ВІРИТИ. Бо я й так знаю, що я нічого не знаю
2005.10.24 | Материалистка
Мої відповіді
Шановний пане РМ!Ви пишете:
"Робити людям добро, -- немає хочу, не хочу. Робити добро ближньому людина повинна завжди."
(М) Пробачте, але НАСПРАВДІ ніхто нікому нічого НЕ ПОВИНЕН робити. Присилувати себе робити добро - це... навіть не знаю, як назвати. Може, рідкісний різновид мазохізму? Присилувати себе не можна, як і іншиих. Якщо робиш добро з кислою фізіономією, без справжньої потреби допомогти, це не принесе користі нікому, ні тому, хто дає, ні тому, кому допомагають. Від таких знущань над собою і з'являються претензії до оточуючих "я йому стільки добра зробив, а він он як віддячив" і т.п. Найкраще робити добро безкорисливо, не чекаючи подяки, можливо навіть анонімно. Тоді замість впевненості, яку дають відношення
"долг платежом красен" (переклад українською вийшов дуже смішний, тому пишу російською), маємо впевненість допомоги собі більш абстрактну (що мені, наприклад, подобається більше, тому що не вимагає подяки), і більшу самоповагу.
Далі. Ви пишете:
"Той хто не має знань, але "має бога в животі", завжди зуміє подавити в собі негативні емоції і власний егоїзм."
(М) Подавляти негативні емоції можна, але нечасто, бо якщо це повторюється знов і знов, то пора щось змінювати у стосунках, або змінювати ситуацію, коло знайомих. Життя повинно приносити радість від свободи дій, бажань, думок, а не "радість" від того, що присилував себе на щось.
>(PM) А Ви можете пояснити мені темному.
>Чому людині обов'язково потрібно ЗНАТИ?.
>От мені цілком вистачає ВІРИТИ. Бо я й так знаю, що я нічого не знаю.
(M) Тому що знання - осмислена сила, а віра - ні.
На глупого не нужен нож - ему с три короба наврешь, и делай с ним, что хошь."
2005.10.25 | P.M.
Re: тоді, ще запитання
Материалистка пише:> Шановний пане РМ!
> Ви пишете:
> "Робити людям добро, -- немає хочу, не хочу. Робити добро ближньому людина повинна завжди."
> (М) Пробачте, але НАСПРАВДІ ніхто нікому нічого НЕ ПОВИНЕН робити. Присилувати себе робити добро - це... навіть не знаю, як назвати. Може, рідкісний різновид мазохізму? Присилувати себе не можна, як і іншиих. Якщо робиш добро з кислою фізіономією, без справжньої потреби допомогти, це не принесе користі нікому, ні тому, хто дає, ні тому, кому допомагають.
Звичайно ж мова іде про те, що робити добро треба тому, хто цього потребує.
Симпатії тут ніпричому. Людина має бути перш за все милосердною.
> Від таких знущань над собою і з'являються претензії до оточуючих "я йому стільки добра зробив, а він он як віддячив" і т.п. Найкраще робити добро безкорисливо, не чекаючи подяки, можливо навіть анонімно.
Віруюча людина не чекає подяки від того, кому вона зробила добро. Нагорода такої -- на Небі.
> Далі. Ви пишете:
> "Той хто не має знань, але "має бога в животі", завжди зуміє подавити в собі негативні емоції і власний егоїзм."
> (М) Подавляти негативні емоції можна, але нечасто, бо якщо це повторюється знов і знов, то пора щось змінювати у стосунках, або змінювати ситуацію, коло знайомих. Життя повинно приносити радість від свободи дій, бажань, думок, а не "радість" від того, що присилував себе на щось.
Дупустимо у Вас є якась погана звичка, лише допустимо
> >(PM) А Ви можете пояснити мені темному. Чому людині обов'язково потрібно ЗНАТИ?. От мені цілком вистачає ВІРИТИ. Бо я й так знаю, що я нічого не знаю.
> (M) Тому що знання - осмислена сила, а віра - ні.
Тоді ще запитання.
Чим осмислена сила краща за одухотворену.
2005.10.26 | Материалистка
Тоді, ще відповіді
Шановний пане РМ!Ви пишете:
"... робити добро треба тому, хто цього потребує.
Симпатії тут ніпричому. Людина має бути перш за все милосердною."
(М) Якщо "робити добро тому, хто цього потребує", можна лишитись, пробачте, без штанів. Це скоріше справа держави, а не окремої людини. Я обов'язково допоможу найближчим мені людям - родичам і друзям. А проявляти милосердя до всіх, хто в метро просить гроші (а таких багато) на негайну операцію, грає на гітарі, підходить на вулиці, до сусіда, якому не вистачає на пляшку (цей, мабуть, найбільше потребує
Ви, релігійні люди, у диспутах пропонуєте ідеальну поведінку, якої люди дуже рідко дотримуються, а я пишу про реальну поведінку звичайної людини. Фраза "Людина має бути перш за все милосердною." така ж утопія, як і комунізм. Пан Анатоль правильно написав про шкоду релігійних ідеалізацій. До ідеалу не дотягнешся, а в процесі "дотягування" можна нахапати різних комплексів "я такий, я сякий". Навіщо? Вважаю, що людина перш за все має бути щасливою. Все інше - вторинне.
Далі.
(РМ) "Віруюча людина не чекає подяки від того, кому вона зробила добро. Нагорода такої -- на Небі."
(М) А якби не було нагороди на небі? Тут попахує користю.
(РМ)
"Дупустимо у Вас є якась погана звичка, лише допустимо , чи ж не будете Ви себе силувати, аби позбутись тієї звички?. Так само з негативними емоціями, їх потрібно викорінювати з себе, тобто ламати себе для своєї ж користі."
(М) Звичайно ж ніяких поганих звичок у мене нема!
(РМ) "Чим осмислена сила краща за одухотворену?"
(М) До осмисленої сили коротший шлях. І пряміший.
2005.10.23 | Георгій
Не сперечаюся з Вами
Материалистка пише:> Шановний пане Георгію! З Ваших слів витікає, що розбіжність між гуманістами і християнами в тому, що останні ВВАЖАЮТЬ себе
> - "не повністю "здоровими"
> - пихатими і себелюбними
> - грішними.
> Справді, давайте кожен буде думати про себе по-своєму.
(ГП) Добре, давайте. Я не хочу Вас і в чому переконувати. Скажу тільки, що секулярний гуманізм з його наївною вірою в безгрішність людини вже стільки разів наступав на граблі, причому ще й які граблі (комунізм, нацизм, табори масового винищення у Німеччині, СРСР, Китаї, Камбоджі, теперешня третя світова війна за нафту...). Християнам це постійне наступання самовпевненої людини на граблі вже у котрий раз доводить, що їх бачення людини як істоти, у принципі, у суті, в самій своїй основі безнадійно зіпсованої гріхом, "мертвої у гріху" (Ефесян 2:1) - є правильним, тверезим баченням, яке відповідає сумній реальності.
2005.10.25 | Анатоль
Куди котиться Георгій?
Чи ж це той самий Георгій - вчений, біолог, еволюціоніст, що ще пару місяців тому писав тут, що тварини не грішні і навіть духовні, бо діють згідно з своєю природою, керуючись здоровими інстинктами?А тепер розказує казочку для молодшої групи дитсадка про яблучко і гріхопадіння людини.
Якщо для древніх людей було не зрозуміло, чому люди не розовенькі ангелочки з білими крильцями, то для вченого-біолога не розуміти цього вже якось дивно.
Людина - це тварина з класу звірів (не ангелочків).
І всі основні інстинкти своїх родичів їй, звичайно ж, притаманні.
Це, по-перше, егоїзм. Турбота про себе, про свій добробут, свою територію, лідерство, владу, визнання.
Є й інша група інстинктів, звязаних з розмноженням і вихованням потомства:
любов, ніжність, безкорислива турбота про інших і здатність до самопожертви.
Це природа людини. Глибока, внутрішня, генетично обумовлена.
І для життя в дикій природі цього достатньо, ЦЕ НОРМАЛЬНО.
Але вигідніше жити в кооперації з іншими. Кооперація дає багато переваг.
Але чи можлива тривала і стійка кооперація між егоїстами, які стараються обдурити один одного, відібрати, вкрасти, підкорити іншого?
Для суспільного життя потрібна певна корекція природної поведінки.
Крім страху, перед грубою силою, сорому перед соплемінниками, важливу роль у впровадженні правил поведінки в суспільстві грають ідеології.
Ідеології дають людині певний світогляд, систему цінностей і правила поведінки.
Ідеології є важливим коректуючим фактором природної психіки людини.
На відміну від генетично обумовлених інстинктів, ідеології можуть змінюватись набагато швидше, на протязі кількох поколінь і навіть одного, що дуже зручно для суспільних експериментів.
І що ж показали такі експерименти?
При всій важливості і силі впливу ідеологій, не варто ігнорувати природу людини.
Можна, звичайно, придумати якусь "ідеальну" модель суспільства і "ідеальну" людину для нього.
Можна оголосити цю модель божими заповідями, чи науковою теорією.
Але якщо вона буде ігнорувати природу людини, вона не буде життєздатною чи ефективною.
А спроби насадити таку модель, ламаючи природу людини через коліно, будуть звязані з великим насильством.
Природа людини така, що лише невеликий відсоток людей (фанатики) може повністю підпорядкуватись ідеології. Такі люди здатні активно діяти згідно ідеологічним (релігійним) принципам навіть всупереч самим сильним природним інстинктам (страху смерті, сексуальному потягу).
Більшість же людей, хоч і приймають певні ідеологічні чи моральні установки, але природні інстинкти лишаються домінуючими і пригальмовуються лише страхом покарання.
Чому провалились всі спроби побудови "ідеальних" комун, починаючи від апостольських першохристиянських?
Чому ці спроби виявились нежиттєздатними в великих масштабах, повязані з величезним насильством, і можливими лише в масштабах монастирів, і невеликих релігійних громад?
Тому, що більшість людей не може бути фанатиками.
Наступають на граблі не гуманісти, а ті релігійні (в широкому сенсі) доктрини, які ігнорують природу людини, оголошують її гріховною, приватновласницькою, чи чужою високим ідеалам бога, комунізму чи іншого ідола.
Потрібно не хулити і не ламати природу людини, роблячи з неї інертного кастрата, не здатного до ініціативних, активних дій.
Потрібно енергію природних інстинктів направити в русло взаємної вигоди.
Не забороняти людині прагнути багатства, влади, слави, а звязати здобуття всього цього з суспільнокорисною діяльністю.
Не забороняти їй йти до цього. Хай йде. Зі всіх сил.
Але тягне при цьому упряжку суспільного інтересу.
В цьому гуманізм.
2005.10.25 | Социст
Добре, пане Анатолю!(-)
2005.10.25 | harnack
Re: Куди котиться Георгій?
(Гарнак): Так, переважно, протестанти не збагнули б (і з ними фундаменталістська гілка Католицизму і Православія, бо всі заражені "обранцем" Павлом), що доктрина "обраності" особистості паном Богом (чи пак реґенеративним Святим Духом), знеособлює і приречує до "необраності" решту людей, котрим приходиться слухатися обраних, бо вони так їм рекуть (Кальвін), а коли не слухаються - то те вже і є незаперечною ознакою їхньої репробатності, неспасенності. Доктрина "обраності" призводить до "фюрера" (обраної особистості), "обраного народу", суттєво до фашизму, де вимагається "вірити" (переважно у "обранців"), а не проявляти відповідальну волю і міркувати (фашизм і комунізм воплотилися "електами"). Коґнітивний дисонанс у "електів" є непоборним - Божа ж воля і перст безпомильно лиш виключно їм вказує на затаємничені путі Господні, і, коли не віруєш, то вони поблажливо та зі співчуттям уже уздріли в тобі вічну твою пропащість (а пропащих або на Сибір, або у інший концтабір: пекло).http://www2.maidanua.org/news/view.php3?bn=maidan_rel&trs=0&key=1129824985&first=&last=
http://www2.maidanua.org/news/view.php3?bn=maidan_rel&trs=0&key=1130017722&first=&last=
2005.10.25 | Социст
А якими є альтернативи обраності особистости?(-)
2005.10.25 | Георгій
Re: А якими є альтернативи обраності особистости?(-)
За Кальвіном, альтернатива "обраності" - це просто необраність. Іншими словами, Бог обирає тих, кого Він хоче, для спасіння, але не обирає спеціально нікого для прокляття і вічних мук, а радше просто "обминає" деяких людей, залишає їх у їх нормальному природньому стані. Пізніше, вже після смерті Кальвіна, виник рух так званих "гіперкальвіністів," які стверджували, що альтернативою обраності для вічного життя з Богом і блаженства є обраність для вічного прокляття і мук. Але "гіперкальвінізм" зараз практично ніде не проповідується.2005.10.25 | Социст
Це – альтернативи бога, а не особистости.
Ще одне запитання без відповіді...2005.10.25 | Георгій
Особистість ніколи не обирає Бога
Социст пише:> Ще одне запитання без відповіді...
(ГП) Ну чому ж. Я дав Вам відповідь. Ви питаєте, які альтернативи обраності Богом. Відповідаю (слідуючи Кальвіну): альтернатива - необраність. З боку особи (не Бога)? Природня ("не регенерована" Богом) людина *не може* увійти у стан обраності. Вона ЗАВЖДИ "не-обрана." Якщо ж вона (людина) обрана (з Божої ініціативи), тоді, за Кальвіном, вона так і залишиться обраною аж до смерті. (Отут головна розбіжніость між Кальвіном і Джоном Веслі. Той стверджував, що людина може "відпасти" від Божої благодаті своєю волею. Кальвін вважав, що не може: Бог збереже "Своїх" до кінця - див. Івана 10:27-29).
Ще питання є? Грайтеся собі далі, дорогенький. Можна подумати, Ви хочете якихось "відповідей." Ага. Як раз.
2005.10.25 | Социст
А навіщо їй його власне обирати?(-)
2005.10.25 | Георгій
Абсолютно нінавіщо, тому вона ніколи і не обирає (-)
2005.10.27 | Социст
Повторюю ще раз своє запитання з усіма деталями.
Маємо два суб'єкта вибору, яких ми з паном Георгієм розглядаємо в цій гілці. Одним з них є бог пана Георгія, про якого він нам всім тут розповідає. А другим – особистість, про альтернативи вибору якої його питаю я, а він наполегливо уникає цієї відповіді. А саме, я запитую пана Георгія, якими є альтернативи особистого вибору кожної людини...Дякую за увагу!
2005.10.27 | Георгій
Прошу, ще раз відповідь (без особливих деталей)
Социст пише:> Маємо два суб'єкта вибору, яких ми з паном Георгієм розглядаємо в цій гілці. Одним з них є бог пана Георгія, про якого він нам всім тут розповідає. А другим – особистість, про альтернативи вибору якої його питаю я, а він наполегливо уникає цієї відповіді. А саме, я запитую пана Георгія, якими є альтернативи особистого вибору кожної людини...
(ГП) Ще раз спробую відповісти. Я не уникаю відповіді. Просто ми з Вами знаходимося у різних, так би мовити, площинах. Ви виходите з того, що особистість у принципі має свободу вибору, а тому якісь альтернативи. Я ж виходжу з того, що особистостям тільки здається, що вони мають якусь свободу вибору. Насправді свобода вибору людини можлива тільки тоді, коли людина має здорову, непошкоджену волю. Але ж уся історія людства свідчить, що люди такої здорової, цілісної, цілісно-доброї, непошкодженої волі НЕ мають. Тисячі й тисячі різних філософів, соціологів, істориків, суспільствознавців вже кілька століть намагаються відповісти на запитання, що ж псує волю людей. Одні кажуть, як Маркс - експлуатація пануючих класів, інші, як Гітлер - поганий вплив інших культур або рас, чи інтернаціоналізм; ще хтось каже, як Фройд, що це репресована сексуальність, або, як Ніцше чи пан Вільнодум, поганий вплив декадентського християнства, і т.д. і т.п. А я, разом із традиційним протестантським (або реформованим) християнством, вважаю, що нема рівно нічого іззовні людини, що паралізує її волю. Цей паралізуючий чинник тільки один, і він не іззовні, а всередині людини, і називається він "гріх." Це не ті чи інші вчинки людини (хоча гріх ПРОЯВЛЯЄТЬСЯ як ті чи інші вчинки або як відсутність тих чи інших вчинків), а просто СТАН існування людини з народження (або навіть від моменту зачаття) до смерті. Сама собою людина ліквідувати цей параліч волі не здатна - це все рівно, що витягати самого себе з болота за волосся. Проте ліквідація цього паралічу волі є роботою зовнішньої по відношенню до людини сили, так званого Бога. Ця робота є частиною Його передвічного плану творення Всесвіту, про який Він нам розповідає у книзі під назвою "Біблія."
> Дякую за увагу!
(ГП) Прошу дуже. Ще раз, коротка відповідь на Ваше питання - альтернативи особистого вибору людини є ніякими, вони не існують, вони іллюзія, вигадка. Воля людини, як дуже коротко і сильно сказано у біблійній книзі Ефесян (розд. 2, вірш 1), МЕРТВА, вбита гріхом. Оживити її може лише один Бог, і він дійсно робить це для деяких людей (не для всіх).
2005.10.27 | Социст
Дві альтернативи пана Георгія.
Пан Георгій пише:> Просто ми з Вами знаходимося у різних, так би мовити, площинах. Ви виходите з того, що особистість у принципі має свободу вибору, а тому якісь альтернативи. Я ж виходжу з того, що особистостям тільки здається, що вони мають якусь свободу вибору.
