МАЙДАН - За вільну людину у вільній країні


Архіви Форумів Майдану

Зацініть мій текст "Левіaфан"

12/22/2011 | Oksanakara
П’єса для інститутського театру

В кабінеті директора
Нила Нилівна (Н.Н.), зам. декана факультету іноземних мов
Євстах Євстахійович (Є.Є.), Декан
Н.Н. влітає до директора.
Є.Є. Заходьте, я вас жду, а ви щось не спішили…
Н.Н.Додому я вертатись мала, тупа охрана завернула з входу…
Є.Є. Охрана? Чи ви зі зброєю до нас ломились?
Н.Н.Та наче ж ні…
Є.Є. Таємно несли у столову алкоголь, щоб було що налити з-під прилавка?
Н.Н.Як ви маглі, ми ж з вами в долі…
Є.Є. Знов сутенерів запустили в вестибюль, ви ж знаєте, я ето не приємлю…
Н.Н. Как ви маглі?
Є.Є. Так що ж вас задержало?
Н.Н. Я с котіком прийшла…
Є.Є. З тим миршавим гандоном з міністерства? Його б я тоже вигнав – все ходе, нишпорить, і строче докладні.
Н.Н. Ні, з настоящим.
Є.Є. Шо, новий хахель?
Н.Н. Ну перестаньте ви – моя радість – животне з Персії, усе укрите мехом.
Є.Є. А, протівная для блох ловушка, шо не знаєш, де срака в нього, де макушка
Н.Н. Який ви грубий. Да, воно.
Є.Є. Так шо – нехай би йшли – мені би показали – було би чим почистить черевики
Н.Н. Так не пустив ох ранник – тицяв носом у ректора наказ
Є.Є. (перелякано) РЕКТОРА?
Н.Н. А ви ж і не читали наказа 42 п. 8?
Є.Є. А ви мені зачим? Усі кругом наказують – а хто буде ішачить? У нового й стиль очень неприязний, й предложення длінні, як дочитаю до кінця – забуду, що спочатку, начну спочатку, сплутаю з кінцем. (Після паузи) А ви чого ж ломились, як читали? Так як ваш хахель?
Н.Н. Кажу ж вам, це був кіт, а поломилась, бо думала, шо нам указ не писан.
Є.Є. Не вірю, зачим же кіт вам здався в кабінєтє? Хоча, хто Вас пойме, в вас, може, й склоннось?
Н.Н. ?!
Є.Є. Лоскочете собі ним щось натхненно на перерві (мрійливо посміхається) оце б побачить!
Н.Н. Щас я вас дряпну новим манікюром
Є.Є. Ага, вже заразились. Багато їх у вас?
Н.Н. Кого?
Є.Є. Котів – а я все думав, із кого у вас шуби?
Н.Н. Годі! Хотіла, щоб у год кота мій Мурзік посидів на столі засідань, пісьнув разочок на мій кафедральний кактус – все ж на щастя.
Є.Є. Он ви про що! Так ноччю б принесли …
Н.Н. Ви ще скажіть залізти з ним в окно
Є.Є. А що? У вас там поверх другий, досить низько. От я би теж прийшов поглянуть знизу, на ваші піруети в красній юбці, так буде ж ніч, а я і вдень недобачаю.
Н.Н. Але ж як оставить форточку откриту, можуть покрасти навчальні плани й болонські матеріали
Є.Є. Невелика потеря – напишите нові - комісія ж їх знову завернула … а ви вже дочитали той болонський рідер, шо нам прислали ще в 2005?
Н.Н. (Червоніє) Так ви ж казали, далі не читать, бо плутано там все. А з перших трьох сторінок ми ж зляпали посібник, ви там автор.
Є.Є. А я його читав?
Н.Н. Ви ж даже виправили «в» на «у» у заголовку
Є.Є. Так це ж коли було? В 2007? А де часть 2, 3, … 7? Це ж я відтоді більш нічого не писав?
Н.Н. Как ви маглі – ви ж в кращих публікаціях співавтор… і на симпозіум в Стамбул ми їдем скоро
Є.Є. От буде там кому ляскать вас по с … Ну харашо, ідіть грузіть в буфет водяру, я чаю вип’ю з корвалолом, бо втомився дуже … І не забудьте доповідь писать.
Н.Н. виходить з кабінету й міркує далі: от пожаліться б ректору, так наче ж він – собачник, і друзі в нього всі собачок завели. Зате ж бюджет нам справно виділяють – ні, не піду жалітись …

