Заява IV всеукраїнської конференцiї екологiчної громадськостi
06/05/2003 | DevRand
Заява Четвертої всеукраїнської конференцiї екологiчної громадськостi
"Україна в процесi "Довкiлля для Європи": участь громадськостi"
************************************************************
Екологiчна громадськiсть України, визнаючи найвищу соцiальну цiннiсть людини, її життя, здоров'я i безпеки, прагнучи утвердження безпечних умов для життєдiяльностi громадян, спираючись на конституцiйний обов'язок держави по забезпеченню екологiчної безпеки i пiдтриманню екологiчної рiвноваги на територiї України, висловлює глибоке занепокоєння ситуацiєю, що склалася у сферi використання атомної енергiї в Українi.
Атомна енергетика України є стратегiчно важливою галуззю паливно-енергетичного комплексу України, її встановлена потужнiсть становить 11880 МВт, що складає майже 24% потужностi електроенергетики України. На АЕС в країнi виробляється майже половина всiєї електроенергiї. При цьому атомна енергетика в Українi iснує в умовах повної невизначеностi її перспектив та ролi в паливно-енергетичному комплексi України - Енергетична стратегiя України до 2030 року ще не прийнята.
Зважаючи на те, що у найближчi роки повнiстю вiдмовитися вiд використання ядерної енергiї в Українi не можливо, на загальнодержавному рiвнi має бути визначено, як забезпечити експлуатацiю iснуючих АЕС таким чином, щоб вони не загрожували життю людини i довкiллю.
Пiдтримання безпечної експлуатацiї атомних електростанцiй залежить вiд комплексу заходiв економiчного, органiзацiйного та правового характеру.
Економiчнi заходи щодо пiдтримання безпеки АЕС полягають у повному та достатньому фiнансуваннi атомно-енергетичної галузi.
На сьогоднi атомна електроенергетика стала жертвою кризи неплатежiв в енергетицi, а низькi тарифи, породженi мiфом про дешевизну її електроенергiї, зумовили вiдсутнiсть коштiв у Нацiональної атомної енергогенеруючої компанiї "Енергоатом" для проведення ремонту та замiни обладнання, пiдтримання сталих показникiв експлуатацiї. Вже близько 56% обладнання АЕС вiдпрацювало свiй ресурс. Як наслiдок - у 2001 роцi 72% iнцидентiв на атомних енергоблоках України були зумовленi вiдмовою обладнання.
В компанiї "Енергоатом" немає коштiв на модернiзацiю та реконструкцiю дiючих АЕС. Модернiзацiя одного енергоблоку типу ВВЕР-1000, який використовується на українських АЕС, обiйдеться Українi орiєнтовно в $150 млн., що дозволить збiльшити коефiцiєнт використання встановленої потужностi, виробити додаткову електроенергiю та пiдвищити безпеку. Але компанiя "Енергоатом" не тiльки не може видiлити кошти на реконструкцiю, модернiзацiю енергоблокiв i гарантувати безпеку, але за iснуючого тарифу у 6-7 коп/кВт*год ледве компенсує власнi витрати, пов'язанi з генерацiєю електроенергiї. Варто зазначити, що за рахунок власних коштiв компанiя "Енергоатом" повинна наповнювати ще й фонди страхування на випадок ядерної аварiї, фонд виведення АЕС з експлуатацiї, витрати, пов'язанi з виробництвом, зберiганням та переробкою ядерного палива та його вiдходiв, компенсувати вплив на навколишє природне середовище. На це нi в атомно-енергетичному комплексi, нi в державi коштiв немає.
Тим не менше, в українськiй атомнiй енергетицi реалiзується грандiозний проект по добудовi другого енергоблоку Хмельницької та четвертого енергоблоку Рiвненської АЕС загальним бюджетом 6,7 млн. грн. Його фiнансування i реалiзацiя здiйснюється незважаючи на те, що проект економiчно невигiдний i не вiдповiдає стратегiчним нацiональним iнтересам України. Проектна документацiя для ХАЕС-2/РАЕС-4 затверджувалася у Москвi у 70-80 роки минулого столiття i є застарiлою.
