(P) Релігії сходяться, чи розходяться?
08/06/2008 | Анатоль
Раніше було багато богів. Кожен народ (точніше його попи) придумував своїх. Боги інших народів були чужими, ворожими, між ними йшла жорстока конкуренція (між попами, звичайно і віруючими).
Зараз богів меньше, зате багато єресей, тобто розгалужень небагатьох релігій. А неприйняття і нетерпимість навіть між дуже спорідненими залишилась великою. Двома чи трьома пальцями хреститись може бути настільки суттєвим, що "іновірців" треба різати і палити.
Які ж тенденції?
Йдемо ми від багатьох богів до одного, спільного для всіх народів, чи навпаки різноманітність вірувань зростає?
Георгій каже, що є така думка, що колись релігія була одна, а потім розгалузилась.
Така думка не має жодних фактичних підтвержень (та й не може мати).
Аргументом на користь її є лише релігійний міф про походження людини з одного джерела і факт проходження сучасної людини (не негрів)через "єменське горло" 50 тисяч років тому.
Але 50000 років час занадто великий для життя релігії.
Якщо й були якісь вірування в людей, що пройшли через це "горло", то ці вірування такого ж типу, як і вірування диких племен десь в джунглях. Нічого спільного з сучасними релігіями.
Тож релігійні (світоглядні!) уявлення ізольованих племен людей розвивались незалежно.
І лише при збільшенні щільності населення, при збільшенні контактів ці уявлення при взаємодії і конкурували і змінювались, набираючи спільних рис.
Тож основною тенденцією релігійних поглядів є їх зближення, точніше синтез нових, більш універсальних і інтернаціоналістичних.
Але тенденція розгалуження, чи й появи зовсім нових систем вірувань теж важлива.
Та й як можуть появитись біль універсальні і інтернаціоналістичні,(головна тенденція) як не шляхом ревізії існуючих, чи появи зовсім нових?
Зараз богів меньше, зате багато єресей, тобто розгалужень небагатьох релігій. А неприйняття і нетерпимість навіть між дуже спорідненими залишилась великою. Двома чи трьома пальцями хреститись може бути настільки суттєвим, що "іновірців" треба різати і палити.
Які ж тенденції?
Йдемо ми від багатьох богів до одного, спільного для всіх народів, чи навпаки різноманітність вірувань зростає?
Георгій каже, що є така думка, що колись релігія була одна, а потім розгалузилась.
Така думка не має жодних фактичних підтвержень (та й не може мати).
Аргументом на користь її є лише релігійний міф про походження людини з одного джерела і факт проходження сучасної людини (не негрів)через "єменське горло" 50 тисяч років тому.
Але 50000 років час занадто великий для життя релігії.
Якщо й були якісь вірування в людей, що пройшли через це "горло", то ці вірування такого ж типу, як і вірування диких племен десь в джунглях. Нічого спільного з сучасними релігіями.
Тож релігійні (світоглядні!) уявлення ізольованих племен людей розвивались незалежно.
І лише при збільшенні щільності населення, при збільшенні контактів ці уявлення при взаємодії і конкурували і змінювались, набираючи спільних рис.
Тож основною тенденцією релігійних поглядів є їх зближення, точніше синтез нових, більш універсальних і інтернаціоналістичних.
Але тенденція розгалуження, чи й появи зовсім нових систем вірувань теж важлива.
Та й як можуть появитись біль універсальні і інтернаціоналістичні,(головна тенденція) як не шляхом ревізії існуючих, чи появи зовсім нових?
Відповіді
2008.08.06 | Роксана
Re: Релігії сходяться, чи розходяться?
Пане Анатоль,Ваша логіка дуже добра. Бачите, і ви вмієте вести дискусію без образ. Це приємно.
-Тож релігійні (світоглядні!) уявлення ізольованих племен людей розвивались незалежно.
І лише при збільшенні щільності населення, при збільшенні контактів ці уявлення при взаємодії і конкурували і змінювались, набираючи спільних рис.-
Не можна цьому заперечети. Народи, чи племена в минулих часах, витворювали собі своїх богів. Вони були у пошуку Бога, Вищої Сили. Так все людство шукає. Ті що знайшли, моляться і вірять у благословення Боже. Ви, як атеіст, також знайшли віру- віру в природу. Різниця між вами і нами це те, що ми віримо, що Бог створив цю природу, атеїсти вірять, що вона повстала сама собою. Ми віримо, що життя на нашій планеті це східка до справжнього буття, ви вірите що душі нема, а тому і нічого позагробного не існує.
2008.08.06 | Анатолій
Ваша помилка в тому, пані Роксано...
