02/20/2006 | Георгій

Це зовсім коротенька біблійна книга - вона навіть не розділена на розділи і містить тільки 21 вірш. Про її автора, пророка Обдія, ми з тексту книги нічого не знаємо, так само як і про час, коли вона була написана.

Пророцтво Обдія фокусується на загибелі споконвічного ворога ізраїльтян, Едому. Слово "Едом" буквально означає староєврейською мовою "червоний" або "рудий." За книгою Буття, брат-близнюк Якова (Ізраїля), Ісав, мав руде волосся. Тому стародавні євреї стали називати "Червоною" землею, або країною "рудих" (Едомом) землю, де, згідно з традиційними уявами ізраїльтян, мешкали нащадки Ісава.

Територія Едому була на південь від Мертвого моря. Царі Едому вели майже постійну війну з євреями, яка тимчасово припинилася тільки у час царювання юдейського царя Йосафата. Під час вигнання євреїв з Юдеї до вавілонського полону едоміти, які не особливо комфортабельно почували себе у безпосередньому сусідстві з войовничими арабами Синайського півострову, перемістилися дещо на північний захід і посіли території південної околиці колишнього Юдейського царства, у тому числі місто Беер-Шеву. Пізніше, у часи римського володарювання, едоміти стали населенням римської провінції Ідумея і практично втратили свою етнічну відмінність від арабів.

Проте книга Обдія не стільки про реальний Едом і його долю, скільки про символічний, метафоричний Едом, який уособлює все, що стоїть на шляху Божих обранців, все, що їм вороже. Вустами Свого пророка Бог обіцяє цьому символічному Едомові, що як би високо той не піднявся ("якщо б ти піднісся, немов той орел, і якщо б ти кубло своє склав між зорями"), він все рівно буде неминучо "скинутий." З іншого боку, Своєму обраному народові Бог урочисто обіцяє, що колись до нього прийдуть якісь "спасителі" (у множині), і що "Царство Господнє настане." Цим книга Обдія розвиває месіанські пророцтва Ісайї, Єремії та Єзекіїля, і мотиви книги Даниїла про "нібито як Сина Людського" і Його прийдешнє Царство.