МАЙДАН - За вільну людину у вільній країні


Архіви Форумів Майдану

Наші вчені зробили прорив у медицині

02/21/2007 | Як НАНУ впроваджує НАНО
Як НАНУ впроваджує НАНО

24.01.2007 | 10:17 | "Урядовий кур'єр"
 
Наші вчені зробили прорив у медицині. Вони навчилися нарощувати людські кістки, що в свою чергу є нонсенсом нинішньої практики. Адже нині замість кісток ставлять титанові імплантанти.

- На основі нанотехнологій ми розробили дисперсний порошок, - каже доктор фізико-математичних наук, старший науковий співробітник Інституту металофізики імені Курдюмова Володимир Карбівський. - Він сохне при різних температурах і застосовується для лікування переломів. Порошок випаровується й перетворюється на кістку. Ми просто засипаємо ним місце перелому, й він повністю зростається.

Але коли треба замінити, наростити кістку, застосовується інша технологія. Кераміка, розроблена на основі нанотехнологій, дає змогу це робити. Ми працюємо над тим, щоб можна було заміняти кістки повністю, це наша велика мета. Але те, що маємо сьогодні, вже перевірено на практиці. Була єдина операція у Вінниці. Міліціонеру прострелили голову, що призвело до втрати частини черепа. Це великий обсяг роботи, особливо коли йдеться про голову. Завдяки нашій технології вдалося наростити череп і врятувати людину. Адже коли великий обсяг травми й ушкоджену ділянку з усіх боків облягає тканина, то вживлення металу смертельно небезпечне. До того, як ми це винайшли, черепно-мозкові травми залишались порожнистими. Натягувалась шкіра без імплантанту. Просто кажучи, людина все життя змушена була закриватись шапкою. Тому що титанові пластини нормально приростають до м'язів, а от з мозком складніше.

Про ці та інші розробки можна було дізнатися на виїзному засіданні Національної академії наук, яке присвячувалось підсумкам виконання комплексної програми фундаментальних досліджень "Наноструктурні системи, наноматеріали, нанотехнології" за 2004-2006 роки. Вона започаткована в 2003 році як одна з пріоритетних у системі комплексних проектів. Не вдавалося до того часу вирішити це питання на державному рівні, позаяк академія вирішила формувати власну відомчу програму. Адже залишатись осторонь загальноосвітньої тенденції не можна.

Безумовно, всіх присутніх цікавило, наскільки ми проникли в раніше недосяжну галузь використання властивостей елементів. Суть цих технологій полягає в можливості працювати на атомному, молекулярному рівні в масштабі довжин від одиниць нанометрів до сотні. Сфера використання величезна. Учені світу пророкують, що невдовзі нанотехнології поглинуть всі напрямки людського прогресу. Певна річ, треба знати, на якому щаблі в ієрархії перебуває наша країна.

Як пояснив у своїй доповіді академік НАНУ Анатолій Шпак, за останні два десятиріччя нанотехнології перетворилися з наукового прогнозу про перспективи розвитку в індустріальний стратегічний напрямок, який буде визначати лідерів світової економіки. Зараз до наноматеріалів відносять порошки металів, сплавів, а також полімери, вуглецеві структури, пористі матеріали, напівпровідникові, біологічні наносистеми. Загалом ця галузь дуже різноманітна. Поки що немає чітко визначених обмежень. Певна річ, вся метушня навколо цього напрямку обумовлена можливостями значної модифікації та навіть принципових змін властивостей матеріалів при переході до наностану, можливостями створення нових продуктів. Ми - перспективна країна і можемо конкурувати з потужними іноземними державами. Адже в нас достатньо наукового потенціалу.

Анатолій Шпак сказав журналістам, що всі досягнення науки базуються на ентузіазмі, прагненні вчених до відкриттів. Та, як і скрізь, існує проблема фінансування. Адже на всі наші розробки виділяється лише 60 мільйонів гривень. Вони діляться на 33 частини, саме стільки інститутів академії розвивають нанотехнології. Це мізерна сума для такого напрямку. Ясна річ, що на все потрібні гроші, а тим більше на дослідження, розвиток нових технологій. Бо вже ні для кого не секрет, що нанонапрямок, як ніякий інший, повертає дивіденди зі сторицею.

Показником ставлення суспільства до нанонауки є динаміка фінансування відповідних досліджень. У країнах Європи, США, Японії витрати істотно зростають. Зараз це фактично мільярди доларів на рік. Сумарний обсяг ресурсів на нанонауку в усіх країнах світу спочатку впровадження становив 500 мільйонів, а вже 2003 року - 3,5 мільярда, 2004 - 8,6 мілярда доларів США. До 2010 року прогнозується глобальний ринок нанотехнологій. Це вже продукція в обсязі приблизно одного трильйона доларів. Академік вважає, що треба зробити все можливе і неможливе, аби стати частиною світового ринку.

Зважаючи на труднощі в економіці, ми, певна річ, не можемо оперувати такими шаленими коштами, як, наприклад, США. У них на організацію програми досліджень, розробок, яка має назву "Національна наноініціатива", президентом запропоновано виділяти щороку приблизно 1,2 мільярда доларів.

Чи вся ця інформація знайшла відображення в державних головах Президента, Прем'єр-міністра, Голови Верховної Ради? Адже сьогодні весь світ зацікавлений у прориві нанотехнологій. Ми країна з розповсюдженою вищою освітою, маємо власну Академію наук. Як нам донести до вищих гілок влади інформацію про те, що нам треба розвивати нанотехнології швидшими темпами?

На це Анатолій Петрович відповів, що ми дуже мало працюємо з суспільством, недостатньо інформуємо про свої досягнення. Знімаємо фільми про відкриття, є цікаві публікації. Але відомо, що така популяризація працює, коли її доповнює фінансова частина.

На засіданні наводився такий факт. Росія 2006 року на розвиток нанотохнологій витратила 200 мільйонів доларів. Хоча в них немає єдиної програми, але кошти держава виділяє. А нині починається розробка схваленої урядом федеральної цільової програми з фінансуванням у тридцять мільярдів рублів. Тобто росіяни планують витратити трохи більше одного мільярда доларів за чотири роки.

