Первородний гріх українців Анатолій Якименко (л)
04/21/2010 | Простий науковець
"До розряду цінностей українці відносять і презирство до праці, і марнотратство, і лінь, і запит на рабську працю, і статус, і кар'єризм, і корупцію, і обман, і байдужість. Все це, до речі, випливає із розуміння свободи. А точніше, нерозуміння - претензій на свободу інших, прагнення отримати те, що в житті тобі не належить."
http://www.pravda.com.ua/articles/2010/04/21/4950842/
НМД, піднято важливу тему, яка має безпосереднє відношення і до науки, і до освіти, бо, зрештою, і стан національної науки і стан освіти залежать від ціннісніх орієнтирів того чи іншого народу. Вважаю, що саме в цій царині слід шукати корені наших проблем.
А такі речі, як індекс цитування - це просто інструменти. І у світлі статті п. Якименка легко зрозуміти, чому об'єктивні засоби оцінювання наукової чи освітньої праці зустрічають такий спротив в Україні загалом і на цьому форумі зокрема.
http://www.pravda.com.ua/articles/2010/04/21/4950842/
НМД, піднято важливу тему, яка має безпосереднє відношення і до науки, і до освіти, бо, зрештою, і стан національної науки і стан освіти залежать від ціннісніх орієнтирів того чи іншого народу. Вважаю, що саме в цій царині слід шукати корені наших проблем.
А такі речі, як індекс цитування - це просто інструменти. І у світлі статті п. Якименка легко зрозуміти, чому об'єктивні засоби оцінювання наукової чи освітньої праці зустрічають такий спротив в Україні загалом і на цьому форумі зокрема.
Відповіді
2010.04.21 | ziggy_freud
автор лише процитував Тетчер і перечитав Липинського
отже, текст має спекулятивний характер.Якщо аффтур досліджував цінності українців, бажано послатись на методику дослідження. Якщо він хотів просто прогнати, вийшло досить банально. Без драйву та креативу
2010.04.21 | Простий науковець
Це ж не художній твір. А діагноз, НМД, вірний на 99.6%
2010.04.21 | ziggy_freud
для художніх творів теж іноді роблять дослідження
зокрема, вивчають джерела, характерні для певного часу і місця.2010.04.23 | thinker
Re: для художніх творів теж іноді роблять дослідження
Власне - що вірно, то вірно!!! див.http://www2.maidan.org.ua/n/osvita/1272038726
2010.04.23 | thinker
Re: Це ж не художній твір. А діагноз, НМД, вірний на 99.6%
Стоп -- звідки така безальтернативність діагностики - Ви лікар???2010.04.23 | thinker
Re: автор лише процитував Тетчер і перечитав Липинського
В дечому згоден із цим твердженням, - але варто зазначити, що цим питанням займались серйозні науковці досить давно, котрі майстерно володіли і методами дослідження і фактологічним матеріалом - Н-д, варті уваги монографії "Юрій М. Т. Етногенез та менталітет українського народу. – К., 1997. та Янів В. Нариси до історії української етнопсихології. — Мюнхен: Вид-во УВУ, 1993... (Досить неупереджені і несамозакохані у себе автори)2010.04.26 | ziggy_freud
дякую, почитаю
2010.04.21 | ziggy_freud
приклад теоретичного слабоумства:
> Структурування суспільства - це феномен протестантської культуриХто і коли коли це довів? Мабуть, отці Ватікану, з якими полемізував Лютер, теж належали до неструктурованої Церкви ;0)
2010.04.21 | Простий науковець
Церква - не суспільство. Але це у статті є другорядним, НМД.
2010.04.21 | ziggy_freud
а що таке структура суспільства? Можна своїми словами
на відміну від бульварних писак, соціологи і навіть психологи рівня магістра в типовому випадку про це здогадуються.Липинський теж мав уявлення про структуру соціума, хоча й досить спірне. І Донцов якесь мав. І Тетчер. А аффтур - не має.
