два приклади -- два шляхи
02/09/2008 | P.M.
Маємо усвідомлювати, що Бог -- НЕЗБАГНЕНИЙ. Творець панує над нами у всьому, ми ж користуємось тим, що Він нам дає.
Господь вирішив виявити Себе нам у Пресвятій Тройці, таким і маємо Його возвеличувати. Надумувати чогось, що не відповідає Його Святому Слову -- недопустимо, тим більше маємо бути обережними, коли це стосується Пресвятої Богородиці.
Віра у Триєдиного Бога вміщує у собі й усю святість відчуттів до Його Матері, котру Він зволив обрати для Себе.
Говорити щось про Богородицю, -- краще помовчати .. Маєм благоговіти, трепетати перед нею, як найчистішим сосудом, що вміщує у собі НАЙСВЯТІШЕ.
Коли говоримо про жіноче начало, маємо два приклади перед собою. Ту, котра переступила через Боже Слово і ввергла людину у смерть, і ту, котра мовивши: Я ж Господня раба: нехай буде мені згідно з словом твоїм (Луки 1:38), подарувала людині життя.
Обидва жіночі рішення були осмисленими хоч і суперечливими. Покора Божої Матері вказує нам на істине призначення жіночого начала, або ж призначення розуму, котрим Бог наділив людину, давши їй свободну волю у виборі власного шляху становлення.
Уся наука Божої Матері вміщена у її словах: Зробіть усе те, що Він вам скаже! (Івана 2:5)
У цих її словах міститься УСЕ, що від нас вимагається. Віра в Боже Слово, сліпа й безапеляційна, допоможе нам у цьому.
Господь вирішив виявити Себе нам у Пресвятій Тройці, таким і маємо Його возвеличувати. Надумувати чогось, що не відповідає Його Святому Слову -- недопустимо, тим більше маємо бути обережними, коли це стосується Пресвятої Богородиці.
Віра у Триєдиного Бога вміщує у собі й усю святість відчуттів до Його Матері, котру Він зволив обрати для Себе.
Говорити щось про Богородицю, -- краще помовчати .. Маєм благоговіти, трепетати перед нею, як найчистішим сосудом, що вміщує у собі НАЙСВЯТІШЕ.
Коли говоримо про жіноче начало, маємо два приклади перед собою. Ту, котра переступила через Боже Слово і ввергла людину у смерть, і ту, котра мовивши: Я ж Господня раба: нехай буде мені згідно з словом твоїм (Луки 1:38), подарувала людині життя.
Обидва жіночі рішення були осмисленими хоч і суперечливими. Покора Божої Матері вказує нам на істине призначення жіночого начала, або ж призначення розуму, котрим Бог наділив людину, давши їй свободну волю у виборі власного шляху становлення.
Уся наука Божої Матері вміщена у її словах: Зробіть усе те, що Він вам скаже! (Івана 2:5)
У цих її словах міститься УСЕ, що від нас вимагається. Віра в Боже Слово, сліпа й безапеляційна, допоможе нам у цьому.
Відповіді
2008.02.09 | Тестер
Re: два приклади -- два шляхи
А хто тобі у вуста вложив слово. Дай докази, що ти спілкуєшсі з Богом.Якщо ти вважаєш, що Бог, дай розпечатку з оригінальним підписом і печаткою. Бажано без Фотошопа. Я також можу пару слів надрукувати...
2008.02.10 | P.M.
Re: два приклади -- два шляхи
Тестер пише:> А хто тобі у вуста вложив слово. Дай докази, що ти спілкуєшсі з Богом.
> Якщо ти вважаєш, що Бог, дай розпечатку з оригінальним підписом і печаткою. Бажано без Фотошопа. Я також можу пару слів надрукувати...
Пане Тестере, ви мене напевно не за того тримаєте. Ні за пророка, ні за будь-кого повише, як нєкоториє
Тому й не збираюсь нічого нікому доказувати. Але будучи при Ньому, я дозволяю собі проповідувати Його Боже Слово. Може роблю це надто коряво, ваша справа чи когось іншого погоджуватися з моїми думками чи ні.
Єдине, що би міг сказати в своє так би мовити оправдання, так це те, що готовий нести відповідь за свої слова чи в дискусії, чи по-за нею.
2008.02.10 | Анатоль
"готовий нести відповідь за свої слова"
>дурень у Бога, усе що можу про себе сказатиНу, це й так забагато сказано.
