З газeти "Молодий буковинeць" про Cтрасний Тиждeнь (дужe гарно)
04/25/2008 | Георгій
Свято примирення людини з Богом
Великдень, або Воскресіння Господа нашого Iiсуса – найбільше з усіх свят. ІПриходить воно як до тих, які вірять, так і до тих, хто, на жаль, ще не повірив. Як ми сприймаємо це свято, як повинні готуватися до нього? Про це розповідає отець Валерій СИРОТЮК, митрофорний протопресвітер, декан Чернівецький Української Греко-Католицької церкви.
- Що означає свято Пасхи для християн?
- Ми свідчимо Пасхою, що ми перейшли від смерті до життя вічного. Людина не сотворена для смерті: за своєю природою вона сотворена для вічного життя, як і ангели. Але людина сама прийняла на себе смерть, а через смерть і гріх, а може, навпаки - через гріх вона прийняла смерть.Тому старозавітнє людство чекало, коли ми отримаємо те спасіння. Спасінням став прихід Ісуса, його смерть і Воскресіння задля нас. Тому Пасха – це перехід від смерті до життя вічного. Великдень – це свято примирення людини з Богом.
Цього дня природа, погода, Великодній ранок – усе особливе. Я навіть про це якось написав:
Пролісковий ранок, ладаном духмяним
Потічок весняний навпростець біжить.
І зелена стежка зіллячком всіх манить,
І дітвора в вишиванках до церкви спішить.
Це спогади з мого дитинства про Великдень у Кутах Косівського району, де я і народився. Пасха в дитинстві пахла по-особливому.
- Як слід готуватися до приходу Пасхи?
- У суботу перед Вербною неділею починається Страсний тиждень. Це особливий час: у Страсний тиждень навіть сонце не так світить, немає гучних звуків у природі. Не повинно бути й галасу серед людей. Ми по-особливому спроваджуємо цей час. Обов’язково повинні йти до Святої Сповіді, до Святого Причастя, якщо ще цього не зробили на попередніх тижнях Великого посту. Також хочеться нагадати жінкам, дівчатам, котрі прагнуть за тиждень до Великодня поробити усе по-господарству, напекти пасок: щоб ці приготування не завадили підготувати душу до зустрічі з Богом.
Дуже хотілося би, щоб усі християни Буковини взяли участь у богослужіннях, які починаються уже від середи: у середу – відправляємо останню “хресну дорогу”, у четвер – читаються “страсті христові”, у п’ятницю зранку – “царські години”, після яких – виніс плащаниці (об 11 годині дня). В українців є традиція: на виніс плащаниці приходять усі (діти, літні люди,навіть хворі, немічні). Заходять до церкви, стають навколішки і на колінах від дверей ідуть до Божого гробу, щоби поцілувати рани Христові. Увечір у п’ятницю відправляється дуже гарне богослужіння – “Єрусалимська утреня”. Цього року у нашому Соборі Успення Пресвятої Богородиці утреню буде відправляти єпископ, владика Павло з хором з дяківсько-регентського училища м. Коломиї. У суботу зранку відправляється “велика вечірня”, сполучена з літургією Василія Великого.
- Коли відбувається перше освячення пасок?
- О 16 годині у суботу відбудеться перше освячення пасок. Ми освячуємо паски у суботу за давнім церковним звичаєм та з практичних міркувань: є люди, які не зможуть нести з собою зранку паску (старші, хворі). А напередодні їх привезуть ті люди, хто ними опікується. Прийдуть також ті, хто їде в дорогу. Звечора освячують паску, приносять додому, кладуть на стіл, але не споживають, а готуються до великої радості.
- Як відбувається недільне богослужіння?
- Початок у нашому Соборі Успення Пресвятої Богородиці (вул.Руська, 28) - о 4 годині ранку: спочатку надгробне, потім – велика утреня святкова літургія Служба Божа і до восьмої години буде звершене освячення великодніх пасок.
- Що повинно бути у великодньому кошикові?
- Найважливіше: паска з пшеничного борошна. Також – великоднє пасхальне яйце, яке символізує життя. Можуть бути сир, масло, солодощі, ковбаса. Виникають іноді проблеми, пов’язані із змістом кошика (у нашій церкві такого, щоправда, не було). Колись я служив на Донеччині, то бачив, що люди клали до кошика навіть алкогольні напої. Не варто цього робити, і якщо я чи наші священики таке побачили, то робимо зауваження і просимо негайно прибрати.
- Чи є певні вимоги до одягу на Великдень? Люди, як правило, намагаються придбати до свята обновку, а ось чи можна, наприклад, прийти у джинсах, з непокритою головою?