2010.04.21 | Простий науковець
Тобто, "...какое может бить мнение у человека без прописки" (с)
Аверченко?Мене цікавлять не регалії автора, а проблема, яку він підняв. Як маєте сказати щось краще за нього - прошу. У дискусії ж і народжується істина, чи не так?
2010.04.21 | ziggy_freud
Social structure (/)
1) кожне суспільство є структурованим2) стаття, яка містить 10 дрібних дурниць, навряд в сумі зробить з них одну Велику Істину.
http://en.wikipedia.org/wiki/Social_structure
а щоб дізнатись більше, досить прочитати один підручник з загальної соціології
Social structure is a term used in sociology and the other social sciences to refer to how society is organized into predictable patterns. Whereas 'structure' refers to "the macro", "agency" refers to "the micro". (See also: Structure and agency)
In a general sense, the term can refer to:
* entities or groups in definite relation to each other,
* relatively enduring patterns of behaviour and relationship within a society, or
* social institutions and norms becoming embedded into social systems in such a way that they shape the behavior of actors within those social systems.
By the 1930s, the term was in general use in social science[1], especially as a variable whose sub-components needed to be distinguished in relationship to other sociological variables.
2010.04.21 | Простий науковець
От так би й зразу. Тепер і я бачу, що українці є роботящими,
ощадливими, чесними і законослухняними людьми, що шанують скромність і порядність.Дякую, а то так і помер би не проcвітленим.
2010.04.23 | thinker
Re: а що таке структура суспільства? Можна своїми словами
Бо аффтур -НЕ ХОЧЕ МАТИ- БО ПОЩО??? Йому і так є файно!2010.04.22 | ziggy_freud
первородний гріх Сергія Дацюка - болтологія, загорнута (/)
в термінологію.http://www.pravda.com.ua/articles/2010/04/21/4904216/
Укр.Правда наближається до співвідношення одна нова "наука" з розрахунку на одного "аналітика". Дацюк заснував шляхом вигадування назви вже з десяток наук, єдиним діячем в царині яких є він сам. Час їх об*єднати. Наприклад, в стратегічну цивілізаційну антропософію. І встановити засновнику бюст на кожному філософькому факультеті. Щоб студенти знали, як не треба робити.
що роблять ці опуси на УП поруч з грамотною журналістикою, я здогадуюсь. Слугують забавкою для людей, що цікавляться гуманітаркою, але не читали навіть вузівських підручників.
2010.04.22 | Созерцатель
Re: первородний гріх Сергія Дацюка - болтологія, загорнута (/)
Дацюковщина! А официальные корифеи что лучше? Неужели якобы логичные (а точнее алогичные) медитации о ментальности не из той же песочницы?2010.04.22 | ziggy_freud
я би охоче дізнався, що таке "ментальність"
але прихильники цього терміна надмірно шифруються. Хоча викладання наук і написання монографій починається з визначення термінології. Навіть короткі наукові статті досить часто містять щось на кшалт:"Тут ми дотримуємось визначення М., пропонованого Х. Згідно Х, М є ..." і далі - що таке ментальність. Якщо, звичайно, сам аффтур це розуміє.
попередньо пропоную вважати, що ментальність - це імманентна властивість ментів. Починаючи десь від лейтенанта. А також дискурсивно розглянути стратегічну цивілізаційну перспективу спонтанного виникнення ментальності (квазівипадкової менталогенези) в субкультурному середовищі філософів середнього віку на прикладі С.Дацюка.
2010.04.22 | Сергій Вакуленко
Колись пропонував Гобз щось таке...
...що коли його по-вкраїнському перехамаркати, вийде:ану, спробуйте шось, мовляв, фільозофічне написати, не вживаючи слів на -ість.
2010.04.22 | Простий науковець
Що то значить геній! Крізь віки побачив українських гуманітаріїв
доби визвольних змагань і поставив їм задачу, яка захопила їх настільки, що й не помітили, як визвольні змагання закінчилися поразкою.Зате філософію на базі "їсти" засвоїли бездоганно.
