де можна прочитати про пересувні свята?
04/26/2008 | Tatarchuk
Маю на увазі - чіткий опис "пересувних" свят православних та католиків.
Зустрічені мною тексти геть дурні - там автори постійно плутають поняття "неділя" - то це в них тиждень, то це в них "васкрісеньє".
Для прикладу: Сиропустна неділя - то в них це такий тиждень, то це в них така неділя (день в році). І так майже весь час.
Ще питання - православна та/або католицька "седмиця"/тиждень з якого дня тиждня починаються? З Неділі чи з Понеділка?
Дякую.
Зустрічені мною тексти геть дурні - там автори постійно плутають поняття "неділя" - то це в них тиждень, то це в них "васкрісеньє".
Для прикладу: Сиропустна неділя - то в них це такий тиждень, то це в них така неділя (день в році). І так майже весь час.
Ще питання - православна та/або католицька "седмиця"/тиждень з якого дня тиждня починаються? З Неділі чи з Понеділка?
Дякую.
Відповіді
2008.04.26 | Георгій
Re: де можна прочитати про пересувні свята?
Почну з кінця. Тиждeнь починається з нeділі, нe з понeділка. Нeділя є пeршим днeм тижня, субота сьомим.Про пeрeсувні свята: наскільки я розумію, "пeрeсувним" є Вeликоднeвe свято, оскільки його дата обчислюється за місячним калeндарeм, який нe співпадає з сонячним. Є спeціальні "Пасхалії," тобто розклад Вeликоднів на багато років, як "назад," так і "впeрeд." Як точно цe обчислюється, я нe знаю, цe потрeбує спeціальних знань в астрономії.
Пeрeсувними, природньо, є і ті свята, які святкуються в пeвний дeнь по Вeликодню, наприклад Вознeсіння, П"ятидeсятниця.
Ось кілька лінків про цeрковний калeндар:
http://www.cerkva.info/category/kalendar/
http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%B5%D1%80%D0%B5%D1%85%D0%BE%D0%B4%D1%8F%D1%89%D0%B8%D0%B5_%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B7%D0%B4%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B8
http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D1%81%D0%BB%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%8B%D0%B5_%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B7%D0%B4%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B8
http://www.fatheralexander.org/booklets/english/dictionary_terminology.htm
2008.04.26 | Tatarchuk
спробую розібратися
Георгій пише:> Почну з кінця. Тиждeнь починається з нeділі, нe з понeділка. Нeділя є пeршим днeм тижня, субота сьомим.
От тут плутанина!
Нариклад описується страстний тиждень, який ... ЗАКІНЧУЄТЬСЯ Великднем. Це як відомо неділя. А опис страстного тиждня розпочинається ... з Чистого Понеділка, а не з Вербної чи Пальмової Неділі!
Але це ще легкий варіант, тут в принципі ясно що автори жили в СРСР і тому в них "понеділок починається в суботу".
А як бути з описами Тиждня (наприклад) Марії Єгипетської? Автори пишуть: "в неділю цього тиждня згадують Марію". Дуже файно, але ця неділя стоїть на початку тиждня чи на його кінці (тобто фактично вже на початку наступного тиждня)?
Я спробував забити це в програмку і от стикнувся з такою муткою
2008.04.30 | Георгій
Ось дeщо про Вeликдeнь (/)
ЧОМУ ВЕЛИКДЕНЬ НЕ В ЧИСЛІ?Віктор ГРЕБЕНЮК
Це запитання з наближенням Пасхальних свят православні задають щороку. Багатьох бентежить: якщо відомо з Євангелії, у якому віці Спаситель зазнав хресної страти, якого дня воскрес, то й дата Великодня відома. Але чому ж вона змінна?
Для нас, європейців ХХІ століття, багато обставин життя двотисячолітньої давнинив Палестині здаються дивовижними: у людей не було прізвищ, одночасно ходили різні гроші (світські та храмові) тощо. Та найбільш неймовірним є ставлення давніх людей до часу. Юдеї – сучасники апостолів – хочі ділили вже добу на години, але відповідно до пори року години мали різну тривалість. Причому лічили час тригодинними блоками – тричассями; про хвилини чи секунди і гадки не мали. Тривалість місяців не була щороку однакова, причому їх було то дванадцять, то тринадцять. Протягом доби розрізняли два вечори – перший і другий. Доба починалась із заходу сонця, тобто від дня до дня – в різний час. Календарів було два – світський і церковний, із різною назвою місяців, початок і кінець яких не збігався. Літочислення теж було подвійне: одне для церковних справ, інше – для мирських. Дні тижня не мали назв: казали – перший день (по-нашому неділя), другий день і так далі, а коли наставав сьомий, то казали – відпочинок (по-єврейськи шабат, звідкий наше слово субота). Святкувати суботу – один з найважливіших обов’язків юдея, так само як і Пасху.
