У Харкові почали боротьбу за канонічне православ’я
07/26/2006 | Інна Сухорукова
В суботу, 22 липня, я отримала доручення від ХПГ. Доручення це було справжнім відрядженням у середньовіччя.
А справа була така. Напередодні до нас звернулась парафіянка церкви Св. Іоанна Богослова і попросила подивитися інтерв’ю на телеканалі Р-1 такого собі пана Каурова. Саме це інтерв’ю викликало деякий культурний шок. Бо пан Кауров начебто виринув десь з 16 сторіччя. Він промовляв про святу Русь, про розкольників під головуванням Філарета – Денисенка. Про те, як справжні православні не повинні допустити цього розкольника на „святу слобожанську землю” разом з мощами Св. Варвари. Дісталося католикам, і, особливо, греко-католикам, і іудеям-масонам. Все це було дуже смішно. Точніше, було б смішно, якби п. Кауров не закликав канонічно віруючих „не пущать” Філарета з мощами” і „защищать” „настоящую” церкву. У повітрі наявно запахло провокацією міжконфесійного конфлікту. Тим більше, що парафіяни Храму Св. Іоанна Богослова повідомили, що біля їхньої церкви 22.07.2006 відбудеться пікет „настоящих” православних проти приїзду Філарета з мощами. До речі, ніякого такого приїзду не передбачалося. Запросивши з собою деяких журналістів, я прийшла в суботу до Храму Св. Іоанна Богослова.
Ця церква була відновлена парафіянами Храму Іоанна Богослова ще у 1991 році із складу, який зробила з церкви радянська влада ще в 20-х роках. Жодного відношення до Московського патріархату церква після відбудови не мала.
І я, і багато хто з харківської інтелігенції бувають у цьому храмі, де панує дивовижний дух любові до людей і прийняття кожного, як свого близького, рідного. Я не думала, що саме цей храм, де ніхто нікого не ображає, де ніхто не займається політичною демагогією, чи ще якимись світськими справами, опиниться у центрі скандалу.
І от ми під’їжджаємо до Храму: Господи прости, чого тільки в світі не буває! Десь 150-200 бабусь, деякі з них на милицях, на пекучому сонці співають молитви. І ними керує диригент у вигляді середньовічного діда – з компанії або Стеньки Разіна або Пугачова. Між ними швидко бігає хлопчик у камуфляжі і кремезні чоловіки, які керують бабусями і дідусями: тим наліво, тим – прямо. Телефон в Храмі відключений з невідомих причин.
Проїзд по провулку біля Храму був перегороджений цим геронтологічним „військом”. Тим, хто хотів потрапити до Храму, приходилось продиратися скрізь „стройные ряды”. Машини взагалі не могли проїхати по провулку. Пікетувальники так голосно виспівували щось, що у Храмі не змогли проводити молебни, які відбуваються там щосуботи.
То постає питання: який же це пікет? Керівники бабусь і дідусів, коли ми до них звернулися з проханням пояснити це театральне „действо”, нічого розумного сказати не змогли. Спочатку вони спробували пояснити цей пікет приїздом Філарета з мощами Св. Варвари. А Філарет – розкольник, „преданий анафеме” и „ведет всех, кто ходит в его церковь прямо в ад”. Потім з’ясувалось, що ці панове збираються тримати своє підстаркувате військо з невеличким вкрапленням зовсім молодих хлопців і дівчат аж до того, поки їм не віддадуть Храм – всього-на-всього. „Он принадлежит Московскому патриархату – и будет принадлежать нам!” – суворо переконували нас керівники пікету. Якась дама і зовсім вдалась до езотеричних міркувань про те, що підкова – знак помаранчевих - це від сатани, і хто вішає підкову у себе вдома – той піддається сатані. Отже, недарма Президент підтримує Філарета! На запитання, чому пікетуючі вважають, що тільки одна церква - УПЦ МП - має право на існування, ми наслухались дуже багато цікавого: з’ясувалось, що греко-католиків немає – то розкольники, римо-католиків немає – вони неканонічні, буддисти і взагалі сатаністи. Дуже хотілося прокоментувати це словами Булгакова:” чого не кинься – нічого у вас немає!”. Два священики невідомо чого і яких храмів при першій спробі взяти у них інтерв’ю побігли від нас, як від диких тигрів. Так ми і не знаємо, хто насправді і як зробив нам цікаву, але не дуже приємну екскурсію у середньовіччя.