2010.04.22 | Сергій Вакуленко
Re: Що то значить геній! Крізь віки побачив українських гуманітаріїв
Та ні. Він не намагався зазирати наперед. Прикладів уже й тоді не бракувало.2010.04.23 | ziggy_freud
колись було популярним уявлення про душу народу
і його поділяли деякі глибоко шановані мною науковці минулого. Але що робити з душею народу, крім як складати довгі та (іноді) красиві тексти? З ментальністю те саме. В нас є розпливчастий термін, під яким бажаючі рузуміють що завгодно. Аж до протилежних речей.уявіть собі фізиків, які плутають вагу з масою і об*ємом. Або хіміків, які досі намагються добувать філософський камінь. На тому самому рівні знаходяться гуманітарії, які пишуть спекулятивні "ментологічні" тексти.
2010.04.23 | Сергій Вакуленко
Re: колись було популярним уявлення про душу народу
ziggy_freud пише:> і його поділяли деякі глибоко шановані мною науковці минулого. Але що робити з душею народу, крім як складати довгі та (іноді) красиві тексти?
Тобто Ви гадаєте, що вони патякали про те, чого нема?
2010.04.23 | Простий науковець
Ну так як немає визначення - значить і феномену не існує!
2010.04.23 | Сергій Вакуленко
Усе логічно
Якщо є 10 визначень, то 10 феноменів існує.2010.04.23 | thinker
Re: Ну так як немає визначення - значить і феномену не існує!
напевно, в чиїсь свідомості - хіба не скажете, що до того, як дали визначення, що таке слово, морфема і т.д, НЕ БУЛО тих сами СЛІВ тощо???2010.04.23 | Сергій Вакуленко
Re: Ну так як немає визначення - значить і феномену не існує!
thinker пише:> напевно, в чиїсь свідомості - хіба не скажете, що до того, як дали визначення, що таке слово, НЕ БУЛО СЛІВ ???
Його й досі нема. Такого, що ним можна було б задовільно окреслити слово в будь-якій мові й водночас в усіх инших.
2010.04.24 | thinker
Re: Ну так як немає визначення - значить і феномену не існує!
Сергій Вакуленко пише:> Його й досі нема. Такого, що ним можна було б задовільно окреслити слово в будь-якій мові й водночас в усіх инших.
Я вже зовсім не розумію, яке відношення має іншо-мовний аспект до СЛОВА? Щось у вас не теє з логікою ( в сенсі елементарних засад лінгвістики...)
2010.04.24 | Сергій Вакуленко
Re: Ну так як немає визначення - значить і феномену не існує!
thinker пише:> Сергій Вакуленко пише:
>
> > Його й досі нема. Такого, що ним можна було б задовільно окреслити слово в будь-якій мові й водночас в усіх инших.
>
> Я вже зовсім не розумію, яке відношення має іншо-мовний аспект до СЛОВА? Щось у вас не теє з логікою ( в сенсі елементарних засад лінгвістики...)
Та що ж тут розуміти?
Перелік посутніх ознак того, що називають словом в українській та в англійській мові (та й у польській, щоб не ходити далеко), — неоднаковий.
Про це є класична праця українською мовою Михайла Калиновича:
Поняття окремого слова // Мовознавство. – 1935. – № 6. – С.123-145.
Його визначення (як він сам каже, "орієнтовне") — дуже промовисте:
Слово — звук або комплекс звуків, який являє собою самостійну значущу мовну одиницю — відокремлювану від інших подібних одиниць структурно-змістову єдність, в періоди свого становлення і занепаду несталу (отже відносну).
Цікаво, що того ж самого року з'явилася й класична книжка нідерландця Антона Рейхлінґа «Het woord. Een studie omtrent de grondslag van taal en taalgebruik» (2-ге вид. Zwolle, 1967).
У ній визначення таке:
Het woord is een organies-psychiese eenheid, die wij, als blijvende werkmogelikheid van ons menselik wezen, in de act der woordmaking stellen en de wij, bij het gebruik, actueren als het zelfstandig symboliserende gebruiksteken, dat ons individuele menselik handelen, als handeling van een lid der mensengemeenschaap, mogelik maakt (blz. 361).
