Відповіді

• 2006.07.05 | Георгій

  Невеличке виправлення

  Георгій пише:
  > Дуже рекомендую: Хижняк З.І., Маньківський В.К. "Історія Києво-Могилянської Академії" (К., Видавничий Дім КМ Академія, 2003, 181 ст.). Дуже грунтовний, хоча й стислий, виклад історії НаУКМА як головного центру формування духовності української нації з моменту її заснування у 1630 р. і до моменту її закриття у 1817 р. Дається чудове резюме доробку таких діячів українського православ"я, як Йов Борецький, Єлисей Плетенецький, Ісаія Копистенський, (...)
  (ГП) Точніше, ЗАХАРІЯ Копистенський. Це був архімандрит Києво-Печерської Лаври на початку 17-го сторіччя, член Лаврської школи ченців, яка після злиття з Братською школою у 1632 році стала називатися Київський (пізніше Могилянський) Колегіум. Я переплутав його з іншим православним ієромонахом, духівником Петра Могили на ім"я Ісаія КОПИНСьКИЙ (того дійсно звали Ісаія).

• 2006.07.08 | Георгій

  Цікаве про одного вихованця Могилянки

  Цікава інформація про видатного українського вченого і мандрівника Василя Григоровича-Барського (1701-1747):
  
  "Він був братом Івана Григоровича-Барського, архітектора (який спроектував, між іншим, Гостиний Двір на київській Контрактовій площі, ансамбль "Самсон," і, разом з Б. Растреллі, Маріїнський палац та Свято-Андріївську церкву -ГП). Після закінчення класу риторики (1723) вирушив у мандри - пізнати світ, - які тривали 24 роки. Побував у Болгарії, Румунії, Словаччині, Угорщині, Австрії, жив у Венеції, Неаполі, Римі, Каїрі, Яффі, Єрусалимі, Єгипті, Бейруті, Дамаску, Тріполі, Алеппо, Стамбулі, але найбільше в Греції - в Салоніках, на Афоні, в Константинополі, на островах Кіпрі, Корфу, Кефіллінія, Закінф, Хіос, Летос, Сім, Патмос і Кріт. Упродовж всієї мандрівки вів "Записки," що є власне історично-географічно-літературною працею, щедро ілюстрованою його рукою. (...) Освіченість автора, знання світової історії, літератури, географії, природознавства, художня і музична освіта, спостережливість і працелюбство сформували В. Григоровича-Барського як ученого, першого сходознавця. (...) Перше повне видання "Записок" ... було здійснене в Петербурзі 1778 року вихованцем Академії, істориком і письменником Василем Рубаном під назвою, "Пешеходца Василия Григоровича-Барского Плаки Альбова, уроженца киевского, монаха антиохийского, путешествия к Святим Местам в Европе, Азии, Африке находящимся, предпринятое 1723 и оконченное в 1747, им самим писаное." (...) Повне видання оеигіналу "Записок" у перекладі зі старої на сучасну українську мову вийшло 2000 року в Києві під назвою "Мандри по святих місцях Сходу з 1723 по 1747 рік."" ("Історія КМА," с. 153-154.)