Існує також інша альтернатива. Нині на роль лідера світового ринку нанотехнологій претендує Китай. І не тільки за розвитком, а й за використанням результатів. За кількістю патентів він поступається лише США та Японії, які  залучають інвестиції.

- Безумовно, вони працюють як цивілізовані, - вважає президент НАНУ Борис Патон. - Ми виділяємо 60 мільйонів, а це мало. Вони, просто кажучи, розпорошуються. Зрозуміло, що це треба було зробити раніше, або зараз, коли є такі досягнення. Де нам знайти кошти, щоб сконцентрувати свої невеличкі, слабкі сили в цьому напрямку?

На це запитання голова наукової ради комплексної програми з нанотехнологій Анатолій Шпак відповів, що готуються пропозиції. І взагалі трирічна програма розвитку нанотехнологій вважається етапом знаходження наших сильних місць. Треба розглянути структуру програми по-новому. Але для цього потрібні серйозні ресурси, щоб якісно завершити всі дослідження. А ще більші для того, аби їх спрямувати на реальне застосування. Він також згадав, що кілька разів в академії виступав провідний російський вчений з цього напрямку лауреат Нобелівської премії Жорес Алфьоров. Його теорії й експерименти, на жаль, мало використовуються. Він пробував їх впровадити через Державну думу, приватні структури. В нього нічого не вийшло. Разом із нашими академіками він звертався по підтримку до української влади.

- На жаль, нічого масштабного не відбувається, - каже А. Шпак. - Я не думаю, що в Україні можуть бути масштабні прориви. Але вони потрібні. Адже настає час широкого застосування цих дивовижних технологій. Але це вже справа керівництва держави. Ми відповідну ініціативу готові подати.

Не зрозуміло, якими будуть подальші перспективи вітчизняної нанонауки. Навіть ті розробки, що вже готові до використання, схоже, мало кого цікавлять. Наведу один приклад. Уже три роки минуло з того часу, коли завдяки нашим вченим врятовано життя вінницькому міліціонеру. Йому на згадку залишився лише рубець. А науковці сьогодні не дуже затребувані. Вони навіть не можуть запатентувати винахід. А без цього впровадження є неможливим. Однин з авторів розробки сказав: "Ми вчені, а не бізнесмени. Сьогодні, аби донести щось до людей, його треба рекламувати. Тут одного наукового ступеня недостатньо. Потрібен здоровий менеджмент, а ми спеціалісти з синтезу..."

http://www.kmu.gov.ua/control/uk/publish/printable_article?art_id=63784687

Відповіді

  • 2007.02.21 | b5hhg

    Ржу нимагу

    > "Міліціонеру прострелили голову, що призвело до втрати частини черепа"
    Из чего стреляли? Из гранатомета? Мозги, надеюсь, не задели...
    > "Завдяки нашій технології вдалося наростити череп і врятувати людину."
    Так ему весь череп отстрелили? И его потом наростили? Это однозначно прорыв.

    Про статью в целом - редкостный бред, написанный полупрофессионалом.
    "Ф топку, адназначна"
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2007.02.21 | AB

      Re: Ржу нимагу

      На самом деле вещь классная. Если можно - последний мазок к портрету..эту голову можно было еще и приварить методом "электросварки живых тканей", шо Патон толкает, шоб крепче держалась.
  • 2007.02.25 | Card

    Який механізм такого зрощування ?

    > - На основі нанотехнологій ми розробили дисперсний порошок, - каже доктор фізико-математичних наук, старший науковий співробітник Інституту металофізики імені Курдюмова Володимир Карбівський. - Він сохне при різних температурах і застосовується для лікування переломів. Порошок випаровується й перетворюється на кістку. Ми просто засипаємо ним місце перелому, й він повністю зростається.

    Який механізм такого зрощування ?
  • 2007.03.02 | Эксперимент начнется ровно через две недели

    В Украине создали эликсир бессмертия

    http://www.obkom.net.ua/news/2007-03-02/1005.shtml

    – Вот увидите, скоро я буду выглядеть на 35! – уверен 70-летний профессор медицины Геннадий Апанасенко. – Седина исчезнет, мои волосы станут густыми, улучшится зрение, разгладятся морщины, выправится осанка. Мы победим смерть!

    Эксперимент начнется ровно через две недели. 30 украинских ученых, среди которых и Геннадий Леонидович, станут подопытными кроликами в испытаниях «эликсира вечной жизни», который сами же и изобрели.

    Каждое утро натощак они будут принимать несколько капель вещества, состав которого держат в строжайшем секрете. Плюс – воздействие неким электронным аппаратом, о котором тоже пока не распространяются.

    – Единственное, что могу сказать: нам удалось определить, по каким физическим параметрам происходят изменения в клетке человека в тот момент, когда она умирает, и научиться устранять эти изменения, – утверждает профессор Апанасенко. – Удалось замкнуть в кольцо процесс человеческого развития (онтогенеза). И возвращать человека в любой возраст. Хотите 20 лет или 40 – выбирайте сами.

    Свою теорию ученые обнародуют в Киеве на Конгрессе по медицине антистарения 15 – 17 марта. После публичного оглашения стартует проект «Индивидуальное бессмертие». В испытаниях примет участие весь состав научной группы изобретателей, а это ученые самого разного профиля: физиологи, биохимики, физики, электронщики. Эксперимент над своим организмом они будут проводить ровно год. И все смогут увидеть: помолодеют ученые или нет. Никто из них не сомневается в успехе.

