МАЙДАН - За вільну людину у вільній країні


Архіви Форумів Майдану

Кандидатскую диссертацию Владимира Путина объявили плагиатом

06/22/2010 | lenta.ru
Главная часть кандидатской диссертации Владимира Путина - плагиат, сообщает американская газета Washington Times со ссылкой на исследователей Брукингского института Вашингтона.
Они заявляют, что 16 из 20 страниц, которыми начинается ключевая часть работы Путина, были либо скопированы, либо переписаны с минимальными изменениями со статьи "Стратегическое планирование и политика" профессоров Уильяма Кинга (William King) и Девида Клиланда (David Cleland).

В исследовании, проведенном в Брукингском университете, говорится, что кандидатская диссертация Путина на тему "Стратегическое планирование воспроизводства минерально-сырьевой базы региона в условиях формирования рыночных отношений", в значительной своей части - перевод работы Кинга и Клиланда, опубликованной еще в 1978 году.

Издание также отмечает, что шесть диаграмм и графиков из работы Путина почти полностью совпадают с американскими.

Напомним, что согласно официальной биографии, Владимир Путин стал кандидатом экономических наук, защитив диссертацию в горном институте Санкт-Петербурга в 1997 году.

26.03.2006, 11:47:22 http://lenta.ru/news/2006/03/26/plagiat/

Відповіді

  • 2010.06.23 | Лоцмен

    Re: Кандидатскую диссертацию Владимира Путина объявили плагиатом

    "but his thesis was for a "candidate of sciences" degree that is considered at least an academic class below a formal doctoral degree."


    брехливая заказная статейка
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2010.06.23 | простий науковець

      Путін всегда живой Путін всегда с тобой

      В горе в надежде і в радості
      Путін в твоєй судьбе
      В каждом прожитом дне
      Путін в тєбє і ... в тєбє! :)))
      згорнути/розгорнути гілку відповідей
      • 2010.06.23 | Лоцмен

        Re: Путін всегда живой Путін всегда с тобой

        Этот пинтос из Washington Times одним предложением всех кандидатов наук нагнул [МОДЕРОВАНО]! По-егоному кандидат наук это максимум master of science, а то и бакалавр

        "The official Kremlin biography asserts Mr. Putin obtained a "Ph.D. in economics" in 1997 from the St. Petersburg Mining Institute, but his thesis was for a "candidate of sciences" degree that is considered at least an academic class below a formal doctoral degree."


        Верить американской масмедиа может только последний даун:

        http://www.anticompromat.org/putin/plagiat2.html

        "Владимир Литвиненко, ректор Санкт-Петербургского государственного горного института, профессор:
        1.Естественно, я к плагиату отношусь крайне отрицательно. С ним надо бороться.
        2. Что касается обвинений в адрес президента, то это заказная работа, которая выполнена крайне неуклюже и непрофессионально. Меня как специалиста это оскорбляет. Никакого плагиата. Все абсолютно правомочно, и все ссылки в списке использованной литературы существуют. Обвинения несостоятельны. Владимир Владимирович указал спорную публикацию в списке использованной литературы (под номером 37 или 21). Надо понимать, что литература совершенно вписывается в задачи, которые тогда решал соискатель Путин. Он защищал кандидатскую, а кандидатская отличается от докторской тем, что соискателю разрешается использовать раннее известные, уже открытые знания применительно к узкой специализации. Кроме того, обвинители ссылаются на материал, который опубликован в главе, не являющейся научной. Эта глава -- аналитическое обоснование, да и ссылка есть."
        згорнути/розгорнути гілку відповідей
        • 2010.06.23 | Трясця

          Про плагіат

          Нещодавно в одному з інститутів НАНУ природничого профілю було викрито плагіат у кандидатській дисертації. Дисертацію було зупинено. Симптоматично, що керівник дисертації висував саме подібні аргументи на захист свого (та колишньої аспірантки) плагіату: вона тільки трохи..., це лише кандидатська, це фрагменти для узагальнення, є посилання. Але це йому та їй не допомогло.