- Злого у тому, що люди купують новий одяг до Великодня, немає . З давніх часів в українців є традиція шити нові вишиванки до Великодня, і то є добре. А щодо того, що жінка прийшла у штанах, то наша Українська Греко-Католицька церква є більш демократичною у цьому плані. Усе змінюється, усе рухається. Якщо раніше в українській культурі носіння штанів жінками вважалося злом, то сьогодні бачимо, що це не зле, бо існує у традиційному буденному дні. У тому нема нічого злого. Якщо дівчата прийдуть у штанах до церкви, то ми не будемо їх виганяти. Головне – щоби вони думали про свій стан душі.
Бажано, щоб у жінок була покрита голова. Але знову ж таки: усе рухається вперед. Якщо на голові у жінки замість хустки буде капелюшок, то у цьому немає нічого поганого.
- Чи змінилося ставлення людей до Великодня останніми роками?
- Службу Божу на Пасху я відправляю з 1994 року. І скажу вам: ми робимо одні й ті ж самі помилки... Дуже багато людей приходять до Сповіді, і я бачу, що вони чинять одні й ті ж гріхи. Нічого не змінилося. Сьогодні приходить більше молоді, і це - справжній дарунок для усіх нас.
- Як святкувати Великдень удома, після повернення з церкви? Чи варто
накидатися на їжу, нібито не бачив її зо два роки?
- Ми відбули всю ніч у церкві, зранку нас привітали з Великоднем. Беремо освячені кошики і йдемо додому. Не забуваємо дорогою вітатися з кожним, кого стрінемо: ”Христос Воскрес!” Адже повинні показати, що йдемо саме з церкви. Далі жінки готують на стіл і стаємо насамперед до молитви. Молимося за живих, за мертвих, яких немає за нашим столом, і просимо Господа, щоби наступного року нікого не бракувало серед нас. Після молитви – миємо руки і беремося до сніданку. Починаємо з паски, пасхального яйця, стараємося покуштувати потрохи усього. Ті люди, які щиро постили і усе ж таки не їли, то я вважаю, стали за піст більш поміркованими. Не думаю, що справжній християнин накинеться і буде поїдати одразу усе, що бачить. Поміркованість збережеться ще певний час. Обжерливість – гріх.
Важливо, щоб люди за столом відчували радість, вінчували один одного. І не забувайте про справи милосердні. Є люди, які не могли спекти паску, не мали з чого. Тому християнська традиція велить поділитися пасочкою, писанкою з нужденними. Пам’ятаймо про це.
http://www.molbuk.cv.ua/article.asp?art_id=113&retpath=archive
Великдень, або Воскресіння Господа нашого Iiсуса – найбільше з усіх свят. ІПриходить воно як до тих, які вірять, так і до тих, хто, на жаль, ще не повірив. Як ми сприймаємо це свято, як повинні готуватися до нього? Про це розповідає отець Валерій СИРОТЮК, митрофорний протопресвітер, декан Чернівецький Української Греко-Католицької церкви.
- Що означає свято Пасхи для християн?
- Ми свідчимо Пасхою, що ми перейшли від смерті до життя вічного. Людина не сотворена для смерті: за своєю природою вона сотворена для вічного життя, як і ангели. Але людина сама прийняла на себе смерть, а через смерть і гріх, а може, навпаки - через гріх вона прийняла смерть.Тому старозавітнє людство чекало, коли ми отримаємо те спасіння. Спасінням став прихід Ісуса, його смерть і Воскресіння задля нас. Тому Пасха – це перехід від смерті до життя вічного. Великдень – це свято примирення людини з Богом.
Цього дня природа, погода, Великодній ранок – усе особливе. Я навіть про це якось написав:
Пролісковий ранок, ладаном духмяним
Потічок весняний навпростець біжить.
І зелена стежка зіллячком всіх манить,
І дітвора в вишиванках до церкви спішить.
Це спогади з мого дитинства про Великдень у Кутах Косівського району, де я і народився. Пасха в дитинстві пахла по-особливому.
- Як слід готуватися до приходу Пасхи?
- У суботу перед Вербною неділею починається Страсний тиждень. Це особливий час: у Страсний тиждень навіть сонце не так світить, немає гучних звуків у природі. Не повинно бути й галасу серед людей. Ми по-особливому спроваджуємо цей час. Обов’язково повинні йти до Святої Сповіді, до Святого Причастя, якщо ще цього не зробили на попередніх тижнях Великого посту. Також хочеться нагадати жінкам, дівчатам, котрі прагнуть за тиждень до Великодня поробити усе по-господарству, напекти пасок: щоб ці приготування не завадили підготувати душу до зустрічі з Богом.