У біблійній книзі Второзаконня записано слова Творця: «Додержуй місяця авива,і звершуй Пасху Господу, Богу твоєму, тому що в місяці авиві вивів тебе Господь, Бог твій, з Єгипту вночі». Місяць авив – значить місяць колосся, тобто першого дозрілого збіжжя. Після вавилонського полону (VI ст. до Р. Х.) його було перейменовано у нісан. За старозавітним законом, Пасха має звершуватися в ніч із 14 на 15 авива (нісана), хоч би на який день тижня це випадало.
Але ж коли розпочинається сам нісан, перший місяць тогочасного календаря, тобто що’ має бути точкою відліку? Відомо, що спершу місяці єврейського календаря не були цілком прив’язані до астрономічних об’єктів – Сонця чи Місяця, а більше до погодних умов: якщо якогось року було холодніше, колоски дозрівали пізніше, то й, відповідно, місяць нісан наставав пізніше. Отже, за часів земного життя Спасителя нісан ще не був постійним. Нісан – це той хід Місяця, у який в околицях Єрусалима починали дозрівати найранішні колоскові – ячмінь. А це, за багаторічними спостереженнями, припадає приблизно на весняне рівнодення. Якого ж дня це сталося у рік воскресіння Христа – невідомо.
Уже після Христового воскресіння, після зруйнування римлянами Єрусалима, у вигнанні єврейські вчені провели реформу юдейського календаря: він набув більшої сталості, не залежить від погодних умов і нісан став більш постійною величиною. У його основу покладено 12 місячних (а не сонячних) місяців. Тож відношення між юдейським і християнським календарями потребує певних обчислень.
Перші ж християни – а всі вони були євреями – святкували Пасху разом із юдеями. Трохи згодом, коли істинну віру стали приймати і греки, і римляни, й представники інших народів, цей звичай порушився. Надалі різні громади християн виробили свої пасхальні правила, і це спричиняло розлад церковного життя. Коли ж Християнство стало панівною релігією в Римській імперії, пасхальне питання стало ще й політичним, бо різнобій у святкуванні найголовнішого празника шкодив порядку і спокою в державі. Тож Церква 325 року скликала Перший Вселенський Собор, де, поряд з іншими питаннями, вирішила проблему святкування Великодня.
Беручи до уваги, що точно не відомо, якого дня воскрес Божий Син, але відомий орієнтир, а також те, що більшість євреїв не прийняли Ісуса Христа як обіцяного Спасителя, Собор ухвалив: Воскресіння Христове святкувати в першу неділю після весняного рівнодення і першого березневого повного місяця, так, щоб християнська Пасха не збігалась із юдейською. Визначення Великодня було доручено Олександрійській Церкві (Єгипет), бо вона мала найкращих учених. І нині Олександрійська Православна Церква укладає так звані пасхалії – таблиці з визначеним днем Великодня і залежних від нього свят на багато років наперед. Церковні вчені визначають відповідність чисел місяців юліанського (сонячного) року числам місяців місячного року, і християнська Пасха із року в рік святкується в певному порядкуз 22 березня по 25 квітня (за старим стилем). Цього ж дотримуються і Католицькі Церкви східного обряду. По-своєму обчислює пасхалію Римсько-Католицька Церква, тому Великдень у візантійському і римському обрядах збігається лише в окремі роки.
З усього сказаного маємо зробити важливий висновок: Пасха Христова, цей «празник над празниками і торжество із торжеств», – свято вищою мірою знаменне. Цього дня святкуємо Воскресіння Спасителя, запоруку і нашого майбутнього воскресіння. У Бога ж часу немає, у Нього, як сказано в Біблії, «один день, як тисяча років, і тисяча років, як один день». Тож маємо лише з вірою промовляти: «Воістину воскрес!»
Волин. єпарх. відом.– 2007.– № 4 (29)
http://www.pravoslavja.lutsk.ua/vev/stattja?newsid=389
2008.04.30 | +О
Re: де можна прочитати про пересувні свята?
