Вже можна купити „Страх...” Яна Томаша Ґросса про антисемітизм
01/12/2008 | stefan
Вже можна купити „Страх...” Яна Томаша Ґросса про антисемітизм у Польщі 11.01.2008
http://www.polskieradio.pl/zagranica/news/artykul73324.html
Від 11 січня у польських книгарнях доступна книжка Яна Томаша Ґросса під заголовком „Страх. Антисемітизм у Польщі зразу після війни. Історія морального занепаду”. Англійське видання книжки викликало бурю полеміки і коментарів.
Автор порушує тематику анисемітизму у Польщі після закінчення ІІ світової війни. Відкриття, які він здійснив, коли писав про справу євреїв з місцевості Єдвабне, що згинули з рук польських сусідів, були для громадської думки струсом. Це примусило до зміни глибоко закоріненої візії власної історії поляків.
У книжці „Страх...” Ян Томаш Ґросс проводить аналіз досвіду польських євреїв, які повертаються додому, і конфронтує їх із найновішими польськими та світовими науковими дослідженнями. У результаті в соціологічно-історичному есе обговорюється проблема антисемітизму у Польщі після закінчення війни. А кульмінація твору – це нова інтерпретація найбільшого у післявоєнній Європі погрому євреїв у місті Кєльце.
Це дуже добра книжка – так оцінив „Страх...” Яна Томаша Ґросса історик з Варшавського університету Марцін Заремба. Доктор Заремба погоджується з автором, що антисемітизм був після закінчення ІІ світової війни кодом культури, за допомогою якого поляки знаходили порозуміння: „І можна сказати, що ми чекали на таку книжку. Дотепер ми мали опрацювання, присвячені погромам у містах Краків, Кєльце – фрагментарні, на тему різних проблем польсько-єврейських відносин у період війни і після неї. Але досі ми не мали такої книжки, у якій ці речі були б зібрані в одне ціле”.
На думку історика, при визначенні поляків у післявоєнний час суспільством треба мати на увазі, що воно було специфічним: у тогочасній Польщі могло бути лише, приблизно, сімдесят тисяч людей з вищою освітою. „Це суспільство позбавлене еліт. Бракувало незалежних авторитетів, організацій, установ, які у нормальних обставинах здійснюють суспільний контроль. Це – час хаосу і розпаду” – оцінює Марцін Заремба.
http://www.polskieradio.pl/zagranica/news/artykul73324.html
Від 11 січня у польських книгарнях доступна книжка Яна Томаша Ґросса під заголовком „Страх. Антисемітизм у Польщі зразу після війни. Історія морального занепаду”. Англійське видання книжки викликало бурю полеміки і коментарів.
Автор порушує тематику анисемітизму у Польщі після закінчення ІІ світової війни. Відкриття, які він здійснив, коли писав про справу євреїв з місцевості Єдвабне, що згинули з рук польських сусідів, були для громадської думки струсом. Це примусило до зміни глибоко закоріненої візії власної історії поляків.
У книжці „Страх...” Ян Томаш Ґросс проводить аналіз досвіду польських євреїв, які повертаються додому, і конфронтує їх із найновішими польськими та світовими науковими дослідженнями. У результаті в соціологічно-історичному есе обговорюється проблема антисемітизму у Польщі після закінчення війни. А кульмінація твору – це нова інтерпретація найбільшого у післявоєнній Європі погрому євреїв у місті Кєльце.
Це дуже добра книжка – так оцінив „Страх...” Яна Томаша Ґросса історик з Варшавського університету Марцін Заремба. Доктор Заремба погоджується з автором, що антисемітизм був після закінчення ІІ світової війни кодом культури, за допомогою якого поляки знаходили порозуміння: „І можна сказати, що ми чекали на таку книжку. Дотепер ми мали опрацювання, присвячені погромам у містах Краків, Кєльце – фрагментарні, на тему різних проблем польсько-єврейських відносин у період війни і після неї. Але досі ми не мали такої книжки, у якій ці речі були б зібрані в одне ціле”.
На думку історика, при визначенні поляків у післявоєнний час суспільством треба мати на увазі, що воно було специфічним: у тогочасній Польщі могло бути лише, приблизно, сімдесят тисяч людей з вищою освітою. „Це суспільство позбавлене еліт. Бракувало незалежних авторитетів, організацій, установ, які у нормальних обставинах здійснюють суспільний контроль. Це – час хаосу і розпаду” – оцінює Марцін Заремба.