Дкя тих хто цікавиться філософією
02/01/2008 | Роксана
можна відвідати ось цей сайт.
www.narratif.narod.ru
www.narratif.narod.ru
|
|
Архіви Форумів Майдану
Copyleft (C) maidan.org.ua - 2000-2024. Цей сайт підтримує Громадська організація Інформаційний центр "Майдан Моніторинг".
Відповіді
2008.02.02 | Роксана
Re: Дкя тих хто цікавиться філософією
Мене дивує, що нікого не зацікавив цей сайт. Ось подам початок першої сторінки. Особливо не розумію, чому ви ,пане Василю, не заглянете сюди.Тут є форум і можете висловлювати свої думки.
НАЧАЛО
ПУБЛИКАЦИИ
БИБЛИОТЕКА
ЛЕКЦИИ
КОНТАКТЫ
E-MAIL
ГОСТЕВАЯ
ЧАТ
ФОРУМ / FORUM
СООБЩЕСТВО
Наши счётчики
Институт стратегического анализа нарративных систем
(ИСАНС)
L'institut de l'analyse strategique des systemes narratifs
(IASSN)
Інститут стратегічного аналізу наративних систем
(ІСАНС)
01.02.2008 Добрый день! 18:27:09
лекція
ФІЛОСОФІЯ КУЛЬТУРИ
Лекція І.
ФІЛОСОФІЯ КУЛЬТУРИ ЯК ТЕОРЕТИЧНА ДИСЦИПЛІНА
План.
1. Поняття "культура" та різні підходи до його трактування.
1.1. Філософсько-антропологічний.
1.2. Філософсько-історичний.
1.3. Соціологічний.
1.4. Деякі авторські інтерпретації поняття культури.
2. Проблема філософського рівня пізнання культури.
3. Філософія культури і соціологія.
1. Поняття "культура" та різні підходи до його трактування.
Поняття КУЛЬТУРА відноситься до фундаментальних понять у сучасній науці про суспільство. Важко назвати інше слово, яке б мало таку велику кількість відтінків. Для нас цілком звично звучать такі словосполучення як "культура розуму", "культура почуттів", "культура поведінки", "фізична культура". У буденній свідомості культура слугує оціночним поняттям і стосується таких рис особистості, котрі правильно було б називати не культурою, а культурністю... В науці, наприклад, зазвичай говорять про "культурні риси", "культурні системи", "розвиток, розквіт та занепад культур" тощо.
Дослідники свого часу присвятили увагу критичному оглядові концепцій та визначень культури, відзначили великий і постійно зростаючий інтерес до цього поняття. Так, якщо з кінця ХІХ ст. по 1919 р. було дано лише 7 визначень культури, то з 1920 до 1950 рр. у різних авторів вони наахували 17 визначень даного поняття. Пізніше дослідникам при аналізі наукової літератури було нараховано більше 400 визначень.
Чому ж стільки трактувань?
Перш за все тому, що культура виражає глибину і незмірність людського буття. В тій мірі, наскільки невичерпна і різнолика людина, настільки ж багатогранна, багатоаспектна і культура. З іншого боу, і сам підхід до культури зумовлений здебільшего науковими методологіями. Культура нерідко стає об'єктом вивчення не тільки філософів, але й соціологів, аксіологів, істориків, культурологів.
Назвімо деякі специфічні підходи до трактування культури, що породжують, начебто, неспівпадаючі визначення цього феномену.
Перший - ФІЛОСОФСЬКО-АНТРОПОЛОГІЧНИЙ. Культура тут розуміється як вияв людської природи. Вона виводиться з особливостей самої людини як особливого роду сущого. Різні риси культурного процесу безпосередньо вичитуються з людської культури. І культура при цьому оцінюється як розгорнута феноменологія людини. При цьому підході нерідкісне прагнення звести культуру до людської природи, відокремивши все нелюдське і випадкове. Наприклад. Один з провідних теоретиків культурософської антропології Німечччини Арнольд Гелен вважав, що людина відчуджена сама від себе. Вона повністю забула про свою трансцендентну природу. А звідси вимога "повернення до культури" є саме культивування у людині людяності, тобто максимально повне і різнобічне врахування людської природи. Остання ж береться в якості якоїсь умоглядної конструкції, яка передує всім результатам людської активності.