Христос Воскрес!Вітаю всіх!
спробую відповісти
буду говорити про православну Традицію (не латинську), до якої належу.
> Tatarchuk: де можна прочитати про пересувні свята?
Прочитати можна і можна, але там дійсно можна заблукати. Особливо, якщо описувати окремо "пересувні" свята чи дні тижня, а ще, тим паче, якщо згадати, що день для Православної Церкви (Візантійська Традиція) починається з вечора попереднього дня , тобто, коли пан Георгій говорить про неділю - перший день у тижні, потрібно брати до уваги те, що цей перший день почався ще у суботу
> Tatarchuk: Маю на увазі - чіткий опис "пересувних" свят православних та католиків.
Ціль кожного (без огляду на зміни часу у святкуваннях) Церковного/Літургійного Року - бути панорамою, що розкриває історію Спасення людини Богом. Складається кожен Ц/Л Рік з неділь, днів тижня, празників Господських, празників Богородичних, празників Святих, Святих Постів.
Починається Ц/Л Рік за державним календарем 14-го Вересня (тобто - вечір 13-го
Загально Ц/Л Рік дійсно можна поділити на свята "рухомі і нерухомі"/"подвижні і неподвижні". Весь Ц/Л Рік побудований на подіях із життя Ісуса Христа, тому "рухомі" свята укладені в контексті Воскресіння Христового, "нерухомі" свята укладені в контексті Різдва Христового.
Воскресіння Христове/Пасха святкується у одну із неділь від 4-го квітня по 8-ме травня за сучасним календарем.
продублюю і продовжу за хвилю, тоді прошу стерти цей допис
2008.04.30 | Тестер
Не забивай голову. Пий коли є час і добра кумпанія
2008.04.30 | Tatarchuk
я не голову, а БД забиваю
2008.04.30 | Тестер
А шо таке БД
2008.04.30 | Tatarchuk
база даних
2008.04.30 | Тестер
Хіба тут розмова про бази даних. Ці пересуньки
і свята різного напрямку вже задовбалиПрацювати треба, а безкінечні свята і Ющенкове писанкування телевізійне вже за... за..., замордувало.
Краще ішов би в моНА ХИ!
2008.04.30 | +О
Re: де можна прочитати про пересувні свята?
Христос Воскрес!Вітаю всіх!
спробую відповісти
буду говорити про православну Традицію (не латинську), до якої належу.
> Tatarchuk: де можна прочитати про пересувні свята?
Прочитати можна і можна, але там дійсно можна заблукати. Особливо, якщо описувати окремо "пересувні" свята чи дні тижня, а ще, тим паче, якщо згадати, що день для Православної Церкви (Візантійська Традиція) починається з вечора попереднього дня , тобто, коли пан Георгій говорить про неділю - перший день у тижні, потрібно брати до уваги те, що цей перший день почався ще у суботу)
> Tatarchuk: Маю на увазі - чіткий опис "пересувних" свят православних та католиків.
Ціль кожного (без огляду на зміни часу у святкуваннях) Церковного/Літургійного Року - бути панорамою, що розкриває історію Спасення людини Богом. Складається кожен Ц/Л Рік з неділь, днів тижня, празників Господських, празників Богородичних, празників Святих, Святих Постів.
Починається Ц/Л Рік за державним календарем 14-го Вересня (тобто - вечір 13-го) - у літературі зустрінеться Вам назва цього дня: Начало/Початок Індикту, або "нове літо". Випрацювання саме такого початку Року має свою історію, але тут згадаю лише, що прийнятий він на Першому Вселенському Соборі у Нікеї (325р. - тоді це було 1-ше вересня); вже з 8-го ст. кожен такий початок Ц/Л Року набуває літургійного змісту (має свої окремі Служби/Молитви) - Церква кожен Новий Рік обходить подію читання Ісусом в Назареті слів пророка Ісаї: "Господній Дух на мені, бо він мене помазав... оповістити рік Господній сприятливий" (Лк.4,18-19)
Загально Ц/Л Рік дійсно можна поділити на свята "рухомі і нерухомі"/"подвижні і неподвижні". Весь Ц/Л Рік побудований на подіях із життя Ісуса Христа, тому "рухомі" свята укладені в контексті Воскресіння Христового, "нерухомі" свята укладені в контексті Різдва Христового.
Воскресіння Христове/Пасха святкується у одну із неділь від 4-го квітня по 8-ме травня за сучасним календарем. У прямій залежності від дати святкування Пасхи є празники, яких Церква називає Пасхальним колом/Воскресним циклом/Великодній круг.