Далі пан Георгій займається обгрунтуванням обраної ним альтернативи. Я хотів би поширити метод обгрунтування, розроблений паном Георгієм. Уявимо собі, що до нашої дискусії з паном Георгієм приєднався третій учасник, який обирає наступне вихідне положення: „Я ж виходжу з того, що людям тільки здається, що вони є людьми. А насправді, вони є лише тваринами, які ще не стали людьми.“ Я гарантую кожному з учасників форуму, що, якщо він візьме за основу текст обгрунтування пана Георгія і у цьому тексті поняття, що є елементами вихідного положення пана Георгія, замінить відповідними поняттями цього гіпотетичного вихідного положення, то в кінці цього гіпотетичного обгрунтування він повністю докаже, що люди є тваринами, а не людьми. Крім того, кожен може перевірити це теоретичне обгрунтування на практиці, уявивши, що він є не людиною, а твариною. І, якщо він буде повністю послідовним в реалізації уявного образу поведінки тварини в своїй власній поведінці, він отримає „об'єктивні“ свідчення оточуючих його людей про те, що його поведінка не є поведінкою людини, а поведінкою тварини.
2005.10.25 | Георгій
Re: Куди котиться Георгій?
harnack пише:> (Гарнак): Так, переважно, протестанти не збагнули б (і з ними фундаменталістська гілка Католицизму і Православія, бо всі заражені "обранцем" Павлом), що доктрина "обраності" особистості паном Богом (чи пак реґенеративним Святим Духом), знеособлює і приречує до "необраності" решту людей, котрим приходиться слухатися обраних, бо вони так їм рекуть (Кальвін), а коли не слухаються - то те вже і є незаперечною ознакою їхньої репробатності, неспасенності.
(ГП) Зовсім ні. Єдине, що стверджує Кальвін, це те, що Богові, а не людині, належить ВСЯ ініціатива і вся "робота" спасіння людини. Кальвіністи зовсім не схильні ділити людей на електів і репробатів на підставі того, чи вони підписуються під кожним рядком "Інститутів християнської релігії" або Дортського канону, чи не підписуються. Тільки Бог знає, хто є елект, а хто є репробат.
> Доктрина "обраності" призводить до "фюрера" (обраної особистості), "обраного народу", суттєво до фашизму, де вимагається "вірити" (переважно у "обранців"), а не проявляти відповідальну волю і міркувати (фашизм і комунізм воплотилися "електами").
(ГП) Не згоден. Фашизм у філософському плані походить швидше від Ренесансу і філософів-"віталістів" (Шопенгауера, Ніцше, Бергсона). Комунізм походить від руссоїстської тези про природню добрість людини (тільки ліквідуй класового ворога, і нова людина буде ідеально щасливою). Ніякого зв"язку з Реформацією і з кальвіністським вченням про "напередвизначеність" я не бачу.
>Коґнітивний дисонанс у "електів" є непоборним - Божа ж воля і перст безпомильно лиш виключно їм вказує на затаємничені путі Господні, і, коли не віруєш, то вони поблажливо та зі співчуттям уже уздріли в тобі вічну твою пропащість (а пропащих або на Сибір, або у інший концтабір: пекло).
(ГП) Знову не згоден. Кальвін не тільки не засудив жодну людину до "концтабору" - він навіть не займав ніякої офіційної посади в уряді Женеви, був тільки пастором. Засуджувала людей світська влада згідно з законами того часу. Зараз пресвітеріанська церква зовсім не втручається у судові справи і абсолютно не агітує ні за які "концтабори." Щодо засудженя до пекла - Кальвін, і взагалі всі протестанти-реформати, вірили і вірять, що засуджує до пекла тільки Бог. Оскільки Він ідеально милосердний і справедливий, Він жодну невинну людину до пекла не засудить. А хто винний і хто не винний, люди знають тільки самі про себе. Зі сторони цього не видно. Тіьки Бог "читає серця," не люди.
2005.10.25 | Социст
А кого пан Кальвін засудив до аутодафе?(-)
2005.10.25 | Георгій
Нікого. Магістрат засуджував. (-)
2005.10.25 | Социст
Ісус також не був засуджений синедріоном.(-)
2005.10.25 | Георгій
Non-sequitur. (-)
2005.10.25 | Георгій
Re: Куди котиться Георгій?
Анатоль пише:> Чи ж це той самий Георгій - вчений, біолог, еволюціоніст, що ще пару місяців тому писав тут, що тварини не грішні і навіть духовні, бо діють згідно з своєю природою, керуючись здоровими інстинктами?
(ГП) І зараз такий самий. Біологічна еволюція - факт. Тварини дійсно не грішні. Але при чому тут люди? Люди ж не тварини...
> А тепер розказує казочку для молодшої групи дитсадка про яблучко і гріхопадіння людини. Якщо для древніх людей було не зрозуміло, чому люди не розовенькі ангелочки з білими крильцями, то для вченого-біолога не розуміти цього вже якось дивно. Людина - це тварина з класу звірів (не ангелочків).
(ГП) Ні. Людина дійсно має біологічну природу, але людина нe звір. Чи Ви багато зустрічали звірів, які мучаться муками совісті? Можете собі уявити звіра, який співає арію Бориса Годунова "И м-м-мальчики кррррававиє в глаза-а-аах..."?
> Наступають на граблі не гуманісти, а ті релігійні (в широкому сенсі) доктрини, які ігнорують природу людини, оголошують її гріховною, приватновласницькою, чи чужою високим ідеалам бога, комунізму чи іншого ідола.
(ГП) Але ж як раз гуманісти завжди намагалися "звільнити" людину від експлуатації, або від забруднення іншими расами, або ще від якогось дідька. Християни ж не пропонують звільняти людину ні від чого, тому що як раз біда людини в ній самій, в її "середині," у тому, що Біблія називає гріхом. Є дуже багато проявів гріха, наприклад пиха, егоїзм, черствість, злість, заздрість, хіть і т.д. Все це у самій людині, а не іззовні її.
> Потрібно не хулити і не ламати природу людини, роблячи з неї інертного кастрата, не здатного до ініціативних, активних дій.
(ГП) А хто пропонує робити людей інертними кастратами? Знову ж таки, пане Анатолю, Христос називав Своїх учнів сіллю землі і світлом для світу. Якось мені тут не чується ні інертність, ні кастрованість.
> Потрібно енергію природних інстинктів направити в русло взаємної вигоди. Не забороняти людині прагнути багатства, влади, слави, а звязати здобуття всього цього з суспільнокорисною діяльністю. Не забороняти їй йти до цього. Хай йде. Зі всіх сил. Але тягне при цьому упряжку суспільного інтересу. В цьому гуманізм.
(ГП) Так хто, ще і ще раз, хто забороняє людині прагнути багатства, влади і сили? Християнство нічого цього не забороняє. Будь ласка, будьте багатим. Займіть високу посаду, командуйте армією чи велетенською корпорацією. Це все нормально у цьому людському суспільстві. Люди так живуть. Річ не в тому, скільки Ви маєте грошей чи скільки у Вас підлеглих. Річ у тому, чи щире Ваше серце, чи розкаюєтеся Ви за все те недобре, що Ви зробили іншим людям, і за все те добре, чого Ви НЕ зробили іншим людям. І якщо так, якщо розкаюєтеся, то чи Ви визнаєте, що Бог любить Вас і пробачив Вам Ваші гріхи ціною життя Свого Сина. Коли отакі думки і отакі почуття до Вас прийдуть, тоді Ви впряжетеся у суспільну упряжку з подвоєними чи потроєними силами, зробите дуже багато по-справжньому хороших, добрих, корисних справ. У цьому християнство.
2005.10.26 | Анатоль
Але при чому тут люди? (вчений-біолог про еволюцію)
(ГП)Біологічна еволюція - факт. Тварини дійсно не грішні. Але при чому тут люди? Люди ж не тварини...Ну звичайно.
Дядю Адама Дідусь Бог зліпив в глини таким як Він Сам - хорошим і безгрішним.
А поганий вужик дав тьоті Єві яблучко, яке Дідусь заборонив їсти.
Тьотя попробувала і дяді дала.
Коли Дідусь Бог побачив огризок яблучка на доріжці садика Він все зрозумів і дуже розсердився.
Спочатку Дідусь повідривав вужику ручки і ніжки.
Потім схопив собачку і зайчика, які попались Йому під руку, здер з них шкурки і дав тьоті і дяді замість трусиків, щоб вони не ходили без трусиків.
А потім вигнав їх з садика. І стали вони грішними.
А собачка і зайчик лишились безгрішними.
Пізніше, коли Дідусь Бог пересердився, Він знову став хорошим і добрим.
Він дозволив тьотям і дядям повернутись в садик.
Але для цього вони повинні вбити Його Сина, щоб знов стати безгрішними.
2005.10.26 | Георгій
Спробу гумору схвалюю!
Анатоль пише:> (ГП)Біологічна еволюція - факт. Тварини дійсно не грішні. Але при чому тут люди? Люди ж не тварини...
>
> Ну звичайно.
> Дядю Адама Дідусь Бог зліпив в глини таким як Він Сам - хорошим і безгрішним.
(ГП) Так. Звичайно, можна розуміти це буквально, можна символічно, але смисл Ви передаєте вірно. Ми з Вами ("Адам") є продуктами еволюції матерії ("адама" по староєврейськи означає глина, або, ширще, будівельний матеріал), але наше з Вами виникнення не є спонтанним, це не хаотична гра частинок і полів. Те, що ми з Вами є, - задумане, замислене наперед Розумом (Логосом) значно більшим, ніж ми з Вами і ніж увесь Всесвіт. Цей Логос дійсно "зліпив" нас (використовуючи біологічну еволюцію, а потім і культурно-історичну еволюцію як Свій інструмент), і цей Логос хоче, щоби ми з Вами були хорошими, добрими, безгрішними. Він не згоден ні на що інше.
> А поганий вужик дав тьоті Єві яблучко, яке Дідусь заборонив їсти.
(ГП) Так. Перед людством, в особах кожного з його представників, завжди стояв і стоїть вибір - слухатися отого вищого Розуму-Логоса, чи вважати, що кожний з нас сам собі Логос. Ми ("тьотя Єва") постійно чуємо цей вищий Логос, Божий Закон, який постійно каже нам робити те і те і не робити того і того. Проте ми, будучи "глиною," постійно обираємо не слухатися цього вищого Божого Закону; книжечка під назвою "біблія" дуже політично-некоректно називає це ГРІХОМ. Ми їмо яблучко і кричимо на весь світ, що насправді ми хороші. Закон поганий - ми хороші.
> Пізніше, коли Дідусь Бог пересердився, Він знову став хорошим і добрим. Він дозволив тьотям і дядям повернутись в садик. Але для цього вони повинні вбити Його Сина, щоб знов стати безгрішними.
(ГП) Ні. Дідусь насправді ніколи не сумнівався ні на хвильку, що створена ним "глина" сама по собі, без Його провидіння і допомоги, завжди обиратиме життя у гріху. Тому Він ще до створення світу мав, і зараз має, Свій власний підхід до того, як дати раду Своїй "глині." Він посилає деяким, обраним ним, представникам цієї "глини" Самого Себе у особі Свого Сина - який має водночас дві природи, і божественну, і "глиняну," - і в особі Святого Духа, Хто розкриває деяким представникам "глини" їх сліпі глиняні очі і розм'якшує у деяких преставників "глини" їх закам'янілі глиняні серця. Тоді вони стають гідними в Його очах.
2005.10.26 | Golub
Балакала Ева с змиюкой
смешно смотреть как Пинчук учит ангела сатаны и сперечается с ним, кто спрашивается из них умней?2005.10.26 | Георгій
Він ніякий не ангел - звичайна людина (-)
2005.10.28 | Golub
Пророки тоже обыкновенные люди, но говорят не от себя
Пинчук все примитивизирует, думает легко отделается, но сам виноват, развел крайнее безобразие, вот и получил цветочки, то ли еще будет!!!2005.10.26 | Анатоль
Та я й не думав юморити.
Я лише хотів зробити свій невеличкий внесок в добру справу християнізації всієї України, починаючи з дитячих садочків.Щоб кожен майбутній громадяним міг з дитячих років пізнавати високі християнські цінності.
Надіюсь, моя скромна праця знайде місце в виховних програмах дитячих садочків.
Але, поскільки в попередньому варіанті було допущено багато граматичних помилок, то привожу виправлений і трошки доповнений варіант.
Дядю Адама Дідусь Бог зліпив в глини таким як Він Сам - хорошим, слухняним, добрим, розумним і безгрішним.
А поганий вужик дав тьоті Єві яблучко, яке Дідусь заборонив їсти.
Тьотя попробувала і дяді дала.
Коли Дідусь Бог побачив огризок яблучка на доріжці садочка, Він запідозрив неладне.
А, знайшовши дядю і тьотю в кущиках голими, все зрозумів і дуже розсердився.
Спершу Дідусь повідривав вужику ручки і ніжки, щоб той міг тільки на животику повзати.
Потім схопив собачку і зайчика, які попались Йому під ручку, здер з них шкурки і дав тьоті і дяді замість трусиків, щоб вони не гуляли без трусиків.
А потім вигнав їх з садочка. І стали вони грішними.
А собачка і зайчик лишились безгрішними.
Пізніше, коли Дідусь Бог перестав сердитись, Він знову став хорошим і добрим.
Він дозволив тьотям і дядям повертатись в садочок.
Але для цього вони повинні були вбити Його Сина, щоб знов стати безгрішними.
Але цього мало.
Перед поверненням в садочок кожен дядя і тьотя повинні впевнитись, що вбили не якого-попало дядю, а саме Дідусевого Сина.
І вбили Його не за те, що Він бешкетник і непослух, а лише щоб стати безгрішними і могти повернутись в садочок.
2005.10.26 | Вільнодум
Пане Анатоль - Геніально!
Пропоную Ваш варіант "походження людини і сотворення світу" ввести обов"язковим в усі дитячі заклади України! Кожне дитя має знати від Кого воно прийшло, Хто його сотворив, і Як його гріхи були забрані.Тільки тут одна проблема. Діти не такі дурні, і будуть запитувати -
"Пані вчителько, якщо наші гріхи були забрані, то чому нам кажуть що ми грішні?!"
Так що трошки недороблено, пане Анатоль. Дерзайте далі!
-- Вільнодум
2005.10.26 | Георгій
Робота над помилками
Анатоль пише:> Я лише хотів зробити свій невеличкий внесок в добру справу християнізації всієї України, починаючи з дитячих садочків. Щоб кожен майбутній громадяним міг з дитячих років пізнавати високі християнські цінності. Надіюсь, моя скромна праця знайде місце в виховних програмах дитячих садочків. Але, поскільки в попередньому варіанті було допущено багато граматичних помилок, то привожу виправлений і трошки доповнений варіант.
(ГП) Чудово. Дякую. Дозвольте кілька коментарів від іншого християнизатора? Я бачу у Вашій спробі не граматичні, а суттєві помилки. Спробую пояснити нижче.
> Дядю Адама Дідусь Бог зліпив в глини таким як Він Сам - хорошим, слухняним, добрим, розумним і безгрішним. А поганий вужик дав тьоті Єві яблучко, яке Дідусь заборонив їсти.
(ГП) Поганий вужик не тільки це зробив. Він сказав тьоті Єві, що Дідусь Бог взагалі зовсім не важлива персона. Його можна не слухатися. Ну дійсно, хто Він такий? Подумаєш, старий, сивий, знає багато. Ну і що? Ти, тьотю Єво (сказав вужик), можеш дізнатися про всі на світі речі сама, без ніякої потреби в отому сивому дідуганові. Ти і твій чоловік, дядя Адам, коли ви з ним наберетеся розуму, зможете взагалі самі встановити собі правила життя - такі, які вам замануться. Наприклад, коли вам це зручно, ви можете брехати одне одному. Або коли один з вас не сподобається чимось другому, ви можете підібрати з землі каменюку і як зашпандорити отому поганцеві (чи отій поганці) по глові, щоб знав (знала). Або коли будете рвати плоди з дерев у садочку, можете позривати з дерев листя, обідрати кору, обпісяти всі ті дерева чи взагалі їх вирубати під корінь - подумаєш, велика справа, Бог створить інші! І всю цю вашу планету можете обгадити, закакати. Чого церемонитися? Головне, робіть не те, що вам отой дідусь каже, а те, що вам самим до вподоби, цікаво, весело, приємно. Он подивіться на мавп - вони саме так і живуть. А чим ви з дядею Адамом гірші?
> Тьотя попробувала і дяді дала. Коли Дідусь Бог побачив огризок яблучка на доріжці садочка, Він запідозрив неладне. А, знайшовши дядю і тьотю в кущиках голими, все зрозумів і дуже розсердився.
(ГП) Отут дуже суттєва помилка. Дідусь Бог знає ВСЕ наперед. Йому нічого "відкривати" не треба - він все бачить, все знає, все розуміє, і для нього майбутнє це те саме, що минуле чи теперешнє. Тому Він НЕ здивувався поганому вчинкові дяді Адама і тьоті Єви. Він завжди знав, що вони вчинять цей поганий вчинок - послухаються поганого вужика. Але Він також завжди знав, що ВСІ Його наміри, плани ЗАВЖДИ збуваються. Це така Його природа. Ніхто і ніщо не може стати Йому на дорозі, тому що Він є найсильніший, наймогутніший. Старі єврейські книжечки називають Його "командуючим арміями" ("цева-от"). Будь-якому Його велінню одразу підкоряються невидимі армії міріадів могутніх небесних істот, ангелів. Дідусь Бог разом з цими арміями створив небо, землю, траву, світло, воду, рибок, пташок, дерева, живі клітинки, віруси, ДНК, електричний струм, кванти, гравітацію, і всі інші речі, живі й неживі, видимі і невидимі. Він не просто викликав все це з небуття, а й дав усьому цьому свій розумний Закон, порядок, устрій, або по-грецьки Логос. Логос Дідуся Бога завжди разом з Ним Самим, завжди походить від Нього, "народжується" від Нього, нібито як дитинка від мами (тільки не зовсім, тому що Дідусь Бог не має такого животика, як мами). Тому люди ще називають цей Закон, Логос, Слово "Божим Сином." Дідусь Бог завжди знав, що одного разу цей Його Син з"явиться діткам дяді Адама і тьоті Єви, і збере деяких з них докупи, як пастух збирає своїх овечок. Божий Син забере у цих "овечок" усе погане, що є в них, а натомість вони, ці овечки, отримають багато такого, що дідусеві Богові дуже до вподоби. З волі дідуся Бога (який прийде до цих "овечок" у вигляді невидимого, як вітер, Духа) ці "овечки" стануть вже не такими, як дядя Адам і тьотя Єва, а значно кращими, милими дідусеві Богові. Вони ніколи не помруть, а будуть жити разом з дідусем Богом, з Його Сином і з Його Святим Духом завжди.