При фiнасуваннi i добудовi ХАЕС-2/РАЕС-4 грубо проiгноровано той факт, що українськiй елекроенергетицi, яка потерпає вiд надлишку базових потужностей, будiвництво нових атомних енергоблокiв взагалi непотрiбне. Адже з 49000 МВт установлених потужностей пiд час максимальних зимових навантажень на енергосистеми використовується не бiльше 60%!
Як виявилося, кошти на будiвництво ХАЕС-2/РАЕС-4 в Українi є. З 1 сiчня 1998 року добудова непотрiбних та екологiчно небезпечних енергоблокiв фiнансується за рахунок 10% надбавки на тариф для НАЕК "Енергоатом". До того ж з 1 лютого 2002 року постановами Кабiнету Мiнiстрiв України та Нацiональної комiсiї регулювання електроенергетики були встановленi щоденнi прiоритетнi вiдрахування з рахункiв Оптового ринку електроенергiї на добудову ХАЕС-2/РАЕС-4 у розмiрi 1,4 млн. гривень щодня! З 1 серпня 2002 року цi вiдрахування були збiльшенi приблизно до 2,8 млн. гривень щоденно.
Продовжується будiвництво Ташлицької гiдроаккумулюючої електростанцiї. Цей проект, який завдав непоправної шкоди навколишньому природному середовищу, буде використаний для забезпечення роботи i перспективної добудови-розширення Пiвденно-Української АЕС. Вiдповiдно, добудова Ташлицької ГАЕС також фiнансується з коштiв НАЕК "Енергоатом".
Хоча коштiв в атомнiй енергетицi не вистачає на пiдтримку дiючих АЕС, на вивезення вже напрацьованих вiдходiв ядерного палива, в Українi реалiзується достатньо сумнiвна програма "Ядерне паливо" по створенню ядерного-паливного циклу вУкраїнi загальним бюджетом $959,4 млн.
Особлива проблема в атомнiй енергетицi - розкрадання i нецiльове викристання коштiв. Тiльки на добудовi Хмельницької та Рiвненської АЕС задiяно численнi посередницькi структури i фiрми, в яких "осiдає" до 50% усiх коштiв, видiлених на добудову. Теж саме i у Цiльовому фондi ядерного-паливного циклу, який з 1995 по 2002 рiк "освоїв" 233 млн.гривень.
Атомна енергетика знаходиться у скрутному фiнансовому становищi i швидко наближається до передаварiйної межi, нагадуючи "бомбу уповiльненої дiї". Громадськiсть дуже стурбована тим, що на рiвнi держави не вживаються заходи по пiдтриманню дiючих атомних електростанцiй i пiдвищенню рiвня їхньої безпеки. А кошти, якi є в ядерно-енергетичному комплексi України, витрачаються на сумнiвнi, недоцiльнi, екологiчно небезпечнi, або навiть, вiдверто авантюрнi проекти i розкрадаються.
Органiзацiйний аспект забезпечення безпеки атомних електростанцiй також характеризується рядом проблем. Нацiональна атомна енергогенеруюча компанiя "Енергоатом" зазнає значної шкоди вiд боротьби кланово-олiгархiчних груп, якi прагнуть встановити контроль над компанiєю. Це зумовлює нестабiльне становище компанiї, яке вкрай негативно позначається на атомнiй енергетицi України.
Має мiсце висока плиннiсть кадрiв, вiдтiк за кордон висококвалiфiкованих спецiалiстiв, що знижує рiвень безпеки експлуатацiї АЕС.