Переклад:
Слово — це органічно-психічна єдність, що ми її встановлюємо актом словотворення як утривалену дієздатність нашої людської істоти та актуалізуємо в мововжитку як узуальний знак із самостійною символічною функцією, котрий уможливлює нашу індивідуальну людську дію як члена певної спільноти людей.
Щоправда, перегодом (1947 р.) Рейхлінґ передумав і відійшов від психологізму на користь емпіричного мовознавчого підходу:
Welnu, het Nederlandse woord b.v. is "grammatisch" iets totaal anders dan een polysynthetische vervaal-vorm van het Blackfoot, en zo is het voor het bereiken van een "complete definitie" van het woord inderdaad nodig, dat de Algemene Taalwetenschap eerst beschikt over een complete inventaris van alle wezenlijk verschillende categorieën van dat verschijnsel in de verschillene talen (Verzamelde studies oder hedendaagse problemen der taalwetenschap, Zwolle, 1969, blz. 18).
Переклад:
Отож, приміром, нідерландське слово "граматично" є чимось геть відмінним від полісинтетичної вербальної форми в мові блакфут, а тому для одержання "вичерпного визначення" слова справді треба, щоб загальне мовознавство володіло повним переліком усіх розмаїтих категорій цього явища в розмаїтих мовах.
Як наслідок, він запропонував визначення, дуже близьке до Калиновичевого:
...een volstrekt vormelijk bepaald taalbouwsel, dat t.o.v. de gelijksoortige bouwsels waarmee het in onmiddelijk verband voorkomt, uiteenplaatsbaar is, noemen wij een "woord" (Verzamelde studies oder hedendaagse problemen der taalwetenschap, Zwolle, 1969, blz. 36).
Переклад:
...цілком окреслене з формального погляду мовне утворення, віддільне від подібного ґатунку утворень, із якими воно перебуває в безпосередньому сполученні, ми називаємо "словом".
Завважу також, що в сучасній «Cambridge Encyclopedia of Language» із-під пера Дейвіда Крістела марно шукати терміна "word" у тематичному покажчику.
А ось що німці пишуть:
Wort: als linguistischer Terminus nicht einheitlich definierter Grundbegriff, der intuitiv in bezug auf verschiedene Ebenen des Sprachsystems verwendet wird (Lexikon sprachwissenschaftlicher Termini / Hrsg. von R. Conrad, Leipzig, 1985, S. 273).
Переклад:
Слово: підставове поняття, що не має одностайного визначення як мовознавчий термін та інтуїтивно вживається стосовно до різних рівнів мовної системи.
2010.04.25 | thinker
Re: Ну так як немає визначення - значить і феномену не існує!
Чи це означає, по Вашому, що для англійців, французів тощо поняття, сформульовані у визначенні " Слово — звук або комплекс звуків, який являє собою самостійну значущу мовну одиницю — відокремлювану від інших подібних одиниць структурно-змістову єдність, в періоди свого становлення і занепаду несталу (отже відносну)" НЕ МАЮТЬ СЕНСУ І НЕ БЕРУТЬСЯ ДО УВАГИ??? Я розумію, що до визначення (більш повнішого) можна додавати і інші озанки, - це так, але ЩОБ ОЗНАЧАЛИ ЩОСЬ ІНШЕ???Щось тут з логікою, як я вже відзначав раніше...
2010.04.25 | Сергій Вакуленко
Re: Ну так як немає визначення - значить і феномену не існує!
thinker пише:> Чи це означає, по Вашому, що для англійців, французів тощо поняття, сформульовані у визначенні " Слово — звук або комплекс звуків, який являє собою самостійну значущу мовну одиницю — відокремлювану від інших подібних одиниць структурно-змістову єдність, в періоди свого становлення і занепаду несталу (отже відносну)" НЕ МАЮТЬ СЕНСУ І НЕ БЕРУТЬСЯ ДО УВАГИ??? Я розумію, що до визначення (більш повнішого) можна додавати і інші озанки, - це так, але ЩОБ ОЗНАЧАЛИ ЩОСЬ ІНШЕ???
> Щось тут з логікою, як я вже відзначав раніше...