Дуже хотілося би, щоб усі християни Буковини взяли участь у богослужіннях, які починаються уже від середи: у середу – відправляємо останню “хресну дорогу”, у четвер – читаються “страсті христові”, у п’ятницю зранку – “царські години”, після яких – виніс плащаниці (об 11 годині дня). В українців є традиція: на виніс плащаниці приходять усі (діти, літні люди,навіть хворі, немічні). Заходять до церкви, стають навколішки і на колінах від дверей ідуть до Божого гробу, щоби поцілувати рани Христові. Увечір у п’ятницю відправляється дуже гарне богослужіння – “Єрусалимська утреня”. Цього року у нашому Соборі Успення Пресвятої Богородиці утреню буде відправляти єпископ, владика Павло з хором з дяківсько-регентського училища м. Коломиї. У суботу зранку відправляється “велика вечірня”, сполучена з літургією Василія Великого.
- Коли відбувається перше освячення пасок?
- О 16 годині у суботу відбудеться перше освячення пасок. Ми освячуємо паски у суботу за давнім церковним звичаєм та з практичних міркувань: є люди, які не зможуть нести з собою зранку паску (старші, хворі). А напередодні їх привезуть ті люди, хто ними опікується. Прийдуть також ті, хто їде в дорогу. Звечора освячують паску, приносять додому, кладуть на стіл, але не споживають, а готуються до великої радості.
- Як відбувається недільне богослужіння?
- Початок у нашому Соборі Успення Пресвятої Богородиці (вул.Руська, 28) - о 4 годині ранку: спочатку надгробне, потім – велика утреня святкова літургія Служба Божа і до восьмої години буде звершене освячення великодніх пасок.
- Що повинно бути у великодньому кошикові?
- Найважливіше: паска з пшеничного борошна. Також – великоднє пасхальне яйце, яке символізує життя. Можуть бути сир, масло, солодощі, ковбаса. Виникають іноді проблеми, пов’язані із змістом кошика (у нашій церкві такого, щоправда, не було). Колись я служив на Донеччині, то бачив, що люди клали до кошика навіть алкогольні напої. Не варто цього робити, і якщо я чи наші священики таке побачили, то робимо зауваження і просимо негайно прибрати.
- Чи є певні вимоги до одягу на Великдень? Люди, як правило, намагаються придбати до свята обновку, а ось чи можна, наприклад, прийти у джинсах, з непокритою головою?
- Злого у тому, що люди купують новий одяг до Великодня, немає . З давніх часів в українців є традиція шити нові вишиванки до Великодня, і то є добре. А щодо того, що жінка прийшла у штанах, то наша Українська Греко-Католицька церква є більш демократичною у цьому плані. Усе змінюється, усе рухається. Якщо раніше в українській культурі носіння штанів жінками вважалося злом, то сьогодні бачимо, що це не зле, бо існує у традиційному буденному дні. У тому нема нічого злого. Якщо дівчата прийдуть у штанах до церкви, то ми не будемо їх виганяти. Головне – щоби вони думали про свій стан душі.
Бажано, щоб у жінок була покрита голова. Але знову ж таки: усе рухається вперед. Якщо на голові у жінки замість хустки буде капелюшок, то у цьому немає нічого поганого.
- Чи змінилося ставлення людей до Великодня останніми роками?
- Службу Божу на Пасху я відправляю з 1994 року. І скажу вам: ми робимо одні й ті ж самі помилки... Дуже багато людей приходять до Сповіді, і я бачу, що вони чинять одні й ті ж гріхи. Нічого не змінилося. Сьогодні приходить більше молоді, і це - справжній дарунок для усіх нас.
- Як святкувати Великдень удома, після повернення з церкви? Чи варто
накидатися на їжу, нібито не бачив її зо два роки?
- Ми відбули всю ніч у церкві, зранку нас привітали з Великоднем. Беремо освячені кошики і йдемо додому. Не забуваємо дорогою вітатися з кожним, кого стрінемо: ”Христос Воскрес!” Адже повинні показати, що йдемо саме з церкви. Далі жінки готують на стіл і стаємо насамперед до молитви. Молимося за живих, за мертвих, яких немає за нашим столом, і просимо Господа, щоби наступного року нікого не бракувало серед нас. Після молитви – миємо руки і беремося до сніданку. Починаємо з паски, пасхального яйця, стараємося покуштувати потрохи усього. Ті люди, які щиро постили і усе ж таки не їли, то я вважаю, стали за піст більш поміркованими. Не думаю, що справжній християнин накинеться і буде поїдати одразу усе, що бачить. Поміркованість збережеться ще певний час. Обжерливість – гріх.
Важливо, щоб люди за столом відчували радість, вінчували один одного. І не забувайте про справи милосердні. Є люди, які не могли спекти паску, не мали з чого. Тому християнська традиція велить поділитися пасочкою, писанкою з нужденними. Пам’ятаймо про це.
http://www.molbuk.cv.ua/article.asp?art_id=113&retpath=archive