В атомнiй енергетицi вiдсутня єдина продумана полiтика управлiння фiнансовими та матерiальним резервами. Як наслiдок - фактично повне банкрутство НАЕК "Енергоатом". У той час, як Оптовий ринок електроенергiї винен компанiї "Енергоатом" 7,36 млрд. гривень (станом на 1 сiчня 2003 року), заборгованiсть атомної енергетики перед бюджетом, державою та iншими компанiями складає 4,8 млрд. гривень. Безпечна експлуатацiя атомних електростанцiй за таких умов просто неможлива!
Правовi заходи характеризуються нормативно-правовим забезпеченням безпечної експлуатацiї атомних електростанцiй.
Пiсля Чорнобильської катастрофи i проголошення незалежностi України було сформовано одне з найпрогресивнiших на теренах СНД природоохоронних i ядерних законодавств. Було закрiплено право громадян на безпечне для життя i здоров'я довкiлля, введено правовi iнститути державних експертиз, лiцензування, нормування, встановлено вiдповiдальнiсь за ядерну шкоду.
Тим не менше на сьогоднi, в порушення чинного законодавства всi атомнi електростанцiї, окрiм Пiдвенно-Української АЕС, експлуатуються без вiдповiдних лiцензiй - нелегально на пiдставi тимчасових дозволiв, якi не є достатньою правовою пiдставою.
Численнi порушення природоохоронного i ядерного законодавства щодо державних експертиз i лiцензування, дотримання державних будiвельних норм допущенi при будiвництвi сухого сховища вiдходiв ядерного палива на Запорiзькiй АЕС.
З кричущими порушеннями законодавства щодо державної екологiчної експертизи, природно-заповiдного фонду будується Ташлицька ГАЕС, що не лише не забезпечує безпеки навколишнього природного середовища, але й створює загрозу для життя i здоров'я людей в регiонi.
Не забезпечена юридичними заходами екологiчна безпека i при добудовi другого енергоблоку Хмельницької та четвертого енергоблоку Рiвненської АЕС. Потенцiйно небезпечнi ядернi об'єкти будуються без жодних гарантiй безпеки - без позитивних висновкiв обов'язкової державної екологiчної, санiтарно-гiгiєнiчної, пожежної експертизи, експертизи ядерної та радiацiйної безпеки, що грубо порушує право громадян на безпечне для життя i здоров'я довкiлля.
Екологiчна громадськiсть пiдтримує судовий позов студентiв-членiв Громадського комiтету нацiональної безпеки України проти НАЕК "Енергоатом", який дiстав назву "Громадяни проти Енергоатому", де позивачi вимагають поновити i гарантувати їхнє порушене право на безпечне для життя i здоров'я довкiлля шляхом припинення будiвництва i фiнансування добудови ХАЕС-2/РАЕС-4 без позитивних висновкiв державної екологiчної експертизи проекту.
У той же час викликає незадоволення значне затягування справи "Громадяни проти Енергоатому", вирiшення якої буде мати загальнонацiональне значення i може суттєво утвердити право людини на безпечне для життя i здоров'я довкiлля.
Особливого занепокоєння у громадськостi викликають факти погроз на адресу членiв Громадського комiтету нацiональної безпеки України, якi в судi намагаються вибороти заборону на незаконну добудову ХАЕС-2/РАЕС-4. Виключення з унiверситету, фiзична розправа або будь-якi iншi утиски - громадськiсть вiдслiдковуватиме будь-якi спроби тиску на позивачiв-студентiв, суддiв, якi розглядають справу "Громадяни проти Енергоатому", на керiвництво юридичного факультету Київського нацiонального унiверситету iменi Тараса Шевченка, де позивачi-студенти навчаються.
Експлуатацiя атомної енергетики повинна вiдбуватися в чiткiй вiдповiдностi з нормами законодавства, без найменших порушень прав людини.