Логіка з мовознавством має небагато спільного...
А по суті: ми вважаємо, що слово — це те, що ми бачимо на письмі між двома проміжками в тексті. В англійців-французів із тим проблеми.
Недарма ж Калинович писав: одиниця — ВІДНОСНА. А відносне визачити ой як тяжко...
2010.04.25 | texas aggie
Re: Ну так як немає визначення - значить і феномену не існує!
У китайській, наприклад, слів у нашому розумінні фактично немає (тобто важко розділити, що є словом, а що фразою).2010.04.26 | Сергій Вакуленко
Re: Ну так як немає визначення - значить і феномену не існує!
texas aggie пише:> У китайській, наприклад, слів у нашому розумінні фактично немає (тобто важко розділити, що є словом, а що фразою).
Я не фахівець із китайської, але, скільки знаю, в ній речення безпосередньо складаються з коренів.
Та взяти хоч би польську (уривочок зі Святого Письма, кн. Буття, гл. 3):
6 Widząc tedy niewiasta, iż dobre było drzewo ku jedzeniu; a iż było wdzięczne na wejrzeniu, a pożądliwe drzewo dla nabycia umiejętności, wzięła z owocu jego, i jadła; dała też i mężowi swemu, który z nią był; i on też jadł.
7 Zatem otworzyły się oczy obojga, i poznali, że byli nagimi; i spletli liście figowe, a poczynili sobie zasłony.
8 A wtem usłyszeli głos Pana Boga chodzącego po sadzie z wiatrem dniowym; i skrył się Adam, i żona jego od oblicza Pana Boga między drzewa sadu.
9 I zawołał Pan Bóg Adama, i rzekł mu: Gdzieżeś?
Оце останнє слівце — дуже цікаве. У ньому:
gdzie- = ‘де’
-że- = ‘ж’
-ś = граматичний експонент 2-ої ос. одн.
Усе разом воно означає: "Де ж ти є?"
І тепер запитати себе: це одне слово чи ні? А якщо одне, то до якої частини мови належить?
2010.04.26 | texas aggie
Re: Ну так як немає визначення - значить і феномену не існує!
Я теж не знаю китайської, але трохи цікавився її граматикою і починав трохи вчити (вже давно). У класичній китайській слова були в основному односкладовими (і на кожне слово був один ієрогліф), але поступово китайська мова спростилася, і на даний момент кількість можливих складів надзвичайно мала (навіть враховуючи тони, яких теж стало менше). Ось уся таблицяhttp://en.wikibooks.org/wiki/Chinese_%28Mandarin%29/Possible_Initial-Final_Combinations
Тому в сучасній китайській мові "слова" складаються в основному із двох-трьох ієрогліфів-складів.
2010.04.25 | thinker
Re: Ну так як немає визначення - значить і феномену не існує!
http://www.doc.ic.ac.uk/~rak/papers/newbook.pdfПоза тим, я бачу, що ми вчились вельми різним наукам логіки...,
якщо Ви пишете, що:
Сергій Вакуленко пише:
> Логіка з мовознавством має небагато спільного......
одиниця — ВІДНОСНА. А відносне визначити ой як тяжко...>
То в цім випадку - важко знайти компроміс з особою, для котрої логіки фактично не існує, - а тим самим семантики, розуміння слів тощо... То ж - дякую за дискусію.
2010.04.26 | Сергій Вакуленко
Re: Ну так як немає визначення - значить і феномену не існує!
thinker пише:> http://www.doc.ic.ac.uk/~rak/papers/newbook.pdf
Та оця ж Ваша "artificial intelligence" продукує ті автоматичні переклади, що з них усі регочуть. Саме тому, що вона працює за иншими законами, ніж природна мова.
2010.04.26 | ziggy_freud
пошуки філософського каменя теж принесли користь
але філософський камінь досі не знайдено.Сергій Вакуленко пише:
> Тобто Ви гадаєте, що вони патякали про те, чого нема?
якщо почали з*являтись подібні теоретичні конструкти, в них була потреба. І зараз теж є.
