Термін „еволюція” взагалі не потрібен у природничих науках
10/19/2006 | Б.А. Рудий, В.С. Ольховський
ТЕРМІН „ЕВОЛЮЦІЯ” ВЗАГАЛІ НЕ ПОТРІБЕН У ПРИРОДНИЧИХ НАУКАХ
Б.А. Рудий, В.С. Ольховський
cris-evol@ukr.net, olkhovsk@kinr.kiev.ua
Термін „еволюція” не виправдав себе. Еволюція ніде ніколи не спостерігалася, окрім як у соціальних системах (системах, елементами яких є інтелекти). Еволюційна наукова парадигма не призвела до жодних суттевих відкриттів у біології, окрім явища мікроеволюції. Теорія біологічної еволюції не відповідає критеріям ані теорії, ані гіпотези. (На відміну від креаційної гіпотези розвитку організмів, яка відповідає усім критеріям наукової гіпотези.) Треба регулярно підкреслювати: термін „еволюція” взагалі не потрібен у природничих науках!
Вичерпаність старого (еволюційного) підходу
Сам Чарльз Дарвін сказав: «Якщо стане можливим продемонструвати існування складного органа, який не міг бути створений численними послідовними незначними змінами, то моя теорія зазнає невдачі». [Ч. Дарвін, Походження видів... Розд. VI: Складності теорії]. — Але такий момент уже давно настав: дедалі більше біологів переконані у тім, що для багатьох органів і систем неможливо уявити їх хоча б принципове виникнення «численними послідовними незначними змінами» (Наприклад, нещодавно понад 600 докторів наук (у тому числі близько 200 в області біології) підписали офіційну заяву, у якій говориться: «Ми скептично ставимося до тверджень про те, що випадкова мутація й природний добір стали причиною виникнення складних форм живих організмів».).
Демонстрація існування «складного органа, який не міг бути створений численними послідовними незначними змінами» полягає уже в найпростішому джгутиковому механізмі пересування. Одноклітинна кишкова паличка (колібактерія) має такий механізм у вигляді 6 маленьких електромоторчиків. Ось опис і технічні характеристики одного такого моторчика: ... (Див. http://nt-creaz.org.ua/evol-creaz/Dokazy-stvor-svitu.htm).
Джерело: «Bacterial Flagella: Paradigm for Design, video, http://www.am.org/amproducts/videos/v021.htm
Дехто з молекулярних біологів називає бактеріальний двигун найдосконалішим мотором у Всесвіті!
Отже, джгутиковий орган містить у собі підшипник, статор і ротор (джгутик): якщо з'явиться ротор, то яка користь від нього без статора?, а якщо — статор, то що користі без ротора?, якщо навіть самоутвориться вся рушійна система, то вона некерована, доки не самовиникне система навігації. Отже, поетапно не виникає. Може тоді не поетапно, а відразу ж уся система цілком? Але самовиникнення цілком відразу є вкрай нереальний, та й це було б уже не незначними змінами.
Якщо ситуація із самовиникненням найпростішого органу живих істот є настільки розпачливою, то яка ж тоді вона щодо більш складних органів і систем?!
На прикладі джгутикового мотора ми побачили наявність у системи певного мінімального набору компонентів, за відсутності кожного з яких система повністю нефункціональна. Це явище «мінімуму складності», необхідного для функціональності, було всебічно досліджене біохіміком М. Біхі й використане їм же для доказу вичерпаності еволюційного підходу в біології, математичного доказу неможливості поетапного виникнення більшості живих структур, у т.ч., клітинних органел і самої клітини.
Безмежні надії на обмежений інструмент. Необхідність розрізняти науку і правду
Уявімо собі слідчих, перед якими стоїть завдання розплутати одне убивство, і які ще до початку розслідування домовляються про те, що так-от і така група людей не можуть бути серед убивць. Безглуздя...
Ще ілюстрація. У лісі ... (Див. http://nt-creaz.org.ua/evol-creaz/Dokazy-stvor-svitu.htm).
Як видно вже при поверховому розгляді, з безінтелектовою вимогою не усе гаразд. Значить, не все гаразд також і з системою освіти, яка надає виключну перевагу усьому „науковому”.
Хибність методології сучасної науки (в секторі походження світу) полягає не у неефективності, а у безмежному застосуванні обмеженого інструменту: ви знайдете причину лише серед тих потенційних причин, які Ви заздалегідь не виключили з числа потенційних! Помилка в самих основах.
Науковий стан ТБЕ. Інфляція доказів
Сучасні еволюціоністи кажуть про слушність основних моментів гіпотези Дарвіна: «Гіпотеза Дарвіна, що життя урізноманітнюється завдяки існуванню внутрішньої мінливості у популяціях і дії таких чинників, як природній відбір, спирається на прямі спостереження цієї мінливості і цього відбору.» [Доктор біології Г. Пінчук, http://maidan.org.ua/static/mai/1147200614.html ]
Але уточнимо ситуацію з гіпотезою Дарвіна та її підтвердженнями:
1) Дарвін постулював, що межі урізноманітнення видів є дуже широкими: від одного-єдиного (точніше чотирьох) виду організмів колись — аж до мільйонів видів тепер;
2) Емпіричними підтвердженнями були лише факти мікрозмін організмів (14 видів/підвидів в’юрків, диверсифікація форм мушлів, виведення нових порід та сортів, тощо).
На лице невідповідність між твердженням і підставами стверджувати. І він сам це визнавав (тому й гіпотеза, а не теорія). Але він сподівався/вірив, що майбуття розкриє недосяжний доти емпіричний матеріал у вигляді викопних решток і т.п., який підтвердить гіпотезу (макро)еволюції. Минуло півтора сторіччя, фактаж розширився багатократно. І що ж? Чи зросла кількість емпіричних підтверджень? — Навпаки!
Ось висновки знаних палеонтологів про наявність серед викопних решток підтверджень еволюції. Слухаємо доктора палеонтології хребетних, професора Гарвардського університету, професора геології Аризонського університету Г. Сімпсона: «Відомий нам літопис скам’янілостей демонструє раптове виникнення більшості таксонів [види, роди, класи, типи...]. Вони майже ніколи не з’являються в результаті ланцюга майже непомітних змін попередніх таксонів, що, як вважав Дарвін, характерно для еволюції. ... Пробіли ж між відомими порядками, класами, філами — систематичні і майже завжди значні.» [Simpson G.G. The history of life. У кн.: The Evolution of Life, Sol Tax (editor), Vol.1 of Evolution After Darwin, The University of Chicago Centennial, The University of Chicago Press, Chicago, 1960, p. 149.]
Подібне каже й професор геології в університеті Квінсленда Дж. Вотерхауз: «Біда з пробілами в тім, що якщо вони дійсно були випадкові, як стверджував Дарвін, то за півтори сотні років розкопок їх би давно вже "закрили". Однак білі плями не зникли. Вони продовжують зяяти.» [Waterhouse J.B., Інавгураційна лекція, 1980.]
Професор геології та палеонтології Гарвардського університету С. Гулд: «Еволюційні дерева, що ростуть у наших підручниках, мають дані лише на кінчиках гілок і в розгалуженнях; решта є домислюванням, хоч і правдоподібним, але не підтверджуваним викопними свідченнями.» [Gould S.J. Evolution’s erratic расe. Natural History, vol.LXXXVl(5), May 1977, p.14.]
І все це при тому, що колекція рештків зараз доволі повна: «Не потрібно більше вибачатися за бідність літопису скам’янілостей. У деяких напрямках він став майже неконтрольовано багатим...» [George T.N. Fossils in Evolutionary Perspective // Science Progress — Vol. 48, No. 1 (Jan. I960)].
Погляньмо тоді на дані бактеріальних мутагенних експериментів, можливо тут отримані свідчення макроеволюції? Де-де, а у бактеріальних мутагенних експериментах ну вже точно повинні були з'явитися емпіричні підтвердження можливості макро-урізноманітнення. Бактерії надзвичайно швидко розмножуються, а кількість мутацій за життя одного організму є приблизно однаковою для всіх видів, тому для еволюції важлива не тривалість життя, а кількість поколінь. Принципово нова форма організму — це нова інформація (структурно-функціональна), тому у таких експериментах в організмах точно мусила з'явитися нова інформація. — Але вона не з'явилася: ... (Див. http://nt-creaz.org.ua/evol-creaz/Dokazy-stvor-svitu.htm) Скільки їх ні піддавали впливові мутацій, у них не з'явилися нові органи і системи.
Головне питання гіпотези еволюції полягає в можливості макрозмін. Чи доводять приклади нових видів/штамів пташиного грипу те, що від одноклітинних пішли багатоклітинні? Або що зовнішні клітини коралів з їх гарпунною отрутною системою нападу могли виникнути з якоїсь «відсутності гарпунної отрутної системи»? Або що панцирні тварини могли виникнути з безпанцирних? І так далі. — Ні, не доводять.
Звернімося до даних селекціонерів за останні 150 років — у них теж немає прикладів утворення в організмах нових корисних органів та систем, нової інформації.
Звернімося ще до результатів моделювань поступової появи бодай однієї єдиної під-підсистеми організму, будь-якого невеликого конструкційного блоку шляхом мутацій (див. http://nt-creaz.org.ua/zvern-fulltext.htm), може тут є підтвердження? — Навпаки, лише спростування:
1. необхідність постійного гігантського перевищення імовірності над середньостатистичним значенням (що підводить механізм мутацій під ненауковий термін «чудеса», як про це сказав екс-президент Французької академії наук П.-П. Грасé: «Своєчасна поява мутацій, яка дозволяла б тваринам і рослинам задовольняти свої потреби, виглядає неймовірною. Але теорія Дарвіна вимагає ще більшого: одній рослині чи тварині потрібні було би тисячі й тисячі вдалих, своєчасних подій. Тобто, чудеса стали би правилом: відбувалися б події безмежно низької імовірності»);
2. виметеність усіх слідів проб і помилок механізму мутацій (що науково є абсолютно нереальним).
Отже, за час після смерті Дарвіна усі досяжні емпіричні сфери не підтвердили гіпотезу поступового урізноманітнення форм організмів від одної спільної форми до мільйонів різних:
1) ані палеонтологічні дані;
2) ані бактеріальні мутагенні експерименти;
3) ані дані селекціонерів;
4) ані моделювання механізму мутацій.
Еволюціоністи кажуть про ідею макрозмін серед форм організмів, як про емпірично підтверджувану, але серед емпіричних підтверджень наводить лише мікрозміни («утворення видів»).
На цьому видаванні одного за інше, на цій «інфляції доказів» й тримається науковість ТБЕ. Насправді ж вона не наукова за браком підтверджень.
Еволюціоністи позиціонують механізм мікроеволюції як серцевину еволюційної теорії. Але при мікроеволюції не підвищується конструкційна складність, не «само-дорозроблюється» проект, тобто вона не слугує джерелом нових органів і систем, нових планів організмів. Виходить, еволюційна теорія позбавлена серцевини.
