Що таке "нація," "народ," "національний уряд?"
12/01/2006 | Георгій
Шановне членство "Майдану,"
Як, по-Вашому, можна визначити ці терміни? Я знаю, що ця тема з першого погляду належить не до форуму про філософію, релігію та духовність, а до якогось політичного форуму. Але на майданівському форумі "ВФ" люди більше цікавляться суто "поточними" темами (який міністр замінить якого, як який депутат голосував за що і т.д.). Також, я думаю, що ці поняття в принципі є духовними, світоглядними поняттями.
Що скажете?
Як, по-Вашому, можна визначити ці терміни? Я знаю, що ця тема з першого погляду належить не до форуму про філософію, релігію та духовність, а до якогось політичного форуму. Але на майданівському форумі "ВФ" люди більше цікавляться суто "поточними" темами (який міністр замінить якого, як який депутат голосував за що і т.д.). Також, я думаю, що ці поняття в принципі є духовними, світоглядними поняттями.
Що скажете?
Відповіді
2006.12.02 | igorg
Суто суб'єктивний погляд (переніс з ВФ)
Дякую, пане Георгію за ініціювання цікавої і актуальної теми.Що таке - українська нація?
Нація є людською спільнотою із певним набором ознак, що єднають цю спільноту і набором ознак, що відрізняють цю спільноту від інших. Найтиповішими прикладами таких ознак є мова, звичаї, культура, релігія, обряди, історія, спосіб життя. У різних випадках різне поєднання. Але цього не досить. Мені імпонує інтегральна ознака нації Збігнєва Бжезинського. Це готовність членів спільноти віддати за неї власне життя. Ось, як пояснює Бжезинський відсутність Європейської нації: "... і сьогодні і в осяжному майбутньому немає і не буде "європейців", готових віддати за "Європу" своє життя".
За цим критерієм українська нація надзвичайно чітко окреслена. Маємо постійні визвольні змагання протягом сотень років. Боротьба УНР, УПА. І нарешті українська нація на помаранчевих майданах у 2004. Коли здавалося української нації вже намає.
Я роздумував над тим чи існувала радянська нація, чи є в Україні окрема російська нація. І за цим критерієм відповідь негативна. Але є надзвичайно потужна, хоч і дуже проблемна, російська нація в Росії. І її вплив на Україну надзвичайно потужний. На частину українців, що не належать до української нації.
Як українська нація може стати домінуючою?
Це важке запитання. Домінування я розумію в сенсі відсутності внутрішніх загроз для подальшого існування і розвитку. Тому я свідомо не використовую слова панівна нація. Досягти цього певно можна лише у змаганні із сусідніми націями. Лише стверджуючись, як нація. Лише тримаючи себе рівними з іншими націями. Лише свідомо зберігаючи і ровиваючи національні ознаки. І в основі цього є моральний дух нації. Для нації в таких непевних умовах, як нині в Україні, задача домінування є визначальною для її подальшої долі. Лише зайнявши домінуючі позиції у власній країні, створивши національну державу, нація МАЄ стати толерантною. Не може бути толерантності до серйозних загроз.
Стосовно національної держави. Я під цим розумію державу, де сформувалася, або активно формується домінуюча нація. Звісно, що я маю бажання, щоб в Україні це була саме українська нація. Тут, вибачайте, мої толерантність, демократичність, поблажливість, закінчуються.
Що таке - національний уряд? Міністри - з якими українськими параметрами?
Параметри надзвичайно прості. Їхній вплив на українську націю і стосунки із українською нацією, їх внесок у розвиток української нації, протистояння загрозам. Наразі маємо відокремленість від української нації, невіру і недовіру до української нації, спроби її використання і деморалізації водночас. Про розвиток взагалі, як Ви певно погодитеся, не йдеться. Звісно мова йде не про уряд Януковича. Бо то вже відверто антинаціональні, антиукраїнські діячі.