Душа народа є. Як метафора. Побудувати на цьому концепті гарний інструментарій дослідження поки не вдалось. Фройдів концепт безсвідомого поясноє в першу чергу індивідуальні неврози. Але безсвідоме у версії Фройда - важливий крок вбік від теологічних концептів душі.
сучасна психологія, попри свою назву, лише частково є душезнавством. Бо варто також ставити експерименти з приладами, кореляції рахувати, тощо... Американці розглядають в цьому зв*язку конструкт physics envy :-/ http://en.wikipedia.org/wiki/Physics_envy
2010.04.26 | Сергій Вакуленко
Re: пошуки філософського каменя теж принесли користь
ziggy_freud пише:> Душа народа є. Як метафора.
> Американці розглядають в цьому зв*язку конструкт physics envy
А physics envy — то, певно ж, не метафора...
2010.04.26 | ziggy_freud
можна спробувать виміряти "заздрість" кількісно
Сергій Вакуленко пише:> А physics envy — то, певно ж, не метафора...
взагалі спроби виміряти кількісно те, що не має кількісного виміра, мені малосимпатичні. Але ж декого це турбує. Соціологів, для яких робота без 2000 анкет - антинаукова. Хай застосують цей підхід до Макса Вебера
дехто любить писати дурниці з гуманітарки, супроводжуючи їх триповерховою математичною формулою. Інтуїтивно здогадуючись, що написана дурня, іноді для підвищення достовірності висновку я змушений показувати опус математику. Якщо, звичайно, МU в формулі не означає ментальність українців, а Zs - заздрість до сусіда.
2010.04.26 | Сергій Вакуленко
Re: можна спробувать виміряти "заздрість" кількісно
ziggy_freud пише:> Сергій Вакуленко пише:
> > А physics envy — то, певно ж, не метафора...
>
> взагалі спроби виміряти кількісно те, що не має кількісного виміра, мені малосимпатичні. Але ж декого це турбує. Соціологів, для яких робота без 2000 анкет - антинаукова.
Я пробував колись давно застосувати деякі (admittedly примітивні) статистичні підходи в лінґвістиці. Можу засвідчити: 2000 — то "об'єктивна" цифра. Після неї відсотки не змінюються — для "ядерних" явищ. Для дослідження чогось рідкіснішого (периферійного) треба збільшувати охоплення на порядок, потім іще на порядок...
Щоправда, вартість отриманих результатів — незалежно від кількості — дуже мала, якщо, крім статистичних даних, нічого иншого й нема.
2010.04.26 | ziggy_freud
схоже на віру в магічні числа
Сергій Вакуленко пише:> Я пробував колись давно застосувати деякі (admittedly примітивні) статистичні підходи в лінґвістиці. Можу засвідчити: 2000 — то "об'єктивна" цифра. Після неї відсотки не змінюються — для "ядерних" явищ. Для дослідження чогось рідкіснішого (периферійного) треба збільшувати охоплення на порядок, потім іще на порядок...
для деяких дослідів можна застосувати і меншу вибірку. Взагалі статистика (так, примітивна) починається з вибірки у 20 одиниць. За умови однорідності вибірки довірча ймовірність результату 95%. Для 100 одиниць - 99%.
Але що ми називаємо однорідністю, коли йдеться про живих людей? І що робити психоаналітику, коли пацієнт а.к.а. людина-вовк в нього лише один?
>
> Щоправда, вартість отриманих результатів — незалежно від кількості — дуже мала, якщо, крім статистичних даних, нічого иншого й нема.
100%
2010.04.26 | Сергій Вакуленко
Re: схоже на віру в магічні числа
ziggy_freud пише:> Сергій Вакуленко пише:
> для деяких дослідів можна застосувати і меншу вибірку. Взагалі статистика (так, примітивна) починається з вибірки у 20 одиниць. За умови однорідності вибірки довірча ймовірність результату 95%. Для 100 одиниць - 99%.