> Спершу Дідусь повідривав вужику ручки і ніжки, щоб той міг тільки на животику повзати.
(ГП) Тільки це був, звичайно, не справжній вужик. Це була лялька, яку один дуже нехороший ангел використовував, як черевовісники використовують ляльок (тобто цей поганий ангел говорив зі стуленим ротом, а лялька-вужик відкривала ротика). А цей нехороший ангел дуже не любить дідуся Бога і страшно не любить людей. Але він нікому насправді не страшний, тому що Бог сильніший за нього. Людину, яка не забуває про Бога, любить Бога і радиться з ним, як їй жити, цей поганий ангел ніколи не зачепить і не пошкодить.
> Потім схопив собачку і зайчика, які попались Йому під ручку, здер з них шкурки і дав тьоті і дяді замість трусиків, щоб вони не гуляли без трусиків. А потім вигнав їх з садочка. І стали вони грішними. А собачка і зайчик лишились безгрішними. Пізніше, коли Дідусь Бог перестав сердитись, Він знову став хорошим і добрим.
(ГП) Отут знову дуууууже суттєва помилка. Дідусь Бог НІКОЛИ не є злим. Він добрий завжди. Чому ми це знаємо? Тому що Він це і є "добрість" або "добро"! Те, що Він каже, робить, думає, планує - все це є тільки тим, що ми називаємо "добрим."
2005.10.26 | Анатоль
Познайомтесь дітки з дядею Георгієм.
Він дуже добрий, розумний і дуже багато знає.Він хоче вам всім добра і тому весь час обманює вас.
На його прикладі ви повинні вчитись не довіряти навіть таким добрим дядям, а мати власний розум.
От він каже, що то був не справжній вужик, а лише лялька, через яку говорив ангел.
Але ж навіщо тоді Дідусь Бог повідривав справнім вужикам ручки і ніжки?
І ще й встановив ворожнечу між вужиками і людьми, щоб люди давили вужиків, а ті кусали їх за пятку.
Якщо Він не знав, що то ангел таке підстроїв, значить Він не такий вже й всезнайка, як про Нього каже дядя Георгій.
А якщо знав, - то не такий вже й добрий і справедливий, якщо так над невинним вужиком познущався.
Та й з ні в чому не винних собачки і зайчика живцем шкурки здер на очах всіх звірят садочка.
Чим подав поганий приклад і для звіряток і для людей, які після цього стали робити так само.
Якщо вірити дяді Георгію, що Дідусь Бог все знає наперед, ніколи не сердиться і завжди поступає обдумано, то тоді він гірший Бармалея.
Бо тоді він все наперед спланував і спровокував, щоб всіх обідити, озлобити і пересварити.
А ще дядя Георгій каже вам неправду про ангела.
Він каже, що ангел підбурював людей ламати гілки в садочку, обдирати кору і обпісювати дерева, бо так роблять мавпочки.
А насправді то все було якраз навпаки.
Люди тоді і жили як мавпочки і робили, що їм заманеться, бо не знали, що добре, а що погано.
І тільки те чарівне яблучко, яке їм Бармалей заборонив їсти, давало людям розум і совість.
А з ними і можливість розрізняти, що є добре, а що зле.
Тож ангел хотів, щоб люди навчились самі думати, співпереживати, оцінювати і розуміти, чого не слід робити, бо то погано, а не бути ляльками, які роблять лише те, що їм скажуть.
Ви ще багато будете в своєму житті зустрічати таких добрих дядів, як Георгій - слуг Бармалея.
Вони будуть розказувати вам солоденькі казочки про доброго і люблячого вас Бармалея.
Будуть розказувати, який він хороший і розумний і які ви погані і дурні.
І що ви не повинні мати свого розуму і совісті, а як ляльки бездумно виконувати те, що вам будуть казати ці добрі дяді, нібито від Бармалея.
І тоді Бармалей, можливо, візьме вас в Свій садочок, де ви будете ляльками цілу вічність.
І будуть вони лаяти і брехати на Ангела, який хоче, щоб люди були розумними, добрими, сильними, свідомими, самостійними, гордими, а не бездумними, покірними ляльками в руках добреньких дядів.
І може й не трапиться в вашому житті нікого, хто б розказав вам правду про Нього.
2005.10.27 | Георгій
Ще одна робота над помилками
Анатоль пише:> Він дуже добрий, розумний і дуже багато знає. Він хоче вам всім добра і тому весь час обманює вас. На його прикладі ви повинні вчитись не довіряти навіть таким добрим дядям, а мати власний розум. От він каже, що то був не справжній вужик, а лише лялька, через яку говорив ангел. Але ж навіщо тоді Дідусь Бог повідривав справнім вужикам ручки і ніжки?
(ГП) Е, Ви тут, дорогенький, крутите. Ніхто справжнім вужикам ніжок чи ручок не відривав. Їх еволюція такими зробила. Вони пристосувалися до плазування, тому вони й не мають ні ручок, ні ніжок. Нащо ж Ви вставляєте мені слова у рота і кажете, що я обманюю дітей?
> І ще й встановив ворожнечу між вужиками і людьми, щоб люди давили вужиків, а ті кусали їх за пятку.
(ГП) Та ніякої ворожнечі між людьми і вужиками Бог не встановлював! У старенькій єврейській книжечці під назвою "біблія" під ворожнечею мається на увазі зовсім не погане відношення вужиків до нас чи наше до них. Дітки, яких Ви просвічуєте, не такі вже й дурні, щоби розрізнити, про яку ворожнечу говорить дідусь Бог.
> Якщо Він не знав, що то ангел таке підстроїв, значить Він не такий вже й всезнайка, як про Нього каже дядя Георгій. А якщо знав, - то не такий вже й добрий і справедливий, якщо так над невинним вужиком познущався. Та й з ні в чому не винних собачки і зайчика живцем шкурки здер на очах всіх звірят садочка. Чим подав поганий приклад і для звіряток і для людей, які після цього стали робити так само.
(ГП) Щось я не пригадую нічого про здирання шкурок з живих собачок і зайчиків. Ота старенька єврейська книжечка нічого про такі звірства не пише. До речі, вона так само не пише, що тьотя Єва з"їла саме яблучко, а не грушку чи пампушку. Треба, дорогенький, знати хвакти, щоби діткам проповідувати, а то так налялякати можна що завгодно (що люди весь час і роблять, коли їх щось дратує).
> Якщо вірити дяді Георгію, що Дідусь Бог все знає наперед, ніколи не сердиться і завжди поступає обдумано, то тоді він гірший Бармалея. Бо тоді він все наперед спланував і спровокував, щоб всіх обідити, озлобити і пересварити.
(ГП) Ні, Він не хотів нікого пересварювати чи ображати. Якби хотів, залишив би людей у спокої. Тоді вони продовжували б сваритися і ображати одне одного. Власне, майже всі саме це і роблять. Але ж Він цього не хоче і продовжує Свою роботу над проектом "Людина." Про цю роботу дітки вже знають з мого попереднього аналізу Ваших помилок.
> А ще дядя Георгій каже вам неправду про ангела. Він каже, що ангел підбурював людей ламати гілки в садочку, обдирати кору і обпісювати дерева, бо так роблять мавпочки. А насправді то все було якраз навпаки. Люди тоді і жили як мавпочки і робили, що їм заманеться, бо не знали, що добре, а що погано. І тільки те чарівне яблучко, яке їм Бармалей заборонив їсти, давало людям розум і совість. А з ними і можливість розрізняти, що є добре, а що зле. Тож ангел хотів, щоб люди навчились самі думати, співпереживати, оцінювати і розуміти, чого не слід робити, бо то погано, а не бути ляльками, які роблять лише те, що їм скажуть.
(ГП) Е, постійте, не спішіть. Що значить "розуміти, що погано?" Знаєте, є стара історія про папуасів Нової Гвінеї. До них приїхав християнський місіонер і почав розповідати їм, що їсти людей - погано. Вони слухали, слухали, а потім сказали: цікава твоя історія, але неконкретна. От ми, наприклад, знаємо, ЯКИХ людей їсти погано. Погано їсти людей з нашого власного племені і селища! А от людей з іншого племені і з сусіднього селища їсти ДОБРЕ! Вони смачні, поживні, корисні. Отак приблизно всі люди розуміють, що добре, а що погано.
> Ви ще багато будете в своєму житті зустрічати таких добрих дядів, як Георгій - слуг Бармалея. Вони будуть розказувати вам солоденькі казочки про доброго і люблячого вас Бармалея. Будуть розказувати, який він хороший і розумний і які ви погані і дурні. І що ви не повинні мати свого розуму і совісті, а як ляльки бездумно виконувати те, що вам будуть казати ці добрі дяді, нібито від Бармалея. І тоді Бармалей, можливо, візьме вас в Свій садочок, де ви будете ляльками цілу вічність.
(ГП) Нє, не розкаже їм дядя Георгій нічого подібного. Навпаки, він їм розкаже, що БЕЗ гріха люди ПЕРЕСТАНУТь бути ляльками. ЗАРАЗ, коли їх воля покалічена гріхом, вони є ляльки і раби. Вся історія людства це ілюструє. І чи будуть ті з них, кого дідусь Бог візьме до Себе, жити саме у "садочку," дядя Георгій не знає і брехати дітям не буде. Дядя Георгій тільки знає, що доля "глини" - купа гною, переплав на інші молекули, вічне "вмирання.". З іншого боку, доля тих, хто буде з Богом - безсмертя.
> І будуть вони лаяти і брехати на Ангела, який хоче, щоб люди були розумними, добрими, сильними, свідомими, самостійними, гордими, а не бездумними, покірними ляльками в руках добреньких дядів. І може й не трапиться в вашому житті нікого, хто б розказав вам правду про Нього.
(ГП) Той, Хто насправді хоче усього цього від людей, є не ангел, а Бог. І правда про Нього вже розказана. Хтось із діток її, цю правду, почує, не зважаючи особливо ні на Вас, ні на мене.
2005.10.27 | Анатоль
Re: Ще одна робота над помилками
(А) І будуть вони лаяти і брехати на Ангела, який хоче, щоб люди були розумними, добрими, сильними, свідомими, самостійними, гордими, а не бездумними, покірними ляльками в руках добреньких дядів. І може й не трапиться в вашому житті нікого, хто б розказав вам правду про Нього.(ГП) Той, Хто насправді хоче усього цього від людей, є не ангел, а Бог.
Ангел хоче цього не ВІД людей, а ДЛЯ людей.
2005.10.27 | Анатоль
Порадіймо, дітки, за дядю Георгія.
Ось дядя пише:(ГП)Ніхто справжнім вужикам ніжок чи ручок не відривав. Їх еволюція такими зробила. Вони пристосувалися до плазування, тому вони й не мають ні ручок, ні ніжок.
Зовсім інший дядя.
Ні, дітки, це той самий дядя Георгій.
Просто він однією ніжкою стоїть в реальності, а іншою в казочці.
Дяді дуже хочеться обома ніжками в казочці стояти, але йому там тісно і скрізь муляє.
Тож коли дяді дуже вже муляти починає, він переступає на іншу ніжку.
Тож порадіємо за дядю Георгія.
А от дяді РМу гірше.
Відступати з казочки йому нікуди, і приходиться робити вигляд, що нічого його не муляє, або викручувати собі хребетик і розум, тільки б в казочці поміститись.
(ГП) Щось я не пригадую нічого про здирання шкурок з живих собачок і зайчиків. Ота старенька єврейська книжечка нічого про такі звірства не пише.
Про собачок і зайчиків це для конкретності. Не з глини ж Бармалей зробив тьоті Єві і дяді Адаму одежу ШКІРЯНУ. І не з Своєї шкіри, мабудь.
Та й подальші вчинки дяді і тьоті ясно показують, з чого Бармалей навчив їх одежу шкіряну робити. А от чи з живих звіряток Він шкурки знімав, чи забив їх перед цим, ми, дійсно, не знаємо.
Але від Бармалея всього можна чекати.
А та старенька книжечка єврейських казочок ще й не про такі Його звірства пише.
От що обіцяє добрий Бармалей тим, хто Його не буде слухатись:
Пошле Бармалей на тебе прокляття, і замішання, і нещастя на всякий почин твоєї руки...
Приліпить Бармалей до тебе моровицю, аж поки вона не вигубить тебе...
Ударить Бармалей тебе сухотами, і пропасницею, і запаленням, і гарячкою, і мечем, і посухою, і іржею, - і вони будуть гнати тебе, аж поки ти не загинеш.
Віддасть тебе Бармалей на поразку ворогам твоїм...
І буде твій труп на їжу для всякого птаства небесного та для худоби земної, і не буде нікого, хто б їх пополошив.
Ударить тебе Бармалей єгипетським гнояком, гудзами, лишаями, струпами такими, що не зможеш їх вилікувати.
Ударить тебе Бармалей божевіллям, і сліпотою, і туподумством.
І будеш ти їсти плід утроби своєї, тіло синів своїх та дочок своїх... (Повторення Закону).
І це лише мала частка тієї любові, на яку так щедрий наш люблячий (себе) Бармалей.
Як бачите, дітки, - вужик, зайчик і собачка це Бармалею лише для розминки.
> Ви ще багато будете в своєму житті зустрічати таких добрих дядів, як Георгій - слуг Бармалея. Вони будуть розказувати вам солоденькі казочки про доброго і люблячого вас Бармалея. Будуть розказувати, який він хороший і розумний і які ви погані і дурні.
(ГП) Нє, не розкаже їм дядя Георгій нічого подібного.
Не розкаже дядя Георгій, так розкаже дядя РМ.
Казкарів, що люблять розказувати казочки з цієї старої єврейської книжечки, - багато.
2005.10.27 | Георгій
Можна пораду, як педагог педагогові?
Анатоль пише:> Ось дядя пише:
> (ГП)Ніхто справжнім вужикам ніжок чи ручок не відривав. Їх еволюція такими зробила. Вони пристосувалися до плазування, тому вони й не мають ні ручок, ні ніжок.
> Зовсім інший дядя. Ні, дітки, це той самий дядя Георгій. Просто він однією ніжкою стоїть в реальності, а іншою в казочці. Дяді дуже хочеться обома ніжками в казочці стояти, але йому там тісно і скрізь муляє. Тож коли дяді дуже вже муляти починає, він переступає на іншу ніжку. Тож порадіємо за дядю Георгія. А от дяді РМу гірше. Відступати з казочки йому нікуди, і приходиться робити вигляд, що нічого його не муляє, або викручувати собі хребетик і розум, тільки б в казочці поміститись.
(ГП) Пане Анатолю, можна дати Вам одну пораду? Я теж навчаю "діток" (правда, трохи старших - моїм від 18 до 40 чи й більше років, вони студенти), і тому я Вам, як один педагог другому педагогові, щиро зичу: ніколи не перескакуйте у Ваших лекціях діткам з обговорення ПРЕДМЕТУ на обговорення ОСОБИСТОСТІ іншої людини, її характеру, обставин і т.д Це ДУЖЕ поганий тон і смерть для будь-якої серйозної і доброзичливої дискусії. Не будьте аматором-психоаналітиком. Ви мене зовсім не знаєте як людину, і тому ну ніяк не можете судити, що мені де муляє, куди я хочу поставити ту чи іншу ніжку, і т.д. Та й не треба Вам про все це судити, тому що до суті дискусії це рівно нічого не додає. Правий я, чи ні? Яка Ваша думка?
> (ГП) Щось я не пригадую нічого про здирання шкурок з живих собачок і зайчиків. Ота старенька єврейська книжечка нічого про такі звірства не пише.
> Про собачок і зайчиків це для конкретності. Не з глини ж Бармалей зробив тьоті Єві і дяді Адаму одежу ШКІРЯНУ. І не з Своєї шкіри, мабудь. Та й подальші вчинки дяді і тьоті ясно показують, з чого Бармалей навчив їх одежу шкіряну робити. А от чи з живих звіряток Він шкурки знімав, чи забив їх перед цим, ми, дійсно, не знаємо. Але від Бармалея всього можна чекати. А та старенька книжечка єврейських казочок ще й не про такі Його звірства пише. От що обіцяє добрий Бармалей тим, хто Його не буде слухатись: Пошле Бармалей на тебе прокляття, і замішання, і нещастя на всякий почин твоєї руки... Приліпить Бармалей до тебе моровицю, аж поки вона не вигубить тебе... Ударить Бармалей тебе сухотами, і пропасницею, і запаленням, і гарячкою, і мечем, і посухою, і іржею, - і вони будуть гнати тебе, аж поки ти не загинеш... Віддасть тебе Бармалей на поразку ворогам твоїм...І буде твій труп на їжу для всякого птаства небесного та для худоби земної, і не буде нікого, хто б їх пополошив. Ударить тебе Бармалей єгипетським гнояком, гудзами, лишаями, струпами такими, що не зможеш їх вилікувати. Ударить тебе Бармалей божевіллям, і сліпотою, і туподумством. І будеш ти їсти плід утроби своєї, тіло синів своїх та дочок своїх... (Повторення Закону). І це лише мала частка тієї любові, на яку так щедрий наш люблячий (себе) Бармалей. Як бачите, дітки, - вужик, зайчик і собачка це Бармалею лише для розминки.
(ГП) Бачите, Ви звинувачуєте Бога в тому, що Він вимагає покори. Вам у цьому вбачається жорстокість, тиранія, самодурство. Але ж можна дивитися на це і по-іншому. Як я вже писав, чому б не подивитися на Бога не на як якогось диктатора типу Сталіна чи Саддама Гуссейна, а як на батька, який тримає за руку маленьку дитину, а та виривається і верещить, тому що їй ну так вже хочеться перебігти через шосе? Ну хто у здоровому розумі звинуватить такого батька у жорстокості чи самодурстві? Ви скажете, так людство ж не дитинка, ми дорослі, розумні, активно творчі люди. А я скажу - ні. Це іллюзія. Подивіться на всю нашу людську історію. Багато добра всі ці дорослі, розумні, творчі люди наробили? Чи один Освєнцим чи Гулаг не закреслить будь-що добре, що було колись створене грішним і безбожним людством? (Звичайно, наївні етноцентрики типу п. Анатолія скажуть Вам, що це може і правда про "не наших" людей, але от наші, святі чисті орії чи гіпербореї чи ще як там їх назвати - словом, українці - насправді завжди чинили тільки добре, світле, високе, аж поки не стали рабами жидомасонів. Але ж Ви навряд чи купитеся на таку ідеологію, правда?)
