МАЙДАН - За вільну людину у вільній країні


Архіви Форумів Майдану

Жінки в науці (л). Чи це можливо, щоб у радянській академії було

11/24/2010 | простий науковець
заборонене членство жінок?

http://www.guardian.co.uk/science/2010/nov/21/royal-society-lost-women-scientists

Вони пишуть, що так було у російській (sic!) академії до 1939 року. Мабуть, просто це був рік, коли обрали першу жінку, хтось у курсі?

А от те, що у Франції таке було аж до 1962-го - вразило, бо мали ж жінку-двічі нобелівського лауреата - і відмовили у прийомі!

Трохи розчарований у французькій галантності.

Відповіді

  • 2010.11.24 | Трясця

    Склодовська

    Історія з Марі дуже цікава. Тут її не розповісти повністю, бо немає часу й місця, але все записано в чудовій біографії Ланжевена (авторка Гнєдіна). Ланжевен і Марі (після смерті П"єра) стали коханцями. А дружина Ланжевена через католицьку церкву (попи занадто моральні, як на мене) стала чавити на обох. Марі навіть тікала до Резерфорда в Кембрідж. Яка тут в с..ці Академія? Тут ледве вижити вдалося.
  • 2010.11.24 | texas aggie

    Re: Жінки в науці (л). Чи це можливо, щоб у радянській академії було

    простий науковець пише:
    > Трохи розчарований у французькій галантності.

    Ну, багато феміністів галантність вважають формою сексизму :) Але якщо серйозно, то суперечності між "галантністю" і впевненістю, що жінці не місце в науці, немає.
  • 2010.11.25 | Буквоєд

    Re: Жінки в науці (л). Чи це можливо, щоб у радянській академії було

    Холмс помиляється. Ще у 1783-96 рр. Російську академію наук (сучасна назва)очолювала знаменита Катерина Дашкова. Станом на 7 листопада 1917 в цій академії перебували дві жінки - члени-кореспонденти (О.І.Срезневська, О.О.Федченко) і одна жінка - почесний член (П.С.Уварова). За радянських часів першою жінкою, обраною до Академії наук (СРСР), стала у 1925 член-кореспондент М.В.Павлова (з 1930 - почесний член). А в Українській академії наук її було обрано дійсним членом (академіком) ще у 1921 році. 1939 знаменний лише тим, що тоді було обрано першу жінку - дійсного члена АН СРСР (Л.С.Штерн; одночасно з нею членом-кореспондентом було обрано О.М.Подвисоцьку). А обмежень юридичного характеру на обрання жінок до складу академії, наскільки мені відомо, не було навіть у часи імперії, не кажучи вже про радянський період.
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2010.11.25 | простий науковець

      Дякую за вичерпну відповідь і дозволю собі коментар.

      Безвідносно до всякої політики, просто напрошується запитання: Як так сталося, що у реакційній, домостроєвській, напів-азійській країні, якою була Росія за царів, було таке ліберальне відношення до жінки в науці? (Порівняйте з носієм свободи і демократії на європейському континенті Францією.)

      НМД, пояснення тут може бути таке: На відміну від тієї ж Франції, де наука після революції вважалася чи не найважливішою річчю і найшанованішим заняттям, у царській Росії розглядалася як заняття несолідне і не варте уваги сер'йозної людини. Це можна довести посиланням на лист Ломоносова до царя (нажаль, не маю посилання), де він жаліється на те, що в Росії для вченого найвишчим місцем у табелі про ранги передбачене лише дев'яте (якщо не помиляюсь), а в Німеччині - чи то друге, чи навіть і перше (теж забув).

      Тобто для людини, що вирішила присвятити себе науці, 9-й ранг - це потолок. А оскільки усього їх було 14-ть - виходить, це ближче до дна піраміди. Отже, блискуча й амбітна людина обирала собі іншу кар'єру.

      Чи не звідси й вічна відсталість Росії?

      Це мої особисті міркування, на жодні авторитети поіслатися не можу.
      згорнути/розгорнути гілку відповідей
      • 2010.11.25 | простий науковець

        Додаток.Ось знайшов про табель про ранги 1722 р.(петровську) (л)

        http://www.krugosvet.ru/enc/istoriya/TABEL_O_RANGAH_1722.html

        "«Профессоры при Академиях» и «докторы всех факультетов, которые на службе обретаются» также числились в табели – в 9-м классе."

        Сама ця табель ділилася на три "касти". Найнижча каста - це 9-ий - 14-й класи.

        Багато пізніше, у 1884 р., вчених підвищили, але мaкс. 4-й клас:

        http://darviarush.narod.ru/titul/tabel.html
        згорнути/розгорнути гілку відповідей
        • 2010.11.25 | 2

          Вторая ссылка - это, извините, полный бред

          простий науковець пише:

          > http://darviarush.narod.ru/titul/tabel.html



          Там главный инженер эквивалентен ливрейному лакею и старшине.

