03/21/2005 | otar

Президенту України, п. Ющенку В. А. копія: Міністру охорони навколишнього природного середовища, п. Ігнатенку П. М. ЩОДО ПІДПОРЯДКУВАННЯ ПРИРОДНИХ РЕЗЕРВАТІВ УКРАЇНИ Шановний пане Президент! Стало відомо, що в даний час готується проект Указу Президента України про підпорядкування всіх заповідників та національних парків Міністерству охорони навколишнього природного середовища. На даний час заповідники та національні парки України підпорядковані низці відомств: Міністерству охорони навколишнього природного середовища, Національній академії наук, Аграрній академії наук, Державному комітету лісового господарства, Міністерству освіти та Київському національному університету ім. Т. Г. Шевченка. І громадськість неодноразово підіймала питання про зведення їх "під однім дахом" - для оптимізації управління заповідною справою. Ці виступи мали на увазі об'єднання вказаних установ за умов нормального функціонування Мінприроди. Зараз цього, на жаль, не відбувається. Як вказувалося у відкритому зверненні "Україна має йти до кращої долі!", "В умовах тотального нищення природи президент Л.Кучма за останні п'ять років п'ять разів змінював керівників Міністерства охорони навколишнього природного середовища. Кожний раз змінювалась структура Міністерства, його назва, відбувались грандіозні кадрові перестановки. Проте під хвилями цих змін ніколи не було якогось серйозного науково-управлінського обґрунтування, тривала лише підкилимова боротьба за право контролю над природними багатствами." Через такі пертурбації Мінприроди втратило велику частку справжніх професіоналів, на місце яких прийшли люди, далекі від охорони природи, діяльність яких була спрямована не стільки на виконання службових обов'язків та завдань Міністерства, скільки на особисте збагачення. Такі люди потрапили, що найбільш сумно, і до керівного складу Міністерства. Бацила корупції за часів міністра С. Полякова вразила увесь вищий керівний склад екологічного відомства. На сьогодні в Україні змінений міністр охорони навколишнього природного середовища, при цьому, наскільки нам відомо, його оточення, інші керівники Мінприроди, лишилися колишніми. Саме цим колом посадовців за часів Л. Кучми готувалися або узгоджувалися проекти таких злочинних документів, як: Укази Президента України "Про розширення території Дунайського біосферного заповідника" від 2. 02. 04 N 117/2004 та "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 6 червня 2003 року "Про стан виконання Указу Президента України від 10 серпня 1998 року N 861 "Про створення Дунайського біосферного заповідника" та перспективи будівництва судноплавного шляху Дунай - Чорне море" від 10 червня 2003 N 502/2003, якими значна частина цього резервату була позбавлена заповідного режиму; Указ Президента України про передачу земель Ялтинського гірсько-лісового природного заповідника комерційним структурам, закритий для опублікування Указ Президента України Кучми про передачу ДУСі Кримського природного заповідника та Азово-Сиваського національного природного парку, де влаштовувалися полювання для високопосадовців, Розпорядження Кабінету Міністрів України "Про передачу цілісного майнового комплексу дендрарію до сфери управління Донецької облдержадміністрації" від 1 липня 2002 р. N 352-р та Указ Президента України "Питання Донецького ботанічного саду Національної академії наук України", якими в декілька разів була скорочена площа Донецького ботанічного саду тощо. Фактів, які свідчать про антиекологічну діяльність керівників Мінприроди, які і сьогодні лишаються "при кріслах", безліч. Так, заступник міністра А. В. Гриценко організував з порушеннями діючого законодавства (а, фактично, - сфальсифікував) державні екологічні експертизи щодо створення суднового ходу Дунай - Чорне море через гирло Бистре Дунайського біосферного заповідника. Ним та заступником Держслужби заповідної справи С. Комарчуком було організоване дезінформування української та міжнародної спільноти щодо даного проекту. Будучи головою тендерного комітету, С. Комарчук неодноразово порушував правила проведення тендерів при виділенні коштів на підтримку кримських парків-пам'яток садово-паркового мистецтва. Він же, фактично, провалив в останні роки виконання Державної програми розвитку екомережі України. Заступник міністра охорони навколишнього природного середовища В. Ю. Крук відомий насамперед, лобіюванням безоплатної передачі будинку, у якому розміщаються Гідрометеоцентр Чорного й Азовського морів і Український науковий центр екології моря, із прилягаючим ділянкою землі, "Науково-виробничому природоохоронному об'єднанню". Як з'ясувалося, це підприємство було терміново створене саме для цієї операції. На момент реєстрації у лютому 2004 р. воно мало статутний фонд усього 1000 гривень, кілька співробітників і статут, який передбачав будь-які види діяльності, крім зобов'язання вести метеорологічні спостереження. Про ці та інші факти із вимогами звільнити корупціонерів Мінприроди зі свої посад ми неодноразово інформували Вас (див. зокрема відкриті звернення "Збереження природно-заповідного фонду України як відображення загальної ситуації в державі" від 24. 01. 05 та "Щодо корумпованості заступників міністра охорони навколишнього природного середовища А. В. Гриценка та В. Ю. Крука, і заступника начальника Держслужби заповідної справи С. С. Комарчука" від 18. 02. 05), - на жаль, відповідей на ці звернення ми досі не отримали. За такої ситуації в Мінприроди підпорядкування заповідників та національних парків різним відомствам не стільки вносить дезорганізацію в управління заповідною справою з її боку (якого в 2004 році фактично і не відбувалося), скільки складає розумну альтернативу антизаповідницькій діяльності її чиновників. Підпорядкування ж на даний час природних резерватів Мінприроди, коли новий міністр ще не обізнаний у справах, а його заступники лишилися тодішніми, лише створить годівницю для корупціонерів і приведе до остаточного руйнування заповідної системи України. Саме це малося на увазі і в вимозі "Перепідпорядкувати Кримський природний заповідник, Азово-Сиваський та Галицький національні природні парки і національний природний парк "Гомільшанські ліси" відомствам, які професійно ведуть заповідну справу - Мінприроди або НАН України", - приведеному у відкритому зверненні "Збереження природно-заповідного фонду України як відображення загальної ситуації в державі". Тому ми просимо Вас не підписувати Указу про підпорядкування всіх заповідників та національних парків Мінприроди як несвоєчасного - до очищення цього відомства від корупціонерів та нормалізації його діяльності. Заповідна система - невід'ємна складова національного надбання народу України, не зруйнуйте її необдуманими кроками! З повагою, С. Шапаренко, ЕкГ "Печеніги", Харків; О. Василюк, Дружина охорони природи "Зелене Майбутнє", Київ; М. Шевченко, Молодіжне відділення Національного екоцентру України, Київ; Г. Гузь, Алчевськ Луганської обл.; Є. Боровик, Луганський природний заповідник; Л. Боровик, Луганський природний заповідник; О. Митропольський, докт. геол.-мін. наук, професор, член-кор. НАНУ, заступник директора з наукової роботи Інституту геологічних наук Національної академії наук України, лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки; А. Шевченко, Всеукраїнський благодійний фонд "Геоеко-ХХI століття". * ____________________ КОНТАКТИ: Екологічна група "Печеніги" (Харків): Сергій Шапаренко; тел. (0572) 52 - 27 - 71, Підготовлено ЕкГ "Печеніги" Українська коаліція "За дику природу"