Мікроеволюція, яка перевіряється експериментально, не продукує нових органів і систем; а макроеволюція взагалі не перевіряється експериментально (+ не має свідчень в літописі).
Теорія чи гіпотеза?
Еволюціоністи кажуть, що «поки що ТБЕ є єдиною валідною, обгрунтованою науковою теорією походження видів».
Але на сьогодні не існує ніякої наукової теорії походження видів від «спільного предка» (ТБЕ), бо бракує емпіричних підтверджень. Якщо ж хто скаже, що не бракує, нехай вважає й наступні „теорії” науковими.
Уривок з газети Zimbabwe Post:
«В холі факультету природничих наук нашого славетного університету розміщується стенд ‘Теорія місячної еволюції’ (ТМЕ). Події представлені тут в оберненому хронологічному порядку: спочатку йде малюнок з сучасним розташуванням Місяця й Землі відстань зменшена на 30% — ще на 30% ще на 30% потім Місяць й Земля мають видовжену форму потім приплюснуту потім форму октаедра потім вони кружляють у ‘танго’ потім вони поперемінно перекидають матерію одне одному у все більшій кількості потім стають одним цілим потім з усіх боків єдиної кулі вириваються струмені полум’я потім з середини кулі вириваєть комета і нарешті куля заспокоюється. Біля експозиції регулярно праводяться лекції, і часто звучать фрази на зразок ‘еволюція Місяця Є фактом’, ‘закон Шмоллі-Брайнберга однозначно підтверджує...’, ‘численні емпіричні спостереження за розвитком тетраедричних сунупсисоїдальних кабернакул при потраплянні у них гаплосолярних протобулентних пепсіколоїдів однозначно підтвердили...’ та ‘жодного наукового аргументу проти ТМЕ не існує’. На питання журналіста ‘Чи настільки вже необхідно викладати це у школі в такій кількості?’ нам повідомили, що єдиною альтернативою цій теорії є FIAT, а такі машини ми принципово не використовуємо.»
А ось уривок з іншої, не менш відомої газети:
«Учора ввечері було заарештовано сина директора школи. 12-літнього хлопчиська було спіймано на гарячому під час крадіжки булочок. Цікаво, що хлопчик виправдовується, буцімто булочки самі застрибнули йому до кишень. Для підтвердження цього він запропонував поліціантам поспотерігати за булочками деякий час, і вони побачать серед булочок деяке ворушіння, а то й відважні з’їжджання з верхніх рядів до нижніх. Це було зроблено неодноразово і знайдено саме так! Далі хлопчик навів статистичну таблицю булко-пересувань, з якої однозначно випливало, що розподіл відстаней відрізняється від Шмоллі-Брайнбергівського, далі наклав цю статистику на статистику Максвелла-Больцмана, і усім присутнім стало очевидно, що деякі з булочок теоретично можуть мати дуже великі значення вектору mv. Вундеркінда відпустили. На запитання маленької дівчинки, чи не міг би він продемонструвати на практиці цю теорію, той відповів, що це надзвичайно рідкісні події; а на питання ‘Та невже ж кілька надзвичайно рідкісних подій могли статися одночасно?’, містер гордість нашого міста почав розгнівано кричати, щоб цих надзвичайно малоосвічених малоліток з ненауковими запитаннями до нього більше ніколи не допускали...»
... (Див. http://nt-creaz.org.ua/evol-creaz/Dokazy-stvor-svitu.htm).
Тобто, ТБЕ фактично відсутня. Це неадекватна назва. На нашу думку, найліпшим скороченням для ТБЕ є «ПІП-ПВО-СС» — поверхово-інтуїтивне припущення про походження видів організмів від спільного сородіча.
Опора чи гальмо науки?
Сутність всякої парадигми — у тому, щоб правильно вгадати/вибрати наперед найзагальніші рамки об’єкта, аби внутрішні рамки/структура об’єкта розпізнавалися якнайшвидше.
Якби в секторі будови клітини саме креаційну концепцію вибрали за основу досліджень (робочу парадигму), то швидкість розпізнання структури клітини була б вищою. Бо згідно з нею структура клітини є продуктом розуму, інженерного генія, — а саме це дедалі повніше підтверджується фактами!
Так само, якби в секторі розвитку форм організмів саме креаційну концепцію вибрали за робочу парадигму, то швидкість розпізнання закономірностей та історії розвитку форм організмів була б вищою. Бо згідно з нею, (1) в організмах наявна здатність до мінливості (в абсолютній більшості випадків шляхом комбінаційної генотипної мінливості, а не мутацій, себто внаслідок простого перемішування генних аллелів + накладання відбору), та (2) мінливість організмів є чітко обмеженою, — а як раз ці обидва постулати найбільше підтверджуються науковими відомостями!
Еволюційно-матеріалістична ж парадигма пропонує заздалегідь хибні рамки, вимагаючи виходити з неінтелектуальності походження структури клітини, а також з безмежності мінливості організмів. Це гальмує прогрес науки, бо весь час виявляється протилежність до того, що очікувалось. І це є повною протилежністю креаційній парадигмі.
Еволюціоністи обирають еволюційну концепцію за парадигму, бо вважають, що ця концепція ніби може надати якісь ліпші передбачення. — Але ж які передбачення може надати те, у чому виявлена помилка вже зараз, до передбачень?!
Натомість, креаційна концепція як у вигляді загальної концепції (парадигми), так і у вигляді конкретних гіпотез, виявляється більш відповідною фактам, тобто ефективнішою, ніж матеріалістично-еволюційна.
Отже, альтернатива є. Значить, еволюціоністи обирають гірше не за відсутності альтернативи, а за якихось інших причин.
Висновки:
З боку еволюціоністів коректно було б сформулювати свою ідею, сказавши те, що мається насправді: „Мікрозміни без збільшення конструкційної складності є фактом. З цього можна спробувати побудувати наступну реконструкцію минувшини... Але цій реконструкції практично немає жодних підтверджень у скам’янілостях тощо, й одночасно є кілька вагомих заперечень.” Натомість, еволюціоністи виростили справжню міфологію про походження і розвиток живих форм, й ніде не зазначають, що це міфологія, фантазієподібні побудови!
ТБЕ, точніше ПІП-ПВО-СС, є не хребтом біології, а гальмом біології. Окрім явища мікроеволюції, вона до жодних суттевих відкриттів не призвела. Натомість усі найважливіші відкриття за півстоліття — усі стосувалися мікроустрою життя й усі сильно підтверджували інформаційність устрою життя.
Термін „еволюція” досі тримався у науці на вірі у майбутні підтвердження, але емпіричні факти не підтвердили його слушність. Цей термін взагалі не потрібен в (історично-) природничих науках!
Б.А. Рудий, В.С. Ольховський
cris-evol@ukr.net, olkhovsk@kinr.kiev.ua
Термін „еволюція” не виправдав себе. Еволюція ніде ніколи не спостерігалася, окрім як у соціальних системах (системах, елементами яких є інтелекти). Еволюційна наукова парадигма не призвела до жодних суттевих відкриттів у біології, окрім явища мікроеволюції. Теорія біологічної еволюції не відповідає критеріям ані теорії, ані гіпотези. (На відміну від креаційної гіпотези розвитку організмів, яка відповідає усім критеріям наукової гіпотези.) Треба регулярно підкреслювати: термін „еволюція” взагалі не потрібен у природничих науках!
Вичерпаність старого (еволюційного) підходу
Сам Чарльз Дарвін сказав: «Якщо стане можливим продемонструвати існування складного органа, який не міг бути створений численними послідовними незначними змінами, то моя теорія зазнає невдачі». [Ч. Дарвін, Походження видів... Розд. VI: Складності теорії]. — Але такий момент уже давно настав: дедалі більше біологів переконані у тім, що для багатьох органів і систем неможливо уявити їх хоча б принципове виникнення «численними послідовними незначними змінами» (Наприклад, нещодавно понад 600 докторів наук (у тому числі близько 200 в області біології) підписали офіційну заяву, у якій говориться: «Ми скептично ставимося до тверджень про те, що випадкова мутація й природний добір стали причиною виникнення складних форм живих організмів».).
Демонстрація існування «складного органа, який не міг бути створений численними послідовними незначними змінами» полягає уже в найпростішому джгутиковому механізмі пересування. Одноклітинна кишкова паличка (колібактерія) має такий механізм у вигляді 6 маленьких електромоторчиків. Ось опис і технічні характеристики одного такого моторчика: ... (Див. http://nt-creaz.org.ua/evol-creaz/Dokazy-stvor-svitu.htm).
Джерело: «Bacterial Flagella: Paradigm for Design, video, http://www.am.org/amproducts/videos/v021.htm
Дехто з молекулярних біологів називає бактеріальний двигун найдосконалішим мотором у Всесвіті!
Отже, джгутиковий орган містить у собі підшипник, статор і ротор (джгутик): якщо з'явиться ротор, то яка користь від нього без статора?, а якщо — статор, то що користі без ротора?, якщо навіть самоутвориться вся рушійна система, то вона некерована, доки не самовиникне система навігації. Отже, поетапно не виникає. Може тоді не поетапно, а відразу ж уся система цілком? Але самовиникнення цілком відразу є вкрай нереальний, та й це було б уже не незначними змінами.
Якщо ситуація із самовиникненням найпростішого органу живих істот є настільки розпачливою, то яка ж тоді вона щодо більш складних органів і систем?!
На прикладі джгутикового мотора ми побачили наявність у системи певного мінімального набору компонентів, за відсутності кожного з яких система повністю нефункціональна. Це явище «мінімуму складності», необхідного для функціональності, було всебічно досліджене біохіміком М. Біхі й використане їм же для доказу вичерпаності еволюційного підходу в біології, математичного доказу неможливості поетапного виникнення більшості живих структур, у т.ч., клітинних органел і самої клітини.
Безмежні надії на обмежений інструмент. Необхідність розрізняти науку і правду
Уявімо собі слідчих, перед якими стоїть завдання розплутати одне убивство, і які ще до початку розслідування домовляються про те, що так-от і така група людей не можуть бути серед убивць. Безглуздя...
Ще ілюстрація. У лісі ... (Див. http://nt-creaz.org.ua/evol-creaz/Dokazy-stvor-svitu.htm).
Як видно вже при поверховому розгляді, з безінтелектовою вимогою не усе гаразд. Значить, не все гаразд також і з системою освіти, яка надає виключну перевагу усьому „науковому”.
Хибність методології сучасної науки (в секторі походження світу) полягає не у неефективності, а у безмежному застосуванні обмеженого інструменту: ви знайдете причину лише серед тих потенційних причин, які Ви заздалегідь не виключили з числа потенційних! Помилка в самих основах.
