МАЙДАН - За вільну людину у вільній країні


Архіви Форумів Майдану

Как погоня за импакт-факторами приводит к засорению ноосферы

08/04/2009 | marazm_krepchal
Хотел бы в отдельной теме откомментировать интересный пост http://www2.maidan.org.ua/n/osvita/1249328313

Там упоминают забавных кадров типа El Naschie и Ji-Huan He.
El Naschie уже здесь обсуждали http://www2.maidan.org.ua/n/osvita/1234303282 , а вот Ji-Huan He – это случай ещё интереснее и поучительнее.

Professor Ji-Huan He has been named a Rising Star in the field of Computer Science in 2008:
http://sciencewatch.com/inter/aut/2008/08-apr/08aprHe/
http://sciencewatch.com/dr/nhp/2008/08julnhp/08julnhpHe/

Он есть творцом некоего "variational iteration method". Вот посмотрите, что творится
http://scholar.google.com/scholar?q=he+%22variational+iteration+method%22&num=100

а в этом году его последователи уже 300 статей спродуцировали
http://scholar.google.com/scholar?as_q=&num=100&btnG=Search+Scholar&as_epq=variational+iteration+method&as_ylo=2009

Т.е. как работает система? Есть 5-6 журналов (в основном эльзевировских)

Applied Mathematics and Computation,
Communications in Nonlinear Science and Numerical Simulation
Computer Methods in Applied Mechanics and Engineering
Computers & Mathematics with Applications
Chaos, Solitons & Fractals
International Journal of Computer Mathematics

куда эти шустрые ребята (преимущественно арабы и китайцы, которым платят за импактовые публикации, что и есть основной первопричиной этого забавно-печального явления) сливают свой научный кал совершенно его не фильтруя (т.е рецензирование там близкое к нулю), при этом обильно цитируя себя и своих друзей. Поскольку загаживают они эти несколько журналов равномерно, то и процент самоцитирований в смысле журнала выходит недостаточно большим, чтоб прикрыть их, как это сделали с Прикладной механикой Гузя.

При этом все счастливы: эти шулера (им платят за статьи + почёт и слава), их страны (правительства и граждане свято верят, что у них развивается наука, т.к. растут количества статей и цитирований), Elsevier (у его журналов повышается импакт плюс идёт захват быстрорастущих китайского и арабского научных рынков), и даже ISI счастлив, судя по восторженным статьям о Rising Star по ссылке выше (впрочем, ISI и El Naschie тоже очень ценит:
http://www.esi-topics.com/nhp/2006/september-06-MohamedElNaschie.html
http://www.esi-topics.com/erf/2004/october04-MohamedElNaschie.html ).

И что интересно: казалось бы, плохое рецензирование должно негативно влиять на импакт. Ан нет, всё оказывается наоборот!

Умный человек (в математике, по крайней мере) думает долго на каждой статьёй, пишет по 1-2 статьи в год, при этом сам себя лишний раз не цитирует, только тогда, когда надо. И чем строже в журнале рецензируют, тем всё больше статистически как раз на таких авторов и ориентируются.
Поскольку статья глубокая и непростая для понимания, то цитировать статью эту начинают 2-3 года спустя, т.е. в импакт эти цитирования попадать успевают в очень небольшом количестве.

А эти халявщики типа El Naschie и Ji-Huan He и их последователей плодят сотни пустых статеек в год, и цитируют себя и друзей по 20 раз в каждой статье, - тем самым нагоняют импакт-фактор тем журналам, где публикуются.

А поскольку процент слабых журналов в ISI становится с каждым годом всё больше, то у этих журналов уже есть свой слой слабых авторов с хроническим публикационным поносом, которые и нагоняют им импакты самоцитированиями. Притом с каждым годом этот слой авторов ширится, количество таких журналов растёт (а значит, процент самоцитирований в смысле журнала они удерживают допустимый), а как следствие их импакты тоже растут.