Як національні уряди, можу назвати уряди прибалтійських країн, Грузії. Якщо ширше то Ізраїлю, Росії, США, Німеччини, Кореї, Японії, Польщі.
Ось така конкретика, в моєму суто суб'єктивному розумінні цих питань. Не можу претендувати на всебічність і неупередженість. Втім я активно і всебічно вивчаю ці питання . Матеріалами можу поділитися.
2006.12.03 | ОРИШКА
Re: Суто суб'єктивний погляд (переніс з ВФ)
ПО-перше.Що таке "народ" і "нація" - немає однозначного розуміння до цього часу. Якщо ви думаєте так - нехай буде. Хоч горщиком назови..
Далі: проведіть опитування, скільки людей в Україні готові віддати власне життя за "мову, звичаї, культуру, релігію, обряди, історію, спосіб життя", і вибірка повинна бути репрезентативною. Ви знаєте, як це робиться. Інакше - слова, слова, слова.
Далі - де ви бачите у сьогоденні можливість постанови такого питання руба - життя або мова і т.п.?
А у жінок ще й запитайте - на одній стороні - діти, на іншій - перераховані цінності, добре?
Ось вам і конкретність.
Далі. Ви не запропонували шляхів домінування української (нації, ідеї, духу, т.ін).
Параметри уряду - на всі 100 згодна. Питання - що робити, щоб був такий уряд? Конкретно? Вибирати? А кого? І як змусити біло-блакитний електорат вибирати того, кого ви вважаєте гідним?
Так що, шановний, одні питання. І не ви перший їх ставите. І вже хочеться чути відповіді.
Та й до філософії, рівно як до релігії та духовності, ця гілка відношення не має.
2006.12.03 | Георгій
Цікаві питання задаєте...
ОРИШКА пише:> Що таке "народ" і "нація" - немає однозначного розуміння до цього часу. Якщо ви думаєте так - нехай буде. Хоч горщиком назови..
(ГП) Я згоден, що ці понятя дуже важко визначити. Це все ще ускладнюється тим, що людина майже завжди має більше, ніж одну визначену "лояльність," відданість. Хто я в першу чергу - українець, християнин, чи університетський викладач біологічних дисциплін? А ніхто я не в першу чергу, це все нерозривно для мене... Проте ситуація стає прозорішою, якщо дивитися з "негативу." Хай я не знаю, що таке нація, але я абсолютно впевнений, що я НЕ НАЛЕЖУ до російської або до американської нації...
> Далі: проведіть опитування, скільки людей в Україні готові віддати власне життя за "мову, звичаї, культуру, релігію, обряди, історію, спосіб життя", і вибірка повинна бути репрезентативною. Ви знаєте, як це робиться. Інакше - слова, слова, слова.
(ГП) Думаю, те, що переважна більшість людей на такому опитуванні скаже "ні," є річ цілком нормальна. Україна не окупована іноземною армією, і не переживає якоїсь страшної кризи, яка могла б її знищити. Правда, американці навіть і в мирний час скажуть, у більшості своїй, що так, вони готові віддати життя за свою націю, свій народ. Їх так виховують. Це їх традиція, їх спадок. Для них життя їх нації означає їх персональну свободу, їх права.
> Та й до філософії, рівно як до релігії та духовності, ця гілка відношення не має.
(ГП) Ну, трохи має.
2006.12.03 | ОРИШКА
Re: Цікаві питання задаєте...
А до народу - якого належите? Чи все рівно - до українського народу, чи нації?у igorg: Нація є людською спільнотою із певним набором ознак, що єднають цю спільноту і набором ознак, що відрізняють цю спільноту від інших. Найтиповішими прикладами таких ознак є мова, звичаї, культура, релігія, обряди, історія, спосіб життя.
Вдала характеристика первісного племені. Не так?
А що таке приклади ознак? Чому - не самі ознаки? Які нетипові приклади ознак?(я навіть не розумію, що це таке)
А народ - це що?
