МАЙДАН - За вільну людину у вільній країні


Архіви Форумів Майдану

ректор колледжа Эксетер об украинских Вузах

05/11/2010 | Френсис Кернкросс
Даже лучшие украинские университеты в мировых рейтингах чуть ли не на две головы ниже не только американских, но и эстонских, сербских и перуанских вузов, пишет в своей колонке в журнале Корреспондент Френсис Кернкросс, ректор оксфордского колледжа Эксетер.

Когда мне предложили высказать свое мнение о том, почему украинские вузы вредят своим студентам, мне стало не по себе. Ведь если даже родные для меня британские университеты, безусловно, далеки от идеала, как я могу критиковать систему высшего образования другой страны? Но принимать участие в дебатах - в традициях Оксфордского университета. Поэтому я призвала все свое мужество и принялась за работу.

Как бывший журналист, я решила проверить некоторые факты. Я нашла все основные международные рейтинги университетов, чтобы посмотреть, на каком месте там представлены украинские вузы. Результат вышел обескураживающий. Самый известный рейтинг составляется в шанхайском университете Jiao Tong - там нет ни одного представителя Украины. Затем я посмотрела на второй (по частоте упоминаний) рейтинг, который публикует газета The Times Higher Education - и снова не обнаружила украинского следа. В конце концов удача улыбнулась мне: в рейтинге, который составляет ведущая испанская исследовательская организация CSIC 8 тыс. позиций, и здесь-таки нашлось 1.346-е место для Киевского университета им. Шевченко, и 2.055-е - для Киево-Могилянской академии.

Эти цифры разочаровывают. Конечно, создать хороший университет стоит больших денег, и поэтому верхние строчки подобных рейтингов надежно оккупированы американцами. Но то, что Украина, страна с 46-миллионным населением, не способна создать ни одного высшего учебного заведения, способного попасть хотя бы в тысячу лучших университетов мира, сильно разочаровывает. Особенно если принять во внимание, что в рейтинге CSIC в ТОП-1.000 попал один университет из крошечной Эстонии, один из Сербии и два из Перу. Очевидно, что-то здесь не так.

То, что Украина, страна с 46-миллионным населением, не способна создать ни одного высшего учебного заведения, способного попасть хотя бы в тысячу лучших университетов мира, сильно разочаровывает
Чтобы понять, в чем причина такого печального результата для вузов Украины, я поговорила с молодыми украинцами - преподавателями и студентами (нынешними и бывшими). Почти все они как один сказали мне, что в их альма-матер преподают слишком много теории, но дают слишком мало навыков ее практического применения. И при этом никого не беспокоит, понимают ли студенты, о чем идет речь на лекциях.

Я продолжила свои поиски и составила список проблем, с которыми, по всей видимости, обычно сталкиваются украинские университеты.

Многие из них слишком малы. Размер имеет значение - намного легче преподавать обширную программу, если есть солидная база, без которой сложно давать нужные знания по высокотехничным дисциплинам. Значит, стране нужно намного меньше университетов, но они должны быть намного крупнее. Должна признать, что Киево-Могилянская академия умудряется быть хорошим и маленьким университетом. Но он скорее исключение - благодаря своей уникальной истории и менеджменту.

Правительство создает преграды на пути приема на работу преподавателей, учившихся за рубежом. Власти слишком активно вмешиваются во внутренние дела вузов
Слишком много университетов зациклены на себе самих. Их профессора учат тому, чему учили всегда, причем делают это точно так же, как и многие годы назад. Их не интересует научно-исследовательская работа, а даже если бы интересовала, на нее нет средств. Они не стремятся публиковать свои работы в зарубежных изданиях, которые к тому же эти люди и не читают. Это звучит дико, но некоторые профессора не имеют ни малейшего представления о том, как трактуют их предмет в других странах. Правительство же создает преграды на пути приема на работу преподавателей, учившихся за рубежом, так как Минобразования не признает их дипломы автоматически.

Власти слишком активно вмешиваются во внутренние дела вузов. Например, университет не может ввести новый предмет без разрешения правительства - это смехотворно! Минобразования потрепало нервы президенту одного из украинских вузов за то, что преподавание там велось на английском языке, под странным предлогом - мол, это противоречит Конституции.

Изучению английского на самом деле уделяется слишком мало внимания. Хотя сегодня это международный язык науки. США - столица научной вселенной, и каждый ученый обязан читать по-английски, а в идеале - и преподавать на нем. Студенты же не просто должны понимать английский, но и правильно и уверенно писать и говорить на нем.