У журналов же со строгим рецензированием - другой слой авторов, гораздо более узкий (при этом слой этот с предыдущим смешиваются достаточно мало), растёт слой этот небыстро (если вообще растёт), и самих таких журналов больше не становится, а потому и импакт их почти не растёт.

Вот в итоге и выходит, что импакт-фактор у "Хаос, солитоны и фракталы" уже больше в 1,5 раза, чем у Comm Math Phys, а через пару лет и в 2 раза больше будет.

А чтобы спасти ситуацию, надо бы ISI при подсчёте импактов откидать не только самоцитирования авторов, но и цитирования их соавторов и даже соавторов соавторов! Ведь есть такая вещь, как "citations rings", т.е. при отмене учёта лишь только самоцитирований эти активные дельцы от науки просто начнут договариваться и сколько надо цитировать друг друга.
Хотя при ISI-шной системе отлов citations rings не так просто технически реализовать, особенно у китайцев с их однообразными фамилиями (в MathSciNet архитектура базы грамотнее построена, там каждому автору присвоен ID, что позволяет отслеживать расстояние между авторами, но, увы, сама база цитирований значительно беднее, чем в ISI: http://www2.maidan.org.ua/n/osvita/1243551311 ).

Впрочем, пока в арабских странах и Китае платят тупо за количество статей в импактовых журналах, то, как правила игры не меняй, их всё равно обойдут. И ещё не факт, что с этим вообще станут как-то бороться, ведь любой свободный рынок (и рынок научных публикаций в том числе) всегда ориентируется на большинство, которое все больше переходит к китайцам с арабами.

Відповіді

  • 2009.08.04 | псевдоквази

    Миша Вербицкий про этого героя

    весьма ехидно писал недавно в своем... типа ЖЖ - на ЛЖ-Раша. Поищите!
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
  • 2009.08.05 | хeмік

    100500 - Чим мeншe цитувань - тим поважнішим є вчeний.

    згорнути/розгорнути гілку відповідей
  • 2009.08.06 | topcited.com

    J.-H. He - найвпливовіший математик світу за останні 5 років

    Якщо ось тут http://info.scopus.com/topcited/ вибрати Subject area - Mathematics, то можна пересвідчитись, що саме стаття J.-H. He зібрала найбільше цитувань математиків за останні 5 років. І стаття під номером 8 - теж його. Отже якщо вважати цитованість - мірою впливовості в науковому світі, то виходить, що саме J.-H. He - найвпливовіший математик світу за останні 5 років.
    Якщо ви вважаєте себе математиком, але ще досі не чули славетне ім'я J.-H. He - то ви знаходитесь на узбіччі сучасної математики! Тому негайно приступайте до вивчення геніальних робіт J.-H. He!
  • 2009.08.07 | Безробітний

    За что боролись, на то и напролись

    А мы же вас, с нашим обширным пейперократическим опытом, еще несколько лет назад предупреждали...а вы, неразумные, упорствовали...

    Будете теперь доказывать всяким наукобюрократам Шутерам, что вы не хуже чем китаец Им Пакт Ван с его сотней-другой тысяч цитат.
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
  • 2009.08.07 | математик-сноб

    Re: Как погоня за импакт-факторами приводит к засорению ноосферы

    > А чтобы спасти ситуацию, надо бы ISI при подсчёте импактов откидать не только самоцитирования авторов, но и цитирования их соавторов и даже соавторов соавторов!
    Да боюсь, что это не поможет. Больше пострадают как раз те небольшие группки серьёзных математиков - у них всё по нулям станет, т.к. они тоже все соавторы друг через друга в не меньшей степени.
    А вот у китайцев типа Ji-Huan He цитирований станет не сотни на статью, а десятки, но всё равно останутся.

    Так что тут как не крути, никак их не сдержишь, погубят они науку.