А потім приїхала влада. З облвиконкому з’явився начальник відділу у справах релігій пан Левчук – представник облдержадміністрації, і зробилось диво: телефон миттєво почав працювати, хлопців в козацькій формі, що блокували проїзд машинам, ласкаво запросили до себе міліціянти, і вони перестали перешкоджати проїзду машин і відійшли від воріт церкви (куди, за словами працівників Храму, вранці намагалися вдертися). От хто в нас справжні чудотворці – наша влада! При умові, що вони хочуть творити ці дива. Слава Богу, цього разу схотіли. Але не всі. Того ж вечора п. Салигін – новий Голова облради, точнісінько, як бабулі і керуючі ними чоловіки, заявив, що у всьому винний Філарет, що вносить розкол на слобожанську землю. А у неділю в тому ж сумнозвісному Р-1 якийсь батюшка повідомив, що на Харківщині створено „Комітет захисту канонічного православ’я”. Неканонічні – ховайтеся! Може, ще аналізи будемо робити на канонічність? Кров, сечу тощо?
Харків – місто, де ніколи не було міжетнічних конфліктів. Міжконфесійних теж майже не було. Але і влада ніколи не дозволяла собі підтримувати одні церкви і конфесії проти інших. Може, саме в цьому справа?
Пане міський Голово, Ви, як канонічно православна людина, не забули, що церква у нас відокремлена від держави? А Ви, пане Голово облради? Бачу, що забули. Мабуть, пам’ять у Вас коротенька, та й із знанням Конституції та Кримінального кодексу щось не так. Я співчуваю Вашим нестерпним мукам істинної канонічності. (Раджу звернутися до психіатрів – кажуть, допомагає), але як посадова особа – все, що Ви кажете, є нічим іншим, як розпалюванням міжконфесійної ворожнечі.
Взагалі у нас є КК України, а в ньому 161 стаття, саме про це, не читали? І дії суботніх пікетувальників летять під цю статтю аж бігом. Може, приборкаєте самі цих хворих на канонічність громадян, панове Голови?! Може, не будемо ганьбити наше місто і вносити в його історію таке неподобство?
А справа була така. Напередодні до нас звернулась парафіянка церкви Св. Іоанна Богослова і попросила подивитися інтерв’ю на телеканалі Р-1 такого собі пана Каурова. Саме це інтерв’ю викликало деякий культурний шок. Бо пан Кауров начебто виринув десь з 16 сторіччя. Він промовляв про святу Русь, про розкольників під головуванням Філарета – Денисенка. Про те, як справжні православні не повинні допустити цього розкольника на „святу слобожанську землю” разом з мощами Св. Варвари. Дісталося католикам, і, особливо, греко-католикам, і іудеям-масонам. Все це було дуже смішно. Точніше, було б смішно, якби п. Кауров не закликав канонічно віруючих „не пущать” Філарета з мощами” і „защищать” „настоящую” церкву. У повітрі наявно запахло провокацією міжконфесійного конфлікту. Тим більше, що парафіяни Храму Св. Іоанна Богослова повідомили, що біля їхньої церкви 22.07.2006 відбудеться пікет „настоящих” православних проти приїзду Філарета з мощами. До речі, ніякого такого приїзду не передбачалося. Запросивши з собою деяких журналістів, я прийшла в суботу до Храму Св. Іоанна Богослова.
Ця церква була відновлена парафіянами Храму Іоанна Богослова ще у 1991 році із складу, який зробила з церкви радянська влада ще в 20-х роках. Жодного відношення до Московського патріархату церква після відбудови не мала.