Тепер про покарання - страти, епідемії, хвороби, неврожай, атаки ворогів, тощо. Так, це старшно, і так, шкода людей, які гинуть. Але ми, християни, віримо, що Бог є єдиним і всесильним АВТОРОМ життя і також історії. Він творить історію так, як Він вважає за потрібне. Хід історичних подій часто включає в себе драматичні чи трагічні моменти, коли гине чи страждає дуже багато людей. Але ми віримо, що Бог "переламує" зло на добро. Так, Він може суворо покарати цілий народ руками його ворогів - наприклад, він за невіру і розпусту суворо покарав стародавніх євреїв руками сусідніх держав (Ассірії, Вавілону, Мідо-Персії, Греції і Риму). Але щось хороше завжди виникає з руїн поганого. Ізраїльтяни, наприклад, після усіх тих страждань в руках завойовників подолали свою віковічну ізольованість і увібрали в себе у часи пізньої античності багато елементів елінської культури, філософії тощо.
> > Ви ще багато будете в своєму житті зустрічати таких добрих дядів, як Георгій - слуг Бармалея. Вони будуть розказувати вам солоденькі казочки про доброго і люблячого вас Бармалея. Будуть розказувати, який він хороший і розумний і які ви погані і дурні.
>
> (ГП) Нє, не розкаже їм дядя Георгій нічого подібного.
>
> Не розкаже дядя Георгій, так розкаже дядя РМ. Казкарів, що люблять розказувати казочки з цієї старої єврейської книжечки, - багато.
(ГП) Але зараз як раз таке враження, що ще більше казкарів, які просто озлоблені проти тієї книжечки і проти самої ідеї Бога. Вони розповідають діткам свою власну казочку про Дуже Розпрекрасну Людину. А дітки потім виростають і наступають на чергові граблі.
2005.10.28 | Анатоль
Re: Можна пораду, як педагог педагогові?
(ГП)ніколи не перескакуйте у Ваших лекціях діткам з обговорення ПРЕДМЕТУ на обговорення ОСОБИСТОСТІ іншої людини, її характеру, обставин і т.д Це ДУЖЕ поганий тон і смерть для будь-якої серйозної і доброзичливої дискусії.Про яку серйозну дискусію Ви говорите? Чому в вужика нема ручок і ніжок?
Це Ви з самого початку звернули з серйозної дискусії про природу людини на біблейську казочку.
Я Вам підіграв і теж перейшов на цю казочку.
А коли я вказав на протирічливість цієї казочки,
(справедливий всезнаючий Бог карає невинних плазунів)
Ви зразу вискочили з казочки, щоб не визнати цю протирічливість.
На що я Вам і вказав в дуже мягкій формі. (переступили на іншу ногу, бо там муляло)
Ви вважаєте добрим тоном втікати від визнання протиріч в біблейських казочках в реал, а вказати Вам на це - ДУЖЕ поганим ?
(ГП)чому б не подивитися на Бога не на як якогось диктатора типу Сталіна чи Саддама Гуссейна, а як на батька, який тримає за руку маленьку дитину, а та виривається і верещить, тому що їй ну так вже хочеться перебігти через шосе? Ну хто у здоровому розумі звинуватить такого батька у жорстокості чи самодурстві?
У Вас дуже оригінальні уявлення про доброго батька.
Якщо дитина через непослух набила шишку чи подряпалась, то треба її покалічити чи вбити за те, що не слухалась.
Якщо хтось за непослух буде заражати дитину єгипетським гнояком (сифілісом?), сухотами і пропасницею, божевіллям і сліпотою, моровицею і т.д. поки та не загине, а труп дитини викине тоді на їжу птахам і звірам, то хто у здоровому глузді скаже, що це батько?
Я надіюсь Ви не так виховували свою дочку, раз вона дожила до цих пір.
2005.10.28 | Георгій
Людські батьки не піклуються про всю всесвітню історію (-)
2005.10.28 | Анатоль
В вождів плани глобальні, а конкретний людський матерял...(-)
2005.10.28 | Вільнодум
Пане Анатолю Ви нічого не докажете людині, яка перевернула
суть сприйняття дійсності на відмежування від реальності!Це є СУТТЮ юдео-християнського вірування.
Юдеї, будучи в дуже складному становищі, хотіли знайти вихід спасіння націії і ВОНИ ПРИДУМАЛИ це спасіння - вони відмежувалися від логіки життя, яке їх оточувало! Заміною цієї логіки стала логіка протилежності, неможливості (читай старий завіт і талмуд). Щоб СПАСТИ НАЦІЮ, вони об'єднали її під однією ідеєю - ідеєю ВИБРАННОСТІ! І це для них спрацювало - це спасло ЇХ, але погубило НАС - бо ми є - ДУРНІ. Ми зараз маємо дуже багато у наших церквах людей, які думають так само, як юдеї, під їх впливом, - тобто ідуть ПРОТИ "суті" життя, суті світу, суті всіх логічних надбань людства і, специічно, ідуть проти української мудрості, яку вони не тільки не розуміють, але повністю не сприймають, як існуючу!!! Звучить неймовірно, але це ТАК і Є! Такі, як отець Олег, пан Георгій, пан РМ, і подібні, є яскравими прикладами цього "феномену" дійсності, який виглядає, як "загнивший труп", як "кошмар", але це є дійсність! Ми ще не проснулись від дурості і не позбавились від ІДІОТІВ!
-- Вільнодум
2005.10.28 | Социст
Для молодшого шкільного віку.
Казка про те, як Адам навчився гіршки ліпити.Давно це було, настільки давно, що на землі люди ще й бога не знали, а лише кликали добрих духів та відганяли злих духів. За тридев'ять земель, у тридесятому царстві-государстві... Та ніякого й царства-государства тоді ще не було, бо був тоді матріархат. А яке ж вам, діти, царство-государство у матріархаті? Та – ніякого! Так я ж саме про це царство-матріархарство вам розповідаю.
У цьому царстві-матріархарстві жив-був собі чоловік, а не жінка, бо звали його Єгова, а не Яга. Бо Ягою звали не його, а жінку його. І були вони собі чоловік і жінка, тобто були вони разом, коли вони збирались разом. А коли вони не збирались разом, тоді вони й не були разом. Ось чому вони не були однією сім'єю, бо й сім'ї як такої у тому царстві-матріархарстві ніякої й не було. А яка ж вам, діти, сім'я у царстві-матріархарстві? Та – ніякої! Та я ж вам тільки про це й розповідаю.
Так от, жили вони собі та й жили, жили-поживали і ніякого горя не знали. І трапилось так, що народилися у них двойнятка – хлопчик та дівчинка. Ну й диво ж було: уся рода зібралась, щоб на це диво подивитись. „Ну й яке ж це диво“ , скажете ви. Дійсно, зараз цим вже нікого не здивуєш, бо багато на світі двойняток народжується. А тоді ще й світу ніякого ще й не було. А який же вам, діти, світ у царстві-матріархарстві? Та – ніякого світу, одна лише рідня! Та я ж вам тільки про це й розповідаю.
І зібралася уся рідня біля куріня, в якому спали разом Єгова та Яга, щоб подивитись на те диво, що сталося. І зібрався біля куреня весь тей їхній світ, в якому вони жили, тобто вся рідня – від малого до великого. І як зібрались на те чудо разом, так і залишились всі біля того куреня Єгови, загородивши цей курінь як святе місце, в якому народилися двойнятка, та розташувавши свої курені навколо тієї загороди. І так вони й побудували собі свій перший город. І ніякий він вам не город і навіть не село, а так собі хутір. А який же вам, діти, город у царстві-матріархарстві? Та – ніякого городу, одна лише рідня на хуторі! Та я ж вам тільки про це й розповідаю.
І назвали діточок Адам та Єва.
І почув світ, що їх так назвали та й почали всі раптом гомоніти та викрикувати: „Віща Яга!“, „Віща Яга!“, „Віща Яга!“... І так без упину вони святкували та гомоніли шість днів та шість ночей і ніхто з них не міг заснути від того, що знайшлась для них нарешті віща Яга, і будуть вони тепер все своє життя жити з віщою Ягою. А Єгова весь тей час дивувався та й думав: „А чому це вони називають її віщою Ягою, а мене не називають віщим Єговою? Аджеж це я є батьком цих дітей, а вона лише їх на світ народила!“ І дивувався йому увесь світ і лише пожимав плечима. А який же вам, діти, віщий Єгова у царстві-матріархарстві? Та – ніякого віщого Єгови, одна лише віща Яга! Та я ж вам тільки про це й розповідаю.
А на сьомий день увесь світ вже втомився і всі позасипали, та так, що спали вони аж три дня і три ночі. І лише Єгова не міг ніяк заснути та розпитував Ягу: „А чому це вони називають тебе віщою Ягою, а мене не називають віщим Єговою? Аджеж це я є батьком цих дітей, а ти лише їх на світ народила!“ А Яга йому й відповіла: „Ну навіщо тобі бути віщим Єговою, коли ти є справжнім богом!“ А він настільки цьому здивувався, що й заснув непробудним сном, повністю задоволений. І спав він непробудним сном аж сім днів і сім ночей. А який же вам, діти, бог Єгова у царстві-матріархарстві? Та – ніякого бога Єгови, одна лише віща Яга! Та я ж вам тільки про це й розповідаю.
І проснувся він аж восьмого дня та й на весь світ оглянувся. А світу того – як і не було його, немов скрізь землю провалився. Одна лише загорода навколо куреня залишилась. І покинув бог Єгова свій курінь та й пішов шукати свій світ. І шукав він його сім днів та сім ночей та ніякого світу він не знайшов. І повернувся він знову в свій курінь, покинутий своїм світом. А який же вам, діти, світ бога Єгови у царстві-матріархарстві? Та – ніякого світу бога Єгови, одне лише царство-матріархарство! Та я ж вам тільки про це й розповідаю.
І сів бог Єгова біля свого куреня та й задумався. І він довго-довго думав та нарешті він таки придумав. А придумав бог Єгова створити свій власний світ. І вийшов він із куреня свого за огорожу свою. І побачив за садочком велике болото. І підійшов він до того болота. І розділив він воду від землі та землю від глини та зліпив із глини собі Адама по образу і подобію своєму і поставив його у садочку своєму під деревом. І назвав він цей садочок раєм. І сказав він: „Це добре!“ та й сів під деревом відпочивати та на свій образ і подобіє любуватись. А який же вам, діти, у царстві-матріархарстві Адам, що є образом і подобієм бога Єгови? Та – ніякого Адама, що є образом і подобієм бога Єгови, одні лише діти царства-матріархарства! Та я ж вам тільки про це й розповідаю.
А в той час у ті края прибули кочівники, які ніяк на одному місці зупинитись не могли, бо був у них нездоланний потяг мати свого власного бога. І спитали вони його: „Хто ти такий?“ І відповів він їм: „Я є бог Єгова, а це є Адам, якого я створив по образу і подобію моєму.“ І відповіли вони йому в один голос: „Свят, Свят, Свят Ти Один-Однісінький Боже наш!“ І впали вони всі як один на коліна перед ним і, побачивши це, він їм сказав: „Добре! Дам я вам свій заповіт і станете ви навіки-вічні обраним народом бога Єгови.“ А який же вам, діти, заповіт бога Єгови у царстві-матріархарстві? Та – ніякого заповіту бога Єгови, один лише звичай царства-матріархарства! Та я ж вам тільки про це й розповідаю.
І став дідусь Єгова навіки-віків богом, а ваша баба Яга так і залишилась навіки-віків бабою Ягою. Ну, який же він, справді, бог? Я йому це сказала лише, щоб від нього відчепитись. Як сказала, так і зав'язала. Але не перевелись ще боги на землі нашій! Я, діти, відкрию вам свою особисту тайну. Після того, як з Єговою розлучилась, я зустріла свого справжнього Чоловіка. Звати Його Чахлик Невмирущий. І скільки вже віків пройшло, як ми живемо нерозлучно! І скільки я Йому діточок народила – тьма-тьмуща! А тепер я вже стала старою бабою Ягою і гожуся лише для того, щоб діточкам казки розказувати. А він, ще не може вгомонитися! Ось нещодавно з якоюсь Інтернетою зв'язався. І що він такого в ній знайшов? У неї ні рук, ні ніг ніяких, а голова – та й взагалі якась прямокутна! А сам вже й від Імени Свого цурається. Вимагає, щоб я Його Анатолем називала. А який же вам, діти, з Чахлика Невмирущого Анатоль у царстві-матріархарстві? Та – ніякого, бо справжній Анатоль он поки що ще без трусиків по садочку бігає! Та я ж вам тільки про це й розповідаю.
Ось так вони й бігають по садочку без трусиків споконвіків від маленького Адама до маленького Анатоля, поки їх батьки сплять і бога бачать уві сні та наяву... Адамко все з того болота не вилазив, все в глині додому приходив. Хоч горшки ліпить навчився, і на тому – спасибі! А чому цей Анатолько навчиться – один тільки він відає! Поживемо – побачимо... Не спіть, діти, а вчіться грамоті. Вивчайте рідну мову, читайте читанку. Та й інших наук не цурайтесь. Бо зараз вже такі часи настали, що без математики та фізики все-рівно, що раніше було без грамоти. Це вам віща Яга каже, бо я в цьому вже на власному досвіті пересвідчилась...
Але не буду вам своїм особистим досвідом голову морочити. Прийде час та й самі всьому навчитесь. Ось і казці кінець! А в кінці казки всім дітям загадка. Відгадайте, діти, як буде по-українському царство матріархату? Відгадали? Ну тоді й до побачення! Будьте всі здоровими і щасливими та віщими у всіх науках! Я ще до вас завітаю колись!
Зауваження цензора: Ніякого продовження цієї казки більше не буде, бо описання того, що Адам та Єва робили в садочку – це не для молодшого шкільного віку.
Записано паном Социстом 27-28.10.2005р. внаслідок безпосереднього контакту з Тонкими світами і не підлягає корекції ні євангелістами, ні матеріалістами.
2005.10.21 | Golub
Точно невменяемые и слепые!
Пинчук! У вас что у всех зенки повылазили!?Волк жрет овцу из твоего стада, а вы все и в ус не дуете, мало того до вас грозится добраться, а им хоть бы что! Правду Христос про фарисейские всяческие безобразия рассказывал!
Давай тащи свою церкву, тащи заклинателей, и экзорцистов, хоть из Рима, и гоните волка в шею, пока до вас самих не добрался и не пожрал вас вместе с вашей церквой и со всеми остальными!
Человек дурака валял, не знал чем заняться, хотел даже искусственный разум сотворить!, и еще сказки рассказывал, что Бога и сатаны нет, или они сами себя распустили, и дорасказывался! Бог ему послал личный подарок!... и вам заодно, потому что терпели безобразие.
Пастыри называются!...
2005.10.21 | Анатоль
Трудно быть... Верующим.
Да, важке життя у нас, віруючих.Завжди треба бути на всі гудзики і при галстуку.
Ніякого права на приватне життя.
Де б ти не був, що б не робив - завжди за тобою пильне Око спостерігає.
Ладно б з любопитства, чи для жовтої преси, як якийсь папарацці.
Але ж ні, все занотовує. Для Суду компромат збирає!
Ми щиро виявлям незадоволення, коли хтось читає наші листи, чи прослуховує телефон.
А тут - наші думки як на долоні.
Хіба можна в такій обстановці розслабитись.
Весь час держиш себе в напруженні, слідкуєш за кожним своїм рухом, словом, думкою!
І так все життя!!
Навіть політики мають своє приватне життя.
Тільки ми, віруючі - ніколи.
Постіний стрес.
Тільки в молитві і можеш розслабитись, відвести душу.
Запросиш сусідку-восьмикласницю на чай. А пильне Око тут-як-тут!
В туалет підеш - і там з унітазу підглядає!
(Ну, щодо унітазу, то це фігурально, але ж не виключено, що і буквально!)
І в якому ми тоді ракурсі постаємо?
Кажуть, в японських фірмах десь манекен начальника стоїть і палиця.
Тож кожен може зняти стрес, відвести душу.
А скільки там того начальника? пять днів на тиждень по вісім годин.
А тут... Без вихідних, без відпусків.
В сні не можеш почувати себе спокійно, в безпеці.
Раптом якась грішна думка присниться. Чи, скажем, ерекція.
Ладно нам, старикам. А як молодим віруючим?
Так і до психічного зриву недалеко і різних хвороб на нервовому грунті.
Тож я й кажу. Пора нам, віруючим, свою профспілку організувати.
Права свої захищати. На приватне життя.
Боротись за сорокагодинний віруючий тиждень.
А то дальше терпіти таке безправя і беззаконня просто сил нема.
Або хоч куточок якийсь вибороти для приватного життя.
В туалеті, наприклад.
І що ніякий гад.. е-е-е.. Бог носа туди не смів сувати.
А ще треба, як в японських фірмах.
Манекен Його там поставити і хорошого дрина.
В кого розміри туалету не дозволяють, хоча б ікону гумову.
Віруючі всіх конфесій, релігій і церков - єднайтеся.
Втрачати нам нічого, крім своїх кайданів.
А здобудемо ми Царство Боже.
І право на приватне життя в раю.
2005.10.21 | P.M.
Re: та ні, навпаки
Постійно відчувати Божу опіку над собою, Його любов.Бути розкованим, не боятися говорити правди.
Бути впевненим і не переживати за своє майбутнє.
Спокійно сприймати те, що посилає Господь.
І любити людей..
Одним словом, як у Бога за пазухою
2005.10.22 | harnack
Re: Трудно бути... Віруючим.