От чому я і кажу, що до філософії не має відношення, якщо немає чітких дефініцій.
Я втомилася весь час читати Шукшина "Срезал".
2006.12.03 | Георгій
Re: Цікаві питання задаєте...
ОРИШКА пише:> А до народу - якого належите? Чи все рівно - до українського народу, чи нації?
(ГП) Так, на мою думку це одне і те саме - народ і нація. Дійсно, як написав нижче п. Вільнодум, стародавні римляни розділяли ці поняття, називаючи ІНШІ народи "nationes," а СВІЙ народ, латинян, римлян - "populus." Але пізніше слова "народ" і "нація" стали вживатися як синоніми, особливо після Наполеона. От ЕТНІЧНІСТь - це дійсно інче поняття, це не народ і не нація.
> до філософії не має відношення, якщо немає чітких дефініцій.
(ГП) Але філософія - це щось значно ширче, ніж намагання побудувати систему з дефініцій і дедукцій. Спробуйте знайти дефініції у К"єркегора чи Сартра.
> Я втомилася весь час читати Шукшина "Срезал".
(ГП) Відпочиньте і не "зрізайте."
2006.12.03 | igorg
цікаві запитання, спробую детально
Ви обов'язково хочете знайти незаперечний авторитет? Абсолютну істину? Однозначне і незаперечне означення?Я чесно попереджав, що я не є авторитетом. Навіть не є фаховим філософом чи політологом. Як і переважна більшість дописувачів майдану. Проте маю певний досвід творчої і наукової роботи. Хоча
мав досить унікальну можливість тривалий час спілкуватися з фахівцем з національного питання. Можете вважати це певною початковою підготовкою. Тобто я не вчитель, ви не учениця
Я виклав своє субєктивне бачення з тих питань, котрі Ви задали.
І вдячний Вам за їх критичну оцінку. Просив би лише трошки ширше аргументувати оцінки. Бо хотілося б що б і з вашого була була продуктивна праця. Бо і я від вас хочу дізнаватися щось нове і корисне.
Тепер до суті нових запитань.
--------------------------------------------------------------------
Що таке "народ" і "нація" - немає однозначного розуміння до цього часу.
--------------------------------------------------------------------
Немає однозначного визначення нації, а не розуміння. З розумінням цілком нормально. Читайте нижче допис вільнодумця. Чи хоча б шкільний підручник Людина і світ.
В СРСР слово нація було негативним. Використовували в аналогічному сенсі слово народ. Памятаєте: "нова історична спільність - радянський народ". Хіба не в сенсі нація? Втім справжній зміст цього слова часто можна зрозуміти лише в контексті. Яка семантика слова ключ чи рама поза контекстом? Часто під словом народ розуміють все населення, всіх громадян країни. Хоча точніше сказати громадяни країни (України). Особливо в юридичних документах. Це від СРСР, коли народ і нація були ідентично окреслені і всі в межах кордонів, що добряче охоронялися
-----------------------------------------------------------------
Далі: проведіть опитування, скільки людей в Україні готові віддати власне життя за "мову, звичаї,культуру, релігію, обряди, історію, спосіб життя", і вибірка повинна бути репрезентативною. Ви
знаєте, як це робиться. Інакше - слова, слова, слова.
-----------------------------------------------------------------
Я не можу провести таке опитування. З двох причин. Перше - необхідні кошти і час. Друге - опитування нічого не дасть. Чому? Це все одно, що провести опитування, чи будете ви жертвувати життям, рятуючи інших людей під яас пожежі. На жаль, всі спроби оцінити поведінку людини в
екстремальній ситуації, в умовах стресу, за нормальних умов (а тим більше шляхом опитування) не дають достовірних результатів. Це відомий феномен. Можете почитати роботи Китаєва-Смика. Або
книги з виживання в екстремальних умовах. Тому особливу цінність мають люди, що виявили свою реакцію на стресові фактори. В армії - обстріляні бійці, учасники бойових операцій.