І я, і багато хто з харківської інтелігенції бувають у цьому храмі, де панує дивовижний дух любові до людей і прийняття кожного, як свого близького, рідного. Я не думала, що саме цей храм, де ніхто нікого не ображає, де ніхто не займається політичною демагогією, чи ще якимись світськими справами, опиниться у центрі скандалу.
І от ми під’їжджаємо до Храму: Господи прости, чого тільки в світі не буває! Десь 150-200 бабусь, деякі з них на милицях, на пекучому сонці співають молитви. І ними керує диригент у вигляді середньовічного діда – з компанії або Стеньки Разіна або Пугачова. Між ними швидко бігає хлопчик у камуфляжі і кремезні чоловіки, які керують бабусями і дідусями: тим наліво, тим – прямо. Телефон в Храмі відключений з невідомих причин.
Проїзд по провулку біля Храму був перегороджений цим геронтологічним „військом”. Тим, хто хотів потрапити до Храму, приходилось продиратися скрізь „стройные ряды”. Машини взагалі не могли проїхати по провулку. Пікетувальники так голосно виспівували щось, що у Храмі не змогли проводити молебни, які відбуваються там щосуботи.
То постає питання: який же це пікет? Керівники бабусь і дідусів, коли ми до них звернулися з проханням пояснити це театральне „действо”, нічого розумного сказати не змогли. Спочатку вони спробували пояснити цей пікет приїздом Філарета з мощами Св. Варвари. А Філарет – розкольник, „преданий анафеме” и „ведет всех, кто ходит в его церковь прямо в ад”. Потім з’ясувалось, що ці панове збираються тримати своє підстаркувате військо з невеличким вкрапленням зовсім молодих хлопців і дівчат аж до того, поки їм не віддадуть Храм – всього-на-всього. „Он принадлежит Московскому патриархату – и будет принадлежать нам!” – суворо переконували нас керівники пікету. Якась дама і зовсім вдалась до езотеричних міркувань про те, що підкова – знак помаранчевих - це від сатани, і хто вішає підкову у себе вдома – той піддається сатані. Отже, недарма Президент підтримує Філарета! На запитання, чому пікетуючі вважають, що тільки одна церква - УПЦ МП - має право на існування, ми наслухались дуже багато цікавого: з’ясувалось, що греко-католиків немає – то розкольники, римо-католиків немає – вони неканонічні, буддисти і взагалі сатаністи. Дуже хотілося прокоментувати це словами Булгакова:” чого не кинься – нічого у вас немає!”. Два священики невідомо чого і яких храмів при першій спробі взяти у них інтерв’ю побігли від нас, як від диких тигрів. Так ми і не знаємо, хто насправді і як зробив нам цікаву, але не дуже приємну екскурсію у середньовіччя.
А потім приїхала влада. З облвиконкому з’явився начальник відділу у справах релігій пан Левчук – представник облдержадміністрації, і зробилось диво: телефон миттєво почав працювати, хлопців в козацькій формі, що блокували проїзд машинам, ласкаво запросили до себе міліціянти, і вони перестали перешкоджати проїзду машин і відійшли від воріт церкви (куди, за словами працівників Храму, вранці намагалися вдертися). От хто в нас справжні чудотворці – наша влада! При умові, що вони хочуть творити ці дива. Слава Богу, цього разу схотіли. Але не всі. Того ж вечора п. Салигін – новий Голова облради, точнісінько, як бабулі і керуючі ними чоловіки, заявив, що у всьому винний Філарет, що вносить розкол на слобожанську землю. А у неділю в тому ж сумнозвісному Р-1 якийсь батюшка повідомив, що на Харківщині створено „Комітет захисту канонічного православ’я”. Неканонічні – ховайтеся! Може, ще аналізи будемо робити на канонічність? Кров, сечу тощо?
Харків – місто, де ніколи не було міжетнічних конфліктів. Міжконфесійних теж майже не було. Але і влада ніколи не дозволяла собі підтримувати одні церкви і конфесії проти інших. Може, саме в цьому справа?