Зважаючи на вищевикладене, враховуючи системну кризу, яка має мiсце в атомнiй енергетицi, екологiчна громадськiсть України вирiшила:
- Просити Верховну Раду України прийняти мораторiй на добудову другого енергоблоку Хмельницької та четвертого енергоблоку Рiвненської АЕС у зв'язку зi стратегiчною недоцiльнiстю та екологiчною неприпустимiстю проекту;
- Просити Кабiнет Мiнiстрiв України виключити з проекту Енергетичної стратегiї України до 2030 року проекти будiвництва ХАЕС-2/РАЕС-4 та ТГАЕС як екологiчно небезпечнi та невiдповiднi нацiональним iнтересам України;
- Просити Кабiнет Мiнiстрiв України та Нацiональну комiсiю регулювання електроенергетики України скасувати надбавку до тарифу для НАЕК "Енергоатом" для добудови ХАЕС-2/РАЕС-4 та будiвництва ТГАЕС;
- Просити Кабiнет Мiнiстрiв України, Нацiональну комiсiю регулювання електроенергетики України та НАЕК "Енергоатом" спрямувати кошти, передбаченi для добудови Хмельницької та Рiвненської АЕС i будiвництва Ташлицької ГАЕС, на реконструкцiю, модернiзацiю i максимальне пiдвищення безпеки дiючих атомних електростанцiй в Українi;
- Посилити громадський контроль у сферi використання коштiв в атомнiй енергетицi;
- Звернутися до контролюючих органiв в Українi з проханням перевiрити цiльове використання коштiв в атомно-енергетичному комплексi;
- Звернутися до органiв прокуратури України з проханням перевiрити законнiсть експлуатацiї атомних електростанцiй без вiдповiдних лiцензiй, добудови ХАЕС-2/РАЕС-4, будiвництва ТГАЕС i сухого сховища вiдпрацьованого ядерного палива на ЗАЕС;
- Задекларувати солiдарнiсть з позивачами по справi "Громадяни проти Енергатому" та визнати необхiднiсть розвитку еколого-правозахисного руху по всiй Українi.
Прийнято консенсусом учасниками Четвертої
всеукраїнської конференцiї екологiчної громадськостi
"Україна в процесi "Довкiлля для Європи": участь громадськостi"
19 травня 2003 року
За додатковою iнформацiєю звертатися:
Прес-центр Громадського комiтету нацiональної безпеки України;
Тел./факс: (044) 265-51-80
"Україна в процесi "Довкiлля для Європи": участь громадськостi"
************************************************************
Екологiчна громадськiсть України, визнаючи найвищу соцiальну цiннiсть людини, її життя, здоров'я i безпеки, прагнучи утвердження безпечних умов для життєдiяльностi громадян, спираючись на конституцiйний обов'язок держави по забезпеченню екологiчної безпеки i пiдтриманню екологiчної рiвноваги на територiї України, висловлює глибоке занепокоєння ситуацiєю, що склалася у сферi використання атомної енергiї в Українi.
Атомна енергетика України є стратегiчно важливою галуззю паливно-енергетичного комплексу України, її встановлена потужнiсть становить 11880 МВт, що складає майже 24% потужностi електроенергетики України. На АЕС в країнi виробляється майже половина всiєї електроенергiї. При цьому атомна енергетика в Українi iснує в умовах повної невизначеностi її перспектив та ролi в паливно-енергетичному комплексi України - Енергетична стратегiя України до 2030 року ще не прийнята.
Зважаючи на те, що у найближчi роки повнiстю вiдмовитися вiд використання ядерної енергiї в Українi не можливо, на загальнодержавному рiвнi має бути визначено, як забезпечити експлуатацiю iснуючих АЕС таким чином, щоб вони не загрожували життю людини i довкiллю.
Пiдтримання безпечної експлуатацiї атомних електростанцiй залежить вiд комплексу заходiв економiчного, органiзацiйного та правового характеру.
Економiчнi заходи щодо пiдтримання безпеки АЕС полягають у повному та достатньому фiнансуваннi атомно-енергетичної галузi.