    Цитирования в науке - это как популярность в музыке. Когда широкие массы, а не аристократия, получили возможность влиять на музыкальный процесс (т.е. буквально "заказывать музыку"), то править балом сразу же стала попса, а не серьёзная музыка.

    И с наукой так же: её массовость приведёт (точнее, уже приводит) к маргинализации её серьёзной части, а мейнстримом станут примитивы вроде Ji-Huan He. Массы не станут тратить время и силы, чтобы вникать в сложные глубокие тексты (ведь некогда же, самим надо писать статьи для отчётов!), поэтому цитироваться будет скорее то, что проще и понятнее.

    Хотя вышенаписанное не означает, конечно же, что все, кого не цитируют, - это непризнанные гении. Речь идёт скорее о том, что цитируемость и реальная научная сила коррелируют не так сильно, как некоторым хотелось бы думать.
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2009.08.07 | хeмік

      І? Як мeнe вчили комсорги: щось критикуєш - запропонуй кращe! ;)

      згорнути/розгорнути гілку відповідей
      • 2009.08.07 | поклонник Патона

        Все ж чудово! Навіщо щось змінювати?

        Сохранилась старая байка об обсерватории в Гринвиче: однажды королева Англии Анна нанесла туда визит, ученые долго рассказывали ей об открытиях, но когда королева спросила, почему здания никто не ремонтирует, директор Джеймс Брадлей ответил: "У нас нет денег". Анна сказала: "Я подниму вам жалование в 10, в 100 раз". Брадлей запротестовал: "Не делайте этого. Тогда сюда будут назначать придворных, а настоящие ученые не смогут здесь работать".

        Поэтому нам надо горячо благодарить все украинские правительства за то, что они так глубоко и тонко понимают, что на самом деле надо для развития настоящей науки в Украине - это маленькие зарплаты и полное отсутствие финансирования!
        А если кто-то говорит, что для получения сильных научных результатов ему надо больше денег, - то это плут и лодырь! Ему не место в нашей славной академии!
        згорнути/розгорнути гілку відповідей
        • 2009.08.07 | Защитник Патона и всех укр правительств

          Re: Все ж чудово! Навіщо щось змінювати?

          Неправда, что "маленькие зарплаты и полное отсутствие финансирования" имеют место быть в укр науке. Это смотря для кого. У некоторых зарплаты ого-го, да и спецфонды не копеечные. Правда, на них сидят те, которых Брадлей называл придворными, а по нашему выдающиеся организаторы укр науки. Так что "Все ж чудово! Навіщо щось змінювати?"
          згорнути/розгорнути гілку відповідей
          • 2009.08.07 | поклонник Патона

            Слава академикам!

            > У некоторых зарплаты ого-го, да и спецфонды не копеечные.
            Ну так и слава Богу, что нашлись святые люди, которые решились пожертвовать собой как учёными, подставив себя под развращающий денежный поток! Своей праведной жертвой эти подвижники дают возможность нам грешным, держа себя в строгом посте и закаляя титанический дух, как Брадлей, получать сильные научные результаты. Ибо настоящий творец должен быть голодным! Сытость – враг настоящего учёного!
        • 2009.08.07 | Трясця

          Це вже було

          Протягом 90-х. Але другий тур тортур наука не витримає. Всі підуть. І майно впаде до ніг можновладців.
          згорнути/розгорнути гілку відповідей
          • 2009.08.08 | Iryna_

            Re: Це вже було

            Трясця пише:
            > Протягом 90-х. Але другий тур тортур наука не витримає. Всі підуть. І майно впаде до ніг можновладців.

            впаде не від тортур а на наступний день після того як Патон перестане бути президентом НАНУ; ну може не на наступний, якщо сесії ВР нема щоб закончик прийняти

            зараз є багато інститутів які фактично впали - будівлі порожні чи в оренді, особливо прикладні, де реально працюють 10-15-20 осіб

            будівлі стоять, можновладці не забирають (випадки забирання досить рідкісні і лише там де комунальна землі або порожня яку сама НАНУ віддає під забудову)
  • 2009.08.09 | Nature 456, 432 (2008)

    Ji-Huan He вважає El Naschie гениєм, рівним Ейнштейну

    Nature 456, 432 (2008)
    http://www.nature.com/news/2008/081126/full/456432a.html

    Self-publishing editor set to retire
    Criticism grows over high number of self-penned articles in physics journal.

