Цікава стаття- Бог і ми.
02/22/2007 | Роксана
Хотілося б почути від о.Олега та пана Георгія. Тому, що мої розуміння Бога сходяться з таким підходом до розуміння Бога і Всесвіту, прошу скажіть свою думку.
-------------------------------
Бог — i ми
Бог — це зовсiм не лiтаючий невидимий чоловiчок, як Його представляють у примiтивних релiгiйних сектах. Бог — це Всесвiтнiй Океан Свiдомостi. Якi Його розмiри? Ми можемо уявити собi "свiтловий рiк"? Це — астрономiчна одиниця вимiру космiчного простору, вiдстань, яку проходить промiнь свiтла за один земний рiк. Астрономи знайшли об'єкти у всесвiтi, віддалені вiд Землi на мiльярди свiтлових рокiв. Але Бог — ще бiльше. Тому що всесвiт нескiнченний. Вiн — нескiнченно великий.
І як не здається нам великою наша планета, коли ми, стомленi, йдемо чи їдемо по її поверхнi чи ж летимо навколо неї, — але ця планета насправдi незначно мала в порiвняннi з величчю Океану Свiдомостi Бога.
Земля — це лише один з безлiчi мiльярдiв острiвцiв матерiї, створених Ним у товщi Океану. На Землi, як i на багатьох iнших планетах всесвiту, сформувалися умови, придатнi для життя й еволюцiї органiчних тіл. У тiлах рослин, тварин i людей — i вiдбувається розвиток Всесвiтньої Свiдомостi. Ми — кожний з нас, людей, — частка, згусточок енергiї свiдомостi, що пройшов у своєму iндивiдуальному минулому розвиток у рослинних, тваринних i потiм людських тiлах, а зараз зобов'язаний на нинiшньої, людської, стадiї робити активнi зусилля по самовдосконаленню.
Ми повиннi постаратися зробити себе такими, щоб стати гiдними i змогти пiрнути в Обитель Творця i злитися з Ним. Тодi ми знайдемо кiнцевий Спокiй у Найвищому Блаженствi Вiчного Злиття з Ним, Буття Ним.
Цю мету постiйно знову i знову нагадує нам Вiн, утiлюючи частки Себе в людськi тiла Аватарів (Месiй, Христів). Але люди здебiльшого виявляються нездатними осмислити й удержати в пам'ятi цю Iстину, вони увесь час норовлять забути, спотворити, зiпсувати Навчання Бога, що посилається для нас. Так формуються рiзнi релiгiйнi секти. [7,16,34].
... Існування кожного матерiального "острiвця"-планети в нескiнченному Океанi Бога має свою визначену тривалiсть. Потiм для нього настає "кiнець свiту". Тi свiдомостi (душi), що не встигають досягти Злиття з Ним чи хоча б упритул наблизитися до Нього, — знищуються, руйнуються. Ті, що ж досягли Злиття, збагачують Його собою, цiлком виконавши свiй сенс життя, реалiзувавши свою любов до Нього в Злиттi з Ним.
-------------------------------
Бог — i ми
Бог — це зовсiм не лiтаючий невидимий чоловiчок, як Його представляють у примiтивних релiгiйних сектах. Бог — це Всесвiтнiй Океан Свiдомостi. Якi Його розмiри? Ми можемо уявити собi "свiтловий рiк"? Це — астрономiчна одиниця вимiру космiчного простору, вiдстань, яку проходить промiнь свiтла за один земний рiк. Астрономи знайшли об'єкти у всесвiтi, віддалені вiд Землi на мiльярди свiтлових рокiв. Але Бог — ще бiльше. Тому що всесвiт нескiнченний. Вiн — нескiнченно великий.
І як не здається нам великою наша планета, коли ми, стомленi, йдемо чи їдемо по її поверхнi чи ж летимо навколо неї, — але ця планета насправдi незначно мала в порiвняннi з величчю Океану Свiдомостi Бога.