Проте не все так безнадійно. Бо по відношенню до української нації таких стресових факторів вистачало. Бачите, готовність до опору, аж до самопожертви, проявлялася не раз. Десь із козацької доби, а то й раніше. У Киян перед Батиєм не стояло питання за що гинути.
Ви запитуєте "А у жінок ще й запитайте - на одній стороні - діти, на іншій - перераховані цінності, добре? Ось вам і конкретність.". Намарне питати, бо ніхто в тому не зізнається, бо це є іраціонально, поза розумом. Але в тім то й справа, що українці були ладні скоріше вмерти, ніж ополячитися (з ополяченням проблем не було жодних). При чому так само сталося і зовсім недавно, в тій же Польщі. На Холмщині. Українці були ладні загинути, ніж відмовитися від своєї національної приналежності. Певно, що для Вас це дуже дивно. Вірю. Свідком був мій дід, є мій батько. Якщо Ви сумніваєтеся в правдивості моїх слів, то в селі Капулівка, Нікопольського району на Дніпропетровщині мешкає свідок того. Є можливість його запитати, чого, ради чого і навіщо це робили українці. Мені просто не приходило в голову його про таке запитати. Втім, не думаю, що можна буде отримати раціональне пояснення.
До речі, саме абсолютно вульгарну раціональність відмічали західні дослідники в радянських людях, отримавши можливість спілкуватися з ними після війни. Про це пише у роботі "Терор, як засіб державного управління в СРСР (1917-1941)", Сергій Білокінь. Я вважаю, що однією із причин цього була й денаціоналізація (інтернаціоналізація).
В сьогоденні це події 2004 року. Майдани України. Цілком слушно, Ющенко сказав, що українська нація відбулася. Хоча він і помилився, бо відбулася вона значно раніше, але певно вважали, що зараз її вже немає. Приблизно як і Ви вважаєте. Зараз так тихенько і ненавязливо пробують розповідати, що це було щось на зразок шоу, розваги. Бо це якраз і заперечило б яскравий вияв готовності до самопожертви української нації. Я можу абсолютно чітко стверджувати, що на розваги це було мало схоже. І загрози були абсолютно реальними.
Прогнозувати, як буде реагувати українська нація далі, з якоюсь достовірністю, певно неможливо. Можна лише стверджувати, що ймовірність опору є високою. Я особисто не можу стверджувати, яка буде моя власна реакція на наступні загрози. Але, аналізуючи пориви свого опору, можу стверджувати, що вирішальну роль відіграла саме українська нація. Саме спротив і готовність до самопожертви української нації в Києві і у нас (значно малочисельніша, в першу ніч нас було десь 10-15) стала основним фактором приєднання. Це той іраціональний момент, який певно не дано зрозуміти і відчути, якщо ти не є частиною своєї нації. Почитайте "Тевьє-молочник". В раціональному сенсі ми були ненормальні.
Ваше запитання про жінок і дітей. Це дуже дивно, і я в це ніколи б не повірив. Проте питання про це в наших сімях власне не стояло. Це не становило проблеми, це було просто зрозуміло. І звісно не виключало ні страшенної тривоги ні переживань. І єдиний вихід був у тому, щоб бути разом.
Саме щоб зламати цю здатність нації до опору, здатність, що зявляється не ідивідуально, а саме як прояв духу нації, комуністам довелося винищити добру половину української нації на радянській території. За умовами операції Вісла на території Польщі могло залишитися не більше 10% українців, причому без компактного проживання. Так що нація є абсолютно реальною категорією, яку відносять до дуже важливих стратегічних і політичних чинників.
---------------------------------------------------------------------
Далі. Ви не запропонували шляхів домінування української (нації, ідеї, духу, т.ін).