    Quirin Schiermeier

    The editor of a theoretical-physics journal, who was facing growing criticism that he used its pages to publish numerous papers written by himself, is set to retire early next year.

    Five of the 36 papers in the December issue of Chaos, Solitons and Fractals alone were written by its editor-in-chief, Mohamed El Naschie. And the year to date has seen nearly 60 papers written by him appear in the journal.

    A civil engineer by training, El Naschie attempts to combine aspects of particle physics and chaos theory. Many of his papers revolve around the idea that fractal properties of space-time can influence elemental particles and physical constants.

    Most scientists contacted by Nature comment that El Naschie's papers tend to be of poor quality. Peter Woit, a mathematical physicist at Columbia University in New York, says he thinks that "it's plain obvious that there was either zero, or at best very poor, peer review, of his own papers". There is, however, little evidence that they have harmed the field as a whole.

    El Naschie, who was born in Cairo and now splits his time between England and Germany, rejects any charges of sloppy peer review. "Our papers are reviewed in the normal way expected from a scientific international journal published by a reputable international publisher," he told Nature in an e-mail signed by P. Cooper, who claimed to be a spokesperson for the editorial board of Chaos, Solitons and Fractals. Elsevier, which publishes the journal, is a member of the Committee on Publication Ethics, which holds that good editors "ensure that all published reports of research have been reviewed by suitably qualified reviewers".

    Apparent misuse of editorial privileges has sparked calls for a clearer peer-review process across journals.H. WINKLER/ZEFA/CORBISOn 25 November, Elsevier's director of corporate relations, Shira Tabachnikoff, wrote an e-mail to Nature saying: "Dr El Naschie's retirement as Editor-in-Chief of Chaos, Solitons and Fractals will be announced to readers in the first issue of 2009. Elsevier and Dr El Naschie have been in discussion for quite some time about the details of his retirement and the transitional arrangement for papers under review."

    In a separate e-mail Tabachnikoff wrote: "[We are] committed to supporting our editors in maintaining high standards for both the editorial and peer-review process. At times there may be discussions about particular scientific issues and fields, even at the level of individual editorial decisions. That is a part of the normal process of scientific publishing."

    El Naschie defended the journal's publication record, saying: "We put more emphasis on the scientific content and the originality of the papers and slightly less emphasis on prestigious addresses and impressive affiliations." His website lists a number of such affiliations, including honorary professorships at Shanghai Jiao Tong University and Donghua University, also in Shanghai. By his own account, which could not be confirmed by Nature despite a number of attempts, he is an adviser to the Egyptian Ministry for Science and Technology and a principal adviser to the Ministry of Science and Technology of Saudi Arabia.

    But he is not, as he claims on his website, a distinguished fellow of the Institute of Physics at the Johann Wolfgang Goethe University in Frankfurt, Germany, says Walter Greiner, a former director of the institute. Greiner also says El Naschie has ignored his requests to remove his name from the list of members of the journal's honorary editorial board. Through Cooper, El Naschie says that it would not be "appropriate" to address these concerns.

    Chaos, Solitons and Fractals was founded by El Naschie in 1991. It costs US$4,520 a year, and usually comes bundled with access to other Elsevier journals. Most large research organizations have electronic access for this reason.

    The journal has a relatively high impact factor of 3.025 for 2007. But that may be the result of a high rate of self-citation, says Zoran Škoda, a theoretical physicist at the Ruđer Bošković Institute in Zagreb, Croatia. Of the 31 papers not written by El Naschie in the most recent issue of Chaos, Solitons and Fractals, at least 11 are related to his theories and include 58 citations of his work in the journal.

