МАЙДАН - За вільну людину у вільній країні


Архіви Форумів Майдану

Перевиробництво еліти

10/27/2009 | Василь Петрів
Переглядаючи мережу, натрапив на книжку відомого російського соціолога
Сорокин П. Человек. Цивилизация. Общество.
http://www.gumer.info/bibliotek_Buks/Sociolog/Sorok2/index.php
Вразило, що ці матеріали були написані на початку минулого століття!
Наводжу короткий коспект розділу "Механизмы социального тестирования, отбора и распределения индивидов внутри различных социальных страт"

Досі люди схильні були розглядати школу насамперед як навчальну установу. Її соціальну функцію бачили у "вливанні" в учня певного набору знань і коригуванні його поведінки. Тестуюча, селекційна і розподільна функції майже цілком ігнорувались, хоч саме ці функції школи навряд чи менш значимі, ніж функція "освіти" і "навчання". Зараз очевидно, що залишаючись "виховною і навчальною" установою, школа є частиною соціального механізму, який випробовує здібності індивідів, просіює їх, селекціонує і визначає їх майбутні соціальні позиції. Вся шкільна система з її перепонами, бар'єрами, екзаменами, спостереженнями за учнями, групами, ступенями, з її поетапним (покласним) просуванням є дуже складним "ситом", яке вирізняє "хороших" майбутніх громадян від "поганих", "здібних" від "бездарних", "відповідних високому соціальному статусу" від "негідних".
Сучасна школа не вимагає яких-небудь екстраординарних моральних якостей. Якщо учень не знаходиться нижче прийнятного морального рівня, він може успішно пройти випробування при умові, що він відповідає певному інтелектуальному стандарту. Оскільки верхи суспільства поповнюються за рахунок саме таких людей, то вони, проявляючи хороші інтелектуальні здібності, демонструють помітну моральну слабкість: жадність, корупцію, демагогію, сексуальну розбещеність, прагнення до матеріальних благ (часто за рахунок суспільних і моральних цінностей), нечесність, цинізм і "плутократію". Від характеру "сита" значною мірою залежить характер як верхніх, так і нижніх поверхів соціальної споруди.
Верхні поверхи соціальної споруди повинні бути пропорційні до її нижніх поверхів: вони не повинні бути ні надто важкі, ні надто громіздкі, але якщо вони стають такими, то соціальна споруда неминуче розвалюється. Збільшуючи швидкість виробництва випускників університетів, оспівуючи велике значення університетської освіти, але мало звертаючи увагу на моральну освіту, не забезпечуючи випускників відповідними місцями праці, наші університети готують незадоволені соціальні елементи (людей, які проклинають існуючий режим і прямо чи опосередковано сприяють його поваленню).
Щоб призупинити можливі наслідки "перевиробництва" еліти, чи, точніше кажучи, псевдоеліти, необхідно або знайти для неї відповідне місце, або зробити більш строгими умови навчання в коледжах, або посилити дію будь-якого іншого соціального фільтру. Замість суспільної користі збільшення числа випускників університетів, бакалаврів гуманітарних наук, магістрів, докторів філософії і т.п. приносить тільки шкоду. Для багатьох такий висновок може прозвучати парадоксально, але саме так є.
Ті, кому вдалося досягнути високого становища при існуючому режимі, не можуть за означенням володіти ні належним престижем, ні реальною можливістю "втихомирити" незадоволені опозиційні сили, оскільки вони досягли цього становища завдяки м'якому відбору і просто виявилися "везунчиками", а зовсім не більш здібними, ніж "невдахи", яким довелося залишитися в нижніх шарах. Таки чином, перевиробництво еліти внаслідок надто легкого тесту і дії тестуючих і селекційних засобів приводить до соціальної нестабільності, безпорядків і соціальних революцій.
За винятком періодів анархії і соціальних потрясінь у будь-якому суспільстві соціальна циркуляція індивідів та їх розподіл здійснюється не волею випадку, а мають характер необхідності і строго контролюються різноманітними інституціями. Будь-яка людина, приступаючи до перебудови суспільства, повинна звертати особливу увагу на проблему правильної реорганізації цих інституцій, і перш за все з точки зору їх тестуючих, селекційних і розподільних функцій, а вже потім – як навчальних механізмів. У підсумку історію творять люди. Люди, які займають становище, якому вони не відповідають, можуть "успішно" розвалити суспільство, але не можуть створити нічого цінного, і навпаки.

Відповіді

  • 2009.10.27 | loup-garou

    Re: Перевиробництво еліти

    Оце особливо сподобалось:

    > Щоб призупинити можливі наслідки "перевиробництва" еліти, чи, точніше кажучи, псевдоеліти, необхідно або знайти для неї відповідне місце, або зробити більш строгими умови навчання в коледжах, або посилити дію будь-якого іншого соціального фільтру.

    Дуже рекомендую з цього приводу кіно
    http://en.wikipedia.org/wiki/Battle_Royale_(film)
    На першому місці в списку улюблених фільмів Тарантіно, та й на IMDB, як не як, 8.0/10.
    http://www.imdb.com/title/tt0266308/
    Справа Сорокіна живе і перемагає ;)
  • 2009.10.27 | ziggy_freud

    скоріше недо-перевиробництво

    Василь Петрів пише:
    > Переглядаючи мережу, натрапив на книжку відомого російського соціолога
    > Сорокин П. Человек. Цивилизация. Общество.

    скоріше російсько-американського. Автор емігрував близько 1920го. Спочатку в Чехію.

    В червоній Росії за такі писання не вчені звання давали, а кулю в потилицю. Тому що більшовики були саме продуктом цього недо-перевиробництва. В держслужбовця Ульянова, інспектора гімназій, було шестеро дітей з великими головами та знанням іноземних мов; чи всім вистачило би місця на державній службі з тим самим статусом? А вони ж хотіли статуса, кращого за батьків.

    > Щоб призупинити можливі наслідки "перевиробництва" еліти, чи, точніше кажучи, псевдоеліти, необхідно або знайти для неї відповідне місце, або зробити більш строгими умови навчання в коледжах, або посилити дію будь-якого іншого соціального фільтру.

    ключове слово - псевдоеліти. За умови 100% випуску всіх хто поступив, фільтр взагалі відсутній
  • 2009.10.30 | Леонид КРАВЧУК

    Элиту, которая себя скомпрометировала – прочь!

    Наталия РОМАШОВА, «День»
    №196, пятница

    Леонид КРАВЧУК:

    ...Элиту, которая себя скомпрометировала – прочь!, 30 октября 2009

    http://www.day.kiev.ua/282568/
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2009.10.30 | псевдоквази

      А в кого ж пан К. довірена особа,

      як не в одної представниці еліти, що себе скомпрометувала?


Copyleft (C) maidan.org.ua - 2000-2021. Сайт розповсюджується згідно GNU Free Documentation License.
Архів пітримує Громадська організація Інформаційний центр "Майдан Моніторинг". E-mail: news@maidan.org.ua