(Гарнак): Пане Анатолю - Не так маю часу, але мушу зісповідатись, що без ніякого проміжного апокаліпсису царство небесне уже й настало. Я вже й здавна змирився з всевідущою системою, де нема поради і порятунку од всезнайства: сучасна технологія мене позбавила всякої приватности - отож кайдани приватности подолано. Ми ж нашою нинішньою цивілізацією стрімголов прямуємо у всевідуще царство небесне, з умовою - якщо ми уже й не там!2005.10.20 | Анатоль
Пане Голубе, я тут з Вами не згоден.
Я думаю, що це для нас дуже добре, що знаходяться богохульники на форумі.Вони відтягнуть увагу Диявола на себе, і нас він вже не буде обіжати.
Та й на їх фоні Бог і Христос замітять, які ми хороші.
Всерівно в раю для всіх місця не вистачить, а може навіть план є скільки процентів кращих відібрати.
Так що чим більше богохульників, - тим краще для нас.
А то уявіть собі, що всі такі святі і праведні. Чи ж замітить нас Бог на їх фоні?
А то Ваша реакція така, ніби треба щось робити, щоб їх не було.
Так ще з осиковим кілком почнете ганятись за ними.
А Бог, Христос і Диявол будуть дивитись на це і думати:
Хороший хлопець цей Голуб, але чому це він бере на себе наші функції?
Це якось навіть не скромно з його боку.
Сказано ж - люби всіх, а остальне - це вже Наша турбота.
2005.10.21 | P.M.
Агресія іде не від християн
Християни вірують у Бога і проповідують Боже Слово.Але чомусь завжди знаходяться такі, кого це сильно дратує.
Незвертати на таких увагу, теж не по-християнськи.
Звідси й увесь сир/бор.
2005.10.21 | Анатоль
У нас, віруючих, попереду вічне життя в Царстві Божому.
А в безбожників лише коротке земне життя.Так що ж Ви пане РМ хочете, щоб вони безропотно уступили нам ще й землю?
Те єдине, що їм лишається?
Будьте поблажливішим до них.
В нас же Вічність.
Та ще й з Богом.
2005.10.21 | P.M.
Re: У нас, віруючих, попереду вічне життя в Царстві Божому.
Анатоль пише:> А в безбожників лише коротке земне життя.
> Так що ж Ви пане РМ хочете, щоб вони безропотно уступили нам ще й землю?
> Те єдине, що їм лишається?
> Будьте поблажливішим до них.
> В нас же Вічність.
> Та ще й з Богом.
Добре, що Ви себе не причисляєте до безбожників.
Я завжди підозрював, що Ви наш.
Просто полюбляєте грати вар'ята
2005.10.21 | Анатоль
Ну, звичайно ж, я - наш.
Я, можна сказати, навіть християнин.Єдина різниця між нами, - ви вірите в розпятого Христа,
а я - в Христа у силі Його.
І обоє чекаємо скорого Його приходу.
Ви повязуєте Його прихід з бідами, війнами, смертю і кінцем світу.
А я - з Золотим Віком Людства. З максимальним розквітом людської цивілізації.
Ваш Христос - розквіт людського духу (не будем уточняти якого).
Мій - розуму.
Да, після Золотого Віку людська цивілізація помре.
Сумно, звичайно.
Але хто не хоче вмерти - не варто було й народжуватись.
Як і трава - відцвіте, відплодоносить і засихає.
Можна, звичайно, відщіпувати весь час бутон і продовжити життя трави.
Але не до нескінченності.
Так можна довести, що засохне, не давши плода.
Тож хай краще відцвіте і відплодоносить.
І передасть естафету життя і розвитку іншим, - кращим, сильнішим, розумнішим.
"Этот день мы приближали, как могли".
2005.10.21 | Golub
Лукавишь, кончай это безобразие
Толик сражайся изо всех сил, гони его именем Бога, или Христа, или Моисея и покайся обязательно, признай что Бог есть, и что Он всех сильней и над всеми хозяин, не то сам погибнешь и других погубишь, разве тебе не говорили, что каркать очень не хорошо!?2005.10.21 | Анатоль
Який Христос кращий?
Пане Голубе, не хвилюйтесь так.Ніхто на мене не нападає.
Ніякі дияволи нічим мені не загрожують (я ж Вам казав, що їх нема, а Ви все мені не вірите).
Якщо я і пишу про богів, христів і дияволів - так це лише дань тематиці цього форуму.
Це Ви, а не я весь час пишете про всякі страхіття, про те, що скоро Бог, Христос і Диявол знищать всіх. Ваш Христос - людоїд, який живе за рахунок людських душ. І разом зі своїм другом Дияволом ненавидять людей і скоро знищать цей світ (Ваш сценарій).
Мій же Христос навпаки, будівник, а не руйнівник.
Я ніде не писав, що з приходом Антихриста людей чекають якісь біди чи нещастя.
Навпаки, настане Золотий Вік Людства - максимальний розквіт і найбільша могутність людської цивілізації.
А коли я говорив, що після Золотого Віку людська цивілізація помре, я говорив саме про цивілізацію, а не про людей.
Люди будуть жити довго і щасливо, ні в чому не маючи нужди. Розумні машини будуть забезпечувати їх всім необхідним і виконувати всі їхні примхи.
Єдиним заняттям людей будуть різноманітні розваги.
Дуже будуть поширені найрізноманітніші релігії.
Настане тотальна міфологізація мислення.
Від науки люди відійдуть, бо порівняно з розумними машинами їм там робити буде нічого.
Зате міфології про унікальну людську душу (відсутню в машин), про божественне призначення людини, будуть розцвітати буйним цвітом.
Людина перестане працювати і думати, а буде жити в розвагах і міфах.
Ну чим не райське життя?
Причому цей сценарій куди реальніший, ніж біблейний апокаліпсис.
Для нього не потрібно ні Бога, ні Христа, ні демонів, ні ангелів.
Не потрібен і Антихрист.
Цей сценарій прямо виростає з розвитку компютерів і молекулярної біології.
А з створенням штучного інтелекту і молекулярних машин станеться вибухоподібний перехід до Золотого Віку.
І це справа кількох десятиліть.
2005.10.21 | Социст
Це вже справді цікаво...(-)
2005.10.23 | P.M.
Re: Тенденцій на краще, я просто не бачу
Анатоль пише:> Я, можна сказати, навіть християнин.
> Єдина різниця між нами, - ви вірите в розпятого Христа,
> а я - в Христа у силі Його.
Сила Христа -- Його Любов, Його Слово, Його жертва.
> І обоє чекаємо скорого Його приходу.
> Ви повязуєте Його прихід з бідами, війнами, смертю і кінцем світу.
На жаль біди і війни неперестають переслідувати людство, люди так само продовжують помирати, а кінець світу неминучий.
Тенденцій на краще, я просто не бачу А Ви?.
> А я - з Золотим Віком Людства. З максимальним розквітом людської цивілізації.
Що ви підрозуміваєте під Золотим Віком Людства. Яким у Ньому має бути людина, її життя. Якщо можете, дайте розширену відповідь.
> Ваш Христос - розквіт людського духу (не будем уточняти якого).
> Мій - розуму.
Розум без людяності, нічого не вартий. Він тоді просто шкідливий!
> Да, після Золотого Віку людська цивілізація помре.
> Сумно, звичайно.
А Ви не допускаєте, що може так статися, що сумувати доведеться, так і не дочекашись "золотого віку".
ХТО може дати гарантії від глобальних, а то й вселенських катаклізмів.
> Але хто не хоче вмерти - не варто було й народжуватись.
Навіщо розглагольсвувати: варто, неварто. Хіба від людини залежить народжуватися їй, чи ні?
Бог дає життя, і прожити мусимо його так, як Він того хоче. Децид!
> Як і трава - відцвіте, відплодоносить і засихає.
> Можна, звичайно, відщіпувати весь час бутон і продовжити життя трави.
> Але не до нескінченності.
> Так можна довести, що засохне, не давши плода.
> Тож хай краще відцвіте і відплодоносить.
> І передасть естафету життя і розвитку іншим, - кращим, сильнішим, розумнішим.
Та де ж вони будуть! Оті ваші інші, - кращі, сильніші, розумнішші, коли настане КІНЦЬ СВІТУ !
2005.10.21 | Дедушка Масдай
Не від християн? "Так, звичайно!" (с) реклама Мілки
P.M. пише:> Християни вірують у Бога і проповідують Боже Слово.
> Але чомусь завжди знаходяться такі, кого це сильно дратує.
> Незвертати на таких увагу, теж не по-християнськи.
> Звідси й увесь сир/бор.
Всі ми лише люди, незалежно від того, християни ми, буддисти, іудеї чи невіруючі. І люди ми перш за все, а людина схильна дратуватися, коли їй нав'язують щось таке, що далеке від її системи цінностей та світоглядів. Християни таке нав'язування називають "проповідуванням Божого Слова". Але ж бо і вони не менш роздратовано реагують на антипропаганду, хоча, звичайно, і з одного, і іншого боку є люди, які відносяться до таких речей спокійно.
По темі.
Було в humor.filtered (то фідошна еха така).
* Area : RU.VIDEO (RU.VIDEO)
* From : Arkadiy Maximov, 2:5020/400 (12 Oct 00 02:04)
* To : All
* Subj : Re: Догма
=============================================================================
From: "Arkadiy Maximov"
С другой стороны, мне уже в печенках сидит поголовная христианизация страны. Почему я не хожу по квартирам: "Здравствуйте, вы верите в Бога? А я нет. Секция научного атеизма приглашает вас на лекцию о Дарвине и его обезьянах. Вход бесплатный. После лекции - просмотр фильма Матрица и раздача авторучек с нашей эмблемой". Hравилось бы это христианам?
2005.10.21 | P.M.
Re: Не від християн? "Так, звичайно!" (с) реклама Мілки
Дедушка Масдай пише:> P.M. пише:
> > Християни вірують у Бога і проповідують Боже Слово.
> > Але чомусь завжди знаходяться такі, кого це сильно дратує.
> > Незвертати на таких увагу, теж не по-християнськи.
> > Звідси й увесь сир/бор.
> Всі ми лише люди, незалежно від того, християни ми, буддисти, іудеї чи невіруючі. І люди ми перш за все, а людина схильна дратуватися, коли їй нав'язують щось таке, що далеке від її системи цінностей та світоглядів. Християни таке нав'язування називають "проповідуванням Божого Слова". Але ж бо і вони не менш роздратовано реагують на антипропаганду, хоча, звичайно, і з одного, і іншого боку є люди, які відносяться до таких речей спокійно.
Звичайно, нетерпимість є з обох сторін, але це не по-Божому.
Християни повинні не тільки доносити Слово Боже до ближнього, але й молитися за ближнього.
Утім, усе залежить від Нього..
2005.10.24 | Golub
Re: снова Пинчуку
Уважаемый, вы так и неи чего не поняли, здесь антихрист , а вы как будто спите!! Это кошмар, надо спасать человека, и остальных, и сами погибнете, если и дальше будете спать2005.10.24 | Социст
Апокаліпсис: початок другої стадії.
Антихрист до нас уже завітав.Просимо, пане Антихристе!
Будьте як дома...
2005.10.24 | Георгій
Ви садист?
Подобається робити людині боляче?2005.10.24 | Социст
Re: Ви садист?
Пан Георгій пише:> Ви садист?
> Подобається робити людині боляче?
Пане Георгію!
Будь ласка, не переходьте на особисті зауваження. Я лише відповідаю на зміст текстів пана Golub'а. А він щойно нам повідомив, що між нами є антихрист.
Особисто я до всієї цієї історії з антихристом, що її придумали християни, відношусь также, як і до всього, що придумано християнами, тобто – критично. Так що, Ви все це придумали, Ви ж і розбирайтесь. Тільки не переходьте на етикети типу садист, мазохист, шизофренік, вар'ят, маячня тощо. Бо це є порушенням правил форуму...
2005.10.24 | Георгій
Треба просто бути чуйним до людей...
Социст пише:> не переходьте на етикети типу садист, мазохист, шизофренік, вар'ят, маячня тощо. Бо це є порушенням правил форуму...
(ГП) Правила як раз кажуть, що на форумі, де обговорюється людська духовність і віра (тобто дуже особисті і емоційно навантажені речі), учасників закликають бути особливо чуйними один до одного. Невже Ви не бачите, що п. Голуб дуже схвильований, що йому боляче, неприємно, страшно? Нащо ж Ви ще підсипаєте солі йому на рану?
2005.11.26 | Социст
Антихрист виявився фальшивим.
Соромно за наших пророків...2005.11.26 | P.M.
Re: А він і не був справжнім антихристом
..бо мав гамульці.Набагато гірше, коли людина, усвідомлюючи ницість своїх думок, не в стані себе стримувати.
2005.11.26 | Социст
Що таке гамульці? (-)
2005.11.26 | P.M.
Re: гальма (тормоза)
2005.11.26 | Социст
Що таке ницість своїх думок? (-)
2005.11.26 | P.M.
Re: усвідомлення неспроможності нести відповідь за них (-)
2005.11.27 | Социст
Абсолютно безвідповідально є плутати думки
з ділами!Не треба грішити!
А думати можно!
2005.11.27 | P.M.
Re: А діла що, не від думок походять?
Социст пише:> Абсолютно безвідповідально є плутати думки з ділами!
> Не треба грішити!
> А думати можно!
Не можно!! Думати погано.
Кожному ділові передує думка.
Якою вона буде, -- таким буде й діло.
Говорячи про перелюб, Христос каже:
"Ви чули, що сказано: "Не чини перелюбу".
"А Я вам уажу, що кожен, хто на жінку подивиться з пожадливістю, той уже вчинив із нею перелюб у серці своїм" (Матвія 5:27,28)
p. s. Допоки не зодягнетесь в Боже Слово, будете блукати в думках своїх.
2005.11.28 | Социст
Re: А діла що, не від думок походять?
Пан P.M. пише:> Социст пише:
> > Абсолютно безвідповідально є плутати думки з ділами!
> > Не треба грішити!
> > А думати можно!
> Не можно!! Думати погано.
А що таке „погано“?
> Кожному ділові передує думка.
А що передує народженню думки?
> Якою вона буде, -- таким буде й діло.
А що передує тому, що буде?
> Говорячи про перелюб, Христос каже:
> "Ви чули, що сказано: "Не чини перелюбу".
А що таке перелюб?
> "А Я вам уажу, що кожен, хто на жінку подивиться з пожадливістю, той уже вчинив із нею перелюб у серці своїм" (Матвія 5:27,28)
А де Ви бачите в пожадливості думку? Не треба бути пожадливим, а думати можно...
> p. s. Допоки не зодягнетесь в Боже Слово, будете блукати в думках своїх.
А що Ви називаєте блуканям в думках своїх?
2005.11.28 | P.M.
Re:ТА ЗРОЗУМІЙТЕ Ж!
Социст пише:> А що таке „погано“?
Неспокій, біль.
> А що передує народженню думки?
Думка вічна.
> А що передує тому, що буде?
В духовному світі, усе що буде, уже сталося.
В матеріальному світі події розкидані в часі.
> А що таке перелюб?
Перелюб (юридич.) -- статевий зв'язок жонатого, або заміжньої з посторонньою особою.
> А де Ви бачите в пожадливості думку? Не треба бути пожадливим, а думати можно...
Якщо людина плекає у собі пожадливі думки, вона і є пожадливою.
> А що Ви називаєте блуканям в думках своїх?
В принципі, оте, що Ви робите.
Не можете відповідати за свої слова і стараєтесь зловити когось на слові.
Та зрозумійте ж!
Навіть якщо у Вас буде кілька верхніх освіт, великий багаж енциклопедичних знань, у Вас все одно не буде жодного шансу проти Божого Слова.
2005.11.28 | Социст
Перше запитання.
Пане Р.М.!Ви підняли багато питань. Якщо Ви не проти, я пропоную розглядати їх послідовно, щоб не розпорошуватись.
Якщо думка вічна, тоді чому думати погано?
2005.11.29 | P.M.
Re: Перше запитання.
Социст пише:> Пане Р.М.!
> Ви підняли багато питань. Якщо Ви не проти, я пропоную розглядати їх послідовно, щоб не розпорошуватись.
> Якщо думка вічна, тоді чому думати погано?
Питання в корінь.
Я міг би для відмазки сказати, що погано думати погані думки, а добрі думки думати можна. Але це було не те, що я думаю.
Думати, -- насправді погано.
Думка, -- це є духовна реальність. Вона не може бути пізнаною матеріальним розумом. По-справжньому осягнути думку, можливо лише перебуваючи в ДУСІ.
Отож в ідеалі, ми взагалі не повинні б ні про що думати. Ми повинні ВІРИТИ. Через віру, котра дає нам ДУХОВНЕ єднання, приходить до нас осягнення вічних думок у виді одкровень.
2005.11.29 | Социст
Re: Перше запитання.
Пан P.M. пише:> Социст пише:
> > Пане Р.М.!
> > Ви підняли багато питань. Якщо Ви не проти, я пропоную розглядати їх послідовно, щоб не розпорошуватись.
> > Якщо думка вічна, тоді чому думати погано?
> Питання в корінь.
> Я міг би для відмазки сказати, що погано думати погані думки, а добрі думки думати можна. Але це було не те, що я думаю.
> Думати, -- насправді погано.
> Думка, -- це є духовна реальність. Вона не може бути пізнаною матеріальним розумом. По-справжньому осягнути думку, можливо лише перебуваючи в ДУСІ.
> Отож в ідеалі, ми взагалі не повинні б ні про що думати. Ми повинні ВІРИТИ. Через віру, котра дає нам ДУХОВНЕ єднання, приходить до нас осягнення вічних думок у виді одкровень.
Тобто, Ви стверджуєте, що між розумом і духом прірва, яку ніяк не подолати?
2005.11.29 | P.M.
Re: Перше запитання.
Социст пише:> Тобто, Ви стверджуєте, що між розумом і духом прірва, яку ніяк не подолати?
Скажемо так.
Свідомість у матеріальному тілі, не здатна сповна осягнути духовні думки.
