05/15/2007 | Анатоль

Досконалий чи ні наш світ?
Чи був він раніше досконалішим ніж зараз?
Покращується він чи погіршується?
Чи є в світі зло? Якщо є, то звідки воно взялось?
Чи був раніше, чи буде колись світ без зла?

Всі такі питання, що можуть здатись змістовними, чи навіть важливими для релігійної людини насправді не мають жодного смислу.

Сама постановка питання про досконалість чи недосконалість світу передбачає якесь його утилітарне призначення, наявність якоїсь мети його існування, якогось зразка, еталона, чи відповідність нашим людським потребам, бажанням, уявленням про досконалість, ідеальність, добро і зло.

А що ж ми маємо насправді?
Вибухнала десь колись якась наднова, ропиливши в просторі напрацьовані важкі елементи.
Підібрала цей порох, який гравітація зібрала в планети, якась молода зірка.
На одній з цих планет склались підходящі фізико-хімічні умови для утворення складних органічних молекул. Появилась молекула, здатна до самореплікації. Ще кілька щасливих збігів і появилась бактерія.
А далі - справа техніки. Тобто еволюції.
Для життя організмів, для їх розмноження потрібні матеряли і енергія.
Де їх брати? З неорганічної природи, чи з інших організмів. Хто до чого пристосується.
Частина бактерій і рослини беруть необхідне з неживої природи.
Інші бактерії, гриби і тварини беруть готову органіку з живих чи померлих організмів.
Такий стан справ склався давно. Ще до появи багатоклітинних організмів.

Віруючі вірять в казочку, що бог створив світ "досконалим" без насильства і зла. Спочатку всі були вегетаріанцями (хоча це теж поїдання живих організмів), а з гріхопадінням людини світ зіпсувався. Стали одні тварини їсти інших, появились неїстивні рослини (осот і будяки), паразити і хвороби (мікроби?).

Це, звичайно ж не відповідає дійсності. Ще задовго до появи людини, задовго до появи звірів, одні тварини їли інших. Акули, наприклад, їли інших риб. Та й хвороби були і паразити, і хвороботворні бактерії і віруси і неїстивні і отруйні рослини...
Ніколи не було "досконалого" світу, світу без поїдання одними живими істотами інших.
Чи це зло? Для того, кого зїли - зло. Для того, хто зїв - добро, бо інакше не житиме.
А обєктивно - проза життя, норма життя.

Нормальний стихійний світ.