          На жаль, "гуманітарії" двох кримінальних країн прожовжують практику плагіату. В нас є голова ВР-плагіатор, у них - президент-плагіатор. Нормальок. Я впевнений, що ці нахабні дядьки навіть наодинці з собою не вважають плагіат за злочин.

          Цікаво, чи відвідувачі форуму згодні, в принципі, з недопустимістю плагіату?
          згорнути/розгорнути гілку відповідей
          • 2010.06.23 | Пандора

            Re: Про плагіат

            Трясця пише:
            > Нещодавно в одному з інститутів НАНУ природничого профілю було викрито плагіат у кандидатській дисертації. Дисертацію було зупинено. Симптоматично, що керівник дисертації висував саме подібні аргументи на захист свого (та колишньої аспірантки) плагіату: вона тільки трохи..., це лише кандидатська, це фрагменти для узагальнення, є посилання. Але це йому та їй не допомогло.
            >
            > На жаль, "гуманітарії" двох кримінальних країн прожовжують практику плагіату. В нас є голова ВР-плагіатор, у них - президент-плагіатор. Нормальок. Я впевнений, що ці нахабні дядьки навіть наодинці з собою не вважають плагіат за злочин.
            >
            > Цікаво, чи відвідувачі форуму згодні, в принципі, з недопустимістю плагіату?


            Згодні. Принципово недопустимо. Особливо мене вразило, коли я шматками по 15-20 сторінок перечитувала свою дисертацію в тексті дисертації, який нам у відділ принесли на вичитку (до подачі на Вчену Раду)....
            Однак мушу констатувати, що в гуманітаріїв з цим поганенько. Майже половина дисертацій - писані на замовлення заробітчанами на чужих текстах, тож всі вони є плагіатними і склеєними лівою ногою. Цьому сприяла низькооплачуваність та суспільна незапитуваність гуманітаріїв (тож вони шукають додаткових прибутків на обслуговуванні амбітних бовдурів.
            згорнути/розгорнути гілку відповідей
            • 2010.06.23 | Skapirus

              То хай не йдуть на раду нечестивих

              Пандора пише:
              > Цьому сприяла низькооплачуваність та суспільна незапитуваність гуманітаріїв (тож вони шукають додаткових прибутків на обслуговуванні амбітних бовдурів.
              То чи можна вважати, що потреба додаткових прибутків для "незапитаних" науковців є доброю причиною писати "на замовлення"? Навіщо ж рубати під собою сук, пропускаючи в свої лави відверте лайно, яке потім нами ж і керувати буде? Якщо на те пішло, то чим кращі ті, що пишуть, від тих, що замовляють?

              Добре, давайте облишимо моралізаторство, і глянемо на проблему глибше. Навіщо потрібні "корочки" кандидата чи доктора? Доплати за наукові ступені у вигляді відсотка від окладу ще ніхто не відміняв, незалежно від того, де Ви працюєте. Думаю, десь на міністерській посаді сума доплати є вищою, ніж зарплата чесно працюючого науковця. То може є сенс виступити широким фронтом за відміну цієї доплати, зберігши її як законодавчо встановлену надбавку до зарплати тим, хто має науковий ступінь? Правда, тут треба бути готовим до того, що наші зголоднілі керманичі відмінять всім підряд, але може варто для знищення ринку торговлі дипломами піти на таку жертву? Боюся, прихильників публічної постановки питання в такому ракурсі знайдеться дуже мало.
              згорнути/розгорнути гілку відповідей
              • 2010.06.23 | Torr

                то ви проти шоб бідолашні преподи заробили копійчину?

                до того, поза Україною той канд-й або дохт-й дипломи нічого не варті, навіть про це і не питають...
                згорнути/розгорнути гілку відповідей
                • 2010.06.23 | Трясця

                  Re: то ви проти шоб бідолашні преподи заробили копійчину?