На сьогоднi атомна електроенергетика стала жертвою кризи неплатежiв в енергетицi, а низькi тарифи, породженi мiфом про дешевизну її електроенергiї, зумовили вiдсутнiсть коштiв у Нацiональної атомної енергогенеруючої компанiї "Енергоатом" для проведення ремонту та замiни обладнання, пiдтримання сталих показникiв експлуатацiї. Вже близько 56% обладнання АЕС вiдпрацювало свiй ресурс. Як наслiдок - у 2001 роцi 72% iнцидентiв на атомних енергоблоках України були зумовленi вiдмовою обладнання.
В компанiї "Енергоатом" немає коштiв на модернiзацiю та реконструкцiю дiючих АЕС. Модернiзацiя одного енергоблоку типу ВВЕР-1000, який використовується на українських АЕС, обiйдеться Українi орiєнтовно в $150 млн., що дозволить збiльшити коефiцiєнт використання встановленої потужностi, виробити додаткову електроенергiю та пiдвищити безпеку. Але компанiя "Енергоатом" не тiльки не може видiлити кошти на реконструкцiю, модернiзацiю енергоблокiв i гарантувати безпеку, але за iснуючого тарифу у 6-7 коп/кВт*год ледве компенсує власнi витрати, пов'язанi з генерацiєю електроенергiї. Варто зазначити, що за рахунок власних коштiв компанiя "Енергоатом" повинна наповнювати ще й фонди страхування на випадок ядерної аварiї, фонд виведення АЕС з експлуатацiї, витрати, пов'язанi з виробництвом, зберiганням та переробкою ядерного палива та його вiдходiв, компенсувати вплив на навколишє природне середовище. На це нi в атомно-енергетичному комплексi, нi в державi коштiв немає.
Тим не менше, в українськiй атомнiй енергетицi реалiзується грандiозний проект по добудовi другого енергоблоку Хмельницької та четвертого енергоблоку Рiвненської АЕС загальним бюджетом 6,7 млн. грн. Його фiнансування i реалiзацiя здiйснюється незважаючи на те, що проект економiчно невигiдний i не вiдповiдає стратегiчним нацiональним iнтересам України. Проектна документацiя для ХАЕС-2/РАЕС-4 затверджувалася у Москвi у 70-80 роки минулого столiття i є застарiлою.
При фiнасуваннi i добудовi ХАЕС-2/РАЕС-4 грубо проiгноровано той факт, що українськiй елекроенергетицi, яка потерпає вiд надлишку базових потужностей, будiвництво нових атомних енергоблокiв взагалi непотрiбне. Адже з 49000 МВт установлених потужностей пiд час максимальних зимових навантажень на енергосистеми використовується не бiльше 60%!
Як виявилося, кошти на будiвництво ХАЕС-2/РАЕС-4 в Українi є. З 1 сiчня 1998 року добудова непотрiбних та екологiчно небезпечних енергоблокiв фiнансується за рахунок 10% надбавки на тариф для НАЕК "Енергоатом". До того ж з 1 лютого 2002 року постановами Кабiнету Мiнiстрiв України та Нацiональної комiсiї регулювання електроенергетики були встановленi щоденнi прiоритетнi вiдрахування з рахункiв Оптового ринку електроенергiї на добудову ХАЕС-2/РАЕС-4 у розмiрi 1,4 млн. гривень щодня! З 1 серпня 2002 року цi вiдрахування були збiльшенi приблизно до 2,8 млн. гривень щоденно.
Продовжується будiвництво Ташлицької гiдроаккумулюючої електростанцiї. Цей проект, який завдав непоправної шкоди навколишньому природному середовищу, буде використаний для забезпечення роботи i перспективної добудови-розширення Пiвденно-Української АЕС. Вiдповiдно, добудова Ташлицької ГАЕС також фiнансується з коштiв НАЕК "Енергоатом".
Хоча коштiв в атомнiй енергетицi не вистачає на пiдтримку дiючих АЕС, на вивезення вже напрацьованих вiдходiв ядерного палива, в Українi реалiзується достатньо сумнiвна програма "Ядерне паливо" по створенню ядерного-паливного циклу вУкраїнi загальним бюджетом $959,4 млн.