    In May, Škoda sent letters to members of the journal's editorial board asking whether they agreed with El Naschie's editorial practices. In return, he says, he and his institute director received a letter, signed by a P. Green who identified himself or herself as a legal adviser to the editorial board, threatening legal action should Škoda continue sending "defamatory" letters.

    ADVERTISEMENT
    Škoda notes that Ji-Huan He, the journal's regional editor for China and a mechanical engineer and computer scientist at Donghua University, also cites El Naschie's work frequently. The current issue of the journal has one paper by He that cites himself 14 times and El Naschie twice. He is also editor of the International Journal of Nonlinear Sciences and Numerical Simulation, which in a 2005 editorial said: "Men of genius like Einstein and Elnaschie very often ask some straightforward and seemingly innocent questions, which may turn out to have undreamed of answers."

    A small minority of physicists cautiously recognizes the originality of El Naschie's ideas. "They're at least interesting," says Werner Martiennsen, a retired physicist at the Johann Wolfgang Goethe University, and one of the regional editors for Europe on Chaos, Solitons and Fractals.
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2009.08.09 | хeмік

      Re: Ji-Huan He вважає... - Досить двозначий заголовок. ;)

      згорнути/розгорнути гілку відповідей
      • 2009.08.09 | Nature 456, 432 (2008)

        Re: Ji-Huan He вважає... - Досить двозначий заголовок. ;)

        И вправду двузначный, как-то не заметил, когда отсылал :).
        В своё время в киевском метро расклеили стикеры "Скажи наркотикам НІ!" Продвинутый народ читал это как "Скажи наркотикам Хай!"....


        Вот тот абзац, где He ставит Elnaschie в один ряд с Эйнштейном:

        He is also editor of the International Journal of Nonlinear Sciences and Numerical Simulation, which in a 2005 editorial said: "Men of genius like Einstein and Elnaschie very often ask some straightforward and seemingly innocent questions, which may turn out to have undreamed of answers."
  • 2009.08.10 | Олег Степанович Лимарченко

    Ji-Huan He - основатель журнала с импактом 5,1

    International Journal of Nonlinear Sciences and Numerical Simulation
    http://www.ijnsns.com/
  • 2009.08.11 | marazm_krepchal

    забавное обсуждение профессора Хэ математиками

    http://deep-water.ru/?http://xaxam.livejournal.com/271142.html

    В частности, вот разумное:

    ********************

    На "настоящих" математиков (и физиков, насколько я знаю) сейчас идёт давление с двух сторон. С одной стороны давят (хорошие, "настоящие") биологи, химики со своими представлениями о том, как выглядит "успешная" научная деятельность (и в меньшей степени компьютерщики с их least publishable units).
    Для инстанций, раздающих гранты и пр., очень трудно постоянно помнить, что две статьи в год, для математика - как правило, недостижимый предел, а для химика - почти трупное окоченение.
    С другой стороны, давит шваль снизу, типа профессора Хэ и им подобных, которые борются за место под солнцем. Противостоять первому давлению трудно; второй фронт, напротив, довольно спокойный - хитрые пройдохи предпочитают не высовываться слишком сильно и делят между собой кафедры в провинциальных китайских и арабских университетах, размахивая накрученными индексами.