Пане міський Голово, Ви, як канонічно православна людина, не забули, що церква у нас відокремлена від держави? А Ви, пане Голово облради? Бачу, що забули. Мабуть, пам’ять у Вас коротенька, та й із знанням Конституції та Кримінального кодексу щось не так. Я співчуваю Вашим нестерпним мукам істинної канонічності. (Раджу звернутися до психіатрів – кажуть, допомагає), але як посадова особа – все, що Ви кажете, є нічим іншим, як розпалюванням міжконфесійної ворожнечі.
Взагалі у нас є КК України, а в ньому 161 стаття, саме про це, не читали? І дії суботніх пікетувальників летять під цю статтю аж бігом. Може, приборкаєте самі цих хворих на канонічність громадян, панове Голови?! Може, не будемо ганьбити наше місто і вносити в його історію таке неподобство?
Відповіді
2006.07.26 | Марійка
Re: У Харкові почали боротьбу за канонічне православ’я
Я не хочу, щоб влада виконувала ті функції, які вона не має права виконувати, а саме- втручалась у релігійні справи і насаджувати "канонічність" однієї церки, і "неканонічність" іншої. То цілком моя справа - куди мені ходити. Тому я ходила і ходитиму до УПЦ Київського патріархату, і ані пан Салигін, ані пан Добкін, ані пан Кернес не в змозі мені це заборонити, бо це не є їх клопіт. Раджу їм згадати про те, що за законом церква у нас відокремлена від держави, а їх дії порушують діюче законодавство.2006.07.26 | Андрій
Re: У Харкові почали боротьбу за канонічне православ’я
Дякую Сухоруковій. А я думав, що еврей Бобкин хасид. Хотілося б узнати правду від барона Ходоса.Інна Сухорукова пише:
> В суботу, 22 липня, я отримала доручення від ХПГ. Доручення це було справжнім відрядженням у середньовіччя.
>
> А справа була така. Напередодні до нас звернулась парафіянка церкви Св. Іоанна Богослова і попросила подивитися інтерв’ю на телеканалі Р-1 такого собі пана Каурова. Саме це інтерв’ю викликало деякий культурний шок. Бо пан Кауров начебто виринув десь з 16 сторіччя. Він промовляв про святу Русь, про розкольників під головуванням Філарета – Денисенка. Про те, як справжні православні не повинні допустити цього розкольника на „святу слобожанську землю” разом з мощами Св. Варвари. Дісталося католикам, і, особливо, греко-католикам, і іудеям-масонам. Все це було дуже смішно. Точніше, було б смішно, якби п. Кауров не закликав канонічно віруючих „не пущать” Філарета з мощами” і „защищать” „настоящую” церкву. У повітрі наявно запахло провокацією міжконфесійного конфлікту. Тим більше, що парафіяни Храму Св. Іоанна Богослова повідомили, що біля їхньої церкви 22.07.2006 відбудеться пікет „настоящих” православних проти приїзду Філарета з мощами. До речі, ніякого такого приїзду не передбачалося. Запросивши з собою деяких журналістів, я прийшла в суботу до Храму Св. Іоанна Богослова.
>
> Ця церква була відновлена парафіянами Храму Іоанна Богослова ще у 1991 році із складу, який зробила з церкви радянська влада ще в 20-х роках. Жодного відношення до Московського патріархату церква після відбудови не мала.
>
> І я, і багато хто з харківської інтелігенції бувають у цьому храмі, де панує дивовижний дух любові до людей і прийняття кожного, як свого близького, рідного. Я не думала, що саме цей храм, де ніхто нікого не ображає, де ніхто не займається політичною демагогією, чи ще якимись світськими справами, опиниться у центрі скандалу.