Науковий стан ТБЕ. Інфляція доказів
Сучасні еволюціоністи кажуть про слушність основних моментів гіпотези Дарвіна: «Гіпотеза Дарвіна, що життя урізноманітнюється завдяки існуванню внутрішньої мінливості у популяціях і дії таких чинників, як природній відбір, спирається на прямі спостереження цієї мінливості і цього відбору.» [Доктор біології Г. Пінчук, http://maidan.org.ua/static/mai/1147200614.html ]
Але уточнимо ситуацію з гіпотезою Дарвіна та її підтвердженнями:
1) Дарвін постулював, що межі урізноманітнення видів є дуже широкими: від одного-єдиного (точніше чотирьох) виду організмів колись — аж до мільйонів видів тепер;
2) Емпіричними підтвердженнями були лише факти мікрозмін організмів (14 видів/підвидів в’юрків, диверсифікація форм мушлів, виведення нових порід та сортів, тощо).
На лице невідповідність між твердженням і підставами стверджувати. І він сам це визнавав (тому й гіпотеза, а не теорія). Але він сподівався/вірив, що майбуття розкриє недосяжний доти емпіричний матеріал у вигляді викопних решток і т.п., який підтвердить гіпотезу (макро)еволюції. Минуло півтора сторіччя, фактаж розширився багатократно. І що ж? Чи зросла кількість емпіричних підтверджень? — Навпаки!
Ось висновки знаних палеонтологів про наявність серед викопних решток підтверджень еволюції. Слухаємо доктора палеонтології хребетних, професора Гарвардського університету, професора геології Аризонського університету Г. Сімпсона: «Відомий нам літопис скам’янілостей демонструє раптове виникнення більшості таксонів [види, роди, класи, типи...]. Вони майже ніколи не з’являються в результаті ланцюга майже непомітних змін попередніх таксонів, що, як вважав Дарвін, характерно для еволюції. ... Пробіли ж між відомими порядками, класами, філами — систематичні і майже завжди значні.» [Simpson G.G. The history of life. У кн.: The Evolution of Life, Sol Tax (editor), Vol.1 of Evolution After Darwin, The University of Chicago Centennial, The University of Chicago Press, Chicago, 1960, p. 149.]
Подібне каже й професор геології в університеті Квінсленда Дж. Вотерхауз: «Біда з пробілами в тім, що якщо вони дійсно були випадкові, як стверджував Дарвін, то за півтори сотні років розкопок їх би давно вже "закрили". Однак білі плями не зникли. Вони продовжують зяяти.» [Waterhouse J.B., Інавгураційна лекція, 1980.]
Професор геології та палеонтології Гарвардського університету С. Гулд: «Еволюційні дерева, що ростуть у наших підручниках, мають дані лише на кінчиках гілок і в розгалуженнях; решта є домислюванням, хоч і правдоподібним, але не підтверджуваним викопними свідченнями.» [Gould S.J. Evolution’s erratic расe. Natural History, vol.LXXXVl(5), May 1977, p.14.]
І все це при тому, що колекція рештків зараз доволі повна: «Не потрібно більше вибачатися за бідність літопису скам’янілостей. У деяких напрямках він став майже неконтрольовано багатим...» [George T.N. Fossils in Evolutionary Perspective // Science Progress — Vol. 48, No. 1 (Jan. I960)].
Погляньмо тоді на дані бактеріальних мутагенних експериментів, можливо тут отримані свідчення макроеволюції? Де-де, а у бактеріальних мутагенних експериментах ну вже точно повинні були з'явитися емпіричні підтвердження можливості макро-урізноманітнення. Бактерії надзвичайно швидко розмножуються, а кількість мутацій за життя одного організму є приблизно однаковою для всіх видів, тому для еволюції важлива не тривалість життя, а кількість поколінь. Принципово нова форма організму — це нова інформація (структурно-функціональна), тому у таких експериментах в організмах точно мусила з'явитися нова інформація. — Але вона не з'явилася: ... (Див. http://nt-creaz.org.ua/evol-creaz/Dokazy-stvor-svitu.htm) Скільки їх ні піддавали впливові мутацій, у них не з'явилися нові органи і системи.
Головне питання гіпотези еволюції полягає в можливості макрозмін. Чи доводять приклади нових видів/штамів пташиного грипу те, що від одноклітинних пішли багатоклітинні? Або що зовнішні клітини коралів з їх гарпунною отрутною системою нападу могли виникнути з якоїсь «відсутності гарпунної отрутної системи»? Або що панцирні тварини могли виникнути з безпанцирних? І так далі. — Ні, не доводять.
Звернімося до даних селекціонерів за останні 150 років — у них теж немає прикладів утворення в організмах нових корисних органів та систем, нової інформації.
Звернімося ще до результатів моделювань поступової появи бодай однієї єдиної під-підсистеми організму, будь-якого невеликого конструкційного блоку шляхом мутацій (див. http://nt-creaz.org.ua/zvern-fulltext.htm), може тут є підтвердження? — Навпаки, лише спростування:
1. необхідність постійного гігантського перевищення імовірності над середньостатистичним значенням (що підводить механізм мутацій під ненауковий термін «чудеса», як про це сказав екс-президент Французької академії наук П.-П. Грасé: «Своєчасна поява мутацій, яка дозволяла б тваринам і рослинам задовольняти свої потреби, виглядає неймовірною. Але теорія Дарвіна вимагає ще більшого: одній рослині чи тварині потрібні було би тисячі й тисячі вдалих, своєчасних подій. Тобто, чудеса стали би правилом: відбувалися б події безмежно низької імовірності»);
2. виметеність усіх слідів проб і помилок механізму мутацій (що науково є абсолютно нереальним).
Отже, за час після смерті Дарвіна усі досяжні емпіричні сфери не підтвердили гіпотезу поступового урізноманітнення форм організмів від одної спільної форми до мільйонів різних:
1) ані палеонтологічні дані;
2) ані бактеріальні мутагенні експерименти;
3) ані дані селекціонерів;
4) ані моделювання механізму мутацій.
Еволюціоністи кажуть про ідею макрозмін серед форм організмів, як про емпірично підтверджувану, але серед емпіричних підтверджень наводить лише мікрозміни («утворення видів»).
На цьому видаванні одного за інше, на цій «інфляції доказів» й тримається науковість ТБЕ. Насправді ж вона не наукова за браком підтверджень.
Еволюціоністи позиціонують механізм мікроеволюції як серцевину еволюційної теорії. Але при мікроеволюції не підвищується конструкційна складність, не «само-дорозроблюється» проект, тобто вона не слугує джерелом нових органів і систем, нових планів організмів. Виходить, еволюційна теорія позбавлена серцевини.
Мікроеволюція, яка перевіряється експериментально, не продукує нових органів і систем; а макроеволюція взагалі не перевіряється експериментально (+ не має свідчень в літописі).
Теорія чи гіпотеза?
Еволюціоністи кажуть, що «поки що ТБЕ є єдиною валідною, обгрунтованою науковою теорією походження видів».
Але на сьогодні не існує ніякої наукової теорії походження видів від «спільного предка» (ТБЕ), бо бракує емпіричних підтверджень. Якщо ж хто скаже, що не бракує, нехай вважає й наступні „теорії” науковими.
Уривок з газети Zimbabwe Post:
«В холі факультету природничих наук нашого славетного університету розміщується стенд ‘Теорія місячної еволюції’ (ТМЕ). Події представлені тут в оберненому хронологічному порядку: спочатку йде малюнок з сучасним розташуванням Місяця й Землі відстань зменшена на 30% — ще на 30% ще на 30% потім Місяць й Земля мають видовжену форму потім приплюснуту потім форму октаедра потім вони кружляють у ‘танго’ потім вони поперемінно перекидають матерію одне одному у все більшій кількості потім стають одним цілим потім з усіх боків єдиної кулі вириваються струмені полум’я потім з середини кулі вириваєть комета і нарешті куля заспокоюється. Біля експозиції регулярно праводяться лекції, і часто звучать фрази на зразок ‘еволюція Місяця Є фактом’, ‘закон Шмоллі-Брайнберга однозначно підтверджує...’, ‘численні емпіричні спостереження за розвитком тетраедричних сунупсисоїдальних кабернакул при потраплянні у них гаплосолярних протобулентних пепсіколоїдів однозначно підтвердили...’ та ‘жодного наукового аргументу проти ТМЕ не існує’. На питання журналіста ‘Чи настільки вже необхідно викладати це у школі в такій кількості?’ нам повідомили, що єдиною альтернативою цій теорії є FIAT, а такі машини ми принципово не використовуємо.»
А ось уривок з іншої, не менш відомої газети:
«Учора ввечері було заарештовано сина директора школи. 12-літнього хлопчиська було спіймано на гарячому під час крадіжки булочок. Цікаво, що хлопчик виправдовується, буцімто булочки самі застрибнули йому до кишень. Для підтвердження цього він запропонував поліціантам поспотерігати за булочками деякий час, і вони побачать серед булочок деяке ворушіння, а то й відважні з’їжджання з верхніх рядів до нижніх. Це було зроблено неодноразово і знайдено саме так! Далі хлопчик навів статистичну таблицю булко-пересувань, з якої однозначно випливало, що розподіл відстаней відрізняється від Шмоллі-Брайнбергівського, далі наклав цю статистику на статистику Максвелла-Больцмана, і усім присутнім стало очевидно, що деякі з булочок теоретично можуть мати дуже великі значення вектору mv. Вундеркінда відпустили. На запитання маленької дівчинки, чи не міг би він продемонструвати на практиці цю теорію, той відповів, що це надзвичайно рідкісні події; а на питання ‘Та невже ж кілька надзвичайно рідкісних подій могли статися одночасно?’, містер гордість нашого міста почав розгнівано кричати, щоб цих надзвичайно малоосвічених малоліток з ненауковими запитаннями до нього більше ніколи не допускали...»
... (Див. http://nt-creaz.org.ua/evol-creaz/Dokazy-stvor-svitu.htm).
Тобто, ТБЕ фактично відсутня. Це неадекватна назва. На нашу думку, найліпшим скороченням для ТБЕ є «ПІП-ПВО-СС» — поверхово-інтуїтивне припущення про походження видів організмів від спільного сородіча.
Опора чи гальмо науки?
Сутність всякої парадигми — у тому, щоб правильно вгадати/вибрати наперед найзагальніші рамки об’єкта, аби внутрішні рамки/структура об’єкта розпізнавалися якнайшвидше.
Якби в секторі будови клітини саме креаційну концепцію вибрали за основу досліджень (робочу парадигму), то швидкість розпізнання структури клітини була б вищою. Бо згідно з нею структура клітини є продуктом розуму, інженерного генія, — а саме це дедалі повніше підтверджується фактами!
Так само, якби в секторі розвитку форм організмів саме креаційну концепцію вибрали за робочу парадигму, то швидкість розпізнання закономірностей та історії розвитку форм організмів була б вищою. Бо згідно з нею, (1) в організмах наявна здатність до мінливості (в абсолютній більшості випадків шляхом комбінаційної генотипної мінливості, а не мутацій, себто внаслідок простого перемішування генних аллелів + накладання відбору), та (2) мінливість організмів є чітко обмеженою, — а як раз ці обидва постулати найбільше підтверджуються науковими відомостями!