Профессорам в Украине слишком мало платят. Среди них есть учителя от бога, но лучшие из них попросту эмигрируют. Маленькая зарплата усугубляется тяжелой работой: нагрузка на преподавателей слишком велика. Я слышала о группе историков, которые читают по 750 часов лекций в год. Университеты не нуждаются в таком объеме преподавания, лекторам нужно больше общаться и взаимодействовать со студентами. Однако в украинских вузах дискуссиям в процессе обучения не уделяют должного внимания. Хотя студентов нужно поощрять за то, что они задают вопросы - и чем труднее вопрос, тем большей похвалы это достойно.

В Оксфорде мы преподаем юриспруденцию - но мы не выпускаем квалифицированных юристов. Вместо этого мы хотим, чтобы студентам были небезразличны вопросы прав человека, чтобы они понимали разницу между разными теориями правосудия и думали о том, как законы влияют на общество. Покинув же университет, они станут превосходными и думающими юристами.

В украинских вузах слишком много мошенничества. Плагиат стал обычным явлением: студенты (и преподаватели) часто выдают чужую работу за свою. В любом британском или американском университете это гарантировало бы исключение. Здесь же это никого не удивляет, более того, как студенты, так и их родные считают, что списывание и взятки - это нормально. Подобное - ужасный урок для молодых людей.

Университеты - это фабрики мозгов. Они должны стать основным источником светлых голов для страны, которая надеется конкурировать на международной арене в XXI веке. Вузы выпускают - или должны выпускать - молодых людей, умеющих задавать вопросы, анализировать, понимать и общаться. Независимо от того, преподают ли там гражданскую авиацию или средневековую философию, эти принципы должны быть неизменными.

Однако в данный момент украинские университеты слишком зашоренны, слишком плохо укомплектованы преподавателями, слишком коррумпированны и слишком бедны, чтобы выполнять свою работу хорошо. Вот поэтому-то многие из них очень сильно вредят своим студентам.

Френсис Кернкросс - ректор колледжа Эксетер (часть Оксфордского университета), член правления Фонда Эффективное управление

***

Эта колонка опубликована в №15 журнала Корреспондент от 23 апреля 2010 года.

Відповіді

  • 2010.05.11 | Сергій Вакуленко

    Щось жіночка плутається...

    Френсис Кернкросс пише:

    > Чтобы понять, в чем причина такого печального результата для вузов Украины, я поговорила с молодыми украинцами - преподавателями и студентами (нынешними и бывшими). Почти все они как один сказали мне, что в их альма-матер преподают слишком много теории, но дают слишком мало навыков ее практического применения. И при этом никого не беспокоит, понимают ли студенты, о чем идет речь на лекциях.

    > В Оксфорде мы преподаем юриспруденцию - но мы не выпускаем квалифицированных юристов. Вместо этого мы хотим, чтобы студентам были небезразличны вопросы прав человека, чтобы они понимали разницу между разными теориями правосудия и думали о том, как законы влияют на общество. Покинув же университет, они станут превосходными и думающими юристами.

    > Вузы выпускают - или должны выпускать - молодых людей, умеющих задавать вопросы, анализировать, понимать и общаться. Независимо от того, преподают ли там гражданскую авиацию или средневековую философию, эти принципы должны быть неизменными.

    То все ж таки: багато чи мало теорії треба, щоб студенти навчилися ставити розумні запитання?
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2010.05.11 | Простий науковець

      Дійсно. Bидно не знає, що радянська освіта - найкраща у світі.

      згорнути/розгорнути гілку відповідей
      • 2010.05.11 | Сергій Вакуленко

        Вона, може, й не найкраща.

        Та напевно й не найгірша.

        А от жіночка з її "найкращою" освітою розумних питань ставити не навчилася...
        згорнути/розгорнути гілку відповідей
        • 2010.05.11 | Простий науковець

          В області балєта ще, ракети... А жіночих прокладок - ніасілілі.

          згорнути/розгорнути гілку відповідей
          • 2010.05.11 | Сергій Вакуленко

            Ваші арґументи сьогодні вражають кавеенівською вибагливістю

            Але не мають нічого спільного з обговорюваною темою. Востаннє спробую до неї (теми) повернутися.

            Для початку маленька цитата (від пані Беренісе Рендон Талавери, Надзвичайного і Повноважного Посла Мексіканських Сполучених Штатів в Україні):

            "... між Харківським аерокосмічним університетом «ХАІ» та політехнічним університетом Мексики підписано угоду, і в Харкові здобувають вищу освіту студенти з нашої країни".

            http://www.slk.kh.ua/view_post.php?id=4806

            Воно-то, звісно, тупим мексіканцям трохи ближче до рейтинґової Гамерики, ніж до безрейтинґової України. Але вони, мабуть, хінських рейтинґів не читають (бо темні й дурні).