Достатньо сказати, що дурень, а от що у Бога, то це вже цілковита видумка.
2008.02.10 | P.M.
Re: "готовий нести відповідь за свої слова"
Анатоль пише:> Ну, це й так забагато сказано.
> Достатньо сказати, що дурень, а от що у Бога, то це вже цілковита видумка.
Чому ви так настирно намагаєтесь відмовити комусь в Тому, у Кого не вірите?
2008.02.10 | Анатоль
Re: "готовий нести відповідь за свої слова"
>Чому ви так настирно намагаєтесь відмовити комусь в Тому, у Кого не вірите?Я не можу відмовити Вам в тому, чого нема ні у Вас, ні у мене, ні взагалі. Так для чого ж вірити в пусте?
2008.02.10 | P.M.
пусте -- не є зовсім пустим
Анатоль пише:> > Р.М. Чому ви так настирно намагаєтесь відмовити комусь в Тому, у Кого не вірите?
> Я не можу відмовити Вам в тому, чого нема ні у Вас, ні у мене, ні взагалі. Так для чого ж вірити в пусте?
Кажете пусте .. А якщо по-іншому подивитися на це пусте, як на духовне?.
Тоді й зрозумілою стає ВІРА, бо там де нЕпусте матеріальне -- віри не потрібно.
2008.02.10 | Тестер
Чомусь я втратив дар проповідника
Ні настрою, ні надхнення.Клір скурвився, народ отупів, піє горівку і сало їсть. Немає сили на небо і зорі глянути. Не говорячи про "подумати". Хоча, коли зранку завдаєш собі питання "для чого я живу?", то день пропав. Краще вичистити гній з_під корови, дати сіна і овочів живності на ратицях, курам зерна , всім водиці, потому з апетитом поснідати і побалакати з друзями. Якщо нажив за життя. А якщо ні, то таке твоє щастя...
2008.02.10 | P.M.
Re: Чомусь я втратив дар проповідника
Тестер пише:> Ні настрою, ні надхнення.
> Клір скурвився, народ отупів, піє горівку і сало їсть. Немає сили на небо і зорі глянути. Не говорячи про "подумати". Хоча, коли зранку завдаєш собі питання "для чого я живу?", то день пропав. Краще вичистити гній з_під корови, дати сіна і овочів живності на ратицях, курам зерна , всім водиці, потому з апетитом поснідати і побалакати з друзями. Якщо нажив за життя. А якщо ні, то таке твоє щастя...
А не вийде уже просто так побалакати з друзями, навіть якщо вони є.
У вас уже інші балачки на умі: "для чого я живу?"
Від них нікуди не дітись, раз почали приходити ..
Може краще пошукати притулку у своєму серці ..
2008.02.10 | Тестер
Re: Чомусь я втратив дар проповідника
P.M. пише:> Від них нікуди не дітись, раз почали приходити ..
> Може краще пошукати притулку у своєму серці ..
Та це ж одне і те ж. Треба мати де руки прикласти...
А то з виходом на пенсію почуваєш себе ніби непотрібним.
Сади-городи далеченько. Та і закуклюватись в собі не дуже то приємно. Так можна чокнутись, гризучи себе і свої не зовсім вдалі поступки чи рішення по життю. А видумувати собі щось надприродньо спасаюче, то не для мене...
2008.02.10 | P.M.
Re: Чомусь я втратив дар проповідника
Тестер пише:> P.M. пише:
> > Від них нікуди не дітись, раз почали приходити ..
> > Може краще пошукати притулку у своєму серці ..
> Та це ж одне і те ж. Треба мати де руки прикласти...
> А то з виходом на пенсію почуваєш себе ніби непотрібним.
> Сади-городи далеченько. Та і закуклюватись в собі не дуже то приємно. Так можна чокнутись, гризучи себе і свої не зовсім вдалі поступки чи рішення по життю. А видумувати собі щось надприродньо спасаюче, то не для мене...
Знаєте, останнім часом я часто згадую одного свого далекого родича, людину уже не молоду, але й старим ще не назовеш, десь в районі семидесятки.
Живе в селі на мальовничій Яворівщині біля самого лісу. Там народився, там пройшли його юнацькі роки. Одружився двоє доньок, купа онуків, щось з восьмеро. Одна донька з зятем живе разом з ним, друга поруч метрів зо триста, усі онуки у нього
Заздрю я йому від щирого серця, щасливий чоловік..