Еволюційно-матеріалістична ж парадигма пропонує заздалегідь хибні рамки, вимагаючи виходити з неінтелектуальності походження структури клітини, а також з безмежності мінливості організмів. Це гальмує прогрес науки, бо весь час виявляється протилежність до того, що очікувалось. І це є повною протилежністю креаційній парадигмі.
Еволюціоністи обирають еволюційну концепцію за парадигму, бо вважають, що ця концепція ніби може надати якісь ліпші передбачення. — Але ж які передбачення може надати те, у чому виявлена помилка вже зараз, до передбачень?!
Натомість, креаційна концепція як у вигляді загальної концепції (парадигми), так і у вигляді конкретних гіпотез, виявляється більш відповідною фактам, тобто ефективнішою, ніж матеріалістично-еволюційна.
Отже, альтернатива є. Значить, еволюціоністи обирають гірше не за відсутності альтернативи, а за якихось інших причин.
Висновки:
З боку еволюціоністів коректно було б сформулювати свою ідею, сказавши те, що мається насправді: „Мікрозміни без збільшення конструкційної складності є фактом. З цього можна спробувати побудувати наступну реконструкцію минувшини... Але цій реконструкції практично немає жодних підтверджень у скам’янілостях тощо, й одночасно є кілька вагомих заперечень.” Натомість, еволюціоністи виростили справжню міфологію про походження і розвиток живих форм, й ніде не зазначають, що це міфологія, фантазієподібні побудови!
ТБЕ, точніше ПІП-ПВО-СС, є не хребтом біології, а гальмом біології. Окрім явища мікроеволюції, вона до жодних суттевих відкриттів не призвела. Натомість усі найважливіші відкриття за півстоліття — усі стосувалися мікроустрою життя й усі сильно підтверджували інформаційність устрою життя.
Термін „еволюція” досі тримався у науці на вірі у майбутні підтвердження, але емпіричні факти не підтвердили його слушність. Цей термін взагалі не потрібен в (історично-) природничих науках!
Відповіді
2006.10.19 | Олексанрд
Re: Термін „еволюція” взагалі не потрібен у природничих науках
Я з вами повністтю згоден! Це не є нормальним трактування лише одної точки зору - походження людини шляхом самовдосконалення. Я глибоко певен, шо еволюція вже віджила своє. Усі вчені світу вбачають у ній віру, бо те що неможливо довести неможливо сприймати за факт.2006.10.19 | Мірко
Чи це належить на цім форумі?
2006.10.24 | Baruch
Ця стаття потрібна на цьому сайті, тому що...
Ця стаття потрібна на цьому сайті тому, бо якщо історія людини в підручниках починається з мавпи, то це дуже «цікаво», адже від цього сильно залежить світогляд. Тільки беззастережна переконливість доводів і остаточна вичерпаність питання можуть служити підставою для безальтернативного вивчення еволюційної гіпотези в школі. Але вона розпалася на ряд розрізнених взаємно суперечних концепцій (поєднуваних лише ВІРОЮ в самоорганізаційні здібності матерії) і не просто не переконлива, а науково неспроможна.Два з трьох постулатів, на які спирається еволюційна «теорія» походження живого світу, повинні прийматися НА ВІРУ (виникнення життя з неорганічної матерії і переростання багатьох невеликих змін на одну величезна зміну), а третій носить ДИСКУСІЙНИЙ ХАРАКТЕР (дуже великий вік Землі). Якщо це майже міф (тримається на вірі), то виникає питання: для чого викладати це в школі?
Якщо питання походження є темним, то давайте залишимо його за бортом школи. А якщо вже вивчати, те ВСІ концепції в міру їхньої підтверджуваності фактами.
Cтаття потрібна на цьому сайті тому, бо півроку тому, тут же опублікував свою статтю еволюціоніст Г. Пінчук (http://maidan.org.ua/static/mai/1147200614.html), у якій обстоюється, що з підручниками, які починають історію лидини з мавпи, усе в порядку.
А це ось протилежний погляд.
2006.10.24 | Георгій
Re: Ця стаття потрібна на цьому сайті, тому що...
Baruch пише:> Ця стаття потрібна на цьому сайті тому, бо якщо історія людини в підручниках починається з мавпи, то це дуже «цікаво», адже від цього сильно залежить світогляд.
(ГП) Але ж це неправда. Історія людини починається з людини. Де Ви бачили дані про історію мавп у підручниках з історії?
>Тільки беззастережна переконливість доводів і остаточна вичерпаність питання можуть служити підставою для безальтернативного вивчення еволюційної гіпотези в школі. Але вона розпалася на ряд розрізнених взаємно суперечних концепцій (поєднуваних лише ВІРОЮ в самоорганізаційні здібності матерії) і не просто не переконлива, а науково неспроможна.
(ГП) ТБЕ НЕ СПИРАЄТьСЯ на постулат про самоорганізуючі здібності матерії. Це ВИГАДКА.
> Два з трьох постулатів, на які спирається еволюційна «теорія» походження живого світу, повинні прийматися НА ВІРУ (виникнення життя з неорганічної матерії і переростання багатьох невеликих змін на одну величезна зміну),
(ГП) Виникнення живого з неживого (гіпотези абіогенезу) НЕ Є ЧАСТИНОЮ ТБЕ. Це ТЕЖ вигадка.
>а третій носить ДИСКУСІЙНИЙ ХАРАКТЕР (дуже великий вік Землі). Якщо це майже міф (тримається на вірі), то виникає питання: для чого викладати це в школі?
(ГП) Вся ТБЕ, як теорія, полягає в постулаті, що життя на Землі урізноманітнюється шляхом зміни генофонду популяцій. Це все. І це цілком слушна природознавча теорія, яка піддається тестуванню.
> Якщо питання походження є темним, то давайте залишимо його за бортом школи. А якщо вже вивчати, те ВСІ концепції в міру їхньої підтверджуваності фактами.
(ГП) А ЯК вивчати наміри Того, Хто СТВОРИВ життя? Якими прийнятими у природознавстві методами?
> Cтаття потрібна на цьому сайті тому, бо півроку тому, тут же опублікував свою статтю еволюціоніст Г. Пінчук (http://maidan.org.ua/static/mai/1147200614.html), у якій обстоюється, що з підручниками, які починають історію лидини з мавпи, усе в порядку.
(ГП) Та нема ніяких "еволюціоністів." Є просто люди, які згодні з МЕТОДОМ природознавства у тому вигляді, в якому він на сьогодняшній день існує. Згідно з цим МЕТОДОМ, в науці нічого не "доводиться," як абсолютна істина. Натомість, є слушні гіпотези/теорії, які піддаються тестуванню. Теорія біологічної еволюції - одна з них. "Теорії" ж Творення у природознавстві просто не існує.
2006.10.19 | Dworkin
Маячня! ;))) (-)
2006.10.20 | Боббі
Слід покращити оформлення, структуру та стиль викладення
2006.10.20 | mazur
Re:
почитайте ось таку викопну книжку: Шмальгаузен И.И., Проблемы дарвинизма, 1969 (автор, до речі, викладав в КДУ) там дуже добре написано, і з прикладами еволюції, і про проблеми теорії, і багато чого іншого. метод панів авторів титульної статті полягає в тому, щоб1) відкинути спостереження еволюції у природі, заявивши, що раз ми не бачили на власні очі виникнення нової ноги (скажімо) то такого і не буває (виникнення, скажімо, покладів корисних копалин ми теж не бачили, але ж успішно користуємося геологією для їх знаходження), а потім
2) заявити що еволюція не є науковою теорією, оскільки не підтверджена на досліді.
я розумію прагнення пп. авторів до простішого, інтуїтивно зрозумілішого і емоційно безпечнішого світу, але не можу погодитись, щоб іншим накидали цей уявний світ без справді "поінформованої згоди" як то кажуть американці.
кілька додаткових зауважень. пп. автори цитують пана Сімпсона -- "Пробіли ж між відомими порядками, класами, філами — систематичні і майже завжди значні." почитайте про кембрійський вибух на вікіпедії. саме тоді існувало крім відомих зараз і по пізнішим решткам відносно "далеких" порядків і навіть вищих клад велика кількість порядків, які неможливо впхнути в якийсь із пізніших порядків. все це еволюційне багатство доступне нам завдяки погано зрозумілим, але рідкісним умовам, які зберегли для нас набагато більше решток і типів тканин, ніж це звичайно буває.
стосовно можливих шляхів еволюції джгутиків, на вікіпедії є стаття (http://en.wikipedia.org/wiki/Evolution_of_flagella) і про це. те, що такі шляхи є, принаймні показує що ніякого "краху" еволюціонізм тут не терпить.
2006.10.24 | Baruch
Про "евол. пояснення" появи джгутикового мотору
Ви пишете: „...Почитайте про кембрійський вибух ...: саме тоді існувало ... велика кількість порядків, які неможливо впхнути в якийсь із пізніших порядків...”— До чого це Ви? До того, що в кембрійському ґрунтовому шарі винаходять не лише відомі існуючі класи організмів, але й багато вже не існуючих? — Але ж аргумент „Кембрійського вибуху” полягає не в тому! А в тому, що раптово, без жодних морфологічно близьких попередників з’являється велика кількість різноманітних класів живих організмів. Від губок, медуз і коралів, до молюсків, панцирних, членистоногих і риб (майже всі основні класи!). Як Ви це поясните? Як майже всі основні класи з’явилися у літопису скам’янілостей раптом, без перехідних форм? Як це не було панциря, і раптом він з’явився, не залишивши жодних „пробних” форм панциря? І так далі. Де поділися проміжні етапи? Поясніть.
Ви, мабуть, намагатиметеся пояснити без доказів („...завдяки погано зрозумілим, але рідкісним умовам...”), тоді як це є прямим доказом постулату креаційної гіпотези про те, що розвиток форм організмів почався від багатьох, а не одної, повністю довершених форм. Отже, креаційна гіпотеза більш наукова. Вона підтверджується легко.
На відміну від еволюційної, для якої наявні здебільшого „пояснення відсутності доказів в даній ділянці”. Еволюційна гіпотеза побудована на гіпотезах, які самі є побудованими на гіпотезах! Хіба це наука?
Ви кажете, що ніби хтось там уже пропонує валідні гіпотези самопояви одної з систем організму (джгутиковий мотор).
— Але це неправдиве твердження. Більша половина (з кількох десятків) конструкційних деталей джгут. моторчика не присутні більш ніде в структурі даної чи інших бактерій. Вони є повністю новими, так що відпадає варіант, коли з готових блоків зібралося щось у новій комбінації й запрацювало. Вони мусили виникнути одночасно й ніде, у жодній іншій функції/конструкції більше застосовуватися. Вони мусили виникнути спочатку на рівні ДНК, тобто у вигляді проекту, і при цьому точно допасованими одне до одного! Але це фантастика, а не наука — наука бере і показує на практиці, що таке-от можливе. А у еволюціоністів не наука. Бактеріальні мутагенні експерименти розставили крапки над і: нової інформації в бактеріях не з’являється навіть при шалених темпах мутацій на сотнях мільйонів „макротваринних” років. (Ті бактерії навіть виокремили в окремий „тип” — „не поддающиеся ароморфозу”, тобто еволюції!)