Земля — це лише один з безлiчi мiльярдiв острiвцiв матерiї, створених Ним у товщi Океану. На Землi, як i на багатьох iнших планетах всесвiту, сформувалися умови, придатнi для життя й еволюцiї органiчних тіл. У тiлах рослин, тварин i людей — i вiдбувається розвиток Всесвiтньої Свiдомостi. Ми — кожний з нас, людей, — частка, згусточок енергiї свiдомостi, що пройшов у своєму iндивiдуальному минулому розвиток у рослинних, тваринних i потiм людських тiлах, а зараз зобов'язаний на нинiшньої, людської, стадiї робити активнi зусилля по самовдосконаленню.
Ми повиннi постаратися зробити себе такими, щоб стати гiдними i змогти пiрнути в Обитель Творця i злитися з Ним. Тодi ми знайдемо кiнцевий Спокiй у Найвищому Блаженствi Вiчного Злиття з Ним, Буття Ним.
Цю мету постiйно знову i знову нагадує нам Вiн, утiлюючи частки Себе в людськi тiла Аватарів (Месiй, Христів). Але люди здебiльшого виявляються нездатними осмислити й удержати в пам'ятi цю Iстину, вони увесь час норовлять забути, спотворити, зiпсувати Навчання Бога, що посилається для нас. Так формуються рiзнi релiгiйнi секти. [7,16,34].
... Існування кожного матерiального "острiвця"-планети в нескiнченному Океанi Бога має свою визначену тривалiсть. Потiм для нього настає "кiнець свiту". Тi свiдомостi (душi), що не встигають досягти Злиття з Ним чи хоча б упритул наблизитися до Нього, — знищуються, руйнуються. Ті, що ж досягли Злиття, збагачують Його собою, цiлком виконавши свiй сенс життя, реалiзувавши свою любов до Нього в Злиттi з Ним.
Відповіді
2007.02.22 | Роксана
Re: Цікава стаття- Бог і ми.
Треба було б почати з цієї статті-----------------------------------------------
БОГ
Отже, ми розглянули питання про те, Де шукати Бога: Його треба шукати зовсiм не на небi, не вгорi, а в глибинi багатомiрного простору. І починати пошук Його треба не в космiчних далечiнях, а у власних грудях — у духовному серцi, що починає свiй рiст iз чакри анахати (середнього дань-тяна).
Ще ми говорили, що пiд словом Бог (з великої букви) розумiється, насамперед, Споконвiчна Всесвiтня Свiдомiсть, суща в найглибшому, споконвiчному, найтоншому шарi багатомiрного простору. Ця Споконвiчна Свiдомiсть єдина для всього всесвіту i, вiдповiдно, для всiх його живих істот, включаючи всiх людей нашої планети. І з того, що слово Бог звучить по-рiзному на рiзних земних мовах, не випливає, що i Боги в населення рiзних країн рiзнi. Адже i слова "Сонце", "Земля" — теж розрiзняються у вимовi в рiзних народiв, але звiдси не випливає, що в людей кожної країни своє Сонце i що кожна країна знаходиться на окремiй планетi.
І все-таки ми поки розглянули не всi аспекти визначення слова "Бог". Наприклад, читач цiлком може запитати: "А що мається на увазi в навчаннi веданти пiд формулою "Бог є Все"?", "Що таке християнська Трiйця?", "Що таке Брахман?", "Чи існують планетарнi Боги-Демiурги?", "Як розумiти твердження про те, що кожний — Ісус, Бабаджі, Сатья Саі — теж Бог?", "Як сполучити тезу веданти про те, що саме Брахман є Абсолютом, тобто Усiм, iз твердженням Крішни про те, що над Брахманом iснує ще бiльш високий рiвень Божественної Свiдомостi — Ішвара, Бог-Отець?"... Внесемо яснiсть в усе це.