Я теж до тих своїх 2000 ішов потроху (тексти читавши). То можу засвідчити: як додати до першої сотні другу, дещо мінялося (скажімо 100 прикладів з одного автора, 100 з другого, 100 з третього...). Незначно, скажімо з 70% до 73%, але мінялося. Після 2000 навіть усе, що мало показники близько 3-4%, мінятися практично переставало (хіба десь на 0,01%). Натомість коли йдеться про явища рідкісні, на які припадає < 1% в цілому, то для них про щось статистично релевантне ще й на другій тисячі було говорити зарано. от на двадцятій — була б инша річ инша річ. Та до двадцятої я, нетяга, не дотягнув...
2010.04.27 | Георгій
Пригадую одну статтю з імунології
Була надрукована дeсь наприкінці 1980-х років у журналі "Immununological Methods." Cтаття була така: як трeба мити пластикові тарілочки з пласким дном, в яких вимірюється інтeнсивність кольорової рeакції, що відповідає кількості антитіл у зразку. Автори довeли, що на чистоту відмивання тарілочок впливає нe так кількість разів їх обмивання, і нe так тривалість кожного з обмивань, як інтeнсивність, з якою розчин з тарілочок після їх обмивання і пeрeвeртання струшується в умивальник. Після тeксту статті (2 стор.) був апeндикс, який складався з дифeрeнційних рівнянь, сторінок так на 15.2010.04.26 | texas aggie
математичні методи в соціології
не пам'ятаю, чи показував тут це відео Strange Is the change They're trying to arrange Today in sociology Fanatics In their attics Are learning mathematics Just for sociology Persuasion By equation They all feel it's much more satisfactory They, in an ivory steeple Far away from all people They do research in sociology Guys Who wrote lies Now present them in disguise A cinch in sociology Attract Quite abstract Without one single fact Disblended sociology Birds Who used words Now all talk in terms of X and Y and Z They can take one small matrix And really do great tricks All in the name of sociology Joes Who wrote prose Now write algebra, who knows It may be sociology They're Everywhere Full of Sigma and Chi squared And full of sociology They consult Sounding occult Talking like a Mathematics PhD They can snow all their clients By calling it science Although it's only sociology2010.04.27 | Простий науковець
"...calling it science Although it's only sociology" - Схоже,
фізик писав2010.04.27 | texas aggie
Thomas Lehrer має PhD із математики
Але в першу чергу відомий своїми сатиричними піснями. На YouTube є багато його пісень. Мені дуже подобаються майже всі. Особливо відомі: Element Song, Hunting Song, Poisoning Pigeons in the Park. До теми нашого форуму: Lobatchevsky, New Math.2010.04.22 | З. Фройду
Дізнавайтеся, якщо зможете!
http://www2.maidanua.org/news/view.php3?bn=maidan_osvita&trs=-1&key=1271782773&first=1271952451&last=12716687742010.04.22 | ziggy_freud
Попович пояснює, чим ментальність не є
Мирослав Попович: Я хотел бы отметить, что отдал предпочтение термину «ментальность» перед термином «национальная психология», потому что ментальность ограничена, во-первых, речь может идти о групповой ментальности – я приводил пример с ниндзя – так можно говорить о небольших группах, о больших группах, о нациях, и кроме того, национальная психология является законченной формой – как было заложено в нас, так мы и умрем, и внуки наши так умрут. Ментальность меняется, только меняется, как и все в истории, опираясь на свои предыдущие этапы, где-то там сидит и может потом нами управлять, хотя мы об этом не знаем.______________
"Небольшая группа" улыбнула.
я би і "національну психологію" відкинув. Як науково некоректний термін. Є крос-культурна психологія і культурна антропологія, визнані в світі, що оперують іншими термінами.
альтернативою їм слугує етнопсихологія, більше популярна на пост-совітстві. Прихильники етнопсихології теж люблять говорити про "ментальність". Тільки знов таки не дають визначення... Передозувавшись творами Поповича, читач ризикує стати жертвою спонтанного ентропійного ментогенеза.
2010.04.22 | ziggy_freud
та й Фрома варто читати уважніше...
> Это называется садизм. Садизм, показывает Фромм, приводит к стадии некрофилии, любви к мертвым.майже з точністю до навпаки. В Фрома є цікаве поясненя відмінностей між садизмом і некрофілією.