            А от далі цікаве запитання (яке й навчені панею студенти мусіли б уміти поставити):

            То що ж роблять у Харкові сотні хінських студентів? Вони ж то, за логікою, мали б знати свої хінські рейтинґи, правда?
            згорнути/розгорнути гілку відповідей
            • 2010.05.12 | пробачте,

              Re: Ваші арґументи сьогодні вражають кавеенівською вибагливістю

              а ваші, Сергій Вакуленко, аргументи сьогодні просто слабко зрозумілі.

              по перше - в чому ви вбачаєте суперечність між процитованими вами уривками статті?

              чи наполягаєте, що _розуміння_різниці_ між різними теоріями - це те ж саме що й "преподают слишком много теории, но дают слишком мало навыков ее практического применения"
              ?

              А чи можливо зі сказаного жіночкою з найкращою освітою, що стосувалось системи освіти загалом, якимось чином випливає неможливість деяким конкретним мексиканцям бажати вчитись деякій конкретній справі в деякому конкретному українському інституті?
              згорнути/розгорнути гілку відповідей
              • 2010.05.12 | Сергій Вакуленко

                Re: Ваші арґументи сьогодні вражають кавеенівською вибагливістю

                пробачте, пише:
                > а ваші, Сергій Вакуленко, аргументи сьогодні просто слабко зрозумілі.

                > чи наполягаєте, що _розуміння_різниці_ між різними теоріями - це те ж саме що й "преподают слишком много теории, но дают слишком мало навыков ее практического применения"

                А як можна зрозуміти різницю між теоріями, не опанувавши теорії?

                І оті оксфордські студенти, за словами самої ж авторки, добре розуміються на теорії, але юристами стануть лише покинувши університет. Із чого я роблю висновок, що практики їм не викладають.


                > А чи можливо зі сказаного жіночкою з найкращою освітою, що стосувалось системи освіти загалом, якимось чином випливає неможливість деяким конкретним мексиканцям бажати вчитись деякій конкретній справі в деякому конкретному українському інституті?

                Жіночка взагалі думає пласко. Воно й узагалі треба бути повною дурепою, щоб писати мало не експертні висновки, переглянувши кілька рейтинґів і побалакавши з молодими українцями, студентами та викладачами.

                Іще більшим дурнем треба бути, щоб до таких висновків поважно ставитися.

                Отже, одне з цікавих питань полягає в тому, щоб знати: яка кількість студентів-чужинців є в українських університетах (і з яких країн)? Далі можна було б саме в них поцікавитися, чому ж вони обрали для студій саме Україну. Тоді образочок набув би, може, трохи инакших барв.

                Я не володію цифрами, але знаю, що в Харкові багато університетів на значну міру виживає задяки студентам-чужинцям. Причому, за винятком багатого Заходу, вони приїздять звідусіль: з Азії, Африки, Латинської Америки, Росії та всієї СНДепії... Лік їм — на тисячі. Студіюють інженерні спеціальності, фармакологію, медицину, гуманітарні дисципліни й т. ин.
                згорнути/розгорнути гілку відповідей
                • 2010.05.12 | Простий науковець

                  А пан ніколи не звертав уваги на те, що (а) до Гарварду окрім

                  величезних (для африканця) грошей ще й поступити треба, а в Україні будуть насрединівського віслюка вчити, аби платив? І (б) що у України вісім кордонів, через які можна потрапити до більш заможних країн? Була інформація з МВС про те, що з тих студентів величезну частину у ВИШах якщо й бачать, то лише коли подовжити візу треба. А шукати їх (студентів) треба у найкращому випадку на ринку.

                  Ну а те, що ми найкращі, а на Заході самі дурні живуть, можна б і не повторювати: Твердо запам'яталося ще з радянської початкової школи.
                  згорнути/розгорнути гілку відповідей
                  • 2010.05.12 | Сергій Вакуленко

                    Re: А пан ніколи не звертав уваги на те, що (а) до Гарварду окрім

                    Простий науковець пише:
                    > величезних (для африканця) грошей ще й поступити треба, а в Україні будуть насрединівського віслюка вчити, аби платив?

                    А ми там за рейтинґами в якій тисячі? Отого аерокосмічного університету навіть у десятій нема. Я його з Гарвардом не рівняю. Але, якщо з рейтинґу випливає, що він має нульовий бал, то більше проблема самого рейтинґу.

                    > І (б) що у України вісім кордонів, через які можна потрапити до більш заможних країн? Була інформація з МВС про те, що з тих студентів величезну частину у ВИШах якщо й бачать, то лише коли подовжити візу треба. А шукати їх (студентів) треба у найкращому випадку на ринку.

                    Та річ у тім, що я тих студентів щодня десятками бачу, як на роботу йду (не на ринок).