    Блик

    02 марта 2007. 10:05
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2007.03.02 | Туды-сюды

      Re: В Украине создали эликсир бессмертия

      А один такой чмырь уже давно есть. Он с 1962 года бессмертный. А в ем яйцо (даже два), а в ем игла (но одна). И если иглу сломать на фиг, то Академию переведут в Интернет с виртуальной зарплатой. Тогда придется питаться елексиром. Хорошо, что иглоносец бессмертный.
    • 2007.03.18 | В "живой" воде металлические скрепки не ржавеют

      Г. Апанасенко получил "живую воду"

      Как говорят мудрецы, у жизни есть только один большой недостаток - она заканчивается смертью. Впрочем, шутки шутками, а жить долго и самое главное - оставаться при этом молодым и здоровым – самая, наверное, заветная мечта человечества. Элексир бессмертия искали и древний грек Гален, и китаец Ко Хуан, и араб Авиценна и англичанин Бэкон. Сегодня над лекарством от старости и болезней трудятся многие лаборатории мира. Более того, наука шагнула так далеко вперед, что эти поиски даже консервативные ученые перестали рассматривать как авантюру. Вопрос сегодня стоит иначе - кто будет первым? Возможно, ответ на него дан на этой неделе. Об открытии элексира вечной молодости заявили украинские ученые.

      Геннадий Апанасенко, заведующий кафедрой Украинского центра спортивной медицины: «Женщина Роза, итальянка, в 70 с лишним лет, вдруг она стала катастрофически молодеть, и за год она помолодела до 30 лет, сейчас ей 100 с лишним лет, и ее беспокоит проблема, как бы не забеременеть».

      С тех пор как украинец Геннадий Апанасенко узнал об этой истории, борьба со старостью стала его "идеей фикс". Ему даже удалось получить "живую воду", которая, в перспективе, должна омолодить всех желающих. По составу она подобна воде в человеческих клетках. Ее формулу ученый скрывает. Но на следующей неделе лекарство от старости уже будет опробовано на 30 украинских ученых-добровольцах, участниках Конгресса по медицине антистарения, который откроется в Киеве. А пока Апанасенко демонстрирует фото, на которых видно - в "живой" воде металлические скрепки не ржавеют.

      Геннадий Апанасенко, заведующий кафедрой Украинского центра спортивной медицины: «Все наши болячки они зависят от того, что в клетке остается мало воды, и старость это прежде всего потеря воды. У нас уже есть один случай, когда за 3 месяца полностью ушли симптомы опухоли мозжечка. Великолепные результаты при лечении так называемых аутоиммунных заболеваний. Я замахнулся на очень многие вещи, но нет ни денег, ни базы, ни средств».

      В Москве у академика Скулачева все есть. В суперсовременных лабораториях молодые ученые ищут свежие идеи, которые ставят в тупик геронтологов. Результаты экспериментов поражают. 20 летнего мерина, по человеческим меркам ему 70, удалось вылечить от старческой дистрофии сетчатки, заболевания распространенного и у животных, и у людей. Ранее оно считалось неизлечимым. Лошади закапывали в глаза "лекарство Скулачева", мощнейший антиоксидант. На этом фото глаз почти мертв. На этом - он оживает. В нем растут новые сосуды. При помощи "чудо-капель" избавили от слепоты не только старого мерина Машука, но и несколько пожилых кошек и собак. В Петербурге новое вещество попробовали добавлять в питьевую воду мышам. Подопытные грызуны стали долгожителями. На очереди испытания на людях. Добровольцы уже есть, а ученые предполагают, что им удастся победить более десятка старческих недугов, в том числе некоторые сердечно - сосудистые и онкологические.

      Владимир Скулачев, директор Института физико-химической биологии им. Белозерского, академик РАН: «Мы на пороге невероятного увеличения продолжительности жизни за счет продления молодости, это не будет продление старости. Ошибочно думать, что мы вершина природы во всех отношениях. Есть моллюски-жемчужницы, которые живут 200 лет без малейших признаков старения».

      Мы не моллюски-жемчужницы, но и у нас появляется шанс на очень долгую жизнь. Ученые все лучше понимают, что такое сама смерть. Понимают на клеточном уровне и бросают ей вызов. Сейчас борьба со старением чуть ли не самое динамично развивающееся научное направление во всем мире, которое уже дает практические результаты. К примеру, в Великобритании собираются выпускать "молодильные" конфеты с начинкой из коллагена, того самого, который применяют для разглаживания морщин. Японские медики научились выращивать зубы. Пока у взрослых мышей. На очереди взрослые люди. Немецкие и французские ученые доказали - определенные изменения в генах грибов приводят к тому, что все происходит наоборот: вместо старения - рост. А если проделать подобный опыт с генами человека ? Так или иначе, борьба ученых со смертью приведет к тому, что в середине 21 века можно будет говорить о продлении жизни, сначала, как минимум до 120 - 150 лет, а затем, судя по прогнозам, до 800-т. Кстати, примерно столько жил ветхозаветный пророк Мафусаил. Предпосылки для возрастной революции есть. Революция технологическая уже свершилась. Нанотехнологии вот-вот поднимут медицину на принципиально новый уровень. В основе нанотехнологий наночастицы, очень маленькие, как атомы или молекулы. А поскольку современные доктора воздействуют не на хворого человека, и даже не на его нездоровый орган, а на больную клетку, то и инструменты для ее починки должны быть микроскопическими. Ученые уже работают над созданием малоразмерных роботов, которые будут двигаются по сосудам, как лодки, и по ходу дела снимать информацию о состоянии отдельных органов и систем. Лечить их будут тоже наночастицы, доставляя лекарства в микроконтейнерах прямо к больному месту, очищая сосуды и кровь, добираясь до раковых клеток и уничтожая их. Это значит, что через 20 лет удастся победить не только рак, но и СПИД, гепатиты, атеросклероз и многие другие заболевания. Наноматериалы можно использовать и для создания искусственных органов. Американский ученый Роберт Фрайтес, кстати, создатель эритроцита-искусственной красной кровяной клетки, и самый известный на планете нанотехнолог уже заявил, что к 2030 году сможет запустить в любой организм миллионы нанороботов и очистит его от всех болячек. После этого, не исключено, начнет умирать само понятие старость. А наши дети уже не будут сожалеть, что жизнь слишком коротка, чтоб все попробовать. Они будут лишь жаловаться - она слишком длинна и может наскучить.