Особлива проблема в атомнiй енергетицi - розкрадання i нецiльове викристання коштiв. Тiльки на добудовi Хмельницької та Рiвненської АЕС задiяно численнi посередницькi структури i фiрми, в яких "осiдає" до 50% усiх коштiв, видiлених на добудову. Теж саме i у Цiльовому фондi ядерного-паливного циклу, який з 1995 по 2002 рiк "освоїв" 233 млн.гривень.
Атомна енергетика знаходиться у скрутному фiнансовому становищi i швидко наближається до передаварiйної межi, нагадуючи "бомбу уповiльненої дiї". Громадськiсть дуже стурбована тим, що на рiвнi держави не вживаються заходи по пiдтриманню дiючих атомних електростанцiй i пiдвищенню рiвня їхньої безпеки. А кошти, якi є в ядерно-енергетичному комплексi України, витрачаються на сумнiвнi, недоцiльнi, екологiчно небезпечнi, або навiть, вiдверто авантюрнi проекти i розкрадаються.
Органiзацiйний аспект забезпечення безпеки атомних електростанцiй також характеризується рядом проблем. Нацiональна атомна енергогенеруюча компанiя "Енергоатом" зазнає значної шкоди вiд боротьби кланово-олiгархiчних груп, якi прагнуть встановити контроль над компанiєю. Це зумовлює нестабiльне становище компанiї, яке вкрай негативно позначається на атомнiй енергетицi України.
Має мiсце висока плиннiсть кадрiв, вiдтiк за кордон висококвалiфiкованих спецiалiстiв, що знижує рiвень безпеки експлуатацiї АЕС.
В атомнiй енергетицi вiдсутня єдина продумана полiтика управлiння фiнансовими та матерiальним резервами. Як наслiдок - фактично повне банкрутство НАЕК "Енергоатом". У той час, як Оптовий ринок електроенергiї винен компанiї "Енергоатом" 7,36 млрд. гривень (станом на 1 сiчня 2003 року), заборгованiсть атомної енергетики перед бюджетом, державою та iншими компанiями складає 4,8 млрд. гривень. Безпечна експлуатацiя атомних електростанцiй за таких умов просто неможлива!
Правовi заходи характеризуються нормативно-правовим забезпеченням безпечної експлуатацiї атомних електростанцiй.
Пiсля Чорнобильської катастрофи i проголошення незалежностi України було сформовано одне з найпрогресивнiших на теренах СНД природоохоронних i ядерних законодавств. Було закрiплено право громадян на безпечне для життя i здоров'я довкiлля, введено правовi iнститути державних експертиз, лiцензування, нормування, встановлено вiдповiдальнiсь за ядерну шкоду.
Тим не менше на сьогоднi, в порушення чинного законодавства всi атомнi електростанцiї, окрiм Пiдвенно-Української АЕС, експлуатуються без вiдповiдних лiцензiй - нелегально на пiдставi тимчасових дозволiв, якi не є достатньою правовою пiдставою.
Численнi порушення природоохоронного i ядерного законодавства щодо державних експертиз i лiцензування, дотримання державних будiвельних норм допущенi при будiвництвi сухого сховища вiдходiв ядерного палива на Запорiзькiй АЕС.
З кричущими порушеннями законодавства щодо державної екологiчної експертизи, природно-заповiдного фонду будується Ташлицька ГАЕС, що не лише не забезпечує безпеки навколишнього природного середовища, але й створює загрозу для життя i здоров'я людей в регiонi.
Не забезпечена юридичними заходами екологiчна безпека i при добудовi другого енергоблоку Хмельницької та четвертого енергоблоку Рiвненської АЕС. Потенцiйно небезпечнi ядернi об'єкти будуються без жодних гарантiй безпеки - без позитивних висновкiв обов'язкової державної екологiчної, санiтарно-гiгiєнiчної, пожежної експертизи, експертизи ядерної та радiацiйної безпеки, що грубо порушує право громадян на безпечне для життя i здоров'я довкiлля.
