Заява фракції партії "Батьківщина" Львівської облради з приводу захисту української мови від нерозумних рішень Президента та Верховної Ради
04/05/2005 | otar
ЗВЕРНЕННЯ ФРАКЦІЇ ВО «Батьківщина»
Львівської обласної ради до Президента, Верховної Ради та Кабінету Міністрів України.
З престольного Києва «до самих до окраїн» блискавично рознеслася приголомшлива для кожного українця вістка: Президент готує для нас новітній «Валуєвський циркуляр», проект якого має доволі симптоматичну назву - «Про захист прав громадян на використання російської мови та мов інших національностей України».
Вкрай схвилювала ця неймовірна звістка і нас. Але перед тим, як висловити свої обурливі міркування з цього приводу, хочемо уточнити одну суттєву деталь, на яку далеко не всі воліють звертати увагу. А саме - Президент ніколи власноручно не готує указів - для того він має канцеляристів, челядників. Президент підготовані папери лише підписує. Чому звертаємо на це особливу увагу? А тому, що комусь дуже хочеться з самого початку заховатися зі своїми ліберальними ідеями «російських класів», компактного вживання «общепонятного» і так далі, за спину Президента. Ми твердо пам'ятаємо, що недавно заявляв Президент. На його переконання, мова - це те, що ідентифікує нас як українців і для втрати суверенітету не потрібно бомб, - досить забрати від нації мову, традиції, історію і національну церкву. Тобто позиція Віктора Ющенка чітка і недвозначна. Підкріплюється вона й тим, що у змінах до Державного бюджету на розвиток української мови виділено ЗО мільйонів гривень.
Мабуть, комусь це не надто подобається і під виглядом «ліберальної демократії» запускається оцей уже охрещений «валуєвським» проект, у якому зазначено, що Кабінет міністрів має розробити і затвердити перелік пунктів, на території яких у роботі місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування при наданні інформації на запити "громадян, поряд з державною, застосовується російська мова або мова інших національностей України у місцях їхнього компактного проживання.
Найперше, що тут насторожує, - це те, що російська мова, тобто мова однієї з нацменшин, хай і найбільшої, чомусь виділена окремо. Тобто тут уже у самій назві закладена дискримінація щодо інших мов - скажімо кримських татар чи болгарів. І друге, найголовніше, те, що таким «циркуляром» укотре стверджується, що в Українській державі не обов'язково знати державну мову. А це вже прецедент, якого у світі ще не було! Хтось дуже хоче заштовхати, і то досить швидко, нашого Президента у ... «Книгу рекордів Гіннеса». Не забуваймо ще одного - подібний прецедент має прозорий натяк і на неперспективність рідної мови. Ми вже й без того «циркуляру» маємо достатньо прикладів, коли митці, спортсмени, навіть ті, які гаряче підтримали Ющенка на виборах, легко, без усіляких там умов, вивчають, перебуваючи за кордоном, іноземні мови, а ось рідну - принципово ігнорують. Так наче навмисно хочуть переконати нас усіх у тому, що українцем і навіть патріотом можна бути, не вивчаючи при цьому державної мови. Звідки росте оце космополітичне коріння - знаємо, бо бачили і чули як на пару з дружиною під акомпанемент табачників виводив «Подмосковниє вєчєра» попередній ґарант. Все це, звичайно, не скидалося на невинні забави, це були символічні знаки, які недвозначно натякали - топчи ногами, руйнуй українське, цинічно знущайся над ним.
Що ж діється нині? Президентові Ющенку його пахолки-канцеляристи підсовують проект указу, який має довести нам усім, що новий Президент у нищенні української мови перевершить старого, але зробить це не тишком-нишком як попередник, а «на законній основі», у правовому полі - указами. Чи може бути задум більш витонченіший і цинічніший, ніж руками українського Президента продовжувати московсько-імперську колоніальну політику нищення державної мови?
Не віримо, що наш Президент не побачить чи не відчує, що його «близькі соратники» готують йому підступний удар. А наразі наведемо для кращої орієнтації Президента слова людини, яку не запідозриш у галицькому, містечковому патріотизмі. Федір Моргун - родом з Донбасу, 15 літ був першим секретарем обкому КПУ на Полтавщині, член ЦК КПУ та ЦК КПРС. Він згадує, пю добре пам'ятає довоєнні і післявоєнні роки, коли більшість жителів не тільки шахтарських селищ, а й міст Донбасу говорила українською мовою. На превеликий жаль, сьогодні рідної мови там майже не чути. Не чути навіть у селах, де проживають виключно українці. І причину треба шукати не за межами України, каже Моргун. Винні ми і вже точно - люди типу тих «жирних котів», котрі влаштували ганебне зборище у Сєвєродонецьку.
Чи не відповідь це для віце-прем'єра Томенка ( і поле діяльності одночасно), який переконує нас, що влада хоче бути ближчою до народу і тому спілкуватиметься з бабусями у Луганську, Донецьку російською. Таке враження, ніби у шахтарських краях одні дідусі й бабусі, причому всі російськомовні.
А може, канцеляристи, які підготували проект сумнозвісного указу, не знають даних останнього перепису населення, де рідною назвали українську мову 68 % громадян?
Кабміну ніби доручено визначитися з територіальними одиницями, на яких впроваджуватиметься указ. А як їх назвати - ці одиниці? Якщо йти за логікою проекту указу, то питати і слід якраз у тих «жирних котів» на чолі з «федералістом» Кушнарьовим. Одне слово, тривога людей зрозуміла, І ми, члени В О «Батьківщина», депутати обласної та міської рад, як виразники волі нашої громади, не маємо права ховати голову в пісок. Голос народу мусить бути почутим народним президентом. Не допустимо, аби роль короля грало його оточення.
