МАЙДАН - За вільну людину у вільній країні


Архіви Форумів Майдану

Програма навчальних обмінів «Еразмус Мундус»

06/22/2010 | Віталій Єреміца
б’є рекорди популярності

Брюссель – Навчатися поруч із Пізанською вежею чи на берегах амстердамських каналів? Європейська програма обмінів студентами й викладачами під назвою «Еразмус Мундус» надає саме таку можливість. За 23 роки її існування мільйони юних європейців здобували знання за межами рідних університетів. Євроустанови, що стояли біля витоків програми, називають її «справжньою історією успіху». Популярність студентських обмінів на початку цього тижня аналізувала й єврокомісар із питань освіти, культури та молоді Андрулла Васіліу.
«Програма «Еразмус Мундус» б’є рекорди», – каже єврокомісар Андрулла Вассіліу, водночас пояснюючи причини цієї популярності.

Найпопулярнішими країнами для програми «Еразмус», де і приймають і звідки відправляють найбільше студентів, є Німеччина, Франція та в першу чергу Іспанія, каже єврокомісар.

Нові ж країни ЄС, такі, як Польща, більше надсилають студентів, ніж приймають, каже вона.

«Гадаю, основна причина – у володінні мовами. Адже для того, щоб англієць навчався в Польщі, треба пройти курси польської мови, а це створює проблеми», – зауважила єврокомісар.

Та попри мовні бар’єри кількість студентів Європи, що завдяки фінансуванню за програмою «Еразмус» пройшли навчання в іноземних вишах, щороку зростає. До 2012-го євроустанови планують досягти трьох мільйонів учасників від початку заснування обмінів у 1987 році.

Ініціатива має на меті поліпшити якість навчання за рахунок кількамісячних обмінів студентами і викладачами. Окрім 27 членів європейської співдружності, у ній беруть участь Ісландія, Норвегія, Ліхтенштейн і Туреччина.

Місячне фінансування на одного студента нині становить 272 євро, причому бюджет програми «Еразмус» щороку зростає.

Представниця Єврокомісії каже, що причина цього криється в усвідомленні того, наскільки корисним для молодих людей є досвід, здобутий протягом навчання в якомусь із університетів-партнерів.

«Мобільність в освіті стала важливим пріоритетом Європейського Союзу, – переконана комісар ЄС із питань освіти, культури та молоді. – Поліпшивши знання та вміння молодих європейців, ми збільшимо конкурентоздатність співдружності».

Тому, наголошує вона, кожен європейський студент має отримати можливість навчатися чи стажуватися за кордоном. І в цьому сенсі програма «Еразмус», за її словами, – «це справжня європейська історія успіху, це ще й надія на досягнення нашої мети: перетворити таке динамічне навчання з винятку на правило».

«Еразмус» – це не лише кількамісячна програма навчання з поглибленим вивченням іноземної мови в одній із країн співдружності. Ректор одного з паризьких університетів Олів’є Одеуд каже, що віднедавна Євросоюз через цю схему намагається налагодити єдину систему дипломів.

«Це – намагання мондіалізувати дипломи. Іншими словами, встановити єдину для університетів різних країн програму навчання, обміну студентами, а також видачу дипломів одного зразка», – каже ректор.

Нарешті, досвід закордонного навчання, як свідчать приклади тисяч молодих європейців, – це не лише якісні особисті знання та навички, але й набагато більше можливостей знайти висококваліфіковану роботу.

http://www.radiosvoboda.org/content/article/2078395.html

Відповіді

  • 2010.06.22 | Ірина Туз

    Європейський диплом – перепустка у світле майбутнє

    чи непотрібний папірець

    Київ – Європейський диплом полегшує пошуки роботи в Україні, але працевлаштування, особливо у державному секторі, він не гарантує. Закордонна освіта цінується у приватних установах та міжнародних організаціях, але державні органи ще не на повну силу використовують її потенціал.
    Олександра Балясна два роки навчалася на магістерській програмі «Європейська культура» в Іспанії та Польщі за програмою ЄС «Еразмус Мундус». Там вона вивчала європейське право, глобалізаційні процеси та механізми адаптації мігрантів. Пізніше вона повернулася в Україну, але виявилося, що з європейським дипломом знайти роботу непросто.

    «Я близько року шукала роботу, – розповідає Олександра Балясна, – щоб працювати за своєю освітою. Пізніше я знайшла роботу в європейському проекті. Але таких проектів уже не так багато, щоб задовольнити потреби всіх випускників, які повертаються в Україну».

    Молодий фахівець шукала роботу і в державному секторі, але зарплати у державних установах не виправдали її сподівань. Зарплата в одному з українських міністерств, яка становила 1 тисячу 400 гривень на місяць, змусила її шукати роботу в іншому місці. Зараз вона працює у приватному інвестиційному банку.

    Повернення в українську реальність

    Жанна Безп’ятчук – теж випускниця магістерської програми «Еразмус Мундус» із журналістики. Вона навчалася в університетах Данії, Нідерландів та Великої Британії. Після повернення додому її чекало розчарування.

    «Якісної міжнародної журналістики як системного, комплексного явища, – розповідає журналістка, – в Україні немає. Тому ти повертаєшся додому і розумієш, що доволі висока планка, яку тобі прищепили, тут не є актуальною, її поки що немає».

    Журналістка визнає, що європейський диплом сприяє працевлаштуванню, але хіба у бізнес-секторі та у міжнародних організаціях.

    На київському державному телебаченні, де вона працювала впродовж року після повернення, її європейський диплом спочатку зовсім не визнавали. Відповідно, на розмір зарплати він ніяк не вплинув. Із цього Жанна Безп’ятчук робить висновок, що державна система та європейський диплом – речі несумісні.

    Представництво Європейського Союзу в Україні ініціювало створення мережі випускників європейських програм. Речник представництва ЄС Давід Стулік теж долучився до створення цієї організації. Мета – найкраще використати потенціал європейських випускників в Україні.

    «По-перше, вони працюють як «почесні посли» ЄС, бо коли вони повертаються, вони вже представляють Європейський Союз. І тому ми хочемо з ними мати контакт. По-друге, для нас важливо, що коли вони повертаються, щоб вони знайшли добру роботу, і тому ми з ними стараємося мати контакт. Бо ми в них інвестували кошти, так що ми зацікавлені, щоб вони повернули цю інвестицію не тільки собі, але і своїй країні, бо це є певна форма допомоги ЄС Україні», – каже речник представництва Євросоюзу.

    За даними представництва ЄС в Україні, серед випускників європейських магістерських програм налічується близько 150 українців. Лише половина з них повернулася додому.

    http://www.radiosvoboda.org/content/article/2078402.html
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2010.06.22 | Shooter

      Re: Європейський диплом – перепустка у світле майбутнє

      Ірина Туз пише:

      > На київському державному телебаченні, де вона працювала впродовж року після повернення, її європейський диплом спочатку зовсім не визнавали.

      Що поробиш - українські дипломи (як правило) в Європі також потрібно нострифікувати.

      Тому "ображатися" не бачу причини.
  • 2010.06.24 | Сергій Вакуленко

    лл

    http://www2.maidanua.org/news/view.php3?bn=maidan_osvita&key=1271501064&first=&last=&pattern=

    http://www2.maidanua.org/news/view.php3?bn=maidan_osvita&trs=-1&key=1272541703&first=&last=


Copyleft (C) maidan.org.ua - 2000-2021. Сайт розповсюджується згідно GNU Free Documentation License.
Архів пітримує Громадська організація Інформаційний центр "Майдан Моніторинг". E-mail: news@maidan.org.ua