                    > Ну а те, що ми найкращі, а на Заході самі дурні живуть, можна б і не повторювати: Твердо запам'яталося ще з радянської початкової школи.

                    А хто повторював, що "ми найкращі, а на Заході самі дурні живуть"? Вам нічого не наверзлося?
                    згорнути/розгорнути гілку відповідей
                    • 2010.05.13 | пробачте,

                      Re: А пан ніколи не звертав уваги на те, що (а) до Гарварду окрім

                      > Іще більшим дурнем треба бути, щоб до таких висновків поважно ставитися.

                      Та це не є поважне ставлення до висновків - просто вона говорить більш-менш те ж саме, що ми і так самі розуміємо та відчуваємо.

                      А те що стосується теорії і практики - у нас навчання сприймається здебільшого як передача "зання"/інформації, від дуже_розумних (тобто таких, що багато знають) викладачів до дурних (таких, що поки ще не навчені) студентів. Це (по нашому) тіпа теорія.
                      А те що (по нашому) тіпа практика - імітація практичної діяльності, а на ділі - мавпування та неусвідомлене виконання яких-небудь механічних дій, все одно не має майже жодного стосунку до тієї тіпа теорії. Щось на зразок написання та вимови англійських слів.
                      і да - в деяких галузях така система справді може бути прийнятною - інженерні спеціальності, фармакологію, медицину...
                      Щоправда і спеціалісти виходять відповідні вони окремо щось знають, а окремо щось вміють. Але це справді краще ніж нічого для людини з малорозвинутого середовища з Азії, Африки, Латинської Америки, Росії та всієї СНДепії...

                      А те. про що говорить "пласко думаюча" жіночка, про те, чи навчиться студент мислити і аналізувати, застосовувати до різних речей загальні міркування та критичну оцінку - це у_нас нікого не турбує. Бо це ж взагалі не ясно шо - і не "теорія", і не "практика". Та й на іспитах мислення оцінювати складно...

                      Мабуть питання значною мірою в тому, який сенс ми хочема вкладати в слова "вища освіта". Чи це просто спеціалізоване знання та кваліфікація, а чи це в першу чергу вищий рівень інтелектуального розвитку, який вже дозволяє оволодіти професією та зайняти гідне місце в суспільстві.
                      згорнути/розгорнути гілку відповідей
                      • 2010.05.13 | Сергій Вакуленко

                        Re: А пан ніколи не звертав уваги на те, що (а) до Гарварду окрім

                        пробачте, пише:

                        > Та це не є поважне ставлення до висновків - просто вона говорить більш-менш те ж саме, що ми і так самі розуміємо та відчуваємо.

                        Я инколи балакаю про це з західними колеґами — і дивна річ: вони про свої університети розуміють і відчувають те саме...


                        > А те що стосується теорії і практики - у нас навчання сприймається здебільшого як передача "зання"/інформації, від дуже_розумних (тобто таких, що багато знають) викладачів до дурних (таких, що поки ще не навчені) студентів. Це (по нашому) тіпа теорія.

                        Та не взагальнюйте занадто. Воно залежить ще й від конкретного викладача та конкретних студентів.


                        > А те що (по нашому) тіпа практика - імітація практичної діяльності, а на ділі - мавпування та неусвідомлене виконання яких-небудь механічних дій, все одно не має майже жодного стосунку до тієї тіпа теорії. Щось на зразок написання та вимови англійських слів.

                        Див. вище.


                        > А те. про що говорить "пласко думаюча" жіночка, про те, чи навчиться студент мислити і аналізувати, застосовувати до різних речей загальні міркування та критичну оцінку - це у_нас нікого не турбує. Бо це ж взагалі не ясно шо - і не "теорія", і не "практика". Та й на іспитах мислення оцінювати складно...

                        Якщо не тест, а класичний іспит — то аби бажання.


                        > Мабуть питання значною мірою в тому, який сенс ми хочема вкладати в слова "вища освіта". Чи це просто спеціалізоване знання та кваліфікація, а чи це в першу чергу вищий рівень інтелектуального розвитку, який вже дозволяє оволодіти професією та зайняти гідне місце в суспільстві.

                        А ось тут, я гадаю, знову ж таки — для кого як. 90% студентів можуть сподіватися на перше, 10% — на друге. Але вчити їх доводиться вкупонці. Я, приміром, незважаючи, на таку пропорцію, намагаюся навчати саме другу категорію. А перша —нехай і собі послухає: шкоди не буде (хоча й особливої користі також).


Copyleft (C) maidan.org.ua - 2000-2021. Сайт розповсюджується згідно GNU Free Documentation License.
Архів пітримує Громадська організація Інформаційний центр "Майдан Моніторинг". E-mail: news@maidan.org.ua