>
> І от ми під’їжджаємо до Храму: Господи прости, чого тільки в світі не буває! Десь 150-200 бабусь, деякі з них на милицях, на пекучому сонці співають молитви. І ними керує диригент у вигляді середньовічного діда – з компанії або Стеньки Разіна або Пугачова. Між ними швидко бігає хлопчик у камуфляжі і кремезні чоловіки, які керують бабусями і дідусями: тим наліво, тим – прямо. Телефон в Храмі відключений з невідомих причин.
>
> Проїзд по провулку біля Храму був перегороджений цим геронтологічним „військом”. Тим, хто хотів потрапити до Храму, приходилось продиратися скрізь „стройные ряды”. Машини взагалі не могли проїхати по провулку. Пікетувальники так голосно виспівували щось, що у Храмі не змогли проводити молебни, які відбуваються там щосуботи.
>
> То постає питання: який же це пікет? Керівники бабусь і дідусів, коли ми до них звернулися з проханням пояснити це театральне „действо”, нічого розумного сказати не змогли. Спочатку вони спробували пояснити цей пікет приїздом Філарета з мощами Св. Варвари. А Філарет – розкольник, „преданий анафеме” и „ведет всех, кто ходит в его церковь прямо в ад”. Потім з’ясувалось, що ці панове збираються тримати своє підстаркувате військо з невеличким вкрапленням зовсім молодих хлопців і дівчат аж до того, поки їм не віддадуть Храм – всього-на-всього. „Он принадлежит Московскому патриархату – и будет принадлежать нам!” – суворо переконували нас керівники пікету. Якась дама і зовсім вдалась до езотеричних міркувань про те, що підкова – знак помаранчевих - це від сатани, і хто вішає підкову у себе вдома – той піддається сатані. Отже, недарма Президент підтримує Філарета! На запитання, чому пікетуючі вважають, що тільки одна церква - УПЦ МП - має право на існування, ми наслухались дуже багато цікавого: з’ясувалось, що греко-католиків немає – то розкольники, римо-католиків немає – вони неканонічні, буддисти і взагалі сатаністи. Дуже хотілося прокоментувати це словами Булгакова:” чого не кинься – нічого у вас немає!”. Два священики невідомо чого і яких храмів при першій спробі взяти у них інтерв’ю побігли від нас, як від диких тигрів. Так ми і не знаємо, хто насправді і як зробив нам цікаву, але не дуже приємну екскурсію у середньовіччя.
>
> А потім приїхала влада. З облвиконкому з’явився начальник відділу у справах релігій пан Левчук – представник облдержадміністрації, і зробилось диво: телефон миттєво почав працювати, хлопців в козацькій формі, що блокували проїзд машинам, ласкаво запросили до себе міліціянти, і вони перестали перешкоджати проїзду машин і відійшли від воріт церкви (куди, за словами працівників Храму, вранці намагалися вдертися). От хто в нас справжні чудотворці – наша влада! При умові, що вони хочуть творити ці дива. Слава Богу, цього разу схотіли. Але не всі. Того ж вечора п. Салигін – новий Голова облради, точнісінько, як бабулі і керуючі ними чоловіки, заявив, що у всьому винний Філарет, що вносить розкол на слобожанську землю. А у неділю в тому ж сумнозвісному Р-1 якийсь батюшка повідомив, що на Харківщині створено „Комітет захисту канонічного православ’я”. Неканонічні – ховайтеся! Може, ще аналізи будемо робити на канонічність? Кров, сечу тощо?
>
> Харків – місто, де ніколи не було міжетнічних конфліктів. Міжконфесійних теж майже не було. Але і влада ніколи не дозволяла собі підтримувати одні церкви і конфесії проти інших. Може, саме в цьому справа?
>
> Пане міський Голово, Ви, як канонічно православна людина, не забули, що церква у нас відокремлена від держави? А Ви, пане Голово облради? Бачу, що забули. Мабуть, пам’ять у Вас коротенька, та й із знанням Конституції та Кримінального кодексу щось не так. Я співчуваю Вашим нестерпним мукам істинної канонічності. (Раджу звернутися до психіатрів – кажуть, допомагає), але як посадова особа – все, що Ви кажете, є нічим іншим, як розпалюванням міжконфесійної ворожнечі.