                  Я проти, бо ця керуюча наволоч (усіх політичних відтінків) потім з погордою каже: "Я - вчений!" Скапірус правий, бо на свою голову готуємо неприємності, а потім дивуємося, чому усе в лайні.
                  згорнути/розгорнути гілку відповідей
                  • 2010.06.23 | Torr

                    Re: то ви проти шоб бідолашні преподи заробили копійчину?

                    Трясця пише:
                    > Я проти, бо ця керуюча наволоч (усіх політичних відтінків) потім з погордою каже: "Я - вчений!" Скапірус правий, бо на свою голову готуємо неприємності, а потім дивуємося, чому усе в лайні.

                    Та ви все життя готували собі отакі неприємності бо система функціонує так що на виході лайно.
        • 2010.06.23 | 123

          пан просто не розуміє що таке плагіат

          наведення в переліку літератури твору не означає, що запозичення з цього твору не є плагіатом.

          запозичення мають чітко бути позначені в тексті як запозичення, із вказуванням справжнього автора - лапками, наприклад. якщо запозичений текст може бути сприйнятий як створений автором самостійно - це плагіат, незалежно від того чи джерело наведене у переліку літератури, чи ні.

          ці правила є однакові хоч для дисертації, хоч для реферату - науковий рівень роботи і плагіат ніяк одне одного не стосуються.
          згорнути/розгорнути гілку відповідей
          • 2010.06.23 | простий науковець

            Ви просто не розумієте тоталітарну логіку. Якщо пан А списав

            щось у пана Б, але пан А є начальником пана Б, то це пан Б плагіатор, ібо "Ти начальнік - я дурак, я начальнік - ти дурак" і ніяк інакше.

            Не існує ситуації, за якої б у конфлікті начальника з підлеглим правда була на боці підлеглого. Інакше для чого ж ставати начальником? "Раді чего же тогда жить?" (с) Кін-дза-дза.
          • 2010.06.24 | Трясця

            Re: пан просто не розуміє що таке плагіат

            Ми всі розуміємо, що таке плагіат, на інтуїтивному рівні. Як видно з дописів, наші думки збігаються. Проте в Україні є й юридичний бік справи. Я маю на увазі визначення плагіату у ВАКівських документах. Чиновники мусять (це вже не моралізаторство!) керуватися цими документами. А вони й цього не роблять. Тобто порушують закон на догоду начальникам.

            Крім того, є ще один суто формальний момент: визначення "новизни" в авторефераті й дисертації та власні "висновки". Якщо там присутнє щось чуже, то гаплик - це плагіат.
            згорнути/розгорнути гілку відповідей
            • 2010.06.29 | 123

              чому на інтуітивному рівні, це чітко визначені речі

              Трясця пише:
              > Ми всі розуміємо, що таке плагіат, на інтуїтивному рівні.

              Є загальноприйняті в науковому середовищі правила - що є плагіатом, а що не є. Загальне правило просте - запозичене має бути чітко виділене як запозичення, з вказуванням джерела та автора. Інакше - плагіат.

              > Як видно з дописів, наші думки збігаються. Проте в Україні є й юридичний бік справи. Я маю на увазі визначення плагіату у ВАКівських документах. Чиновники мусять (це вже не моралізаторство!) керуватися цими документами. А вони й цього не роблять. Тобто порушують закон на догоду начальникам.

              Звісно, так воно і є (якщо ВАКівські інструкції запроваджені законом - це я не в темі).

              Крім того, плагіат може порушувати й законодавство про захист авторських прав.

              > Крім того, є ще один суто формальний момент: визначення "новизни" в авторефераті й дисертації та власні "висновки". Якщо там присутнє щось чуже, то гаплик - це плагіат.

              Це якась специфіка дисертацій, я на цьому не знаюся. Загалом до плагіату це нмд має опосередкований стосунок, нмд це швидше стосується наукової цінності роботи, яку представлено для здобуття вченого ступеня. Робота може й не містити плагіату (наприклад, добросовісно написаний реферат), але її наукова цінність може не мати ніякого стосунку до дисертації (знову ж таки, шкільний реферат).