      Евгения Золотарева, Василий Шульга, Родион Тунинский, ТВ Центр.

      http://www.tvc.ru/center/index/id/40101000360023-2007-03-11.html
    • 2007.03.27 | Украинский эликсир бессмертия оказался обычной паленкой

      Re: В Украине создали эликсир бессмертия

      Украинский эликсир бессмертия оказался обычной паленкой

      Вчера в Киеве открылась долгожданная Международная конференция по медицине антистарения. Все ждали сенсационных заявлений ученых о невероятно эффективном средстве, способном вернуть молодость. Но этого не случилось.

      Профессора Геннадия Апанасенко задали вопрос: почему?

      – После публикации в СМИ вокруг нашего изобретения поднялась слишком большая шумиха. Признаюсь, это напугало ученых. Мы почувствовали огромную ответственность и решили отложить озвучивание теории и сам эксперимент до тех пор, пока не убедимся в успешности проекта, – говорит профессор.

      Напомним, 2 марта было сообщено о готовящемся эксперименте: 30 ученых намеревались на себе испытывать чудодейственное средство. Профессор Апанасенко тогда с уверенностью говорил, что за год, на наших глазах помолодеет лет на 35. Теперь он признается:

      – К сожалению, для полной уверенности в успешности эксперимента нам кое-чего пока не хватает. А раз так, то и о самой «теории личного бессмертия» говорить сегодня смысла нет. Мы хотим сохранить за собой пальму первенства и не станем раскрывать секреты другим.

      http://www.obkom.net.ua/news/2007-03-16/1025.shtml
    • 2007.03.27 | В капсуле - вода, обработанная специальным способом.

      Re: В Украине создали эликсир бессмертия

      Украинские ученые нашли формулу вечной молодости

      14 марта 2007 | 21:50Подробности-ТВ

      Не один год, и даже не одно столетие люди пытаются противостоять старению организма. О чудесном эликсире написано множество научных трактатов и фантастических романов. И вот... Украинские ученые утверждают, что вывели формулу вечной молодости. Медики уже начинают испытания на себе.

      Несколько капель натощак - так каждый свой день начинает профессор Апанасенко. Эксперимент длится уже больше месяца. На свои 72 профессор не выглядит.

      Испытания проводит не только на себе, но и на своей семье. В капсуле - вода, обработанная специальным способом. Но вот каким именно - секрет не открывает.

      Геннадий Апанасенко,
      завкафедрой Национальной медакадемии последипломного образования:

      "Что такое старость? Это прежде всего потеря жидкости. Когда мы рождаемся, у нас 90 процентов жидкости, а когда умираем - меньше 60. Все упирается в то, чтобы вернуть в клетку жидкость. А это жидкость особая, внутриклеточная. Это вода, но особым способом структурирована".

      Примеру профессора Апанасенко решили последовать еще несколько украинских ученых. Они говорят, что удалось определить, какие изменения происходят в клетках с годами. Технология антистарения - это не только вода. Используется также специальная техника и стволовые клетки. Пока испытания не начались, детали эксперимента Апанасенко не рассказывает.

      Разгадать секрет вечной молодости пыталось не одно поколение ученых. Например, академик Александр Богомолец утверждал, что организм человека рассчитан на 150 лет жизни. За его исследованиями внимательно следил лично Сталин. Когда же в возрасте 65 лет академик умер, вождь произнес: "Вот ведь жулик, всех обманул".

      Помолодеть пожилому человеку невозможно, уверены в институте геронтологии. Здесь, как нигде, знают все о старении. В этих кабинетах изучают секреты долголетия. В институте уже научились замедлять увядание организма. Правда, пока только у мышей.

      Геннадий Бутенко,
      заместитель директора Института геронтологии:

      "На экспериментальных животных удается замедлить процессы старения, если, начиная с раннего возраста, ограничивать калорийность питания. Это только в искусственных условиях можно продлить, попробуйте выпустить крысу или мышь в дикую природу - она очень быстро погибнет".

      В Украине женщины в среднем живут 73 года, мужчины - 62. Но ученые признают: возможности человека намного больше.

      Геннадий Бутенко,
      заместитель директора Института геронтологии:

      "Современный человек запрограммирован примерно на 85 лет. Это его биологический предел".

      "Хорошие парни живут дольше" - девиз американских ученых, который вполне может прижиться и в Украине. Кроме здорового образа жизни, считают исследователи, нужно улыбаться. Чем чаще, тем лучше.

      http://www.podrobnosti.ua/podrobnosti/2007/03/14/405725.html
      згорнути/розгорнути гілку відповідей
      • 2007.03.28 | b5hhg

        Re: В Украине создали эликсир бессмертия

        А вот что пишут в свежей "Химии и Жизни" (2007/03, стр. 50)

        "Споры о структуре воды"
        ------------------------
        ... у чистой жидкой воды, то есть вещества, молекула которого состоит из атома кислорода и двух атомов водорода, нет и быть не может правильных структур, какие есть в кристаллах. Конечно, молекулы в жидкости как-то расположены, то есть в ней существует структура согласно классическому определению члена-корреспондента РАН Г.Б. Бокия: "Структура - конкретное пространственное расположение частиц (атомов, ионов, молекул)". Причем молекулы расположены в соответствии с особенностями взаимодействия между ними. Например, в воде молекулы Н2О, как и в кристаллических модификациях льда, образуют водородные связи, направленные приблизительно к вершинам тетраэдра. Но существуют эти "конкретные пространственные расположения" очень недолго - в течение нескольких пикосекунд...

        стр. 54:
        ...К сожалению, вода превратилась в тот основной ингредиент, на основе которого состоялись сказочные, практически беззатратные обогащения людей, склонных к компромиссу с совестью. Ведь достаточно, как это делал гражданин Корейко, только переливать воду из верхнего сосуда в нижний и дать волю фантазии, чтобы наделить текущую воду любыми свойствами...
  • 2007.03.06 | Главная цель изобретения - приучить людей правильно есть

    Украинец открыл революционный способ похудения

    http://main.obozrevatel.com/news/2007/3/5/159397.htm

    05.03.2007 | 17:16

    Доцент кафедры экологии Запорожского национального университета Григорий Чаусовский, прославившийся изобретением поющего презерватива, порадовал общественность кардинально новым способом борьбы с избыточным весом.