>
> Взагалі у нас є КК України, а в ньому 161 стаття, саме про це, не читали? І дії суботніх пікетувальників летять під цю статтю аж бігом. Може, приборкаєте самі цих хворих на канонічність громадян, панове Голови?! Може, не будемо ганьбити наше місто і вносити в його історію таке неподобство?
2006.07.26 | ostmen
Re: Я це бачив
Тяжке відродження храму з руїн відбувалось на моїх очах.Знаю людей які давали хто скільки міг на відбудову храму.
Ще в ті роки коли це було зовсім не "престижно".
Знаю чому спонсували: тому що не МП.
І знаю чому Каурову як поплічнику Алексія II
це суботнє шоу було потрібно - найбільш затратні
роботи в храмі завершено, ось і збіглися
Поліграфи Поліграфовичі Шарикови на "готовеньке".
Мерзота є мерзота.
2006.07.26 | ostmen
Re: Я це бачив
Міліції та струнких в цивільному було зранку дуже багато.До пікетників підійти не дозволяли “в целях недопущения провокаций”.
Шоу спочатку обурило, а потім жаль убогих стало.
Останній погляд я на них кинув десь о 17-20.
Як стояли з 8 ранку, так і осталися.
Може приклеїли?
2006.07.27 | Ухум Бухєєв
А є і така думка
Як це не прикро, але форумчани оцінюють справи релігійні під світським кутом зору. Це щодо каноничності/неканоничності. З точки зору православної людини (тобто такої, для якої церковний канон є законом) дійсно, громадська організація, очолювана колишнім київським митрополітом (який, доречі, приймав участь у Соборі РПЦ, де 1990 року було обрано Патріархом Алексія ІІ) Мих. Денисенком, анафематствованим та відлученим від Церкви є абсолютно НЕКАНОНІЧНОЮ. Патріархія, згідно церковного канону, може бути утвореною лише в тому випадку, коли Церква-матір надасть томос (бомага така) утворюваному патріархату. "УПЦ КП" подібного томосу не від кого не отримувала (а отримати вона могла його тільки від РПЦ). Історія також не на боці "Філарета": нажаль, в Києві ніколи не було патріаршого престолу. Московські Патріархи-українці були, а престолу ніколи не було. Утворення нового "патріархату" було справою суто політичною, особливо зважаючи на існування в нашій країні УПЦ МП з найширшої від РПЦ автономією. Поборники української мови можуть не хвилюватись: ані в Україні, ані в Росії служба російською ніколи не правилась, тому що мовою східнословянскього православного богослужіння виступає церковнослов"янська мова в різних редакціях. Вибір мови проповіді - то справа священника або ж прихожан в кожному конкретному приході.Таким чином, в очах віруючих гр. Денисенко із своїм причтом виглядає духовним злодієм, що, імітуючи церковні обряди, уводить в оману людей.
2006.07.27 | Георгій
Re: А є і така думка
Ухум Бухєєв пише:> Як це не прикро, але форумчани оцінюють справи релігійні під світським кутом зору. Це щодо каноничності/неканоничності. З точки зору православної людини (тобто такої, для якої церковний канон є законом) дійсно, громадська організація, очолювана колишнім київським митрополітом (який, доречі, приймав участь у Соборі РПЦ, де 1990 року було обрано Патріархом Алексія ІІ) Мих. Денисенком, анафематствованим та відлученим від Церкви є абсолютно НЕКАНОНІЧНОЮ. Патріархія, згідно церковного канону, може бути утвореною лише в тому випадку, коли Церква-матір надасть томос (бомага така) утворюваному патріархату. "УПЦ КП" подібного томосу не від кого не отримувала (а отримати вона могла його тільки від РПЦ).