Перше, що треба вiдразу прийняти, це виключення зi свого свiтогляду казкових язичеських богiв, про якi фантазували люди по всiй Землi до того, як до них прийшли знання про Єдиного Бога. Таких казок було достатньо й у древнiй Грецiї, i в древньому Римi, i в Iндiї, i в арабiв, i на Русi. Залишимо тi персонажи для дослiдження фольклористам. І продовжимо серйозну наукову розмову, спираючись на відомості, що повiдомляються нам безпосередньо Богом, а також на досвiд практичного вивчення Iстини.
Отже, що таке Абсолют? Це слово означає "абсолютно Все, iснуюче у всесвіті". А що iснує в багатомiрному всесвіті? Насамперед — Сам Творець. Матерiальна складова Утвору i свiдомостi всiх рiвнiв розвитку, крiм Творця, складають лише малу частину Абсолюту. Бiльш того, Творець "просочує" Собою Свiй Утвiр. Він, що складається з енергетичних проявiв у слоях-еонах, подiбний багатомiрному багатошаровому пирогу, у якому перший, основний шар незрiвнянно домiнує над iншими. І цей "пирiг" є саме єдине цiле.
"Є тiльки Все, Єдине Цiльне Багатомiрне Все" — це не тiльки одна з найважливiших вищих медитацiй, але i безсумнiвна iстина, що обрисовує Абсолют в макромасштабі.
Але ми, люди, — чи є ми невiд'ємними частинами Абсолюту?
Вiдповiдь така: i так, i ні.
Ми, з одного боку, у якiмсь вiдношеннi подiбнi клiткам кровi у всесвiтнiм Тiлi Абсолюту — мiзерно малi в порiвняннi з Ним, не здатнi iснувати окремо вiд Нього, цiлком вiд Нього залежнi, хоча i маємо можливостi обмеженого самостiйного пересування в межах Тiла.
Але, якщо перейти на iнший рiвень розгляду, з позицiй не Макроорганiзму, а "клiток" Його Тiла, — то ми, як душi, безсумнiвно, споконвiчно відокремлені. Бiльш того, ми маємо значний ступiнь свободи волi, дарованої нам Їм.
У тому-то i справа, що ми, що виникли, як душi, у станi окремостi, — повиннi в пiдсумку свого розвитку прийти до неокремостi, "не-дуальності" з Ним у Його "базовому" шарі-еоні.
І твердження деяких мислителiв про нашу нiбито споконвiчну тотожність Йому i навiть про вiдсутнiсть у нас свободи волi — це усього лише гарнi медитативнi установки, що призивають нас до Злиття з Ним.
Але в реальностi свобода волi є саме тим механiзмом, що забезпечує природне "сортування" нас за етичним критерiєм: чи дотримуємо ми надані Їм для нас правила життя, чи прагнемо ми до Злиття з Ним у Любовi? У залежностi вiд таких наших рiшень i будуються нашi долi.
Наша фiлософсько-релiгiйна поiнформованiсть i iнтенсивнiсть наших зусиль по перетворенню себе вiдповiдно до Волi Бога визначають, зокрема, нашi перемiщення з еона в еон. Як можна зрозумiти з викладеного вище, це залежить не вiд тих чи iнших учинкiв, а вiд нашого емоцiйного статусу: у грубих чи в тонких емоцiйних станах ми звикли жити.
Так, привчивши себе до "важких", грубих станів злостi, ненавистi, ми забезпечуємо собi "обитель" у диявольському еоні серед подiбних собi.
Якщо ж ми жили в тонких i нiжних станах любовi — то природним образом попадаємо в гармонiю i чистоту райської обителi.
Чи, якщо ми прожили "сiре" життя — i без особливо "важких" станiв, i без вираженої витонченостi свiдомостi — то i виявляємося пiсля смертi тiла в "сiрих" обителях-еонах.
Але метою нашою повинні бути зовсiм навiть не рай, а Обитель Бога-Отця. Про це Вiн говорив нам i через Крішну, i Ісуса, i Мухаммада, i Бабаджі, i Сатья Саі (див. Додаток, а також [5,7,10]).