Голова фракції Олег Канівець
Секретар фракції Остап Федоришин
Львівської обласної ради до Президента, Верховної Ради та Кабінету Міністрів України.
З престольного Києва «до самих до окраїн» блискавично рознеслася приголомшлива для кожного українця вістка: Президент готує для нас новітній «Валуєвський циркуляр», проект якого має доволі симптоматичну назву - «Про захист прав громадян на використання російської мови та мов інших національностей України».
Вкрай схвилювала ця неймовірна звістка і нас. Але перед тим, як висловити свої обурливі міркування з цього приводу, хочемо уточнити одну суттєву деталь, на яку далеко не всі воліють звертати увагу. А саме - Президент ніколи власноручно не готує указів - для того він має канцеляристів, челядників. Президент підготовані папери лише підписує. Чому звертаємо на це особливу увагу? А тому, що комусь дуже хочеться з самого початку заховатися зі своїми ліберальними ідеями «російських класів», компактного вживання «общепонятного» і так далі, за спину Президента. Ми твердо пам'ятаємо, що недавно заявляв Президент. На його переконання, мова - це те, що ідентифікує нас як українців і для втрати суверенітету не потрібно бомб, - досить забрати від нації мову, традиції, історію і національну церкву. Тобто позиція Віктора Ющенка чітка і недвозначна. Підкріплюється вона й тим, що у змінах до Державного бюджету на розвиток української мови виділено ЗО мільйонів гривень.
Мабуть, комусь це не надто подобається і під виглядом «ліберальної демократії» запускається оцей уже охрещений «валуєвським» проект, у якому зазначено, що Кабінет міністрів має розробити і затвердити перелік пунктів, на території яких у роботі місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування при наданні інформації на запити "громадян, поряд з державною, застосовується російська мова або мова інших національностей України у місцях їхнього компактного проживання.
Найперше, що тут насторожує, - це те, що російська мова, тобто мова однієї з нацменшин, хай і найбільшої, чомусь виділена окремо. Тобто тут уже у самій назві закладена дискримінація щодо інших мов - скажімо кримських татар чи болгарів. І друге, найголовніше, те, що таким «циркуляром» укотре стверджується, що в Українській державі не обов'язково знати державну мову. А це вже прецедент, якого у світі ще не було! Хтось дуже хоче заштовхати, і то досить швидко, нашого Президента у ... «Книгу рекордів Гіннеса». Не забуваймо ще одного - подібний прецедент має прозорий натяк і на неперспективність рідної мови. Ми вже й без того «циркуляру» маємо достатньо прикладів, коли митці, спортсмени, навіть ті, які гаряче підтримали Ющенка на виборах, легко, без усіляких там умов, вивчають, перебуваючи за кордоном, іноземні мови, а ось рідну - принципово ігнорують. Так наче навмисно хочуть переконати нас усіх у тому, що українцем і навіть патріотом можна бути, не вивчаючи при цьому державної мови. Звідки росте оце космополітичне коріння - знаємо, бо бачили і чули як на пару з дружиною під акомпанемент табачників виводив «Подмосковниє вєчєра» попередній ґарант. Все це, звичайно, не скидалося на невинні забави, це були символічні знаки, які недвозначно натякали - топчи ногами, руйнуй українське, цинічно знущайся над ним.
Що ж діється нині? Президентові Ющенку його пахолки-канцеляристи підсовують проект указу, який має довести нам усім, що новий Президент у нищенні української мови перевершить старого, але зробить це не тишком-нишком як попередник, а «на законній основі», у правовому полі - указами. Чи може бути задум більш витонченіший і цинічніший, ніж руками українського Президента продовжувати московсько-імперську колоніальну політику нищення державної мови?
Не віримо, що наш Президент не побачить чи не відчує, що його «близькі соратники» готують йому підступний удар. А наразі наведемо для кращої орієнтації Президента слова людини, яку не запідозриш у галицькому, містечковому патріотизмі. Федір Моргун - родом з Донбасу, 15 літ був першим секретарем обкому КПУ на Полтавщині, член ЦК КПУ та ЦК КПРС. Він згадує, пю добре пам'ятає довоєнні і післявоєнні роки, коли більшість жителів не тільки шахтарських селищ, а й міст Донбасу говорила українською мовою. На превеликий жаль, сьогодні рідної мови там майже не чути. Не чути навіть у селах, де проживають виключно українці. І причину треба шукати не за межами України, каже Моргун. Винні ми і вже точно - люди типу тих «жирних котів», котрі влаштували ганебне зборище у Сєвєродонецьку.
Чи не відповідь це для віце-прем'єра Томенка ( і поле діяльності одночасно), який переконує нас, що влада хоче бути ближчою до народу і тому спілкуватиметься з бабусями у Луганську, Донецьку російською. Таке враження, ніби у шахтарських краях одні дідусі й бабусі, причому всі російськомовні.
А може, канцеляристи, які підготували проект сумнозвісного указу, не знають даних останнього перепису населення, де рідною назвали українську мову 68 % громадян?
Кабміну ніби доручено визначитися з територіальними одиницями, на яких впроваджуватиметься указ. А як їх назвати - ці одиниці? Якщо йти за логікою проекту указу, то питати і слід якраз у тих «жирних котів» на чолі з «федералістом» Кушнарьовим. Одне слово, тривога людей зрозуміла, І ми, члени В О «Батьківщина», депутати обласної та міської рад, як виразники волі нашої громади, не маємо права ховати голову в пісок. Голос народу мусить бути почутим народним президентом. Не допустимо, аби роль короля грало його оточення.
Голова фракції Олег Канівець
Секретар фракції Остап Федоришин