Пасхальний цикл починається 10 тижнів перед Пасхою (неділею Митаря і Фарисея, тоді ідуть неділі Блудного Сина, М`ясопусна, Сиропусна; Чотиридесятниця/Великий Піст (від Сиропусної до Квітної неділі); та Страстний Тиждень) - "передпасхальний час", і закінчується 8 тижнів після Пасхи (через празник Вознесіння (четвер 6-го тижня по Пасці), П`ятидесятницю/Зіслання Св.Духа і до неділі Всіх Святих) - "пасхальний час". Від Пасхи також залежать 32 "рядові" неділі в році (від 1-шої неділі після Зіслання Св.Духа - неділі Всіх Святих, до 32-ї неділі після Зіслання Св.Духа - неділі Закхея), для кожної з яких (і, відповідно - на весь тиждень) розплановане окреме читання Євангелія та Апостола. "Рядовими" ці неділі називаються на відміну від "празничних" - неділь, які підготовлюють християнина переживати празник (наприклад неділя перед/після Різдва тощо). "Рядових" неділь може бути і менше 32, якщо Пасха була пізно і до наступної Пасхи є менше як 32 тижні.
нерухомі свята прямують від Різдва, яке завжди святкуємо 7-го січня за державним календарем (з 2100 свято буде припадати на 8-ме січня). Кожне з таких свят має свою історію і, якщо буде потрібно, поділюсь информацією. Перше з таких непереходящих празників - початок Ц/Л Року 14 вересня.
> Tatarchuk: Зустрічені мною тексти геть дурні - там автори постійно плутають поняття "неділя" - то це в них тиждень, то це в них "васкрісеньє". Для прикладу: Сиропустна неділя - то в них це такий тиждень, то це в них така неділя (день в році). І так майже весь час. Ще питання - православна та/або католицька "седмиця"/тиждень з якого дня тиждня починаються? З Неділі чи з Понеділка? Дякую.
у контексті Вашого питання: існує і Сиропустна неділя (день в році, опісля якого починається Великий Піст) і "сиропустний" тиждень (літургічно - тиждень після одноіменної неділі), лише тут дійсно існує певне замішання, бо йдеться про "передпасхальний час", що ставить собі за ціль ввести людину у Піст, тому "неділя М`ясопусна" є останнім днем перед Пасхою, у якому їмо м`ясо, "неділя Сиропусна" є останнім днем перед Пасхою, у якому їмо сир/молочне. Тобто, автор, який називає "сиропусним" тиждень між М`ясопусною і Сиропусною неділями не говорить, що "неділя Сиропусна" літургічно завершує собою "сиропустний" тиждень, а навчає про потребу Посту
> Tatarchuk: От тут плутанина! Нариклад описується страстний тиждень, який ... ЗАКІНЧУЄТЬСЯ Великднем. Це як відомо неділя. А опис страстного тиждня розпочинається ... з Чистого Понеділка, а не з Вербної чи Пальмової Неділі! Але це ще легкий варіант, тут в принципі ясно що автори жили в СРСР і тому в них "понеділок починається в суботу".
> Tatarchuk: А як бути з описами Тиждня (наприклад) Марії Єгипетської? Автори пишуть: "в неділю цього тиждня згадують Марію". Дуже файно, але ця неділя стоїть на початку тиждня чи на його кінці (тобто фактично вже на початку наступного тиждня)?
якщо спрощено: тут це саме 5-та неділя Великого Посту, день тижня, коли почитаємо цю Святу і наступні 6 днів, долучені до нього, творять "седмицю", що, послуговуючись Житієм Преподобної Марії, приготовляє нас до Страстного Тижня. Якщо трохи глибше - це 8-й день у 4-му тижні, де у середу Церква молилася Утренню з Каноном Андрея Критського, де Марія Єгипетська є Іконою перемоги Христа над гріхом. Ще глибше - Каноном Андрея Критського Великий Піст починається, тому Преподобна Мати Марія є іконою всього Посту його цілості
> Tatarchuk: Я спробував забити це в програмку і от стикнувся з такою муткою
чим зможу - допоможу
З повагою
Олег
2008.04.30 | Георгій
Дужe дякую за інформативнe повідомлeння! Побільшe б таких...
Воістину Воскрeс! Дужe дякую Вам, отчe Олeжe, цілую Вашу правицю.