Мiж раєм i Вищою Обителлю знаходиться еон Святого Духа. Для того, щоб оселитися в ньому, ставши Святим Духом, однiєї лише витонченостi свiдомостi не досить: потрiбна ще i Мудрiсть. А вона знаходиться через i пiдвищення загальної ерудицiї, i iнтелектуальну працю, i активне служiння людям у всiм добром, i через наполегливу спрямованiсть у пiзнаннi Бога. (Про те, як стати Святим Духом (Брахманом) i який Вiн, докладно говорить у Бхагавадгіті Крішна [10]).
Душi, що складають Свiдомiсть Святого Духа, перебувають у Ньому в станi злитості воєдино, взаємопройнятості. Цьому стану потрiбно навчитися ще при життi в людському тiлi, у втiленому станi. Він — набагато бiльш висока стадiя розвитку Любовi, чим просто пестливiсть i нiжнiсть. Він має на увазi також злиття свiдомiстю з Об'єктом своєї любовi — злиття свiдомостi зi Свiдомiстю. Цьому люди можуть почати вчитися в гармонiчних шлюбних вiдносинах, але принципову роль грають спецiальнi медитативнi технiки, що ведуть до освоєння медитацiї "тотальна реципрокальність".
Втiлена людина, що навчилася зливатися зi Святим Духом, одержує звання Святого Духа (Брахмана).
Пiдкреслю, що сила любовi людини-Брахмана така, що вiн зливається в обiймах любовi не з однiєю тiльки людиною, а з усiма, що перебувають у даному еоні.
Космiчна функцiя Святого Духа полягає в тому, щоб курирувати розвиток усiх душ бiльш низького поки рiвня розвитку. Саме Святий Дух є Органiзатором наших доль. Вiн це робить Сам безпосередньо, чи ж за допомогою численних духів, що володiють тими чи iншими властивостями — у тому числi, як "райськими", так i "пекельними".
Коли ми вiдчуваємо прихожi "звiдкись" хвилi блаженства у вiдповiдь на нашi правильнi думки чи вчинки — це виявляє Себе Святий Дух. У таких випадках люди говорять про те, що Вiн дарує нам Свою благодать. Спецiальнi медитативнi прийоми дозволяють швидко досягти легкого i частого блаженного контакту зi Святим Духом.
... Для того, щоб внести остаточну яснiсть у термiн "Брахман", треба сказати кiлька слiв про древню iндiйську фiлософську систему, називаною "веданта". Це важливо для нас через те, що Аватар нашого часу Сатья Саі, звертаючись до вихованих у фiлософськiй традицiї веданти iндусів, говорить найчастiше саме в термiнах даної фiлософської школи.
Фiлософiя веданти сформувалася в Iндiї ще до Крішни, на базi язичеського навчання чотирьох Вед. У тi часи iндуси ще не знали про iснування Ішвари — Бога-Отця (тобто Творця, що перебуває в Його Обителi). Саме тому у фiлософiї веданти Брахман розглядався як Вище Божество i навiть як Абсолют.
Розповiв жителям Iндiї про Бога-Отця саме Крішна. Пiзнiше те ж саме для народу Iзраїлю i всього сучасного християнського i мусульманського свiтiв Бог оголосив через єврейських "старозавiтних" пророкiв, Ісуса Христа i Мухаммада. Але, як в Iндiї, так i в християнському свiтi маси людей не змогли зберегти перевищуючi їхню здатнiсть до сприйняття знання про Бога-Отця, i Вiн виявився ними майже забутий, будучи витиснутий древнiми казковими персонажами в Iндiї чи обожненими людською уявою людьми в найбiльш масових християнських сектах-церквах (докладнiше — див. [7,9]).
... З перерахованих на початку цiєї глави питань ми не розглянули тiльки одне: що таке "Син" як член "Трiйцi"? Для докладного ознайомлення з думкою на цей рахунок Самого Ісуса Христа краще буде адресувати читача до "Книги Ісуса" [21]. Коротенько ж вiдповiм так:
Є Бог-Отець — Вища Споконвiчна Всесвiтня Свiдомiсть, суща в найтоншому еоні багатомiрного простору, що знаходиться в "Задзеркаллі" вiдносно всього багатомiрного конгломерату Утвору. Вiн є Вищою Метою для усiх людей.