              Іншими словами - якщо 95% Вашої роботи запозичені, її наукова цінність низька. Якщо Ви при цьому вказали джерела зацитованого і навели запозичене в лапках - це не плагіат, інакше - плагіат.
  • 2010.06.23 | Владимир Гельман

    Образованные дворяне кичились своими крепостными театрами, а наш

    Образованные дворяне кичились своими крепостными театрами, а наши чиновники - научными степенями
    02.06.10 | 14:13 http://slon.ru/blogs/gelman/post/400936/

    Почему российские чиновники все чаще защищают кандидатские, а то и докторские диссертации, которые они не в состоянии не только написать, но подчас даже и прочитать? Если клеркам среднего административного звена диплом кандидата наук может служить неким карьерным стимулом или даже обеспечить некоторую прибавку к заработку, то для губернаторов, министров и иже с ними, судя по декларациям о доходах, дело обстоит прямо противоположным образом. Есть основания полагать, что защита диссертаций обходится им порой в немалую сумму, которую, казалось бы, можно было с большей пользой израсходовать на приобретение очередного «Майбаха» или пентхауса. При этом ни наличие ученой степени, ни отсутствие оной прямого влияния на карьеру и доходы для этой категории VIP-персон значения не имеет. Тем не менее, спрос на чиновничьи диссертации отнюдь не падает.

    Рискну предположить, что причины спроса на VIP-диссертации лежат несколько в иной плоскости, связанной с тем, что принято называть «престижным потреблением». Вопреки расхожему мнению, оно не ограничивается лишь материальными объектами, но включает в себя также и элементы публичного признания, в том числе и в интеллектуальной сфере. Что ни говори, а приятно подчеркнуть свое отличие от подчиненных тем, что ты – доктор наук на фоне «простых» кандидатов, да и при случае подколоть соседа-губернатора тем, что он еще не «остепенился». Ученая степень – это знак того, что наш VIP вполне себе интеллектуал, то есть вправе поучать других.

    В 1990-е годы, по свидетельству социолога Вадима Волкова, недавние «братки» с этими целями начинали носить очки без диоптрий, чтобы выглядеть не совсем уж отморозками в глазах окружающих. Новое время диктует новую моду, и спрос на VIP-степени как элемент престижного интеллектуального потребления растет по мере развития чиновничьего сословия – подобно тому, как образованные дворяне некогда кичились принадлежавшими им крепостными театрами и придворными художниками, а то порой и сами не чуждались искусств.

    Та же логика воспроизводится и поныне. А тот факт, что собственные достижения на интеллектуальном поприще присущи далеко не многим VIP-персонам (да и те порой маскируют свои таланты, подобно Владиславу Суркову, якобы прячущемуся за фигуру некого Натана Дубовицкого), лишь открывает дорогу многочисленным соискателям ренты. Баснословные доходы членов ученых советов по защите диссертаций и таинственных авторов диссертаций «на заказ» – предмет возмущения одних представителей российского академического мира и объект вожделения других. Но эти повседневно даваемые оценки свидетельствуют, что институционализация особой категории VIP-диссертаций – диссертаций престижного потребления – свершившийся факт.

    Можно по-разному относиться к VIP-диссертантам: объявить их чохом не имеющими отношения к науке как таковой или пытаться с лупой выискивать скрытый политический смысл в их диссертационных трудах, предугадывая по ним будущее развитие страны. Однако если относиться к этим диссертациям как к обычным текстам, то надо честно признать, что зачастую они как минимум не ниже качеством (а то и выше), чем тот средний массив диссертационных работ, который поступает в ученые советы от обычных – не VIP – диссертантов. Не стоит удивляться и тому, что многие из этих диссертаций не принадлежат перу их авторов: услуги такого рода по написанию курсовых, дипломных и прочих работ предлагаются во многих вузах за вполне себе скромную сумму, порой даже самими же преподавателями.