          А это: "имейте ввиду, что чин - это звание, которому соответствует только одна должность. Обычно эта должность называется так же как и это звание." Тупица Фамусов о таком и не подозревал: "Безродного пригрел и ввел в мое семейство, Дал чин асессора и взял в секретари; В Москву переведен через мое содейство; И будь не я, коптел бы ты в Твери."

          Канцлер - не придворное звание 2-го класса, а гражданское 1-го. Впрочем, что ахинею критиковать.
          згорнути/розгорнути гілку відповідей
          • 2010.11.25 | простий науковець

            Мене там цікавили лише наукові чини. А вони співпадають з усіма

            іншими джерелами.
            згорнути/розгорнути гілку відповідей
            • 2010.11.25 | 2

              А "научных чинов" вообще не существовало(/)

              Были чины военные, морские, гражданские, придворные. Очень короткое время существовали горные, типа берг-гауптман или берг-гешворен. Научных чинов никогда не было. Тем, кого бы мы сейчас назвали учеными, присваивались чины гражданские (статские). В 18-м веке - из чисто гуманитарных соображений.

              "Чин давал защиту и право... Но малый чин не защищал пред большим, и гражданский чин не защищал пред военным." (Соловьев)
              http://www.gumer.info/bibliotek_Buks/History/Sol_3/62.php
              Так он резюмирует рассказ об известной истории между секретарем (чин) Тредиаковским и обер-егермейстером (чин) кабинет-министром (должность) Волынским.

              "...начал я жаловаться его п-ству на помянутого г. кадета, что он меня взял из дому таким образом, который меня в великий страх и трепет привел, но его п-ство, не выслушав моей жалобы, начал меня бить сам пред всеми толь немилостиво по обеим щекам, и притом всячески браня, что правое мое ухо оглушил, а левый глаз подбил, что он изволил чинить в три или четыре приема. Сие видя, помянутый г. кадет ободрился и стал притом на меня жаловаться его пр-ству, что его будто дорогою бранил и поносил. Тогда его пр-ство повелел и оному кадету бить меня по обеим же щекам..." и так далее на целую страницу.

              Позднее ученые или деятели образования достигали и очень высоких чинов - тот же Соловьев (и Пирогов, например) имел чин тайного советника - 3 класса, большинство губернаторов в те времена имели чин 4 класса.
              згорнути/розгорнути гілку відповідей
              • 2010.11.25 | простий науковець

                Re: А "научных чинов" вообще не существовало(/) - (л)

                Перше, що знайшов:

                http://forum.vgd.ru/132/8610/

                ``Первым законодательным актом, вводящим ученые степени (1803 г.), устанавливалось соответствие между ними и Табелью о рангах: если на государственную службу поступал кандидат, то он получал чин XII класса (губернский секретарь), магистр - IX (титулярный советник), доктор - VIII (коллежский асессор). В середине XIX века было законодательно оформлено соответствие между ученой степенью и сословным положением: например, кандидат из мещанского сословия становился "личным почетным гражданином", а магистр или доктор получал "личное дворянство". В университетском уставе 1884 зафиксировано соотношение чинов и должностей для обладателей ученых степеней: "ректор - IV класс (действительный статский советник), декан и ординарный профессор - V класс (статский советник), экстраординарный профессор - VI класс (коллежский советник); преподаватели низшего ранга - VII-VIII классы (надворный советник, коллежский асессор)".''
                згорнути/розгорнути гілку відповідей
                • 2010.11.25 | 2

                  Все правильно.

                  простий науковець пише:
                  > Перше, що знайшов:

                  > http://forum.vgd.ru/132/8610/
                  > ... экстраординарный профессор - VI класс (коллежский советник)...

                  Все правильно. Капитан - звание, командир роты - должность. Коллежский советник - звание (чин), экстраординарный профессор - должность. Теоретически профессора должны были обращаться друг к другу "ваше высокоблагородие", а к доцентам и экстраординарным профессорам - "ваше благородие". Фактически, конечно, только полицейские так к ним обращались.

                  С почетным гражданством, личным и прочим дворянством привести параллели из нашей жизни труднее. Должности и звания сейчас есть, а сословий нет. Разве что неформальные. Если коротко, почетных граждан придумали, чтобы не производить в дворяне людей крестьянского (или мещанского) происхождения, выслужившихся до умеренного ранга гражданского чина или получивших высшее образование - дворянам это не нравилось, а продолжать им числиться крестьянами тоже было неполиткошерно.
  • 2010.11.25 | Георгій

    Re: Жінки в науці (л). Чи це можливо, щоб у радянській академії було

    простий науковець пише:
    > Трохи розчарований у французькій галантності.
    (ГП) Чув від французів, що ця так звана французька галантність дужe пeрeбільшeна. Як сказала одна наша з дружиною знайома францужeнка, "the Fgench man is gallant only to the woman he wants to skgew."


Copyleft (C) maidan.org.ua - 2000-2021. Сайт розповсюджується згідно GNU Free Documentation License.
Архів пітримує Громадська організація Інформаційний центр "Майдан Моніторинг". E-mail: news@maidan.org.ua