2005.11.29 | Социст
Re: Перше запитання.
Пан P.M. пише:> Социст пише:
> > Тобто, Ви стверджуєте, що між розумом і духом прірва, яку ніяк не подолати?
> Скажемо так.
> Свідомість у матеріальному тілі, не здатна сповна осягнути духовні думки.
Тобто, Ви стверджуєте, що не здатні сповна осягнути духовні думки, бо маєте своїм предметом матеріальне тіло.
Для того, щоб їх збагнути, Вам треба зосередитись на самих цих духовних думках та не відволікатись бажаннями свого матеріального тіла. Інакше Ви будете жити в полоні свого тіла все життя...
2005.11.30 | P.M.
Re: Перше запитання.
Социст пише:> > (P.M.) Свідомість у матеріальному тілі, не здатна сповна осягнути духовні думки.
> Тобто, Ви стверджуєте, що не здатні сповна осягнути духовні думки, бо маєте своїм предметом матеріальне тіло.
Чи може зроду незрячий сповна осягнути якийсь предмет?.. Він буде його щупати, нюхати, лизати, але по-справжньому так і не зрозуміє, що ж воно є.
Наявність фізичного тіла унеможливлює духовний зір.
> Для того, щоб їх збагнути, Вам треба зосередитись на самих цих духовних думках та не відволікатись бажаннями свого матеріального тіла. Інакше Ви будете жити в полоні свого тіла все життя...
Що зосереджувати?.
Матеріальний розум, який хоче бачити, слухати, нюхати, смакувати, мацяти?.
А Ви кажете не відволікатись від бажань свого тіла.
От спробуйте не їсти, тиждень, і побачимо біля чого будуть зосереджені ваші думки.
2005.11.30 | Социст
Re: Перше запитання.
Пан P.M. пише:> Социст пише:
> > > (P.M.) Свідомість у матеріальному тілі, не здатна сповна осягнути духовні думки.
> > Тобто, Ви стверджуєте, що не здатні сповна осягнути духовні думки, бо маєте своїм предметом матеріальне тіло.
> Чи може зроду незрячий сповна осягнути якийсь предмет?.. Він буде його щупати, нюхати, лизати, але по-справжньому так і не зрозуміє, що ж воно є.
Всі малятка народжуються незрячими та залишаються такими протягом першого місяця. Але потім вони навчаються розрізняти образи, стаючи зрячими, як і всі дорослі люди. Сенсори є лише помічниками людського духу, а не його власним зором. Для сприйняття духовних предметів, Вам треба розвивати свій внутрішній духовний зір, без якого людина все життя залишається незрячою.
> Наявність фізичного тіла унеможливлює духовний зір.
Якщо звертати свою увагу лише на матеріальні предмети, тоді, дійсно так!
> > Для того, щоб їх збагнути, Вам треба зосередитись на самих цих духовних думках та не відволікатись бажаннями свого матеріального тіла. Інакше Ви будете жити в полоні свого тіла все життя...
> Що зосереджувати?.
Свій внутрішній духовний зір, який ще у стадії духовного малятки.
> Матеріальний розум, який хоче бачити, слухати, нюхати, смакувати, мацяти?.
Є ще й вільний від матерії розум, який хоче думати думки на волі.
> А Ви кажете не відволікатись від бажань свого тіла.
Навпаки, я кажу не зосереджуватись на бажаннях свого тіла. Віддайте своєму тілу йому необхідне, і у Вас знайдеться вільний час для духовного зростання.
> От спробуйте не їсти, тиждень, і побачимо біля чого будуть зосереджені ваші думки.
А Ви спочатку навчіться їсти три рази в день та спати кожну ніч. А коли до Вас повернеться бадьорість, спробуйте почати читати, а також думати і записувати свої думки. А після того, як зберете велику кількість думок, спробуйте їх систематизувати, відредагувати, порівнюючи свої думки з думками інших авторів на ту ж саму тему чи споріднену тій, яка Вас особисто цікавить. Це значно розширить Ваш кругозор, і трохи згодом Вашими думками зацікавляться й інші люди, серед яких Ви з часом знайдете однодумців. Саме тоді Ви відчуєте себе на волі.
Це – нелегкий шлях, але дух і є той, хто долає труднощі.
2005.11.30 | P.M.
Re: Перше запитання.
Социст пише:> Всі малятка народжуються незрячими та залишаються такими протягом першого місяця. Але потім вони навчаються розрізняти образи, стаючи зрячими, як і всі дорослі люди. Сенсори є лише помічниками людського духу, а не його власним зором. Для сприйняття духовних предметів, Вам треба розвивати свій внутрішній духовний зір, без якого людина все життя залишається незрячою.
Раз уж Ви заговорили про ДУХОВНИЙ ЗІР, то розповідайте далі, що воно є, які людські органи відносяться до "духовного зору" і в тому же дусі.
> > (P.M.) Наявність фізичного тіла унеможливлює духовний зір.
> Якщо звертати свою увагу лише на матеріальні предмети, тоді, дійсно так!
Без них (матеріальних предметів) наше земне життя неможливе.
> > Що зосереджувати?.
> Свій внутрішній духовний зір, який ще у стадії духовного малятки.
Тільки спершу постарайтеся конкретно описати, що є отой ваш внутрішній духовний зір.
> > (P.M.) Матеріальний розум, який хоче бачити, слухати, нюхати, смакувати, мацяти?.
> Є ще й вільний від матерії розум, який хоче думати думки на волі.
Знову ж таки, чекаю на розгорнуту відповідь стосовно вільного від матерії розуму.
> > (P.M.) А Ви кажете не відволікатись від бажань свого тіла.
> Навпаки, я кажу не зосереджуватись на бажаннях свого тіла. Віддайте своєму тілу йому необхідне, і у Вас знайдеться вільний час для духовного зростання.
Ви постійно говорити про те, чого не усвідомлюєте.
Фізичне тіло є тягарем для духу.
> > (P.M.) От спробуйте не їсти, тиждень, і побачимо біля чого будуть зосереджені ваші думки.
> А Ви спочатку навчіться їсти три рази в день та спати кожну ніч. А коли до Вас повернеться бадьорість, спробуйте почати читати, а також думати і записувати свої думки.
Їм я один раз на день, сплю шість годин і почуваю себе бадьоро.
Думки свої не записую, вони й так при мені.
> А після того, як зберете велику кількість думок, спробуйте їх систематизувати, відредагувати, порівнюючи свої думки з думками інших авторів на ту ж саму тему чи споріднену тій, яка Вас особисто цікавить.
Порівняння і редакція моїх думок відбувається в моїй голові і порівнюю я їх виключно зі Святим Письмом. Через призму Святого Письма сприймаю й думки інших авторів.
> Це значно розширить Ваш кругозор, і трохи згодом Вашими думками зацікавляться й інші люди, серед яких Ви з часом знайдете однодумців.
Який сенс спілкуватися з однодумцями? Думки ж, одні й тіж..
На цьому рівні людям не потрібне спілкування між собою. Вони спілкуються з Богом.
> Саме тоді Ви відчуєте себе на волі.
Справжня воля, -- не відчувати тягару земного тіла.
> Це – нелегкий шлях, але дух і є той, хто долає труднощі.
Шлях до Бога тернистий і у той же час солодкий.
2005.12.01 | Социст
Re: Перше запитання.
Пан P.M. пише:> Социст пише:
> > Всі малятка народжуються незрячими та залишаються такими протягом першого місяця. Але потім вони навчаються розрізняти образи, стаючи зрячими, як і всі дорослі люди. Сенсори є лише помічниками людського духу, а не його власним зором. Для сприйняття духовних предметів, Вам треба розвивати свій внутрішній духовний зір, без якого людина все життя залишається незрячою.
> Раз уж Ви заговорили про ДУХОВНИЙ ЗІР, то розповідайте далі, що воно є, які людські органи відносяться до "духовного зору" і в тому же дусі.
Мислення та осягнення єдности.
> > > (P.M.) Наявність фізичного тіла унеможливлює духовний зір.
> > Якщо звертати свою увагу лише на матеріальні предмети, тоді, дійсно так!
> Без них (матеріальних предметів) наше земне життя неможливе.
Земним є також життя духовними цінностями.
> > > Що зосереджувати?.
> > Свій внутрішній духовний зір, який ще у стадії духовного малятки.
> Тільки спершу постарайтеся конкретно описати, що є отой ваш внутрішній духовний зір.
Навіть діти мають відчуття єдности, коли живуть в сім'ї, в якій живе любов та єдність батьків.
> > > (P.M.) Матеріальний розум, який хоче бачити, слухати, нюхати, смакувати, мацяти?.
> > Є ще й вільний від матерії розум, який хоче думати думки на волі.
> Знову ж таки, чекаю на розгорнуту відповідь стосовно вільного від матерії розуму.
Є два вида вільного від матерії розуму, але один з них є відчужений бо суб'єктивний розум модерности, а другим є сучасний інтерсуб'єктивний розум спілкування між собою відмінних тожсамостей для осягнення єдности.
> > > (P.M.) А Ви кажете не відволікатись від бажань свого тіла.
> > Навпаки, я кажу не зосереджуватись на бажаннях свого тіла. Віддайте своєму тілу йому необхідне, і у Вас знайдеться вільний час для духовного зростання.
> Ви постійно говорити про те, чого не усвідомлюєте.
> Фізичне тіло є тягарем для духу.
Для вільного духу осягнення єдности – ні.
> > > (P.M.) От спробуйте не їсти, тиждень, і побачимо біля чого будуть зосереджені ваші думки.
> > А Ви спочатку навчіться їсти три рази в день та спати кожну ніч. А коли до Вас повернеться бадьорість, спробуйте почати читати, а також думати і записувати свої думки.
> Їм я один раз на день, сплю шість годин і почуваю себе бадьоро.
> Думки свої не записую, вони й так при мені.
Якщо Ви їх не записуєте, то в рішучу годину Ви їх не зможете зібрати докупи, і Вам прийдеться думати з самого початку.
> > А після того, як зберете велику кількість думок, спробуйте їх систематизувати, відредагувати, порівнюючи свої думки з думками інших авторів на ту ж саму тему чи споріднену тій, яка Вас особисто цікавить.
> Порівняння і редакція моїх думок відбувається в моїй голові і порівнюю я їх виключно зі Святим Письмом. Через призму Святого Письма сприймаю й думки інших авторів.
Якщо завжди дивитись на них та сприймати думки через призму, то будете сприймати лише призму.
> > Це значно розширить Ваш кругозор, і трохи згодом Вашими думками зацікавляться й інші люди, серед яких Ви з часом знайдете однодумців.
> Який сенс спілкуватися з однодумцями? Думки ж, одні й тіж..
Однодумці – це не ті, що мають однакові думки, а ті, яких об'єднує спільна справа, незважаючи на відмінну тожсамість.
> На цьому рівні людям не потрібне спілкування між собою. Вони спілкуються з Богом.
Відступники спілкуються з першим відступником.
> > Саме тоді Ви відчуєте себе на волі.
> Справжня воля, -- не відчувати тягару земного тіла.
Це ще називається зашеметінням.
> > Це – нелегкий шлях, але дух і є той, хто долає труднощі.
> Шлях до Бога тернистий і у той же час солодкий.
Шукали бога, а знайшли відступника.
2005.12.02 | P.M.
Re: Перше запитання.
Социст пише:> > (P.M.) Раз уж Ви заговорили про ДУХОВНИЙ ЗІР, то розповідайте далі, що воно є, які людські органи відносяться до "духовного зору" і в тому же дусі.
> Мислення та осягнення єдности.
Як треба мислити, що треба робити для того, що би досягти отієї вашої преславутої єдности.
Наведіть конкретні приклади. Прошу!
> > (P.M.) Без них (матеріальних предметів) наше земне життя неможливе.
> Земним є також життя духовними цінностями.
Усі духовні цінності втрачають будь-який смисл, коли заходить мова про потреби тіла.
> Є два вида вільного від матерії розуму, але один з них є відчужений бо суб'єктивний розум модерности, а другим є сучасний інтерсуб'єктивний розум спілкування між собою відмінних тожсамостей для осягнення єдности.
Що собою являють ті розуми? Де вони перебувають? Чи взаємодіють між собою? Якщо так, то яким чином?
> > (P.M.) Фізичне тіло є тягарем для духу.
> Для вільного духу осягнення єдности – ні.
Неправда. Вільний дух швиденько випаровується, коли тіло починає ПОТРЕБУВАТИ. Тоді людина є вимушеною думати тільки про тіло. Така її грішна природа.
> > (P.M.) Який сенс спілкуватися з однодумцями? Думки ж, одні й тіж..
> Однодумці – це не ті, що мають однакові думки, а ті, яких об'єднує спільна справа, незважаючи на відмінну тожсамість.
Кожній справі передує думка.
> > (P.M.) На цьому рівні людям не потрібне спілкування між собою. Вони спілкуються з Богом.
> Відступники спілкуються з першим відступником.
От ми з Вами теж спілкуємось. Якщо Ви мене вважаєте відступником, то виходить що і Ви є відступником теж.
> > (P.M.) Шлях до Бога тернистий і у той же час солодкий.
> Шукали бога, а знайшли відступника.
Піп в дзвін, дідько калатав
2005.12.02 | Социст
Re: Перше запитання.
Пан P.M. пише:> Социст пише:
> > > (P.M.) Раз уж Ви заговорили про ДУХОВНИЙ ЗІР, то розповідайте далі, що воно є, які людські органи відносяться до "духовного зору" і в тому же дусі.
> > Мислення та осягнення єдности.
> Як треба мислити, що треба робити для того, що би досягти отієї вашої преславутої єдности.
> Наведіть конкретні приклади. Прошу!
Перш за все треба визначити свою особисту тожсамість. Наприклад, Ісус був юдеєм, як і синедріон, що його обвинив. Але у Ісуса була зовсім інша тожсамість, від якої він не відступився, на відміну від відступників з синедріону.
> > > (P.M.) Без них (матеріальних предметів) наше земне життя неможливе.
> > Земним є також життя духовними цінностями.
> Усі духовні цінності втрачають будь-який смисл, коли заходить мова про потреби тіла.
Втрачають для того, хто займається лише своїм тілом.
> > Є два вида вільного від матерії розуму, але один з них є відчужений бо суб'єктивний розум модерности, а другим є сучасний інтерсуб'єктивний розум спілкування між собою відмінних тожсамостей для осягнення єдности.
> Що собою являють ті розуми? Де вони перебувають? Чи взаємодіють між собою? Якщо так, то яким чином?
Для людини перший розум є визначенням своєї особистої тожсамости, а другий є взаємодією з тожсамістю іншої людини.
> > > (P.M.) Фізичне тіло є тягарем для духу.
> > Для вільного духу осягнення єдности – ні.
> Неправда. Вільний дух швиденько випаровується, коли тіло починає ПОТРЕБУВАТИ. Тоді людина є вимушеною думати тільки про тіло. Така її грішна природа.
Виспатись треба та наїстись. Весь останній час Ваше тіло не потребує нічого. Використовуйте його для духовного вдосконалення.
> > > (P.M.) Який сенс спілкуватися з однодумцями? Думки ж, одні й тіж..
> > Однодумці – це не ті, що мають однакові думки, а ті, яких об'єднує спільна справа, незважаючи на відмінну тожсамість.
> Кожній справі передує думка.
Кожній думці передує тожсамість того, хто її думає.
> > > (P.M.) На цьому рівні людям не потрібне спілкування між собою. Вони спілкуються з Богом.
> > Відступники спілкуються з першим відступником.
> От ми з Вами теж спілкуємось. Якщо Ви мене вважаєте відступником, то виходить що і Ви є відступником теж.
Відповідь на ваші дописи не є відступницьтвом, бо я з Вами себе не утожсамлюю. Ваша і моя тожсамість є різною.
> > > (P.M.) Шлях до Бога тернистий і у той же час солодкий.
> > Шукали бога, а знайшли відступника.
> Піп в дзвін, дідько калатав
Відступники теж в дзвони дзвонили...
2005.12.02 | P.M.
Re: коли ттіло не має що їсти, воно поїдає інші тіла
Социст пише:> Перш за все треба визначити свою особисту тожсамість.
Що є ота тожсамість, з чим її їдять, якою вона повинна бути, аби осягнути єдність.
> > (P.M.) Усі духовні цінності втрачають будь-який смисл, коли заходить мова про потреби тіла.
> Втрачають для того, хто займається лише своїм тілом.
Земна людина віддає перевагу своєму тілові, бо з ним ототожнює своє життя.
> > (P.M.) Що собою являють ті розуми? Де вони перебувають? Чи взаємодіють між собою? Якщо так, то яким чином?
> Для людини перший розум є визначенням своєї особистої тожсамости, а другий є взаємодією з тожсамістю іншої людини.
Де розміщені оті ваші два розуми? В голові, чи може де-інде..
> > (P.M.) Неправда. Вільний дух швиденько випаровується, коли тіло починає ПОТРЕБУВАТИ. Тоді людина є вимушеною думати тільки про тіло. Така її грішна природа.
> Виспатись треба та наїстись.
А потім випорожнитись, щоб уже до кінця було.
> Весь останній час Ваше тіло не потребує нічого. Використовуйте його для духовного вдосконалення.
Це все годиться, коли є що їсти і є де спати (і випорожнюватись).
Коли тіло болить, або нема, що їсти, людина вмить забуває про духовне вдосконалення і починає їсти своїх діток.. Чи мо, не знали!???
> > (P.M.) Кожній справі передує думка.
> Кожній думці передує тожсамість того, хто її думає.
Думки одинаковими бути можуть. Люди ні.
> > > Відступники спілкуються з першим відступником.
> > (P.M.) От ми з Вами теж спілкуємось. Якщо Ви мене вважаєте відступником, то виходить що і Ви є відступником теж.
> Відповідь на ваші дописи не є відступницьтвом, бо я з Вами себе не утожсамлюю. Ваша і моя тожсамість є різною.
А хіба тожсамости можуть бути ідентичними?
2005.12.02 | Социст
Re: коли ттіло не має що їсти, воно поїдає інші тіла
Пан P.M. пише:> Социст пише:
> > Перш за все треба визначити свою особисту тожсамість.