    И даже обвинение в плагиате защищенной в 1997 году кандидатской диссертации, некогда прозвучавшее в адрес Владимира Путина, не привлекло внимания россиян. Ведь в стране, где главным словом во время обучения является «шпаргалка», самый главный плагиатор – не просто плоть от плоти народный персонаж, но и в известной мере служит примером для окружающих. Поэтому, подчас справедливо возмущаясь VIP-диссертациями, не стоит делать вид, что эти труды возникли на фоне кристально чистого академического ландшафта: наоборот, их появление служит симптомом глубокого институционального упадка научной и образовательной среды.

    Проблема с VIP-диссертациями состоит не в том, что чиновники обзаводятся учеными степенями в дополнение к «Майбахам» и пентхаусам, а в том, что их размножение рискует не оставить места для настоящей научной деятельности, отправляя талантливых молодых ученых на задворки ученых советов. Согласно закону Грэшема, худшие деньги вытесняют из обращения лучшие, так же происходит и с диссертациями. И, возможно, лет через 10–15 случится так, что в российских ученых советах сплошь и рядом будут защищаться одни VIP-чиновники, а талантливые выпускники российских аспирантур уедут писать свои диссертации в Кембридж и Беркли (где, кстати сказать, и защит в нашем понимании нет, да и ученые советы отсутствуют). Перспектива для выпускников, возможно, и не самая плохая. К тому же для этих ученых в России может почти не остаться мест, куда можно вернуться. И самое главное – незачем.
  • 2010.06.24 | Мацяльця

    Таке враження, що ніхто не читав

    власних дисертацій, чи бодай авторефератів.
    У кожній виділяється (серед іншого) 1) наукова новизна роботи, 2) особистий внесок дисертанта. Тобто (увага, зосередьтесь, якщо зможете) решта - може бути неоригінальним за визначенням. Плагіат у дисертації може бути якщо за новизну видають вже відомі (від інших) результати та в особистий внесок дисертанта зараховують чужі здобутки. Якщо ці факти наявні, тоді можна казати про плагіат, якщо ні - звинувачувачі - банальні брехуни.
    Цим дисер відрізняється від, наприклад, статті, яка вся (грім огляду) має бути оригінальна. Та навіть оглядові статті можуть не містити оригінальних матеріалів.
    Дивно, чому критикани вважають, що їм написано дисертації краще, ніж Путіну? Чи вони більше платили?
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2010.06.24 | Трясця

      Re: Таке враження, що ніхто не читав

      1. А чому Ви ввжаєте, що "критиканам" на форумі дисертації писав хтось?

      2. Чому Вам так допік аналіз плагіату Путіна та інших?
      згорнути/розгорнути гілку відповідей
      • 2010.06.24 | Мацяльця

        Re: Таке враження, що ніхто не читав

        1. Тому що вони не знають структури і змісту дисертацій. Або свідомо брешуть. Що краще?
        2. Мені Путін глибоко і далеко. Якби він тут так безсоромно брехав як "деякі" наявні дописувачі, то й він би отримав.
        3. Невігластво на майдані (на жаль?) буяє. Достатньо глянути на обговорення, яке стосується коефіцієнту Пуассона. Або вживання слів.
        4. Невігласи і критикани сильно корелюють.
        5. Вам достатньо?
      • 2010.06.24 | Мацяльця

        Додаткове контрпитання

        Чому Вас судомить від мого зауваження?
        згорнути/розгорнути гілку відповідей
        • 2010.06.24 | Трясця

          Re: Додаткове контрпитання

          Ну, не так я вже й обурююсь. Так що не ображайтеся. Нема на що.