Його головним Проявом, Представником, що активно дiє Органiзатором i Куратором життя на будь-якiй населенiй планетi є Святий Дух.
Ще Бог-Отець iнодi виявляє Себе, ставши втiленим у людськi тiла. Цими Частками стають люди, що досягли з Ним Злиття. Їх називають на рiзних мовах Месiями, Христами, Аватарами.
Тобто, "Трiйця", у термiнах Бхагавадгіти, — це Ішвара, Аватар i Брахман.
Але термiн "Син", як роз'ясняє Сам Ісус [21], — зовсiм не вдалий. Тому що будь-яка людина повинна навчитися вiдчувати Бога своїм Отцем-Матiр'ю, а себе — сином чи дочкою. І будь-хто, хто прийшов до такого усвiдомлення, стає Сином чи Дочкою.
І коли Ісус говорив людям про Себе як про Сина Свого Отця-Бога, Вiн мав на увазi саме це. Люди ж так i не зрозумiли Його нi тодi, нi дотепер ...
2007.02.23 | Георгій
Пані Роксано, а хто автор?
2007.02.23 | Роксана
Re: Пані Роксано, а хто автор?
Взято з книги Володимира АнтоноваПізніше подам лінк
2007.02.22 | Роксана
Re: Цікава стаття- Бог і ми.
Пане Вільнодуме,Може ви "осмілитесь" щось сказати на ці теми? Бачу що п.Георгій і о.Олег "застряли на понятіях"
2007.02.22 | Георгій
Я не застряв, просто сильно занятий сьогодні, відповім згодом
2007.02.23 | Вільнодум
Re: Цікава стаття- Бог і ми.
Роксана пише:> Пане Вільнодуме,Може ви "осмілитесь" щось сказати на ці теми? Бачу що п.Георгій і о.Олег "застряли на понятіях"
(В-дум) Дякую! Я тільки-що прочитав, був зайнятий іншими гілками...
Мені багато що з написаного близьке і я багато з чим погоджуюсь. В цілому, я представляю Бога подібним чином, як всесвітню Свідомість, де ми, люди, кожен із нас, є частинкою Його Свідомості. Ми "носимо" частинку Бога в собі! Фізично і духовно!
Людська свідомість змінювалася за історичний час розвитку людини-людства. І буде ще змінюватися. Більше за це читайте тут: http://www.mykola.com/orator/ponomarenko9.shtml
Я розумію вчення Христа, як вчення шляху до Вищого рівня Свідомості - свідомості, яку мав сам Христос (він був представником вищої свідомості). Христос своїм прикладом життя і вченням показав шлях до вищої свідомості, яку можна досягти, коли людина зможе сказати "Я Є ХРИСТОС!". Більше за це читайте тут: http://www.mykola.com/orator/ponomarenko6.shtml
Що мене трошки турбує в Індуїзмі? Насиченість вигаданими деталями! Назвами богів, світів, рівнів, часів, безмірних писань, вед і віст!
Хто ясно мислить - ясно розказує! Мудрість не в складності словесній, а в ЯСНОСТІ слів. Тому, признаючи велику перевагу Індуїзму над юдо-християнством в плані духовного вчення, я бачу також його великий недолік, який його губить, на жаль, - нагромадження міфології на науку , містицизм, астрологія, лже-наука, тисячі легенд, просто видумки, і чорт знає що ще! А дуже жаль! Бо могло б бути ясне і розумне духовне вчення.
Такий короткий коментар. Я б хотів цю книжку Антонова прочитати. Дайте зсилку. Дякую.
-- Вільнодум
2007.02.23 | Вільнодум
Знайшов зцепку
http://www.religiousbook.org.ua/books/Pr_ua/Pr_1_ua.html2007.02.23 | Роксана
Re: Знайшов зцепку
Пане Вільнодум,Так ,власне з цієї сцепки я і брала ці статті. Прошу поясніть, які думки вам не до вподоби.