Сцена в деканаті
Н.Н. і Шапокляк Костянтинівна, методист
Ш.К.: Ніло Нилівно, тут Аня Залупко з 3 курсу перської філології втретє провалила іспита з основної мови…
Н.Н. Ндаа
Ш.К.: Кажуть, вона з чорним живе. Так що – на комісію її?
Н.Н. (про себе) Я б на її місці підтягнула перську й жила б із арабом – їх і зірки естради люблять (вголос) Бідна дитина, в відє ісключенія нехай складе мені вчетверте.
Ш.К.: Так ви ж не знаєте арабську…
Н.Н. Я жизнь знаю… потом візьмем її в аспірантуру. Ще вопроси будуть?
Ш.К.: Що ви, ізвінітє, але ж вона тупа, який тут дісер?
Н.Н. От все вам треба розжувати: Ви їй напишите за гроші, а я поможу проштовхнуть, і всім доход і угощеніє. Й статистику вона улучить, бо захиститься у положені 3 года.
Ш.К.: А в нас ще новость – 3-й курс французи сильно пропускають, точніш, давно не ходять…
Н.Н. А прошла сесія?
Ш.К.: Все на тройки.
Н.Н. І що це з ними?
Ш.К.: Всі стали жить з старими багачами, у некоторих іностранці, нащо їм наука?
Н.Н. Їм що, чорних мало? (про себе) Мені скоро одні старшокласники остануться. (Вголос) Отчислить прошмандівок!
Ш.К.: Та як же? Пропадуть місця бюджетні.
Н.Н. От біда! Но наказати їх нада. Запишіть їх на факультатив турецької мови – он викладача з Стамбула занять нечем, бо сильно падкий й приставучий, ще й гладить себе зазивающе на парах.
Ш.К.: От жалко пацана – із яслів в школу, ці научать … А, може, його лючче вигнать?
Н.Н. Ні, не можна, їхнє посольство пригласило нас з деканом на отдих, то есть симпозіум научний … А от скажіть, чого це наш преподаватель-швед почав прогулювати пари і халявить? От поки ви шефство над ним не взяли, ходив же як часи…
Ш.К.: Так я ж не хтіла …
Н.Н. І вас запишемо на курси
Ш.К.: А мені нащо?
Н.Н. Згодиться, милочка, мене ви знову розізлите, то будете челнокувать в Туреччину…
Ш.К.: Та й ви ж не вічні
Н.Н. (про себе) дааа, і крем з екскрементів миші вже не помагає, і пластику роблю вже через год… (вголос) пора проситися в член-кори Академії наук, там буду сама молода я. От інтересно, у які б мені піти науки – філ. чи пед.?
Ш.К.: Напевне ж в філ., звучить намного краще …

Відповіді

  • 2011.12.22 | Георгій

    Чeкатимeмо на продовжeння

  • 2011.12.22 | killer-thinker

    Зустріч Патона і проФФесора в Президії НАНУ - диктофонний запис:

    Патон: Віктор Фьодоровіч, Ви вот у нас в Нац. Акадєміі Наук Украіни давно уже работаєтє Члєном Прєзідіума НАНУ, а вот дєйствітєльним члєном акадєміі єщьо нє видвігалісь, почєму-то.... Нєхорошо как-то, виходіт...

    ПроФФєєсор: Да Боріс Євгєньєвіч, навєрноє ви дєло говорітє... Тружусь я тут у Вас вот сколько, тружусь, тружусь..., науку впєрьод двігаю...

    Патон: тогда давайте В.Ф. на слєдующіх виборах і вибєрєм Вас в члєни акадєміі НАНУ! Только Ви, дорогой В.Ф., скажитє мнє, в какой області Ви би хотєлі бить акадєміком?

    В.Ф.: А я, Боріс Євгєньєвіч своєй області нє прєдаю - вибірайтє мєня акадєміком по Донєцкой області, меня там всє знают і любьят - я там когда-то сідєл, я там руководіл, я там і видвігался в учьониє!...

    Патон: Да-да, Віктор Фьодоровіч, конєчно, всьо сдєлаєм так как Ви сказалі!


Copyleft (C) maidan.org.ua - 2000-2021. Сайт розповсюджується згідно GNU Free Documentation License.
Архів пітримує Громадська організація Інформаційний центр "Майдан Моніторинг". E-mail: news@maidan.org.ua