Відкритий лист Оксані Білозір про ситуацію в Національному музеї міста Львова
03/18/2005 | otar
Відкритий лист до Міністра культури і мистецтв України Оксани Білозір з приводу ситуації в Національному музеї у Львові
Міністру культури і мистецтв України п. О. Білозір
Шановна Оксано Володимирівно!
Конфлікт у трудовому колективі Національного музею м.Львова, що виник внаслідок призначення Вами директором цього музею п. Т.Лупій, сколихнув і обурив не тільки провідних керівників і науковців музею, а й інтелегенціго м.Львова.
По усій Україні йде зміна системи влади. Керівників старої злочинної системи Кучми на Львівщині безперешкодно замінюють новими керівниками-патріотами без будь-яких потрясінь.
До політичного об’єднання «Галицький вибір» поступили копії усіх заяв і звернень провідних спеціалістів Національного музею м.Львова до Вас, Оксано Володимирівно, з вимогою не призначати Т.Лупій директором й дано пропозицію призначити на цю посаду знану людину, професора Романа Василика. Із цього випливає, що жоден завідувач відділом чи науковий працівник Національного музею не претендує на цю посаду і не боротьба за посаду стала причиною конфлікту.
Причина конфлікту – це невідповідність знань, професійної підготовки і державницької національної української позиції самої Т.Лупій - рівню посади директора Національного музею.
Маючи такі аргументи, ми здивовані, Оксано Володимирівно, Вашою позицією, нехтуванням думки ведучих і основних спеціалістів Національного музею і необгрунтованим призначенням «проффесора» Т.Лупій директором Національного музею.
Тепер, Оксано Володимирівно, Ви стали відповідальною за конфлікт в Національному музеї. Працівники Національного музею щодня пікетують обласну адміністрацію, яка з поваги до Вас не протестує проти Вашого рішення.
А на плакатах протестуючих рясніють слова із майдану Незалежності «Ні брехні – Ні Лупій!», «Ні фальсифікації – ні Лупій!», «Національному музею у Львові – національно свідомого директора! Ні Луиій!»
За Вашої участі, Оксано Володимирівно, ми пройшли очищення на майдані Незалежності. А тепер повинні очиститися від тих, хто був проти нашого очищення і хто вірно служив злочинному режиму, а тому просимо Вас, скасуйте своє попереднє рішення, призначте директором Національного музею п.Романа Василика, а п. Т.Лупій призначте заступником директора з питань культурно-просвітницьої роботи і тим самим ліквідуйте конфлікт і дайте колективу нормально працювати і гідно підготуватися до 100-річчя Національного музею.
З повагою Голова політради політичного об’єднання «Галицький вибір»
Ю. Шухевич
Голова Львівської обласної організації партії “Єдність”
Р. Пак
16 березня 2005 р. № 0138
Міністру культури і мистецтв України п. О. Білозір
Шановна Оксано Володимирівно!
Конфлікт у трудовому колективі Національного музею м.Львова, що виник внаслідок призначення Вами директором цього музею п. Т.Лупій, сколихнув і обурив не тільки провідних керівників і науковців музею, а й інтелегенціго м.Львова.
По усій Україні йде зміна системи влади. Керівників старої злочинної системи Кучми на Львівщині безперешкодно замінюють новими керівниками-патріотами без будь-яких потрясінь.
До політичного об’єднання «Галицький вибір» поступили копії усіх заяв і звернень провідних спеціалістів Національного музею м.Львова до Вас, Оксано Володимирівно, з вимогою не призначати Т.Лупій директором й дано пропозицію призначити на цю посаду знану людину, професора Романа Василика. Із цього випливає, що жоден завідувач відділом чи науковий працівник Національного музею не претендує на цю посаду і не боротьба за посаду стала причиною конфлікту.
Причина конфлікту – це невідповідність знань, професійної підготовки і державницької національної української позиції самої Т.Лупій - рівню посади директора Національного музею.
Маючи такі аргументи, ми здивовані, Оксано Володимирівно, Вашою позицією, нехтуванням думки ведучих і основних спеціалістів Національного музею і необгрунтованим призначенням «проффесора» Т.Лупій директором Національного музею.
Тепер, Оксано Володимирівно, Ви стали відповідальною за конфлікт в Національному музеї. Працівники Національного музею щодня пікетують обласну адміністрацію, яка з поваги до Вас не протестує проти Вашого рішення.
А на плакатах протестуючих рясніють слова із майдану Незалежності «Ні брехні – Ні Лупій!», «Ні фальсифікації – ні Лупій!», «Національному музею у Львові – національно свідомого директора! Ні Луиій!»
За Вашої участі, Оксано Володимирівно, ми пройшли очищення на майдані Незалежності. А тепер повинні очиститися від тих, хто був проти нашого очищення і хто вірно служив злочинному режиму, а тому просимо Вас, скасуйте своє попереднє рішення, призначте директором Національного музею п.Романа Василика, а п. Т.Лупій призначте заступником директора з питань культурно-просвітницьої роботи і тим самим ліквідуйте конфлікт і дайте колективу нормально працювати і гідно підготуватися до 100-річчя Національного музею.