    Peer review - вроде бы единственный разумный метод (само)оценки. Общество считает настоящими учёными Х, У и А, а также тех, кого настоящие ученые соглашаются считать настоящими учёными. Такая схема будет работать до тех пор, пока Х или У не захотят из-за разных причин пополнить ряды своих сикофантов прохиндеями. А дальше - как дырка в плотине, конечно: целые области могут оказаться (и иногда-таки оказываются) затопленными.
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2009.08.12 | To marazm_krepchal

      Два вопроса

      Судя по Вашим материалам, Вы хорошо осведомлены о ситуации в математике. Как глубоко почитающий с детства математику нематематик, не могу не доверять Вашему утверждению о том, что для профессионального математика публикация одной-двух статей в год в рейтинговых журналах является хорошим показателем.
      Мой вопрос: различается ли этот показатель для усредненного представителя совокупностей персональных членов и рядовых докторов наук, скажем, в ИМ или на мехмате КНУ?
      Есть ли корреляция между разницей зарплаты в 2-4 раза и этим показателем для усредненных представителей этих двух категорий математиков?
      И еще. Если деятельность математиков носит в основном сугубо индивидуальный характер, то каковы функции всех тех административных структур, которые неустанно день и ночь не покладая рук «керують» конкретным работающим математиком?
      Спасибо.
    • 2009.08.12 | Трясця

      Не тратьте, куме, сили

      На кожній великій конференції з фізики відсотків 20 пленарних доповідей віддається повним патологам. Вони бувають і китайці, і японці, і європейці. Головне, що вони - нужники. Крім того, заслужені професори, які вже років двадцять нічого не виробляють, на КОЖНІЙ конференції виставляють ту саму набридлу жуйку. Вони ж друкують одне й те ж, правда не в найкращих, але в досить імпактних журналах. Крім того, будь-яку думку аутсайдерів, яка не збігається з думкою самозваного істеблішменту, душать при рецензуванні. Крім того, побачену цікаву думку, яку, попри спротив патологів, вдалося опублікувати, ці ж-таки патологи переробляють на всій розсуд та публікують згодом як свою. Крім того, будь-якого нобелівського лауреата облизують, хоч би він і впав в маразм. Приклад - Пригожин, який впав у маразм у останні 15 років життя. Недаремно, Ель-Наші - його учень.

      Те, що фізика ще розвивається, незважаючи на всі ці фактори, свідчить про те, що ринкова система в науці ще працює. Скільки вона ще протримається?

      Українські науковці - майже повний відстій. Говорити про них варто лише тому, що ми самі - українські науковці.
      згорнути/розгорнути гілку відповідей
      • 2009.08.15 | українські науковці

        Т.е. Вы публично провозгласили себя "полным отстоем"?


        > Українські науковці - майже повний відстій. Говорити про них варто лише тому, що ми самі - українські науковці.

        спасибо за самокритику!
        Адекватную самооценку редко встретишь на этом форуме.
        згорнути/розгорнути гілку відповідей
        • 2009.08.15 | Трясця

          Re: Т.е. Вы публично провозгласили себя "полным отстоем"?

          Мене тішить, що українським науковцям (в множині) це твердження сподобалось. Так тримати, колеги!
    • 2009.08.12 | Безробітний

      Выпьем за торжество евроценностей в науке!

      згорнути/розгорнути гілку відповідей
      • 2009.08.12 | Трясця

        Пити треба обережно, а не так, як в Росії (МЄДВЄД)

        Не глузуйте даремно та несамовито, щоб жовчні протоки не засмітити. Краще випийте оковиту за 80% європейської науки. Тільки питво обирайте якісне, краще - європейське.
        згорнути/розгорнути гілку відповідей
        • 2009.08.12 | Безробітний

          Вибачте, а який у вас індекс Гирша?

          Ви, мабуть, сильніші за кидайця Хе, якщо такі поради роздаєте.
        • 2009.08.12 | Трясця

          Re: Пити треба обережно, а не так, як в Росії (МЄДВЄД)

          Пошкодуйте Ваше здоров"я. Не засмічуйте голову індексами Гірша. А мій індекс мене влаштовує, я не переймаюся перегонами з китайцями.
  • 2009.08.14 | scientific.ru

    Мнение физика-теоретика

    Вот длинное обсуждение этой темы в scientific.ru
    http://www.scientific.ru/dforum/scilife/1249829693