-"я бачу також його великий недолік, який його губить, на жаль, - нагромадження міфології на науку , містицизм, астрологія, лже-наука, тисячі легенд, просто видумки, і чорт знає що ще! А дуже жаль!-"
Мене ,власне, і зацікавила астрологія. Я Бога уявляю не лиш земного , а Всесвітнього. Одним словом, чи не могли б ви бути більш докладнішим.
Дякую.
2007.02.23 | +O
Re: Цікава стаття- Бог і ми.
Слава Ісусу Христу!перепрошую — я попереджав, що є поганим кандидатом на співрозмовника
Не дуже маю можливості розмірковувати над проблематикою пропонованого Вами Антонова, але, думаю, що це скоріше «езотерика»/«теософія», ніж християнство...
Я грішний колись досить глибоко поділяв Бога теософії, але, з Божою допомогою, тепер християнин (якихось 10 літ
Не зустрічав ніякої критичної (християнської) літератури саме на цього автора (колись читав Його щось «про духовне виховання людини» чи якось подібно), але, думаю, деякі напрямні до християнського осмислення знайдуться в книзі Кураєва «Сатанізм для інтеліґенції» (пам’ятається — зустрічав в Мережі)
Пані Роксано! Зараз Піст, і я надто багато всього маю на собі, щоб спробувати виділити достатньо часу для написання якоїсь «критики» — можливо, якщо дозволите, повернемось до цього по Пасці
З повагою
о.Олег
2007.02.23 | Георгій
Re: Цікава стаття- Бог і ми.
Моя віра, така, якою вона є зараз, це віра в Трійцю.З автором наведеного п. Роксаною уривку я згоджуюся, що Бог-Отець безкінечний і не обмежений ніякими людськими уявами про Нього. (Не "невидимий чоловік в небі," не дідок з сивою борідкою на хмарах.)
Але я зовсім не поділяю ідеї, що Бог являв Себе в "аватарАХ" (множина) - "месіях." Звичайно, було і є багато Божих людей, вчителів людства. Але Єдинородний Син Божий, Христос, ОДИН. В Ньому, словами Св. Павла, "живе вся повнота Божества тілесно." Тільки в Ньому одному з усіх людей. Тільки Він Бог і людина водночас, Бог споконвіку і Людина з моменту Його чудесного Воплощення.
Мабуть найближче до моєї віри з того, що пише цей автор, стоїть ідея про універсальний зв"язок всього існуючого у Божому світі. За моєю вірою, дійсно, третя Особа Св. Трійці, Бог-Святий Дух "всюди є і все наповнює," і об"єднує Собою все суще, все Боже твориво. Але зараз це твориво "впале," поранене гріхопадінням, і "разом зітхає і мучиться донині" (Рим. 8:22), хоча іноді, засліплене гріхом, не визнає навіть і самого факту цієї "муки." Проте ця мука мине, і вже минає, тому що світ "викуплений," спасений Христом.
2007.02.23 | Роксана
Re: Цікава стаття- Бог і ми.
Пане Георгій,дякую за ваші думки і віру, яка справді співпадає і з моєю. Вірю що Христос істиний Бог наш, або іншими словами Бог втілився в Христа і його устами говорив до нас. Однак якось Бог діє так ,що приймає пророків інших релігій і не карає їх пеклом. Але ми не зараховуємо Христа пророком, а властиво -Сином Божим. Я не можу назвати де і хто це сказав у Новому Завіті, але знаю що читала таке. Бог зійшов на замлю щоб спасти всіх людей. І тих хто вже увірував в Христа і тих що ще не ПІЗНАЛИ його. Десь також читала- і всі синами Божими назвуться.Ось про це і хотілося б довідатись від о. Олега. Може і справді після Пасхи буде більше часу на таке обговорення.
Сьогоднішній модерний світ піднімає багато думок і хочеться говорити про них з авторитетними людьми.