    Новое устройство размером не больше спичечного коробка, поэтому его запросто можно прикрепить на любой столовый прибор. Когда ложка или вилка, снабженная этим изобретением, попадает в рот, она начинает вибрировать и мигать голубым светом.

    В итоге человек перестает частить в процессе еды и тратит больше времени на пережевывание пищи. Соответственно появляется больше времени, чтобы ощутить сытость. Спешка и плохое пережевывание со временем также приводят к ожирению, отмечает ForUm.

    "Многие просто не учитывают научно доказанный факт, что сытость приходит не сразу, а лишь спустя двадцать минут. За это время мы, как правило, успеваем переесть, - пояснил Григорий Александрович. – Главная цель моего изобретения - приучить людей правильно есть. Совсем не обязательно пользоваться такими ложками постоянно. Достаточно просто начать кушать правильно".
  • 2007.03.06 | XXX

    Украинец изобрел поющий презерватив

    http://itnews.com.ua/26638.html

    Украинец изобрел поющий презерватив

    27 сентября 2006, 15:50

    Украинский изобретатель создал электромузыкальный презерватив. Громкость и качество мелодий, которые издает музыкальное средство контрацепции во время полового акта, напрямую зависят от страсти и поз любовников.

    Опытный экземпляр, созданный жителем Запорожья Григорием Чаусовским, представляет собой обыкновенный презерватив, к которому подключен специальный сенсорный аппликатор. Этот аппликатор подает сигнал на миниатюрное звуковое устройство. Громкость музыкального сопровождения, по словам экспертов, "прямо пропорциональна силе эмоционального накала" во время секса: чем больше страсть, тем громче "играет" кондом. Помимо того, мелодии меняются в зависимости от той позы, которую принимают любовники-меломаны.

    Кроме того, как утверждает украинский изобретатель, музыкальный кондом сигнализирует о наступлении эрекции и позволяет более точно определить наиболее благоприятные дни для занятия сексом и зачатия детей. По словам изобретателя, презерватив абсолютно безопасен и током партнеров ударить не может. В скором времени планируется запустить серийное производство кондомов.

    Впрочем, у кондома есть один минус: звук, издаваемый им, плохого качества – как у мобильных телефонов старого поколения. Впрочем, ученые обещают "поработать над этой проблемой" и в скором времени, возможно, на прилавках секс-шопов можно будет увидеть презервативы с полифонией.
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2007.03.07 | СТ

      Re: Украинец изобрел поющий презерватив

      Цікаво, на яке сприйняття науки суспільством можна розраховувати ? Ці новини гуляють в інтернеті і газетах.
  • 2007.03.10 | Офіційна онкологія йому не вірить

    Академік-ветеринар власною вакциною лікує людей

    http://www.umoloda.kiev.ua/number/484/162/17530/

    Є зброя проти раку ?

    Академік-ветеринар власною вакциною лікує людей. Офіційна онкологія йому не вірить


    Юлія ЛИТВИН   

          У холі українського Інституту ветеринарної медицини як ніколи людно та гамірно. Звістка, що академік, тутешній завідувач лабораторії бактеріології Анатолій Завірюха винайшов препарат, який дає надію онкохворому на швидке та безболісне зцілення, швидко облетіла країну й змусила українців стрімголов мчати за спасінням до цілителя. 

          — Мені втрачати нічого, тесть уже на четвертій стадії, чого тільки вже не пережили — й опромінювали, і до знахарок ходили, а рак міцно вчепився, — розповідав у натовпі й про свою біду сивобородий кремезний чолов'яга. — Та наша сім'я ладна вірити в що і в кого завгодно, аби тільки тестя з того світу витягнути.

          — І мій тесть на четвертій, та говорять, що Завірюха опромінених не бере, — підтримує розмову темноволоса жінка із сумними очами. — Я ось із Запоріжжя до доктора приїхала й стою тут на порозі биту годину.

          — А ми з Маріуполя, — обізвалася повновида молодиця, з-за котрою тінню визирала хвора, бліда сестра. — От не повірите, тільки позавчора почули про лікаря від знайомого, котрому ще років із десять тому ввели сироватку, а сьогодні вже тут. Це така болячка, що зволікати нічого.

          — Я вам скажу, що ладен пити все, що дає надію на зцілення, аби тільки під ніж більше не лягати, мені рік тому пухлину вирізали із мозку, то півроку замість голови був дзвін, котрий так гудів, що й світу не було ні видно, ні чутно, а через три місяці після операції знайшли ще одну пухлину в нирках, то що, знову під ніж? Знову рік на інвалідності в родини на шиї сидіти? Хай цей лікар і ветеринар, але він моя остання надія на нормальне життя, таким людям треба Нобелівську премію давати, — спокійно, ба навіть з оптимізмом ділився горем симпатичний чоловік, котрому в його третій десяток років так не личила сухість тіла та сивина.


    Анти-«сибiряк»

          Чекати на зустріч із «народним героєм» — а саме так охрестили академіка онкохворі  по цей бік його кабінету — кореспонденту «УМ» довелося добрих чотири години. Тому часу, щоб відстежити зростання оптимізму хворих на рак, було більш ніж достатньо. Вкрай стурбовані, частенько в сльозах, хворі, зайшовши до кабінету Анатолія Івановича, за півгодини з'являлися на порозі  із просвітленим надією на зцілення обличчям. Поміж інших виділялася миловидна жінка в білому халаті, певно, співробітник інституту, котра стурбовано метушилася від дверей академіка до лабораторної. «Пацієнти» легко впізнавали в жінці дружину пана Завірюхи Ніну Миколаївну, адже особливо настирні хворі побували й удома в академіка.

          — Привезла обід чоловіку, бо йому немає коли й угору глянути, — турбувалася дружина. — Хоча це так на нього схоже — все життя ні вихідного, ні прохідного. От і зараз у відпустці, а працює допоки не вислухає кожного, не порадить, не розрадить, по доброті своїй нікому не може відмовити.