----------------------------------------------------------------------
Я ж Вам чесно сказав, що це важке питання. Що я не кандидат і не генерал із Шукшина. Спробуйте "зрізати" Кременя, Литвина, Ніколаєнка. Саме вони вважають себе принаймні політичною елітою українського народу. Я не маю рецептів, алгоритмів, технологій. Я маю лише шевченкіську евристику "борітеся - поборете"
---------------------------------------------------------------------
Параметри уряду - на всі 100 згодна. Питання - що робити, щоб був такий уряд? Конкретно?
Вибирати? А кого? І як змусити біло-блакитний електорат вибирати того, кого ви вважаєте гідним?
---------------------------------------------------------------------
Боротися разом з нацією і за націю. Ростити і виховувати українців, еліту нації. Я знаю лише кого не слід вибирати в кожен певний час. Мене не турбує біло-блакитний електорат. Саме так, ЕЛЕКТОРАТ. Я його бачу зблизька, я серед нього живу. Мене турбує українська нація й українці. Той електорат над усе повжає грубу силу. Чим сильніша українська нація ти слабший цей електорат. Це як воші чи герпес. Вони проявляють свою силу лише коли людина (нація) є слабкою, замученою, пасивною. Той електорат здатен на опір, на самопожертву?
---------------------------------------------------------------------
Та й до філософії, рівно як до релігії та духовності, ця гілка відношення не має.
---------------------------------------------------------------------
А це вже просто некомпетентність. Ще й як має. Настільки, що ці питання входять до шкільного підручника, по котрому вивчають основи філософських знань: Людина і світ:Підручник /Л.В.Губерський, В.К.Кремень, А.О.Приятельчук та ін.; -К.:Т-во "Знання", КОО, 2001. -349с.
Розділ VI. Суспільне життя людини. Ст.186-224. Розділ VII,пар.7. Політична еліта і народ.
Всі автори кандидати і доктори філософських наук. Один академік, два член-кори. якщо не влаштовують то "зріжте"
--------------------------------------------------------------------
А до народу - якого належите? Чи все рівно - до українського народу, чи нації?
--------------------------------------------------------------------
Я вже казав, що для мене це не є предметом сумнівів. Я, моя родина, мої предки належали, належать і дуже сподіваюся, що й нащадки будуть належати до української нації, народу. В такому контексті жодної різниці між словом нація і народ немає. Ми УКРАЇНЦІ.
Як ілюстрація. Цьогорічний День Незалежності. Українці збираються з прапорами, святково одягнені поблизу ринка. Так зручніше добиратися. Поряд типові валютчики. В спортивках, Обвішані мобілами, з пачками капусти. Проявляють інтерес
"а что это за мероприятие здесь?
Ми збираємося на свято.
А что у вас за праздник? Єто какая партия?
Сьогодні День Незалежності
А-а-а! ... А партия какая, кто вами типа руководит?
Це не партія, ми українці
А кто же тогда я?!"
А й справді, хто він такий? Чому запитання, чому не сказав "Я ж також українець!". Як вважаєте ОРИШКО?
До речі під час процесії (йшли тротуаром!) частина машин і навіть тролейбуси зупинялися. За кермом того транспорту сиділи УКРАЇНЦІ. Жодних проблем із національною ідентифікацією!
----------------------------------------------------------------------
у igorg: Нація є людською спільнотою із певним набором ознак, що єднають цю спільноту і набором ознак, що відрізняють цю спільноту від інших. Найтиповішими прикладами таких ознак є мова, звичаї, культура, релігія, обряди, історія, спосіб життя.
Вдала характеристика первісного племені. Не так?
---------------------------------------------------------------------
Звісно, що не так
----------------------------------------------------------------------
А що таке приклади ознак? Чому - не самі ознаки? Які нетипові приклади ознак?(я навіть не розумію, що це таке)
----------------------------------------------------------------------
Та все дуже просто (приклад - російською прімер
Типові конструкції планера літаків: низькоплан (Як-40), верхньоплан (Ан-24), середньоплан (Ту-16), біплан (Ан-2). Нетипові: літаюче крило (F-117 Стелс).