Першим антропологічне трактування феномену культури дав у 1871 р. англійський вчений Едуард Тейлор. Він визначив КУЛЬТУРУ як СУКУПНІСТЬ ЗНАНЬ, МИСТЕЦТВА, МОРАЛІ, ПРАВА, ЗВИЧАЇВ та інших особливостей, притаманних людині як члену суспільства. В цьому він виходив з установок позитивізму та еволюціонізму. Він розглядав людський рід як цілісне поняття, що зберігає свою однорідність внаслідок дії всезагального закону еволюції. Саме тому Тейлор прагнув впорядкувати етнографічний матеріал хронологічно, тлумачучи його як історію становлення людської цивілізації. Найбільш продуктивним такий підхід виявився для аналізу історії релігій. Тейлор вважав, що історичні релігії ведуть своє походження з ідеї душі ("анімізм"). Людська природа визначає картину світу людини. Примітивне уявлення про душу породжує феномен культури, котрий розвивається до узагальненого поняття духа (монотеїзм, пантеїзм).
2008.02.02 | Роксана
Re: Дкя тих хто цікавиться філософією
спробуйте натиснути цей лінкwww.narratif.narod.ru/fk-01.htm
2008.02.02 | Роксана
Re: Дкя тих хто цікавиться філософією
не розумію чому цей лінк не відкриває, а треба самому його вставляти. Може хтось знає що я роблю не правильно?2008.02.02 | Анатоль
Re: Дкя тих хто цікавиться філософією
http://www.narratif.narod.ru/fk-01.htm2008.02.02 | Василь Васьківський
Про філософські форуми
Роксана пише:> Мене дивує, що нікого не зацікавив цей сайт. Ось подам початок першої сторінки. Особливо не розумію, чому ви ,пане Василю, не заглянете сюди.
> Тут є форум і можете висловлювати свої думки.
Воно-то цікаво, але російськомовні форуми мене не приваблюють...
Я намагаюсь обмежувати своє перебування в інтернеті 2-3-ма годинами на добу і можу дозволити собі лише українськомовні форуми. Ви трохи не зрозуміли: форум в мене є (див.: http://socys.forum2x2.ru/forum-f8 ), але мене цікавить спілкування з українськомовними філософами.
2008.02.02 | Роксана
Re: Про філософські форуми
Цей сайт є у випуску трьома мовами, українською, російською і англійською.Пане Анатоль, дуже дякую за вставлений лінк. Не знаю чому у мене не виходило. Також часом не хоче допустити до української мови, а постійно пропихає в російську. Підкажіть де моя помилка.
2008.02.02 | Василь Васьківський
Re: Про філософські форуми
Роксана пише:> Цей сайт є у випуску трьома мовами, українською, російською і англійською.
Українськомовного форуму я там не знайшов.
2008.02.02 | Роксана
Re: Про філософські форуми
А ось тут знайдете те про що ми обговорювали.-------------------
третій - СОЦІОЛОГІЧНИЙ. Культура тут трактується як фактор організації та утворення життя якого-небудь суспільства. Береться за основу, що в кожному суспільстві (як і в будь-якому живому організмі) є певні культуротворчі "сили", що спрямовують його життя за організованим, а не хаотичним шляхом розвитку. Культурні цінності створюються самим суспільством, але вони ж і визначають розвиток цього суспільства, життя котрого починає залежати від вироблених ним цінностей. Така своєрідність суспільного життя: над людиною часто панує те, що народжене нею самою.
