Лист Міністру культури України стосовно Бієнале
03/17/2005 | Gunslinger
Міністрові культури України
Оксані БІЛОЗІР
Копії
Прем’єр-міністрові України
Юлії ТИМОШЕНКО
Віце-прем’єр-міністрові України
Миколі ТОМЕНКУ
4.03.2005 р.
Шановна пані Міністр,
2 березня 2005р. на офіційній інтернет-сторінці Міністерства культури з’явилася інформація про участь України у 51 Венеційському Бієнале.
Уважно ознайомившись зі змістом оголошення, я змушений висловити серйозне занепокоєння продовженням практик, які більше не повинні мати місця у новій українській реальності.
Оголошення містить дуже мало інформації, але при цьому подає список із 18 прізвищ членів журі конкурсу проектів на Бієнале. Як виявилося після публікації оголошення, принаймні частина перерахованих осіб не давала згоди на участь у такому журі, а публічні відмови від участі в ньому лише підтверджують сумнівність щодо процедури організації конкурсу на українську презентацію на 51 Бієнале у Венеції.
Згадане оголошення викликає чимало зауважень, та особливо підкреслити варто такі:
1. не відомо, яким чином прийнято рішення про участь України в Бієнале, яким чином розроблялися процедури конкурсу і за якими критеріями обиралися члени журі;
2. серед перелічених членів журі є люди, на яких легко чинити тиск, оскільки вони залежать від волі своїх керівників (з 18-ти осіб принаймні 6-ро пов’язані з Інститутом проблем сучасного мистецтва, котрим керує співголова журі, якого призначено також куратором проекту, пан В.Сидоренко);
3. не відома ні процедура, ні порядок роботи журі, ні критерії відбору проектів;
4. оголошення обмежує коло учасників конкурсу до учасників виставки “Нові спрямування”;
5. термін подання проектів (оголошення з’явилося 2 березня, а термін подачі заявок на участь визначено з 3 по 9 березня і саме на ці дні припадає 3 дні свят — 6, 7, 8 березня) фактично обмежує участь у конкурсі художників до кола осіб, які могли знати про запланований конкурс заздалегідь.
На підставі вищесказаного можна стверджувати, що запропоноване журі не може бути об’єктивним й неупередженим, а конкурс прозорим, чесним і відкритим.
У зв’язку з цим прошу:
1. відводу журі у повному складі, розробки положення про журі й оголошення нового складу нового журі;
2. публічного оголошення критеріїв відбору проекту для презентації на 51 Бієнале у Венеції;
3. допуску до конкурсу всіх охочих художників і кураторів України;
4. припинення толерантного ставлення в царині сучасного українського мистецтва до практик, котрі нагадують конкурс на приватизацію “Криворіжсталі” чи діяльність Ківаловської ЦВК.
Директор Центру Сучасного Мистецтва при Національному університеті “Києво-Могилянська академія”
Єжи ОНУХ
Оксані БІЛОЗІР
Копії
Прем’єр-міністрові України
Юлії ТИМОШЕНКО
Віце-прем’єр-міністрові України
Миколі ТОМЕНКУ
4.03.2005 р.
Шановна пані Міністр,
2 березня 2005р. на офіційній інтернет-сторінці Міністерства культури з’явилася інформація про участь України у 51 Венеційському Бієнале.
Уважно ознайомившись зі змістом оголошення, я змушений висловити серйозне занепокоєння продовженням практик, які більше не повинні мати місця у новій українській реальності.
Оголошення містить дуже мало інформації, але при цьому подає список із 18 прізвищ членів журі конкурсу проектів на Бієнале. Як виявилося після публікації оголошення, принаймні частина перерахованих осіб не давала згоди на участь у такому журі, а публічні відмови від участі в ньому лише підтверджують сумнівність щодо процедури організації конкурсу на українську презентацію на 51 Бієнале у Венеції.
Згадане оголошення викликає чимало зауважень, та особливо підкреслити варто такі:
1. не відомо, яким чином прийнято рішення про участь України в Бієнале, яким чином розроблялися процедури конкурсу і за якими критеріями обиралися члени журі;
2. серед перелічених членів журі є люди, на яких легко чинити тиск, оскільки вони залежать від волі своїх керівників (з 18-ти осіб принаймні 6-ро пов’язані з Інститутом проблем сучасного мистецтва, котрим керує співголова журі, якого призначено також куратором проекту, пан В.Сидоренко);
3. не відома ні процедура, ні порядок роботи журі, ні критерії відбору проектів;
4. оголошення обмежує коло учасників конкурсу до учасників виставки “Нові спрямування”;
5. термін подання проектів (оголошення з’явилося 2 березня, а термін подачі заявок на участь визначено з 3 по 9 березня і саме на ці дні припадає 3 дні свят — 6, 7, 8 березня) фактично обмежує участь у конкурсі художників до кола осіб, які могли знати про запланований конкурс заздалегідь.
На підставі вищесказаного можна стверджувати, що запропоноване журі не може бути об’єктивним й неупередженим, а конкурс прозорим, чесним і відкритим.
У зв’язку з цим прошу:
1. відводу журі у повному складі, розробки положення про журі й оголошення нового складу нового журі;
2. публічного оголошення критеріїв відбору проекту для презентації на 51 Бієнале у Венеції;
3. допуску до конкурсу всіх охочих художників і кураторів України;
4. припинення толерантного ставлення в царині сучасного українського мистецтва до практик, котрі нагадують конкурс на приватизацію “Криворіжсталі” чи діяльність Ківаловської ЦВК.
Директор Центру Сучасного Мистецтва при Національному університеті “Києво-Могилянська академія”
Єжи ОНУХ