          Ніна Миколаївна розповіла, що вже давно не нарікає на долю, що та нагородила її чоловіком-науковцем-трудоголіком, адже вона розумiла на що йшла, виходячи 35 років тому за молодого наукового співробітника . Хоч Анатолій Іванович і хороший господар, і має золоті руки (приміром, господарює біля 12 вуликів), проте ці руки не завжди доходять до домашньої роботи.

          — Двадцять років чоловік писав докторську дисертацію на тему сибірської виразки, тож мусила не тільки дітей виховувати, а  ще й наукову роботу чоловіка по ночах вичитувати, — сміється Ніна Миколаївна. — Хвалити Бога, він завжди прагнув зрозуміти не тільки суть своїх винаходів, а й людей та свою родину.

          Колеги по лабораторії називають свого шефа «батько», відзначаючи, що без Анатолія Івановича протягом останніх 30 років в інституті  жоден винахід не обійшовся.

          Найбільшим досягненням інституту, українських науковців та й України в цілому стало відкриття Анатолія Завірюхи у 80-х роках минулого століття безбактеріальної вакцини проти сибірської виразки — антрокола, котра надійна і нешкідлива, на відміну від подібних світових розробок. 12 років учений цілеспрямовано й наполегливо працював над винайденням основного елемента вакцини — продуцента токсину сибірки. З цією метою разом зi співробітниками своєї лабораторії Анатолій Іванович провів паспортизацію місць, де в минулому було виявлено спалахи сибірки (їх виявилося близько 10 тисяч). До того ж науковій групі довелося обстежити 6 тисяч скотомогильників, щоб вилучити спори злощасної сибірки.


    Коров'яче щастя

          Нещадне вирізання протягом останніх років сотень корів, уражених лейкозом, зрештою занепокоїло не тільки сільську громаду, а й ветеринарів, науковців та державних діячів. Дійсно, що ж це за пошесть мусить бути така, щоб із близько 4 млн. ВРХ, котра налічується по селах України, щорічно через захворювання на лейкоз знищували 200—300 тисяч корів. З яким розпачем доводиться господарям виводити своїх годувальниць із загону тільки тому, що результати аналізу показали реакцію на РІД. Непоодинокими стали випадки, коли на нещасті нагрівали руки злочинці, котрі, підсолодивши місцевому ветеринару життя якимось «червінцем», забирали на м'ясо практично за безцінь так званих лейкозних корів  у половини села.

          — Я знаю випадок, коли в жінки з двору забрали корову, «хвору на лейкоз», а через якийсь тиждень господиня впізнала свою корівку в руках незнайомої жінки, котра продавала тварину на ринку в сусідньому селі, — розповідає Анатолій Іванович. — Щоб припинити свавілля й  зарадити біді селянина, я запропонував заборонити знищення РІД-позитивних (хворих) корів без підтвердження захворювання на лейкоз гематологічним дослідженням.

          Натомість професор Завірюха запропонував господарствам, де ураження худоби лейкозом становило більш ніж 20 відсотків, випробування розробленої власноруч у 1999 році антилейкозної вакцини лейкозав.

          Незважаючи на те, що у 2002 році наказом головного державного інспектора ветеринарної медицини України було категорично заборонено застосування лейкозаву у господарствах України, вакцина таки дала конкретні позитивні результати. Приміром, два роки тому в 13 населених пунктах Дніпропетровської області щорічно на місцевих фермах виділяли від 6 до 62 РІД-позитивних корів, а через рік після проведення щеплень у цих же селах виявлено лише по 1—3 корови, уражених лейкозом. Сам же професор коментує заборону свого творiння некомпетентною перевіркою комісії, котра була сформована «для розгляду методики постановки РІД».

          Диво зцілення вакциною сталося і в господарстві «Фастівське» Київської області, яке у 2000 році першим від безвиході почало застосовувати вакцину Анатолія Завірюхи проти лейкозу. Кілька років тому директору підприємства доводилося просто за голову хапатися, адже відсоток уражених лейкозом корів становив майже половину поголiв’я. Сьогодні господарство нараховує півтори тисячі вакцинованих корів, у яких лейкозний процес припинився повністю. 



    Великий винахід чи гучний скандал?

          — Розумієте, я ж не лікар, щоб лікувати людей, а ветеринар, і дуже цим горджуся, бо медицина лікує людину, а ветеринарія — людство, — вистачило зусиль у Анатолія Івановича зустріти ще з посмішкою і кореспондента «УМ» після «паломництва» онкохворих. — Але я дуже добре розумію тих людей, котрі простоюють години попід моїми дверима, щоб одержати останню надію на життя, тому і не можу відмовити їм в увазі.

          — Правда, що ви перевіряєте дієвість своїх винаходів, як то кажуть, «на власній шкурі»?

          — Дійсно перевіряю, я ж як винахідник повинен знати, що пропоную світу. Мені відомо, що препарати не містять ніяких шкідливих елементів, а тільки вбиті збудники тієї чи іншої хвороби, то чим же мені ризикувати?

          — Скільки  ви вже встигли запатентувати винаходів?

          — Я в науці з 1965 року, за цей час на моєму рахунку до 10 авторських винаходів. Я добре розумію, що моя посада завідувача лабораторії для винахідницької справи найліпша, адже в мене є команда, яка виконує всю необхідну роботу, а вiдтак отримуємо прекрасні результати.

          — А як давно ви працюєте над вакциною проти лейкозу?

          — Ще до того, як я почав детально досліджувати явище сибірської виразки, проблема лейкозу великої рогатої худоби постійно крутилася в моїй голові. Аж поки одного дня розум мій ніби прояснів, і стало зрозуміло, що й до чого. А рішення виявилося набагато простішим, аніж можна було того очікувати. Я ламав собі голову, де можна взяти вірус хвороби. Зазвичай вірусологи вирощують відповідні елементи у штучному середовищі, проте це рішення не зовсім вдале, адже в результаті утворюється більше білків, аніж вірусу в цілому. Тому я взяв кров хворої тварини і логічним шляхом розробив на основі її вірусу вакцину, включивши в неї й інші необхідні для одужання елементи.

          — Склад вакцини лейкозаву ви тримаєте в секреті?

          — Так, це авторська таємниця. На жаль, у моїй практиці були вже такі випадки, коли розголошений склад винаходу почали застосовувати інші виробники, на що я не давав згоди.