          Просто я хочу вкотре підкреслити, що запозичений текст теж не може вважатися фрагментом дисертації, якщо це не взяті в лапки маленькі цитати, що притаманно, скажімо, літературознавчим дисертаціям. Більше того, в оглядах теж не можна переписувати чужий текст великими шматками. І це - плагіат. Я тих оглядів надрукував трьома мовами більше десятка. І весь текст написаний мною, а не запозичений звідкись. Так само побудовані інші відомі мені огляди науковців із різних країн.

          Ще одне зауваження. Якщо ти дійсно щось зробив, то тобі НЕ ВИСТАЧАЄ місця в дисертації для власних матеріалів. Доводиться випускати проміжні формули, екскурси до споріднених областей знань тощо. На чужі фрагменти просто немає місця! А коли дисертації фактично немає, то й з"являється плагіат.
          згорнути/розгорнути гілку відповідей
          • 2010.07.01 | Мацяльця

            З останнім практично немає сенсу

            сперечатися. А щодо величини цитованого - всюди, де є простір для довільного тлумачення - є й місце для цькування автора (за бажанням). В монографіях з мистецтвознавства (напр. живопису) цитуються цілі абзаци, які належать якомусь живописцю. Вони взяті у лапки, дані посилання. Що у цьому поганого? Я вже не кажу про ілюстрації. Чи не запропонуєте обмежити розмір ілюстрації, чи глибину кольору? Інший приклад. Є чудові книжки зі статистики. Там беруться чималі обсяги даних з інших робіт. Знову ж, з відповідними посиланнями (навіть типу: повідомлено у приватній бесіді). Це що, плагіат?
            А Путін? А що Путін? Ясна річ, він не сам теє робив. Але, як ми бачимо, тут і серед пописувачів мало хто знає зміст дисертації. Які з цього робити висновки? Отож.
  • 2010.06.24 | Георгій

    Амeриканський профeсор про плагіат (л.)

    Мій колeга і добрий приятeль, д-р Росс Вітвам, написав цю статтю, яка поміщeна на нашій унівeрситeтській вeб-сторінці:

    http://www.muw.edu/sci_math/plag.html

    "... Copying even a single sentence word-for-word is considered plagiarism even if the surrounding sentences are different and even if the copied sentence cites the source..."
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2010.06.24 | Мацяльця

      Додаток-поправка

      Як може цитоване речення посилатися на своє власне джерело? Це нескінченна рекурсія. Або речення типу "я цитую саме себе".
    • 2010.06.24 | Трясця

      Re:

      [МОД: редаговано після модерації, далі автентичний текст]

      Ми обговорюємо важливу тему. А пан Георгій правий стосовно необхідності певної цноти, щоб запобігти плагіату.
      згорнути/розгорнути гілку відповідей
      • 2010.07.01 | Docent

        Re:

        http://www.lib.uconn.edu/instruction/tutorials/LILT/plagiarism.htm
        згорнути/розгорнути гілку відповідей
        • 2010.07.01 | Мацяльця

          Оце і є повне, точне,

          та вичерпне визначення плагіату, за засобів його уникнення. Щоб стверджувати, що має місце плагіат, потрібно навести відповідний шмат та показати, що він був привласнений (видавався за здобуток автора або, принаймні, можна було зробити такий висновок з основного тексту). Єдине, що я б зауважив, що відзначення важливості цитованого можна робити і до самої цитати.
          Всі інші балачки - це спроба взбзднути у бік Путіна. До нього навряд чи дотягнеться, а от оточуючим смердітиме.
          Друге, і більш цікаве питання - це достовірність наукових результатів. Брехню тут знайти набагато важче (тобто дорожче, бо доведеться відтворити працю публіканта). Тому добросовісність дослідника є першорядним критерієм його фаховості. А наші полюбляють брехати на кожному кроці: підробляють результати, обпльовують опонентів тощо. Тому нема чого про інтелігентність теревенити. Треба її у собі плекати.


Copyleft (C) maidan.org.ua - 2000-2021. Сайт розповсюджується згідно GNU Free Documentation License.
Архів пітримує Громадська організація Інформаційний центр "Майдан Моніторинг". E-mail: news@maidan.org.ua