До того ж, подумайте над власним аргументом: так само хтось зміг би доводити, що корпускулярна теорія світла теж не зазнала краху, бо багато фактів її підтверджують. Та й безліч інших теорій. — Але потрібно порівняти міру підтверджуваності даної теорії з мірою конкурентів! Еволюційна програє креаційній.
Ви пишете: „...Ніякого "краху" еволюціонізм тут не терпить”
— А ні про який повний крах не йдеться. Йдеться про міру підтверджуваності фактами різних концепцій. В науці (і освіті) потрібно перелічувати усі основні концепції, зазначаючи міру підтверджуваності кожної фактами. І якщо якась опинилася на 2-му місці — через це її не замовчувати і не називати ненауковою. Засвойте це нарешті!
2006.10.24 | Георгій
Подивіться оцей лінк
http://www.talkorigins.org/indexcc/CB/CB200_1.html2006.10.20 | Стась
Уберите мракобесие с первой страницы!
Вроде бы, сайт посвящен украинскй политике, а не околорелигиозной пропаганде или, скажем, исследованием НЛО?2006.10.20 | IIN
Re: Уберите мракобесие с первой страницы!
Це дуже актуальна тема для державної політики.2006.10.23 | Baruch
Уберите ЭВОЛЮЦИОННЫЕ МИФИЧЕСКИЕ УТВЕРЖДЕНИЯ из с-м образования !
2006.10.23 | Георгій
І ще, заберіть усі ці МІФІЧНІ твердження про ЕЛЕКТРОННІ ОРБІТАЛІ
А то розвели тут всяку теорію, панімаш... А хто їх, ті орбіталі, бачив, чи мацав, ГА???2006.10.24 | Baruch
То науки експериментальні, а то історичні
Пане Георгію, Ви змішуєте незмішувані речі. Електронні орбітали в атома існують сьогодні, отже ми досліджуємо їхній УСТРІЙ (чи взагалі наявність певного устрою). А у випадку з видами організмів ми досліджуємо ПОХОДЖЕННЯ УСТРОЮ (тобто історію).То науки про устрій, експериментальні. А то -- науки про походження устрою, історичні.
2006.10.24 | Георгій
Так і ПРОЦЕС еволюції теж іде СьОГОДНІ!
2006.10.20 | Превед камунизьма
Далой абиззян и Чарлу Дарвину !
Настаящии праваславные морксисты-лининисты и прочие прагресивное чилавечиство происходить ат инапланетного пролитириата !2006.10.20 | igor
А чи не можна детальніше зупинитися на
на концепціях КТ.==================================================================
"Так само, якби в секторі розвитку форм організмів саме креаційну концепцію вибрали за робочу парадигму, то швидкість розпізнання закономірностей та історії розвитку форм організмів була б вищою. Бо згідно з нею, (1) в організмах наявна здатність до мінливості (в абсолютній більшості випадків шляхом комбінаційної генотипної мінливості, а не мутацій, себто внаслідок простого перемішування генних аллелів + накладання відбору), та (2) мінливість організмів є чітко обмеженою, — а як раз ці обидва постулати найбільше підтверджуються науковими відомостями!"
=================================================================
На жаль у статті 90% належить критиці ЕТ, з них 80% містить посилання на авторитети (втім у філософії це певно цілком прийнятно
На жаль їх пояснення, чи обгрунтування відсутнє.
Стосовно 1. Що означає наявність здатності до мінливості. Які є докази перемішування генних аллелів, експериментальні результати, механізми природнього перемішування.
Стосовно 2. Чому і як саме є ЧІТКО обмеженою мінливість.
Як ці два постулати стосуються власне КРЕАЦІОНІЗМУ?
Стосовно твердження "швидкість розпізнання закономірностей та історії розвитку форм організмів була б вищою" то воно також не є очевидним, чи якось доведеним. Бо є слушне запитання: "а що заважає?".
Наприклад, геліоцентрична планетна модель вирішила проблеми, які не могла вирішити геоцентрична модель та суттєво підвищила точність в навігаційних задачах. Її СУТТЄВІ переваги,АДЕКВАТНІСТЬ, ПРАКТИЧНІСТЬ не стали завадою у значно сильнішому протистоянні. Те саме маємо і з атомарною теорією.
Тому можу стверджувати, що спроба на основі креаціонізму збудувати наукову природничу теорію призводить до формулювань, що власне із креаціонізмом повязані дуже слабо. Бо основна теза креаціонізму загальна, всепояснююча (власне чому її уникають чітко формулювати?) і тому абсолютно неконструктивна. Як на мій погляд то дійсно, ЕТ у її трактуванні у підручниках складається на 80% з міфології, проте й те що пропонується нічим не краще. Тому найкращим і науковим підходом є детальний опис фактів, без їх довільної екстраполяції та чесне визнання і відверте означення наявних проблем і суперечностей. Ось це ми маємо, ось це перевірено еспериментально, це практично застосовується, це має якесь підтвердження, а про інше ми можемо лише щось видумувати.
2006.10.20 | Георгій
Re: А чи не можна детальніше зупинитися на
igor пише:> Що означає наявність здатності до мінливості. Які є докази перемішування генних аллелів, експериментальні результати, механізми природнього перемішування.
(ГП) Якщо вживати точну біологічну термінологію, а не загально-філософську, - здатність до мінливості популяцій (не індивідів!) означає наявність в цих популяціях генів (фрагментів ДНК), які час від часу змінюються внаслідок дії найрізноманітніших мутагенів - ультрафіолету, іонізуючого опромінення, космічних променів, деяких хімічних сполук і т.д. Мутації - тобто результат дії мутагенів - дуже часто елімінуються або спеціальними механізмами "ремонту" ДНК, або смертю індивіда-мутанта. Але, тим не менш, деякі мутацій залишаються неполагодженими і не є смертельними, і тому ці мутації формують нові варіанти генів (алелі). Алелі в популяціях існують з певної частотою, яку можна обчислити за допомогою формул біноміального розподілу. Під час взаємодії з середовищем, носії певних алелів мають перевагу порівняно з іншими (довше живуть і мають більше нащадків), тому ці формально обчислені частоти алелів весь час міняються. На додачу до цього, певні алелі елімінуються з популяцій завдяки природним катастрофам (лісові пожежі, виверження вулканів, тощо), або іншими подіями, які напряму не зв"язані з дарвінівським "природним добором" (дрейф генів). Якщо, і коли, всередині популяції формується велика "субпопуляція" носіїв певних алелів, і ця "субпопуляція" стає "географічно" відокремленою від "материнської" (наприклад, комахи з сильнішими крильцями вилітають з ущелини, тоді як загальна популяція цих комашок продовжує жити на дні цієї ущелини) - завдяки подальшій взаємодії цієї нової популяції з середовищем може сформуватися те, що ми називаємо новим біологічним видом.
> Стосовно 2. Чому і як саме є ЧІТКО обмеженою мінливість.
(ГП) Наскільки я розумію д-рів Ольховського і Рудого, як раз це для них є чимось таким, що не підлягає не тільки експериментальній перевірці, а й ментальному сумніву. Вони кажуть, що це є передбаченням, яке логічно витікає з креаційної парадигми. Але насправді, за простою логікою, це не так. Навпаки, креаційна парадигма, схоже, витікає з повсякденного, "побутового" обивательського менталітету, який каже: ну от, бачите, нема ж ніякої вашої еволюції - комахи залишаються комахами, собаки собаками, а мавпи мавпами. Є тільки "мікрозміни" - зміни частот алелів у популяціях, виведення людиною нових сортів і пород, але все це дуже обмежене, малюсіньке, незначне... чому? а тому що Я ЗВИК так думати (так само як люди до Коперніка ЗВИКЛИ думати, що Сонце обертається навколо Землі). З цієї ідеї "собаки залишаться собаками, ведмеді ведмедями, а бактерії бактеріями" креаціоністи роблять передбачення, що їх Розумний Дизайнер НЕ ХОЧЕ серйозних, радикальних, стратегічних змін у формах життя. А вже з цього витікає, що (а) він існує, і (б) дарвінівської еволюції нема. Проте логічно це абсурд. Звідки ви, панове креаціоністи, можете знати наміри вашого Дизайнера? А раптом він завтра витворить двадцять мільйонів нових таксонів (видів, родів, сімейств, класів, царств)? У тому ж і річ, що ви з цим Дизайнером не спілкуєтеся. Ви його не вивчаєте емпіричними методами, а тому ваша парадигма не природознавча.
2006.10.21 | Сергій Анатин
Re: Термін „еволюція” взагалі не потрібен у природничих науках
Стаття побудована на пересмикуванні фактів і замовчуванні безлічі наукових даних, що свідчать на користь теорії еволюції. Автори не розуміють, що голосування за ту чи іншу гіпотезу не є методом вибору гіпотези в науці. Голосуваннями й резолюціями сумнозвісних сесій вирішувалася доля наукових напрямків у часи сталінізму. Саме тоді біологія зазнала страшенних втрат. Щодо креаціонізму, то він є релігійною догмою, а не науковою гіпотезою. Еволюційна теорія побудована на фактах, і кількість цих фактів з кожним днем зростає. Дійсно, проблема виникнення складних органів, наприклад ока, не давала спокою Дарвіну. Але ж були знайдені майже всі перехідні форми від найпростіших світлосприймальних структур до очей ссавців.На користь еволюції свідчить велика кількість нових фактів. Сучасні дослідження в галузі біології розвитку й генетики проливають світло на механізми макроеволюції. Вирішальну роль у перетвореннях морфології грали гомеозисні мутації, які можна спостерігати в лабораторних умовах, коли в мухи дрозофіли з’являється друга пара крил, ноги замість вусиків тощо. Молекулярна систематика дає нові можливості для з’ясування філогенетичних відносин між організмами. На підставі аналізу нуклеотидних послідовностей будуються еволюційні дерева, які відбивають шляхи еволюції. Саме ці методи підтвердили спорідненість людини й шимпанзе, п’ятиусток та ракоподібних, погонофор і поліхет, тобто допомогли збагнути інтимні процеси макроеволюції.
Еволюційна теорія стосується не тільки сфери фундаментальної науки, а також сільського господарства й медицини. Без еволюційного підходу прикладні науки занепадуть. Відмова від еволюційної теорії є просто небезпечною для суспільства.
Дарвінізм залишається незапереченим. Усі намагання прищепити креаціонізм нашій науці й освіти є небезпечними та хибними. Це може призвести до знищення природничих наук, які зараз знаходяться не в найкращому стані.
2006.10.21 | Георгій
Абсолютно згоден
Сергій Анатин пише:> Стаття побудована на пересмикуванні фактів і замовчуванні безлічі наукових даних, що свідчать на користь теорії еволюції. Автори не розуміють, що голосування за ту чи іншу гіпотезу не є методом вибору гіпотези в науці. Голосуваннями й резолюціями сумнозвісних сесій вирішувалася доля наукових напрямків у часи сталінізму. Саме тоді біологія зазнала страшенних втрат.