          — Анатолію Івановичу, а як так сталося, що ваш препарат від лейкозу почали застосовувати люди. Які були результати такого «лікування»?

          — Ви знаєте, що людина в безвихідних ситуаціях часто вдається до всього, що тільки може їй допомогти. Отак одного разу мені довелося зарадити горю мого аспіранта, в котрого на рак захворіла мати. Вона вiдтодi спокійно прожила ще п'ять років і померла від старості. А потім охочих провакцинуватися лейкозавом стало дедалі більше, і сьогодні вони мені  проходу не дають.

          — А чи були конкретні випадки, коли людей рятувала ваша вакцина?

          — Звичайно, і їх дуже багато, у мене є записник, в якому я фіксую всіх, хто до мене приходить: якщо людині стало краще — обвожу зеленим олівцем, летальні випадки — червоним, «зелених» у тому списку більше. Проте я відстоюю інтереси пацієнтів у тому, що вони не хочуть афішувати себе на всю країну. Найкраще лікуванню піддаються діти. Одного дня до мене звернулися батьки неповнолітньої дівчинки із Закарпаття, вона погано переносила лікування й зрештою її відправили додому, словом, помирати. Після вакцинації, ця дитина радує своїх батьків — закінчила навчальний рік на «відмінно», процес раку в її тілі припинився. Мої слова підтвердять історії хвороб та позначки в медичних книжках десятків українців.

          — Як ви визначаєте, як хворому краще приймати вакцину?

          — Дуже просто: я орієнтуюся на історію хвороби, на стадію захворюваності і відповідно до цього призначаю курс вакцинації, котрий становить 9 щеплень (до речі, вакцина, на відміну від традиційного лікування, обійдеться хворому в 100—300 гривень). А решту вакцина зробить сама, під її впливом формуються плазматичні клітини, які виробляють антитіла , що вбивають вірус раку.

          — Чому ви не схвалюєте традиційний метод лікування раку?

          — Ви тільки зрозумійте мене правильно, я не заперечую хіміотерапію, проте глибоко переконаний, що хіміотерапія нічого хорошого людському організму не дає, окрім того, що швидше підштовхує до могили. Я відстоюю ту думку, що рак — це вірусна хвороба, тому й лікувати її треба відповідно. Традиційний спосіб лікування направлений на знищення ракових клітин, але хімічні препарати не вибирають, де здорова, потрібна організму, клітина, а де ракова. Таким чином, разом із раковими клітинами руйнуються і життєво важливі клітини червоного кісткового мозку, що позбавляє людину імунітету, в результаті чого не виділяються антитіла проти збудника хвороби. Тому я навіть не раджу свою вакцину хворим після нещодавнього опромінення, бо потрібно, щоб пройшов деякий час, щоб організм був здатний боротися зі збудниками хвороби.

          — Вашу вакцину і до сьогодні не ліцензовано. Як ви це можете пояснити?

          — На жаль, інтереси наших чиновників не виходять за межі свого гаманця, чому ж давати дозвіл на вакцину, яку можна придбати за 200 гривень, і втрачати тисячі на хіміотерапії.


    Офiцiйнi опоненти

          — Анатолій Іванович не має ні юридичного, ні морального права пропонувати свою вакцину людям, — категорично висловлює позицію традиційної медицини щодо лейкозаву заступник директора з наукової роботи Інституту експериментальної патології, онкології і радіобіології імені Р.Є. Кавецького НАН України, доктор медичних наук Григорій Потебня. —  По-перше тому, що він фахівець у галузі лікування тварин, ветеринарам же чинне законодавство забороняє лікувати людей, не те що проводити над ними експерименти. По-друге, вся традиційна медицина застосовує у лікуванні хворих тільки зареєстровані й, відповідно, апробовані препарати. Для того щоб вакцину було визнано за лікарський засіб, вона має пройти доклінічні дослідження, що включає в себе експериментальне вивчення токсичних, імунних, нейроендокринних, мутагенних та інших властивостей, а також клінічні дослідження, що передбачають вивчення впливу речовини на специфічні реакції та організм у цілому. Тому ми не знаємо, чим закінчаться для хворих такі експерименти Анатолія Завірюхи. У світовій практиці від моменту створення будь-якого лікарського препарату до його впровадження в життя потрібно 10-15 років.

          Свого часу наш інститут познайомився з Анатолієм Івановичем з метою провести дослідження на дієвість його вакцини проти раку, продовжує далi пан Потебня. На жаль, результати нашого дослідження не підтвердили очікуваних результатів — дія вакцини на уражене раком тіло тварини виявилася безрезультатною. В обох випадках — і коли хворим на рак тваринам вводили вакцину, і коли ми навмисне не робили щеплень — результат був однаковим: усі піддослідні через деякий час вмирали.

          Так зване полегшення «пацієнтів» професора Анатолія Завірюхи традиційна медична наука пояснює дією чужорідного (коров'ячого) білка на імунну систему людини та ефектом «плацебо». Хворий на підсвідомому рівні налаштовує свій організм на одужання, і в результаті відбувається тимчасове покращення його самопочуття.

          — На превеликий жаль, сьогодні традиційна медицина не завжди може допомогти онкохворим із IV стадією процесу, в цьому випадку завдання онколога полягає насамперед у тому, щоб перевести хворобу на хронічну стадію і при цьому покращити якість життя хворому. Заявки ж про те, що рак — це вірусна хвороба, безпідставні, — переконаний Григорій Платонович.
  • 2007.03.10 | АБАЛДЄТЬ !!!