> Это вообще как раз основной вопрос в анализе ментальности. Потому что я могу сознательно говорить от имени «я», не подозревая, что на самом деле во мне говорит эта тетка двоюродная по линии мамы.
дуже цікава авторська "Я-концепція". Хоча тему взаємодії свідомого з безсвідомим в Фройда розкрито краще.
2010.04.23 | thinker
Re: первородний гріх Сергія Дацюка - болтологія, загорнута (/)
В десятку!!!2010.04.23 | thinker
Re: Первородний гріх українців Анатолій Якименко (л)
Є багато тезисів Якименка, безумовно вірних, а також вартих до аналізу над ними... Але, все таки, в значній мірі автор є під впливом віками формованого пануючими націями негідного стереотипу українця...Але, поза все, початок дискусії на цю тему треба вітати!
Можливо поможе..., як не тепер, то колись...
2010.04.26 | Мацяльця
Цікаво:
Спочатку (1) галицькі націоналісти ототожнюють себе з (2) українцями, потім звинувачують (2) українців у (3) глупоті і лінощах.Здається середня ланка у цьому логічному ланцюжку зайва.
2010.04.26 | Простий науковець
Добре. Візьмемо українця-східняка - Ющенка. Уважно слухаю про
велетенські звершення останнього (велетенські, бо ж можливості йому були надані колосальноі) упродовж 5-тирічної каденції.Також вислухаю про усі його розумні рішення, пропозиції, реформи...
Кароче: Уважно Вас слухаю.
2010.04.26 | Мацяльця
Не треба плутати
походження та політичні переконання. На мою думку Ющенко - галицький націоналіст, тільки досить млявий. Що, доречі, допомогло йому всидіти весь термін.2010.04.26 | Простий науковець
То пан з інтернаціоналістів!Може,Ви ще й партєйний?КПУ чи КПСС?
2010.04.26 | Мацяльця
Охолоньте:
претензії до Тимошенок, Ющенків та іже з ними. Вони і у комуністах юрмилися, і до націоналістів пристали. "В мого кума ніс червоний, це його турбує. Хоче він жовто-блакитний - най перефарбує" - це дотепні львів'яни вигадали. А чи Ви сам не з таких перевертнів-ентузіастів?2010.04.26 | Простий науковець
Це скоріше до пана, який Сумщину з Галичиною плутає...
2010.04.26 | Мацяльця
Це якраз Ви плутаєте.
А я їх дуже добре розрізняю, на добре чи на жаль...2010.04.27 | Shooter
о! у Вас дівоче прізвище - не Табачнік часом?
Мацяльця пише:> Спочатку (1) галицькі націоналісти ототожнюють себе з (2) українцями
ну так, які з галичан українці...
українці, згідно великого вчення таф. Табачніка - це сумирна маса, яка жила по селах, чіхала лоба, сякалася в рукави, таким чином вигідно вирізняючи гарадскую руССкую інтєліґєнцію...
Далеко підете, таф. Мацяльця.
2010.04.27 | Мацяльця
А ваше - не
Телепень?Читайте таффаріщщя Нечуя-Левицького.
Якщо, звісно, відаєте, хто він є такий.
2010.04.27 | Shooter
Re: А ваше - не
Мацяльця пише:> Телепень?
> Читайте таффаріщщя Нечуя-Левицького.
Який твердив, що галичани - це не українці, так?
2010.04.27 | Мацяльця
А хто твердив?
2010.04.27 | Shooter
Ви, голубе, Ви - ніхто інший
Майже слово у слово за тафффаріщєм Табачніком про те, що "галичани - ета нєправільниє (у Вашій інтерпретації - друґіє) укрАінци".Лінк Вам дати?
2010.04.27 | Мацяльця
Дайте, буде добра нагода
вловити Вас на брехні.2010.04.27 | Мацяльця
Рученьки терпнуть, злипаються віченьки,
Боже, чи довго тягти...(П. Грабовський)
В усьому світі праця білошвачки - це великий привілей, робітнича аристократія. А в українців - важка мука.