Приклад ознак для класифікації літаків: Конструкція планера, кількість двигунів, тип двигунів, розміщення двигунів, стріловидність крила, геометрія крила, форма фюзеляжу, ...
Продовжити?
Приклад антропометричних ознак людини: зріст стоячи, зріст сидячи, ширина плечей, довжина руки, довжина ноги. Якщо цікаво продовжити, скину цілу монографію
Можна навести приклад і расових ознак людини.
Повертаючись до націй. Візьмемо нації, які можна вважати типовими. Італійці, німці, румуни, грузини. Все класично з ознаками. Спільна територія, самосвідомість, мова, історія, тадиції, релігія, обряди, спосіб життя, психічний склад.
Нетипові: євреї, американці США. Для них не весь класичний набір має місце.
---------------------------------------------------------------------
Я втомилася весь час читати Шукшина "Срезал".
---------------------------------------------------------------------
Знаєте, це дуже-дуже далеко від української ментальності. Втім може я не зовсім розімію, що Ви маєте на увазі. У мене дуже погано із розумінням російського гумору. Хто кандидат і хто Капустін?
Щоб відпочити, пораджу почитати дещо суттєвіше, здається якраз по темі проблем, що вас турбують. Це не означає, що я цілком розділяю думки авторів.
Раса, Нация, Класс. Двусмысленные идентичности. Э.Балибар,И.Валлерстайн. 1.24Mb, pdf.
http://rapidshare.de/files/20705138/Balibar_Vallerstain.rar.html
СОДЕРЖАНИЕ
Введение (Э. Б., И. В.)
Предисловие (Э. Б.)
I. Универсальный расизм
1. Существует ли «неорасизм"? (Э. Б.)
2. Универсализм против расизма и сексизма:идеологические противоречия капитализма (Я. В.)
3. Расизм и национализм
II. Историческая нация
4. Конструирование народа:раса, нация, этническая группа (И. В.)
5. Национальная форма: история и идеология (Э. Б.)
6. Структуры домашнего хозяйства и формирование трудовых ресурсов в капиталистической миро-экономике (Я. В.)
III. Классы: поляризация и сверхдетерминация
7. Конфликт классов в капиталистической миро-экономике (Я. В.)
8. Маркс и история: плодотворное и неплодотворное прочтение (Я. В.)
9. Буржуазия): понятие и реальность с XI по XXI век (Я В.)
10. От классовой борьбы к борьбе бесклассовой? (Э. Б.)
IV. Смешения социального конфликта?
11. Социальные конфликты в Чёрной Африке эпохи независимости: пересмотр понятий расы и «статусной группы» (Я. В.)
12. «Классовый расизм» (Э. Б.)
13. Расизм и кризис (Э. Б.) .
2006.12.02 | Вільнодум
Про націю і її цінність для людини
http://www.mykola.com/orator/ponomarenko12.shtmlНація - це соціальна енергія, яка єднає у одне ціле сукупність людей, для яких стає великою цінністю мати усталену ідею співжиття означену Національним Способом Життя.
Поняття чи явище "нації" є достатньо нове в історії людства. Поняття "нація" в теперішньому розумінні фактично сформувалось протягом ХХ століття, а сама концепція "нації" до сьогоднішнього дня продовжує формуватися і її розуміння постійно змінюється. Розуміння поняття "нації" постійно коливається між шовіністичними і патріотичних означенями, має не менш ніж дві форми – етнічну і громадянську, використовується в різних розуміннях для різних цілей, як корисних так і шкідливих для людини.
Слово "нація" походить від латинського natio (рід, племя). У давньому Римі під natio розумілися чужинці, люди які не належали до громадян Риму. Цицерон називав "націями" "варварські" народи. Інше латинське слово "народ" (populos) ізначально означало "богообраний народ", тобто євреїв, а пізніше перейшло на інші народи цільного державно-культурного складу.
