Наукові ступені Табачника, або міф про дерев’яну шабельку
04/19/2010 | Леся Оробець, народний депутат України
Наукові ступені Табачника, або міф про дерев’яну шабельку
Леся Оробець _ Понеділок, 19 квітня 2010, 13:04
Леся Оробець, народний депутат України, заст голови "Єдиного Центра", голова підкомітету з питань базової освіти профільного комітету парламенту
Наполегливість керівника Міносвіти у "переписуванні" шкільних підручників з історії змушує вкотре поцікавитися його правдивим науковим доробком у цій сфері.
Питання не нове. Воно вже опинялося в полі зору журналістських розслідувань, орієнтованих на пошуки дисертаційних досліджень "головного історика країни". Як наслідок - примарні згадки про пошуковця в каталогах разом із морем запитань, які досі лишаються без відповіді.
А з-поміж них - головне: де ховають зловмисники від громадськості і, принагідно, від самого Дмитра Табачника тексти обох дисертацій високоповажного професора й академіка - кандидатської і докторської? Воно ж, у свою чергу ставить інше - не менш цікаве запитання: коли журналісти нарешті матимуть достатньо прав для пошуку правди?
І доки "владний олімп" над цим розмірковує - надсилаю до низки інстанцій офіційні депутатські звернення. Так би мовити, компенсую - хоча б частково - нинішній брак повноважень мас-медіа. Адже всім потрібна правдива і документально підтверджена інформація. І Табачнику - в першу чергу.
http://pravda.com.ua/columns/2010/04/19/4945293/
Леся Оробець _ Понеділок, 19 квітня 2010, 13:04
Леся Оробець, народний депутат України, заст голови "Єдиного Центра", голова підкомітету з питань базової освіти профільного комітету парламенту
Наполегливість керівника Міносвіти у "переписуванні" шкільних підручників з історії змушує вкотре поцікавитися його правдивим науковим доробком у цій сфері.
Питання не нове. Воно вже опинялося в полі зору журналістських розслідувань, орієнтованих на пошуки дисертаційних досліджень "головного історика країни". Як наслідок - примарні згадки про пошуковця в каталогах разом із морем запитань, які досі лишаються без відповіді.
А з-поміж них - головне: де ховають зловмисники від громадськості і, принагідно, від самого Дмитра Табачника тексти обох дисертацій високоповажного професора й академіка - кандидатської і докторської? Воно ж, у свою чергу ставить інше - не менш цікаве запитання: коли журналісти нарешті матимуть достатньо прав для пошуку правди?
І доки "владний олімп" над цим розмірковує - надсилаю до низки інстанцій офіційні депутатські звернення. Так би мовити, компенсую - хоча б частково - нинішній брак повноважень мас-медіа. Адже всім потрібна правдива і документально підтверджена інформація. І Табачнику - в першу чергу.
http://pravda.com.ua/columns/2010/04/19/4945293/