    Re: Наші вчені зробили прорив у медицині

    > На основі нанотехнологій ми розробили дисперсний порошок, - каже доктор фізико-математичних наук, старший науковий співробітник Інституту металофізики імені Курдюмова Володимир Карбівський. - Він сохне при різних температурах і застосовується для лікування переломів. Порошок випаровується й перетворюється на кістку. Ми просто засипаємо ним місце перелому, й він повністю зростається.
    > Але коли треба замінити, наростити кістку, застосовується інша технологія. Кераміка, розроблена на основі нанотехнологій, дає змогу це робити. Ми працюємо над тим, щоб можна було заміняти кістки повністю, це наша велика мета. Але те, що маємо сьогодні, вже перевірено на практиці. Була єдина операція у Вінниці. Міліціонеру прострелили голову, що призвело до втрати частини черепа. Це великий обсяг роботи, особливо коли йдеться про голову. Завдяки нашій технології вдалося наростити череп і врятувати людину. Адже коли великий обсяг травми й ушкоджену ділянку з усіх боків облягає тканина, то вживлення металу смертельно небезпечне. До того, як ми це винайшли, черепно-мозкові травми залишались порожнистими. Натягувалась шкіра без імплантанту. Просто кажучи, людина все життя змушена була закриватись шапкою. Тому що титанові пластини нормально приростають до м'язів, а от з мозком складніше.

    Ну це вааще ... Хфундаментальна нанонаука в виконанні НАНУ.
  • 2007.03.11 | Новости нанобиологии

    Московские ученые измерили размер пениса у мухи

    http://www.obozrevatel.com.ua/news/2006/6/23/120392.htm

    Московские ученые измерили размер пениса у мухи

    Генетики почти столетие изучают муху дрозофилу и за это время узнали о ней практически все, что можно. Но оказалось, что и у нее есть неисследованные части, например форма фаллоса дрозофилы.

    Московские ученые выяснили, что мушки существенно различаются по признаку, который генетики и систематике раньше в расчет не принимали. А зря, будучи мужчинами, они должны были знать, каким органом так любят меряться представители сильного пола. Сначала фаллос был измерян с точностью до десятитысячных долей миллиметра и каталогизирован. На изображение органа в профиль исследователи наносили координатную сетку, позволяющую достаточно полно описать его форму. Было выявлено более 30 характерных признаков фаллоса, длина которого не превышает 0,2 миллиметров, сообщает "правда.ру".

    Генетики считают, что на основании этих сравнительных исследований формы фаллоса можно построить новое эволюционное древо дрозофилы, которое будет существенно отличаться от принятых ранее. Однако не исключено, что энтомологи откажутся брать новый признак на вооружение и предпочтут традиционное расплывчатое описание. О работах по изучению женских половых органов дрозофилы пока ничего не сообщается.
  • 2007.05.11 | Lancet 2007; Vol.369, № 9568:1142 (April 7-12)

    „Ланцет” – про вплив нанотехнологій на здоров’я людини


    Нанотехнології дозволили вирішити багато медичних проблем, але поряд з тим вже можна почути нотки занепокоєння щодо віддалених наслідків їх застосування в клінічній практиці. Так, Рада науки та техніки Великобританії (UK Council for Science and Technology) у своєму звіті критикує уряд за недостатнє фінансування досліджень токсикологічних, медичних та екологічних ефектів, що спричиняють нанотехнології. Існує прірва в знаннях про вплив наночастинок (2-10 атомів) на здоров’я людини. Вони можуть приникати в різні системи  організму; наприклад наноматеріали типу окислів металів і вуглецевих нанотрубок теоретично можуть діяти як кварцові або азбестові частинки и викликати відповідні ушкодження в респіраторній системі. Дослідження показали, що нормальні механізми захисту в організмі людини сприймають наночастинки як мікроорганізми, але наночастинки можуть об’єднуватися з утворенням волокон, які є занадто великими для макрофагів. Сучасний підйом наномедицини привів до вражаючих успіхів, що ґрунтуються на технологіях, які маніпулюють наночастинками таким чином, що вони можуть обійти захисні механізми людського організму (наприклад, проникнути в клітину). Оскільки існують невідомі та недостатньо вивчені явища, пов’язані з наночастинками, Британське законодавче агентство по медицині та виробам медичного призначення (MRHA - Medicine and Healthcare products Regulatory Agency) вирішило розпочати нові розробки в галузі нанотехнологічних стандартів.

    The risks of nanotechnology for human health.
    The Lancet 2007; Vol.369, № 9568:1142 (April 7-12).
    http://www.thelancet.com.
  • 2009.12.01 | segodnya.ua

    Украинский ученый: «Я изобрел атомную мини-бомбу»

    Полтавский самородок обещает быстро и дешево вернуть нам ядерный статус

    http://www.segodnya.ua/news/14097602.html
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2009.12.01 | b5hhg

      Re:

      Вешать нужно таких самородков-шарлатанов.
  • 2010.01.07 | pravda.com.ua

    Львівські вчені винайшли еліксир молодості

    07.01.2010
    // Чудо-сироватка
    Львівські вчені винайшли еліксир молодості
    Група фахівців з Львівського медуніверситету винайшла коктейль, який, як вони стверджують, зможе продовжити людині молодість.

    http://life.pravda.com.ua/surprising/4b44ded8118f5/

  • 2010.12.19 | kiev.pravda.com.ua

    Його портретом лікують неврози (л)

    http://kiev.pravda.com.ua/news/4d0dea08e8de4/
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2010.12.19 | Трясця

      Re: Його портретом лікують неврози

      Подібне лікується подібним. Пропоную лікувати брехливість портретами Чечетова (професор), Царьова (??) та Литвина (академік - спеціально для Шутера - злочинний).
    • 2011.08.12 | durdom.in.ua

      Re: Його портретом лікують неврози (л)

  • 2011.02.17 | На правах рекламы

    Re: Наші вчені зробили прорив у медицині

  • 2012.04.06 | tsn.ua

    Украинцы массово поедают живьем жуков-знахарей + відео

    Украинцы массово поедают живьем жуков-знахарей Украина, Сегодня, 07:00 відео

    Новое модное лекарство помогает от всех болезней, правда, это не проверено наукой.

    Больше читайте здесь: http://ru.tsn.ua/ukrayina/ukraincy-massovo-poedayut-zhivem-zhukov-znaharey.html


Copyleft (C) maidan.org.ua - 2000-2021. Сайт розповсюджується згідно GNU Free Documentation License.
Архів пітримує Громадська організація Інформаційний центр "Майдан Моніторинг". E-mail: news@maidan.org.ua