(ГП) Перепрошую, я не православний (протестант), але трохи читав про історію Православ"я і думаю, що як раз отут складність. Чи РПЦ дійсно є, згідно з православним каноном, "Церквою-Матір"ю" для УПЦ? У 1620 році, наприклад, єрусалимський патріарх Теофан висвятив у сан патріарха всія Русі київського митрополита Йова Борецького. Наскільки я розумію, тоді ніякого "томосу" від московського патріарха не вимагалося. Чому ж зараз вимагається? Мені здається, що відношення між двома православними помісними церквами є відносинами "матері" і "дочки" тоді, коли одна з них набагато стародавніша, а друга зовсім "молоденька." Але ж у випадку РПЦ і УПЦ це не так.
>Історія також не на боці "Філарета": нажаль, в Києві ніколи не було патріаршого престолу. Московські Патріархи-українці були, а престолу ніколи не було.
(ГП) А хіба патріарх Йов (див. вище) був "московським?" Наскільки я розумію, він і після висвяченння у патріарший сан продовжував жити в Києві, у Михайлівському Золотоверхому монастирі.
>Утворення нового "патріархату" було справою суто політичною,
(ГП) Мабуть так само, як і утворення у свій час РПЦ, чи ж не так?
>особливо зважаючи на існування в нашій країні УПЦ МП з найширшої від РПЦ автономією. Поборники української мови можуть не хвилюватись: ані в Україні, ані в Росії служба російською ніколи не правилась, тому що мовою східнословянскього православного богослужіння виступає церковнослов"янська мова в різних редакціях. Вибір мови проповіді - то справа священника або ж прихожан в кожному конкретному приході.
(ГП) Тут не сперечаюся.
> Таким чином, в очах віруючих гр. Денисенко із своїм причтом виглядає духовним злодієм, що, імітуючи церковні обряди, уводить в оману людей.
(ГП) Звучить сильно, але, наскільки мені відомо, є фахівці - православні історики Церкви - які зовсім так не вважають.
P.S. Як модератор, вітаю Вас на цій сторінці. Будь ласка, розкажіть про себе.
2006.07.27 | +O
Re: А є і така думка
Слава Ісусу Христу!> Пан Ухум Бухєєв пише: Як це не прикро, але форумчани оцінюють справи релігійні під світським кутом зору. Це щодо каноничності/неканоничності.
+O: боюсь і це пише людина світська, яка взяла на себе труд збадати проблему каноничності/неканоничності «реліґійним» зором
Я помиляюсь?
В кожному разі пан Ухум Бухєєв, навіть в цьому своєму намаганні стоїть з проросссссссійського
> (УБ): З точки зору православної людини (тобто такої, для якої церковний канон є законом) дійсно, громадська організація, очолювана колишнім київським митрополітом (який, доречі, приймав участь у Соборі РПЦ, де 1990 року було обрано Патріархом Алексія ІІ) Мих. Денисенком, анафематствованим та відлученим від Церкви є абсолютно НЕКАНОНІЧНОЮ.
+O: було б все так просто
Я, звичайно, не пророк, просто «Найкраща якість пророка — хороша пам’ять»
> (УБ): Патріархія, згідно церковного канону, може бути утвореною лише в тому випадку, коли Церква-матір надасть томос (бомага така) утворюваному патріархату. "УПЦ КП" подібного томосу не від кого не отримувала (а отримати вона могла його тільки від РПЦ).
+O: цікава наша історія: мама (Київська земля, благословенна Андреєм Первозванним) має просити «бомагу» від дочки (Муромської землі, в ті часи, і навіть років за 1000 ще дикої
> (УБ): Історія також не на боці "Філарета": нажаль, в Києві ніколи не було патріаршого престолу. Московські Патріархи-українці були, а престолу ніколи не було. Утворення нового "патріархату" було справою суто політичною, особливо зважаючи на існування в нашій країні УПЦ МП з найширшої від РПЦ автономією.