> Що є ота тожсамість, з чим її їдять, якою вона повинна бути, аби осягнути єдність.
Вона повинна бути особисто Вашою, тим, на що Ви спираєтесь, вважаючи себе відміним від інших людей.
> > > (P.M.) Усі духовні цінності втрачають будь-який смисл, коли заходить мова про потреби тіла.
> > Втрачають для того, хто займається лише своїм тілом.
> Земна людина віддає перевагу своєму тілові, бо з ним ототожнює своє життя.
Лише дехто.
> > > (P.M.) Що собою являють ті розуми? Де вони перебувають? Чи взаємодіють між собою? Якщо так, то яким чином?
> > Для людини перший розум є визначенням своєї особистої тожсамости, а другий є взаємодією з тожсамістю іншої людини.
> Де розміщені оті ваші два розуми? В голові, чи може де-інде..
Вони складають загальний зміст думок, вчинків та стосунків особистости.
> > > (P.M.) Неправда. Вільний дух швиденько випаровується, коли тіло починає ПОТРЕБУВАТИ. Тоді людина є вимушеною думати тільки про тіло. Така її грішна природа.
> > Виспатись треба та наїстись.
> А потім випорожнитись, щоб уже до кінця було.
Краще це зробити перед їдою.
> > Весь останній час Ваше тіло не потребує нічого. Використовуйте його для духовного вдосконалення.
> Це все годиться, коли є що їсти і є де спати (і випорожнюватись).
> Коли тіло болить, або нема, що їсти, людина вмить забуває про духовне вдосконалення і починає їсти своїх діток.. Чи мо, не знали!???
Я говорив про здорову людину.
> > > (P.M.) Кожній справі передує думка.
> > Кожній думці передує тожсамість того, хто її думає.
> Думки одинаковими бути можуть. Люди ні.
Думки теж – ні.
> > > > Відступники спілкуються з першим відступником.
> > > (P.M.) От ми з Вами теж спілкуємось. Якщо Ви мене вважаєте відступником, то виходить що і Ви є відступником теж.
> > Відповідь на ваші дописи не є відступницьтвом, бо я з Вами себе не утожсамлюю. Ваша і моя тожсамість є різною.
> А хіба тожсамости можуть бути ідентичними?
Особиста тожсамість у кожного своя. Без неї нема особистости.
2005.12.02 | P.M.
Re: коли ттіло не має що їсти, воно поїдає інші тіла
Социст пише:> > (P.M.) Що є ота тожсамість, з чим її їдять, якою вона повинна бути, аби осягнути єдність.
> Вона повинна бути особисто Вашою, тим, на що Ви спираєтесь, вважаючи себе відміним від інших людей.
Це зрозуміло, кожна людина і так є неповторимою. А що ж робити, що би осягнути єдність?
> > (P.M.) Земна людина віддає перевагу своєму тілові, бо з ним ототожнює своє життя.
> Лише дехто.
Ага, а дехто може без їжі.
> > (P.M.) Де розміщені оті ваші два розуми? В голові, чи може де-інде..
> Вони складають загальний зміст думок, вчинків та стосунків особистости.
Я ж Вас запитував ДЕ РОЗМІЩЕНІ.
> > (P.M.) Коли тіло болить, або нема, що їсти, людина вмить забуває про духовне вдосконалення і починає їсти своїх діток.. Чи мо, не знали!???
> Я говорив про здорову людину.
Так в тому той справа, що коли людина не має що їсти, вона робиться НЕздоровою.
2005.12.03 | Социст
Re: коли ттіло не має що їсти, воно поїдає інші тіла
Пан P.M. пише:> Социст пише:
> > > (P.M.) Що є ота тожсамість, з чим її їдять, якою вона повинна бути, аби осягнути єдність.
> > Вона повинна бути особисто Вашою, тим, на що Ви спираєтесь, вважаючи себе відміним від інших людей.
> Це зрозуміло, кожна людина і так є неповторимою. А що ж робити, що би осягнути єдність?
Для осягнення єдности з собою необхідно не відступатись від своєї тожсамости, а для осягнення інтерсуб'єктивної єдности необхідно утожсамити себе з осягненням єдности.
> > > (P.M.) Земна людина віддає перевагу своєму тілові, бо з ним ототожнює своє життя.
> > Лише дехто.
> Ага, а дехто може без їжі.
Дехто може спочатку поїсти, а потім – читати та думати...
> > > (P.M.) Де розміщені оті ваші два розуми? В голові, чи може де-інде..
> > Вони складають загальний зміст думок, вчинків та стосунків особистости.
> Я ж Вас запитував ДЕ РОЗМІЩЕНІ.
А я відповів – в особистості.
> > > (P.M.) Коли тіло болить, або нема, що їсти, людина вмить забуває про духовне вдосконалення і починає їсти своїх діток.. Чи мо, не знали!???
> > Я говорив про здорову людину.
> Так в тому той справа, що коли людина не має що їсти, вона робиться НЕздоровою.
Теж не всі! Бо ще є такі, що працюють для того, щоб у них було що їсти. А перед тим здобувають освіту, щоб мати професію. Здобуття освіти та вибір професії теж є духовним актом, також як і постійне професійне вдосконалення протягом всього життя.
2005.12.03 | Георгій
Духовний акт професійного вдосконалення...
Социст пише:>ще є такі, що працюють для того, щоб у них було що їсти. А перед тим здобувають освіту, щоб мати професію. Здобуття освіти та вибір професії теж є духовним актом, також як і постійне професійне вдосконалення протягом всього життя.
(ГП) А як з тими, хто помер немовлям? Або з такими, хто все життя "професійно вдосконалювався" у геноциді, як Гіммлер чи Пол Пот?
2005.12.03 | P.M.
Re: коли ттіло не має що їсти, воно поїдає інші тіла
Социст пише:> Для осягнення єдности з собою необхідно не відступатись від своєї тожсамости, а для осягнення інтерсуб'єктивної єдности необхідно утожсамити себе з осягненням єдности.
Що треба, що би порозумітися з отаким, як Ви?
> > (P.M.) Так в тому той справа, що коли людина не має що їсти, вона робиться НЕздоровою.
> Теж не всі!
Зізнайтеся, Ви, перед тим, коли сідати за клавіатуру, їсте..?
...........
Я не думаю, що вибрана Вами манера спілкування є продуктивною.
Можна уперто подовжувати називати біле чорним, а чорне білим, як це робите Ви, можна переходити на образи і лайку, як це роблять де-які, і тим самим ще більше себе опускати, опускати ...
2005.12.04 | Социст
Re: коли ттіло не має що їсти, воно поїдає інші тіла
Пан P.M. пише:> Социст пише:
> > Для осягнення єдности з собою необхідно не відступатись від своєї тожсамости, а для осягнення інтерсуб'єктивної єдности необхідно утожсамити себе з осягненням єдности.
> Що треба, що би порозумітися з отаким, як Ви?
Я вже писав, що займаюсь тут спекуляціями та осягненням єдности, а не особистим спілкуванням.
> > > (P.M.) Так в тому той справа, що коли людина не має що їсти, вона робиться НЕздоровою.
> > Теж не всі!
> Зізнайтеся, Ви, перед тим, коли сідати за клавіатуру, їсте..?
> ...........
> Я не думаю, що вибрана Вами манера спілкування є продуктивною.
> Можна уперто подовжувати називати біле чорним, а чорне білим, як це робите Ви, можна переходити на образи і лайку, як це роблять де-які, і тим самим ще більше себе опускати, опускати ...
Розділяти чорне та біле навчились, а спекуляція, видно, Вам не під силу...
2005.12.04 | P.M.
Re: спекулянти появилися..
Социст пише:> Я вже писав, що займаюсь тут спекуляціями та осягненням єдности, а не особистим спілкуванням.
А я гадав, ми спілкуємось..
> Розділяти чорне та біле навчились, а спекуляція, видно, Вам не під силу...
Я не на базарі.
2005.12.04 | Социст
Re: спекулянти появилися..
Пан P.M. пише:> Социст пише:
> > Я вже писав, що займаюсь тут спекуляціями та осягненням єдности, а не особистим спілкуванням.
> А я гадав, ми спілкуємось..
Якщо Ви формулюєте якусь спекулятивну тезу, то Ви займаєтесь спекуляцією, а не спілкуванням. Ваша теза, що Єгова є святий бог, є такою ж спекуляцією, як і теза, що він є відступник. Тільки моя теза обгрунтована, а Ваша теза є лише виразом віри.
Спілкуються люди, а не тези.
> > Розділяти чорне та біле навчились, а спекуляція, видно, Вам не під силу...
> Я не на базарі.
Спекуляція – це філософія, а не базар.
2005.12.04 | P.M.
Re: спекулянти появилися..
Социст пише:> Ваша теза, що Єгова є святий бог, є такою ж спекуляцією, як і теза, що він є відступник. Тільки моя теза обгрунтована, а Ваша теза є лише виразом віри.
Пане Социсте, Ви так і не освятилися біля своєї безгрішної дружини і продовжуєте говорити неправду, а це гріх.
От я можу навести Вам пару фраз, де Ви називаєте біле чорним типу:
- "Однодумці не ті, що мають одинакові думки"
- "Не заборонене, але залишається провиною"
- "Частина людей може не їсти і при тому залишатися здоровою"
Подібних пердлів при бажанні можна нашукати іще.
Але Ви у мене ніде не знайдете фрази, що: "Єгова є святий бог".
Я говорив і повторюю. Один Бог є СВЯТИМ і тому імена Його теж святі, бо належать Йому Святому. В Біблії зустрічаються Божі імена Саваот, Єгова, і для мене християнина, ці імена є святими.
Отож пане спекулянте, вчіться відповідати за свої слова.
> Спекуляція – це філософія, а не базар.
Правильніше буде сказати, що ваша філософія, це спекуляція.
2005.12.04 | Социст
Re: спекулянти появилися..
Пан P.M. пише:> Социст пише:
> > Ваша теза, що Єгова є святий бог, є такою ж спекуляцією, як і теза, що він є відступник. Тільки моя теза обгрунтована, а Ваша теза є лише виразом віри.
> Пане Социсте, Ви так і не освятилися біля своєї безгрішної дружини і продовжуєте говорити неправду, а це гріх.
> От я можу навести Вам пару фраз, де Ви називаєте біле чорним типу:
> - "Однодумці не ті, що мають одинакові думки"
> - "Не заборонене, але залишається провиною"
> - "Частина людей може не їсти і при тому залишатися здоровою"
> Подібних пердлів при бажанні можна нашукати іще.
> Але Ви у мене ніде не знайдете фрази, що: "Єгова є святий бог".
> Я говорив і повторюю. Один Бог є СВЯТИМ і тому імена Його теж святі, бо належать Йому Святому. В Біблії зустрічаються Божі імена Саваот, Єгова, і для мене християнина, ці імена є святими.
> Отож пане спекулянте, вчіться відповідати за свої слова.
> > Спекуляція – це філософія, а не базар.
> Правильніше буде сказати, що ваша філософія, це спекуляція.
Будь-яка філософія є спекулятивною, але не всяка спекуляція є філософією. Зокрема, Ваша...
2005.12.04 | P.M.
Re: спекулянти появилися..
Перш ніж називатися філософом, треба навчитися відповідати за свої слова.2005.12.05 | Социст
Re: спекулянти появилися..
Пан P.M. пише:> Перш ніж називатися філософом, треба навчитися відповідати за свої слова.
Я якраз про це й говорю, що нема чого сказати тому, хто лише повторює чужі думки та чужі слова.
2005.12.12 | Социст
Re: А він і не був справжнім антихристом
Пан P.M. пише:> ..бо мав гамульці.
А Ви їх маєте?
> Набагато гірше, коли людина, усвідомлюючи ницість своїх думок, не в стані себе стримувати.
А може Він – не антихрист, а Хрестос, який прийшов до нас з миром, щоб звільнити нашу свідомість від примата боротьби за владу, прищепленого людині ще відступником Єговою?
А Ви на нього з палкою накинулись. Ще й християнином називаєтесь...
А Вас самого хтось християнином назвав?!
2005.10.24 | Георгій
Я не сплю
Golub пише:> Уважаемый, вы так и неи чего не поняли, здесь антихрист , а вы как будто спите!! Это кошмар, надо спасать человека, и остальных, и сами погибнете, если и дальше будете спать
(ГП) Я не сплю, пане Голубе. Я дуже добре розумію Вашу тривогу. Проте "спасти" людей я не можу. Згідно з моєю вірою, спасе людей (деяких) тільки один Христос. А ті, кому подобається насміхатися з цього, хай собі казяться. Не звертайте уваги. Серйозно. Думайте про себе. Ви того варті.
2005.10.25 | Golub
Нет спите!
Вас же всех приговорили и не только вас, но и тех кто прочтет єту гадость, неужели вы хоть других людей оградить от этого не способны? Удивительно как никто не боится, напрасно не боитесь, сатана если кого проклинает, то обычно выполняет это!!!На вас здесь полная ответственность за все на этом форуме, а ни на ком другом.
Неужели вы не видите что личность кардинально меняется, как будто ее совершенно подменили, как будто это нечеловеческий разум перед вами, с которым спорить абсолютно бесполезно, напрасно вы помалкиваете, надо бить тревогу по всей церкви и далее.
Первый уже был, но его никто кроме меня не разоблачил, а должен быть еще один, кроме двух, тот и будет победителем, его уже никто не остановит!!!
2005.10.25 | P.M.
я б не прирівнював пана Анатоля до атихриста
Молоде - зелене.Він поки що сам вірить в те, що йому нашіптує Антихрист.
Гірше буде, коли він усе зрозуміє, але свідомо залишиться з Антихристом. Тоді йому гаплик.
Але той факт, що він сюди заходить, -- уже йому на користь.
2005.10.25 | Анатоль
Абсолютна влада псує абсолютно.
Влада псує.Абсолютна влада псує абсолютно.
Тож чи потрібна нам чиясь абсолютна (і тому абсолютно зіпсована) влада.
Підтримаємо опозицію на небі.
Потрібно, щоб влада на небі (в наших душах і серцях) мінялась кожні 5 років.
Тоді влада буде для нас, а не ми для неї.
Підтримаємо Антихриста на виборах наших сердець!
2005.10.25 | P.M.
Re: Абсолютна влада псує абсолютно.
Анатоль пише:> Влада псує.
> Абсолютна влада псує абсолютно.
> Тож чи потрібна нам чиясь абсолютна (і тому абсолютно зіпсована) влада.
> Підтримаємо опозицію на небі.
> Потрібно, щоб влада на небі (в наших душах і серцях) мінялась кожні 5 років.
> Тоді влада буде для нас, а не ми для неї.
> Підтримаємо Антихриста на виборах наших сердець!
Хлопчисько, їйбогу.
Ви хоч усвідомлюєте, що Ви мелете!?
"Кажу ж вам, що за кожне слово пусте, яке скажуть люди, дадуть вони відповідь судного дня!" (Матвія 12:36)
2005.10.25 | Социст
А що таке „їйбогу“ та „мелете“? Пусті слова...(-)
2005.10.25 | Анатоль
Чому так нервує Голуб?
На протязі багатьох років п. Голуб веде самовіданну, важку і нерівну боротьбу з силами зла - Дияволом, Христом і Богом.Ці людиноненависники, що живуть за рахунок людських душ, давно б уже знищили всіх людей і перетворили б землю на смердючу вогняну гієну, якби могли обійтись без наших душ.
Але їхня ненависть до людей така велика, що вони, як твердить п. Голуб, знищать скоро людство і Землю не дивлячись на те, що і їм тоді голодною смертю прийдеться померти.
В результаті цієї жорстокої нерівної боротьби п. Голуб поніс великі жертви і втрати.
Він втратив близьких йому людей і розум.
Але не дивлячись на це він продовжує цю нерівну і безнадійну боротьбу.
А тут деякі хлюпики, що не побували ще у чорта в зубах, сюсюкають йому, що нема ніякого ні Бога, ні Диявола.
А з ким же тоді п. Голуб веде таку жорстоку війну, дозволю собі запитати їх?
З вітряками? З примарами?
Ні. Все насправді дуже серйозно.
Пане Голубе, ми всі захоплюємось Вами.
Ви - справжній Пророк Апокаліпсису і Касандра Армагедону.
Ми всі на Вашому боці, але чим ми, малі і немічні, можемо Вам допомогти в цій Війні Гігантів?
Я от попробував було трошки підкаркувати Вам, але ні Диявол, ні Бог ні Георгій навіть вухом не повели. Бо що я таке? Не противник я їм.
Проігнорували.
Так що вся надія на Вас.
І на Антихриста.
2005.12.04 | толя дейнека
Re: питання
чи не були ви колись раніше Горпиною Пінчук, часом?2005.12.04 | P.M.
Re: питання
толя дейнека пише:> чи не були ви колись раніше Горпиною Пінчук, часом?
Нема Горпини, нема Анатоля..
2005.12.04 | Социст
Лише социсткое облако... (–)
2005.12.05 | толя дейнека
Re: Нема Горпини, нема Анатоля
якщо пан Голуб правий у свому викритті,2005.10.25 | Анатоль
Волав Голуб в пустині:
>здесь антихрист , а вы как будто спите!! Это кошмар, надо спасать человека, и остальныхПане Голубе, мене теж болить душа за Михайла.
Але що ми можемо зробити?
Він вже пропащий для людства.
Як і Голуб.
Їх вже не врятуєш.
Лишається ще маленька надія врятувати Георгія.
Але і він останнім часом почав стрімко скочуватись в темряву.
Правда, ожив трохи РМ.
Якби життя примусило його кусок хліба добувати, щоб не було часу про смерть і вічність думати, то він ще, можливо, ожив би.
Є в ньому ще щось живе, здорове, бійцівське, тільки без застосування воно.
2005.10.28 | Golub
Колдунские штучки?
Колдунские штучки?Накаркать он накаркал, и что уже началось? Внезапно обнаружил трещину на велосипеде, просто невероятно как она могла возникнуть, и вполне возможно что из-за этого мог попасть в аварию! Это при том что велик делал на продажу, и потерял зароботок и лишился колес и грузоперевозки!