    В частности, привожу интересное мнение физика-теоретика Дмитрия Дьяконова http://thd.pnpi.spb.ru/~diakonov , у которого кстати
    индекс цитирования больше 6 тыс http://www-spires.slac.stanford.edu/spires/find/hep/www?rawcmd=FIND+A+DIAKONOV&FORMAT=wwwcitesummary

    ********************************

    Тенденция в теоретической (и не только) физике: класть свои труды в http://arxiv.org . Каждое утро работающее население тратит от 1 до 20 минут, чтобы просмотреть, что там появилось за ночь. Там никакого рецензирования нет совсем. Пусть расцветают все цветы. Журналы, хорошие или плохие, сейчас не читает никто: туда только ПИШУТ, чтобы твоя статья была в реферируемом журнале. Это зачитывается, когда дело доходит до найма на работу и других мат.ценностей.

    Вся новая информация идёт через arxiv.org (с клонами в разных странах, включая Протвино) и общение на конференциях, конечно. Многие люди, которым уже не надо искать место под солнцем, теперь вообще не заморачиваются посылкой своих статей в журналы - все читают только arXiv. Понимая это, редакции таких журналов как Phys. Rev. пошли на то, что принимают статьи в такой форме: укажите, де, номер своего препринта в arXiv'е, которое вы хотите опубликовать в нашем журнале. И всё, не надо ничего им посылать отдельно. (Дальше будет обычное рецензирование, разумеется).

    На сайте http://www.slac.stanford.edu/spires/ свой автоматический подсчёт цитирования, которoму я, по правде, доверяю несколько больше, чем Scopus'у или ISI. Хотя бы потому, что там подсчитывается цитирование не только опубликованных работ, но и всего, что появилось в arXiv'е, включая, среди прочего, доклады на конференциях. Всё это в открытом доступе, т.е. бесплатно.

    Я достаточно критически отношусь к индексу цитируемости. Давно известно, что есть и сильно переоценённые, и сильно недооценённые работы и авторы. В частности, применять CI к молодым людям не только бессмысленно, но преступно, me thinks: побуждает в них совершенно неправильные мотивы. По достижению же зрелого научного возраста, статистика всё-таки начинает делать своё чёрное дело. Если ты что-нибудь из себя представляешь, скажем, к 40 годам, маловероятно, что у тебя CI будет измеряться единицами. Хотя, я знаю, бывают исключения.

    Для себя я определил "допуск" в CI в виде фактора e = 2.71828... То есть я считаю, что два человека, чьи CI отличаются в е раз, априорно относятся к одному классу. Есть ведь факторы моды, везения/невезения, места работы, социальной активности, есть феномен обзоров, собирающих много ссылок, и неправильных работ, которые все пинают, поэтому на них ссылок много. Но когда речь идёт о тысячах ссылок, всё это как-то засредняется. Если у гражданина А в зрелом научном возрасте в 10 раз больше ссылок, чем у гражданина Б, то это, скорее всего, означает, что А повлиял на науку сильнее, так или иначе. Во всяком случае, когда я узнаю CI какого-то человека, это число обычно коррелирует с моим внутренним неформализуемым ощущением класса этого человека. Но, повторюсь, бывают исключения - как в ту, так и другую сторону.

    Интересный эксперимент произошёл недавно при отборе Корпуса экспертов по физике http://www.scientific.ru/expertise/ . Хотя первоначальный круг выборщиков определялся с некоторым обрезанием по CI, им разрешалось называть в качестве экспертов кого угодно - не обязательно с высоким CI. В результате списки пополнились примерно тридцатью процентами новых лиц. Но 70% экспертов, за которых проголосовало сообщество, всё же оказалось из списка относительно высоко цитируемых. Вот вам количественный (хотя и приближённый) ответ на вопрос о корреляции CI c внутренним ощущением специалистов.


Copyleft (C) maidan.org.ua - 2000-2024. Цей сайт підтримує Громадська організація Інформаційний центр "Майдан Моніторинг".