+O: цікаво, що історія якраз і на боці «Філарета» — утворення «патріархату» від часу заснування, а потім і надання Першості Константинопольському Патріархатові (у звязку з тим, що Імператор Святої Римської Імперії забажав перенестися з Риму), завжди має сильну політичну передумову: народ, який виборює незалежність
Цікаво, що Єпархії, а тим більше — Патріарші Церкви, засновувались згідно з православними канонами в місцях перебування/проповідування Апостола і Київ Є хорошим, обґрунтованим (згідно з каноном) місцем осідку Патріярха, на відміну від Москви
> (УБ): Поборники української мови можуть не хвилюватись: ані в Україні, ані в Росії служба російською ніколи не правилась, тому що мовою східнословянскього православного богослужіння виступає церковнослов"янська мова в різних редакціях.
+O: цікаво, що, базована на солуно-македонському діялекті старослов’янської мови, церковнослов’янська буває сербською, болгарською, польською... і.., не повірите: російською та українською
рос.: «Отчє наш іже єсі на нєбєсіх да святітца ...»
укр.: «Отче наш іже єси на небеси да святиться ...»
Пишиться кирилицею дійсно подібно, але прочитання..!
Правда, те, що я чув у виконанні священиків і дяків УПЦ КП, тяжить таки до російського прочитання...
Такщо: хвилюйтесь таки «поборники Української мови»
> (УБ): Вибір мови проповіді - то справа священника або ж прихожан в кожному конкретному приході.
+O: Тут в УПЦ КП дійсно для «поборників» немає за що хвилюватись — мова проповіди майже завжди українська.
Тут в УПЦ МП дійсно для «поборників» таки є за що хвилюватись — мова проповіди майже завжди російська.
> (УБ): Таким чином, в очах віруючих гр. Денисенко із своїм причтом виглядає духовним злодієм, що, імітуючи церковні обряди, уводить в оману людей.
+O: таким чином пан Ухум Бухєєв не зважає на «очі віруючих» УПЦ КП, «в очах яких» Філарет є Патріярх Православної Української Церкви, «на руках яких мозолі» від реставрування їх Храму в Харкові і «в серцях яких біль», що «істинно православні християни» займаються розбоєм.
Або Автор не читав вступної статті цієї гілочки дописів
Правда: щось мені цей допис нагадує типову великоросійську ментальність
З повагою
+O
2006.07.28 | +O
Re: А є і така думка (+)
Слава Ісусу Христу!Дуже перепрошую за помилку, яку я-грішний непрофесійно-історично допустив у своєму попередньому дописі (27-07-2006 15:50, +O Re: А є і така думка):
> ... Це і призводить до того, що, приміром, анафемствуванні (читай: «прокляті») у свій час Вселенським Константинопольським Патріархом «сербські роскольники» (тепер визнавані істинно православними ), отримали підтримку Москви (вона дипломатично «забула» відповісти Константинополю)....
— історія Церков на Балканах і сусідніх з ними народів дуже запутана справа, тому прошу мені вибачити:
в ті часи, про які я згадував (кінець ХІХ ст.) Константинопольський Патріархат двійчі готувався анатемствувати (читай: проклясти) Російську Церкву (в 1872р., коли Синод у Санкт-Петербурзі відмовився відкрито приєднатися до рішень грецького Собору, на якому з мотивів національної політики від Вселенського Православія було відлучено болгарський народ (звинуватили у т.зв. «філетизмі»); і в 1884р., коли рос. уряд звернувся до Порти щодо призначення двох болгарських єпископів у ті єпархії, які греки вважали своєю «канонічною територією»
Подібно у контексті канонічного спілкування було щодо сербів
Цей список може бути продовжений, скажімо: стосунками Константинополя і Москви у питаннях підпорядкованості (хто Церква «матір», тобто: хто дає/недає самостійність
Тому ще раз прошу подивитись на проблему УПЦ КП (базуючись на досвіді маніпуляцій канонами Москви, яка для Вас являється православним кутом зору): «чутки про неканонічність «філаретівців» надто перебільшені»
Помиляюсь?
Можемо проаналізувати поняття «канонічність» на прикладі Московського Патріярхату
З повагою
+O