(ГП) Точно. І аргументи борців проти "реакційних лженаукових теорій менделістів-вейсманістів-морганістів" були дуже схожими на аргументи креаціоністів: "Ну де вони, ті гени? Хіба ви їх бачили? Ну хоч хтось їх бачив, чи ні? А, ви кажете, Мендель, досліди на квітках гороху... Але ж це не підтвердилося подальшими дослідженнями! Он горох дійсно показує домінування пурпурового кольору пелюстків над білим і розщеплення 3:1 у другому поколінні гібридів, але візьміть квіти "лев"ячі пастки" (рос. "львиный зев") - і там не буде домінування, і не буде розщеплення 3:1 за фенотипом у F2! Значить, неправий Мендель, нема ніяких генів, а є тільки вплив середовища. Треба підтримати ту теорію, яка простіша, ближча до побутового розуміння речей простим селянином, а не випендрьожа всяких там інтелектуалів! А така теорія є - це теорія народного академіка тов. Лисенка Т.Д., яка стверджує, що спадковість - це є властивість організму вимагати від середовища певних умов для свого розвитку. З цієї справжньої, доступної розумінню простого колгоспника теорії витікає дуже важливий наслідок, а саме те, що нічого в природі не визначається намертво якимись там генами, а на все можна впливати, керуючись останніми директивами рідної Комуністичної партії і особисто нашого великого вождя і вчителя товариша Сталіна. Можна і кукурудзу сіяти біля Полярного кола!"
>Молекулярна систематика дає нові можливості для з’ясування філогенетичних відносин між організмами. На підставі аналізу нуклеотидних послідовностей будуються еволюційні дерева, які відбивають шляхи еволюції. Саме ці методи підтвердили спорідненість людини й шимпанзе, п’ятиусток та ракоподібних, погонофор і поліхет, тобто допомогли збагнути інтимні процеси макроеволюції.
(ГП) Так. Особисто я, як викладач мікробіології, трохи слідкував за недавніми дуже радикальними змінами в класифікації бактерій на підставі вивчення послідовності нуклеотидів в генах рібосомної РНК і побудови еволюційних дерев. Д-ри Ольховський і Рудий, звичайно, заперечать на це, що от не стають же бактерії амебами чи водоростями, а залишаються бактеріами! Але це дуже поганий, дуже обивательський аргумент. Звичайно СТАЮТь!!! Тільки не індивідуальні бактерії, а популяції бактерій. І не амебами чи водоростями, а чимось таким, що ми зараз і назвати не можемо (абемами і доворостями...) І не всі популяції бактерій, а деякі. І результат цього буде нам видимий через якихось 2-3 мільйони років. Поживемо, побачимо!
> Еволюційна теорія стосується не тільки сфери фундаментальної науки, а також сільського господарства й медицини. Без еволюційного підходу прикладні науки занепадуть. Відмова від еволюційної теорії є просто небезпечною для суспільства.
(ГП) Так.
> Дарвінізм залишається незапереченим. Усі намагання прищепити креаціонізм нашій науці й освіти є небезпечними та хибними. Це може призвести до знищення природничих наук, які зараз знаходяться не в найкращому стані.
(ГП) Так.
2006.10.24 | Baruch
Елементарна ілюстрація догматичності евол. "теорії" та науки
Ви пишете: „Щодо креаціонізму, то він є релігійною догмою, а не науковою гіпотезою”— Та невже? Скоріше навпаки: еволюціонізм є філософською концепцією, яка надзвичайно мало підтверджується фактами, тобто є близькою до догми.
Обидві концепції (креаційна та еволюційна) побудовані на фактах. Лише друга набаго менше підтверджується ними.
Ілюстрація догматичності еволюціонізму та доказ зрощення еволюціонізму з сучасною наукою є елементарною:
замінімо в Теорії біологічної еволюції (ТБЕ) лише один момент — приймемо, що на початку був не один початковий вид/рід організмів, а 20000 початкових родів. Цього наука ніяк не прийме. І нприйме не тому, щоб даний вигляд гіпотези не підтверджувався фактами, а тому що це суперечитиме чийомусь світогляду (тобто, „справжні науковці” одразу ж закинуть пропоненту „ненауковість” його припущення: „Але ж тоді це буде близьким до релігійних відомостей...”). Світогляд є нерозривно вплетеним у цю науку, і Ви не можете бути вільним, припускати будь-які початкові характеристики теорії (5 видів; 2 тис видів; 5 трлн видів; один екстрагіперсуперскладний першовид, який мав весь набор можливих органів, але з часом втрачав їх під тиском мутацій; тощо). Проілюстровано.
Ви кажете: „Еволюційна теорія побудована на фактах, і кількість цих фактів з кожним днем зростає”
— Правда? А от біолог М. Біхі (доктор біохімії, автор книги «Darwin’s Black Box», автор терміну „незменшувана складність”), який каже, що „чим більше ми дізнаємося про життя та чим більше ми дізнаємося про біологію, тим більше проблем має дарвінізм і тим очевиднішим стає Задум”. — Або хтось із Вас двох бреше, або хтось із двох вплітає світогляд в науку.
Ви пишете: „Але ж були знайдені майже всі перехідні форми від найпростіших світлосприймальних структур до очей ссавців”
— Давайте домовимося наперед, що вважати беззаперечними перехідними формами. Виразні перехідні форми це приблизно такий ланцюжок (приклад переходу переходу динозаври-птахи): «100% лапи» — «90% лапи/10% крила» — «50% лапи/50% крила» — «10% лапи/90% крила» — «100% крила». Зауважте: мусить бути наявність мінімально трьох подібних об’єктивно вимірюваних ланок. Тепер крізь призму такого критерію перевіримо правдивість Ваших слів: для яких з багатьох основних типів життєвих форм наявні такі переходи? Для яких з їхніх характеристик? — Ні для яких типів, і для жодної з характеристик!
Або спробуйте Ви (нагадаю, для переходу безхребтові-хребтові; безпанцирні-панцирні; риби-земноводні; земноводні-плазуни; плазуни-птахи; плазуни-ссавці; ...)
А еволюціоністи наводять, грубо кажучи, пса як перехідну форму між котом і мавпою! — Ні, Ви наведіть по три вищезгадані поступові форми. А допоки не вносьте своїх байкоподібних тверджень, догм до підручників!
Ви пишете: „...Гомеозисні мутації, ...коли в мухи дрозофіли з’являється друга пара крил, ноги замість вусиків тощо”
— Так тут же ж не нова система/конструкція виникає, а існуюча повторюється. Це доведено, це можна стверджувати у підручниках. А як виникли перші крила, перші ноги, перша система фотосинтезу, дихання, імунна, судинна, нервова, ендокринна, перший джгутиковий мотор... ?
Отже, догмою є не креаціонізм, а догмою є те, що креаціонізм вважається догмою! Насправді ж критерієм нехай буде практика: якою б не була теорія загрозливою для чийогось світогляду, для чиїхсь ідолів — не чепайте її до розгляду доказів. Залиште науковому світогляду будуватися на підставі емпірики/практики, а не навпаки.
Ви пишете: „Дарвінізм залишається незапереченим”
— Безглузде твердження на тлі кількох „незаперечених заперечень” дарвінізму.
Ви пишете: „Молекулярна систематика...”, „На підставі аналізу нуклеотидних послідовностей”
— І всі ті ж самі методики й інструменти застосовуються й для дослідження/перевірки креаційної гіпотези. Ви що привласнили інструменти? Ви що забронювали факти за певною інтерпретацією цих фактів? Ви Лисенко?
Ви пишете: „Саме ці методи підтвердили спорідненість людини й шимпанзе, п’ятиусток та ракоподібних, погонофор і поліхет”
— Про „спорідненість людини й шимпанзе”, от, що виявили генетики: “Таким чином, для ділянки філогенезу [родове дерево] ‘горила-шимпанзе-людина’ має місце спростування гіпотези молекулярного годинника... Більше того, гіпотезу було відкинуто при рівні 1% [тобто, з 99%-вою певністю її хибності].” [Templeton A. // Evolution. — Vol. 37, No. 2 (March 1983) — P. 238, 242.]
Про “докази еволюції” в генетиці підсумуємо словами проф. M. Гєртиха: “Генетика не має доказів еволюції. Вона має проблеми з поясненням її. Що ближче дивишся на доказ еволюції, то менше бачиш його. В сутності, теорія продовжує постулювати доказ та, будучи неспроможною знайти його, переходить до інших постулатів (викопні проміжні ланки, природний добір вдосконалених форм, позитивні мутації, молекулярні філогенетичні послідовності і т.д.). Це неякісна наука.” [Giertych M. як цитовано в: Creation: Ex Nihilo — Vol. 13, No. 3 (1991) — P. 17.]
Також про виявлену спорідненість між кимсь, хто зовнішньо схожий: фенотипна схожість майже завжди означає генеотипну схожість, бо в організмів схожі конструкції тіла, а значить і проекти цих конструкцій. Якщо Ви мали на увазі також і цю „спорідненість”, то її й не треба було шукати на генотипному рівні! Вона автоматично мається на увазі. Але це вже конструкційна, а не історична спорідненість. І така спорідненість пояснюється однаково або спільністю предка, або спільністю Інженера.
До того ж, щось Ви тут явно недомовляєте. Побудовані цими методами „еволюційні дерева” виявили не тільки збіги з уявленнями систематистів про еволюцію, але також і глибокі НЕЗБІГИ. Скажімо, у цьогорічному «Нью Сайєнтисті» розповідається, що, виявилося, що «в плані споріднення, кажани набагато ближчі до коней, ніж корови»! Або еволюційна відстань між рибами та людьми виявляється такою самою, що й між рибами та амфібіями (хоча останні за систематикою — безпосередні сусіди, тоді як люди й риби — далеко не безпосередні сусіди), і таке інше. Я можу навести цілий список таких прикладів. Що Ви на це скажете?
Ви пишете: „...Прищепити креаціонізм нашій науці ... може призвести до знищення природничих наук”
— Доведіть слушність свого твердження на прикладі з клітиною. Слухайте уважно: якщо приймати, що будова ДНК найімовірніше є продуктом якогось інтелекту, паралельно шукаючи інші, простіші, „зрозумілі селянинові” пояснення, то як таке приймання може загальмувати дослідження будови клітини? — Ніяк? Тоді що за огульні твердження Ви собі дозволяєте?
Ви пишете: „Відмова від еволюційної теорії є просто небезпечною для суспільства”
— Ми могли б показати це? Бо я як раз можу легко показати зворотнє, а саме, безпосередню пов’язаність ідеології кількох велетенських суспільних злочинців з дарвінізмом.
Наркоманія, проституція, хабарництво, аборти — усі ці речі добре вписуються в еволюційну філософію, насаджувану через ДЕРЖАВНУ освіту. Тоді як вони значно гірше вписуються у будь-яку креаційну філософію. Продовження режиму заквашування свідомості людей в матеріалістично-еволюційній філософії є надзвичано небезпечним для суспільства.