Ось декілька визначень культури, характерних для соціологічного її розуміння. Культура - це:
- "міцні вірування, цінності і норми поведінки, котрі організують соціальні зв'язки і роблять можливою загальну інтерпретацію життєвого досвіду" (У. Бекет);
- "успадковані винаходи, речі, технічні процеси, ідеї, звичаї та цінності" (Б. Малиновський);
- "мова, вірування, естетичні смаки, знання, професійна майстерність і різноманітні звичаї" (А. Радкліфф Браун);
- "загальний та прийнятий спосіб мислення" (К. Юнг).
Ще в глибокій давнині люди зрозуміли, що різні суспільства живуть по різному. Перша людина, яка потрапила у чуже стійбище, виявила, що вона не може ні говорити з чужинцями, ні розуміти побачене, тобто усвідомила факт їх культурної своєрідності. Наприклад, "батько історії" Геродот значну частину свого твору присвячує тому, що ми б сьогодні назвали описом культури (зокрема греків та єгиптян, виявляючи ряд помітних відмінностей).
Термін "культура" в соціологічному сенсі не містить в собі жодної оцінки. Він стосується тільки до способу життя будь-якого суспільства вцілому. У кожного суспільства є своя культура, і кожна людина культурна в тому сенсі, що бере участь у тій чи іншій культурі.
В доступній вам літературі дослідники, які прагнули дати визначення культури, природно, підкреслювали або філососько-антропологічну, або філософсько-історичну, або соціологічну природу даного феномену. Тут можна назвати імена С. Аверінцева, В. Іванова, М. Кагана, Ю. Лотмана, В. Межуєва, В. Поліщука, В. Топорова. "Світ культури - це світ самої людини", - стверджує В. Межуєв. Е. Маркарьян ототожнює культуру з технологією відтворення і відтворення людського суспільства. Тобто під культурою розуміється не тільки засіб освоєння світу, а функціональна оберненість цих засобів на розвиток самого суспільного цілого. Культуру він вважає "позабіологічно виробленим способом комунікабельності (общительности)".
Деякі вчені пов'язують культуру з її соціальним змістом. "Для мене культура, - зауважує В. Степін, - це геном соціального життя. Щоб виник новий тип суспільства, повинна виникнути нова культурна матриця. Аналогічно до того, як геном визначає, яким буде організм, так само тип культури визначає, як буде відтворюватися діяльність людини".
Більш цікаве і розгорнуте тлумачення культури ми знаходимо у Ю. Давидова. Він розглядає її як основу, що гармонізує відносини двох протилежних (хоча й взаємопов'язаних) сторін: природи і соціуму. Соціум (як "природно-історичне" буття людини), прагнучи зберегти себе будь-що, несе в собі загрозу "природно-космічному" началові в людині (або ж у крайньому варіанті - загрозу загибелі самої природи). А природа, зі свого боку, прагне "проковтнути" соціум, розчинити його у своїх первісних стихіях. "В культурі як в цілому, як органі самоконституювання людства, - підкреслює Ю. Давидов, - мова завжди йде про те, щоб знайти вище начало, в котрому природа і соціум виявилися б співмірними набути ту універсальну міру, котра не порушила б власну внутрішню міру кожної з конфліктуючих сторін".
Отже, в численних інтерпретаціях феномен культури постає як історично певний рівень розвитку суспільства, творчих сил та здібностей людини, виражених у типах організації життя та діяльності людей.
2008.02.02 | Василь Васьківський
Дякую! А чому не вказано автора лекції?
2008.02.02 | Роксана
Re: Дякую! А чому не вказано автора лекції?
Зайдіть на сайт і самі поцікавтеся цим питанням. Можна це зробити четом або звернутия до адміністрації. Я особливо думаю що вступ написано самим інститутом. Ось ще цікаві статті -Лагетко Валентин Васильевич
Гомофобія: філософська методологія дослідження
"...В лібідо прозріває стать..." (З творчої лабораторії З.Фрейда)
Жерар Філіп: Навчальний посібник для мистецтвознавців (doc, zip, 2 925 Kb)
Сучасний стан філософської освіти в Україні, або Над руїнами марксистсько-ленінської філософії.