Мало того на скоростном велосипеде непонятно как продырявилась камера - большой дыркой, а покрышка целая. Еще один велосипед до того внезапно сломался.
И опять чудеса с компьютерным барахлом... Явно все это не спроста, а видимо действует подлючее проклятие. Кошмар один да и только, а этим все хоть бы хны, их проклинают на смерть, а они ни капельки ничего не боятся, и ни во что не верят, глупее глупцов и не придумаешь, обычные люди вон ведьм и колдунов до смерти боятся, хотя у тех силы чуть чуть есть. Недаром их инквизиция с особой жестокостью и безжалостно уничтожала!, а мы ничего не можем, хотя Моисей велел таких забрасывать камнями, может евреев сюда пригласить?...
2005.10.28 | Анатоль
Голубу нік пора міняти на Ястреб, в крайності на Буревестник(-)
2005.10.29 | P.M.
Панові Анатолю - Антихристенку.
Анатоль пише:> А от дяді РМу гірше.
> Відступати з казочки йому нікуди, і приходиться робити вигляд, що нічого його не муляє, або викручувати собі хребетик і розум, тільки б в казочці поміститись.
Помиляєтесь пане Антихристенко. Відступити я завжди можу, а от викручувати мені нічого не потрібно. Я й так кручений
Тим більше, що все це так просто, усе має свої відповіді, усе можна пояснити.
Біблія не містить у собі жодних протиріч. Їх там попросту НЕІСНУЄ. Протиріччя закладені у нашій, поламаній гріхом, свідомості.
Людське сприяняття, як правило формується за наявності п'яти тілесних органів відчуття і відсутністі духовного відчуття.
Саме тому пояснити біблійні "пртиріччя" інколи дійсно дуже важко, особливо людям, котрі здатні прислухатися лише до свого тіла (вуха, очі, ніс язик і все, що реагує на дотик). Такі люди не звикли до "твердої їжі", і їх часто проносить від "молока".
Що би навчитися "перетравлювати "тверду їжу", потрібно віднайти і пробудити у собі бажання ВІРИТИ. Повірити безапеляційно, беззастережно. Навіть якщо людина вважає себе християнином, але не має сліпої віри у Бога, такий не навчиться перетравлювати тверду їжу і його постійно буде проносити у Слові Божім.
Є іще варіант, правда Церква його не рекомендує, -- отримати здатність перетравлювати тверду їжу не ЗВЕРХУ, а ЗНИЗУ, -- що означає зануритися в окультизм. Ця справа дуже небезпечна, хоча допустима, але лише за однієї умови. Невпинно благати Ісуса Христа, що би Він не дозволив, прямуючи цим шляхом, зійти наманівці. Тоді теж можна наподобі Томи Невіруючого дотронутись до божественного, але Господь не хоче, аби ми торкалися Його ран. "Блаженні, що не бачили й увірували!" (Івана 20:29)
У будь-якому випадку участь Христа ОБОВ'ЯЗКОВА.
Ваші, пане Антихристенко, байочки, якраз і розраховані на духовних малюків, здатних харчуватися лише молоком. Люди духовно доросліші, ніколи на таке не купляться.
Треба усвідомлювати, що для всюдисущого Бога усі події, котрі відбуваються, відбулися, відбудуться, чи могли б відбутися, -- усе перед Ним. Взаємозв'язок цих подій і те, в якому руслі вони прямують, обумовлений поведінкою людини, котра в свою чергу залежить від свободної волі людини і від впливу на неї духовних сотворінь (добрих і злих духів).
Фактично своєю поведінкою людство саме собі творить свою долю і в УСІХ ВИПАДКАХ за Божого відому. Тому й кажемо; на все воля Божа, тобто усе з Його відому.
І не треба винити у всьому Бога, це взагалі безглуздо. Бог постійно промовляє до наших сердець, (до сердець кожної людини, а не обраних!!) але ж ми Його не слухаємо..
Земна людина не здатна існувати на самоті і саме тому ми є пов'язані круговою порукою. Хтось безчинствує, а хтось потерпає, хтось злословить, а хтось молиться.
Отак і маленька Інеса, пов'язана цією порукою, потерпає за гріхи людей.
Коли б на землі не було терпіння, людство уже давно б самознищилось. Терпіння і страждання Христа визволило нас від смерті і Його хресна дорога повинна бути завжи перед нами.
І наостанок про вужика. Вужик неспроста плазує без ручок і без ніжок. Неспроста саме від укусів змій, а не інших тварин, за статистикою гине переважаюча більшість людей.
Також неспроста змії викликають огиду до себе. Уявіть у своєму ліжку пухнасту кицьку, або холодно-слизьке кубло змій, навіть якщо вони не кусаються.
2005.10.29 | Анатоль
Re: Панові Анатолю - Антихристенку.
(РМ) Біблія не містить у собі жодних протиріч. Їх там попросту НЕІСНУЄ. Протиріччя закладені у нашій, поламаній гріхом, свідомості.(РМ)Такі люди не звикли до "твердої їжі", і їх часто проносить від "молока".
Що би навчитися "перетравлювати "тверду їжу", потрібно віднайти і пробудити у собі бажання ВІРИТИ. Повірити безапеляційно, беззастережно.
Я розумію Вашу аналогію про пронос.
Дійсно, не кожен може зїсти, перетравити і засвоїти це ьіблійне вариво.
Декого знудить ще здалеку, дехто виблює тільки кушнувши, а декого пронесе пізніше.
Але, здається мені, більш точною буде інша аналогія.
Не кожен може так викручувати свій хребетик, (для цього його дійсно потрібно поламати) і так деформувати свою голівку (з мякенького пластиліну повинна вона бути), щоб відповідати біблійним "істинам".
Як це потрібно деформувати свою голівку, щоб вірити в казочки про створення світу за 6 днів 6 тисяч років тому, про твердь небесну, що водичку розділяє, про закріплені на тверді небесній сонечко і зірочки "для знаменій", про травичку, що раніше сонечка появилась...
Ви кажете, що Вам це вдалось.
А чи не лукавите Ви?
Ісус казав роздати все і йти звіщати царство боже.
Ви роздали?
Чи Ви не сіль?
Звичайний християнин?
Здається мені, Ви навіть не розумієте суті християнства.
Ви маєте гостренький язичок, і весь час стараєтесь когось куснути, ущіпнути.
Ви думаєте, суть християнства в тому, щоб бути собачкою, яка плазує, лащиться і виляє хвостиком перед хазяїном і гавкає на інших, щоб показати свою вірність хазяїну?
Значить Ви нічого не зрозуміли. Ви вивчили слова, і не зрозуміли духу християнства.
І всі Ваші старання марні.
Царство Боже - не Ваше.
В мене до Вас ділова пропозиція.
Чому б нам з Вами не організувати Церкву Антихриста.
Плюньте Ви на це християнство.
Воно зовсім не для Вас.
Не та в Вас природа. Ви по природі боєць, а не той, хто другу щоку підставляє.
В Церкві Антихриста Вам буде більший творчий простір, більше радості в жизні і краща карєра ніж в християнстві.
А то просто жалко дивитись, як людина своє життя марнує, не ту дорогу вибравши.
2005.10.29 | Анатоль
Пане РМ, хочу Вам відкрити один секрет,
щоб Ви не довго сумнівались щодо моєї пропозиції (тільки не спішіть сказати, що Ви й так ні секунди не сумнівались).Ми з Вами не одні.
Наші на кожному кілометрі.
Особливо багато наших (потенційно) серед віруючих.
Пан Георгій теж наш. Він теж не ангелочок по природі, має добрий розум і гостре слово, і страждає, що приходиться стримуватись.
Він пізніше до нас приєднається. Але стане першим.
От пан Голуб - не наш. Бо його царство боже.
Він, правда, не християнин, але хто сказав, що християн царство боже?
Та й взагалі я тут лише одного християнина зустрічав - tmp.
Михайло теж не наш. Не творча він людина, зла, обмежена і напхана всяким сміттям, вигребти яке з нього вже неможливо. В нього своя дорога.
Nemesis не наш. Він - породження диявола.
Анатолій теж сміттям по завязку набитий. В нього теж своя дорога.
Вільнодум і Социст, хоч і не наші, але співчуваючі нашій благородній справі.
Тестер і Матеріалістка - скептики. Не зрозуміють вони наших високих намірів.
Да. Не так вже й багато наших, але нічого, для початку і це не погано.
Ах да, про попа чуть не забув. Правда, це й не дивно.
Замурував він себе добровільно в одній гілці.
Добре хоч Вільнодум і Анатолій приносять йому сухарів і води.
А то б він там зовсім охляв, і не було б йому з ким сваритись.
2005.10.29 | P.M.
Re: Обов'язково відповім на вашу пропозицію! (-)
2005.10.29 | P.M.
Re: якщо хтось відкриває секрети, -- отже довіряє
Анатоль пише:> (Р.М.) Що би навчитися "перетравлювати "тверду їжу", потрібно віднайти і пробудити у собі бажання ВІРИТИ. Повірити безапеляційно, беззастережно.
> Я розумію Вашу аналогію про пронос. Дійсно, не кожен може зїсти, перетравити і засвоїти це ьіблійне вариво. Декого знудить ще здалеку, дехто виблює тільки кушнувши, а декого пронесе пізніше.
Є такі, що засвоюють і це йде їм на користь. Пригадую, як мені в дитинстві давали пити рибячий жир. Блювати хотілося, а виявляється на користь.
> Але, здається мені, більш точною буде інша аналогія. Не кожен може так викручувати свій хребетик, (для цього його дійсно потрібно поламати) і так деформувати свою голівку (з мякенького пластиліну повинна вона бути), щоб відповідати біблійним "істинам".
Дійсно, з дубовою головою до Біблії краще не приступати
> Як це потрібно деформувати свою голівку, щоб вірити в казочки про створення світу за 6 днів 6 тисяч років тому, про твердь небесну, що водичку розділяє, про закріплені на тверді небесній сонечко і зірочки "для знаменій", про травичку, що раніше сонечка появилась...
Нічого тут не потрібно деформувати.
Час тоді був іншим, і в ньому поміщалося значно більше подій.
Як відомо 1 с = 9'192'631'770 періодам випромінювання, відповідного переходу між двома рівнями основного стану атома цезія - 133.
А тепер уявіть собі, що швидкість світла помінялася, зменшилася скажімо, коливання сповільнилися. Тоді 9'192'631'770 періодів випромінювання будуть становити вже не одну секунду, а більше. Ви скажете це неможливо, бо швидкість світла є незмінною, тобто константою. Ан нєт, як стверджує наука, в чорних дірах час призупиняється. А раз так, отже швидкість руху елементарних часток теж зменшується. Матерія стає рихлою, -- ліпи з неї щохош.
Справа в тому, що це не є мої видумки. Про "частоту коливання духу" говориться у багатьох релігійних вченнях.
> Ви кажете, що Вам це вдалось.
Я ніколи не стверджую, що мені вдалося науково обгрунтувати біблійні події. Скажу більше, воно мені нафіг не потрібно. У мене є ВІРА, і усе що мені потрібно, -- бути з Христом.
> А чи не лукавите Ви?
Я завжди кажу, що я дурень у Бога, (хтО може похвалится мудрістю перед Богом!) а такі не лукавлять.
> Ісус казав роздати все і йти звіщати царство боже. Ви роздали? Чи Ви не сіль? Звичайний християнин?
Мені іноді дуже важко дивитися Йому у вічі.
> Здається мені, Ви навіть не розумієте суті християнства.
А, розкажіть..
> Ви маєте гостренький язичок, і весь час стараєтесь когось куснути, ущіпнути.
Моє слово -- моя зброя.
> Ви думаєте, суть християнства в тому, щоб бути собачкою, яка плазує, лащиться і виляє хвостиком перед хазяїном і гавкає на інших, щоб показати свою вірність хазяїну?
Не будете ж Ви стверджувати, що пес повинен кусати свого господаря.
А взагалі суть християнства -- це ЛЮБИТИ і БУТИ ПРАВДОМОВЦЕМ.
> Значить Ви нічого не зрозуміли. Ви вивчили слова, і не зрозуміли духу християнства. І всі Ваші старання марні. Царство Боже - не Ваше.
Можливо Ви й праві. Але я стараюся відшукати у своєму серці Царство Боже і переконаний, що Господь мене не залишить.
> В мене до Вас ділова пропозиція. Чому б нам з Вами не організувати Церкву Антихриста. Плюньте Ви на це християнство. Воно зовсім не для Вас. Не та в Вас природа. Ви по природі боєць, а не той, хто другу щоку підставляє. В Церкві Антихриста Вам буде більший творчий простір, більше радості в жизні і краща карєра ніж в християнстві. А то просто жалко дивитись, як людина своє життя марнує, не ту дорогу вибравши.
Кожен вибирає одежу по собі. Те, що Ви мені пропонуєте буде мене муляти все життя і не даси мені спокійно жити.
Найкомфортніше я себе почуваю зодягненим во Христа.
Анатоль пише:
> щоб Ви не довго сумнівались щодо моєї пропозиції (тільки не спішіть сказати, що Ви й так ні секунди не сумнівались). Ми з Вами не одні. Наші на кожному кілометрі.
В каком полку служили!?
2005.10.30 | Анатоль
Суть християнства - бути ягнятком, а не собачкою.(-)
2005.10.30 | P.M.
Re: Суть християнства - бути ягнятком, а не собачкою
Авжеж, але й в овечій отарі повинен бути собака, що би оберігати ягнят від вовків.2005.10.30 | Материалистка
Е ні. То божа турбота.(-)
2005.10.30 | P.M.
Re: Е ні. То божа турбота
А звідки Вам відомо, ЯКИМ ЧИНОМ Бог захоче потурбуватись про своїх ягнят?..2005.10.30 | Анатоль
Притчу про кукіль читайте.
2005.10.30 | P.M.
Re: кукіль, у де-кого в думках (-)
2005.10.29 | Георгій
Промовляє до кожної людини - ?
P.M. пише:>Бог постійно промовляє до наших сердець, (до сердець кожної людини, а не обраних!!) але ж ми Його не слухаємо..
(ГП) Тобто деякі з нас сильніші за Бога? От саме у цьому пункті кальвіністи розійшлися з армініанцями. Невже Бог не є суверенним господарем усіх ситуацій, невже людина має у собі здатність подолати Його волю і втілити у реальність свою людську волю?
2005.10.29 | P.M.
Re: Промовляє до кожної людини - ?
Георгій пише:> P.M. пише:
> >Бог постійно промовляє до наших сердець, (до сердець кожної людини, а не обраних!!) але ж ми Його не слухаємо..
> (ГП) Тобто деякі з нас сильніші за Бога? От саме у цьому пункті кальвіністи розійшлися з армініанцями. Невже Бог не є суверенним господарем усіх ситуацій, невже людина має у собі здатність подолати Його волю і втілити у реальність свою людську волю?
Людина не може подолати волю Божу, бо з Його волі, є все, що може трапитись. Усі варіанти без винятку.
От не одружилися б Ви зі своєю дружиною, і це теж було б з Його волі, і все ваше подальше життя, котре мало б вплив на інших, теж з Його волі. Він є всюдисуща ДУМКА, котра може бути втіленою в будь-яку мить.
Божа воля не в тому, що має статися історично, а у тому, яким духом ми маємо бути переповнені зсередини, те що відбувається у нашій душі.
Що би краще було мене зрозуміти, передивіться отут
http://www2.maidan.org.ua/n/rel/1111952508
2005.10.30 | Георгій
Re: Промовляє до кожної людини - ?
P.M. пише:> Георгій пише:
> > P.M. пише:
> > >Бог постійно промовляє до наших сердець, (до сердець кожної людини, а не обраних!!) але ж ми Його не слухаємо..
> > (ГП) Тобто деякі з нас сильніші за Бога? От саме у цьому пункті кальвіністи розійшлися з армініанцями. Невже Бог не є суверенним господарем усіх ситуацій, невже людина має у собі здатність подолати Його волю і втілити у реальність свою людську волю?
> Людина не може подолати волю Божу, бо з Його волі, є все, що може трапитись. Усі варіанти без винятку.
(ГП) Так, тут не сперечаюся.
> От не одружилися б Ви зі своєю дружиною, і це теж було б з Його волі, і все ваше подальше життя, котре мало б вплив на інших, теж з Його волі. Він є всюдисуща ДУМКА, котра може бути втіленою в будь-яку мить. Божа воля не в тому, що має статися історично, а у тому, яким духом ми маємо бути переповнені зсередини, те що відбувається у нашій душі.
(ГП) Тоді, значить, Бог промовляє до деяких людей і знає, що вони не дадуть відповіді? Це класичне армініанство. З іншого боку, це також "гіперкальвінізм" (тобто ідея, що Бог заздалегідь засудив деяких людей до вічного прокляття, оскільки Він і до них промовляє, а вони не відповідають, і Він за це їх засуджує). Кальвінівська ідея така, що Бог НЕ промовляє до всіх людей. Він кличе до Себе деяких, а інших просто обминає. Це НЕ означає, що ці інші автоматично засуджені. Вони предстануть перед Ним на Суді і дадуть відповідь за всі свої вчинки. Ті ж, до кого Він промовляє, НЕОДМІННО навернуться до Нього, і таким чином уникнуть Суду взагалі.
> Що би краще було мене зрозуміти, передивіться отут
> http://www2.maidan.org.ua/n/rel/1111952508
(ГП) Добре, дуже дякую!
2005.12.06 | P.M.
Пане Голубе!!! А може Ви і є той праведник Йов!?.
Я без сарказму.Від Бога Ви не відрікаєтесь.
На Святого Духа не грішите.
Те, що Сина обмовляєте, так: "І як скаже хто слово на Людського Сина, то йому проститься те; а коли скаже проти Духа Святого, не проститься того йому ані в цім віці, ані в майбутнім!" (Матвія 12:32)
Й так само віруючі -- приятелі ваші, повчають Вас, замість того що би молитися..
2005.12.06 | Анатолій
Та ви всі тут, хлопці, є праведники та Йоби на всю голову...(-)