Екологiчна громадськiсть пiдтримує судовий позов студентiв-членiв Громадського комiтету нацiональної безпеки України проти НАЕК "Енергоатом", який дiстав назву "Громадяни проти Енергоатому", де позивачi вимагають поновити i гарантувати їхнє порушене право на безпечне для життя i здоров'я довкiлля шляхом припинення будiвництва i фiнансування добудови ХАЕС-2/РАЕС-4 без позитивних висновкiв державної екологiчної експертизи проекту.
У той же час викликає незадоволення значне затягування справи "Громадяни проти Енергоатому", вирiшення якої буде мати загальнонацiональне значення i може суттєво утвердити право людини на безпечне для життя i здоров'я довкiлля.
Особливого занепокоєння у громадськостi викликають факти погроз на адресу членiв Громадського комiтету нацiональної безпеки України, якi в судi намагаються вибороти заборону на незаконну добудову ХАЕС-2/РАЕС-4. Виключення з унiверситету, фiзична розправа або будь-якi iншi утиски - громадськiсть вiдслiдковуватиме будь-якi спроби тиску на позивачiв-студентiв, суддiв, якi розглядають справу "Громадяни проти Енергоатому", на керiвництво юридичного факультету Київського нацiонального унiверситету iменi Тараса Шевченка, де позивачi-студенти навчаються.
Експлуатацiя атомної енергетики повинна вiдбуватися в чiткiй вiдповiдностi з нормами законодавства, без найменших порушень прав людини.
Зважаючи на вищевикладене, враховуючи системну кризу, яка має мiсце в атомнiй енергетицi, екологiчна громадськiсть України вирiшила:
- Просити Верховну Раду України прийняти мораторiй на добудову другого енергоблоку Хмельницької та четвертого енергоблоку Рiвненської АЕС у зв'язку зi стратегiчною недоцiльнiстю та екологiчною неприпустимiстю проекту;
- Просити Кабiнет Мiнiстрiв України виключити з проекту Енергетичної стратегiї України до 2030 року проекти будiвництва ХАЕС-2/РАЕС-4 та ТГАЕС як екологiчно небезпечнi та невiдповiднi нацiональним iнтересам України;
- Просити Кабiнет Мiнiстрiв України та Нацiональну комiсiю регулювання електроенергетики України скасувати надбавку до тарифу для НАЕК "Енергоатом" для добудови ХАЕС-2/РАЕС-4 та будiвництва ТГАЕС;
- Просити Кабiнет Мiнiстрiв України, Нацiональну комiсiю регулювання електроенергетики України та НАЕК "Енергоатом" спрямувати кошти, передбаченi для добудови Хмельницької та Рiвненської АЕС i будiвництва Ташлицької ГАЕС, на реконструкцiю, модернiзацiю i максимальне пiдвищення безпеки дiючих атомних електростанцiй в Українi;
- Посилити громадський контроль у сферi використання коштiв в атомнiй енергетицi;
- Звернутися до контролюючих органiв в Українi з проханням перевiрити цiльове використання коштiв в атомно-енергетичному комплексi;
- Звернутися до органiв прокуратури України з проханням перевiрити законнiсть експлуатацiї атомних електростанцiй без вiдповiдних лiцензiй, добудови ХАЕС-2/РАЕС-4, будiвництва ТГАЕС i сухого сховища вiдпрацьованого ядерного палива на ЗАЕС;
- Задекларувати солiдарнiсть з позивачами по справi "Громадяни проти Енергатому" та визнати необхiднiсть розвитку еколого-правозахисного руху по всiй Українi.
Прийнято консенсусом учасниками Четвертої
всеукраїнської конференцiї екологiчної громадськостi
"Україна в процесi "Довкiлля для Європи": участь громадськостi"
19 травня 2003 року
За додатковою iнформацiєю звертатися:
Прес-центр Громадського комiтету нацiональної безпеки України;
Тел./факс: (044) 265-51-80