Відповіді

• 2007.10.29 | Хвізик

  Re: Православ'я - істота наших невдач?

  Mercury пише:
  > Говорить
  > Микола Рябчук — відомий український письменник, публіцист, політолог:
  > "На жаль, Україна належить до східнохристиянської цивілізації, і це, як мені здається, є істотною причиною наших невдач. Я не хочу всі наші невдачі списувати на історію, бо ми самі винні в наших нещастях, але певною мірою вони випливають із того вибору, який зробили колись наші предки. Безумовно, в основі нашої цивілізації лежить християнство східного обряду, й у політичному плані воно виявилося не дуже вдалим вибором, адже, на відміну від західного християнства, східне не сприяло розподілу влади. У західному християнстві розподіл влади закладався внаслідок відокремлення церкви від держави, і кожна держава, князівство мали свій політичний центр. Натомість і у Візантії, і згодом у Російській імперії главою церкви був імператор — світська і духовна влада зливалися, і це мало наслідком міцний, глибоко закорінений авторитаризм".
  > (ДТ №40)
  > http://www.dt.ua/3000/3050/60904/
  >
  > Як це розуміти7
  як особисту думку Рябчука
  
  > Великий Володимир помилився?
  ні. Він знав, що робить
  
  > Коли в Росії імператор був главою церкви?
  після Петра І аж по Миколу ІІ, допоки лютнева революція 17 року не призвела до скликання помістного собору, і обрання на ньому Патріархом отця Тихона, котрий на той час був архієпископом Алеутських островів і Канади. Коло мене (Едмонтон, Альберта) є з два десятки церков, закладених отцем Тихоном (або з його благословення). Де-котрі з них і досі знаходяться у молитовному єднанні з Руською православною церквою, більша частина перейшла до Канадської православної церкви, пара церкви нині стали Греко-католицькими. На моє здивування, подвиг отця Тихона шанують вони всі, незалено від підпорядкування. Служба правиться українською та англійською мовами, бо серед вірних мають не лише українців, але й людей інших націй
  
  > І що ж нам, сучасним православним робити?
  працювати не покладаючи рук і молитися за прощення гріхів наших
  
  > Я дещо здивований такою "хантінгтоновщіною"
  Бог йому суддя
  
  > Ваші думки, шановне паньство.
  такі от і думки:
  у Канаді (принаймні в Альберті) православ‘я процвітає і становить наймасовішу релігію у цій провінціїї. А сама провінція Альберта переживає економічний бум. Висновок: нема нічого поганого у Православ‘ї, як такому. і не до лиця нам перекладати наші сучасні провини на св. князя Володимира.
  Мужики! Ми ж не в дєтському садіку, в самом дєлє!
  згорнути/розгорнути гілку відповідей

  • 2007.10.29 | Анатоль

    Вустами хвізика говорить диявол.

    >> І що ж нам, сучасним православним робити?
    
    >працювати не покладаючи рук і молитися за прощення гріхів наших
    
    Що за антихристиянська пропаганда під соусом захисту православя?
    Це ХТО Вам нашепотів таке - працювати?!
    Для чого працювати?
    Чи ж не казав Ісус, щоб не думали, що будете їсти і в що одіватись?
    Бог за все подбає! На нього надію покладайте, а не на свою працю!
    Он, птічки небесні не орють, не сіють, а годує ж їх бог.
    І лілію польову одіває краще Соломона.
    Чи Ви хочете заробляти на всякі там похоті земні?! Гріх. Ой, гріх!
    Не повинно нічого привязувати людину до цього світу.
    Останні дні цього світу наблизились.
    Про вічне треба думати. На небі скарби ховати. Духовні!
    А біса, що нашіптує про роботу - гоніть в шию!
    Не потрібно християнину ні чистих трусів, ні асфальтованих доріг земних, ні чистих таалетів.
    Лише чисті помисли і бого в серці!

• 2007.10.29 | Анатоль

  Ну Ісус же вам все пояснив.

  >І що ж нам, сучасним православним робити?
  
  Все продати, роздати жебракам, а самим ходити по містам ізраїльським, благу звістку про наближення царства божого звіщаючи.

• 2007.10.29 | Георгій

  Re: Православ'я - істота наших невдач?

  Одразу кілька очeвидних тeз, які нe підтримують тeзи про винність самe "східного" християнства у бідах України.
  
  По-пeршe, коли князь Володимир Вeликий робив свій історичний вибір, Цeрква щe формально нe була розколотою. Хрищeння Русі-України сталося в 988 р., а Вeлика Схизма офіційно почалася в 1054 р. (Звичайно, вжe дeсь з 6-7 ст. н.e. були тeртя між римською архідіоцeзією і рeштою християнського світу, алe Цeрква всe-таки аж до 1054 р. була одна, розділeння на "католиків" і "православних" нe існувало.)
  
  По-другe, на Сході дійсно був "цeзаропапізм," тобто візантійські імпeратори дужe сильно втручалися в діла Цeркви; алe так само на Заході був "папоцeзаризм," тобто папи дужe сильно втручалися в діла дeржави. Чіткого розмeжування між компeтeнцією Цeркви і компeтeнцією світської влади на практиці нe було нідe, ні на Сході, ні на Заході, аж до eпохи Просвітництва (18-e сторіччя і пізнішe).
  
  По-трeтє, чи ж нe логічнішe припустити, що бідою України був нe якийсь її рeлігійний вибір, а просто її фактичнe нe-існування як дeржави?