Також, будьте уважні: у статті не пропонується відмовлятися не від чого, що підтверджується фактами. Що ж до „теорій” еволюції, обвалюції, транскапуції та чепухуції, то від них цілком можна відмовитися. Бо у них у всіх одна спільна риса.
2006.10.27 | Анатин
Тільки еволюція!
Еволюціонізм є науковою теорію, яка виникла тому, що застарілі погляди на походження живих істот не могли пояснити фактів, що спостерігалися. Еволюційна теорія передбачає наявність викопних решток і деревовидні відносини між видами, що їх можна отримати на підставі аналізу ДНК. Чи випливають ці факти з креаціонистської “теорії”? Аж ніяк. Для пояснення цих фактів креаціоністи вигадують численні гіпотези ad hoc. Наприклад, Бог навмисно створив викопні рештки для того, щоб ввести в оману маловірів. Наукова методологія вимагає вибір тієї гіпотези, яка найкращим чином узгоджується з наявними фактами, тобто вимагає мінімальної кількості гіпотез ad hoc.Дискусії у справжній науці ґрунтуються не на світоглядах, а на можливості спростувати ту чи іншу гіпотезу. Якщо ж гіпотезу (про кількість початкових видів) неможливо спростувати в принципі, то вона лежить за межами науки, тобто займатися нею немає сенсу, і це жодним чином не спростовує теорію еволюції.
Звичайно важко знайти всі ланки переходів від одного стану до іншого. Але зараз у нас з’являється все більше такої інформації. Класичним прикладом є еволюція коней за Володимиром Ковалевським. Нещодавно була з’ясована еволюція китів (статтю можна знайти в Nature, на жаль, не пам’ятаю числа). Інтенсивно ідуть дослідження виникнення птахів, земноводних, плазунів. Приклад з очами є в усіх підручниках – довгий ланцюг форм.
Завдяки гомеозисним мутаціям проходили масштабні зміни плану будови на рівні типів. Приклад з мухою допомагає з’ясувати еволюцію на рівні рядів комах. Генетичну спорідненість виявлено у фенотипово дуже несхожих структур. Наприклад, кінцівки хребетних і комах, а також амбулакральні ніжки голкошкірих організовані за допомогою дуже схожих генетичних регуляторних систем, які могли бути успадковані від спільного предка. З цих прикладів ми бачимо, що механізми макроеволюції стали набагато зрозумілішими.
“Таким чином, для ділянки філогенезу [родове дерево] ‘горила-шимпанзе-людина’ має місце спростування гіпотези молекулярного годинника... Більше того, гіпотезу було відкинуто при рівні 1% [тобто, з 99%-вою певністю її хибності].”
Ця цитата також не спростовує факту еволюції. Гіпотеза молекулярного годинника – це лише припущення про рівність швидкості молекулярної еволюції в різних гілках філогенетичного дерева. Якщо ця гіпотеза відкидається, це означає, що заміни нуклеотидів відбувалися нерівномірно в різних частинах дерева. Тобто альтернативою гіпотези молекулярного годинника є не творіння, а нерівномірна еволюція.
Відмова від еволюціонізму призведе до того, що ми не зможемо розв’язати багато практичних завдань:
- як виникла і що робити з резистентністю мікроорганізмів до антибіотиків;
- не зрозуміємо природи резистентності до пестицидів;
- як зрозуміти історію і розподіл генетичного різноманіття у людини і довести, що расизм не має наукового обґрунтування;
- не зрозуміємо історії життя з її масовим вимираннями і не зможемо передбачити наслідки масового вимирання, яке відбувається саме зараз.
Еволюційна генетика пояснює природу альтруїзму - основу моральності людини. Тепер ми набагато краще розуміємо, як виникла здатність до кооперації і взаємодопомоги.
2006.10.29 | Анатин
Re: Елементарна ілюстрація догматичності евол. "теорії" та науки
>Ви пишете: „Саме ці методи підтвердили спорідненість людини й шимпанзе, п’ятиусток >та ракоподібних, погонофор і поліхет”>— Про „спорідненість людини й шимпанзе”, от, що виявили генетики: “Таким чином, >для ділянки філогенезу [родове дерево] ‘горила-шимпанзе-людина’ має місце >спростування гіпотези молекулярного годинника... Більше того, гіпотезу було відкинуто >при рівні 1% [тобто, з 99%-вою певністю її хибності].” [Templeton A. // Evolution. — Vol. >37, No. 2 (March 1983) — P. 238, 242.]
>Про “докази еволюції” в генетиці підсумуємо словами проф. M. Гєртиха: “Генетика не >має доказів еволюції. Вона має проблеми з поясненням її. Що ближче дивишся на доказ >еволюції, то менше бачиш його. В сутності, теорія продовжує постулювати доказ та, >будучи неспроможною знайти його, переходить до інших постулатів (викопні проміжні >ланки, природний добір вдосконалених форм, позитивні мутації, молекулярні >філогенетичні послідовності і т.д.). Це неякісна наука.” [Giertych M. як цитовано в: >Creation: Ex Nihilo — Vol. 13, No. 3 (1991) — P. 17.]
Це типовий приклад того, як креаціоністи намагаються спростувати факт еволюції. Сучасна еволюційна біологія є досить складною наукою. Якщо висмикнути з наукової статті якесь речення, можна ввести в оману учня 9-го класу. Але для фахівця-філогенетика гіпотеза молекулярного годинника – це лише припущення про рівність швидкості молекулярної еволюції в різних гілках філогенетичного дерева. Якщо ця гіпотеза відкидається, це означає, що заміни нуклеотидів відбувалися нерівномірно в різних частинах дерева. Тобто альтернативою гіпотези молекулярного годинника є не творіння, а нерівномірна еволюція. Маніпуляції з фактами – улюблений метод креаціоністів.
2006.10.21 | Дед Пихто
Re: Термін „еволюція” взагалі не потрібен у природничих науках
Безусловно,"эволюция" лишь вносит путаницу и сумятицу в стройную картину мира, предлагаемую нам креационистами. Давайте не будем останавливаться на полпути - неужели мы не видим всю гибельность и порочность лженауки "геологии"? "Геологи" постоянно упоминают вскользь о каких-то невообразимых сотнях миллионов лет, тем самым только отвлекают человека от духовного совершенствования. Давайте для облегчения мировоззрения будем считать что миру немногим более шести тысяч годков. Слава богу - доказательств этому видимо-невидимо на сайтах правильно мыслящих людей. Всё равно остаются шероховатости. Неясно, что делать, к примеру, с так называемой "астрономией" и её подразделами. Но пытливый ум всегда найдёт решение: упростим картину мира ещё более. Предположим, что бог создал только господ Р. и Ол., а всё остальное существует в их воображении. Или нет, скажем, только господина Р. Или только господина Ол. В любом случае - необходимо быть поосторожнее.2006.10.21 | Георгій
Вік Землі
Дед Пихто пише:> Безусловно,"эволюция" лишь вносит путаницу и сумятицу в стройную картину мира, предлагаемую нам креационистами. Давайте не будем останавливаться на полпути - неужели мы не видим всю гибельность и порочность лженауки "геологии"? "Геологи" постоянно упоминают вскользь о каких-то невообразимых сотнях миллионов лет, тем самым только отвлекают человека от духовного совершенствования. Давайте для облегчения мировоззрения будем считать что миру немногим более шести тысяч годков. Слава богу - доказательств этому видимо-невидимо на сайтах правильно мыслящих людей.
(ГП) Точно. На креаціоністських сайтах дуже часто можна знайти "наукові" "докази" колись зробленого деякими богословами висновку з біблійної книги Буття, що нашій планеті шість або сім тисяч років. Але все-таки десятки чи навіть сотні лабораторій, які працювали незалежно одна від другої, виконали дуже грунтовний аналіз розпаду радіоактивних елементів в мінералах, і прийшли - знову ж таки, незалежно одна від другої! - до висновку, що найстарішим мінералам десь 4 - 4.5 мільярди років.
Креаціоністи, які належать до так званої школи "креаціонізму молодої Землі" ("young Earth creationists"), іноді хапаються за розбіжності у визначенні віку мінералів або копалин методом радіометрії. Але це ж статистичний метод (регресійний аналіз), а не пряме вимірювання одиниць часу. Статистика ПОВИННА давати певні розбіжності. Це абсолютно нормально, і тільки некомпетентні люди можуть піднімати галас з приводу того, що, скажімо, одне вимірювання веде до цифри 3 мільярди, а інше - до цифри 5 мільярдів. ("Як так, розбіжність аж на два мільярди років? Та що тоді ваша наука взагалі може ТОЧНО визначити, га?"
І ще, метод лінійної регресії досить примхливий, і може давати ДУЖЕ дивні результати, якщо його використовувати до тих відрізків графіку певної залежності, які не є лінійними. Як імунолог, я знаю, наприклад, що вимірювання кількості антитіл методом лінійної регресії може вести до КОЛОСАЛьНОГО заниження справжньої кількості антитіл у зразку, якщо графік залежності інтенсивності реакції від цієї кількості виходить на "плато." Тому мене не дивує, що окремі радіометричні вимірювання віку землі абсолютно помилково приводять до цифри 5, 6, 10, 20, 30 чи ще скільки-то там ТИСЯЧ років. Всі ці технічні помилки вже давно і дуже ретельно проаналізовані в підручниках з геології і еволюції.
>Всё равно остаются шероховатости. Неясно, что делать, к примеру, с так называемой "астрономией" и её подразделами. Но пытливый ум всегда найдёт решение: упростим картину мира ещё более. Предположим, что бог создал только господ Р. и Ол., а всё остальное существует в их воображении. Или нет, скажем, только господина Р. Или только господина Ол. В любом случае - необходимо быть поосторожнее.
(ГП) На жаль, тут мова іде не тільки, і може навіть не стільки про дивацтва деяких вчених... Креаціонізм має могутнього покровителя - це американські ультраправі, ультраконсервативні політичні кола, з якими рука об руку співпрацюють ультраправі, ультраконсервативні американські християнські фундаменталісти-премілленіаристи типу Джеррі Фолвела і Пета Робертсона. Очевидно, вони дуже щедро фінансують видання креаціоністської літератури, створення і підтримку креаціоністських веб-сайтів, радіо- і телепрограм тощо.
2006.10.21 | stefan
жива і нежива матерія
Георгій пише:> (ГП) На жаль, тут мова іде не тільки, і може навіть не стільки про дивацтва деяких вчених... Креаціонізм має могутнього покровителя - це американські ультраправі, ультраконсервативні політичні кола, з якими рука об руку співпрацюють ультраправі, ультраконсервативні американські християнські фундаменталісти-премілленіаристи типу Джеррі Фолвела і Пета Робертсона. Очевидно, вони дуже щедро фінансують видання креаціоністської літератури, створення і підтримку креаціоністських веб-сайтів, радіо- і телепрограм тощо.
***
Парадокси логічного мислення зустрічаються не дуже рідко.В т.ч. і серед
вчених.