Що Ви вірите,а треба ЗНАТИ.2008.08.06 | P.M.
Re: Ваша помилка в тому, пані Роксано...
Анатолій пише:> Що Ви вірите,а треба ЗНАТИ.
Хтось ЗНАЄ, що помре.
Хтось ВІРИТЬ, що буде жити вічно.
2008.08.06 | Анатоль
"Хтось ВІРИТЬ, що буде жити вічно" Але віра не відмінить законів
природи. І віруючий так само помре, як і невіруючий.І так само його не стане назавжди. Як і не було до цього ніколи.
Се ля ві.
2008.08.06 | P.M.
Христос Воскрес! Воскреснемо і ми!
Се ля ві2008.08.06 | Анатоль
Це точно. Так само як і він. В міфах. Надійтесь
2008.08.06 | P.M.
На що надієтесь ви ..
2008.08.06 | Анатоль
Що ще з день проживу. Ще щось встигну зробити..
2008.08.06 | Анатолій
Re: Христос Воскрес! Воскреснемо і ми! Не з Вашим щастям...
2008.08.06 | Анатоль
Так що вони шукали?
> Народи, чи племена в минулих часах, витворювали собі своїх богів.Правильна мисля. Але, нажаль, не лише "в минулих часах".
> Вони були у пошуку Бога, Вищої Сили.
Та ні. Вони хотіли зрозуміти світ, його закономірності. Щоб краще орієнтуватись в ньому, а тому висували різні гіпотези, в тому числі і про Вищі Сили, що керують світом і явищами.
>Так все людство шукає. Ті що знайшли, моляться і вірять у благословення Боже
Колись всі уявлення про світ були в одній купі.
Зараз наукові, політичні, економічні, соціальні, культурні уявлення в людей можуть бути окремо від забобонів і бути цілком адекватними.
А за релігією лишилась лише роль обслуговувати забобони.
Чи, точніше сказати, вона існує, паразитуючи на людських забобонах.
2008.08.06 | Роксана
Re: Так що вони шукали?
-А за релігією лишилась лише роль обслуговувати забобони.Чи, точніше сказати, вона існує, паразитуючи на людських забобонах.-
А якже з Дажбогом та всіма іншими богами? Ви ж це все на своєму сайті розказуєте, та ще й закликаєете вірити в оті міфи. Чи може ви пишете аби писати? От так собі для розваги, та щоб обов'язково протистояти християнству. Визначтеся, бо починаєте бути смішним.
2008.08.06 | Роксана
Re: Так що вони шукали?
Вибачте, помішала вас з Анатолієм.2008.08.06 | Анатоль
Ох, як я неправий!
Я казав, що релігійні вірування - це світогляди і виникали вони внаслідок бажання людей зрозуміти світ і його закономірності.Це далеко не так.
Хоч і є в релігійних віруваннях світоглядна компонента, але навряд чи вона є головною. (зараз точно не є).
Головною компонентою релігійних практик є вплив на людину, влада над нею.
Починаючи з племінних шаманів і закінчуючи теперішніми попами головним є тримати людину під "духовною" владою попів, граючи на її страхах, інстинктах, почуттях, емоціях.
Тому-то так значима в усіх релігійних віруваннях обрядовість, тобто вплив не стільки через розум, як через почуття, емоції.
В цьому релігія подібна до мистецтва. Точніше, використовує засоби мистецтва для цілей керувати поведінкою людини, навязати їй певну систему цінностей і заборон.
Втім, як і всяка інша ідеологія.
2008.08.06 | Георгій
Цікавe питання
Анатоль пише:> Раніше було багато богів. Кожен народ (точніше його попи) придумував своїх. Боги інших народів були чужими, ворожими, між ними йшла жорстока конкуренція (між попами, звичайно і віруючими).
> Зараз богів меньше, зате багато єресей, тобто розгалужень небагатьох релігій. А неприйняття і нетерпимість навіть між дуже спорідненими залишилась великою. Двома чи трьома пальцями хреститись може бути настільки суттєвим, що "іновірців" треба різати і палити.
(ГП) Так, я здідний, що люди можуть стати фанатичними, сліпими вбивцями чeрeз зовсім нeсуттєві рeчі. Ваш приклад дужe показовий. Насправді, дійсно, нeма абсолютно ніякої різниці між "двопeрстям" і "трипeрстям." В обох випадках три складeні разом пальці символізують Тройцю, а два - дві природи Христа за Халкидонським догматом. І якщо пильнішe придивитися, можна знайти багато таких гeть нeсуттєвих "розбіжностeй" нe тільки між "старовірами" та "ніконiянами," а й між нібито "різними" християнськими конфeсіями.