З повагою Голова політради політичного об’єднання «Галицький вибір»
Ю. Шухевич
Голова Львівської обласної організації партії “Єдність”
Р. Пак
16 березня 2005 р. № 0138
Відповіді
2005.04.21 | Таня
Відкритий лист до О.Білозір від працівників Національного Музею у Львові (№2)
Міністрові культури і мистецтв України п. О. В. БілозірВже вкотре вимушені інформувати Вас про свавілля директора Т.Г. Лупій, яке лише набирає обертів з початком праці Комісії з примирення створеної з ініціативи голови ЛОДА п. П.Олійника. Відверті закиди про рівень компетенції Комісії та свою зверхню думку щодо майбутніх висновків Т.Г. Лупій не приховує, водночас чинить перешкоди її співпраці з колективом, не інформуючи про заплановані зустрічі. Вважаємо таку поведінку ганебною та протиправною.
У той же час в музеї та по місту вперто точаться чутки, що комісія має вказівку не виявити негараздів й „закрити" конфліктну ситуацію як таку, що не має серйозного підґрунтя та підстав.
В установі і надалі загострюється вкрай напружена атмосфера, внаслідок провокування недовіри та вибіркового контролю за окремими членами колективу. До цих дій долучаються й інші. Безпідставно знято доплати до посадового окладу заступникові директора з наукової роботи О. Білій, вченому секретареві А. Забитівській, зав. відділу виставкової роботи, голові профкому, І. Кожану, що засвідчує не лише необ'єктивну, упереджену оцінку їхньої праці, а й відвертий намір цькування і переслідувань з боку особи, наділеної директорськими повноваженнями.
Т. Г. Лупій не володіє потенціалом керівника, здатного консолідувати колектив та своїм власним авторитетом, науковими здобутками вивищити статус очолюваного нею музею. Вона не проводить виробничих нарад, не зустрічається з керівниками структурних підрозділів, натомість - зводить коло своїх обов'язків суто до дисциплінарного контролю... Нам дуже прикро, що у рік 100-ліття музей втягнено у нездоровий конфлікт, який не тільки не стихає, а поглиблюється і набуває вкрай гострого характеру.
Благаємо про Ваше втручання та допомогу нам.
З повагою
2005.05.04 | guest
Скарга міністрові культури від працівників Національного музею Львова (№ 3)
Міністрові культури і туризмуО.Білозір
Заступнику міністра
О.Бенч
СКАРГА
19 квітня ц.р. в Національному музеї у Львові відкрито виставку давньої української гравюри ХVІІ-ХVІІІ століть із фондових збірок музею, яка стала справжньою мистецькою подією у культурному житті нашого міста й отримала широкий розголос як серед дослідників і мистецтвознавців, так і в ЗМІ та поміж широкою громадськістю.
У нас зберігається одна з найповніших в Україні колекція давньої української гравюри – книжкової, естампу, народної, періоду її найвищого розквіту. На виставці було представлено кращі зразки; переважна більшість з них експонується вперше.
Цьому передувала тривала й грунтовна наукова робота куратора виставки – мистецтвознавця, завідувача відділу графіки музею п.Олени Федорук. Вона присвятила її пам”яті багатолітнього працівника Національного музею у Львові Віри Іларіонівни Свєнціцької, дослідниці й першому упоряднику збірки давньої української графіки, що свого часу мріяла про організацію такої виставки, вочевидь неможливої за тоталітарного режиму.
Сьогодні вона зреалізована завдяки спільній самовідданій праці цілої творчої групи, очолюваної О.Федорук і завідувачем відділу виставково-експозиційної роботи п.Ігором Кожаном – автором експозиції виставки.
Однак, на превеликий жаль, за оцінкою директора музею Т.Г.Лупій, гідними окремої подяки (наказ по музею від 27.04.05. № 52-К) виявився лише колектив реставраторів, що працювали над підготуванням творів до експонування. Вони дійсно дуже старанно виконали свою роботу, і їхніх заслуг ніхто не збирається заперечувати, але чому директор не віддала належне безпосередньо задіяним в організації виставки людям ( а це працівники трьох відділів)? Можливо тому, що сама вона, як завжди, мало цікавилася перебігом цієї роботи, жодного разу не відвідавши зали під час побудови виставки, не потурбувавшись про забезпечення експозиції відповідним обладнанням, зігнорувавши засідання науково-методичної ради музею, присвяченої цьому проекту. Єдине, на що була спрямована її увага – це сміховинний контроль над працівниками, незважаючи на те, що, працюючи над виставкою, вони часто залишалися після роботи й виходили у вихідні дні.
Відверто демонструючи свою байдужість до загальної справи, Т.Г.Лупій й надалі продукує деструктивну атмосферу в колективі, всіляко висловлюючи упереджене ставлення до тих, хто дав негативну оцінку її керівництву.
А науковий колектив продовжує працювати для музею і на музей, всупереч тенденційності та некомпетентності свого директора.