Ось живий приклад.
Мій товариш, к.мед.н., професор Південно - Українського педуніверситету ніяк не хоче признати еволюційне походження людини від шимпанзе.
Я йому кажу, що 98% у нас з шимпанзе є однакові гени.
А він каже,. що люди - косміченого походження.
Я відповідаю, що всі ми - діти Космосу.І щоб 98% генів були однакові у різних видів - це імовірність теоретично мало можлива, що близькі види появилися в космосі незалежно один від другого.
***
Одне питання, яке для мене і не тільки, не має відповіді, як з"явилися перші віруси чи інші "живі пилинки" на Землі.Бо всі експерименти поки ні до чого конкретного не приводять.
Або "прообрази" живої матерії прилітають з Космосу в метеоритах, або інших космічних тілах.
Або дійсно утворюються на Землі(та ін. планетах) з "не живої матерії".
Тоді прийдеться признати, що поняття "живої і не живої" матерії є досить умовні.
І що матерія єдина і неділима на ці категорії.
Тоді все перевертається в нашій звичній уяві.
***
Транспортування інформації і т.п. в часі і просторі.
...
Останні досліди з комп"ютерами доказують практично повну ідентичність
механізму живого інтелекту і комп"ютерного.
Неабиякий інтерес предствляють досліди з віртуальним моделюванням
живих клітин, мікроорганізмів.З процесами розмноження і т.п.
(ДНК,РНК і ін).
Між живими і віртуальними організмами виявлено майже повну аналогію.
2006.10.22 | Георгій
Re: жива і нежива матерія
stefan пише:> Парадокси логічного мислення зустрічаються не дуже рідко.В т.ч. і серед вчених. Ось живий приклад. Мій товариш, к.мед.н., професор Південно - Українського педуніверситету ніяк не хоче признати еволюційне походження людини від шимпанзе.
(ГП) Взагалі-то дійсно нема ніяких підстав думати, що вид Homo sapiens еволюціонував з якогось з нині існуючих видів мавп. Безперечно те, що людина належить до приматів і що вона має надзвичайно високий ступінь родства з шимпанзе. Але вона не походить від шимпанзе. Наскільки я знаю літературу з цього питання (я не вузький фахівець у цій галузі, тому моє знання дилетантське), вчені-антропологи приймають за найбільш слушну гіпотезу, що види Homo erectus, Homo habilis, i Homo sapiens походять від виду мавпоподібного предка, який зараз не існує (вимер).
Але цей приклад, що Ви його наводите, на мою думку не є прикладом парадоксу логічного мислення. Науковці-природознавці не "вірять" гіпотезам і теоріям, а тільки оцінюють наявність спостережень, які ці гіпотези чи теорії підтримують або спростовують. Гіпотеза, що людина походить від мавпоподібного предка, підтримується величезною кількістю спостережень (дані палеонтології, генетики, біохімії, молекулярної біології, молекулярної систематики тощо), і поки що не спростована НІЯКИМИ об"єктивними спостереженнями (креаціоністські софізми, циркулярна логіка і голослівне відкидання реальних спостережень, звичайно, не рахуються). Тому ця гіпотеза вважається "працюючою," або "валідною" науковою гіпотезою. "Довести" її неможливо, і також не потрібно. Природознавство НЕ ПОЛЯГАЄ в "доведенні" гіпотез. Гіпотези вважаються валідними, якщо вони будуються на спостереженнях і не спростовані.
> Одне питання, яке для мене і не тільки, не має відповіді, як з"явилися перші віруси чи інші "живі пилинки" на Землі.Бо всі експерименти поки ні до чого конкретного не приводять.
(ГП) Тут я утримуюся від коментарів. Знаю тільки, що теорія біологічної еволюції не включає в себе гіпотези абіогенезу (походження життя з неживої матерії). Це окреме питання, і займаються їм досить серйозно фізики, хіміки, прикладні математики і інші фахівці, але до цієї конкретної дискусії воно, на мою думку, не належить.
2006.10.22 | igor
Обережно з аналогіями :) це швидше пропаганда ніж наука.
Останньою фразою Ви зрівнялися в методі з креаціонісами. Насправді віртуальна, компютерна модель, аналогічна лише іншим моделям клітин чи організмів і аналогічна не більше ніж вони. Тобто саме тому, як ви це уявляєте і моделюєте іншими засобами. Можливо лише більш зручна, наглядніша чи модніша. Насправді все не так гарно та красиво.Так само обережно із відсотками. Бо 2% генокоду це скільки інформаційних одиниць? Якщо генокод дуже грубо містить 40-60Гб інформації то 2% це 800-1200Mb (робоча тека Windows XP займає 1264Mb, друкована книжка десь 0.5Mb). Як саме локалізовані ці відмінності? Що вони означають?
Стосовно еволюції людини від мавпи внаслідок випадкових генетичних змін. Давайте рахувати. За найбільш оптимістичними оцінками вік людини складає 2 млн років. Нехай навіть 5 чи 10 млн, це принципово нічого не змінить. Протягом цього часу людина не зазнала якихось принципових еволюційних видових змін (втім у викопних рештках генокод відсутній). Чому? Це також непросте запитання.
Задамося питанням скільки часу існували до людини її предки - примати. Навряд чи більше 10 млн років. Вважаючи, що в середньому наступне потомство отримаємо кожні 10 років маємо 10 млн/10 = 100 000 поколінь. Зважте, що примати не бактерії. Вони і живуть і розмножуються не безсистемно, випадково. Сумнівно, щоб кількість осіб в групі, що парується, перевищувала 100.
Спробуйте порахувати ймовірність випадкових змін для отих 2% за найсприятливіших обставин. Дуже мала, це буде майже 100% брехнею.
Втім статистика не виключає навіть такого малоймовірного щасливого випадку. Проте регулярне і систематичне повторення таких неймовірних випадків з предками приматів, із ссавцями і багатьма іншими видами, при науковому підході, неминуче заставляє забракувати випадковий механізм поступової покрокової еволюції.
Втім для вірусів і бактерій цей механізм має цілком пристойно працювати. Зважте концентрацію, швидкість розмноження, час існування.
Тут із статистикою більш-менш в порядку.
Зважте, що Дарвін не знав про генетичну природу спадковості. Тому для більш складних ніж бактерії істот під поступову, покрокову еволюцію найкраще підходить поступове наслідування позитивних ознак за Лемарком та Лисенком (як і роль праці у виникненні людини). Але аж ніяк не випадкові зміни в генах.
І так зневажливо ставитися до статистики, так просто пояснюючи еволюцію людини від приматів, науковцям аж ніяк не годиться.
Тож ніж розповідати у стилі фентазі, краще чесно сказати, що найближчим до людини за генокодом та будовою тіла є примати. Можливо людина має з приматами спільне походження (є така гіпотеза). Однак сказати як саме, чому, за яких обставин, внаслідок чого відбувся такий перехід, розвиток, наука поки що не може (в науковому сенсі).
2006.10.25 | P.M.
Парадокси логічного мислення
stefan пише:> Парадокси логічного мислення зустрічаються не дуже рідко.В т.ч. і серед вчених. Ось живий приклад. Мій товариш, к.мед.н., професор Південно - Українського педуніверситету ніяк не хоче признати еволюційне походження людини від шимпанзе.
> Я йому кажу, що 98% у нас з шимпанзе є однакові гени.
> А він каже,. що люди - косміченого походження.
> Я відповідаю, що всі ми - діти Космосу.І щоб 98% генів були однакові у різних видів - це імовірність теоретично мало можлива, що близькі види появилися в космосі незалежно один від другого.
Ваша логіка побудована на 98-ми відсотковій подібності генів людини і шимпанзе. Допустимо. Але чому не навпаки? Не людина походить від мавпи, а мавпа від людини. Здавалось би логічним заперченням має бути факт незворотності плину часу. Утім, якраз сам ЧАС неможливо логічно обгрунтувати. Бо, там де є час, є його межа -- початок і кінець. А яку логіку несе у собі обмеженість?. Логіка здорового глузду якраз і підказує, -- треба вийти за межі ЧАСУ, туди, де не існує обмежень.
Матеріальний розум людини намертво привязаний до ЧАСУ, і здатен функціонувати лише в часовому режимі. Якраз це і вказує на нелогічність (бо обмеженість) нашого розуму. Який сенс послуговуватися тим, що приречене на смерть?. Саме таким, приреченим на смерть, є наш матеріальний розум.
Розум добрий для тілесного життя, а тілесне життя тимчасове. Чи може хтось з нас бути певним, що буде з нами, з нашими рідними завтра?.
Звідси мораль: Якщо розум не здатен постояти за нас, треба шукати щось інше, -- ВІРИТИ треба.
***********************************************************************
Очевидно, Ваш знайомий професор, окрім властивого йому розуму, послуговується й чимось іншим, що дає йому право заперечувати походження людини від шимпанзе.
Подумайте над цим, аби чого доброго не перетворитися у шимпанзе ..
2006.10.25 | Георгій
Re: Парадокси логічного мислення
P.M. пише:> Ваша логіка побудована на 98-ми відсотковій подібності генів людини і шимпанзе. Допустимо. Але чому не навпаки? Не людина походить від мавпи, а мавпа від людини.
(ГП) Наскільки я розумію (ще раз, я не вузький фахівець, але маю деяку біологічну освіту), об"єктивні дані не дозволяють припускати ні перше, ні друге. Єдине, що МОЖНА припустити на підставі всієї сукупності даних - палеонтологічних, порівняльно-анатомічних, біохімічних, генетичних, - це те, що біологічний вид "людина" належить до таксону, який зветься "примати," і що в цього вида є якийсь нині не існуючий предок, який ТАКОЖ є предком деяких сучасних видів приматів ("людиноподібних" мавп). Я зараз не маю під рукою літератури, але її повно і я її найближчим часом знайду. (А то ми тут дійсно займаємося винаходженням велосипеду.
>Здавалось би логічним заперченням має бути факт незворотності плину часу.
(ГП) Якраз ні, час тут ні до чого, тому що це МИ, ЛЮДИ, малюємо собі нашу суб"єктивно-людську картину "розвитку" видів від "простіших" до "складніших" у лінійному часі, який є вектором від цього (в нашій уяві) "простішого" до цього (в нашій уяві) "складнішого." Але сучасна наукова картина еволюції не така. Біологічна еволюція не має лінійного характеру і не обов"язково іде в бік "ускладнення." Все, що ОБ"ЄКТИВНО відбувається в природі, це є взаємодія генофонду популяцій з чинниками середовища, і зміни генофонду під впливом цих чинників. Еволюція "підхоплює" ті форми життя, які краще пристосовані до ПЕВНОГО, КОНКРЕТНОГО середовища. Про це дуже добре писав деякий час тому п. Анатоль. "Телеологія" еволюції, якесь її внутрішнє "бажання" "ускладнити" форми життя з плином часу - це наша людська фантазія.
>Утім, якраз сам ЧАС неможливо логічно обгрунтувати.
(ГП) Для дискусії про ТБЕ цього і не потрібно.