Перше принципове зрушення у вжитку поняття "нація" відбулося в Англії аж у XVI ст., коли це слово стали вживати в розумінні синоніму слову "народ", тобто населення країни. Знову таки, під цим словом не розумів-ся етнічний (генетичний) склад населення.
На Україні протягом козацької доби було слово "народ". Іноді вживалося слово "нація", як синонім слову "народ". Козацька держава не мала розуміння нації, як чисто етничної єдності, і, як відомо, серед козаків були представники десятків різних етносів. Важливим для козаків був патріотизм, вірність Україні – а етнічне походження було другорядної важливості.
Термін "нація" набув широкого вжитку після Другої світової війни. Мусоліні і Гітлер не є звичайно основоположниками цього поняття, але вони безумовно приклали багато "зусиль" до формування і означення цього складного поняття, не з кращого боку. Після Другої Світової почали формуватися організації, які вже несли цей термін в своїй назві, як то, - Ліга Націй, Організація Об'єднаних Націй.
Вивчення "націй" отримало багато уваги і привело до лавини публікацій і наукових праць останнім часом. Більшість дослідників сходяться на тому, що поняття "нація" розкривається через такі ознаки, як спільна мова, територія, спільний історичний досвід, спільні культурні ознаки, спільна релігія. Як бачимо, в кожній ознаці є одна загальна характеристика - "СПІЛЬНІСТЬ" - чогось. Тільки зовсім недавно почали вести розмову про ще одну "спільну" ознаку - генетичну память. До недавнього ця ознака була або незрозуміла, або табу, із-за звіриних, нелюдських досліджень цього питання Гітлеровською Германією.
Поява нації є явище соціального розвитку в напрямку його ускладнення. Поняття "нація" з'явилося в результаті формування соціальних формацій з державною структурою, яка несе чітко означену характеристику національної соціальної свідомості. Такі державні структури є явище не таке давнє. Вони почали займати домінуюче місце в ХХ-му віці, де СПІЛЬНІСТЬ почала означати не тільки організаційний, чи політичний, але і ДУХОВНИЙ аспект існування. Ще Паскаль Манчіні, один з перших теоретиків поняття нації сказав: "територія, походження, мова, звичаї, традиції, історія, закони, релігія - вони означають природу нації, але це "мертва матерія без живого духу" ... суб'єктивні ознаки, як свідомість і воля - визначають процес становлення й існування нації, бо "не оживлене свідомістю тіло не здатне стати національною особливістю".
Нація - це соціальна енергія, яка єднає у одне ціле сукупність людей, для яких стає великою цінністю мати усталену ідею співжиття означену Національним Способом Життя.
Нації виникали, як необхідність для означеної групи людей мати свій, відмінний Спосіб Життя, який створював стабільність існування і умови для пошуків персонального щастя і який є результатом об'єктивного розвитку суспільства в напрямку ускладнення культурно-соціального життя. Осмислення народом себе, як національної групи, є продуктом вищого (вишнього) культурного розвитку. Ця закономірність розвитку чітко вирисовується із історії ХХ-го століття, де створення і зміцнення національних держав було однією з характеристик соціального розвитку. Близько сотні нових національних угрупувань були заново створені протягом ХХ століття і цей процес продовжується.
Етнополітики прогнозують, що ХХІ-е століття буде століттям формування ще більшої кількості національних держав. Їх кількість напевно удвоїться, а то і утроїться. Тому є чіткі об'єктивні причини. Їх багато, але найбільш важливою є ускладнення суті суспільної свідомості, яка неминуче веде до національних формувань. Наприклад, прогнозується подальший розпад теперішньої Російської федерації на незалежні національні держави, яких буде більше 20-ти, розпад майже всіх інших багатонаціональних країн, як то, - Китай, Індія, Іспанія, Ірак, США, Африканські держави, південно Американські і інші.
(......................)
повністю статтю можна прочитати тут:
http://www.mykola.com/orator/ponomarenko12.shtml
-- Вільнодум